Польський уряд запропонував тимчасово вилучати 75% надприбутків виробників і трейдерів пального, отриманих у березні–грудні 2026 року. Причиною стали різке зростання світових цін на нафту та витрати бюджету на стримування цін для населення після загострення ситуації на Близькому Сході. Варшава вважає, що паливний сектор отримав надмірні прибутки внаслідок геополітичної кризи, тоді як держава одночасно фінансувала податкові пільги для споживачів.

Польща переходить до моделі вилучення надприбутків паливного сектору на тлі енергетичної турбулентності

Польський уряд фактично визнав, що нинішня хвиля цінового шоку на нафтовому ринку створила асиметричну ситуацію: держава несе прямі бюджетні витрати на стабілізацію цін, тоді як частина паливного бізнесу отримує додаткову дохідність через різке подорожчання енергоресурсів.

Саме тому Варшава запропонувала запровадити спеціальний windfall tax — податок на надприбутки, тобто на прибуток, який компанії отримали не завдяки інвестиціям чи підвищенню ефективності, а через зовнішню кризу й стрибок світових котирувань.

Що пропонує польський уряд

• Податок поширюватиметься на компанії, які виробляють рідке пальне або імпортують його до Польщі.
• Період дії — з 1 березня по 31 грудня 2026 року.
• Ставка податку становитиме 75% від надлишкового прибутку.
• Об’єктом оподаткування стане лише та частина прибутку, яка перевищує так звану референтну маржу.
• Референтна маржа визначатиметься як середня маржа продажів компанії за 2025 рік плюс 20%.
• Усе, що компанія заробить понад цей рівень, вважатиметься надзвичайним прибутком і потраплятиме під спеціальний податок.

Фактично Польща намагається відокремити нормальну комерційну прибутковість від доходу, який виник виключно через геополітичний шок. Це дуже важливий момент, тому що уряд прямо наголошує: мова не йде про покарання бізнесу як такого, а про перерозподіл частини кризових прибутків на користь бюджету.

Чому Варшава пішла на цей крок

Поштовхом до рішення стала ескалація конфлікту на Близькому Сході, яка порушила глобальні ланцюги постачання нафти та нафтопродуктів і спровокувала різке підвищення цін.

• Польський уряд уже був змушений знизити ПДВ на бензин і дизель до 8%.
• Акцизні ставки на моторне пальне були зменшені до мінімально допустимого законом рівня.
• 13 травня 2026 року Міністерство фінансів та економіки Польщі продовжило дію тимчасових податкових пільг до 31 травня 2026 року.
• Попередньо ці заходи мали завершитися 15 травня.

Тобто польський бюджет уже взяв на себе частину удару від високих нафтових котирувань. Урядова логіка полягає в тому, що якщо держава компенсує споживачам частину цінового шоку через податкові пільги, то бізнес, який отримує надприбутки від тієї ж кризи, також має брати участь у фінансуванні антикризових заходів.

Як працюватиме механізм оподаткування

Проєкт закону має номер UD411. У ньому передбачено модель self-assessment, тобто самостійного розрахунку податкових зобов’язань компаніями.

• Компанії сплачуватимуть щомісячні авансові платежі.
• Після завершення року подаватиметься річна податкова декларація.
• Уряд наголошує, що така модель має зменшити адміністративне навантаження як на бізнес, так і на податкові органи.

Водночас ключовим елементом залишається саме механізм порівняння поточних фінансових результатів із базовим рівнем 2025 року. Це означає, що Польща не вводить універсальний додатковий податок на весь прибуток паливного сектору, а намагається вилучити лише кризову складову доходу.

Що це означає для ринку нафти й нафтопродуктів

• Польща фактично визнає, що нинішня цінова хвиля має геополітичне походження, а не є наслідком звичайного ринкового циклу.
• Основним фактором ризику залишаються перебої глобальних ланцюгів постачання, пов’язані з конфліктом на Близькому Сході.
• Податкова політика дедалі більше використовується як інструмент стримування соціального й економічного ефекту від дорогих енергоносіїв.
• Ринок отримує сигнал, що надмірна прибутковість під час криз може бути предметом тимчасового державного перерозподілу.
• Водночас Польща прямо посилається на практику інших країн ЄС, які вже застосовували подібні механізми під час попередніх енергетичних криз.

Це свідчить про важливу зміну підходу в Європі: держави дедалі активніше втручаються у паливний ринок у періоди різкої зовнішньої турбулентності. Якщо раніше головним інструментом були субсидії або податкові пільги для споживачів, то тепер до них додається ще й механізм вилучення кризових прибутків у виробників та трейдерів.

Що змінюється у ціноутворенні

• Польща вже фактично використала два класичні антикризові механізми — зниження ПДВ і скорочення акцизного навантаження.
• Тепер додається третій елемент — обмеження надприбутковості паливного сектору.
• Це означає, що ціна пального дедалі більше залежить не лише від світових нафтових котирувань, а й від державної податкової політики.
• Модель із референтною маржею показує, що Варшава намагається зберегти базову рентабельність бізнесу, але водночас не дозволити кризі генерувати надмірні прибутки.

Для всього європейського паливного ринку це важливий сигнал. Якщо висока волатильність нафти збережеться, держави можуть дедалі активніше переходити від прямого субсидування до моделі часткового перерозподілу доходів енергетичного сектору.

Що видно щодо енергетичної стійкості та кризового реагування

• Польський уряд прямо пов’язує податкові зміни з ризиками для глобальних постачань нафти через конфлікт на Близькому Сході.
• Рішення про продовження пільгового оподаткування до 31 травня 2026 року демонструє готовність держави використовувати фіскальні інструменти для стабілізації внутрішнього ринку.
• Сам механізм windfall tax свідчить про прагнення уряду підвищити економічну стійкість бюджету в умовах високих витрат на підтримку споживачів.

Джерело: Terminal

За матеріалами: IBFD

В Ісландії з 1 травня тимчасово знижено ПДВ на пальне з 24% до 11%. Закон зобов’язує нафтові компанії та продавців пального повністю передати це зниження споживачам. Контроль залежатиме від поведінки компаній: якщо конкуренція не спрацює, влада може перейти до жорсткіших заходів, включно з максимальними цінами або граничною націнкою.

Податкове рішення

• Альтинг ухвалив зміни до закону про ПДВ на пальне.
• З 1 травня 2026 року ставка ПДВ на пальне тимчасово знижена з 24% до 11%.
• Мета заходу — відповідь уряду на зростання цін на пальне, зокрема через вплив конфлікту на Близькому Сході.

Ризик для споживачів

• Ключове питання — чи отримають споживачі повний ефект від зниження податку.
• Закон прямо зобов’язує нафтові компанії та інших продавців пального повністю передати зниження ціни покупцям.
• Якщо компанії затягуватимуть із реакцією або швидко повернуть ціни вгору, контроль може стати жорсткішим.

Монополізований ринок і слабка конкуренція

• Директор Генерального управління з питань конкуренції Палл Гуннар Пальссон заявив, що обсяг контролю залежатиме від реакції нафтових компаній.
• На ринку, де конкуренція недостатньо сильна, податкове зниження саме по собі не гарантує здешевлення пального для кінцевого споживача.
• Висновок: слабка конкуренція може перетворити податкову пільгу на додаткову маржу продавців, якщо держава не контролюватиме виконання закону.

Нагляд залежить від реакції компаній. Якщо компанії, як можна було б очікувати в конкурентному середовищі, скористаються можливістю і почнуть конкурувати, здобувати частку ринку тощо, тоді, можливо, питань не виникне, а нагляд буде простим. Однак якщо компанії зволікатимуть і ми побачимо, що ціни невдовзі знову підуть угору, тоді моніторинг може стати ширшим. — Палл Гуннар Пальссон

Інструменти державного впливу

• Генеральне управління з питань конкуренції контролює виконання норми.
• За порушення компаніям можуть бути накладені адміністративні штрафи.
• Міністр, після висновку органу з питань конкуренції, може застосувати тимчасові заходи.
• Серед можливих заходів: максимальна ціна, максимальна націнка або інші форми контролю за ціноутворенням і комерційними умовами.

Головний висновок для паливного ринку

• Зниження ПДВ з 24% до 11% створює простір для зниження роздрібних цін на пальне.
• Але ефект для споживачів залежить не лише від податку, а й від поведінки компаній на ринку.
• Висновок: у монополізованому або слабоконкурентному паливному секторі держава змушена не тільки знижувати податки, а й перевіряти, чи доходить це зниження до споживача.

Але я вважаю, що це необхідно просто тому, що на цьому ринку бракує конкуренції, і конкуренція недостатньо стійка; на це вказують усі ознаки. Саме тому це необхідно. — Палл Гуннар Пальссон

Джерело: Terminal

За матеріалами: RÚV