Витрати на транспортування російської нафти із західних портів різко зросли від середини липня. Частина судновласників уникає заходів до російських портів, що скорочує доступний тоннаж, затримує відвантаження та зменшує дохід експортера з кожного бареля.

Дефіцит танкерів і підвищені ризики збільшили вартість окремих рейсів на $5 млн

Reuters 3 серпня повідомило, що ставки фрахту для постачання Urals із російських західних портів до Індії зросли приблизно на 50% від середини липня. Причинами стали загальне подорожчання морських перевезень і підвищені безпекові ризики в Чорному морі.

Вартість перевезення партії близько 100 тис. тонн танкером Aframax із Приморська до Індії піднялася приблизно до $13 млн. У середині липня такий рейс коштував $8–9 млн.

Фрахт танкера Suezmax із партією Urals близько 140 тис. тонн із Новоросійська до Індії зріс до приблизно $15 млн проти близько $10 млн раніше. За розрахунками Reuters, додаткові транспортні витрати можуть скоротити експортний дохід росії приблизно на $5 з бареля або більше.

У липні атаки пошкодили кілька суден і призводили до зупинення завантажень у Новоросійську та на терміналі Каспійського трубопровідного консорціуму. Трейдери повідомили, що судновласникам дедалі складніше погоджувати рейси до регіону, через що частина вантажів затримується.

«Схоже, багато судновласників відмовляються від заходів до російських портів, оскільки ризики стали надто високими», — повідомив Reuters один із трейдерів.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Зменшення внутрішньої переробки перенаправляє нафту на експорт, тоді як портова й танкерна логістика наближається до граничного завантаження

За даними Reuters від 3 серпня, експорт російської нафти із західних портів у серпні має зрости приблизно на 4% порівняно з липнем. Попередні графіки трейдерів передбачають постачання близько 2,7 млн барелів на добу через Приморськ, Усть-Лугу та Новоросійськ.

У липні обсяги становили близько 2,6 млн барелів на добу. Повторні атаки в Чорному морі порушували завантаження в Новоросійську та сприяли скороченню місячного експорту.

Удари по російських НПЗ зменшили можливість переробляти нафту всередині країни, унаслідок чого більші обсяги сировини спрямовуються на зовнішні ринки. Порти мають працювати близько до максимальної пропускної спроможності. Водночас трейдери попередили, що нові атаки й нестача доступного танкерного тоннажу можуть обмежити фактичне зростання.

Попит на російську нафту в Азії посилився через перебої постачання з Близького Сходу. Диференціал Urals із доставкою до Індії наприкінці серпня та у вересні зміцнився до знижки $2–3 за барель відносно Brent. Великі китайські НПЗ також збільшили закупівлі російської ESPO Blend на вересень, погоджуючись на вужчі знижки.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Знижки на російську нафту Urals із постачанням до Індії скоротилися до $1–2 за барель відносно Dated Brent. На початку липня дисконт перевищував $10 за барель. Reuters пов’язує зміну з посиленням попиту індійських НПЗ та перебоями руху танкерів через Ормузьку протоку.

Ризики близькосхідного постачання різко підвищили конкурентоспроможність альтернативної сировини

За інформацією трьох торговельних джерел Reuters, оприлюдненою 29 липня, партії Urals із постачанням наприкінці серпня та на початку вересня пропонували індійським покупцям зі знижкою лише $1–2 за барель до Dated Brent.

На початку липня дисконт перевищував $10 за барель. Тоді на ринку було достатньо близькосхідної нафти, а попит із боку Китаю залишався слабшим. Поновлення бойових дій та обмеження судноплавства через Ормузьку протоку змінили баланс: індійські НПЗ збільшили закупівлі російської сировини, яку розглядали як стабільніше джерело постачання.

Китайські НПЗ також активізували закупівлі російської нафти через перебої з близькосхідними вантажами. За даними Reuters, у другому кварталі Індія збільшила імпорт із росії та країн Латинської Америки, тоді як частка постачання з Близького Сходу скоротилася.

Цінова зміна означає, що перевага Urals для покупців майже зникла порівняно з початком місяця. Джерела Reuters водночас характеризували ціни як надзвичайно мінливі через вплив геополітичної напруженості на маршрути та доступність нафти.

«Індійські НПЗ цього року купували великі обсяги російської нафти, оскільки вона виявилася стабільною сировиною», — повідомило одне з торговельних джерел Reuters.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Зупинка танкерного руху через Ормузьку протоку поставила під загрозу понад третину імпорту нафти в Азії. Найбільші споживачі — Китай та Індія — змушені терміново шукати альтернативні джерела. Найшвидшою заміною виявляється російська нафта, однак її вільні обсяги обмежені, а знижки до еталонного сорту Brent уже скорочуються. Це створює передумови для подорожчання сировини та посилення конкуренції між покупцями.

Криза постачання після зупинки танкерів

Ормузька протока — вузьке місце світового нафтового ринку

Криза навколо Ормузької протоки стала серйозним стрес-тестом для глобальної системи постачання нафти.

• Супутникові дані показують, що з 1 березня 2026 року через протоку не проходив жоден танкер із нафтою чи нафтопродуктами.
• Фактична зупинка руху поставила під загрозу понад третину імпорту сирої нафти до Азії.
• Найбільший удар отримали Китай та Індія — країни, які разом споживають десятки мільйонів барелів нафти щодня.

Обидві держави залишаються структурно залежними від постачань із Перської затоки. Навіть попри розширення імпорту з інших напрямків, значна частка їхнього споживання пов’язана саме з цим регіоном.

Індія може повернутися до російської нафти

Зміна структури імпорту

Упродовж останніх місяців Індія скорочувала закупівлі російської нафти, замінюючи їх постачанням із країн Близького Сходу.

• Імпорт російської нафти впав з 1,85 млн бар./добу у листопаді 2025 року до 1,06 млн бар./добу у лютому 2026 року.
• Близько 510 тис. бар./добу з цього обсягу надходило на нафтопереробний завод у Вадинарі.
• У лютому 2026 року імпорт із Іраку, Саудівської Аравії, ОАЕ та Кувейту перевищив 2,8 млн бар./добу.
• Загальний імпорт Індії становив 5,18 млн бар./добу.

Це означало майже зростання близькосхідних постачань на 1 млн бар./добу порівняно з листопадом 2025 року.

Однак нинішня криза змушує Нью-Делі переглядати цю стратегію: значна частина вантажів фактично застрягла в акваторії Перської затоки через проблеми з проходом через Ормузьку протоку.

Китай уже наблизився до рекордних закупівель російської нафти

Рекордні поставки

Китай зіткнувся з подвійним ударом через кризу.

• У лютому 2026 року морський імпорт російської нафти досяг 1,92 млн бар./добу — рекордного рівня.
• Водночас Китай імпортував близько 1 млн бар./добу іранської нафти.
• Постачання з Кувейту, Іраку, ОАЕ та Саудівської Аравії становили приблизно 3,4 млн бар./добу.

Таким чином, ризик втрати іранських постачань та перебоїв із Перської затоки ставить під загрозу понад третину імпорту нафти Китаю.

У цій ситуації російська нафта має логістичну перевагу:

• частина постачань надходить трубопроводами суходолом;
• значні обсяги відправляються з далекосхідних портів росії.

Ці маршрути дозволяють повністю обійти Ормузьку протоку.

Логістика вже перебудовується

Танкери змінюють маршрути

Ринок уже демонструє ознаки швидкої перебудови логістики.

• Через санкційні дії США проти експорту нафти з Венесуели в Азії залишилась значна кількість простоюючих супертанкерів VLCC.
• Частина цих суден почала використовуватись для транспортування російської нафти.
• Щонайменше 8 VLCC зараз перебувають в Аравійському морі та біля Сінгапуру.
• Вони перевозять близько 12 млн барелів нафти Urals.

Це більше за попередній рекорд перевезень у 9,8 млн барелів у лютому 2023 року.

Більшість цих вантажів уже законтрактована китайськими покупцями, що обмежує доступність додаткових обсягів для Індії.

Запаси скорочуються, знижки падають

Обмежена вільна пропозиція

Дані про плавучі запаси показують, що резерви російської нафти швидко скорочуються.

• Наприкінці січня 2026 року на танкерах зберігалося близько 19,6 млн барелів.
• На початку березня залишилось лише близько 7 млн барелів.
• У плавучому зберіганні перебуває 12 танкерів.

Частина суден уже стоїть поблизу китайських портів і очікує розвантаження.

Паралельно змінюється цінова ситуація:

• знижка сорту Urals до Brent скоротилася з приблизно $10 до $5–6 за барель;
• падіння переробки на російських НПЗ може збільшити експортні обсяги.

Завантаження російських НПЗ зменшилось:

• з 5,5 млн бар./добу у грудні 2025 року
• до 5,15 млн бар./добу у лютому 2026 року.

Серед причин:

• удари безпілотників по НПЗ у Волгограді (300 тис. бар./добу потужності);
• пошкодження НПЗ в Ухті (80 тис. бар./добу);
• планові ремонти на інших підприємствах.

Конкуренція Китаю та Індії може підняти ціни

У нових умовах москва отримує вигідну позицію на ринку.

• Китай і Індія залишаються двома найбільшими покупцями російської нафти.
• Вільні обсяги на ринку обмежені.
• Попит із боку обох країн може швидко зрости через кризу в Перській затоці.

Це дає змогу російським експортерам підвищувати ціни, використовуючи конкуренцію між покупцями.

На відміну від попередніх місяців, коли надлишок нафти призводив до накопичення запасів у танкерах біля Сінгапуру, нині більшість вантажів уже продана.

Російська нафта залишається одним із небагатьох великих джерел постачання, яке може обійти кризову зону Перської затоки. Однак у нових умовах вона може стати значно дорожчою і менш доступною.

Джерело: Terminal
За матеріалами: OilPrice

Ціна російської нафти Urals різко впала майже до $50 за барель через глобальну паніку на ринку, спричинену новими тарифами США та рішенням OPEC+ збільшити видобуток. Кремль коментує ситуацію як «надзвичайно турбулентну».

Ціна російської нафтової марки Urals стрімко падає разом зі світовими нафтовими бенчмарками й наближається до позначки $50 за барель вперше за останні два роки.

Станом на п’ятницю ціна Urals у порту Приморськ (Балтійське море) становила близько 52 за барель, повідомляє Bloomberg з посиланням на дані ArgusMedia. У понеділок вартість Urals продовжила зниження на тлі загальносвітового падіння цін на нафту, $WTIопустилася\; до$60 за барель, а Brent — до $64.

Панічні продажі, які почалися в четвер після оголошення нових тарифів президентом Дональдом Трампом, не припиняються через побоювання інвесторів щодо наближення рецесії. Додатковий тиск на ринок чинить рішення OPEC+ збільшити видобуток у травні більше, ніж очікувалося.

Уряд Росії активно стежить за ситуацією. Як заявив прессекретар президента рф Дмитро Пєсков, світовий нафтовий ринок переживає «надзвичайну турбулентність» через рішення США запровадити тарифи для більшості країн. «Ми уважно моніторимо ситуацію, яка зараз надзвичайно нестабільна, напружена та емоційно заряджена», — сказав Пєсков.

Водночас російська влада робить усе можливе, щоб пом’якшити вплив глобальної кризи на економіку країни. Нафтогазові надходження залишаються ключовим джерелом наповнення бюджету РФ, проте в березні вони скоротилися на 17% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Джерело: НТЦ Псіхєя

За матеріалами: oilprice.com