<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; UAE</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/uae/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Thu, 04 Jun 2026 06:04:46 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>ОАЕ прискорюють будівництво нафтопроводу в обхід Ормузької протоки: експорт через Фуджейру мають подвоїти до 2027 року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/18/oae-priskoryuyut-budivnictvo-naftoprovodu-v-obxid-ormuzko%d1%97-protoki-eksport-cherez-fudzhejru-mayut-podvo%d1%97ti-do-2027-roku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/18/oae-priskoryuyut-budivnictvo-naftoprovodu-v-obxid-ormuzko%d1%97-protoki-eksport-cherez-fudzhejru-mayut-podvo%d1%97ti-do-2027-roku/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 18 May 2026 07:39:37 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[ADNOC]]></category>
		<category><![CDATA[Fujairah]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Reuters]]></category>
		<category><![CDATA[UAE]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[нафтова логістика]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ОАЭ]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[світовий ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Фуджейра]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153979</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30371-Фуджейра_порт.png" alt="ОАЕ прискорюють будівництво нафтопроводу в обхід Ормузької протоки: експорт через Фуджейру мають подвоїти до 2027 року"/><br />Об’єднані Арабські Емірати переводять енергетичну безпеку в режим форсованої інфраструктурної відповіді. Новий нафтопровід West-East Pipeline має подвоїти експортні можливості через порт Фуджейра вже у 2027 році та зменшити залежність країни від Ормузької протоки, фактичне закриття якої, за даними Reuters, порушило близько п’ятої частини світового постачання нафти. ОАЕ нарощують маршрут в обхід Ормузу: Фуджейра стає стратегічним [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30371-Фуджейра_порт.png" alt="ОАЕ прискорюють будівництво нафтопроводу в обхід Ормузької протоки: експорт через Фуджейру мають подвоїти до 2027 року"/><br /><p>Об’єднані Арабські Емірати переводять енергетичну безпеку в режим форсованої інфраструктурної відповіді. Новий нафтопровід West-East Pipeline має подвоїти експортні можливості через порт Фуджейра вже у 2027 році та зменшити залежність країни від Ормузької протоки, фактичне закриття якої, за даними Reuters, порушило близько п’ятої частини світового постачання нафти.</p>
<h3>ОАЕ нарощують маршрут в обхід Ормузу: Фуджейра стає стратегічним вузлом нафтового експорту</h3>
<p>Об’єднані Арабські Емірати прискорюють будівництво нового нафтопроводу, який має <strong>подвоїти експортну потужність через порт Фуджейра до 2027 року</strong>. Рішення ухвалене на тлі різкого загострення ситуації навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших морських коридорів для світової торгівлі нафтою.</p>
<p>За повідомленням Abu Dhabi Media Office, спадкоємний принц Абу-Дабі шейх Халед бін Мохамед бін Заїд доручив Abu Dhabi National Oil Company, або <strong>ADNOC</strong>, прискорити реалізацію проєкту West-East Pipeline. Трубопровід уже будується та, за очікуваннями, має запрацювати наступного року.</p>
<h4>Чому Ормузька протока стала головним ризиком для ринку</h4>
<p>Ормузька протока є вузьким морським коридором між Перською затокою та Оманською затокою. Через неї проходить значна частина нафтового експорту країн Перської затоки. Саме тому будь-яке обмеження судноплавства в цьому районі швидко перетворюється на глобальний ціновий чинник.</p>
<p>Після початку війни з Іраном Тегеран, за даними Reuters, суттєво розширив власне трактування меж протоки та морської зони, над якою він заявляє контроль. 4 травня флот Корпусу вартових ісламської революції оприлюднив карту з новою зоною контролю, що охоплює значну частину узбережжя ОАЕ в Оманській затоці.</p>
<ul>
<li><strong>28 лютого</strong> США та Ізраїль атакували Іран, після чого Тегеран фактично закрив морський коридор.</li>
<li><strong>4 травня</strong> Іран оприлюднив карту нової зони контролю, яка зачіпає узбережжя ОАЕ в Оманській затоці.</li>
<li><strong>У травні</strong> Корпус вартових ісламської революції додатково розширив трактування протоки, назвавши її великою операційною зоною шириною до <strong>300 миль, або 482,8 км</strong>.</li>
<li>Порушення руху через Ормуз зачепило близько <strong>п’ятої частини світового постачання нафти</strong>.</li>
</ul>
<p>На цьому тлі енергетичні ціни зросли, у частині країн почали запроваджувати нормування пального, а ризик економічного спаду посилився через інфляційний тиск.</p>
<h4>Фуджейра як вихід із пастки Ормузу</h4>
<p>ОАЕ вже мають важливу інфраструктурну перевагу — чинний Abu Dhabi Crude Oil Pipeline, або <strong>ADCOP</strong>, також відомий як трубопровід Хабшан — Фуджейра. Його потужність становить до <strong>1,8 млн барелів на добу</strong>. Цей маршрут дозволяє експортувати нафту з узбережжя Оманської затоки, тобто поза межами Ормузької протоки.</p>
<p>Новий трубопровід має значно посилити цю можливість. Для ринку це означає не лише технічне збільшення експортної потужності, а й зміну балансу ризиків: ОАЕ намагаються зробити так, щоб політична або військова блокада одного морського коридору не паралізувала нафтовий експорт країни.</p>
<ul>
<li><strong>ОАЕ та Саудівська Аравія</strong> залишаються єдиними виробниками Перської затоки, які мають трубопроводи для експорту нафти поза Ормузькою протокою.</li>
<li><strong>Кувейт, Ірак, Катар і Бахрейн</strong> майже повністю залежать від цього водного шляху для морських постачань.</li>
<li><strong>Оман</strong> має довге узбережжя на Оманській затоці, що географічно зменшує його залежність від вузького проходу через Ормуз.</li>
</ul>
<h4>Саудівський приклад: трубопровід як страхування експорту</h4>
<p>Новий еміратський маршрут не слід плутати із саудівським East-West Pipeline. Для Саудівської Аравії цей трубопровід уже став критичним елементом енергетичної стійкості, оскільки дозволяє переорієнтовувати нафту до Червоного моря.</p>
<blockquote><p>Головний виконавчий директор Aramco Амін Нассер назвав саудівський East-West Pipeline «критично важливою лінією життєзабезпечення».</p></blockquote>
<p>За його словами, Aramco збільшила потужність цього маршруту до <strong>7 млн барелів на добу за вісім днів</strong>. Це дозволило зберегти рух приблизно <strong>60% довоєнного експорту</strong> королівства.</p>
<h4>Вихід ОАЕ з ОПЕК змінює логіку видобутку</h4>
<p>Інфраструктурне прискорення збігається з політично важливим рішенням: два тижні тому ОАЕ вийшли з Організації країн — експортерів нафти, тобто <strong>ОПЕК</strong>. Це звільнило країну від квот на видобуток, які фактично координувалися в межах організації під провідною роллю Саудівської Аравії.</p>
<p>За словами міністра енергетики ОАЕ, країна за необхідності може збільшити виробничу потужність до <strong>6 млн барелів на добу</strong>. ADNOC, зі свого боку, орієнтується на <strong>5 млн барелів на добу вже наступного року</strong>. Цю ціль було перенесено на три роки раніше.</p>
<ul>
<li>У травні 2024 року ADNOC повідомляла, що її потужність досягла <strong>4,85 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>До війни ОАЕ у січні видобували трохи менше <strong>3,4 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Після фактичного закриття Ормузької протоки видобуток скоротився більш ніж удвічі, оскільки ADNOC довелося законсервувати частину виробництва.</li>
</ul>
<p>ADNOC Drilling, одна з шести публічних дочірніх компаній групи, заявила Reuters про готовність забезпечити будь-яке розширення потужностей, яке знадобиться ADNOC.</p>
<h4>Атаки на Фуджейру показують: обхід Ормузу не означає повної безпеки</h4>
<p>Фуджейра та сусідній порт Хор-Факкан стали для ОАЕ фактичними рятівними маршрутами не лише для нафтової торгівлі, а й для ширшого імпорту, зокрема продовольства. ОАЕ значною мірою залежать від імпорту харчових товарів, тому безпека портів Оманської затоки має значення далеко за межами нафтового сектору.</p>
<p>Водночас Фуджейра вже була мішенню кількох атак, які ОАЕ пов’язують з Іраном. У квітні ці удари змушували тимчасово зупиняти нафтові навантаження. Атаки також відбувалися по саудівському порту Янбу на Червоному морі, де завершується трубопровід East-West Pipeline.</p>
<p>У Міністерстві закордонних справ ОАЕ атаку на танкер ADNOC і обстріл нафтової зони Фуджейри назвали <strong>«неприйнятним порушенням»</strong> та <strong>«економічним шантажем»</strong>.</p>
<h4>Що це означає для світового ринку нафти</h4>
<p>Рішення ОАЕ прискорити West-East Pipeline показує, що країни Перської затоки переходять від ситуативного реагування до перебудови експортної архітектури. У центрі цієї перебудови — не лише збільшення потужностей, а й зменшення залежності від одного морського маршруту.</p>
<ul>
<li><strong>Для ОАЕ</strong> новий трубопровід означає можливість експортувати більше нафти через Фуджейру та частково компенсувати втрати від блокування Ормузу.</li>
<li><strong>Для покупців нафти</strong> це створює альтернативний канал постачання, хоча ризики атак на інфраструктуру Оманської затоки залишаються.</li>
<li><strong>Для ринку пального</strong> це сигнал, що геополітична напруга в Ормузі й далі закладатиметься в нафтові котирування та вартість нафтопродуктів.</li>
<li><strong>Для інших країн Перської затоки</strong>, які майже повністю залежать від Ормузу, ситуація демонструє вразливість експортних моделей без сухопутних альтернатив.</li>
</ul>
<p>ОАЕ та їхні покупці вже змушені діяти в умовах воєнного ризику: за даними Reuters, кілька танкерів пройшли через протоку з вимкненими передавачами місцеперебування, щоб уникнути іранських атак і вивезти нафту, заблоковану в Перській затоці.</p>
<p>Тому новий трубопровід — це не просто енергетичний проєкт. Це спроба змінити майбутню логіку нафтової торгівлі в регіоні, де безпечний маршрут поступово стає не менш важливим, ніж сам обсяг видобутку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/uae-accelerate-oil-pipeline-project-help-bypass-hormuz-2026-05-15/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30371-Фуджейра_порт.png" alt="ОАЕ прискорюють будівництво нафтопроводу в обхід Ормузької протоки: експорт через Фуджейру мають подвоїти до 2027 року"/><br /><p>Об’єднані Арабські Емірати переводять енергетичну безпеку в режим форсованої інфраструктурної відповіді. Новий нафтопровід West-East Pipeline має подвоїти експортні можливості через порт Фуджейра вже у 2027 році та зменшити залежність країни від Ормузької протоки, фактичне закриття якої, за даними Reuters, порушило близько п’ятої частини світового постачання нафти.</p>
<h3>ОАЕ нарощують маршрут в обхід Ормузу: Фуджейра стає стратегічним вузлом нафтового експорту</h3>
<p>Об’єднані Арабські Емірати прискорюють будівництво нового нафтопроводу, який має <strong>подвоїти експортну потужність через порт Фуджейра до 2027 року</strong>. Рішення ухвалене на тлі різкого загострення ситуації навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших морських коридорів для світової торгівлі нафтою.</p>
<p>За повідомленням Abu Dhabi Media Office, спадкоємний принц Абу-Дабі шейх Халед бін Мохамед бін Заїд доручив Abu Dhabi National Oil Company, або <strong>ADNOC</strong>, прискорити реалізацію проєкту West-East Pipeline. Трубопровід уже будується та, за очікуваннями, має запрацювати наступного року.</p>
<h4>Чому Ормузька протока стала головним ризиком для ринку</h4>
<p>Ормузька протока є вузьким морським коридором між Перською затокою та Оманською затокою. Через неї проходить значна частина нафтового експорту країн Перської затоки. Саме тому будь-яке обмеження судноплавства в цьому районі швидко перетворюється на глобальний ціновий чинник.</p>
<p>Після початку війни з Іраном Тегеран, за даними Reuters, суттєво розширив власне трактування меж протоки та морської зони, над якою він заявляє контроль. 4 травня флот Корпусу вартових ісламської революції оприлюднив карту з новою зоною контролю, що охоплює значну частину узбережжя ОАЕ в Оманській затоці.</p>
<ul>
<li><strong>28 лютого</strong> США та Ізраїль атакували Іран, після чого Тегеран фактично закрив морський коридор.</li>
<li><strong>4 травня</strong> Іран оприлюднив карту нової зони контролю, яка зачіпає узбережжя ОАЕ в Оманській затоці.</li>
<li><strong>У травні</strong> Корпус вартових ісламської революції додатково розширив трактування протоки, назвавши її великою операційною зоною шириною до <strong>300 миль, або 482,8 км</strong>.</li>
<li>Порушення руху через Ормуз зачепило близько <strong>п’ятої частини світового постачання нафти</strong>.</li>
</ul>
<p>На цьому тлі енергетичні ціни зросли, у частині країн почали запроваджувати нормування пального, а ризик економічного спаду посилився через інфляційний тиск.</p>
<h4>Фуджейра як вихід із пастки Ормузу</h4>
<p>ОАЕ вже мають важливу інфраструктурну перевагу — чинний Abu Dhabi Crude Oil Pipeline, або <strong>ADCOP</strong>, також відомий як трубопровід Хабшан — Фуджейра. Його потужність становить до <strong>1,8 млн барелів на добу</strong>. Цей маршрут дозволяє експортувати нафту з узбережжя Оманської затоки, тобто поза межами Ормузької протоки.</p>
<p>Новий трубопровід має значно посилити цю можливість. Для ринку це означає не лише технічне збільшення експортної потужності, а й зміну балансу ризиків: ОАЕ намагаються зробити так, щоб політична або військова блокада одного морського коридору не паралізувала нафтовий експорт країни.</p>
<ul>
<li><strong>ОАЕ та Саудівська Аравія</strong> залишаються єдиними виробниками Перської затоки, які мають трубопроводи для експорту нафти поза Ормузькою протокою.</li>
<li><strong>Кувейт, Ірак, Катар і Бахрейн</strong> майже повністю залежать від цього водного шляху для морських постачань.</li>
<li><strong>Оман</strong> має довге узбережжя на Оманській затоці, що географічно зменшує його залежність від вузького проходу через Ормуз.</li>
</ul>
<h4>Саудівський приклад: трубопровід як страхування експорту</h4>
<p>Новий еміратський маршрут не слід плутати із саудівським East-West Pipeline. Для Саудівської Аравії цей трубопровід уже став критичним елементом енергетичної стійкості, оскільки дозволяє переорієнтовувати нафту до Червоного моря.</p>
<blockquote><p>Головний виконавчий директор Aramco Амін Нассер назвав саудівський East-West Pipeline «критично важливою лінією життєзабезпечення».</p></blockquote>
<p>За його словами, Aramco збільшила потужність цього маршруту до <strong>7 млн барелів на добу за вісім днів</strong>. Це дозволило зберегти рух приблизно <strong>60% довоєнного експорту</strong> королівства.</p>
<h4>Вихід ОАЕ з ОПЕК змінює логіку видобутку</h4>
<p>Інфраструктурне прискорення збігається з політично важливим рішенням: два тижні тому ОАЕ вийшли з Організації країн — експортерів нафти, тобто <strong>ОПЕК</strong>. Це звільнило країну від квот на видобуток, які фактично координувалися в межах організації під провідною роллю Саудівської Аравії.</p>
<p>За словами міністра енергетики ОАЕ, країна за необхідності може збільшити виробничу потужність до <strong>6 млн барелів на добу</strong>. ADNOC, зі свого боку, орієнтується на <strong>5 млн барелів на добу вже наступного року</strong>. Цю ціль було перенесено на три роки раніше.</p>
<ul>
<li>У травні 2024 року ADNOC повідомляла, що її потужність досягла <strong>4,85 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>До війни ОАЕ у січні видобували трохи менше <strong>3,4 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Після фактичного закриття Ормузької протоки видобуток скоротився більш ніж удвічі, оскільки ADNOC довелося законсервувати частину виробництва.</li>
</ul>
<p>ADNOC Drilling, одна з шести публічних дочірніх компаній групи, заявила Reuters про готовність забезпечити будь-яке розширення потужностей, яке знадобиться ADNOC.</p>
<h4>Атаки на Фуджейру показують: обхід Ормузу не означає повної безпеки</h4>
<p>Фуджейра та сусідній порт Хор-Факкан стали для ОАЕ фактичними рятівними маршрутами не лише для нафтової торгівлі, а й для ширшого імпорту, зокрема продовольства. ОАЕ значною мірою залежать від імпорту харчових товарів, тому безпека портів Оманської затоки має значення далеко за межами нафтового сектору.</p>
<p>Водночас Фуджейра вже була мішенню кількох атак, які ОАЕ пов’язують з Іраном. У квітні ці удари змушували тимчасово зупиняти нафтові навантаження. Атаки також відбувалися по саудівському порту Янбу на Червоному морі, де завершується трубопровід East-West Pipeline.</p>
<p>У Міністерстві закордонних справ ОАЕ атаку на танкер ADNOC і обстріл нафтової зони Фуджейри назвали <strong>«неприйнятним порушенням»</strong> та <strong>«економічним шантажем»</strong>.</p>
<h4>Що це означає для світового ринку нафти</h4>
<p>Рішення ОАЕ прискорити West-East Pipeline показує, що країни Перської затоки переходять від ситуативного реагування до перебудови експортної архітектури. У центрі цієї перебудови — не лише збільшення потужностей, а й зменшення залежності від одного морського маршруту.</p>
<ul>
<li><strong>Для ОАЕ</strong> новий трубопровід означає можливість експортувати більше нафти через Фуджейру та частково компенсувати втрати від блокування Ормузу.</li>
<li><strong>Для покупців нафти</strong> це створює альтернативний канал постачання, хоча ризики атак на інфраструктуру Оманської затоки залишаються.</li>
<li><strong>Для ринку пального</strong> це сигнал, що геополітична напруга в Ормузі й далі закладатиметься в нафтові котирування та вартість нафтопродуктів.</li>
<li><strong>Для інших країн Перської затоки</strong>, які майже повністю залежать від Ормузу, ситуація демонструє вразливість експортних моделей без сухопутних альтернатив.</li>
</ul>
<p>ОАЕ та їхні покупці вже змушені діяти в умовах воєнного ризику: за даними Reuters, кілька танкерів пройшли через протоку з вимкненими передавачами місцеперебування, щоб уникнути іранських атак і вивезти нафту, заблоковану в Перській затоці.</p>
<p>Тому новий трубопровід — це не просто енергетичний проєкт. Це спроба змінити майбутню логіку нафтової торгівлі в регіоні, де безпечний маршрут поступово стає не менш важливим, ніж сам обсяг видобутку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/uae-accelerate-oil-pipeline-project-help-bypass-hormuz-2026-05-15/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/18/oae-priskoryuyut-budivnictvo-naftoprovodu-v-obxid-ormuzko%d1%97-protoki-eksport-cherez-fudzhejru-mayut-podvo%d1%97ti-do-2027-roku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Вихід ОАЕ з ОПЕК+ не руйнує альянс, але відкриває шлях до більшого постачання нафти</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/29/vixid-oae-z-opek-ne-rujnuye-alyans-ale-vidkrivaye-shlyax-do-bilshogo-postachannya-nafti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/29/vixid-oae-z-opek-ne-rujnuye-alyans-ale-vidkrivaye-shlyax-do-bilshogo-postachannya-nafti/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 29 Apr 2026 12:45:07 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[UAE]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ОАЭ]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153882</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30302-Нефть.jpg" alt="Вихід ОАЕ з ОПЕК+ не руйнує альянс, але відкриває шлях до більшого постачання нафти"/><br />ОАЕ оголосили про вихід з ОПЕК та ширшого альянсу ОПЕК+ з 1 травня, пояснивши це національними інтересами. Рішення стало різким, але не несподіваним: країна роками прагнула збільшити потужності видобутку сирої нафти до 5 млн барелів на добу до 2027 року і вимагала вищих квот. Аналітики вважають, що короткостроково вплив на ринок буде обмеженим через перебої [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30302-Нефть.jpg" alt="Вихід ОАЕ з ОПЕК+ не руйнує альянс, але відкриває шлях до більшого постачання нафти"/><br /><p>ОАЕ оголосили про вихід з ОПЕК та ширшого альянсу ОПЕК+ з 1 травня, пояснивши це національними інтересами. Рішення стало різким, але не несподіваним: країна роками прагнула збільшити потужності видобутку сирої нафти до <strong>5 млн барелів на добу до 2027 року</strong> і вимагала вищих квот. Аналітики вважають, що короткостроково вплив на ринок буде обмеженим через перебої у постачанні, але в середньо- та довгостроковій перспективі це може означати <strong>більше нафти для світового ринку</strong>.</p>
<h2>Різкий вихід, який мав довгу передісторію</h2>
<ul>
<li><strong>ОАЕ заявили про вихід з ОПЕК і ОПЕК+ з 1 травня</strong>, надавши лише триденне попередження.</li>
<li>Формальна причина рішення — <em>прагнення діяти відповідно до національних інтересів</em>.</li>
<li>Ключовий конфлікт полягав у квотах: ОАЕ вважали, що їм дозволяють видобувати менше, ніж країна заслуговує з огляду на зростання виробничих потужностей.</li>
<li>Абу-Дабі роками працював над збільшенням потужності видобутку до <strong>5 млн барелів на добу до 2027 року</strong>.</li>
</ul>
<h2>Чому ОПЕК+ не розвалюється</h2>
<ul>
<li>За оцінкою Energy Aspects, вихід одного з найбільших виробників не означає втрати керованості альянсу.</li>
<li>Амріта Сен, засновниця і директорка з ринкової аналітики Energy Aspects, заявила, що решта виробників ОПЕК+ збережуть групу.</li>
<li>Її головний висновок: вихід ОАЕ не змінює <strong>здатності ОПЕК впливати на ціни на нафту</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Вихід ОАЕ не змінює здатності ОПЕК впливати на ціни на нафту. — Амріта Сен, Energy Aspects</p></blockquote>
<h2>Що це означає для нафтового ринку</h2>
<ul>
<li>Короткостроково вплив може бути обмеженим, оскільки ринок уже перебуває під тиском через <strong>поточні перебої у постачанні</strong>.</li>
<li>Internationale Nederlanden Groep (ING) вважає, що вихід ОАЕ є <strong>серйозним ударом для групи</strong>, але не матиме значного негайного ефекту для ринку.</li>
<li>У середньо- та довгостроковій перспективі наслідок може бути іншим: <strong>на ринку з’явиться більше постачання</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Вихід ОАЕ з ОПЕК є великим ударом для групи, хоча матиме незначний вплив на ринок у короткостроковій перспективі на тлі поточних перебоїв у постачанні. Але в середньо- та довгостроковій перспективі це означає більше постачання для ринку. — Воррен Паттерсон і Єва Мантей, ING</p></blockquote>
<h2>Фактор Ормузької протоки</h2>
<ul>
<li>Потенційне збільшення видобутку ОАЕ залежить від завершення кризи в Ормузькій протоці.</li>
<li>Energy Aspects вважає, що після завершення кризи ОАЕ не зможуть суттєво обвалити ціни на нафту.</li>
<li>Причина — очікуване нарощування видобутку не буде значно вищим за рівень, який Абу-Дабі мав до війни.</li>
<li>ОАЕ також заявили, що залишатимуться <strong>відповідальним виробником</strong> і реагуватимуть на ринкові фундаментальні чинники.</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Для споживачів головний ризик полягає не в самому виході ОАЕ, а в тому, чи зможе світовий ринок швидко відновити стабільне постачання після кризи в Ормузькій протоці.</li>
<li>Якщо після завершення кризи країни Перської затоки почнуть видобувати на повну потужність, це може послабити напруження на ринку нафти.</li>
<li>Водночас короткостроково ринок залишається чутливим до перебоїв у постачанні, а отже ціни на нафту й нафтопродукти можуть залишатися залежними від геополітичних ризиків.</li>
<li>Поглиблення глобального скорочення запасів, згадане Energy Aspects, пояснює, чому виробники можуть прагнути швидко відновити зупинений видобуток після відкриття Ормузької протоки.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/OPEC-Will-Survive-UAE-Exit-But-Medium-Term-Supply-Threat-Is-Real.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30302-Нефть.jpg" alt="Вихід ОАЕ з ОПЕК+ не руйнує альянс, але відкриває шлях до більшого постачання нафти"/><br /><p>ОАЕ оголосили про вихід з ОПЕК та ширшого альянсу ОПЕК+ з 1 травня, пояснивши це національними інтересами. Рішення стало різким, але не несподіваним: країна роками прагнула збільшити потужності видобутку сирої нафти до <strong>5 млн барелів на добу до 2027 року</strong> і вимагала вищих квот. Аналітики вважають, що короткостроково вплив на ринок буде обмеженим через перебої у постачанні, але в середньо- та довгостроковій перспективі це може означати <strong>більше нафти для світового ринку</strong>.</p>
<h2>Різкий вихід, який мав довгу передісторію</h2>
<ul>
<li><strong>ОАЕ заявили про вихід з ОПЕК і ОПЕК+ з 1 травня</strong>, надавши лише триденне попередження.</li>
<li>Формальна причина рішення — <em>прагнення діяти відповідно до національних інтересів</em>.</li>
<li>Ключовий конфлікт полягав у квотах: ОАЕ вважали, що їм дозволяють видобувати менше, ніж країна заслуговує з огляду на зростання виробничих потужностей.</li>
<li>Абу-Дабі роками працював над збільшенням потужності видобутку до <strong>5 млн барелів на добу до 2027 року</strong>.</li>
</ul>
<h2>Чому ОПЕК+ не розвалюється</h2>
<ul>
<li>За оцінкою Energy Aspects, вихід одного з найбільших виробників не означає втрати керованості альянсу.</li>
<li>Амріта Сен, засновниця і директорка з ринкової аналітики Energy Aspects, заявила, що решта виробників ОПЕК+ збережуть групу.</li>
<li>Її головний висновок: вихід ОАЕ не змінює <strong>здатності ОПЕК впливати на ціни на нафту</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Вихід ОАЕ не змінює здатності ОПЕК впливати на ціни на нафту. — Амріта Сен, Energy Aspects</p></blockquote>
<h2>Що це означає для нафтового ринку</h2>
<ul>
<li>Короткостроково вплив може бути обмеженим, оскільки ринок уже перебуває під тиском через <strong>поточні перебої у постачанні</strong>.</li>
<li>Internationale Nederlanden Groep (ING) вважає, що вихід ОАЕ є <strong>серйозним ударом для групи</strong>, але не матиме значного негайного ефекту для ринку.</li>
<li>У середньо- та довгостроковій перспективі наслідок може бути іншим: <strong>на ринку з’явиться більше постачання</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Вихід ОАЕ з ОПЕК є великим ударом для групи, хоча матиме незначний вплив на ринок у короткостроковій перспективі на тлі поточних перебоїв у постачанні. Але в середньо- та довгостроковій перспективі це означає більше постачання для ринку. — Воррен Паттерсон і Єва Мантей, ING</p></blockquote>
<h2>Фактор Ормузької протоки</h2>
<ul>
<li>Потенційне збільшення видобутку ОАЕ залежить від завершення кризи в Ормузькій протоці.</li>
<li>Energy Aspects вважає, що після завершення кризи ОАЕ не зможуть суттєво обвалити ціни на нафту.</li>
<li>Причина — очікуване нарощування видобутку не буде значно вищим за рівень, який Абу-Дабі мав до війни.</li>
<li>ОАЕ також заявили, що залишатимуться <strong>відповідальним виробником</strong> і реагуватимуть на ринкові фундаментальні чинники.</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Для споживачів головний ризик полягає не в самому виході ОАЕ, а в тому, чи зможе світовий ринок швидко відновити стабільне постачання після кризи в Ормузькій протоці.</li>
<li>Якщо після завершення кризи країни Перської затоки почнуть видобувати на повну потужність, це може послабити напруження на ринку нафти.</li>
<li>Водночас короткостроково ринок залишається чутливим до перебоїв у постачанні, а отже ціни на нафту й нафтопродукти можуть залишатися залежними від геополітичних ризиків.</li>
<li>Поглиблення глобального скорочення запасів, згадане Energy Aspects, пояснює, чому виробники можуть прагнути швидко відновити зупинений видобуток після відкриття Ормузької протоки.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/OPEC-Will-Survive-UAE-Exit-But-Medium-Term-Supply-Threat-Is-Real.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/29/vixid-oae-z-opek-ne-rujnuye-alyans-ale-vidkrivaye-shlyax-do-bilshogo-postachannya-nafti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ОПЕК+ збереже обмеження видобутку попри конфлікт між Саудівською Аравією та ОАЕ</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/03/opek-zberezhe-obmezhennya-vidobutku-popri-konflikt-mizh-saudivskoyu-araviyeyu-ta-oae/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/03/opek-zberezhe-obmezhennya-vidobutku-popri-konflikt-mizh-saudivskoyu-araviyeyu-ta-oae/#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 03 Jan 2026 10:21:48 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[UAE]]></category>
		<category><![CDATA[Yemen]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[ОАЭ]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153495</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30047-OPEC.jpg" alt="ОПЕК+ збереже обмеження видобутку попри конфлікт між Саудівською Аравією та ОАЕ"/><br />Попри публічне загострення відносин між Саудівською Аравією та Об’єднаними Арабськими Еміратами, країни-учасниці ОПЕК+ не змінюватимуть нафтову політику. Альянс планує зберегти рівень видобутку без змін упродовж першого кварталу 2026 року, щоб підтримати ціни в умовах сезонного зниження попиту. Баланс ринку нафти на тлі геополітичної напруги За інформацією делегатів ОПЕК+, на які посилається Reuters, недільна зустріч восьми [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30047-OPEC.jpg" alt="ОПЕК+ збереже обмеження видобутку попри конфлікт між Саудівською Аравією та ОАЕ"/><br /><p><!-- tags --></p>
<p>Попри публічне загострення відносин між Саудівською Аравією та Об’єднаними Арабськими Еміратами, країни-учасниці ОПЕК+ не змінюватимуть нафтову політику. Альянс планує зберегти рівень видобутку без змін упродовж першого кварталу 2026 року, щоб підтримати ціни в умовах сезонного зниження попиту.</p>
<h3>Баланс ринку нафти на тлі геополітичної напруги</h3>
<p>За інформацією делегатів ОПЕК+, на які посилається Reuters, недільна зустріч восьми країн альянсу, що реалізують добровільні скорочення видобутку, підтвердить раніше ухвалене рішення про стабільний рівень постачання нафти на ринок.</p>
<ul>
<li><strong>Рівень видобутку</strong> планується утримувати без змін протягом <strong>січня, лютого та березня 2026 року</strong>.</li>
<li>Рішення пояснюється <em>сезонним послабленням попиту</em> на нафту в першому кварталі.</li>
<li>Мета політики — <strong>підтримка цін</strong> та запобігання надлишку пропозиції.</li>
</ul>
<p>Йдеться про вісім держав ОПЕК+, які ще у листопаді погодилися призупинити збільшення видобутку. До цієї групи входять Саудівська Аравія, росія, Ірак, ОАЕ, Кувейт, Казахстан, Алжир та Оман.</p>
<h3>Саудівсько-еміратський конфлікт і фактор Ємену</h3>
<p>Напередодні зустрічі альянсу відносини між двома ключовими виробниками нафти різко загострилися через події в Ємені.</p>
<ul>
<li>Саудівські сили заявили про <strong>перехоплення несанкціонованого вантажу озброєння</strong>, який, за їхніми словами, був пов’язаний з ОАЕ та прямував на південь Ємену.</li>
<li>Після цього коаліція на чолі з Ер-Ріядом завдала <strong>авіаудару по порту Мукалла</strong>, розцінивши ситуацію як порушення безпеки.</li>
<li>Абу-Дабі заявив, що обладнання призначалося <em>виключно для власних контртерористичних сил</em> та заперечив підтримку сепаратистів.</li>
</ul>
<p>Згодом ОАЕ повідомили про <strong>виведення залишків своїх військ з Ємену</strong>. Водночас уряд Ємену, підтримуваний Саудівською Аравією, розпочав операцію проти південних сепаратистів, яких пов’язують з Еміратами.</p>
<blockquote><p>Саудівці ввели громадськість в оману, і ця операція аж ніяк не була мирною — Амр аль-Бідх, представник Південної перехідної ради, підтримуваної ОАЕ</p></blockquote>
<h3>Чому ОПЕК+ ігнорує політичні конфлікти</h3>
<p>Аналітики вважають, що нинішній конфлікт між Ер-Ріядом та Абу-Дабі <strong>не вплине на єдність ОПЕК+</strong>. Альянс уже неодноразово зберігав узгоджену політику в умовах серйозніших потрясінь.</p>
<ul>
<li>Під час <strong>ірансько-іракської війни у 1980-х роках</strong> картель зберігав координацію.</li>
<li>Єдність також утримувалася попри <strong>санкції проти Ірану та Венесуели</strong>.</li>
</ul>
<p>Ключовим пріоритетом залишається <strong>цінова стабільність</strong>, навіть якщо між окремими учасниками виникають гострі політичні суперечності.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/OPEC-Set-to-Keep-Oil-Production-Policy-Despite-Saudi-UAE-Spat.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30047-OPEC.jpg" alt="ОПЕК+ збереже обмеження видобутку попри конфлікт між Саудівською Аравією та ОАЕ"/><br /><p><!-- tags --></p>
<p>Попри публічне загострення відносин між Саудівською Аравією та Об’єднаними Арабськими Еміратами, країни-учасниці ОПЕК+ не змінюватимуть нафтову політику. Альянс планує зберегти рівень видобутку без змін упродовж першого кварталу 2026 року, щоб підтримати ціни в умовах сезонного зниження попиту.</p>
<h3>Баланс ринку нафти на тлі геополітичної напруги</h3>
<p>За інформацією делегатів ОПЕК+, на які посилається Reuters, недільна зустріч восьми країн альянсу, що реалізують добровільні скорочення видобутку, підтвердить раніше ухвалене рішення про стабільний рівень постачання нафти на ринок.</p>
<ul>
<li><strong>Рівень видобутку</strong> планується утримувати без змін протягом <strong>січня, лютого та березня 2026 року</strong>.</li>
<li>Рішення пояснюється <em>сезонним послабленням попиту</em> на нафту в першому кварталі.</li>
<li>Мета політики — <strong>підтримка цін</strong> та запобігання надлишку пропозиції.</li>
</ul>
<p>Йдеться про вісім держав ОПЕК+, які ще у листопаді погодилися призупинити збільшення видобутку. До цієї групи входять Саудівська Аравія, росія, Ірак, ОАЕ, Кувейт, Казахстан, Алжир та Оман.</p>
<h3>Саудівсько-еміратський конфлікт і фактор Ємену</h3>
<p>Напередодні зустрічі альянсу відносини між двома ключовими виробниками нафти різко загострилися через події в Ємені.</p>
<ul>
<li>Саудівські сили заявили про <strong>перехоплення несанкціонованого вантажу озброєння</strong>, який, за їхніми словами, був пов’язаний з ОАЕ та прямував на південь Ємену.</li>
<li>Після цього коаліція на чолі з Ер-Ріядом завдала <strong>авіаудару по порту Мукалла</strong>, розцінивши ситуацію як порушення безпеки.</li>
<li>Абу-Дабі заявив, що обладнання призначалося <em>виключно для власних контртерористичних сил</em> та заперечив підтримку сепаратистів.</li>
</ul>
<p>Згодом ОАЕ повідомили про <strong>виведення залишків своїх військ з Ємену</strong>. Водночас уряд Ємену, підтримуваний Саудівською Аравією, розпочав операцію проти південних сепаратистів, яких пов’язують з Еміратами.</p>
<blockquote><p>Саудівці ввели громадськість в оману, і ця операція аж ніяк не була мирною — Амр аль-Бідх, представник Південної перехідної ради, підтримуваної ОАЕ</p></blockquote>
<h3>Чому ОПЕК+ ігнорує політичні конфлікти</h3>
<p>Аналітики вважають, що нинішній конфлікт між Ер-Ріядом та Абу-Дабі <strong>не вплине на єдність ОПЕК+</strong>. Альянс уже неодноразово зберігав узгоджену політику в умовах серйозніших потрясінь.</p>
<ul>
<li>Під час <strong>ірансько-іракської війни у 1980-х роках</strong> картель зберігав координацію.</li>
<li>Єдність також утримувалася попри <strong>санкції проти Ірану та Венесуели</strong>.</li>
</ul>
<p>Ключовим пріоритетом залишається <strong>цінова стабільність</strong>, навіть якщо між окремими учасниками виникають гострі політичні суперечності.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/OPEC-Set-to-Keep-Oil-Production-Policy-Despite-Saudi-UAE-Spat.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/03/opek-zberezhe-obmezhennya-vidobutku-popri-konflikt-mizh-saudivskoyu-araviyeyu-ta-oae/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ринки Перської затоки під тиском: дешевша нафта стримує біржі наприкінці року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/25/rinki-persko%d1%97-zatoki-pid-tiskom-deshevsha-nafta-strimuye-birzhi-naprikinci-roku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/25/rinki-persko%d1%97-zatoki-pid-tiskom-deshevsha-nafta-strimuye-birzhi-naprikinci-roku/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 25 Dec 2025 12:36:57 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Gulf stocks]]></category>
		<category><![CDATA[oil markets]]></category>
		<category><![CDATA[Qatar]]></category>
		<category><![CDATA[Reuters]]></category>
		<category><![CDATA[Reuters нафтові ринки]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[UAE]]></category>
		<category><![CDATA[Катар]]></category>
		<category><![CDATA[ОАЭ]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		<category><![CDATA[фондові ринки Затоки]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153478</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30036-Цена_падение.png" alt="Ринки Перської затоки під тиском: дешевша нафта стримує біржі наприкінці року"/><br />Фондові ринки країн Перської затоки 25 грудня демонстрували стриману динаміку на тлі зниження цін на нафту та сезонно низької торговельної активності. Інвестори оцінюють ризики для нафтових постачань з боку венесуели та росії, Водночас зважаючи на перспективи економічного зростання США. Нафта і біржі Перської затоки: фінансова залежність у дії Основним чинником слабкої динаміки ринків регіону стала [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30036-Цена_падение.png" alt="Ринки Перської затоки під тиском: дешевша нафта стримує біржі наприкінці року"/><br /><p>Фондові ринки країн Перської затоки 25 грудня демонстрували стриману динаміку на тлі зниження цін на нафту та сезонно низької торговельної активності. Інвестори оцінюють ризики для нафтових постачань з боку венесуели та росії, Водночас зважаючи на перспективи економічного зростання США.</p>
<h3>Нафта і біржі Перської затоки: фінансова залежність у дії</h3>
<p>Основним чинником слабкої динаміки ринків регіону стала нафта — ключове джерело доходів для економік Перської затоки.</p>
<ul>
<li><strong>Ціни на нафту</strong> у середу завершили торги з незначним зниженням.</li>
<li>Ринок рухається до <strong>найглибшого річного падіння з 2020 року</strong>.</li>
<li>Інвестори враховують <em>сповільнення економічного зростання США</em> та ризики перебоїв у постачаннях з венесуели й росії.</li>
<li><strong>Низькі ціни на нафту</strong> безпосередньо впливають на бюджетні баланси країн, залежних від експорту вуглеводнів.</li>
</ul>
<h3>Динаміка ключових ринків регіону</h3>
<p>Торги проходили за умов знижених обсягів через відсутність іноземних інвесторів у період різдвяних свят.</p>
<ul>
<li><strong>Саудівська Аравія</strong>: індекс TASI зріс на <strong>0,1%</strong>, завдяки підйому акцій ACWA Power на <strong>1,4%</strong>.</li>
<li><strong>Saudi Aramco</strong>: котирування залишилися <em>без змін</em>.</li>
<li><strong>Дубай</strong>: головний індекс знизився на <strong>0,2%</strong>, акції Emaar Properties втратили <strong>0,7%</strong>.</li>
<li><strong>Абу-Дабі</strong>: індекс просів на <strong>0,1%</strong>.</li>
<li><strong>Катар</strong>: індекс QSI зменшився на <strong>0,3%</strong>, акції Qatar Islamic Bank впали на <strong>0,5%</strong>.</li>
</ul>
<h3>Фінансові й ринкові висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Ринки нафти й нафтопродуктів</strong>: поточна цінова слабкість підкреслює вразливість економік Затоки до коливань глобального попиту та геополітичних ризиків. Диверсифікація джерел доходів залишається стратегічною необхідністю.</li>
<li><strong>Логістична й фіскальна стійкість</strong>: перебої в експорті з окремих країн можуть підтримати ціни, однак наразі цього недостатньо для компенсації слабкого попиту.</li>
<li><strong>Ціноутворення</strong>: зниження котирувань обмежує маржу нафтових компаній і тисне на бюджетні доходи, що може посилити конкуренцію між виробниками.</li>
</ul>
<h3><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></h3>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/major-gulf-markets-subdued-soft-oil-prices-2025-12-25/">Reuters — Major Gulf markets subdued on soft oil prices</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30036-Цена_падение.png" alt="Ринки Перської затоки під тиском: дешевша нафта стримує біржі наприкінці року"/><br /><p>Фондові ринки країн Перської затоки 25 грудня демонстрували стриману динаміку на тлі зниження цін на нафту та сезонно низької торговельної активності. Інвестори оцінюють ризики для нафтових постачань з боку венесуели та росії, Водночас зважаючи на перспективи економічного зростання США.</p>
<h3>Нафта і біржі Перської затоки: фінансова залежність у дії</h3>
<p>Основним чинником слабкої динаміки ринків регіону стала нафта — ключове джерело доходів для економік Перської затоки.</p>
<ul>
<li><strong>Ціни на нафту</strong> у середу завершили торги з незначним зниженням.</li>
<li>Ринок рухається до <strong>найглибшого річного падіння з 2020 року</strong>.</li>
<li>Інвестори враховують <em>сповільнення економічного зростання США</em> та ризики перебоїв у постачаннях з венесуели й росії.</li>
<li><strong>Низькі ціни на нафту</strong> безпосередньо впливають на бюджетні баланси країн, залежних від експорту вуглеводнів.</li>
</ul>
<h3>Динаміка ключових ринків регіону</h3>
<p>Торги проходили за умов знижених обсягів через відсутність іноземних інвесторів у період різдвяних свят.</p>
<ul>
<li><strong>Саудівська Аравія</strong>: індекс TASI зріс на <strong>0,1%</strong>, завдяки підйому акцій ACWA Power на <strong>1,4%</strong>.</li>
<li><strong>Saudi Aramco</strong>: котирування залишилися <em>без змін</em>.</li>
<li><strong>Дубай</strong>: головний індекс знизився на <strong>0,2%</strong>, акції Emaar Properties втратили <strong>0,7%</strong>.</li>
<li><strong>Абу-Дабі</strong>: індекс просів на <strong>0,1%</strong>.</li>
<li><strong>Катар</strong>: індекс QSI зменшився на <strong>0,3%</strong>, акції Qatar Islamic Bank впали на <strong>0,5%</strong>.</li>
</ul>
<h3>Фінансові й ринкові висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Ринки нафти й нафтопродуктів</strong>: поточна цінова слабкість підкреслює вразливість економік Затоки до коливань глобального попиту та геополітичних ризиків. Диверсифікація джерел доходів залишається стратегічною необхідністю.</li>
<li><strong>Логістична й фіскальна стійкість</strong>: перебої в експорті з окремих країн можуть підтримати ціни, однак наразі цього недостатньо для компенсації слабкого попиту.</li>
<li><strong>Ціноутворення</strong>: зниження котирувань обмежує маржу нафтових компаній і тисне на бюджетні доходи, що може посилити конкуренцію між виробниками.</li>
</ul>
<h3><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></h3>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/major-gulf-markets-subdued-soft-oil-prices-2025-12-25/">Reuters — Major Gulf markets subdued on soft oil prices</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/25/rinki-persko%d1%97-zatoki-pid-tiskom-deshevsha-nafta-strimuye-birzhi-naprikinci-roku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>OPEC+ загострює дискусію щодо базових потужностей: як перегляд «стелі» на 2027 рік перерозподілить частки ринку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/17/opec-zagostryuye-diskusiyu-shhodo-bazovix-potuzhnostej-yak-pereglyad-steli-na-2027-rik-pererozpodilit-chastki-rinku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/17/opec-zagostryuye-diskusiyu-shhodo-bazovix-potuzhnostej-yak-pereglyad-steli-na-2027-rik-pererozpodilit-chastki-rinku/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 17 Sep 2025 06:09:55 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Africa]]></category>
		<category><![CDATA[capacity baselines]]></category>
		<category><![CDATA[IEA]]></category>
		<category><![CDATA[Iraq]]></category>
		<category><![CDATA[Kazakhstan]]></category>
		<category><![CDATA[Kuwait]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[quotas]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[spare capacity]]></category>
		<category><![CDATA[UAE]]></category>
		<category><![CDATA[Ангола]]></category>
		<category><![CDATA[Африка]]></category>
		<category><![CDATA[Ирак]]></category>
		<category><![CDATA[Казахстан]]></category>
		<category><![CDATA[Кувейт]]></category>
		<category><![CDATA[МЭА]]></category>
		<category><![CDATA[ОАЭ]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153262</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29916-OPEC.jpg" alt="OPEC+ загострює дискусію щодо базових потужностей: як перегляд «стелі» на 2027 рік перерозподілить частки ринку"/><br />OPEC+ цього тижня у Відні вирішує одне з найскладніших питань — як вимірювати максимальні виробничі потужності країн. Результат визначить базові рівні видобутку на 2027 рік і перерозподілить право «качати більше». На тлі скоротної й концентрованої в Саудівській Аравії, ОАЕ та Кувейті резервної потужності і символічного підвищення на 137 тис. б/д цього місяця, ринки бачать розрив [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29916-OPEC.jpg" alt="OPEC+ загострює дискусію щодо базових потужностей: як перегляд «стелі» на 2027 рік перерозподілить частки ринку"/><br /><p>OPEC+ цього тижня у Відні вирішує одне з найскладніших питань — як вимірювати максимальні виробничі потужності країн. Результат визначить <strong>базові рівні видобутку на 2027 рік</strong> і перерозподілить право «качати більше». На тлі <strong>скоротної й концентрованої в Саудівській Аравії, ОАЕ та Кувейті резервної потужності</strong> і <strong>символічного підвищення на 137 тис. б/д цього місяця</strong>, ринки бачать розрив між «паперовими» і фізичними барелями. Попри це, звіт ОПЕК за вересень зберіг <strong>прогноз зростання попиту у 2025 р. на рівні 1,3 млн б/д</strong>, тоді як зростання пропозиції поза OPEC+ сповільнюється, а експорту з росії загрожують санкції. Довший горизонт указує на дефіцит: <em>IEA фіксує середні терміни від відкриття до першої нафти понад 15 років</em>, відкриття звичайних покладів падають з 1970-х, сланцевий видобуток у США плато, а запасів резервної потужності дедалі менше.</p>
<h2>OPEC+ 2027: рішення і наслідкі</h2>
<h3>Верхній вузол: «Як рахувати максимальну потужність?»</h3>
<ul>
<li><strong>Що ухвалюють:</strong> методику вимірювання максимальної спроможності, яка сформує <strong>базові лінії на 2027 рік</strong>.</li>
<li><strong>Чому це важливо:</strong> від базису залежить <strong>квота</strong> кожної країни та частка на ринку.</li>
</ul>
<h3>Геополітика та внутрішня конкуренція</h3>
<ul>
<li><strong>ОАЕ</strong> інвестували <em>мільярди</em> для підвищення спроможності й вимагають <strong>вищих квот</strong>.</li>
<li><strong>Африканські країни</strong> втратили виробничий потенціал і <strong>бояться втратити частку</strong>.</li>
<li><strong>Ангола</strong> вийшла з групи у <strong>2024 році</strong> через суперечку щодо квот — сигнал масштабу конфлікту.</li>
</ul>
<h3>Резервна потужність і «паперові» барелі</h3>
<ul>
<li><strong>Резервна потужність скорочується</strong> і зосереджена у <strong>Саудівській Аравії, ОАЕ, Кувейті</strong>.</li>
<li><strong>Підвищення на 137 тис. б/д</strong> цього місяця — радше <strong>сигнал</strong>, а не реальний приріст.</li>
<li><em>Ринки</em> ігнорують ризик надлишку, бо <strong>частина членів нижче квот</strong>, а <strong>Ірак і Казахстан</strong> ще компенсують <strong>надвидобуток у минулому</strong>.</li>
</ul>
<h3>Попит, пропозиція і регіональні драйвери</h3>
<ul>
<li><strong>Попит 2025:</strong> ОПЕК залишила зростання на рівні <strong>+1,3 млн б/д</strong>; <em>Азія й Близький Схід</em> «тягнуть» зростання.</li>
<li><strong>Пропозиція поза OPEC+ сповільнюється</strong> (лідери: США, Бразилія, Канада), <strong>експорт росії</strong> під <em>санкційним ризиком</em>.</li>
</ul>
<h3>Довгий горизонт — структурні обмеження</h3>
<ul>
<li><strong>Зміщення до довгих офшорних проєктів</strong>, що потребують <strong>десятиліть</strong> для запуску.</li>
<li><strong>IEA:</strong> середній період «від відкриття до першої нафти» <strong>&gt;15 років</strong>.</li>
<li><strong>Відкриття звичайних родовищ падають</strong> з 1970-х.</li>
<li><strong>Сланець у США</strong> на плато; <strong>запас резервної потужності</strong> майже вичерпано.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Перерозподіл часток у 2027:</strong> країни з реальним приростом спроможності (насамперед <strong>ОАЕ</strong>) отримають <strong>часткову перевагу</strong> у квотах; країни зі спадом ризикують <strong>відносним зменшенням</strong> видобутку.</li>
<li><strong>Конкуренція всередині картелю загострюється:</strong> прецедент <strong>Анголи (2024)</strong> демонструє, що <em>квотний конфлікт</em> може призвести до виходів і втрати колективної дисципліни.</li>
<li><strong>«Тонша» подушка безпеки:</strong> скорочення резервної потужності й <strong>«паперовість»</strong> частини барелів підвищують <strong>цінову чутливість</strong> ринку до збоїв.</li>
<li><strong>Середньо- й довгостроковий дефіцитний ухил:</strong> поєднання <em>&gt;15 років</em> до першої нафти, падіння відкриттів і плато сланцю створює <strong>вужче «вікно» для швидкого нарощення</strong>.</li>
<li><strong>Політика квот як інструмент частки ринку:</strong> «математика потужностей» стає <strong>битвою за частку</strong> у світі, де <strong>фізична пропозиція</strong> зростає повільніше, ніж передбачають «історії про надлишок».</li>
</ul>
<h3>Очікування для ринків нафти</h3>
<ul>
<li><strong>Короткостроково:</strong> навіть невеликі (<em>порядку 0,14 млн б/д</em>) сигнали про зміну видобутку можуть мати <strong>обмежений ефект</strong>, якщо країни експортують <strong>нижче квот</strong> або <strong>компенсують</strong> минулі перевищення.</li>
<li><strong>Середньостроково:</strong> закріплення <strong>базових ліній 2027</strong> переформатує <strong>розподіл приросту</strong> всередині OPEC+.</li>
<li><strong>Довгостроково:</strong> зсув у бік <strong>довгих офшорних проєктів</strong> і вичерпання <strong>резервів швидкого запуску</strong> видобутку посилюють <strong>структурний ризик дефіциту</strong>.</li>
</ul>
<h3>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></h3>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/OPEC-Faces-Contentious-Debate-on-Capacity-Baselines.html">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29916-OPEC.jpg" alt="OPEC+ загострює дискусію щодо базових потужностей: як перегляд «стелі» на 2027 рік перерозподілить частки ринку"/><br /><p>OPEC+ цього тижня у Відні вирішує одне з найскладніших питань — як вимірювати максимальні виробничі потужності країн. Результат визначить <strong>базові рівні видобутку на 2027 рік</strong> і перерозподілить право «качати більше». На тлі <strong>скоротної й концентрованої в Саудівській Аравії, ОАЕ та Кувейті резервної потужності</strong> і <strong>символічного підвищення на 137 тис. б/д цього місяця</strong>, ринки бачать розрив між «паперовими» і фізичними барелями. Попри це, звіт ОПЕК за вересень зберіг <strong>прогноз зростання попиту у 2025 р. на рівні 1,3 млн б/д</strong>, тоді як зростання пропозиції поза OPEC+ сповільнюється, а експорту з росії загрожують санкції. Довший горизонт указує на дефіцит: <em>IEA фіксує середні терміни від відкриття до першої нафти понад 15 років</em>, відкриття звичайних покладів падають з 1970-х, сланцевий видобуток у США плато, а запасів резервної потужності дедалі менше.</p>
<h2>OPEC+ 2027: рішення і наслідкі</h2>
<h3>Верхній вузол: «Як рахувати максимальну потужність?»</h3>
<ul>
<li><strong>Що ухвалюють:</strong> методику вимірювання максимальної спроможності, яка сформує <strong>базові лінії на 2027 рік</strong>.</li>
<li><strong>Чому це важливо:</strong> від базису залежить <strong>квота</strong> кожної країни та частка на ринку.</li>
</ul>
<h3>Геополітика та внутрішня конкуренція</h3>
<ul>
<li><strong>ОАЕ</strong> інвестували <em>мільярди</em> для підвищення спроможності й вимагають <strong>вищих квот</strong>.</li>
<li><strong>Африканські країни</strong> втратили виробничий потенціал і <strong>бояться втратити частку</strong>.</li>
<li><strong>Ангола</strong> вийшла з групи у <strong>2024 році</strong> через суперечку щодо квот — сигнал масштабу конфлікту.</li>
</ul>
<h3>Резервна потужність і «паперові» барелі</h3>
<ul>
<li><strong>Резервна потужність скорочується</strong> і зосереджена у <strong>Саудівській Аравії, ОАЕ, Кувейті</strong>.</li>
<li><strong>Підвищення на 137 тис. б/д</strong> цього місяця — радше <strong>сигнал</strong>, а не реальний приріст.</li>
<li><em>Ринки</em> ігнорують ризик надлишку, бо <strong>частина членів нижче квот</strong>, а <strong>Ірак і Казахстан</strong> ще компенсують <strong>надвидобуток у минулому</strong>.</li>
</ul>
<h3>Попит, пропозиція і регіональні драйвери</h3>
<ul>
<li><strong>Попит 2025:</strong> ОПЕК залишила зростання на рівні <strong>+1,3 млн б/д</strong>; <em>Азія й Близький Схід</em> «тягнуть» зростання.</li>
<li><strong>Пропозиція поза OPEC+ сповільнюється</strong> (лідери: США, Бразилія, Канада), <strong>експорт росії</strong> під <em>санкційним ризиком</em>.</li>
</ul>
<h3>Довгий горизонт — структурні обмеження</h3>
<ul>
<li><strong>Зміщення до довгих офшорних проєктів</strong>, що потребують <strong>десятиліть</strong> для запуску.</li>
<li><strong>IEA:</strong> середній період «від відкриття до першої нафти» <strong>&gt;15 років</strong>.</li>
<li><strong>Відкриття звичайних родовищ падають</strong> з 1970-х.</li>
<li><strong>Сланець у США</strong> на плато; <strong>запас резервної потужності</strong> майже вичерпано.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Перерозподіл часток у 2027:</strong> країни з реальним приростом спроможності (насамперед <strong>ОАЕ</strong>) отримають <strong>часткову перевагу</strong> у квотах; країни зі спадом ризикують <strong>відносним зменшенням</strong> видобутку.</li>
<li><strong>Конкуренція всередині картелю загострюється:</strong> прецедент <strong>Анголи (2024)</strong> демонструє, що <em>квотний конфлікт</em> може призвести до виходів і втрати колективної дисципліни.</li>
<li><strong>«Тонша» подушка безпеки:</strong> скорочення резервної потужності й <strong>«паперовість»</strong> частини барелів підвищують <strong>цінову чутливість</strong> ринку до збоїв.</li>
<li><strong>Середньо- й довгостроковий дефіцитний ухил:</strong> поєднання <em>&gt;15 років</em> до першої нафти, падіння відкриттів і плато сланцю створює <strong>вужче «вікно» для швидкого нарощення</strong>.</li>
<li><strong>Політика квот як інструмент частки ринку:</strong> «математика потужностей» стає <strong>битвою за частку</strong> у світі, де <strong>фізична пропозиція</strong> зростає повільніше, ніж передбачають «історії про надлишок».</li>
</ul>
<h3>Очікування для ринків нафти</h3>
<ul>
<li><strong>Короткостроково:</strong> навіть невеликі (<em>порядку 0,14 млн б/д</em>) сигнали про зміну видобутку можуть мати <strong>обмежений ефект</strong>, якщо країни експортують <strong>нижче квот</strong> або <strong>компенсують</strong> минулі перевищення.</li>
<li><strong>Середньостроково:</strong> закріплення <strong>базових ліній 2027</strong> переформатує <strong>розподіл приросту</strong> всередині OPEC+.</li>
<li><strong>Довгостроково:</strong> зсув у бік <strong>довгих офшорних проєктів</strong> і вичерпання <strong>резервів швидкого запуску</strong> видобутку посилюють <strong>структурний ризик дефіциту</strong>.</li>
</ul>
<h3>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></h3>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/OPEC-Faces-Contentious-Debate-on-Capacity-Baselines.html">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/17/opec-zagostryuye-diskusiyu-shhodo-bazovix-potuzhnostej-yak-pereglyad-steli-na-2027-rik-pererozpodilit-chastki-rinku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Несподіваний поворот OPEC+: виробництво нафти скоротилося в квітні</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/02/nespodivanij-povorot-opec-virobnictvo-nafti-skorotilosya-v-kvitni/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/02/nespodivanij-povorot-opec-virobnictvo-nafti-skorotilosya-v-kvitni/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 02 May 2025 05:19:32 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Bloomberg survey]]></category>
		<category><![CDATA[oil production]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[UAE]]></category>
		<category><![CDATA[видобуток нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ОАЭ]]></category>
		<category><![CDATA[опитування Bloomberg]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149484</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28991-OPEC.jpg" alt="Несподіваний поворот OPEC+: виробництво нафти скоротилося в квітні"/><br />За даними Bloomberg, у квітні 2025 року OPEC+ незважаючи на плани збільшити видобуток, скоротив виробництво нафти на 200 тис. барелів на добу (bpd). Падіння на половину забезпечила Венесуела через санкції США, але найбільше запитань викликає поведінка ОАЕ та Саудівської Аравії, які мали збільшити видобуток, але практично не змінили показники. Це ставить під сумнів дотримання угод [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28991-OPEC.jpg" alt="Несподіваний поворот OPEC+: виробництво нафти скоротилося в квітні"/><br /><p>За даними Bloomberg, у квітні 2025 року OPEC+ незважаючи на плани збільшити видобуток, скоротив виробництво нафти на 200 тис. барелів на добу (bpd). Падіння на половину забезпечила Венесуела через санкції США, але найбільше запитань викликає поведінка ОАЕ та Саудівської Аравії, які мали збільшити видобуток, але практично не змінили показники. Це ставить під сумнів дотримання угод OPEC+ та може вплинути на майбутні рішення альянсу, особливо перед зустріччю 5 травня.</p>
<h3><strong>Деталі ситуації</strong></h3>
<ol start="1">
<li>
<p class="ds-markdown-paragraph"><strong>Неочікуване падіння видобутку</strong><br />
За даними Bloomberg, у квітні замість запланованого зростання OPEC+ скоротив виробництво на <strong>200 тис. bpd</strong>, досягнувши <strong>27.24 млн bpd</strong>. Основне падіння відбулося у Венесуелі (–100 тис. bpd) через підготовку до поновлення санкцій США. Проте найбільш несподіваним стало те, що ОАЕ, попри дозвіл на збільшення видобутку, скоротили його на <strong>80 тис. bpd</strong>, а Саудівська Аравія додала лише <strong>20 тис. bpd</strong> — значно нижче запланованого<span class="ds-markdown-cite">3</span>.</p>
</li>
<li>
<p class="ds-markdown-paragraph"><strong>Порушення квот та криза довіри</strong><br />
Ірак та ОАЕ продовжують перевищувати свої квоти, що загострює питання дисципліни в OPEC+. Водночас альянс нещодавно пообіцяв компенсувати <strong>4.57 млн bpd</strong> надлишкового видобутку до 2026 року, але одночасно потроїв збільшення видобутку на травень — до <strong>411 тис. bpd</strong>. Аналітики вважають, що це спроба Саудівської Аравії «покарати» порушників, але це також призвело до падіння цін на Brent нижче <strong>$65 за барель</strong><span class="ds-markdown-cite">3</span><span class="ds-markdown-cite">6</span>.</p>
</li>
<li>
<p class="ds-markdown-paragraph"><strong>Стратегія Саудівської Аравії: між ціною та політикою</strong><br />
Джерела Reuters повідомляють, що саудівські чиновники заявляють про готовність жити з нижчими цінами на нафту (~<span class="katex"><span class="katex-mathml">61забарель),хочабюджетнийбаланскраїнивимагає∗∗</span><span class="katex-html"><span class="base"><span class="mord">61</span><span class="mord cyrillic_fallback">забарель</span><span class="mclose">)</span><span class="mpunct">,</span><span class="mord cyrillic_fallback">хочабюджетнийбаланскраїнивимагає</span><span class="mbin">∗</span></span><span class="base"><span class="mord">∗</span></span></span></span>90**. Проте їхні дії (незначне збільшення видобутку) свідчать, що повного відходу від підтримки ринку поки немає. Це створює невизначеність перед зустріччю OPEC+ 5 травня: чи буде нове збільшення видобутку, чи почнеться «тиха цінова війна»<span class="ds-markdown-cite">6</span><span class="ds-markdown-cite">9</span>.</p>
</li>
<li>
<p class="ds-markdown-paragraph"><strong>Реакція ринку та майбутні рішення</strong><br />
Попри заяви Саудівської Аравії про стійкість до низьких цін, аналітики підкреслюють, що тривале зниження цін загрожує її масштабним економічним проєктам, таким як NEOM. Водночас Казахстан, який ігнорував квоти, заявив, що «національні інтереси» для нього пріоритетні, що додає напруженості в OPEC+<span class="ds-markdown-cite">8</span><span class="ds-markdown-cite">11</span>.</p>
</li>
</ol>
<p class="ds-markdown-paragraph"> OPEC+ опинився на роздоріжжі — між дисципліною учасників, тиском на ціни та політичними інтересами. Найближчі рішення альянсу визначать, чи вдасться уникнути повноцінної цінової війни, яка загрожує стабільності ринку.</p>
<p class="ds-markdown-paragraph"><strong>Джерело</strong>: <a href="https://mailto:oil@ukroil.com.ua/" target="_blank" rel="noreferrer">НТЦ Псіхєя</a>.<br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank" rel="noreferrer">oilprice.com</a>,  <a href="https://www.reuters.com/" target="_blank" rel="noreferrer">reuters.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28991-OPEC.jpg" alt="Несподіваний поворот OPEC+: виробництво нафти скоротилося в квітні"/><br /><p>За даними Bloomberg, у квітні 2025 року OPEC+ незважаючи на плани збільшити видобуток, скоротив виробництво нафти на 200 тис. барелів на добу (bpd). Падіння на половину забезпечила Венесуела через санкції США, але найбільше запитань викликає поведінка ОАЕ та Саудівської Аравії, які мали збільшити видобуток, але практично не змінили показники. Це ставить під сумнів дотримання угод OPEC+ та може вплинути на майбутні рішення альянсу, особливо перед зустріччю 5 травня.</p>
<h3><strong>Деталі ситуації</strong></h3>
<ol start="1">
<li>
<p class="ds-markdown-paragraph"><strong>Неочікуване падіння видобутку</strong><br />
За даними Bloomberg, у квітні замість запланованого зростання OPEC+ скоротив виробництво на <strong>200 тис. bpd</strong>, досягнувши <strong>27.24 млн bpd</strong>. Основне падіння відбулося у Венесуелі (–100 тис. bpd) через підготовку до поновлення санкцій США. Проте найбільш несподіваним стало те, що ОАЕ, попри дозвіл на збільшення видобутку, скоротили його на <strong>80 тис. bpd</strong>, а Саудівська Аравія додала лише <strong>20 тис. bpd</strong> — значно нижче запланованого<span class="ds-markdown-cite">3</span>.</p>
</li>
<li>
<p class="ds-markdown-paragraph"><strong>Порушення квот та криза довіри</strong><br />
Ірак та ОАЕ продовжують перевищувати свої квоти, що загострює питання дисципліни в OPEC+. Водночас альянс нещодавно пообіцяв компенсувати <strong>4.57 млн bpd</strong> надлишкового видобутку до 2026 року, але одночасно потроїв збільшення видобутку на травень — до <strong>411 тис. bpd</strong>. Аналітики вважають, що це спроба Саудівської Аравії «покарати» порушників, але це також призвело до падіння цін на Brent нижче <strong>$65 за барель</strong><span class="ds-markdown-cite">3</span><span class="ds-markdown-cite">6</span>.</p>
</li>
<li>
<p class="ds-markdown-paragraph"><strong>Стратегія Саудівської Аравії: між ціною та політикою</strong><br />
Джерела Reuters повідомляють, що саудівські чиновники заявляють про готовність жити з нижчими цінами на нафту (~<span class="katex"><span class="katex-mathml">61забарель),хочабюджетнийбаланскраїнивимагає∗∗</span><span class="katex-html"><span class="base"><span class="mord">61</span><span class="mord cyrillic_fallback">забарель</span><span class="mclose">)</span><span class="mpunct">,</span><span class="mord cyrillic_fallback">хочабюджетнийбаланскраїнивимагає</span><span class="mbin">∗</span></span><span class="base"><span class="mord">∗</span></span></span></span>90**. Проте їхні дії (незначне збільшення видобутку) свідчать, що повного відходу від підтримки ринку поки немає. Це створює невизначеність перед зустріччю OPEC+ 5 травня: чи буде нове збільшення видобутку, чи почнеться «тиха цінова війна»<span class="ds-markdown-cite">6</span><span class="ds-markdown-cite">9</span>.</p>
</li>
<li>
<p class="ds-markdown-paragraph"><strong>Реакція ринку та майбутні рішення</strong><br />
Попри заяви Саудівської Аравії про стійкість до низьких цін, аналітики підкреслюють, що тривале зниження цін загрожує її масштабним економічним проєктам, таким як NEOM. Водночас Казахстан, який ігнорував квоти, заявив, що «національні інтереси» для нього пріоритетні, що додає напруженості в OPEC+<span class="ds-markdown-cite">8</span><span class="ds-markdown-cite">11</span>.</p>
</li>
</ol>
<p class="ds-markdown-paragraph"> OPEC+ опинився на роздоріжжі — між дисципліною учасників, тиском на ціни та політичними інтересами. Найближчі рішення альянсу визначать, чи вдасться уникнути повноцінної цінової війни, яка загрожує стабільності ринку.</p>
<p class="ds-markdown-paragraph"><strong>Джерело</strong>: <a href="https://mailto:oil@ukroil.com.ua/" target="_blank" rel="noreferrer">НТЦ Псіхєя</a>.<br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank" rel="noreferrer">oilprice.com</a>,  <a href="https://www.reuters.com/" target="_blank" rel="noreferrer">reuters.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/02/nespodivanij-povorot-opec-virobnictvo-nafti-skorotilosya-v-kvitni/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>OPEC+ збільшує видобуток нафти попри цінову турбулентність і слабке дотримання квот</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/14/opec-zbilshuye-vidobutok-nafti-popri-cinovu-turbulentnist-i-slabke-dotrimannya-kvot/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/14/opec-zbilshuye-vidobutok-nafti-popri-cinovu-turbulentnist-i-slabke-dotrimannya-kvot/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 14 Apr 2025 05:17:25 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[crude production]]></category>
		<category><![CDATA[Iraq]]></category>
		<category><![CDATA[Kazakhstan]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[quotas]]></category>
		<category><![CDATA[UAE]]></category>
		<category><![CDATA[видобуток нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Ирак]]></category>
		<category><![CDATA[Казахстан]]></category>
		<category><![CDATA[квоти]]></category>
		<category><![CDATA[ОАЭ]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149405</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28921-OPEC.jpg" alt="OPEC+ збільшує видобуток нафти попри цінову турбулентність і слабке дотримання квот"/><br />Видобуток нафти країнами OPEC+ у березні 2025 року досяг восьмимісячного максимуму на тлі падіння цін, спричиненого торговельними напруженнями та рішенням про поступове підвищення квот. Понаднормовий видобуток фіксується в Іраку, Казахстані та ОАЕ, тоді як Саудівська Аравія й Росія залишилися нижче цільових показників. Теги:  Об&#8217;єднання країн OPEC+ у березні 2025 року наростило видобуток нафти до 41,04 [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28921-OPEC.jpg" alt="OPEC+ збільшує видобуток нафти попри цінову турбулентність і слабке дотримання квот"/><br /><p><strong>Видобуток нафти країнами OPEC+ у березні 2025 року досяг восьмимісячного максимуму на тлі падіння цін, спричиненого торговельними напруженнями та рішенням про поступове підвищення квот. Понаднормовий видобуток фіксується в Іраку, Казахстані та ОАЕ, тоді як Саудівська Аравія й Росія залишилися нижче цільових показників.</strong></p>
<p><strong>Теги: </strong></p>
<hr />
<p><strong>Об&#8217;єднання країн OPEC+ у березні 2025 року наростило видобуток нафти до 41,04 млн барелів на добу, що є найвищим показником за останні вісім місяців. Такі дані оприлюднив опитувальник OPEC+ від S&amp;P Global Commodity Insights, опублікований 10 квітня.</strong></p>
<p>У порівнянні з лютим, загальний видобуток збільшився на 30 тис. барелів на добу (б/д). Це значно менше, ніж у лютому, коли приріст склав 440 тис. б/д, однак свідчить про складнощі організації з реалізацією скорочень видобутку.</p>
<p>OPEC скоротила видобуток на 10 тис. б/д — до 26,84 млн б/д, тоді як країни-партнери поза OPEC наростили його на 40 тис. б/д — до 14,17 млн б/д.</p>
<p>При цьому країни OPEC+ із встановленими квотами у березні перевищили загальні ліміти на 319 тис. б/д, що більше, ніж у лютому (294 тис. б/д понад норму).</p>
<p>Серед постійних порушників знову фіксуються <strong>Ірак і Казахстан</strong>. Казахстан видобував 1,8 млн б/д — на 30 тис. б/д більше за лютий і значно вище квоти в 1,468 млн б/д. Це пояснюється розширенням проєкту «Тенгіз», який запрацював із січня.</p>
<p>Видобуток Іраку залишився стабільним на рівні 4,07 млн б/д, включно з приблизно 250 тис. б/д у напівавтономному Курдистані. При цьому офіційний представник іракської держкомпанії SOMO 7 квітня заявив, що федеральний Ірак (без Курдистану) зменшив видобуток на 40 тис. б/д — до 3,637 млн б/д.</p>
<p>Також вище квоти працювали <strong>Об’єднані Арабські Емірати</strong>, хоча ця країна отримала дозвіл OPEC поступово нарощувати видобуток на 300 тис. б/д з квітня.</p>
<p>Перевищення квот назване однією з причин несподіваного рішення 3 квітня щодо прискорення згортання добровільних скорочень на 2,2 млн б/д у другому кварталі.</p>
<p>Водночас ситуація ускладнюється торговельними конфліктами: США під керівництвом президента Джо Байдена ввели нові тарифи на окремих торговельних партнерів, зокрема Китай, що спричинило заходи у відповідь та різкі коливання цін на нафту.</p>
<p>Ціна нафти Dated Brent, за оцінкою Platts на 9 квітня, становила $62,685/барель — на $15 нижче, ніж 1 квітня.</p>
<p>Країни-порушники домовилися подати оновлені, прискорені компенсаційні плани до Секретаріату OPEC до 15 квітня.</p>
<p>Найбільші виробники альянсу — Саудівська Аравія та Росія — у березні залишилися нижче своїх цільових рівнів: 8,95 млн б/д та 8,97 млн б/д відповідно при квоті 8,978 млн б/д.</p>
<p>Наступне засідання Об’єднаного міністерського наглядового комітету (JMMC) і повне міністерське засідання OPEC+ заплановано на 28 травня.</p>
<p>Опитування Platts враховує видобуток на рівні свердловин і базується на даних нафтових посадовців, трейдерів, аналітиків, а також супутниковому моніторингу, судноплавних та інвентарних звітах.</p>
<table>
<tbody>
<tr>
<td>OPEC+ crude production (million b/d)</td>
<td></td>
<td></td>
<td></td>
<td></td>
<td></td>
</tr>
<tr>
<td>OPEC-9</td>
<td>Mar-25</td>
<td>Change</td>
<td>Feb-25</td>
<td>Quota</td>
<td>Over/under</td>
</tr>
<tr>
<td>Algeria</td>
<td>0.91</td>
<td>0.00</td>
<td>0.91</td>
<td>0.908</td>
<td>0.002</td>
</tr>
<tr>
<td>Congo-Brazzaville</td>
<td>0.25</td>
<td>-0.01</td>
<td>0.26</td>
<td>0.277</td>
<td>-0.027</td>
</tr>
<tr>
<td>Equatorial Guinea</td>
<td>0.06</td>
<td>0.00</td>
<td>0.06</td>
<td>0.070</td>
<td>-0.010</td>
</tr>
<tr>
<td>Gabon</td>
<td>0.24</td>
<td>0.01</td>
<td>0.23</td>
<td>0.169</td>
<td>0.071</td>
</tr>
<tr>
<td>Iraq*</td>
<td>4.07</td>
<td>0.00</td>
<td>4.07</td>
<td>4.000</td>
<td>0.070</td>
</tr>
<tr>
<td>Kuwait</td>
<td>2.43</td>
<td>0.01</td>
<td>2.42</td>
<td>2.413</td>
<td>0.017</td>
</tr>
<tr>
<td>Nigeria</td>
<td>1.48</td>
<td>-0.02</td>
<td>1.50</td>
<td>1.500</td>
<td>-0.020</td>
</tr>
<tr>
<td>Saudi Arabia</td>
<td>8.95</td>
<td>-0.01</td>
<td>8.96</td>
<td>8.978</td>
<td>-0.028</td>
</tr>
<tr>
<td>UAE</td>
<td>3.05</td>
<td>0.00</td>
<td>3.05</td>
<td>2.912</td>
<td>0.138</td>
</tr>
<tr>
<td>TOTAL OPEC-9</td>
<td>21.44</td>
<td>-0.02</td>
<td>21.46</td>
<td>21.227</td>
<td>0.213</td>
</tr>
<tr>
<td></td>
<td></td>
<td></td>
<td></td>
<td></td>
<td></td>
</tr>
<tr>
<td>OPEC EXEMPT</td>
<td></td>
<td>Change</td>
<td></td>
<td>Quota</td>
<td>Over/under</td>
</tr>
<tr>
<td>Iran</td>
<td>3.23</td>
<td>0.00</td>
<td>3.23</td>
<td>N/A</td>
<td>N/A</td>
</tr>
<tr>
<td>Libya</td>
<td>1.20</td>
<td>0.00</td>
<td>1.20</td>
<td>N/A</td>
<td>N/A</td>
</tr>
<tr>
<td>Venezuela</td>
<td>0.97</td>
<td>0.01</td>
<td>0.96</td>
<td>N/A</td>
<td>N/A</td>
</tr>
<tr>
<td>TOTAL OPEC-12</td>
<td>26.84</td>
<td>-0.01</td>
<td>26.85</td>
<td>N/A</td>
<td>N/A</td>
</tr>
<tr>
<td></td>
<td></td>
<td></td>
<td></td>
<td></td>
<td></td>
</tr>
<tr>
<td>NON-OPEC WITH QUOTAS</td>
<td></td>
<td>Change</td>
<td></td>
<td>Quota</td>
<td>Over/under</td>
</tr>
<tr>
<td>Azerbaijan</td>
<td>0.47</td>
<td>0.00</td>
<td>0.47</td>
<td>0.551</td>
<td>-0.081</td>
</tr>
<tr>
<td>Bahrain</td>
<td>0.19</td>
<td>0.00</td>
<td>0.19</td>
<td>0.196</td>
<td>-0.006</td>
</tr>
<tr>
<td>Brunei</td>
<td>0.09</td>
<td>0.00</td>
<td>0.09</td>
<td>0.083</td>
<td>0.007</td>
</tr>
<tr>
<td>Kazakhstan</td>
<td>1.80</td>
<td>0.03</td>
<td>1.77</td>
<td>1.468</td>
<td>0.332</td>
</tr>
<tr>
<td>Malaysia</td>
<td>0.37</td>
<td>0.01</td>
<td>0.36</td>
<td>0.401</td>
<td>-0.031</td>
</tr>
<tr>
<td>Oman</td>
<td>0.75</td>
<td>0.00</td>
<td>0.75</td>
<td>0.759</td>
<td>-0.009</td>
</tr>
<tr>
<td>Russia</td>
<td>8.97</td>
<td>0.00</td>
<td>8.97</td>
<td>8.978</td>
<td>-0.008</td>
</tr>
<tr>
<td>Sudan</td>
<td>0.03</td>
<td>0.00</td>
<td>0.03</td>
<td>0.064</td>
<td>-0.034</td>
</tr>
<tr>
<td>South Sudan</td>
<td>0.06</td>
<td>0.00</td>
<td>0.06</td>
<td>0.124</td>
<td>-0.064</td>
</tr>
<tr>
<td>TOTAL NON-OPEC WITH QUOTAS</td>
<td>12.73</td>
<td>0.04</td>
<td>12.69</td>
<td>12.624</td>
<td>0.106</td>
</tr>
<tr>
<td></td>
<td></td>
<td></td>
<td></td>
<td></td>
<td></td>
</tr>
<tr>
<td>NON-OPEC EXEMPT</td>
<td></td>
<td>Change</td>
<td></td>
<td>Quota</td>
<td>Over/under</td>
</tr>
<tr>
<td>Mexico</td>
<td>1.44</td>
<td>0</td>
<td>1.44</td>
<td>N/A</td>
<td>N/A</td>
</tr>
<tr>
<td>TOTAL NON-OPEC</td>
<td>14.17</td>
<td>0.04</td>
<td>14.13</td>
<td>N/A</td>
<td>N/A</td>
</tr>
<tr>
<td></td>
<td></td>
<td></td>
<td></td>
<td></td>
<td></td>
</tr>
<tr>
<td>OPEC+ MEMBERS WITH QUOTAS</td>
<td></td>
<td>Change</td>
<td></td>
<td>Quota</td>
<td>Over/under</td>
</tr>
<tr>
<td>TOTAL</td>
<td>34.17</td>
<td>0.02</td>
<td>34.15</td>
<td>33.85</td>
<td>0.319</td>
</tr>
<tr>
<td></td>
<td></td>
<td></td>
<td></td>
<td></td>
<td></td>
</tr>
<tr>
<td>OPEC+</td>
<td></td>
<td>Change</td>
<td></td>
<td>Quota</td>
<td>Over/under</td>
</tr>
<tr>
<td>TOTAL</td>
<td>41.01</td>
<td>0.03</td>
<td>40.98</td>
<td>N/A</td>
<td>N/A</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p>Джерело: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua">НТЦ Псіхєя</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.spglobal.com/" target="_blank">spglobal</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28921-OPEC.jpg" alt="OPEC+ збільшує видобуток нафти попри цінову турбулентність і слабке дотримання квот"/><br /><p><strong>Видобуток нафти країнами OPEC+ у березні 2025 року досяг восьмимісячного максимуму на тлі падіння цін, спричиненого торговельними напруженнями та рішенням про поступове підвищення квот. Понаднормовий видобуток фіксується в Іраку, Казахстані та ОАЕ, тоді як Саудівська Аравія й Росія залишилися нижче цільових показників.</strong></p>
<p><strong>Теги: </strong></p>
<hr />
<p><strong>Об&#8217;єднання країн OPEC+ у березні 2025 року наростило видобуток нафти до 41,04 млн барелів на добу, що є найвищим показником за останні вісім місяців. Такі дані оприлюднив опитувальник OPEC+ від S&amp;P Global Commodity Insights, опублікований 10 квітня.</strong></p>
<p>У порівнянні з лютим, загальний видобуток збільшився на 30 тис. барелів на добу (б/д). Це значно менше, ніж у лютому, коли приріст склав 440 тис. б/д, однак свідчить про складнощі організації з реалізацією скорочень видобутку.</p>
<p>OPEC скоротила видобуток на 10 тис. б/д — до 26,84 млн б/д, тоді як країни-партнери поза OPEC наростили його на 40 тис. б/д — до 14,17 млн б/д.</p>
<p>При цьому країни OPEC+ із встановленими квотами у березні перевищили загальні ліміти на 319 тис. б/д, що більше, ніж у лютому (294 тис. б/д понад норму).</p>
<p>Серед постійних порушників знову фіксуються <strong>Ірак і Казахстан</strong>. Казахстан видобував 1,8 млн б/д — на 30 тис. б/д більше за лютий і значно вище квоти в 1,468 млн б/д. Це пояснюється розширенням проєкту «Тенгіз», який запрацював із січня.</p>
<p>Видобуток Іраку залишився стабільним на рівні 4,07 млн б/д, включно з приблизно 250 тис. б/д у напівавтономному Курдистані. При цьому офіційний представник іракської держкомпанії SOMO 7 квітня заявив, що федеральний Ірак (без Курдистану) зменшив видобуток на 40 тис. б/д — до 3,637 млн б/д.</p>
<p>Також вище квоти працювали <strong>Об’єднані Арабські Емірати</strong>, хоча ця країна отримала дозвіл OPEC поступово нарощувати видобуток на 300 тис. б/д з квітня.</p>
<p>Перевищення квот назване однією з причин несподіваного рішення 3 квітня щодо прискорення згортання добровільних скорочень на 2,2 млн б/д у другому кварталі.</p>
<p>Водночас ситуація ускладнюється торговельними конфліктами: США під керівництвом президента Джо Байдена ввели нові тарифи на окремих торговельних партнерів, зокрема Китай, що спричинило заходи у відповідь та різкі коливання цін на нафту.</p>
<p>Ціна нафти Dated Brent, за оцінкою Platts на 9 квітня, становила $62,685/барель — на $15 нижче, ніж 1 квітня.</p>
<p>Країни-порушники домовилися подати оновлені, прискорені компенсаційні плани до Секретаріату OPEC до 15 квітня.</p>
<p>Найбільші виробники альянсу — Саудівська Аравія та Росія — у березні залишилися нижче своїх цільових рівнів: 8,95 млн б/д та 8,97 млн б/д відповідно при квоті 8,978 млн б/д.</p>
<p>Наступне засідання Об’єднаного міністерського наглядового комітету (JMMC) і повне міністерське засідання OPEC+ заплановано на 28 травня.</p>
<p>Опитування Platts враховує видобуток на рівні свердловин і базується на даних нафтових посадовців, трейдерів, аналітиків, а також супутниковому моніторингу, судноплавних та інвентарних звітах.</p>
<table>
<tbody>
<tr>
<td>OPEC+ crude production (million b/d)</td>
<td></td>
<td></td>
<td></td>
<td></td>
<td></td>
</tr>
<tr>
<td>OPEC-9</td>
<td>Mar-25</td>
<td>Change</td>
<td>Feb-25</td>
<td>Quota</td>
<td>Over/under</td>
</tr>
<tr>
<td>Algeria</td>
<td>0.91</td>
<td>0.00</td>
<td>0.91</td>
<td>0.908</td>
<td>0.002</td>
</tr>
<tr>
<td>Congo-Brazzaville</td>
<td>0.25</td>
<td>-0.01</td>
<td>0.26</td>
<td>0.277</td>
<td>-0.027</td>
</tr>
<tr>
<td>Equatorial Guinea</td>
<td>0.06</td>
<td>0.00</td>
<td>0.06</td>
<td>0.070</td>
<td>-0.010</td>
</tr>
<tr>
<td>Gabon</td>
<td>0.24</td>
<td>0.01</td>
<td>0.23</td>
<td>0.169</td>
<td>0.071</td>
</tr>
<tr>
<td>Iraq*</td>
<td>4.07</td>
<td>0.00</td>
<td>4.07</td>
<td>4.000</td>
<td>0.070</td>
</tr>
<tr>
<td>Kuwait</td>
<td>2.43</td>
<td>0.01</td>
<td>2.42</td>
<td>2.413</td>
<td>0.017</td>
</tr>
<tr>
<td>Nigeria</td>
<td>1.48</td>
<td>-0.02</td>
<td>1.50</td>
<td>1.500</td>
<td>-0.020</td>
</tr>
<tr>
<td>Saudi Arabia</td>
<td>8.95</td>
<td>-0.01</td>
<td>8.96</td>
<td>8.978</td>
<td>-0.028</td>
</tr>
<tr>
<td>UAE</td>
<td>3.05</td>
<td>0.00</td>
<td>3.05</td>
<td>2.912</td>
<td>0.138</td>
</tr>
<tr>
<td>TOTAL OPEC-9</td>
<td>21.44</td>
<td>-0.02</td>
<td>21.46</td>
<td>21.227</td>
<td>0.213</td>
</tr>
<tr>
<td></td>
<td></td>
<td></td>
<td></td>
<td></td>
<td></td>
</tr>
<tr>
<td>OPEC EXEMPT</td>
<td></td>
<td>Change</td>
<td></td>
<td>Quota</td>
<td>Over/under</td>
</tr>
<tr>
<td>Iran</td>
<td>3.23</td>
<td>0.00</td>
<td>3.23</td>
<td>N/A</td>
<td>N/A</td>
</tr>
<tr>
<td>Libya</td>
<td>1.20</td>
<td>0.00</td>
<td>1.20</td>
<td>N/A</td>
<td>N/A</td>
</tr>
<tr>
<td>Venezuela</td>
<td>0.97</td>
<td>0.01</td>
<td>0.96</td>
<td>N/A</td>
<td>N/A</td>
</tr>
<tr>
<td>TOTAL OPEC-12</td>
<td>26.84</td>
<td>-0.01</td>
<td>26.85</td>
<td>N/A</td>
<td>N/A</td>
</tr>
<tr>
<td></td>
<td></td>
<td></td>
<td></td>
<td></td>
<td></td>
</tr>
<tr>
<td>NON-OPEC WITH QUOTAS</td>
<td></td>
<td>Change</td>
<td></td>
<td>Quota</td>
<td>Over/under</td>
</tr>
<tr>
<td>Azerbaijan</td>
<td>0.47</td>
<td>0.00</td>
<td>0.47</td>
<td>0.551</td>
<td>-0.081</td>
</tr>
<tr>
<td>Bahrain</td>
<td>0.19</td>
<td>0.00</td>
<td>0.19</td>
<td>0.196</td>
<td>-0.006</td>
</tr>
<tr>
<td>Brunei</td>
<td>0.09</td>
<td>0.00</td>
<td>0.09</td>
<td>0.083</td>
<td>0.007</td>
</tr>
<tr>
<td>Kazakhstan</td>
<td>1.80</td>
<td>0.03</td>
<td>1.77</td>
<td>1.468</td>
<td>0.332</td>
</tr>
<tr>
<td>Malaysia</td>
<td>0.37</td>
<td>0.01</td>
<td>0.36</td>
<td>0.401</td>
<td>-0.031</td>
</tr>
<tr>
<td>Oman</td>
<td>0.75</td>
<td>0.00</td>
<td>0.75</td>
<td>0.759</td>
<td>-0.009</td>
</tr>
<tr>
<td>Russia</td>
<td>8.97</td>
<td>0.00</td>
<td>8.97</td>
<td>8.978</td>
<td>-0.008</td>
</tr>
<tr>
<td>Sudan</td>
<td>0.03</td>
<td>0.00</td>
<td>0.03</td>
<td>0.064</td>
<td>-0.034</td>
</tr>
<tr>
<td>South Sudan</td>
<td>0.06</td>
<td>0.00</td>
<td>0.06</td>
<td>0.124</td>
<td>-0.064</td>
</tr>
<tr>
<td>TOTAL NON-OPEC WITH QUOTAS</td>
<td>12.73</td>
<td>0.04</td>
<td>12.69</td>
<td>12.624</td>
<td>0.106</td>
</tr>
<tr>
<td></td>
<td></td>
<td></td>
<td></td>
<td></td>
<td></td>
</tr>
<tr>
<td>NON-OPEC EXEMPT</td>
<td></td>
<td>Change</td>
<td></td>
<td>Quota</td>
<td>Over/under</td>
</tr>
<tr>
<td>Mexico</td>
<td>1.44</td>
<td>0</td>
<td>1.44</td>
<td>N/A</td>
<td>N/A</td>
</tr>
<tr>
<td>TOTAL NON-OPEC</td>
<td>14.17</td>
<td>0.04</td>
<td>14.13</td>
<td>N/A</td>
<td>N/A</td>
</tr>
<tr>
<td></td>
<td></td>
<td></td>
<td></td>
<td></td>
<td></td>
</tr>
<tr>
<td>OPEC+ MEMBERS WITH QUOTAS</td>
<td></td>
<td>Change</td>
<td></td>
<td>Quota</td>
<td>Over/under</td>
</tr>
<tr>
<td>TOTAL</td>
<td>34.17</td>
<td>0.02</td>
<td>34.15</td>
<td>33.85</td>
<td>0.319</td>
</tr>
<tr>
<td></td>
<td></td>
<td></td>
<td></td>
<td></td>
<td></td>
</tr>
<tr>
<td>OPEC+</td>
<td></td>
<td>Change</td>
<td></td>
<td>Quota</td>
<td>Over/under</td>
</tr>
<tr>
<td>TOTAL</td>
<td>41.01</td>
<td>0.03</td>
<td>40.98</td>
<td>N/A</td>
<td>N/A</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p>Джерело: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua">НТЦ Псіхєя</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.spglobal.com/" target="_blank">spglobal</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/14/opec-zbilshuye-vidobutok-nafti-popri-cinovu-turbulentnist-i-slabke-dotrimannya-kvot/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/uae/feed/ ) in 3.65603 seconds, on Jun 4th, 2026 at 7:15 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Jun 4th, 2026 at 8:15 am UTC -->