<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; US oil exports</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/us-oil-exports/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 03 Jul 2026 16:21:09 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>ОПЕК не бачить піку попиту на нафту й очікує зростання споживання до 113,3 млн барелів на добу у 2030 році</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/20/opek-ne-bachit-piku-popitu-na-naftu-j-ochikuye-zrostannya-spozhivannya-do-1133-mln-bareliv-na-dobu-u-2030-roci/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/20/opek-ne-bachit-piku-popitu-na-naftu-j-ochikuye-zrostannya-spozhivannya-do-1133-mln-bareliv-na-dobu-u-2030-roci/#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 20 Jun 2026 06:55:16 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[energy policy]]></category>
		<category><![CDATA[oil demand]]></category>
		<category><![CDATA[oil investment]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[shale oil]]></category>
		<category><![CDATA[US oil exports]]></category>
		<category><![CDATA[World Oil Outlook]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафти США]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична політика]]></category>
		<category><![CDATA[інвестиції у нафтову галузь]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[попит на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[світовий нафтовий прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[сланцева нафта]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154100</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30465-OPEC.jpg" alt="ОПЕК не бачить піку попиту на нафту й очікує зростання споживання до 113,3 млн барелів на добу у 2030 році"/><br />ОПЕК у прогнозі World Oil Outlook 2026 зберегла оцінку стійкого зростання світового попиту на нафту в найближчі чотири роки та дещо підвищила довгостроковий прогноз. Організація очікує, що попит зросте зі 105,1 млн барелів на добу у 2025 році до 113,3 млн барелів на добу у 2030 році, а до 2050 року досягне 124 млн барелів [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30465-OPEC.jpg" alt="ОПЕК не бачить піку попиту на нафту й очікує зростання споживання до 113,3 млн барелів на добу у 2030 році"/><br /><p>ОПЕК у прогнозі World Oil Outlook 2026 зберегла оцінку стійкого зростання світового попиту на нафту в найближчі чотири роки та дещо підвищила довгостроковий прогноз. Організація очікує, що попит зросте зі 105,1 млн барелів на добу у 2025 році до 113,3 млн барелів на добу у 2030 році, а до 2050 року досягне 124 млн барелів на добу.</p>
<h3>Організація пов’язує довгострокове зростання з енергетичною безпекою, доступністю енергії та змінами державної політики</h3>
<p>18 червня ОПЕК заявила, що не бачить ознак піку попиту на нафту. Організація країн — експортерів нафти, до складу якої входять 11 членів, значною мірою залежить від нафтових доходів у державних бюджетах, а її оцінки попиту є вищими, ніж у інших учасників галузі, зокрема International Energy Agency.</p>
<p>Показник попиту на 2025 рік у новому прогнозі майже не змінився порівняно з торішнім звітом, а прогноз на 2030 рік залишився незмінним. Reuters зазначає, що ОПЕК поступово підвищувала довгостроковий прогноз попиту на нафту в роки після пандемії COVID-19, яка у 2020 році спричинила скорочення попиту.</p>
<h4>Енергетична політика змінилася на користь нафтового попиту</h4>
<p>ОПЕК вважає, що розширення попиту забезпечать зміни державної політики у США, Європі та інших регіонах, а також довгострокове зростання в Індії, на Близькому Сході, в Африці та Латинській Америці. Водночас організація визнає «вражаючий прогрес» Китаю у переході до відновлюваної енергетики.</p>
<blockquote><p>«Зростання уваги до енергетичної безпеки та доступності енергії змінило ландшафт енергетичної політики в усьому світі», — йдеться у звіті ОПЕК.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Це відображається у коригуванні та розворотах політики, які, як очікується, підтримуватимуть попит на нафту у середньо- та довгостроковій перспективі», — зазначила ОПЕК.</p></blockquote>
<p>Серед прикладів організація назвала повільніше, ніж очікувалося, поширення електромобілів у Європі, а також політичні зміни адміністрації президента США Дональда Трампа, які стосуються підтримки відновлюваної енергетики, електромобілів і стандартів паливної ефективності.</p>
<h4>Прогноз ОПЕК суттєво відрізняється від оцінок IEA</h4>
<p>У довшій перспективі ОПЕК очікує, що світовий попит на нафту у 2050 році становитиме 124 млн барелів на добу. Це вище за 122,9 млн барелів на добу, які організація прогнозувала у торішньому звіті.</p>
<p>Для порівняння, International Energy Agency у листопаді заявила, що до середини століття попит на нафту сягне 113 млн барелів на добу. Хоча прогноз IEA на 2050 рік значно нижчий за оцінку ОПЕК, раніше агентство очікувало піку попиту до 2029 року.</p>
<h4>Війна з Іраном, вихід ОАЕ та експорт США створили новий контекст для ОПЕК</h4>
<p>Reuters зазначає, що звіт ОПЕК виходить у період безпрецедентних викликів для організації у 2026 році. Війна з Іраном змусила експортерів Перської затоки суттєво скоротити експорт, а Об’єднані Арабські Емірати, які майже 60 років були країною ОПЕК, здивували інших членів виходом із групи.</p>
<p>За даними відстеження судноплавства, США у 2026 році стали найбільшим експортером нафти у світі. Це відображає бум видобутку, зумовлений сланцевою нафтою, а також перебої в саудівському та російському експорті через війни й санкції.</p>
<h4>ОПЕК очікує плато видобутку у США після 2030 року</h4>
<p>У звіті ОПЕК зазначено, що видобуток tight crude у США, тобто щільної або сланцевої нафти, ймовірно, досяг піку у 2025 році на рівні трохи понад 9 млн барелів на добу.</p>
<ul>
<li>сукупне постачання рідких вуглеводнів у США, за прогнозом ОПЕК, зросте лише на 400 тис. барелів на добу до 2030 року;</li>
<li>після 2030 року організація очікує плато виробництва у США;</li>
<li>видобуток у країнах поза ОПЕК+, ширшою групою, що включає членів ОПЕК, росію та інших союзників, має досягти піку з початку 2030-х років.</li>
</ul>
<h4>Нафтова галузь потребує $17,7 трлн інвестицій до 2050 року</h4>
<p>ОПЕК продовжує закликати до збільшення інвестицій у нафтову галузь. За оцінкою організації, сектор потребує $17,7 трлн витрат до 2050 року. У торішньому звіті ця потреба оцінювалася у $18,2 трлн.</p>
<p>Ці оцінки формують ключовий висновок звіту: ОПЕК очікує збереження ролі нафти у світовому енергобалансі та не бачить піку попиту в доступному прогнозному горизонті.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/opec-sticks-robust-oil-demand-outlook-sees-no-peak-2050-2026-06-18/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30465-OPEC.jpg" alt="ОПЕК не бачить піку попиту на нафту й очікує зростання споживання до 113,3 млн барелів на добу у 2030 році"/><br /><p>ОПЕК у прогнозі World Oil Outlook 2026 зберегла оцінку стійкого зростання світового попиту на нафту в найближчі чотири роки та дещо підвищила довгостроковий прогноз. Організація очікує, що попит зросте зі 105,1 млн барелів на добу у 2025 році до 113,3 млн барелів на добу у 2030 році, а до 2050 року досягне 124 млн барелів на добу.</p>
<h3>Організація пов’язує довгострокове зростання з енергетичною безпекою, доступністю енергії та змінами державної політики</h3>
<p>18 червня ОПЕК заявила, що не бачить ознак піку попиту на нафту. Організація країн — експортерів нафти, до складу якої входять 11 членів, значною мірою залежить від нафтових доходів у державних бюджетах, а її оцінки попиту є вищими, ніж у інших учасників галузі, зокрема International Energy Agency.</p>
<p>Показник попиту на 2025 рік у новому прогнозі майже не змінився порівняно з торішнім звітом, а прогноз на 2030 рік залишився незмінним. Reuters зазначає, що ОПЕК поступово підвищувала довгостроковий прогноз попиту на нафту в роки після пандемії COVID-19, яка у 2020 році спричинила скорочення попиту.</p>
<h4>Енергетична політика змінилася на користь нафтового попиту</h4>
<p>ОПЕК вважає, що розширення попиту забезпечать зміни державної політики у США, Європі та інших регіонах, а також довгострокове зростання в Індії, на Близькому Сході, в Африці та Латинській Америці. Водночас організація визнає «вражаючий прогрес» Китаю у переході до відновлюваної енергетики.</p>
<blockquote><p>«Зростання уваги до енергетичної безпеки та доступності енергії змінило ландшафт енергетичної політики в усьому світі», — йдеться у звіті ОПЕК.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Це відображається у коригуванні та розворотах політики, які, як очікується, підтримуватимуть попит на нафту у середньо- та довгостроковій перспективі», — зазначила ОПЕК.</p></blockquote>
<p>Серед прикладів організація назвала повільніше, ніж очікувалося, поширення електромобілів у Європі, а також політичні зміни адміністрації президента США Дональда Трампа, які стосуються підтримки відновлюваної енергетики, електромобілів і стандартів паливної ефективності.</p>
<h4>Прогноз ОПЕК суттєво відрізняється від оцінок IEA</h4>
<p>У довшій перспективі ОПЕК очікує, що світовий попит на нафту у 2050 році становитиме 124 млн барелів на добу. Це вище за 122,9 млн барелів на добу, які організація прогнозувала у торішньому звіті.</p>
<p>Для порівняння, International Energy Agency у листопаді заявила, що до середини століття попит на нафту сягне 113 млн барелів на добу. Хоча прогноз IEA на 2050 рік значно нижчий за оцінку ОПЕК, раніше агентство очікувало піку попиту до 2029 року.</p>
<h4>Війна з Іраном, вихід ОАЕ та експорт США створили новий контекст для ОПЕК</h4>
<p>Reuters зазначає, що звіт ОПЕК виходить у період безпрецедентних викликів для організації у 2026 році. Війна з Іраном змусила експортерів Перської затоки суттєво скоротити експорт, а Об’єднані Арабські Емірати, які майже 60 років були країною ОПЕК, здивували інших членів виходом із групи.</p>
<p>За даними відстеження судноплавства, США у 2026 році стали найбільшим експортером нафти у світі. Це відображає бум видобутку, зумовлений сланцевою нафтою, а також перебої в саудівському та російському експорті через війни й санкції.</p>
<h4>ОПЕК очікує плато видобутку у США після 2030 року</h4>
<p>У звіті ОПЕК зазначено, що видобуток tight crude у США, тобто щільної або сланцевої нафти, ймовірно, досяг піку у 2025 році на рівні трохи понад 9 млн барелів на добу.</p>
<ul>
<li>сукупне постачання рідких вуглеводнів у США, за прогнозом ОПЕК, зросте лише на 400 тис. барелів на добу до 2030 року;</li>
<li>після 2030 року організація очікує плато виробництва у США;</li>
<li>видобуток у країнах поза ОПЕК+, ширшою групою, що включає членів ОПЕК, росію та інших союзників, має досягти піку з початку 2030-х років.</li>
</ul>
<h4>Нафтова галузь потребує $17,7 трлн інвестицій до 2050 року</h4>
<p>ОПЕК продовжує закликати до збільшення інвестицій у нафтову галузь. За оцінкою організації, сектор потребує $17,7 трлн витрат до 2050 року. У торішньому звіті ця потреба оцінювалася у $18,2 трлн.</p>
<p>Ці оцінки формують ключовий висновок звіту: ОПЕК очікує збереження ролі нафти у світовому енергобалансі та не бачить піку попиту в доступному прогнозному горизонті.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/opec-sticks-robust-oil-demand-outlook-sees-no-peak-2050-2026-06-18/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/20/opek-ne-bachit-piku-popitu-na-naftu-j-ochikuye-zrostannya-spozhivannya-do-1133-mln-bareliv-na-dobu-u-2030-roci/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Скорочення імпорту Китаєм і рекордний експорт США стримали нафтові ціни після стрибка фізичного ринку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/22/skorochennya-importu-kitayem-i-rekordnij-eksport-ssha-strimali-naftovi-cini-pislya-stribka-fizichnogo-rinku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/22/skorochennya-importu-kitayem-i-rekordnij-eksport-ssha-strimali-naftovi-cini-pislya-stribka-fizichnogo-rinku/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 22 May 2026 06:02:02 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[crude imports]]></category>
		<category><![CDATA[global supply]]></category>
		<category><![CDATA[oil inventories]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[US oil exports]]></category>
		<category><![CDATA[запаси нафти]]></category>
		<category><![CDATA[імпорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[світове постачання]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153997</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30381-Нефть.jpg" alt="Скорочення імпорту Китаєм і рекордний експорт США стримали нафтові ціни після стрибка фізичного ринку"/><br />Після того як ціни на фізичну нафту минулого місяця сягнули історичних максимумів понад $160 за барель, ринок очікував різкішого дефіциту через війну США та Ірану й закриття Ормузької протоки. Однак через п’ять тижнів, попри те що протока залишається переважно закритою, а мирні переговори зайшли в глухий кут, ціни не зросли, а знизилися до $100–110 за [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30381-Нефть.jpg" alt="Скорочення імпорту Китаєм і рекордний експорт США стримали нафтові ціни після стрибка фізичного ринку"/><br /><p>Після того як ціни на фізичну нафту минулого місяця сягнули історичних максимумів понад $160 за барель, ринок очікував різкішого дефіциту через війну США та Ірану й закриття Ормузької протоки. Однак через п’ять тижнів, попри те що протока залишається переважно закритою, а мирні переговори зайшли в глухий кут, ціни не зросли, а знизилися до $100–110 за барель.</p>
<h3>Ринок компенсує близькосхідний дефіцит через падіння попиту, запаси та американський експорт</h3>
<p>Reuters зазначає, що падіння цін пояснюється кількома чинниками. Китайські нафтопереробники скоротили переробку, зменшили імпорт і почали активніше використовувати нафту з власних резервуарів. Водночас виробники, НПЗ і трейдери збільшили експорт нафти та пального зі США на світові ринки, щоб частково закрити дефіцит постачання з Близького Сходу.</p>
<p>До війни через Ормузьку протоку проходило близько 20% світового енергетичного постачання. Конфлікт прибрав із ринку 14 млн барелів на добу, або 14% світового постачання, зокрема від Саудівської Аравії, Іраку, ОАЕ та Кувейту. Війна посилила інфляцію, сповільнила глобальну економіку та спричинила руйнування попиту — ситуацію, коли високі ціни на нафту змушують споживачів скорочувати купівлі.</p>
<blockquote><p>«Той факт, що ціни залишаються на відносно стриманих рівнях, попри, ймовірно, найбільший перебій постачання в сучасній історії, свідчить про те, що руйнування попиту виявляється сильнішим і ширшим, ніж очікувалося», — заявив аналітик Saxo Bank Оле Хансен.</p></blockquote>
<h4>Фізичні сорти нафти відійшли від пікових премій</h4>
<p>Близькосхідні сорти Oman, Dubai і Murban цього тижня торгувалися з премією близько $9 за барель до бенчмарку Dubai, за даними General Index. Це різке зниження порівняно з рекордними преміями понад $65 за барель у березні. Абсолютні ціни становили близько $104 за барель проти майже $170 за барель наприкінці березня.</p>
<ul>
<li>До початку війни 28 лютого фізичні нафтові бенчмарки Dubai і Dated Brent перебували близько $70 за барель.</li>
<li>Американська нафта якості Permian на терміналі Magellan East Houston 15 травня знизилася до премії $1,20 за барель до ф’ючерсів на американську нафту, що відповідає довоєнним рівням.</li>
<li>Американський морський сорт Mars Sour торгувався з премією $4 за барель після шестирічного максимуму $17,50 за барель 1 квітня.</li>
<li>North Sea Forties 12 травня торгувався з невеликим дисконтом до dated Brent після історичної премії $21,50 у квітні.</li>
</ul>
<h4>Китай скорочує переробку й переходить на запаси</h4>
<p>Аналітики Morgan Stanley назвали масштаб реакції китайської нафтової галузі на кризу помітним. Китайські НПЗ скоротили виробництво майже на п’яту частину від довоєнних рівнів — до близько 8,4 млн барелів на добу. Для цього вони або перенесли планові ремонти на раніші строки, або зменшили переробку пального.</p>
<p>За оцінкою банку, чистий морський імпорт сирої нафти Китаєм за 30 днів до 8 травня впав на 5,5 млн барелів на добу, або на 5,5% світового попиту, порівняно з рівнем річної давності — до 8,5 млн барелів на добу.</p>
<p>Китайські нафтопереробники навіть перепродавали вантажі, куплені за довгостроковими контрактами, НПЗ в інших країнах. Reuters зазначає, що вони рідко так роблять, але слабкий внутрішній попит на пальне й високі ціни на нафту зробили перепродаж прибутковим.</p>
<h4>Азійський імпорт упав до 10-річного мінімуму</h4>
<p>В Азії, на яку припадає 37% світової нафтопереробки, імпорт нафти у квітні впав до 10-річного мінімуму. НПЗ також обрали переробку запасів, накопичених за нижчими цінами до війни.</p>
<p>За даними Energy Aspects, переробка сирої нафти в Азії у травні знизиться на 5,6% проти березня — до 28,7 млн барелів на добу. Оскільки НПЗ у світі активніше використовують запаси, щоб не купувати дорожчу нафту на дефіцитному ринку, глобальні нафтові резерви у березні та квітні разом впали рекордними темпами — на 246 млн барелів, до 7,952 млрд барелів, повідомило International Energy Agency.</p>
<p>Запаси сирої нафти в країнах OECD Азії та Океанії у травні знизилися на 12% від довоєнних рівнів лютого — до 451 млн барелів, за даними Energy Aspects.</p>
<blockquote><p>«Ніхто не хоче платити за наступний дорогий барель. Усі чекають у надії, але в певний момент усі ці запаси закінчаться», — заявив аналітик Energy Aspects Джордж Дікс.</p></blockquote>
<h4>США наростили експорт до рекордних рівнів</h4>
<p>Виробники й трейдери різко збільшили експорт зі США, які Reuters називає найбільшим виробником нафти у світі. Уряд США також продав 133 млн барелів зі Strategic Petroleum Reserve — стратегічного нафтового резерву.</p>
<ul>
<li>Експорт сирої нафти й пального зі США зріс до 13 млн барелів на добу у перші два тижні травня проти 11,2 млн барелів на добу в березні, за даними Energy Information Administration.</li>
<li>Експорт сирої нафти зі Strategic Petroleum Reserve становив близько 308 тис. барелів на добу у квітні та 281 тис. барелів на добу від початку травня, за даними Kpler.</li>
</ul>
<p>Аналітики попереджають, що відносно нижчі ціни можуть бути нестійкими, а запаси можуть знизитися до мінімальних рівнів, якщо Ормузька протока не відкриється протягом найближчих кількох місяців.</p>
<blockquote><p>«Ринок продемонстрував значну стійкість, але він працює завдяки вилученню запасів, очікуючи прориву щодо Ормузу», — заявив Аді Імсірович, нерезидентний старший співробітник Center for Strategic and International Studies і досвідчений нафтовий трейдер.</p></blockquote>
<p>Аналітик BNP Paribas Альдо Спанджер зазначив, що НПЗ доведеться відновити закупівлі, щоб забезпечити ринки пального, і це знову підштовхне ціни вгору.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами:<a href="https://www.reuters.com/business/energy/china-oil-import-cut-higher-us-exports-wrongfoot-market-bulls-2026-05-21/" target="_blank"> Reuters.</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30381-Нефть.jpg" alt="Скорочення імпорту Китаєм і рекордний експорт США стримали нафтові ціни після стрибка фізичного ринку"/><br /><p>Після того як ціни на фізичну нафту минулого місяця сягнули історичних максимумів понад $160 за барель, ринок очікував різкішого дефіциту через війну США та Ірану й закриття Ормузької протоки. Однак через п’ять тижнів, попри те що протока залишається переважно закритою, а мирні переговори зайшли в глухий кут, ціни не зросли, а знизилися до $100–110 за барель.</p>
<h3>Ринок компенсує близькосхідний дефіцит через падіння попиту, запаси та американський експорт</h3>
<p>Reuters зазначає, що падіння цін пояснюється кількома чинниками. Китайські нафтопереробники скоротили переробку, зменшили імпорт і почали активніше використовувати нафту з власних резервуарів. Водночас виробники, НПЗ і трейдери збільшили експорт нафти та пального зі США на світові ринки, щоб частково закрити дефіцит постачання з Близького Сходу.</p>
<p>До війни через Ормузьку протоку проходило близько 20% світового енергетичного постачання. Конфлікт прибрав із ринку 14 млн барелів на добу, або 14% світового постачання, зокрема від Саудівської Аравії, Іраку, ОАЕ та Кувейту. Війна посилила інфляцію, сповільнила глобальну економіку та спричинила руйнування попиту — ситуацію, коли високі ціни на нафту змушують споживачів скорочувати купівлі.</p>
<blockquote><p>«Той факт, що ціни залишаються на відносно стриманих рівнях, попри, ймовірно, найбільший перебій постачання в сучасній історії, свідчить про те, що руйнування попиту виявляється сильнішим і ширшим, ніж очікувалося», — заявив аналітик Saxo Bank Оле Хансен.</p></blockquote>
<h4>Фізичні сорти нафти відійшли від пікових премій</h4>
<p>Близькосхідні сорти Oman, Dubai і Murban цього тижня торгувалися з премією близько $9 за барель до бенчмарку Dubai, за даними General Index. Це різке зниження порівняно з рекордними преміями понад $65 за барель у березні. Абсолютні ціни становили близько $104 за барель проти майже $170 за барель наприкінці березня.</p>
<ul>
<li>До початку війни 28 лютого фізичні нафтові бенчмарки Dubai і Dated Brent перебували близько $70 за барель.</li>
<li>Американська нафта якості Permian на терміналі Magellan East Houston 15 травня знизилася до премії $1,20 за барель до ф’ючерсів на американську нафту, що відповідає довоєнним рівням.</li>
<li>Американський морський сорт Mars Sour торгувався з премією $4 за барель після шестирічного максимуму $17,50 за барель 1 квітня.</li>
<li>North Sea Forties 12 травня торгувався з невеликим дисконтом до dated Brent після історичної премії $21,50 у квітні.</li>
</ul>
<h4>Китай скорочує переробку й переходить на запаси</h4>
<p>Аналітики Morgan Stanley назвали масштаб реакції китайської нафтової галузі на кризу помітним. Китайські НПЗ скоротили виробництво майже на п’яту частину від довоєнних рівнів — до близько 8,4 млн барелів на добу. Для цього вони або перенесли планові ремонти на раніші строки, або зменшили переробку пального.</p>
<p>За оцінкою банку, чистий морський імпорт сирої нафти Китаєм за 30 днів до 8 травня впав на 5,5 млн барелів на добу, або на 5,5% світового попиту, порівняно з рівнем річної давності — до 8,5 млн барелів на добу.</p>
<p>Китайські нафтопереробники навіть перепродавали вантажі, куплені за довгостроковими контрактами, НПЗ в інших країнах. Reuters зазначає, що вони рідко так роблять, але слабкий внутрішній попит на пальне й високі ціни на нафту зробили перепродаж прибутковим.</p>
<h4>Азійський імпорт упав до 10-річного мінімуму</h4>
<p>В Азії, на яку припадає 37% світової нафтопереробки, імпорт нафти у квітні впав до 10-річного мінімуму. НПЗ також обрали переробку запасів, накопичених за нижчими цінами до війни.</p>
<p>За даними Energy Aspects, переробка сирої нафти в Азії у травні знизиться на 5,6% проти березня — до 28,7 млн барелів на добу. Оскільки НПЗ у світі активніше використовують запаси, щоб не купувати дорожчу нафту на дефіцитному ринку, глобальні нафтові резерви у березні та квітні разом впали рекордними темпами — на 246 млн барелів, до 7,952 млрд барелів, повідомило International Energy Agency.</p>
<p>Запаси сирої нафти в країнах OECD Азії та Океанії у травні знизилися на 12% від довоєнних рівнів лютого — до 451 млн барелів, за даними Energy Aspects.</p>
<blockquote><p>«Ніхто не хоче платити за наступний дорогий барель. Усі чекають у надії, але в певний момент усі ці запаси закінчаться», — заявив аналітик Energy Aspects Джордж Дікс.</p></blockquote>
<h4>США наростили експорт до рекордних рівнів</h4>
<p>Виробники й трейдери різко збільшили експорт зі США, які Reuters називає найбільшим виробником нафти у світі. Уряд США також продав 133 млн барелів зі Strategic Petroleum Reserve — стратегічного нафтового резерву.</p>
<ul>
<li>Експорт сирої нафти й пального зі США зріс до 13 млн барелів на добу у перші два тижні травня проти 11,2 млн барелів на добу в березні, за даними Energy Information Administration.</li>
<li>Експорт сирої нафти зі Strategic Petroleum Reserve становив близько 308 тис. барелів на добу у квітні та 281 тис. барелів на добу від початку травня, за даними Kpler.</li>
</ul>
<p>Аналітики попереджають, що відносно нижчі ціни можуть бути нестійкими, а запаси можуть знизитися до мінімальних рівнів, якщо Ормузька протока не відкриється протягом найближчих кількох місяців.</p>
<blockquote><p>«Ринок продемонстрував значну стійкість, але він працює завдяки вилученню запасів, очікуючи прориву щодо Ормузу», — заявив Аді Імсірович, нерезидентний старший співробітник Center for Strategic and International Studies і досвідчений нафтовий трейдер.</p></blockquote>
<p>Аналітик BNP Paribas Альдо Спанджер зазначив, що НПЗ доведеться відновити закупівлі, щоб забезпечити ринки пального, і це знову підштовхне ціни вгору.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами:<a href="https://www.reuters.com/business/energy/china-oil-import-cut-higher-us-exports-wrongfoot-market-bulls-2026-05-21/" target="_blank"> Reuters.</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/22/skorochennya-importu-kitayem-i-rekordnij-eksport-ssha-strimali-naftovi-cini-pislya-stribka-fizichnogo-rinku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/us-oil-exports/feed/ ) in 0.21561 seconds, on Jul 3rd, 2026 at 10:26 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Jul 3rd, 2026 at 11:26 pm UTC -->