Reuters повідомило з посиланням на Financial Times, що США погрожують зупинити механізм закупівлі зброї та обмін розвідданими, щоб змусити Київ припинити удари по російській енергетичній інфраструктурі. Матеріал прямо пов’язує цей тиск із атаками на російські НПЗ і заявами Вашингтона про вплив таких ударів на паливні ціни.

Удари по НПЗ стали частиною ширшої дискусії про баланс між воєнною логікою та паливними цінами

11 жовтня Reuters повідомило, що США, за даними Financial Times, погрожують зупинити систему закупівлі зброї для України, аби натиснути на Київ через удари по російській енергетичній інфраструктурі. У матеріалі йдеться, що американські посадовці контактували з європейськими столицями та Києвом, домагаючись припинення атак на російські нафтопереробні заводи.

Серед можливих заходів, за повідомленням FT, названо припинення обміну розвідданими та зупинення механізму Purl — Prioritised Ukraine Requirements List, тобто системи пріоритетного забезпечення потреб України у закупівлі американського озброєння. Reuters зазначає, що не змогло негайно перевірити повідомлення FT, а Білий дім не відповів на запит про коментар.

Матеріал вийшов після заяви Дональда Трампа про «енергетичне перемир’я» між Україною та росією. У цьому контексті паливний ринок став одним із чинників тиску на сторони війни: Вашингтон пов’язує атаки на російські НПЗ із ширшим питанням вартості пального, тоді як Київ наполягає, що припинення ударів по енергетичній інфраструктурі має бути взаємним.

«Вони телефонують до Києва… Вони телефонують усім [у Європі]», — сказав посадовець, який отримав дзвінок від представника оборонного відомства США, за повідомленням Financial Times, яке цитує Reuters.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Президент Володимир Зеленський 11 жовтня заявив, що Україна готова припинити удари по російських НПЗ, якщо росія припинить атаки на українську енергетичну інфраструктуру, а домовленість матиме реальні гарантії. Пізніше Дональд Трамп оголосив про нібито негайне «енергетичне перемир’я», однак Зеленський повідомив, що очікує деталей, а підтвердження з боку москви на момент публікації Reuters не було. Для дизельного ринку реалізація взаємного припинення атак могла б зменшити ризик нових втрат російських переробних потужностей, але поки це залишається умовним сценарієм.

Київ пов’язав припинення ударів із взаємністю та гарантіями

11 жовтня Володимир Зеленський заявив, що Україна готова припинити удари по російських нафтопереробних заводах за умови, що москва припинить атаки на українську енергетичну інфраструктуру. Президент підкреслив, що деескалація має бути взаємною і супроводжуватися реальними гарантіями.

Заява пролунала після того, як Дональд Трамп посилив тиск на Київ із вимогою припинити удари по російських НПЗ. Американський президент пов’язує пошкодження російської переробки зі скороченням світового постачання дизпалива та високими цінами на пальне.

«Термінал» раніше повідомляв, що у вересні одразу кілька великих російських НПЗ повністю або частково припинили перероблення після атак. Окремі підприємства є великими виробниками середніх дистилятів, тому тривалі простої безпосередньо скорочують потенційний випуск дизпального.

Оголошене Трампом перемир’я поки не підтверджене всіма сторонами

Пізніше 11 жовтня Трамп оголосив, що між росією та Україною нібито почало діяти «енергетичне перемир’я» з негайним набранням чинності. Reuters повідомило, що Зеленський був здивований форматом оголошення й заявив, що ще очікує конкретних деталей домовленості.

На момент повідомлення Reuters публічного підтвердження москви щодо оголошеного Трампом режиму не було. Тому припинення ударів по НПЗ не можна вважати встановленим фактом. Підтвердженою є лише готовність України розглядати такий крок за взаємного припинення російських атак на українську енергетику та наявності гарантій.

Для дизельного ринку важливим буде фактичний стан НПЗ

Якщо взаємне припинення ударів справді запрацює, воно зменшить ризик нових аварійних зупинок російських НПЗ. Проте це не означатиме негайного відновлення вже пошкоджених потужностей або автоматичного збільшення експорту дизпалива.

росія все ще має чинні експортні обмеження, а заборону експорту дизпального для виробників продовжено до кінця жовтня. Крім того, світовий ринок одночасно відчуває обмеження постачання з Близького Сходу та низькі запаси середніх дистилятів.

Отже, для оцінки ринкового ефекту вирішальними будуть три підтверджені показники: чи справді припиняться удари, скільки російських переробних потужностей фактично повернеться в роботу та які обсяги дизпального реально вийдуть на експорт. До появи цих даних заяви про швидке усунення дефіциту залишаються непідтвердженими.

Джерела: Reuters.

Associated Press повідомило 5 жовтня, що Україна заявила про нейтралізацію понад половини російських нафтопереробних потужностей ударами великої дальності. За даними Міністерства оборони України, останні удари по НПЗ у низці міст вивели з ладу 51% російських потужностей перероблення нафти. AP зазначило, що цю заяву неможливо незалежно перевірити.

Україна заявила про виведення з ладу 51% російських нафтопереробних потужностейдари по російських НПЗ стали чинником внутрішньої паливної кризи в росії та додаткового тиску на глобальний ринок нафтопродуктів.

Міністерство оборони України заявило пізно в неділю, що останні удари по НПЗ у містах, зокрема москва, Ярославль, Усть-Луга, Перм, Саратов і Сизрань, вивели з ладу 51% російських нафтопереробних потужностей.

AP повідомило, що Україна неодноразово атакувала НПЗ від москви до Сибіру, спричинивши раніше цього року масштабну паливну кризу в росії, яка змусила владу обмежувати продаж бензину.

«П’ятдесят один відсоток уражених переробних потужностей — це значний удар по економіці ворога, по його здатності вести агресію та забезпечувати свої угруповання військ. Наші глибокі удари продовжують переносити війну на російську територію», — заявив міністр оборони України Євгеній Хмара.

AP також навело дані Міжнародного енергетичного агентства: деякі з 32 російських НПЗ були уражені до 15 разів від початку війни, а в останні місяці один НПЗ уражався кожні три дні. Це створює цикл пошкоджень і аварійних ремонтів, який може довгостроково погіршувати стан установок.

За даними IEA, наведеними AP, виробництво дизелю в росії впало приблизно на 30%, а водії змушені були чекати на АЗС до 40 годин. Російські НПЗ намагалися компенсувати втрати відтермінуванням планових ремонтів і поверненням законсервованих установок у роботу. Іншою відповіддю стало зниження стандартів якості пального для підтримання постачання бензину, що створює ризики для двигунів і систем контролю забруднення.

AP зазначило, що кремль також заборонив експорт дизелю, підштовхнувши світові ціни вгору.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Associated Press.

Президент Володимир Зеленський заявив Reuters, що Україна атакуватиме російські нафтопереробні заводи у відповідь на нову російську доктрину ударів по цивільній інфраструктурі.

Reuters пов’язує заяву Києва з посиленням атак на енергетичну та телекомунікаційну інфраструктуру

Reuters 3 жовтня 2026 року повідомило, що Президент України Володимир Зеленський заявив про намір атакувати російські нафтопереробні заводи у відповідь на нову військову політику росії. За словами Зеленського, ця політика передбачає ширші авіаудари, спрямовані на цивільну інфраструктуру, щоб змусити людей залишати міста, зокрема Київ.

У матеріалі зазначено, що українська розвідка отримала документи, які, за словами Києва, свідчать про перегляд кремлем підходу до вибору цілей. Reuters повідомляє, що нова стратегія дозволяє атаки на широкий спектр цивільних об’єктів, включно з лікарнями та школами. Водночас Зеленський наголосив, що Україна не атакуватиме цивільних.

Агентство також пише, що останні російські удари посилилися й були спрямовані на енергетичну та телекомунікаційну інфраструктуру. На цьому тлі Київ розвиває оборонні можливості, зокрема нові дрони-перехоплювачі та малі ракети протиповітряної оборони. Reuters також повідомило про використання Україною нової балістичної ракети FP-7 і прагнення прискорити випуск більш далекобійної FP-9.

Для ринку бензинів і нафтопродуктів ключовим є сам факт згадки НПЗ як цілей у межах воєнної ескалації. Джерело не наводить оцінки впливу на обсяги виробництва або ціни, тому ринковий висновок обмежується зафіксованим ризиком для інфраструктури переробки.

«Ми не атакуємо цивільних», — заявив Президент України Володимир Зеленський у матеріалі Reuters.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр виступив проти запланованого проєкту MOL і Naftogaz зі зберігання нафтопродуктів поблизу українського кордону. MOL наголошує, що підписаний меморандум є лише попереднім технічним кроком, а не остаточним інвестиційним рішенням, і проєкт потребує подальших переговорів.

План винесення частини паливних запасів України за межі країни зіткнувся з політичною невизначеністю в Угорщині

Euractiv 23 вересня 2026 року повідомив про суперечку навколо меморандуму між угорською енергетичною групою MOL та українським Naftogaz. Документ було підписано під час першого саміту «Карпатської вісімки».

Проєкт передбачає зберігання нафтопродуктів на території Угорщини поблизу українського кордону. За даними Euractiv, його концепція пов’язана з диверсифікацією постачання для України та захистом запасів від російських ударів.

Петер Мадяр заявив, що проєкт не реалізовуватиметься без підтримки уряду. Він також повідомив, що контактував із генеральним директором MOL Жолтом Хернаді та критикував проведення переговорів без урядового погодження.

MOL зі свого боку назвала меморандум попереднім технічним кроком, а не остаточним інвестиційним рішенням. За позицією компанії, проєкт перебуває на ранній стадії й потребує подальших переговорів перед можливою реалізацією. Таким чином, на 23 вересня остаточного рішення щодо створення сховищ не було.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Euractiv.

Reuters 14 вересня повідомило, що у численних регіонах росії виник дефіцит бензину після хвилі українських атак на нафтопереробні заводи. Кремль привітав заклик Дональда Трампа припинити удари по дизельній інфраструктурі, але також пов’язав напругу на світових енергоринках із загостренням у Перській затоці.

Паливні проблеми росії стали частиною ширшої напруги на світовому ринку нафтопродуктів

Reuters 14 вересня 2026 року повідомило, що Кремль привітав заклик президента США Дональда Трампа до України припинити удари по російських об’єктах, які виробляють дизельне пальне. Агентство зазначило, що Трамп у неділю закликав президента України Володимира Зеленського припинити атаки на російську дизельну інфраструктуру, заявивши, що ці удари спричиняють дефіцит пального, який «шкодить світу».

За даними Reuters, хвиля українських далекобійних атак дронами по нафтопереробних заводах росії в останні місяці зменшила виробництво пального та спричинила дефіцит, зокрема бензину, по всій країні. Україна заявляє, що ударами по російських НПЗ намагається підвищити для москви вартість продовження вторгнення в Україну.

Reuters окремо повідомило, що численні регіони росії зіткнулися з дефіцитом бензину, а паливні проблеми тиснуть на суспільні настрої перед парламентськими виборами, призначеними на 18–20 вересня. Речник Кремля Дмитро Пєсков також заявив, що ситуація на світових енергетичних ринках погіршується переважно через «нестабільність і нові раунди ескалації в регіоні Перської затоки».

«Будь-який заклик до київського режиму припинити атаки на цивільну економічну інфраструктуру можна лише вітати», — заявив речник Кремля Дмитро Пєсков під час щоденного дзвінка з журналістами.

Reuters також зазначило, що Пєсков пов’язав заборону експорту дизелю з наміром підтримати внутрішній ринок росії. Для європейського ринку бензинів і дизелю ця новина має значення як частина ширшої картини скорочення доступних обсягів нафтопродуктів і зростання політичного тиску навколо переробної інфраструктури.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Reuters 11 серпня повідомив про заяву українських військових щодо атаки на нафтопереробний завод «Орскнефтеоргсинтез» у російському Орську. Підприємство має річну потужність переробки 6 млн тонн сирої нафти та випускає бензин, дизельне й авіаційне пальне, мазут, бітум та інші нафтопродукти.

Під ударом опинився НПЗ, який виробляє моторні палива та інші нафтопродукти

За повідомленням Reuters від 11 серпня, українські військові заявили про атаку на нафтопереробний завод «Орскнефтеоргсинтез» у місті Орськ Оренбурзької області росії. Reuters називає Орськ другим за величиною містом області та важливим промисловим центром.

Потужність підприємства з переробки сирої нафти становить 6 млн тонн на рік. У повідомленні Reuters окремо зазначено номенклатуру продукції заводу: бензин, дизельне пальне, авіаційне пальне, мазут, бітум та інші нафтопродукти.

На момент публікації матеріалу Reuters не наводив підтверджених даних про масштаб пошкоджень, фактичне скорочення переробки, зупинення окремих технологічних установок або обсяги продукції, які могли бути виведені з ринку. Тому кількісно оцінити вплив події на виробництво бензину чи інших нафтопродуктів за цим джерелом неможливо.

Українські військові повідомили:

«Зафіксовано пожежу. Масштаб пошкоджень уточнюється».

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Російські удари по автозаправних станціях дедалі більше загрожують не загальнонаціональним дефіцитом дизельного пального, а втратою фізичного доступу до нього в окремих громадах і вздовж важливих транспортних маршрутів. Після атак на паливну інфраструктуру напрямку Харків — Полтава та одночасного ураження чотирьох автозаправних комплексів у Полтавському районі постало питання створення резервної системи постачання дизпалива. Вона має включати пересувні АЗС, пріоритетне забезпечення критичних служб, податкові послаблення для зруйнованих об’єктів, прискорене відновлення інфраструктури та страхування воєнних ризиків за участю держави.

Від запасів дизпалива до доступу на місцях: із чого має складатися система паливної стійкості

Атаки змінюють характер загрози

Російські атаки на автозаправні станції продовжуються, а їхня географія поступово розширюється вглиб України. Йдеться вже не лише про пошкодження окремих комерційних об’єктів, а про ризик послідовної втрати паливної інфраструктури цілими громадами та на окремих автомобільних маршрутах.

• На напрямку Харків — Полтава було знищено та пошкоджено низку АЗС, зокрема паливну інфраструктуру в Чутовому.
• У ніч проти 25 липня під удар потрапили одразу чотири автозаправні комплекси в Полтавському районі.
• Станом на 27 липня масштаби руйнувань на цьому напрямку свідчили вже не про поодинокі атаки, а про послідовне ураження інфраструктури вздовж важливого транспортного коридору.

Для ринку дизельного пального це особливо небезпечно. Саме дизпаливо необхідне вантажному транспорту, комунальній техніці, швидкій допомозі, рятувальним підрозділам, евакуаційним автомобілям, резервним генераторам і значній частині спеціальної техніки.

Головний ризик полягає в тому, що дизельне пальне може залишатися в країні, на терміналах або нафтобазах, але бути недоступним там, де його потребують негайно.

Чому відсутність загального дефіциту ще не гарантує безпеки

Наразі немає підстав говорити про загальнонаціональний дефіцит дизельного пального. Імпортне постачання триває, ринок забезпечений ресурсом, а оператори перебудовують маршрути та перерозподіляють обсяги між регіонами.

Однак фізична наявність ресурсу в Україні та можливість заправити автомобіль у конкретній громаді — це різні рівні паливної безпеки.

• Загальнонаціональна забезпеченість означає, що дизпаливо ввезене в країну, перебуває на складах, терміналах або в транспорті.
• Регіональна доступність означає, що ресурс можна доставити до області чи громади.
• Фізичний відпуск означає, що працює АЗС, модульний пункт або інший безпечний і контрольований об’єкт, де пальне можна отримати.

Якщо всі стаціонарні АЗС на певній території знищені або не можуть працювати, наявне на складах дизпаливо не розв’язує проблему кінцевого споживача. Так виникають локальні «паливні пустелі» — території, на яких стаціонарна мережа відсутня, пошкоджена або працює з істотними обмеженнями.

Що означає «паливна пустеля» для громади

• Для населення — необхідність долати десятки кілометрів до найближчої працюючої АЗС.
• Для медичних і рятувальних служб — ризик втрати часу на додаткові поїздки по дизпаливо.
• Для комунальних підприємств — ускладнення роботи спецтехніки, аварійних бригад і резервних генераторів.
• Для евакуаційного транспорту — залежність від віддалених точок заправлення та вразливих маршрутів.
• Для бізнесу — збільшення транспортного плеча, порушення графіків постачання та зростання операційних витрат.

Транспортне плече — це відстань, на яку потрібно перевезти пальне або проїхати для його отримання. Чим вона більша, тим вищими стають витрати пального, оплата роботи водіїв, навантаження на транспорт і ризик затримок.

Перший рівень «плану Б»: безперервне забезпечення дизпаливом

Україні потрібна загальнонаціональна система безперервного паливозабезпечення, розрахована не лише на пошкодження однієї АЗС, а й на втрату всієї стаціонарної мережі громади або окремої ділянки транспортного коридору.

На рівні кожної області необхідно заздалегідь визначити:

• альтернативні способи постачання дизельного пального до громад;
• мінімальні потреби медичних, рятувальних, комунальних та евакуаційних служб;
• порядок пріоритетного відпуску дизпалива під час кризової ситуації;
• можливості оперативного перерозподілу ресурсу між громадами;
• резервне обладнання та майданчики для тимчасового відпуску пального;
• відповідальних за координацію між обласними військовими адміністраціями, громадами, операторами ринку та контролюючими органами.

Такий план має бути підготовлений до виникнення кризи, а не після знищення інфраструктури. Його потрібно регулярно оновлювати з урахуванням зміни воєнних ризиків, стану маршрутів і можливостей операторів.

Водночас операційні деталі, адреси резервних майданчиків, маршрути підвезення та місця зберігання дизельного пального не повинні бути публічними, оскільки їхнє розкриття може створити додаткові ризики для критичної інфраструктури.

Другий рівень: пересувні та модульні АЗС

Пересувні й модульні заправні рішення можуть забезпечити мінімальний відпуск дизпалива в період між знищенням стаціонарної АЗС та її відновленням.

Пересувна АЗС — це мобільний комплекс для зберігання та контрольованого відпуску пального, який можна перемістити на територію, де стаціонарна інфраструктура тимчасово відсутня.

Модульна АЗС — готовий заводський комплекс із резервуаром і паливороздавальним обладнанням, який можна встановити швидше, ніж побудувати традиційну автозаправну станцію.

Для оперативного використання таких рішень пропонується внести зміни до Закону України №3817-IX і дозволити чинним ліцензованим операторам:

• реєструвати пересувну АЗС як резервний засіб забезпечення дизельним пальним;
• використовувати її як додатковий об’єкт у межах чинної ліцензії;
• змінювати місце роботи за повідомним принципом;
• оперативно вводити комплекс в експлуатацію після пошкодження або знищення стаціонарної АЗС.

Повідомний принцип означає, що оператор не проходить повний дозвільний процес після кожного переміщення об’єкта, а повідомляє уповноважені органи про нове місце його роботи за встановленою процедурою.

Спрощення не повинно означати скасування контролю. Для пересувних АЗС мають зберігатися:

• фіскальний контроль;
• акцизний облік;
• підтвердження походження та якості дизпалива;
• застосування реєстратора розрахункових операцій, або РРО;
• вимоги пожежної, техногенної та екологічної безпеки.

Пересувна АЗС не повинна замінювати стаціонарну мережу. Її функція — тимчасово не допустити втрати доступу до дизпалива на період відновлення основного об’єкта.

Третій рівень: податки не повинні забирати ресурс на відновлення

Окремою проблемою є сплата авансових внесків за АЗС, які зруйновані, пошкоджені внаслідок російських атак або фактично припинили господарську діяльність.

Авансовий внесок — це податковий платіж, який бізнес сплачує наперед, до остаточного визначення фінансового результату своєї діяльності.

Стягнення такого платежу з непрацюючого об’єкта означає вилучення коштів у підприємства, яке не отримує доходу, але потребує фінансування для ремонту, закупівлі обладнання та відновлення відпуску дизельного пального.

• Підприємство не повинно сплачувати внесок із діяльності, якої фізично немає.
• Звільнені кошти можуть бути спрямовані на ремонт, захисні конструкції та резервне обладнання.
• Скасування платежу для підтверджено пошкоджених і непрацюючих АЗС зменшить ризик остаточного виходу оператора з громади.

Тому авансові внески за пошкоджені та непрацюючі внаслідок атак АЗС пропонується скасувати.

Четвертий рівень: спеціальні умови для відновлення

Робота АЗС у прифронтових і високоризикових регіонах має значення не лише для комерційного ринку. Вона забезпечує функціонування громад, критичних служб і транспортних коридорів.

Для відновлення таких об’єктів пропонується передбачити:

• прискорені дозвільні процедури без зниження вимог безпеки;
• пільгове фінансування відновлення АЗС і придбання резервного обладнання;
• компенсацію частини витрат на інженерний захист;
• можливість бронювання працівників, необхідних для безпечної та безперервної роботи;
• механізми компенсації вартості пошкодженого або знищеного майна;
• адресні стимули для операторів, які продовжують забезпечувати дизпаливом прифронтові громади.

Інженерний захист охоплює конструктивні та технічні заходи, що зменшують наслідки удару: укріплення, захисні екрани, розосередження обладнання, резервне енергоживлення, протипожежні системи та підготовлені алгоритми аварійного реагування.

Розосередження як елемент захисту критичної інфраструктури

Серія атак уздовж одного транспортного напрямку показує небезпеку надмірної залежності громади від кількох стаціонарних об’єктів.

• Розосередження пунктів відпуску зменшує ймовірність одночасної втрати всієї доступної інфраструктури.
• Резервні майданчики дозволяють швидше розгорнути пересувні комплекси.
• Альтернативні маршрути знижують залежність від однієї дороги, нафтобази або транспортного вузла.
• Перерозподіл ресурсу між операторами та громадами дає змогу підтримувати критичні служби навіть за локального порушення постачання.

Це означає, що інвестиції в паливну стійкість мають спрямовуватися не лише на відбудову зруйнованої АЗС у тому самому форматі, а й на створення резервних і територіально розподілених можливостей відпуску дизпалива.

Страхування воєнних ризиків: чому двох сторін недостатньо

Повторне інвестування в АЗС, яка вже була знищена і може знову опинитися під ударом, є складним рішенням для бізнесу. Без доступного страхового захисту оператор змушений самостійно приймати на себе ризик повторної втрати обладнання, запасів і будівель.

Звичайна модель, у якій беруть участь лише підприємство та страхова компанія, не відповідає масштабу воєнних загроз.

• Потенційні збитки можуть бути надто великими для одного страховика.
• Атаки можуть повторюватися на тих самих територіях.
• Значна частина ризику концентрується у прифронтових і прикордонних регіонах.
• Висока ймовірність повторного пошкодження робить страховий тариф надто дорогим або призводить до відмови в покритті.

Тому пропонується тристороння модель співпраці між паливним бізнесом, страховиками та державою.

Обов’язки паливного бізнесу

• надавати об’єктивні дані про об’єкти та рівень ризику;
• впроваджувати погоджені заходи безпеки й інженерного захисту;
• розробляти плани аварійного реагування;
• брати участь у формуванні географічно диверсифікованого страхового портфеля.

Географічно диверсифікований страховий портфель означає об’єднання в одному механізмі об’єктів із різних регіонів і різним рівнем небезпеки. Це зменшує концентрацію ризику лише на найбільш уразливих територіях.

Обов’язки страхових компаній

• розробити єдині підходи до оцінювання воєнних ризиків;
• визначити прозорі принципи розрахунку страхових тарифів;
• уніфікувати порядок оцінювання та врегулювання збитків;
• сформувати страховий пул;
• залучити українське та міжнародне перестрахування.

Страховий пул — це об’єднання кількох страхових компаній для спільного покриття великих ризиків. Перестрахування — передання частини прийнятого ризику іншій страховій або перестрахувальній компанії.

Роль держави

• створити нормативну основу для страхування паливної інфраструктури від воєнних ризиків;
• запровадити часткове гарантування або перестрахування катастрофічного рівня збитків;
• підтримувати сплату страхових премій підприємствами у високоризикових регіонах;
• брати участь у фінансуванні погоджених заходів захисту.

У такій моделі держава не замінює страховий ринок і не бере на себе всі збитки. Її функція — покрити ту частину воєнного ризику, яку приватний ринок об’єктивно не може прийняти без надмірної ціни або загрози власній фінансовій стійкості.

Як руйнування інфраструктури може впливати на вартість дизпалива

Матеріал не містить даних про зміну середньої ціни дизпалива після конкретних атак, тому прямий ціновий ефект оцінити неможливо. Водночас зазначені наслідки руйнувань формують додаткові витрати для операторів і споживачів.

• Збільшення відстані до працюючої АЗС підвищує фактичні витрати споживача на отримання дизпалива.
• Перебудова маршрутів збільшує транспортні та операційні витрати постачальника.
• Розгортання пересувних пунктів потребує резервного обладнання, персоналу та додаткової логістики.
• Інженерний захист і відновлення пошкоджених об’єктів потребують інвестицій.
• Недоступне або надто дороге страхування підвищує фінансовий ризик повторного інвестування.

Тому захист конкуренції на локальному ринку залежить не лише від кількості операторів, а й від можливості швидко відновити або тимчасово замінити знищені об’єкти. Якщо після атак у громаді залишається лише одна доступна точка продажу, вибір споживача скорочується, а транспортні витрати для пошуку альтернативи зростають.

Що має забезпечити антикризова система

• Безперервність постачання дизпалива критичним службам.
• Швидке розгортання пересувних або модульних пунктів відпуску.
• Оперативний перерозподіл ресурсу між громадами.
• Збереження фіскального та якісного контролю навіть за спрощених кризових процедур.
• Прискорене відновлення пошкодженої інфраструктури.
• Зменшення фінансового ризику для операторів, які працюють у небезпечних регіонах.
• Недопущення перетворення локальних руйнувань на системну кризу доступності дизельного пального.

Головний висновок

Паливна стійкість — це не лише достатня кількість дизпалива в країні. Вона передбачає можливість доставити ресурс до потрібної території, безпечно зберегти його та відпустити населенню, бізнесу й критичним службам навіть після втрати стаціонарної мережі АЗС.

Атаки на напрямку Харків — Полтава показали, що локальна проблема може швидко охопити цілий транспортний маршрут. Тому «план Б» має бути створений до того, як подібна ситуація виникне в іншому регіоні.

Необхідна система повинна одночасно поєднати правові, операційні та фінансові інструменти: пересувні АЗС, резервні майданчики, пріоритетне забезпечення критичних служб, податкове звільнення зруйнованих об’єктів, стимули для відновлення, інженерний захист, розосередження інфраструктури та страхування воєнних ризиків за участю держави.

Джерело: Terminal. За матеріалами: АПЕБ

Reuters не подає ці атаки як окрему новину ринку електроенергії, однак для українського ринку вони мають системне значення через воєнний ризик для графіків споживання, локальних мереж і прогнозу навантаження. У вихідні дні ринкова ліквідність і так нижча, ніж у робочі дні, а пошкодження інфраструктури або аварійні обмеження можуть змінювати фактичний профіль споживання вже після закриття частини ринкових позицій.

Що це означає для ринку

Для РДН і ВДР головним є ризик розходження між прогнозним і фактичним споживанням. Якщо після ударів виникають локальні обмеження, аварійні відключення або зміна роботи великих споживачів, це може збільшувати небаланси й потребу в коригуванні позицій ближче до години поставки. Для арбітражу це підвищує значення ВДР і балансуючого ринку порівняно з початковим розрахунком на РДН.

Ризики

Ключовий ризик — недооцінка воєнного фактора в короткостроковому прогнозі попиту. Для учасників ринку важливо не переносити звичайний вихідний профіль споживання на дні з атаками без додаткової перевірки повідомлень операторів, локальних обмежень і фактичної доступності інфраструктури.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

29 червня The Guardian повідомило, що енергосистема України готувалася до різкого зростання попиту на електроенергію через підвищення температури. За даними видання, в окремих регіонах уже фіксувалися аварійні відключення, а оператори мереж щонайменше у п’яти областях — від Івано-Франківської до Запорізької — оголосили тимчасові обмеження використання електроенергії на частину вівторка.

Український гідрометцентр прогнозував на понеділок 35–38°C і попереджав про сильну спеку. У матеріалі також наведено оцінку генерального директора Yasno Сергія Коваленка: обладнання, яке працює в умовах війни понад чотири роки та витримало численні атаки, проходить серйозне випробування, а в найближчі дні енергосистема працюватиме у дуже напруженому режимі.

Що це означає для ринку

Для РДН і ВДР така ситуація має практичне значення через ризик зростання попиту в денні та вечірні години, а також через можливі локальні мережеві обмеження. Якщо обмеження споживання або аварійні відключення збігаються з піковим попитом, це може змінити фактичний профіль навантаження, збільшити ризик небалансів і ускладнити виконання графіків.

Ризики

Ключовий ризик — недооцінка впливу погоди на фактичне споживання та стан мережевого обладнання. Для учасників ринку це означає, що короткострокові позиції потребують уважнішого контролю за локальними обмеженнями, погодинним попитом і повідомленнями операторів мереж.

«Спека також є серйозним випробуванням для обладнання, яке працює у воєнних умовах понад чотири роки і витримало численні атаки. У найближчі дні енергосистема працюватиме у дуже напруженому режимі», — заявив генеральний директор Yasno Сергій Коваленко.

Джерело: Terminal. За матеріалами: The Guardian.