США фактично заблокували експорт іранської нафти через Ормузьку протоку — один із ключових маршрутів світової торгівлі енергоносіями. За даними аналітичної компанії Kpler, із 13 квітня жоден танкер із іранською нафтою не зміг залишити протоку. В Ірані вже визнають: країна ризикує втратити можливість зберігати нафту через переповнення резервуарів, а фінансові втрати загрожують роботі НПЗ і всій економіці. Водночас США перейшли до жорсткіших дій — американський винищувач відкрив вогонь по іранському танкеру в Оманській затоці. Попри дипломатичні переговори через Пакистан, сторони залишаються далекими від компромісу.

Блокада Ірану переходить у фазу прямого економічного виснаження

Американська морська блокада Ірану почала створювати критичні проблеми для нафтового сектору країни, який є головним джерелом валютних надходжень для іранської економіки.

• Із 13 квітня 2026 року іранські нафтові танкери фактично не можуть залишати Ормузьку протоку.
• Експорт нафти майже зупинений, що позбавляє Тегеран основних доходів.
• Іран ризикує залишитися без вільних сховищ для нафти вже через 25–30 днів, якщо блокаду не буде скасовано.
• Проблеми торкнулися не лише експорту, а й імпорту інших товарів, що змушує Іран переорієнтовувати логістику через сусідні країни та каспійські порти.

Ормузька протока є критично важливою морською артерією між Перською та Оманською затоками. Через неї проходить значна частина світових постачань нафти та скрапленого газу.

«Морська блокада є значно серйознішою загрозою навіть за війну. Поточний глухий кут потрібно подолати, адже під загрозою опинилися експорт нашої нафти й енергоносіїв, а також доля наших НПЗ», — заявив експерт нафтового сектору Ірану та член енергетичного комітету Торговельної палати Ірану Хамід Хоссейні.

Що означає переповнення нафтових сховищ

Якщо Іран не зможе експортувати нафту, видобуток доведеться скорочувати. Для нафтової галузі це створює низку ризиків:

• зниження валютних доходів держави;
• дефіцит бюджету;
• ризики зупинки частини НПЗ;
• проблеми із внутрішнім ринком пального;
• посилення інфляції та економічної кризи.

Аналітики вважають, що стратегія Вашингтона спрямована на створення для Ірану жорсткого фінансового дедлайну через максимальне обмеження нафтових доходів.

США відкрили вогонь по іранському танкеру

Ситуація різко загострилася після інциденту в Оманській затоці 6 травня.

• Винищувач F/A-18 Super Hornet ВМС США, який вилетів з авіаносця USS Abraham Lincoln, обстріляв іранський танкер M/T Hasna.
• За версією Центрального командування США (CENTCOM), судно порушило умови морської блокади.
• Американські військові заявили, що екіпаж танкера не реагував на попередження.
• Після цього літак випустив кілька снарядів із 20-мм гармати по рульовій системі судна.
• У США стверджують, що танкер був «знешкоджений» і не продовжив рух до іранського порту.

CENTCOM — це Центральне командування Збройних сил США, яке відповідає за військові операції на Близькому Сході.

Фактично це означає перехід від економічного тиску до прямого силового контролю морської логістики Ірану.

Переговори тривають, але компромісу поки немає

Паралельно тривають непрямі переговори між США та Іраном за посередництва Пакистану.

• Сторони нібито обговорюють 14-пунктовий меморандум.
• Документ має стати основою для місячного переговорного процесу щодо завершення конфлікту.
• Водночас Іран заявляє, що ще не передав офіційної відповіді США.
• Тегеран називає частину американських вимог «неприйнятними» та «нереалістичними».

Іран наполягає, що переговори мають стосуватися:

• припинення війни;
• зняття морської блокади;
• відновлення судноплавства через Ормузьку протоку.

Водночас питання ядерної програми Іран називає неприйнятним для торгу.

«Єдиним життєздатним рішенням у районі Ормузької протоки є постійне припинення війни, скасування морської блокади та відновлення нормального судноплавства», — заявило представництво Ірану в ООН.

Китай вимагає відновлення роботи Ормузької протоки

Під час візиту міністра закордонних справ Ірану Аббаса Арагчі до Пекіна Китай відкрито виступив за якнайшвидше відкриття Ормузької протоки.

• Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї закликав до всеосяжного припинення вогню.
• Пекін наголосив на необхідності відновлення «нормального та безпечного проходу» суден.
• Китай також підтримав позицію Ірану щодо права на мирну ядерну програму.

Позиція Китаю має економічне підґрунтя, адже саме китайський ринок був одним із головних споживачів іранської нафти.

Ізраїль готується до нового етапу ескалації

Попри дипломатичні сигнали, Ізраїль готується до можливого продовження бойових дій.

• Ізраїльські військові заявляють про готовність до нових ударів по Ірану.
• Начальник Генштабу Армії оборони Ізраїлю Еяль Замір повідомив про наявність «численних цілей» на території Ірану.
• Іран, своєю чергою, заявив, що його «палець перебуває на спусковому гачку».

Додаткову невизначеність створюють суперечливі заяви адміністрації президента США Дональда Трампа.

• Держсекретар Марко Рубіо оголосив про завершення операції Epic Fury.
• Натомість Вашингтон нібито переходить до нового етапу — Project Freedom, спрямованого на відкриття Ормузької протоки.
• Сам Трамп заявив, що говорити про мирну угоду «ще зарано»..

Джерело: Terminal
За матеріалами: OilPrice

США та Іран наблизилися до домовленості щодо меморандуму про взаєморозуміння, що посилило очікування відкриття Ормузької протоки. На цьому тлі Brent опускався до $96,75 за барель, мінімуму за два тижні. Водночас відновлення реальних нафтових потоків може тривати 6-8 тижнів, а запаси нафти й пального у світі та США продовжують скорочуватися.

Геополітичний вузол

• За даними джерела з Пакистану, який виступає посередником, США та Іран наблизилися до угоди щодо односторінкового меморандуму про взаєморозуміння.
• Іран заявив, що розглядає нову пропозицію США та передасть відповідь через Пакистан.
• Раніше Іран наголошував, що прийме лише справедливу й комплексну угоду.
• Axios повідомив, що США очікують відповіді Ірану щодо кількох ключових пунктів упродовж 48 годин.

Реакція нафтового ринку

• Обидва основні нафтові контракти впали до двотижневих мінімумів.
• Brent під час торгів опускався до $96,75 за барель, перш ніж частково відіграти втрати.
• Ринок реагує не лише на можливу угоду, а й на перспективу відновлення судноплавства через Ормузьку протоку.

Чому ціни не стабілізуються миттєво

• Зупинка морського руху через протоку з початку війни у лютому вже спричинила втрати постачання сирої нафти.
• Минулого тижня Brent торгувався на найвищому рівні з березня 2022 року.
• Закриття Ормузької протоки призвело до скорочення світових запасів нафти й пального, оскільки НПЗ намагалися компенсувати виробничі втрати.

Логіка для споживачів пального

• Часткова угода може бути достатньою, щоб судноплавство через Ормузьку протоку почало поступово нормалізуватися.
• Якщо зниження цін утримається, ціни на АЗС у США можуть охолонути протягом 1-2 тижнів.
• Водночас паливний ринок залишається вразливим, бо фізичні потоки нафти не повертаються до норми одразу після політичного сигналу.

Запаси США підтверджують напруження

• За даними EIA, запаси нафти у США минулого тижня скоротилися на 2,3 млн барелів.
• Загальний рівень запасів знизився до 457,2 млн барелів.
• Аналітики у Reuters очікували глибшого скорочення — на 3,3 млн барелів.

Оцінки учасників ринку

«Зростає відчуття, що шанс на відкриття Ормузької протоки став вищим, незалежно від того, чи буде досягнута тривала мирна угода з Іраном», — Філ Флінн, старший аналітик Price Futures Group.

«Оголошення угоди негайно зрушило б ф’ючерси ще далі, фактично навіть сама можливість угоди вже спричиняє зниження цін на нафту», — Паола Родрігес-Масіу, головна аналітикиня Rystad Energy з питань нафти.

«Шеститижневий-восьмитижневий лаг між надійними умовами доступу та реальною нормалізацією потоків не є консервативною оцінкою, це структурна особливість роботи судноплавних ринків», — Паола Родрігес-Масіу, Rystad Energy.

«Часткової угоди може бути достатньо, щоб судноплавство через Ормузьку протоку поступово нормалізувалося», — Павел Молчанов, аналітик Raymond James.

Висновок

• Нафтовий ринок уже закладає в ціни шанс на деескалацію, що пояснює падіння котирувань до двотижневих мінімумів.
• Паливний ринок не отримає швидкого полегшення автоматично, бо нормалізація реальних потоків може тривати 6-8 тижнів.
• Для споживачів ключовим сигналом є не лише політична угода, а й відновлення судноплавства, стабілізація запасів і утримання нижчих цін на нафту протягом наступних 1-2 тижнів.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Ціни на пальне різко зросли по обидва боки Атлантики після загострення війни на Близькому Сході. У США середня вартість галона бензину додала 11 центів лише за одну ніч і сягнула 3,11 долара. У Європі дизель подорожчав на 27% із п’ятниці — приблизно на 62 центи за галон. Головна причина — блокування постачання нафти й газу в районі Перської затоки та ризики для глобальної логістики.

Як війна впливає на ціни: логіка ланцюга постачання

Ескалація на Близькому Сході паралізувала частину морських маршрутів у Перській затоці — ключовому вузлі світових енергетичних потоків. Ринки відреагували миттєво: нафтові котирування зростають другий день поспіль, а роздрібні ціни на пальне — слідом.

США: стрибок за одну ніч

• +11 центів за галон бензину за ніч.
• Середня ціна — 3,11 долара за галон (дані Американської автомобільної асоціації, AAA).
• Додатковий чинник — перехід на літні сорти бензину, які дорожчі через спеціальні домішки для зменшення випаровування в спеку.
• Традиційне сезонне зростання попиту влітку також підштовхує ціни вгору.

Речниця AAA Айкса Діас пояснила, що літні суміші бензину коштують більше саме через склад і сезонний попит. Водночас ціни на сиру нафту різко зросли на тлі воєнних ризиків, що автоматично відбивається на вартості пального.

Європа: дизель під найбільшим тиском

• +27% до ціни дизеля з п’ятниці.
• Зростання — приблизно 62 центи за галон.
• Найгостріший ефект — у країнах, залежних від імпорту.

«Зараз найгірша ситуація зосереджена в Європі, тому що Європа є чистим імпортером», — зазначила старша віцепрезидентка з товарних ринків Rystad Energy Сьюзен Белл.

За її словами, дизель подорожчав суттєво через обмеженість постачання. Європейський ринок традиційно більш чутливий до перебоїв, адже значна частина ресурсу надходить іззовні. Якщо війна затягнеться, тиск на ціни може лише посилитися.

Що означає 27% зростання для споживача

Для пересічного водія цифра 27% може здаватися абстрактною, однак у грошовому вимірі це +62 центи за галон лише за кілька днів. Для логістичних компаній і промисловості, де дизель — основне паливо, це означає:

• зростання витрат на перевезення;
• тиск на ціни товарів;
• посилення інфляційних ризиків.

У США інфляційний ефект також можливий, адже пальне є базовим компонентом транспортної складової в ціні більшості товарів.

Чого очікувати далі

Подальша динаміка залежить від тривалості війни та відновлення морських «постачання» в Перській затоці. Якщо конфлікт затягнеться:

• ціни на нафту можуть зберігати висхідний тренд;
• Європа залишатиметься під найбільшим тиском через імпортозалежність;
• у США подорожчання може посилитися в міру наближення літнього піку попиту.

Фактично ринок уже закладає у вартість пального премію за геополітичний ризик — додаткову надбавку через невизначеність і загрозу перебоїв.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Associated Press

Ескалація війни на Близькому Сході вже підштовхнула ціни на нафту більш ніж на 10%. У Європейському центральному банку (ЄЦБ) попереджають: якщо конфлікт затягнеться і призведе до стійкого скорочення «постачання» енергоносіїв із регіону, інфляція в єврозоні може суттєво зрости, а економічне зростання — сповільнитися. Водночас наразі показник інфляції залишається нижчим за цільовий рівень у 2%.

Енергетичний шок як каталізатор інфляції

Головний економіст в інтерв’ю, опублікованому 3 березня, окреслив ризики для економіки єврозони на тлі війни США та Ізраїлю проти Ірану.

• У понеділок конфлікт розширився: Ізраїль атакував Ліван, Іран продовжив удари по країнах Перської затоки.
• Ринок відреагував миттєво — ціни на нафту зросли більш ніж на 10%.
• Війна не демонструє ознак швидкого завершення.

«Зростання цін на енергоносії чинить підвищувальний тиск на інфляцію, особливо в короткостроковій перспективі, і такий конфлікт є негативним для економічної активності», — заявив Філіп Лейн в інтерв’ю Financial Times.

За його словами, масштаб впливу залежатиме від двох факторів:

• широти конфлікту — чи буде він локалізований, чи охопить ключові енергетичні маршрути;
• тривалості протистояння — короткий сплеск чи довготривале порушення «постачання».

Що показують моделювання ЄЦБ

Раніше проведений у ЄЦБ аналіз чутливості продемонстрував: у разі стійкого скорочення «постачання» енергоносіїв із регіону можливі:

• суттєвий стрибок енергетичної інфляції;
• різке падіння обсягів виробництва в єврозоні.

Окремий аналіз ЄЦБ, підготовлений у грудні, свідчить:

• постійний шок такого масштабу може підвищити інфляцію на 0,5 відсоткового пункту;
• та водночас знизити економічне зростання на 0,1 відсоткового пункту.

Для розуміння масштабу: нині інфляція в єврозоні становить 1,7%, що нижче за цільовий показник ЄЦБ у 2%. Це означає, що навіть певне прискорення інфляції може не спричинити негайної реакції регулятора.

Чому ЄЦБ може не поспішати з рішеннями

Монетарна політика діє з довгими лагами — тобто ефект від зміни ставок проявляється через кілька кварталів. Крім того, ЄЦБ традиційно:

• ігнорує короткострокову волатильність, спричинену енергоносіями;
• фокусується на середньострокових інфляційних очікуваннях;
• оцінює ризик так званих «других раундів» — коли подорожчання енергії переходить у ширше зростання цін через зарплати та витрати бізнесу.

Наразі довгострокові інфляційні очікування, за ринковими індикаторами, залишаються майже незмінними. Інвестори також очікують, що депозитна ставка ЄЦБ на рівні 2% не змінюватиметься протягом року.

Що це означає для енергетичного ринку Європи

Поточна ситуація демонструє класичний ланцюг реакцій:

• військова ескалація в регіоні Перської затоки;
• ризики для морських маршрутів і нафтової інфраструктури;
• миттєвий стрибок цін на нафту;
• прискорення інфляції через енергетичний компонент;
• тиск на споживання та промислове виробництво.

Якщо конфлікт триватиме, ключовим чинником стане не лише ціна на нафту, а й фізична безперервність «постачання». Саме дефіцит, а не лише ціновий сплеск, формує найглибші макроекономічні наслідки.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters

Глобальний ринок скрапленого газу (LPG) у січні продемонстрував різноспрямовану динаміку: Азія підштовхнула котирування вгору через зимовий попит і дефіцит пропану, Європа зафіксувала дев’ятимісячний максимум, а США — попри скорочення видобутку через морози — побачили зниження цін на тлі надлишкових запасів. Надалі очікується сезонне послаблення цін, однак довгострокові тренди визначатимуться нафтовим ринком, зростанням постачання з Близького Сходу та здешевленням фрахту.

Глобальний ринок LPG: карта ключових зрушень

Азія: премії зростають, Китай скорочує виробництво

Січень став місяцем зміцнення котирувань пропану в Азії. Середня ціна поставки до Японії зросла на 3,4% порівняно з груднем — на тлі подорожчання сирої нафти та пікового зимового попиту.

• Спотові премії до індексу Argus Far East Index (AFEI) на лютий досягли $48/т.
• Партії на першу половину березня продавалися з премією до $60/т.
• Зростання експорту зі США до Індії та Південно-Східної Азії зменшило доступність чистих партій пропану.

Водночас стрімке подорожчання сировини боляче вдарило по китайських установках PDH (propane dehydrogenation — виробництво пропілену з пропану).

• Завантаження PDH-заводів у Китаї впало до близько 60% наприкінці січня.
• Це найнижчий показник з травня 2025 року.
• Причини — високі імпортні витрати та низькі запаси.

Таким чином, регіон поєднав високі ціни з одночасним зниженням промислової активності.

Близький Схід: контрактні ціни зростають

Saudi Aramco підвищила лютневі контрактні ціни (CP):

• пропан — до $545/т (+$20/т за місяць);
• бутан — до $540/т (+$20/т).

Підвищення підтримали міцні нафтові котирування та сильний азійський ринок, попри певне послаблення попиту на лютневі відвантаження.

Європа: дев’ятимісячний максимум на фоні азійського попиту

Північно-Західна Європа відчула дефіцит через перетікання американських вантажів до Азії.

• Ціна великотоннажного пропану зросла на $62,25/т — до $535,75/т наприкінці січня.
• Це максимум за дев’ять місяців.

Водночас експорт LPG із шести ключових терміналів — Mongstad, Hound Point, Teeside, Melkoya, Sture та Karsto — зріс на майже 18% у річному вимірі — до 467 тис. т.

Зростання стало можливим після слабкого 2025 року, коли високі імпортні обсяги зі США утримували ціни пропану й бутану зі знижкою до локального газового бенчмарку TTF, зменшуючи економічну доцільність видобутку LPG з газового потоку Північного моря.

• Співвідношення ціни пропану до ф’ючерсів ICE Brent знизилося з 63,5% на початку січня до менше 61% наприкінці місяця.

США: запаси високі, ціни знижуються

На відміну від Європи та Азії, американський ринок продемонстрував зниження котирувань.

• Середня ціна пропану в Mont Belvieu у січні — 64,44 цента/галон ($335,73/т) проти 67,14 цента/галон у грудні.
• Запаси скоротилися до 82,7 млн барелів, але залишаються на 37% вище середнього п’ятирічного рівня.
• Через зимовий шторм виробництво зменшилося на 418 тис. барелів на добу в останній тиждень січня.
• Для порівняння: у лютому 2021 року скорочення сягало 900 тис. барелів на добу.
• Експорт тримався на рівні 1,9 млн барелів на добу.

Бутан також подешевшав — до 75,71 цента/галон ($342,97/т) проти 83,22 цента у грудні. Причина — слабкий попит з боку бензинового блендингу. Вартість бутану становила лише 41,9% від ф’ючерсів Nymex RBOB проти 57,2% роком раніше.

Сезонне послаблення, але стратегічні фактори залишаються

Аналітики очікують сезонного зниження цін після завершення пікового зимового періоду. Однак довгострокові тенденції формуватимуться під впливом:

• динаміки світового нафтового ринку;
• зростання постачання з Близького Сходу;
• зниження ставок фрахту.

Джерело: Terminal

Першоджерело: Argus Media

Світові ціни на нафту підросли приблизно на 1% через занепокоєння інвесторів щодо ескалації між США та Іраном. Водночас різке зростання комерційних запасів сирої нафти у США обмежило потенціал подорожчання. Ринок балансує між геополітикою та фундаментальними показниками попиту і пропозиції.

Геополітика проти статистики: що рухає котирування

Цінова динаміка

На завершенні торгів:

• Brent подорожчала на 60 центів (+0,87%) — до 69,40 дол. за барель.
• WTI зросла на 67 центів (+1,05%) — до 64,63 дол. за барель.

Таким чином, ринок частково відіграв ризики, пов’язані з Близьким Сходом, але не зміг закріпитися вище через негативні сигнали зі США.

Фактор Ірану: перемовини та військові сигнали

Інвестори уважно стежать за розвитком відносин між Вашингтоном і Тегераном. Президент США Дональд Трамп заявив, що за підсумками зустрічі з прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу остаточних рішень щодо Ірану не ухвалено, але перемовини триватимуть.

Напередодні Трамп повідомив, що розглядає можливість направлення другого авіаносця на Близький Схід, якщо угоди з Іраном не буде досягнуто.

Минулого тижня дипломати США та Ірану провели непрямі переговори в Омані. Дата та місце наступного раунду поки що не оголошені.

Ринок і далі підтримується напругою між США та Іраном і перемовинами, які то поновлюються, то зупиняються і не приводять до розв’язання, — президент Lipow Oil Associates Ендрю Ліпов

Аналітики зазначають, що попри жорстку риторику, ознак негайної ескалації наразі немає, а Білий дім розраховує на досягнення домовленостей щодо іранської ядерної та ракетної програми.

Сильний ринок праці США підтримує попит

Додаткову підтримку цінам надали макроекономічні дані:

• Зростання зайнятості у США в січні прискорилося швидше, ніж очікувалося.
• Рівень безробіття знизився до 4,3%.

Стійкий ринок праці означає стабільний попит на транспортне пальне, нафтохімію та електроенергію, що зменшує ризики падіння споживання нафти в найбільшій економіці світу.

Запаси нафти в США: різкий приріст

Втім, стримувальним фактором стала статистика Управління енергетичної інформації США (EIA):

• Комерційні запаси сирої нафти зросли на 8,5 млн барелів за тиждень.
• Загальний обсяг досяг 428,8 млн барелів.
• Аналітики очікували приріст лише на 793 тис. барелів.

Фактичний показник перевищив прогноз більш ніж у десять разів, що сигналізує про активне відновлення внутрішнього видобутку в США.

Внутрішнє виробництво повернулося з новою силою і вже недалеко від історичного рекорду, — директор з енергетичних ф’ючерсів Mizuho Роберт Явгер

Позиція ОПЕК і глобальний баланс

У своєму щомісячному звіті ОПЕК:

• Залишила оцінки попиту та пропозиції переважно без змін.
• Вказала, що глобальний попит на нафту групи у II кварталі буде на 400 тис. барелів на добу нижчим, ніж у I кварталі.
• Видобуток нафти в росії в січні скоротився приблизно на 0,6% порівняно з груднем.

Також Єгипет доручив міжнародним нафтовим компаніям подвоїти видобуток до 2030 року, переглянувши чинні контракти для стимулювання інвестицій.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters

Після політичних змін у Венесуелі та підготовки США до прийому до 50 млн барелів венесуельської нафти судноплавні та торговельні компанії зіткнулися з гострим дефіцитом логістичних можливостей. Попри потенціал швидкого зростання експорту до рівня 500 тис. барелів на добу, накопичені запаси, зношена інфраструктура та санкційні обмеження створюють вузькі місця, які можуть стримувати постачання протягом 3–4 місяців.

Логістика венесуельської нафти після санкційного періоду

Багаторічні санкції проти венесуельського нафтового сектору призвели до системної деградації інфраструктури зберігання та транспортування. Це стало ключовим викликом для компаній, які готуються відновити масштабні експортні операції.

Стан зберігання та транспортування

• Майже заповнені наземні резервуари, що знижує гнучкість операцій та підвищує аварійні ризики.
• Старі танкери у ролі плавучих сховищ, більшість з яких перебувають під санкціями та не можуть бути напряму задіяні через страхові й відповідальні обмеження.
• Зношені портові потужності, які обмежують швидкість та безпеку навантаження.

Пошук альтернативних схем перевалки

• Компанії Maersk Tankers та American Eagle Tankers вивчають розширення операцій ship-to-ship біля узбережжя Венесуели.
• Розглядається відтворення логістики, що раніше застосовувалась у затоці Амуай, із багатоступеневими перевалками між сховищами, причалами та експортними танкерами.
• Обмежувальні чинники:
  • дефіцит малотоннажних суден;
  • конкуренція за вікна навантаження;
  • незадовільний технічний стан портового обладнання.

Альтернативні маршрути та їхня ціна

• Перевалка через води Аруби та Кюрасао залишається можливою.
• Водночас такі маршрути є дорожчими за пряме завантаження, що підвищує собівартість бареля.

Потенціал експорту та технологічні рішення

До введення санкцій Венесуела експортувала до США близько 500 тис. барелів на добу. Досягнення цього рівня знову можливе, однак залежить від усунення інфраструктурних обмежень.

• Розвантаження накопичених запасів може тривати 3–4 місяці.
• Ключове вузьке місце — термінал Jose, де пропускна спроможність є обмеженою.
• Для забезпечення транспортування:
  • нафтові компанії імпортують нафту-нафтен зі США;
  • її використовують для змішування з важкою венесуельською нафтою, знижуючи в’язкість та роблячи сировину придатною для транспортування й переробки.

Висновки

Описана ситуація демонструє, що навіть за політичного рішення про відновлення постачання нафти ключовим фактором стає фізична спроможність логістики.

• Ринок нафти й нафтопродуктів:
  • диверсифікація джерел постачання має супроводжуватися оцінкою реального стану інфраструктури;
  • накопичення стратегічних запасів без належної логістики створює приховані ризики.
• Критична інфраструктура:
  • зношені порти й резервуари стають точками підвищеної вразливості;
• • ускладнена логістика безпосередньо підвищує маржу транспортування;
  • дорожчі маршрути та перевалки трансформуються у вищу кінцеву ціну пального.

Логістична стійкість є не менш важливою за доступ до ресурсу, особливо в умовах воєнних ризиків та санкційних обмежень.

Джерело: Terminal

За матеріалами: OilPrice

Вашингтон готується до часткового зняття санкцій з нафтового сектору Венесуели, щоб відновити експорт нафти на світові ринки та залучити масштабні інвестиції. Йдеться про десятки мільярдів доларів і потенційний вплив на глобальні ціни на нафту, попри сумніви з боку великих американських компаній.

Санкції, інвестиції та нафта: нові контури політики США щодо Венесуели

Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що Вашингтон може зняти частину санкцій з Венесуели вже наступного тижня. Мета – відновлення продажу венесуельської нафти на світові ринки та запуск інвестицій у нафтогазову галузь країни.

• Санкції можуть бути послаблені вибірково, з акцентом на транспортування та продаж сирої нафти й нафтопродуктів.
• За словами Бессента, США прагнуть, щоб нафтові доходи знову почали працювати на функціонування уряду, сектор безпеки та потреби населення Венесуели.
• Міністерство енергетики США підтвердило, що санкції вже частково відкочуються для виходу венесуельської нафти на глобальні ринки.

Політичний контекст

Заяви пролунали після захоплення колишнього президента Венесуели Ніколаса Мадуро силами США та формування тимчасового уряду в Каракасі, який Дональд Трамп назвав союзником Вашингтона.

• США розглядають можливість використання близько 5 млрд доларів заморожених спеціальних прав запозичення МВФ, що належать Венесуелі.
• Бессент планує переговори з керівництвом МВФ та Світового банку щодо їх повторного залучення до роботи з Каракасом.
• Паралельно підписано указ, який забороняє судам і кредиторам арештовувати нафтові доходи Венесуели на рахунках Мінфіну США.

«Ми знімаємо санкції з нафти, яка буде продаватися», — Скотт Бессент, міністр фінансів США

Інвестиційні очікування

Дональд Трамп на зустрічі з провідними керівниками енергетичних компаній закликав інвестувати у Венесуелу щонайменше 100 млрд доларів, щоб наростити видобуток і знизити ціни на нафту в США.

• Частина компаній демонструє обережний оптимізм.
• Водночас керівник ExxonMobil Даррен Вудс заявив, що країна залишається «непридатною для інвестування» без правових, фінансових та безпекових гарантій.
• Нафтові компанії очікують чітких механізмів захисту капіталу, перш ніж брати на себе великі зобов’язання.

Історія санкцій

США почали запроваджувати санкції проти венесуельських посадовців і компаній у 2005 році, а у 2019 році вони були суттєво розширені, включно з фінансовими та секторальними обмеженнями проти уряду та державної компанії Petróleos de Venezuela (PDVSA).

Джерело: Terminal

За матеріалами: Financial Times

Сполучені Штати вперше за багато років здійснили силове захоплення нафтового танкера під російським прапором у відкритому морі. Інцидент став частиною масштабної кампанії Вашингтона з блокування експорту венесуельської нафти та посилив ризики для глобального ринку морських постачань енергоносіїв.

Санкційна операція в Атлантиці: ключові вузли подій

Перехоплення танкера Marinera

• Танкер Marinera, раніше відомий як Bella-1, був захоплений у Північній Атлантиці поблизу Ісландії після понад двотижневого переслідування.
• Судно раніше прорвало морську блокаду санкціонованих танкерів у Карибському басейні та відмовлялося від огляду Береговою охороною США.
• Після спроб перехоплення судно було перейменоване та перереєстроване під російський прапор.
• Операцію здійснювали Берегова охорона та військові США, а спецпідрозділи тимчасово забезпечували контроль над судном.

Військовий контекст

• Під час операції в районі перебували російські військові кораблі, зокрема підводний човен.
• Ознак прямого зіткнення між силами США та росії зафіксовано не було.
• Міністерство транспорту росії заявило про втрату зв’язку із судном.

“Блокада санкціонованої та нелегальної венесуельської нафти залишається в повній силі — у будь-якій точці світу”, — міністр оборони США Піт Гегсет.

Водночас представники правлячої партії росії назвали дії США актом піратства.

Другий танкер під санкціями

• У той самий день Берегова охорона США перехопила ще один танкер — супертанкер M Sophia під прапором Панами.
• Судно охарактеризоване як бездержавний танкер тіньового флоту, що перебував під санкціями.
• Він вийшов із венесуельських вод на початку січня у складі флоту, який транспортував нафту до Китаю у «темному режимі» — з вимкненим транспондером.
• Судно супроводжують до США для остаточного рішення щодо його подальшої долі.

Тиск на Венесуелу

• Операції на морі відбулися через кілька днів після захоплення президента Венесуели Ніколаса Мадуро силами США в Каракасі.
• З 2019 року, після запровадження енергетичних санкцій, венесуельський експорт нафти здійснювався переважно через тіньовий флот.
• Наразі Венесуела має мільйони барелів нафти у танкерах та сховищах, які не може експортувати через блокаду, що діє з середини грудня.
• Президент США Дональд Трамп заявив про домовленість на експорт до 2 млрд барелів венесуельської нафти до США, що може скоротити постачання до Китаю.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Ціни на нафту марки Brent і WTI впали більш ніж на 2% після загострення торговельного конфлікту між США та Китаєм. Нові санкції Пекіна проти американських дочірніх компаній південнокорейського суднобудівника Hanwha Ocean посилили побоювання щодо світової економіки та попиту на нафту.

Глобальний енергетичний ринок під тиском нових торговельних санкцій

Поточна ситуація на ринку

• Станом на 9:21 ранку EDT у вівторок ціна на WTI Crude знизилася на 2,07% — до $58,28 за барель.
• Міжнародний бенчмарк Brent Crude знизився на 2,02% — до $62,04 за барель.
• Після стабілізації в азійських торгах ринок знову зазнав тиску через нові дії Китаю проти американських компаній.

Причини падіння

• Китай оголосив санкції проти п’яти американських дочірніх компаній Hanwha Ocean, звинувативши їх у «підтримці урядових розслідувань США проти китайських морських, логістичних і суднобудівних секторів».

• “Hanwha’s subsidiaries in the U.S. have assisted and supported the U.S. government’s probes and measures against Chinese maritime, logistics and shipbuilding sectors. China is strongly dissatisfied and resolutely opposes it,” — речник Міністерства торгівлі Китаю (цитата за CNBC).

• Санкції забороняють китайським компаніям і громадянам вести бізнес із зазначеними структурами — обмеження набули чинності негайно.
• Рішення Китаю послідувало за посиленням експортного контролю на рідкоземельні метали, що було впроваджено попереднього тижня.

Реакція ринку та очікування

• Інвестори побоюються подальшого зниження попиту на нафту через сповільнення глобальної економіки.
• Очікується рекордне перевиробництво нафти у найближчі місяці, що може ще більше знизити ціни.
• Президент США Дональд Трамп все ще планує зустріч із головою КНР Сі Цзіньпіном у Південній Кореї наприкінці місяця, але ринки реагують нервово.

Аналітичні оцінки

• “Crude oil is falling as risk appetite fades once again, led by renewed selling across U.S. equities amid persistent concerns over the trade war’s impact on corporate results, and not least growing concerns about an AI bubble,” — зазначив Оле Гансен, керівник відділу стратегії сировинних товарів Saxo Bank.

• На його думку, лише значне геополітичне загострення за участі росії може тимчасово утримати ціни від падіння нижче критичного рівня $60 за барель Brent.

Висновки та вплив на конкуренцію

• Торговельна війна між США та Китаєм безпосередньо впливає на світову енергетичну конкуренцію — держави намагаються перерозподілити ланцюги постачання енергоносіїв.
• Зниження цін на нафту створює тиск на видобувні компанії, особливо у США, де високі витрати видобутку сланцевої нафти можуть стати економічно невигідними.
• Водночас країни ОПЕК отримують стимул до скорочення видобутку, щоб стабілізувати ринок.
• У середньостроковій перспективі падіння цін може призвести до перерозподілу ринкових часток між державами-експортерами, послабивши позиції США на тлі зміцнення азійських гравців.

Вплив торговельних санкцій на динаміку нафтового ринку

• Подія: Ескалація торговельної війни між США та Китаєм.
• Дія: Китай запровадив санкції проти американських компаній Hanwha Ocean.
• Наслідок: Падіння Brent і WTI більш ніж на 2%.
• Причинно-наслідковий зв’язок: Санкції → Зниження довіри → Паніка на ринках → Падіння цін.
• Можливі майбутні сценарії:
  • 1. Подальше падіння цін нижче $60/бар.
  • 2. Корекція за умови стабілізації дипломатичних контактів.
  • 3. Зміцнення позицій азійських трейдерів і ослаблення американських виробників.
• Висновок: Торговельне протистояння США-Китай стає ключовим чинником волатильності на нафтовому ринку, формуючи нову конфігурацію конкуренції у 2025 році.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Oilprice.com