На засіданні Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції було затверджено склад робочої групи для узгодження проектів УРП.

Про це йдеться на сайті міністерства.

Також було затверджено відповідний Порядок узгодження, що полягає у обміні зауваженнями та пропозиціями до проектів УРП.  Згідно з Порядком, Інвестор може бути запрошений на засідання Міжвідомчої комісії, на якому будуть обговорені питання, що не були узгоджені на робочому рівні. Використання такого Порядку робить процес узгодження  справедливим стосовно всіх 9 інвесторів та дозволяє зменшити час, необхідний на узгодження проектів УРП.

Починаючи з 04 листопада 2019 року до 06 грудня 2019 року  ЦОВВ надавались пропозиції та зауваження до проектів УРП.

На засіданні Міжвідомчої комісії, 13 грудня 2019 року було створено робочу групу для опрацювання пропозицій  та зауважень до 9 проектів УРП, яка розглянула  аналіз проектів УРП, наданий юридичними консультантами Проекту, опрацювала  зауваження  та підготувала  пропозиції для розгляду Міжвідомчою комісією, які були затверджені на засіданні Міжвідомчої комісії наприкінці року, 27 грудня.

8 січня 2020 року проекти УРП з пропозиціями та зауваженнями Міжвідомчої комісії були надіслані  інвесторам.

Наступним етапом укладання УРП є фінальне узгодження проектів Угод. Після отримання зауважень Міжвідомчої комісії інвестор повинен доопрацювати проект угоди чи підготувати свої висновки, зауваження до нового проекту угоди, після чого нова редакція проекту угоди буде повторно розглянута сторонами.

Для допомоги Мінекоенерго, як робочому органу Міжвідомчої комісії, в узгодженні проектів УРП, Проектом Енергетичної Безпеки профінансовано послуги міжнародних юридичних консультантів, які аналізуватимуть зауваження інвесторів та надаватимуть свої поради.

Заступник голови Єврокомісії, колишній єврокомісар з енергетичного союзу Марош Шефчович, який продовжує курирувати питання транзиту російського газу в Європу через Україну, привітав підписання в понеділок п’ятирічного контракту між «Газпромом» і українською стороною.

Про це Марош Шефчович написав у Twitter.

«Високо ціную наполегливу роботу і зусилля! Завдяки укладеним минулого тижня політичної угоди між Росією, Україною і Єврокомісією транзитний контракт між відповідними компаніями, що забезпечує постійний потік газу в Європу з 1 січня 2020 року, тепер підписаний і скріплений печаткою», — йдеться в повідомленні.

«Термінал» писав,  у результаті тристоронніх переговорів Україна-Росія-Європейський Союз сторони підписали новий контракт на 5 років з можливістю його пролонгації ще на 10 років на аналогічних умовах, мінімальні гарантовані обсяги прокачки — 65 млрд м куб газу на перший рік та по 40 млрд м куб на наступні 4 роки. При цьому фактичні обсяги можуть бути вищими.

Кабінет міністрів України 30 грудня дозволив НАК «Нафтогаз України» підписати з російським ПАТ «Газпром» угоду про врегулювання газових суперечок і про надання послуги з організації транспортування природного газу.

У Відні представники НАК «Нафтогаз України», Оператора ГТС України та ПАТ «Газпром» підписали угоди, необхідні для продовження транзиту російського газу територією України до 2024 року включно.

Про це повідомила прсслужба НАК «Нафтогаз».

Досягнення цього результату стало можливим завдяки системній роботі команди Нафтогазу, спрямованій на роз’яснення ризиків будівництва «Північного потоку – 2″, запровадження урядом США проти нього санкцій, якісному проведенню анбандлінгу і ефективній роботі Нафтогазу в арбітражах, заявили в компанії.

До пакету угод входять:

1. Міжоператорська угода між Оператором ГТС України (ОГТСУ) та Газпромом, яка визначає технічні регламенти і правила взаємодії між операторами суміжних мереж (interconnection agreement).

2. Договір про організацію транзиту між Нафтогазом та Газпромом, у якому зафіксовані умови та обсяги транзиту на найближчі п’ять років.

3. Мирова угода між Нафтогазом та Газпромом, згідно з якою сторони відмовляються від взаємних претензій за контрактами 2009 року.

Всі три угоди підписані на виконання протоколу зустрічі, яка відбулася у Берліні та Мінську 19-20 грудня цього року за участі представників ЄС, України і РФ, а також Нафтогазу, ОГТСУ та Газпрому.

Угоди, зокрема, передбачають:

виплату Газпромом 2,918 млрд дол. компенсації на виконання рішення Стокгольмського арбітражу від грудня 2017 та лютого 2018 року. Нафтогаз отримав ці кошти 27 грудня 2019 року;

відкликання всіх арбітражних судових позовів, за якими не прийняті кінцеві рішення;

зняття арештів на майно, активи і грошові кошти Газпрому, а також відмова у майбутньому від всіх можливих претензій та позовів за контрактами січня 2009 року;

мінімальні обсяги транзиту за роками зафіксовані у наступних розмірах: 2020 рік – 65 млрд куб. м, 2021 – 2024 роки – по 40 млрд куб. м газу щорічно.

Нафтогаз відзначив зацікавленість Газпрому у можливості у майбутньому відновити постачання газу в Україну з урахуванням принципу формування вартості газу на базі ціни європейського хаба NCG. Питання щодо постачання газу не є частиною пакетних домовленостей.

Підписані угоди також не стосуються питання судових позовів підприємств групи Нафтогаз проти Російської Федерації щодо захоплених активів групи в АР Крим.

За результатами підписання угод Україна отримає гарантований дохід від транзиту на найближчі п’ять років. Визначеність щодо майбутнього транзиту надає нові можливості розвитку газового ринку країни та продовження реформ в енергетиці, збереження робочих місць у галузі транспортування газу та майбутні замовлення для українських виробників промислового обладнання, пов’язані з технічною підтримкою роботи української ГТС. Також будуть зменшені курсові ризики, пов’язані з недоотриманням значних валютних надходжень.

«Підписані угоди є результатом прийнятного компромісу. Головним результатом домовленостей є отримання майже 3 млрд доларів від Газпрому та те, що українська ГТС буде завантажена і зможе наступні п’ять років працювати беззбитково. Транзит не буде перерваний, і його буде здійснювати незалежний сертифікований оператор. Крім того, скасовуються численні ризики, у тому числі, для фінансової системи країни, які могли реалізуватись у разі припинення транзиту. Ми вдячні Європейській Комісії за її послідовну позицію, яка свідчить про визнання надійності та ефективності української ГТС, а також американським партнерам за підтримку енергетичної безпеки на європейському континенті», – зазначив голова правління Нафтогазу Андрій Коболєв.