<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Венесуэла</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/venesuela/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 13 Nov 2026 12:03:39 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Нафта подешевшала на повідомленні про можливе послаблення санкцій США проти танкерів «тіньового флоту»</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/15/nafta-podeshevshala-na-povidomlenni-pro-mozhlive-poslablennya-sankcij-ssha-proti-tankeriv-tinovogo-flotu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/15/nafta-podeshevshala-na-povidomlenni-pro-mozhlive-poslablennya-sankcij-ssha-proti-tankeriv-tinovogo-flotu/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 15 Oct 2026 06:14:54 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Shadow Fleet]]></category>
		<category><![CDATA[tanker rates]]></category>
		<category><![CDATA[Venezuela]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[Венесуэла]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[танкерні ставки]]></category>
		<category><![CDATA[тіньовий флот]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155628</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31513-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Нафта подешевшала на повідомленні про можливе послаблення санкцій США проти танкерів «тіньового флоту»"/><br />Ціни на нафту відійшли від попередніх максимумів після повідомлення, що президент США Дональд Трамп розглядає можливість послаблення санкцій проти частини танкерів, які перевозять нафту й нафтопродукти з Венесуели, росії та Ірану. Мета такого кроку — послабити дефіцит тоннажу та знизити рекордні ставки фрахту. Brent опустився до $104,39 за барель На момент публікації Brent торгувався по [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31513-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Нафта подешевшала на повідомленні про можливе послаблення санкцій США проти танкерів «тіньового флоту»"/><br /><p>Ціни на нафту відійшли від попередніх максимумів після повідомлення, що президент США Дональд Трамп розглядає можливість послаблення санкцій проти частини танкерів, які перевозять нафту й нафтопродукти з Венесуели, росії та Ірану. Мета такого кроку — послабити дефіцит тоннажу та знизити рекордні ставки фрахту.</p>
<h3>Brent опустився до $104,39 за барель</h3>
<p>На момент публікації Brent торгувався по $104,39 за барель після того, як раніше цього тижня перевищував $106 за барель. West Texas Intermediate коштував $94,02 за барель, тоді як напередодні ціна наближалася до $96 за барель.</p>
<p>За матеріалом, війна у Перській затоці суттєво скоротила доступність танкерів. Однією з причин стало різке збільшення перевалки нафти з судна на судно біля узбережжя Оману, за межами Ормузької протоки.</p>
<h4>Танкерні ставки досягли рекордних рівнів</h4>
<p>Фрахтові ставки на танкери перебувають на рекордно високих рівнях. У їхній вартості також враховується ризик ударів іранськими дронами або ракетами.</p>
<p>Reuters із посиланням на неназваного представника США повідомив, що федеральний уряд розглядає можливість послаблення санкцій проти частини суден так званого тіньового флоту, щоб знизити рекордні витрати на морські перевезення.</p>
<p>Якщо перевізник захоче використовувати санкційний танкер, відповідно до описаного механізму йому необхідно буде звернутися за дозволом до Міністерства фінансів США.</p>
<h4>Дорогий фрахт послаблює попит на американську нафту</h4>
<p>За оцінкою Energy Aspects, яку наводить Reuters, рекордні ставки фрахту створюють проблему для США, оскільки знижують попит на американську нафту.</p>
<p>Водночас Energy Aspects вважає, що послаблення санкцій проти танкерів, які використовуються для перевезення російської або венесуельської нафти та пального, не матиме значного впливу на фізичну доступність суден.</p>
<blockquote><p>«Більшість танкерів, які перебувають під санкціями через зв’язки з росією або Венесуелою, активно торгували протягом останніх трьох місяців», — зазначає Energy Aspects.</p></blockquote>
<h4>Новина з’явилася після домовленості Трампа з росією щодо пального</h4>
<p>Повідомлення про можливе послаблення санкцій з’явилося після угоди президента Трампа з росією, яка передбачає експорт до 4,8 млн тонн пального.</p>
<p>У матеріалі зазначається, що угоду критикували американські законодавці та європейські політичні лідери, які заявляли, що вона може збільшити доходи росії для війни.</p>
<p>Водночас, за наведеними в матеріалі оцінками, більшість аналітиків вважали погоджений обсяг відносно незначним і таким, що навряд чи змінить поточний баланс постачання дизельного пального — як у світі загалом, так і у США.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Oil-Prices-Fall-as-Trump-Considers-Easing-Sanctions-on-Shadow-Fleet-Tankers.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31513-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Нафта подешевшала на повідомленні про можливе послаблення санкцій США проти танкерів «тіньового флоту»"/><br /><p>Ціни на нафту відійшли від попередніх максимумів після повідомлення, що президент США Дональд Трамп розглядає можливість послаблення санкцій проти частини танкерів, які перевозять нафту й нафтопродукти з Венесуели, росії та Ірану. Мета такого кроку — послабити дефіцит тоннажу та знизити рекордні ставки фрахту.</p>
<h3>Brent опустився до $104,39 за барель</h3>
<p>На момент публікації Brent торгувався по $104,39 за барель після того, як раніше цього тижня перевищував $106 за барель. West Texas Intermediate коштував $94,02 за барель, тоді як напередодні ціна наближалася до $96 за барель.</p>
<p>За матеріалом, війна у Перській затоці суттєво скоротила доступність танкерів. Однією з причин стало різке збільшення перевалки нафти з судна на судно біля узбережжя Оману, за межами Ормузької протоки.</p>
<h4>Танкерні ставки досягли рекордних рівнів</h4>
<p>Фрахтові ставки на танкери перебувають на рекордно високих рівнях. У їхній вартості також враховується ризик ударів іранськими дронами або ракетами.</p>
<p>Reuters із посиланням на неназваного представника США повідомив, що федеральний уряд розглядає можливість послаблення санкцій проти частини суден так званого тіньового флоту, щоб знизити рекордні витрати на морські перевезення.</p>
<p>Якщо перевізник захоче використовувати санкційний танкер, відповідно до описаного механізму йому необхідно буде звернутися за дозволом до Міністерства фінансів США.</p>
<h4>Дорогий фрахт послаблює попит на американську нафту</h4>
<p>За оцінкою Energy Aspects, яку наводить Reuters, рекордні ставки фрахту створюють проблему для США, оскільки знижують попит на американську нафту.</p>
<p>Водночас Energy Aspects вважає, що послаблення санкцій проти танкерів, які використовуються для перевезення російської або венесуельської нафти та пального, не матиме значного впливу на фізичну доступність суден.</p>
<blockquote><p>«Більшість танкерів, які перебувають під санкціями через зв’язки з росією або Венесуелою, активно торгували протягом останніх трьох місяців», — зазначає Energy Aspects.</p></blockquote>
<h4>Новина з’явилася після домовленості Трампа з росією щодо пального</h4>
<p>Повідомлення про можливе послаблення санкцій з’явилося після угоди президента Трампа з росією, яка передбачає експорт до 4,8 млн тонн пального.</p>
<p>У матеріалі зазначається, що угоду критикували американські законодавці та європейські політичні лідери, які заявляли, що вона може збільшити доходи росії для війни.</p>
<p>Водночас, за наведеними в матеріалі оцінками, більшість аналітиків вважали погоджений обсяг відносно незначним і таким, що навряд чи змінить поточний баланс постачання дизельного пального — як у світі загалом, так і у США.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Oil-Prices-Fall-as-Trump-Considers-Easing-Sanctions-on-Shadow-Fleet-Tankers.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/15/nafta-podeshevshala-na-povidomlenni-pro-mozhlive-poslablennya-sankcij-ssha-proti-tankeriv-tinovogo-flotu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title></title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/02/155168/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/02/155168/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 02 Sep 2026 09:48:09 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude reserves]]></category>
		<category><![CDATA[oil production]]></category>
		<category><![CDATA[supply risks]]></category>
		<category><![CDATA[Venezuela oil]]></category>
		<category><![CDATA[Венесуэла]]></category>
		<category><![CDATA[видобуток нафти]]></category>
		<category><![CDATA[запаси нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ризики постачання]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155168</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31147-Венесуэла.png" alt=""/><br />Угода США щодо венесуельських родовищ відкрила питання про майбутнє великих нафтових інвестицій Reuters 1 вересня повідомив про домовленість, за якою North American Blue Energy Partners може отримати 100-річну оренду 17 нафтових родовищ у Венесуелі з приблизно 65 млрд барелів запасів. США мають отримати 35% частку в материнській структурі та гарантовані 20% видобутку. Потенційне повернення великих [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31147-Венесуэла.png" alt=""/><br /><p>Угода США щодо венесуельських родовищ відкрила питання про майбутнє великих нафтових інвестицій</p>
<p>Reuters 1 вересня повідомив про домовленість, за якою North American Blue Energy Partners може отримати 100-річну оренду 17 нафтових родовищ у Венесуелі з приблизно 65 млрд барелів запасів. США мають отримати 35% частку в материнській структурі та гарантовані 20% видобутку.</p>
<h3>Потенційне повернення великих обсягів венесуельської нафти залежить не лише від запасів, а й від юридичної визначеності для інвесторів.</h3>
<p>За даними Reuters, Білий дім описав механізм, за яким приватна North American Blue Energy Partners отримає 100-річну оренду 17 нафтових родовищ у Венесуелі. У матеріалі зазначено, що ці родовища мають близько 65 млрд барелів запасів. США, за описом домовленості, отримують 35% частку в материнській компанії, гарантовані 20% видобутку та право першої відмови на весь інший обсяг нафти.</p>
<p>NABEP, за даними Reuters, зараз видобуває близько 170 тис. барелів на добу. У заяві компанії йдеться про мету збільшити видобуток у найближчій перспективі до понад 1 млн барелів на добу. Водночас джерела Reuters вказують, що для розширення виробництва потрібні великі нафтові компанії, зокрема ExxonMobil і ConocoPhillips, які залишили Венесуелу у 2007 році після націоналізації активів.</p>
<p>У матеріалі зазначено, що ExxonMobil і ConocoPhillips неодноразово пов’язували можливе повернення з юридичною визначеністю та повагою до контрактів. Тому наявність великих запасів сама по собі не гарантує швидкого приросту постачання на світовий ринок. Для нафтових і паливних ринків ця новина важлива як потенційний довгостроковий чинник пропозиції, але Reuters прямо вказує на значну кількість невизначених умов.</p>
<blockquote><p>«Потрібні значні інвестиції та знання від таких компаній, як Exxon і ConocoPhillips. Як залучити ці компанії в країну?» — сказав Алехо Червонко, головний інвестиційний директор UBS з ринків, що розвиваються.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/trumps-oil-deal-with-venezuela-raises-red-flags-some-major-producers-sources-say-2026-09-01/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31147-Венесуэла.png" alt=""/><br /><p>Угода США щодо венесуельських родовищ відкрила питання про майбутнє великих нафтових інвестицій</p>
<p>Reuters 1 вересня повідомив про домовленість, за якою North American Blue Energy Partners може отримати 100-річну оренду 17 нафтових родовищ у Венесуелі з приблизно 65 млрд барелів запасів. США мають отримати 35% частку в материнській структурі та гарантовані 20% видобутку.</p>
<h3>Потенційне повернення великих обсягів венесуельської нафти залежить не лише від запасів, а й від юридичної визначеності для інвесторів.</h3>
<p>За даними Reuters, Білий дім описав механізм, за яким приватна North American Blue Energy Partners отримає 100-річну оренду 17 нафтових родовищ у Венесуелі. У матеріалі зазначено, що ці родовища мають близько 65 млрд барелів запасів. США, за описом домовленості, отримують 35% частку в материнській компанії, гарантовані 20% видобутку та право першої відмови на весь інший обсяг нафти.</p>
<p>NABEP, за даними Reuters, зараз видобуває близько 170 тис. барелів на добу. У заяві компанії йдеться про мету збільшити видобуток у найближчій перспективі до понад 1 млн барелів на добу. Водночас джерела Reuters вказують, що для розширення виробництва потрібні великі нафтові компанії, зокрема ExxonMobil і ConocoPhillips, які залишили Венесуелу у 2007 році після націоналізації активів.</p>
<p>У матеріалі зазначено, що ExxonMobil і ConocoPhillips неодноразово пов’язували можливе повернення з юридичною визначеністю та повагою до контрактів. Тому наявність великих запасів сама по собі не гарантує швидкого приросту постачання на світовий ринок. Для нафтових і паливних ринків ця новина важлива як потенційний довгостроковий чинник пропозиції, але Reuters прямо вказує на значну кількість невизначених умов.</p>
<blockquote><p>«Потрібні значні інвестиції та знання від таких компаній, як Exxon і ConocoPhillips. Як залучити ці компанії в країну?» — сказав Алехо Червонко, головний інвестиційний директор UBS з ринків, що розвиваються.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/trumps-oil-deal-with-venezuela-raises-red-flags-some-major-producers-sources-say-2026-09-01/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/02/155168/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафтові трейдери не відреагували на «історичну» угоду Трампа з Венесуелою</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/01/naftovi-trejderi-ne-vidreaguvali-na-istorichnu-ugodu-trampa-z-venesueloyu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/01/naftovi-trejderi-ne-vidreaguvali-na-istorichnu-ugodu-trampa-z-venesueloyu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 01 Sep 2026 05:09:08 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[ConocoPhillips]]></category>
		<category><![CDATA[Exxon]]></category>
		<category><![CDATA[oil reserves]]></category>
		<category><![CDATA[oil traders]]></category>
		<category><![CDATA[Trump]]></category>
		<category><![CDATA[Venezuela oil deal]]></category>
		<category><![CDATA[Венесуэла]]></category>
		<category><![CDATA[нафтова угода]]></category>
		<category><![CDATA[нафтові резерви]]></category>
		<category><![CDATA[нафтові трейдери]]></category>
		<category><![CDATA[Трамп]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155156</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31137-Трамп.jpg" alt="Нафтові трейдери не відреагували на «історичну» угоду Трампа з Венесуелою"/><br />Оголошена президентом США Дональдом Трампом угода щодо доступу до венесуельських нафтових резервів поки не виглядає для ринку як подія, здатна змінити баланс постачання. Текст договору не оприлюднено, американські посадовці по-різному описують структуру домовленості, а заявлені Каракасом доходи не витримують базового порівняння з попередніми нафтовими надходженнями Венесуели. Угода на 65 млрд барелів резервів не стала головним [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31137-Трамп.jpg" alt="Нафтові трейдери не відреагували на «історичну» угоду Трампа з Венесуелою"/><br /><p>Оголошена президентом США Дональдом Трампом угода щодо доступу до венесуельських нафтових резервів поки не виглядає для ринку як подія, здатна змінити баланс постачання. Текст договору не оприлюднено, американські посадовці по-різному описують структуру домовленості, а заявлені Каракасом доходи не витримують базового порівняння з попередніми нафтовими надходженнями Венесуели.</p>
<h3>Угода на 65 млрд барелів резервів не стала головним чинником для Brent</h3>
<p>Президент США Дональд Трамп у п’ятницю оголосив у Truth Social нову угоду з Венесуелою, назвавши її «найбільшою нафтовою угодою у світовій історії». За його словами, держсекретар Марко Рубіо та міністр оборони Піт Гегсет вели переговори з тимчасовою президенткою Венесуели Делсі Родрігес, щоб забезпечити контроль США над більшістю в понад 65 млрд барелів венесуельських нафтових резервів.</p>
<p>Родрігес у телевізійному зверненні в суботу назвала домовленість «історичною» та описала 25-річну угоду, яка охоплює 17 нафтових родовищ із цільовим видобутком 1,5 млн барелів на добу.</p>
<p>Але жодна зі сторін не оприлюднила текст угоди. Нафтовий ринок також не поводиться так, ніби відбулася подія історичного масштабу: Brent у понеділок вранці зріс більш ніж на 2%, але це пов’язано не з Венесуелою, а з ударами США по іранських ракетних пускових установках біля Ормузької протоки.</p>
<h4>США не дали узгодженого пояснення структури домовленості</h4>
<p>За повідомленням PBS із посиланням на американського посадовця, домовленість нібито дає Вашингтону 55% ефективної участі у новоствореній приватній компанії, яка керуватиме 17 родовищами, а також право купувати нафту за собівартістю для Стратегічного нафтового резерву США.</p>
<p>Водночас Wall Street Journal повідомив іншу версію: 35% пасивної участі у North American Blue Energy Partners, компанії, яка вже видобуває близько 200 тис. барелів на добу у Венесуелі, через «penny warrants» Пентагону, а не через пряму купівлю частки.</p>
<p>Пентагон заперечив цю версію протягом доби. Речник Шон Парнелл заявив, що Office of Strategic Capital не набуває часток у приватних компаніях.</p>
<blockquote><p>«Office of Strategic Capital не бере часток у приватних компаніях», — заявив речник Пентагону Шон Парнелл.</p></blockquote>
<p>Ці дві версії ніхто не узгодив, а публічного тексту контракту, який міг би зняти суперечності, немає.</p>
<h4>Компанія в центрі угоди пов’язана з непрозорою зміною власності</h4>
<p>North American Blue Energy Partners очолює Алехандро Бетанкур, венесуельський нафтовий трейдер із давніми політичними зв’язками в Каракасі. За кілька тижнів до оголошення угоди покупець, пов’язаний із Бетанкуром, придбав міноритарну частку в NABEP, яка раніше належала флоридському нафтовому трейдеру Гаррі Сардженту III.</p>
<p>У матеріалі Сарджента описано як фігуру, яку союзники США звинувачували у підтримці колишнього уряду Мадуро. Через кілька днів після закриття продажу Міністерство фінансів США заморозило його офшорну холдингову компанію. Це не доводить корупційності нової угоди, але відтворює непрозорий стиль домовленостей, який роками характеризував нафтовий сектор Венесуели.</p>
<h4>Борги перед Exxon і ConocoPhillips залишаються бар’єром для нових інвестицій</h4>
<p>Вашингтон намагається повернути великі нафтові компанії до Венесуели, але ключова перешкода залишається незмінною: країна не сплатила старі борги.</p>
<p>Exxon і ConocoPhillips були витіснені з Венесуели під час хвилі націоналізації 2007 року за Уго Чавеса та згодом виграли міжнародні арбітражі, рішення яких Каракас повністю не виконав. Лише ConocoPhillips, за даними з матеріалу, досі має отримати від $10 млрд до $12 млрд.</p>
<p>Генеральний директор ConocoPhillips Раян Ленс заявляв, що стягнення цього боргу є не другорядним питанням, а умовою для будь-яких нових інвестицій у країну.</p>
<p>Сукупні неврегульовані претензії щодо націоналізації та дефолтних облігацій оцінюються майже у $170 млрд. У матеріалі зазначено, що ці зобов’язання існують до нової угоди та мають пріоритет перед будь-якими новими інвестиціями.</p>
<h4>Видобуток у Венесуелі не можна швидко наростити</h4>
<p>Серед компаній, які сьогодні фактично працюють у Венесуелі, названо Chevron, що повністю не виходила з країни, а також менші незалежні компанії та сервісні фірми, готові приймати більший ризик. Exxon, за матеріалом, не раз називала країну непридатною для інвестування.</p>
<p>Навіть без урахування боргів венесуельська нафта складна для видобутку. Значна частина ресурсів у поясі Оріноко — це надважка нафта, яку потрібно змішувати з легшим розріджувачем, перш ніж вона зможе рухатися трубопроводом.</p>
<p>Rystad Energy у липні заявила, що для збільшення видобутку лише на 17% до 2028 року потрібні вища бурова активність, масштабні кампанії з ремонту свердловин, поліпшена інфраструктура та значно більша доступність бурових установок.</p>
<p>Франциско Мональді з Baker Institute Університету Райса сказав NPR, що багато родовищ у цій угоді досі не розроблені й потребуватимуть років, щоб почати щось виробляти. Він назвав швидкий стрибок видобутку малоймовірним.</p>
<h4>Оцінка доходів у $209 млрд виглядає слабше після розрахунку на рік</h4>
<p>Оцінка Родрігес щодо доходів базується на припущенні, що нафта триматиметься на рівні $65 за барель протягом наступних 25 років. Цього року Brent уже перевищує $90.</p>
<p>За розрахунками Каракаса, Венесуела отримуватиме $19 з кожного видобутого бареля, що дає $209 млрд за весь строк угоди. Але в перерахунку на 25 років це становить близько $8,4 млрд на рік.</p>
<p>Економіст Франциско Родрігес звернув увагу, що це менше за $18,4 млрд, які Венесуела отримала лише у 2025 році, коли видобувала приблизно 941 тис. барелів на добу. Він також зазначив, що фіксовані $19 за барель до кінця угоди істотно знеціняться: з урахуванням інфляції $19 у 2051 році дорівнюватимуть приблизно $9 сьогодні.</p>
<p>За фіскальними умовами, встановленими за Уго Чавеса, уряд Венесуели отримував понад 75 центів із кожного долара видобутої нафти через роялті, податки та дивіденди PDVSA.</p>
<h4>Ринок чекає не заяв, а доказів виконання</h4>
<p>Компанії заперечують реальності венесуельських резервів або стратегічної ваги контролю доступу до них. Але через два дні після оголошення угоди уряд США досі не описав її послідовно, компанії з технічним досвідом залишаються осторонь через неврегульовані борги, а цифра, яку Каракас використовує для продажу угоди всередині країни, виглядає значно меншою після базового перерахунку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Trumps-Historic-Deal-With-Venezuela-Isnt-Fooling-Oil-Traders.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31137-Трамп.jpg" alt="Нафтові трейдери не відреагували на «історичну» угоду Трампа з Венесуелою"/><br /><p>Оголошена президентом США Дональдом Трампом угода щодо доступу до венесуельських нафтових резервів поки не виглядає для ринку як подія, здатна змінити баланс постачання. Текст договору не оприлюднено, американські посадовці по-різному описують структуру домовленості, а заявлені Каракасом доходи не витримують базового порівняння з попередніми нафтовими надходженнями Венесуели.</p>
<h3>Угода на 65 млрд барелів резервів не стала головним чинником для Brent</h3>
<p>Президент США Дональд Трамп у п’ятницю оголосив у Truth Social нову угоду з Венесуелою, назвавши її «найбільшою нафтовою угодою у світовій історії». За його словами, держсекретар Марко Рубіо та міністр оборони Піт Гегсет вели переговори з тимчасовою президенткою Венесуели Делсі Родрігес, щоб забезпечити контроль США над більшістю в понад 65 млрд барелів венесуельських нафтових резервів.</p>
<p>Родрігес у телевізійному зверненні в суботу назвала домовленість «історичною» та описала 25-річну угоду, яка охоплює 17 нафтових родовищ із цільовим видобутком 1,5 млн барелів на добу.</p>
<p>Але жодна зі сторін не оприлюднила текст угоди. Нафтовий ринок також не поводиться так, ніби відбулася подія історичного масштабу: Brent у понеділок вранці зріс більш ніж на 2%, але це пов’язано не з Венесуелою, а з ударами США по іранських ракетних пускових установках біля Ормузької протоки.</p>
<h4>США не дали узгодженого пояснення структури домовленості</h4>
<p>За повідомленням PBS із посиланням на американського посадовця, домовленість нібито дає Вашингтону 55% ефективної участі у новоствореній приватній компанії, яка керуватиме 17 родовищами, а також право купувати нафту за собівартістю для Стратегічного нафтового резерву США.</p>
<p>Водночас Wall Street Journal повідомив іншу версію: 35% пасивної участі у North American Blue Energy Partners, компанії, яка вже видобуває близько 200 тис. барелів на добу у Венесуелі, через «penny warrants» Пентагону, а не через пряму купівлю частки.</p>
<p>Пентагон заперечив цю версію протягом доби. Речник Шон Парнелл заявив, що Office of Strategic Capital не набуває часток у приватних компаніях.</p>
<blockquote><p>«Office of Strategic Capital не бере часток у приватних компаніях», — заявив речник Пентагону Шон Парнелл.</p></blockquote>
<p>Ці дві версії ніхто не узгодив, а публічного тексту контракту, який міг би зняти суперечності, немає.</p>
<h4>Компанія в центрі угоди пов’язана з непрозорою зміною власності</h4>
<p>North American Blue Energy Partners очолює Алехандро Бетанкур, венесуельський нафтовий трейдер із давніми політичними зв’язками в Каракасі. За кілька тижнів до оголошення угоди покупець, пов’язаний із Бетанкуром, придбав міноритарну частку в NABEP, яка раніше належала флоридському нафтовому трейдеру Гаррі Сардженту III.</p>
<p>У матеріалі Сарджента описано як фігуру, яку союзники США звинувачували у підтримці колишнього уряду Мадуро. Через кілька днів після закриття продажу Міністерство фінансів США заморозило його офшорну холдингову компанію. Це не доводить корупційності нової угоди, але відтворює непрозорий стиль домовленостей, який роками характеризував нафтовий сектор Венесуели.</p>
<h4>Борги перед Exxon і ConocoPhillips залишаються бар’єром для нових інвестицій</h4>
<p>Вашингтон намагається повернути великі нафтові компанії до Венесуели, але ключова перешкода залишається незмінною: країна не сплатила старі борги.</p>
<p>Exxon і ConocoPhillips були витіснені з Венесуели під час хвилі націоналізації 2007 року за Уго Чавеса та згодом виграли міжнародні арбітражі, рішення яких Каракас повністю не виконав. Лише ConocoPhillips, за даними з матеріалу, досі має отримати від $10 млрд до $12 млрд.</p>
<p>Генеральний директор ConocoPhillips Раян Ленс заявляв, що стягнення цього боргу є не другорядним питанням, а умовою для будь-яких нових інвестицій у країну.</p>
<p>Сукупні неврегульовані претензії щодо націоналізації та дефолтних облігацій оцінюються майже у $170 млрд. У матеріалі зазначено, що ці зобов’язання існують до нової угоди та мають пріоритет перед будь-якими новими інвестиціями.</p>
<h4>Видобуток у Венесуелі не можна швидко наростити</h4>
<p>Серед компаній, які сьогодні фактично працюють у Венесуелі, названо Chevron, що повністю не виходила з країни, а також менші незалежні компанії та сервісні фірми, готові приймати більший ризик. Exxon, за матеріалом, не раз називала країну непридатною для інвестування.</p>
<p>Навіть без урахування боргів венесуельська нафта складна для видобутку. Значна частина ресурсів у поясі Оріноко — це надважка нафта, яку потрібно змішувати з легшим розріджувачем, перш ніж вона зможе рухатися трубопроводом.</p>
<p>Rystad Energy у липні заявила, що для збільшення видобутку лише на 17% до 2028 року потрібні вища бурова активність, масштабні кампанії з ремонту свердловин, поліпшена інфраструктура та значно більша доступність бурових установок.</p>
<p>Франциско Мональді з Baker Institute Університету Райса сказав NPR, що багато родовищ у цій угоді досі не розроблені й потребуватимуть років, щоб почати щось виробляти. Він назвав швидкий стрибок видобутку малоймовірним.</p>
<h4>Оцінка доходів у $209 млрд виглядає слабше після розрахунку на рік</h4>
<p>Оцінка Родрігес щодо доходів базується на припущенні, що нафта триматиметься на рівні $65 за барель протягом наступних 25 років. Цього року Brent уже перевищує $90.</p>
<p>За розрахунками Каракаса, Венесуела отримуватиме $19 з кожного видобутого бареля, що дає $209 млрд за весь строк угоди. Але в перерахунку на 25 років це становить близько $8,4 млрд на рік.</p>
<p>Економіст Франциско Родрігес звернув увагу, що це менше за $18,4 млрд, які Венесуела отримала лише у 2025 році, коли видобувала приблизно 941 тис. барелів на добу. Він також зазначив, що фіксовані $19 за барель до кінця угоди істотно знеціняться: з урахуванням інфляції $19 у 2051 році дорівнюватимуть приблизно $9 сьогодні.</p>
<p>За фіскальними умовами, встановленими за Уго Чавеса, уряд Венесуели отримував понад 75 центів із кожного долара видобутої нафти через роялті, податки та дивіденди PDVSA.</p>
<h4>Ринок чекає не заяв, а доказів виконання</h4>
<p>Компанії заперечують реальності венесуельських резервів або стратегічної ваги контролю доступу до них. Але через два дні після оголошення угоди уряд США досі не описав її послідовно, компанії з технічним досвідом залишаються осторонь через неврегульовані борги, а цифра, яку Каракас використовує для продажу угоди всередині країни, виглядає значно меншою після базового перерахунку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Trumps-Historic-Deal-With-Venezuela-Isnt-Fooling-Oil-Traders.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/01/naftovi-trejderi-ne-vidreaguvali-na-istorichnu-ugodu-trampa-z-venesueloyu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафтові трейдери не відреагували на «історичну» угоду Трампа з Венесуелою</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/01/naftovi-trejderi-ne-vidreaguvali-na-istorichnu-ugodu-trampa-z-venesueloyu-2/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/01/naftovi-trejderi-ne-vidreaguvali-na-istorichnu-ugodu-trampa-z-venesueloyu-2/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 01 Sep 2026 05:01:08 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[ConocoPhillips]]></category>
		<category><![CDATA[Exxon]]></category>
		<category><![CDATA[oil reserves]]></category>
		<category><![CDATA[oil traders]]></category>
		<category><![CDATA[Trump]]></category>
		<category><![CDATA[Venezuela oil deal]]></category>
		<category><![CDATA[Венесуэла]]></category>
		<category><![CDATA[нафтова угода]]></category>
		<category><![CDATA[нафтові резерви]]></category>
		<category><![CDATA[нафтові трейдери]]></category>
		<category><![CDATA[Трамп]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155157</guid>
		<description><![CDATA[Оголошена президентом США Дональдом Трампом угода щодо доступу до венесуельських нафтових резервів поки не виглядає для ринку як подія, здатна змінити баланс постачання. Текст договору не оприлюднено, американські посадовці по-різному описують структуру домовленості, а заявлені Каракасом доходи не витримують базового порівняння з попередніми нафтовими надходженнями Венесуели. Угода на 65 млрд барелів резервів не стала головним [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>Оголошена президентом США Дональдом Трампом угода щодо доступу до венесуельських нафтових резервів поки не виглядає для ринку як подія, здатна змінити баланс постачання. Текст договору не оприлюднено, американські посадовці по-різному описують структуру домовленості, а заявлені Каракасом доходи не витримують базового порівняння з попередніми нафтовими надходженнями Венесуели.</p>
<h3>Угода на 65 млрд барелів резервів не стала головним чинником для Brent</h3>
<p>Президент США Дональд Трамп у п’ятницю оголосив у Truth Social нову угоду з Венесуелою, назвавши її «найбільшою нафтовою угодою у світовій історії». За його словами, держсекретар Марко Рубіо та міністр оборони Піт Гегсет вели переговори з тимчасовою президенткою Венесуели Делсі Родрігес, щоб забезпечити контроль США над більшістю в понад 65 млрд барелів венесуельських нафтових резервів.</p>
<p>Родрігес у телевізійному зверненні в суботу назвала домовленість «історичною» та описала 25-річну угоду, яка охоплює 17 нафтових родовищ із цільовим видобутком 1,5 млн барелів на добу.</p>
<p>Але жодна зі сторін не оприлюднила текст угоди. Нафтовий ринок також не поводиться так, ніби відбулася подія історичного масштабу: Brent у понеділок вранці зріс більш ніж на 2%, але в матеріалі це пов’язано не з Венесуелою, а з ударами США по іранських ракетних пускових установках біля Ормузької протоки.</p>
<h4>США не дали узгодженого пояснення структури домовленості</h4>
<p>За повідомленням PBS із посиланням на американського посадовця, домовленість нібито дає Вашингтону 55% ефективної участі у новоствореній приватній компанії, яка керуватиме 17 родовищами, а також право купувати нафту за собівартістю для Стратегічного нафтового резерву США.</p>
<p>Водночас Wall Street Journal повідомив іншу версію: 35% пасивної участі у North American Blue Energy Partners, компанії, яка вже видобуває близько 200 тис. барелів на добу у Венесуелі, через «penny warrants» Пентагону, а не через пряму купівлю частки.</p>
<p>Пентагон заперечив цю версію протягом доби. Речник Шон Парнелл заявив, що Office of Strategic Capital не набуває часток у приватних компаніях.</p>
<blockquote><p>«Office of Strategic Capital не бере часток у приватних компаніях», — заявив речник Пентагону Шон Парнелл.</p></blockquote>
<p>У матеріалі зазначено, що ці дві версії ніхто не узгодив, а публічного тексту контракту, який міг би зняти суперечності, немає.</p>
<h4>Компанія в центрі угоди пов’язана з непрозорою зміною власності</h4>
<p>North American Blue Energy Partners очолює Алехандро Бетанкур, венесуельський нафтовий трейдер із давніми політичними зв’язками в Каракасі. За кілька тижнів до оголошення угоди покупець, пов’язаний із Бетанкуром, придбав міноритарну частку в NABEP, яка раніше належала флоридському нафтовому трейдеру Гаррі Сардженту III.</p>
<p>У матеріалі Сарджента описано як фігуру, яку союзники США звинувачували у підтримці колишнього уряду Мадуро. Через кілька днів після закриття продажу Міністерство фінансів США заморозило його офшорну холдингову компанію.</p>
<p>Автор матеріалу наголошує: це не доводить корупційності нової угоди, але відтворює непрозорий стиль домовленостей, який роками характеризував нафтовий сектор Венесуели.</p>
<h4>Борги перед Exxon і ConocoPhillips залишаються бар’єром для нових інвестицій</h4>
<p>Вашингтон намагається повернути великі нафтові компанії до Венесуели, але ключова перешкода залишається незмінною: країна не сплатила старі борги.</p>
<p>Exxon і ConocoPhillips були витіснені з Венесуели під час хвилі націоналізації 2007 року за Уго Чавеса та згодом виграли міжнародні арбітражі, рішення яких Каракас повністю не виконав. Лише ConocoPhillips, за даними з матеріалу, досі має отримати від $10 млрд до $12 млрд.</p>
<p>Генеральний директор ConocoPhillips Раян Ленс заявляв, що стягнення цього боргу є не другорядним питанням, а умовою для будь-яких нових інвестицій у країну.</p>
<p>Сукупні неврегульовані претензії щодо націоналізації та дефолтних облігацій оцінюються майже у $170 млрд. У матеріалі зазначено, що ці зобов’язання існують до нової угоди та мають пріоритет перед будь-якими новими інвестиціями.</p>
<h4>Видобуток у Венесуелі не можна швидко наростити</h4>
<p>Серед компаній, які сьогодні фактично працюють у Венесуелі, названо Chevron, що повністю не виходила з країни, а також менші незалежні компанії та сервісні фірми, готові приймати більший ризик. Exxon, за матеріалом, не раз називала країну непридатною для інвестування.</p>
<p>Навіть без урахування боргів венесуельська нафта складна для видобутку. Значна частина ресурсів у поясі Оріноко — це надважка нафта, яку потрібно змішувати з легшим розріджувачем, перш ніж вона зможе рухатися трубопроводом.</p>
<p>Rystad Energy у липні заявила, що для збільшення видобутку лише на 17% до 2028 року потрібні вища бурова активність, масштабні кампанії з ремонту свердловин, поліпшена інфраструктура та значно більша доступність бурових установок.</p>
<p>Франциско Мональді з Baker Institute Університету Райса сказав NPR, що багато родовищ у цій угоді досі не розроблені й потребуватимуть років, щоб почати щось виробляти. Він назвав швидкий стрибок видобутку малоймовірним.</p>
<h4>Оцінка доходів у $209 млрд виглядає слабше після розрахунку на рік</h4>
<p>Оцінка Родрігес щодо доходів базується на припущенні, що нафта триматиметься на рівні $65 за барель протягом наступних 25 років. У матеріалі зазначено, що цього року Brent уже перевищує $90.</p>
<p>За розрахунками Каракаса, Венесуела отримуватиме $19 з кожного видобутого бареля, що дає $209 млрд за весь строк угоди. Але в перерахунку на 25 років це становить близько $8,4 млрд на рік.</p>
<p>Економіст Франциско Родрігес звернув увагу, що це менше за $18,4 млрд, які Венесуела отримала лише у 2025 році, коли видобувала приблизно 941 тис. барелів на добу. Він також зазначив, що фіксовані $19 за барель до кінця угоди істотно знеціняться: з урахуванням інфляції $19 у 2051 році дорівнюватимуть приблизно $9 сьогодні.</p>
<p>За фіскальними умовами, встановленими за Уго Чавеса, уряд Венесуели отримував понад 75 центів із кожного долара видобутої нафти через роялті, податки та дивіденди PDVSA.</p>
<h4>Ринок чекає не заяв, а доказів виконання</h4>
<p>Матеріал не заперечує реальності венесуельських резервів або стратегічної ваги контролю доступу до них. Але через два дні після оголошення угоди уряд США досі не описав її послідовно, компанії з технічним досвідом залишаються осторонь через неврегульовані борги, а цифра, яку Каракас використовує для продажу угоди всередині країни, виглядає значно меншою після базового перерахунку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="http://oilprice.com/">Oilprice.com</a>, Michael Kern, 31 серпня 2026 року; Al Jazeera, PBS, Wall Street Journal, Fortune, Houston Chronicle, Rystad Energy, NPR, Trading Economics.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>Оголошена президентом США Дональдом Трампом угода щодо доступу до венесуельських нафтових резервів поки не виглядає для ринку як подія, здатна змінити баланс постачання. Текст договору не оприлюднено, американські посадовці по-різному описують структуру домовленості, а заявлені Каракасом доходи не витримують базового порівняння з попередніми нафтовими надходженнями Венесуели.</p>
<h3>Угода на 65 млрд барелів резервів не стала головним чинником для Brent</h3>
<p>Президент США Дональд Трамп у п’ятницю оголосив у Truth Social нову угоду з Венесуелою, назвавши її «найбільшою нафтовою угодою у світовій історії». За його словами, держсекретар Марко Рубіо та міністр оборони Піт Гегсет вели переговори з тимчасовою президенткою Венесуели Делсі Родрігес, щоб забезпечити контроль США над більшістю в понад 65 млрд барелів венесуельських нафтових резервів.</p>
<p>Родрігес у телевізійному зверненні в суботу назвала домовленість «історичною» та описала 25-річну угоду, яка охоплює 17 нафтових родовищ із цільовим видобутком 1,5 млн барелів на добу.</p>
<p>Але жодна зі сторін не оприлюднила текст угоди. Нафтовий ринок також не поводиться так, ніби відбулася подія історичного масштабу: Brent у понеділок вранці зріс більш ніж на 2%, але в матеріалі це пов’язано не з Венесуелою, а з ударами США по іранських ракетних пускових установках біля Ормузької протоки.</p>
<h4>США не дали узгодженого пояснення структури домовленості</h4>
<p>За повідомленням PBS із посиланням на американського посадовця, домовленість нібито дає Вашингтону 55% ефективної участі у новоствореній приватній компанії, яка керуватиме 17 родовищами, а також право купувати нафту за собівартістю для Стратегічного нафтового резерву США.</p>
<p>Водночас Wall Street Journal повідомив іншу версію: 35% пасивної участі у North American Blue Energy Partners, компанії, яка вже видобуває близько 200 тис. барелів на добу у Венесуелі, через «penny warrants» Пентагону, а не через пряму купівлю частки.</p>
<p>Пентагон заперечив цю версію протягом доби. Речник Шон Парнелл заявив, що Office of Strategic Capital не набуває часток у приватних компаніях.</p>
<blockquote><p>«Office of Strategic Capital не бере часток у приватних компаніях», — заявив речник Пентагону Шон Парнелл.</p></blockquote>
<p>У матеріалі зазначено, що ці дві версії ніхто не узгодив, а публічного тексту контракту, який міг би зняти суперечності, немає.</p>
<h4>Компанія в центрі угоди пов’язана з непрозорою зміною власності</h4>
<p>North American Blue Energy Partners очолює Алехандро Бетанкур, венесуельський нафтовий трейдер із давніми політичними зв’язками в Каракасі. За кілька тижнів до оголошення угоди покупець, пов’язаний із Бетанкуром, придбав міноритарну частку в NABEP, яка раніше належала флоридському нафтовому трейдеру Гаррі Сардженту III.</p>
<p>У матеріалі Сарджента описано як фігуру, яку союзники США звинувачували у підтримці колишнього уряду Мадуро. Через кілька днів після закриття продажу Міністерство фінансів США заморозило його офшорну холдингову компанію.</p>
<p>Автор матеріалу наголошує: це не доводить корупційності нової угоди, але відтворює непрозорий стиль домовленостей, який роками характеризував нафтовий сектор Венесуели.</p>
<h4>Борги перед Exxon і ConocoPhillips залишаються бар’єром для нових інвестицій</h4>
<p>Вашингтон намагається повернути великі нафтові компанії до Венесуели, але ключова перешкода залишається незмінною: країна не сплатила старі борги.</p>
<p>Exxon і ConocoPhillips були витіснені з Венесуели під час хвилі націоналізації 2007 року за Уго Чавеса та згодом виграли міжнародні арбітражі, рішення яких Каракас повністю не виконав. Лише ConocoPhillips, за даними з матеріалу, досі має отримати від $10 млрд до $12 млрд.</p>
<p>Генеральний директор ConocoPhillips Раян Ленс заявляв, що стягнення цього боргу є не другорядним питанням, а умовою для будь-яких нових інвестицій у країну.</p>
<p>Сукупні неврегульовані претензії щодо націоналізації та дефолтних облігацій оцінюються майже у $170 млрд. У матеріалі зазначено, що ці зобов’язання існують до нової угоди та мають пріоритет перед будь-якими новими інвестиціями.</p>
<h4>Видобуток у Венесуелі не можна швидко наростити</h4>
<p>Серед компаній, які сьогодні фактично працюють у Венесуелі, названо Chevron, що повністю не виходила з країни, а також менші незалежні компанії та сервісні фірми, готові приймати більший ризик. Exxon, за матеріалом, не раз називала країну непридатною для інвестування.</p>
<p>Навіть без урахування боргів венесуельська нафта складна для видобутку. Значна частина ресурсів у поясі Оріноко — це надважка нафта, яку потрібно змішувати з легшим розріджувачем, перш ніж вона зможе рухатися трубопроводом.</p>
<p>Rystad Energy у липні заявила, що для збільшення видобутку лише на 17% до 2028 року потрібні вища бурова активність, масштабні кампанії з ремонту свердловин, поліпшена інфраструктура та значно більша доступність бурових установок.</p>
<p>Франциско Мональді з Baker Institute Університету Райса сказав NPR, що багато родовищ у цій угоді досі не розроблені й потребуватимуть років, щоб почати щось виробляти. Він назвав швидкий стрибок видобутку малоймовірним.</p>
<h4>Оцінка доходів у $209 млрд виглядає слабше після розрахунку на рік</h4>
<p>Оцінка Родрігес щодо доходів базується на припущенні, що нафта триматиметься на рівні $65 за барель протягом наступних 25 років. У матеріалі зазначено, що цього року Brent уже перевищує $90.</p>
<p>За розрахунками Каракаса, Венесуела отримуватиме $19 з кожного видобутого бареля, що дає $209 млрд за весь строк угоди. Але в перерахунку на 25 років це становить близько $8,4 млрд на рік.</p>
<p>Економіст Франциско Родрігес звернув увагу, що це менше за $18,4 млрд, які Венесуела отримала лише у 2025 році, коли видобувала приблизно 941 тис. барелів на добу. Він також зазначив, що фіксовані $19 за барель до кінця угоди істотно знеціняться: з урахуванням інфляції $19 у 2051 році дорівнюватимуть приблизно $9 сьогодні.</p>
<p>За фіскальними умовами, встановленими за Уго Чавеса, уряд Венесуели отримував понад 75 центів із кожного долара видобутої нафти через роялті, податки та дивіденди PDVSA.</p>
<h4>Ринок чекає не заяв, а доказів виконання</h4>
<p>Матеріал не заперечує реальності венесуельських резервів або стратегічної ваги контролю доступу до них. Але через два дні після оголошення угоди уряд США досі не описав її послідовно, компанії з технічним досвідом залишаються осторонь через неврегульовані борги, а цифра, яку Каракас використовує для продажу угоди всередині країни, виглядає значно меншою після базового перерахунку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="http://oilprice.com/">Oilprice.com</a>, Michael Kern, 31 серпня 2026 року; Al Jazeera, PBS, Wall Street Journal, Fortune, Houston Chronicle, Rystad Energy, NPR, Trading Economics.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/01/naftovi-trejderi-ne-vidreaguvali-na-istorichnu-ugodu-trampa-z-venesueloyu-2/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Венесуела вперше вийшла на глобальний ринок LPG: старт експорту після реформи вуглеводневого сектору</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/03/venesuela-vpershe-vijshla-na-globalnij-rinok-lpg-start-eksportu-pislya-reformi-vuglevodnevogo-sektoru/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/03/venesuela-vpershe-vijshla-na-globalnij-rinok-lpg-start-eksportu-pislya-reformi-vuglevodnevogo-sektoru/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 03 Feb 2026 06:25:07 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[NGL]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[gas export]]></category>
		<category><![CDATA[hydrocarbons reform]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[Venezuela]]></category>
		<category><![CDATA[Венесуэла]]></category>
		<category><![CDATA[експорт газу]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[реформа вуглеводнів]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153567</guid>
		<description><![CDATA[Венесуела здійснила перше в історії експортне постачання скрапленого нафтового газу (LPG), що стало символом структурних змін в енергетичній політиці країни, часткового зняття санкцій США та спроби диверсифікувати експорт за межі традиційної сирої нафти. Перший рейс LPG як сигнал глобальним ринкам У неділю з узбережжя штату Ансоатегі вирушив танкер Chrysopigi Lady, який доставляє першу експортну партію [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Венесуела здійснила перше в історії експортне постачання скрапленого нафтового газу (LPG)</strong>, що стало символом структурних змін в енергетичній політиці країни, часткового зняття санкцій США та спроби диверсифікувати експорт за межі традиційної сирої нафти.</p>
<h3>Перший рейс LPG як сигнал глобальним ринкам</h3>
<p>У неділю з узбережжя штату Ансоатегі вирушив танкер <em>Chrysopigi Lady</em>, який доставляє <strong>першу експортну партію LPG в історії Венесуели</strong> на міжнародні ринки.</p>
<ul>
<li><strong>Тип продукту:</strong> скраплений нафтовий газ (LPG)</li>
<li><strong>Статус:</strong> перше експортне постачання в історії країни</li>
<li><strong>Місце відвантаження:</strong> узбережжя Ансоатегі</li>
<li><strong>Ринок призначення:</strong> глобальні ринки (без уточнення країн)</li>
</ul>
<blockquote><p>«З гордістю ділюся цим моментом. Разом із робітничим класом ми відзначаємо цю історичну віху — експорт першої молекули газу країни, досягнення, присвячене добробуту нашого народу», — виконуюча обов’язки президента Венесуели <strong>:contentReference[oaicite:0]{index=0}</strong>.</p></blockquote>
<h3>Законодавча база: реформа як каталізатор експорту</h3>
<p>Запуск експорту LPG відбувся <strong>менш ніж через тиждень</strong> після одностайного ухвалення Національною асамблеєю реформи Органічного закону про вуглеводні — ключового елементу економічного курсу нової адміністрації.</p>
<ul>
<li><strong>Доступ приватного сектору</strong> до всіх етапів ланцюга — від розвідки до зберігання</li>
<li><strong>Скорочення ролі державного контролю</strong> з боку PDVSA</li>
<li><strong>Міжнародна арбітражна юрисдикція</strong> замість національних судів</li>
<li><strong>Правові гарантії</strong> для іноземного капіталу</li>
</ul>
<p>Реформа фактично знімає багаторічні обмеження, що стримували інвестиції, та створює <em>інституційну основу</em> для масштабного залучення приватних компаній у газовий сегмент.</p>
<h3>Геополітичний чинник і санкційне пом’якшення</h3>
<p>Експорт LPG став можливим <strong>на тлі радикальних політичних змін</strong>. Менш ніж за місяць до цього спецпідрозділи США провели операцію Absolute Resolve, у результаті якої був затриманий колишній президент <strong>:contentReference[oaicite:1]{index=1}</strong> та його дружина Сілія Флорес.</p>
<p>Адміністрація президента США <strong>:contentReference[oaicite:2]{index=2}</strong>:</p>
<ul>
<li>частково зняла санкції Міністерства фінансів США;</li>
<li>дозволила торговельні операції між американськими компаніями та новою владою Венесуели;</li>
<li>узгодила з Каракасом <strong>угоду обсягом 500 млн доларів США</strong> для стабілізації та модернізації сектору.</li>
</ul>
<h3>Стратегічне значення LPG для Венесуели</h3>
<p>Історично Венесуела майже повністю залежала від експорту сирої нафти. Додавання LPG до експортного портфеля означає:</p>
<ul>
<li><strong>диверсифікацію енергетичного експорту</strong>;</li>
<li><strong>зменшення цінових ризиків</strong>, пов’язаних із нафтовими котируваннями;</li>
<li><strong>вихід на нові сегменти споживачів</strong>, зокрема в країнах з дефіцитом газу.</li>
</ul>
<p>Для глобального ринку LPG це створює <em>потенційне додаткове джерело постачання</em>, яке може вплинути на баланс пропозиції у середньостроковій перспективі.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами : <a href="https://www.aa.com.tr/">Anadolu Agency</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p><strong>Венесуела здійснила перше в історії експортне постачання скрапленого нафтового газу (LPG)</strong>, що стало символом структурних змін в енергетичній політиці країни, часткового зняття санкцій США та спроби диверсифікувати експорт за межі традиційної сирої нафти.</p>
<h3>Перший рейс LPG як сигнал глобальним ринкам</h3>
<p>У неділю з узбережжя штату Ансоатегі вирушив танкер <em>Chrysopigi Lady</em>, який доставляє <strong>першу експортну партію LPG в історії Венесуели</strong> на міжнародні ринки.</p>
<ul>
<li><strong>Тип продукту:</strong> скраплений нафтовий газ (LPG)</li>
<li><strong>Статус:</strong> перше експортне постачання в історії країни</li>
<li><strong>Місце відвантаження:</strong> узбережжя Ансоатегі</li>
<li><strong>Ринок призначення:</strong> глобальні ринки (без уточнення країн)</li>
</ul>
<blockquote><p>«З гордістю ділюся цим моментом. Разом із робітничим класом ми відзначаємо цю історичну віху — експорт першої молекули газу країни, досягнення, присвячене добробуту нашого народу», — виконуюча обов’язки президента Венесуели <strong>:contentReference[oaicite:0]{index=0}</strong>.</p></blockquote>
<h3>Законодавча база: реформа як каталізатор експорту</h3>
<p>Запуск експорту LPG відбувся <strong>менш ніж через тиждень</strong> після одностайного ухвалення Національною асамблеєю реформи Органічного закону про вуглеводні — ключового елементу економічного курсу нової адміністрації.</p>
<ul>
<li><strong>Доступ приватного сектору</strong> до всіх етапів ланцюга — від розвідки до зберігання</li>
<li><strong>Скорочення ролі державного контролю</strong> з боку PDVSA</li>
<li><strong>Міжнародна арбітражна юрисдикція</strong> замість національних судів</li>
<li><strong>Правові гарантії</strong> для іноземного капіталу</li>
</ul>
<p>Реформа фактично знімає багаторічні обмеження, що стримували інвестиції, та створює <em>інституційну основу</em> для масштабного залучення приватних компаній у газовий сегмент.</p>
<h3>Геополітичний чинник і санкційне пом’якшення</h3>
<p>Експорт LPG став можливим <strong>на тлі радикальних політичних змін</strong>. Менш ніж за місяць до цього спецпідрозділи США провели операцію Absolute Resolve, у результаті якої був затриманий колишній президент <strong>:contentReference[oaicite:1]{index=1}</strong> та його дружина Сілія Флорес.</p>
<p>Адміністрація президента США <strong>:contentReference[oaicite:2]{index=2}</strong>:</p>
<ul>
<li>частково зняла санкції Міністерства фінансів США;</li>
<li>дозволила торговельні операції між американськими компаніями та новою владою Венесуели;</li>
<li>узгодила з Каракасом <strong>угоду обсягом 500 млн доларів США</strong> для стабілізації та модернізації сектору.</li>
</ul>
<h3>Стратегічне значення LPG для Венесуели</h3>
<p>Історично Венесуела майже повністю залежала від експорту сирої нафти. Додавання LPG до експортного портфеля означає:</p>
<ul>
<li><strong>диверсифікацію енергетичного експорту</strong>;</li>
<li><strong>зменшення цінових ризиків</strong>, пов’язаних із нафтовими котируваннями;</li>
<li><strong>вихід на нові сегменти споживачів</strong>, зокрема в країнах з дефіцитом газу.</li>
</ul>
<p>Для глобального ринку LPG це створює <em>потенційне додаткове джерело постачання</em>, яке може вплинути на баланс пропозиції у середньостроковій перспективі.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами : <a href="https://www.aa.com.tr/">Anadolu Agency</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/03/venesuela-vpershe-vijshla-na-globalnij-rinok-lpg-start-eksportu-pislya-reformi-vuglevodnevogo-sektoru/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ціни на нафту зросли через форс-мажор у Казахстані та повільне відновлення експорту з Венесуели</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/22/cini-na-naftu-zrosli-cherez-fors-mazhor-u-kazaxstani-ta-povilne-vidnovlennya-eksportu-z-venesueli/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/22/cini-na-naftu-zrosli-cherez-fors-mazhor-u-kazaxstani-ta-povilne-vidnovlennya-eksportu-z-venesueli/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 22 Jan 2026 07:32:09 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[energy markets]]></category>
		<category><![CDATA[Kazakhstan oil]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Venezuela oil exports]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[Венесуэла]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Казахстан]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153540</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30082-Нефть.jpg" alt="Ціни на нафту зросли через форс-мажор у Казахстані та повільне відновлення експорту з Венесуели"/><br />Світові ціни на нафту завершили торги з помірним зростанням на тлі тимчасового скорочення постачання з Казахстану та слабких обсягів експорту з Венесуели. Ринок реагує на поєднання технічних збоїв, атак на інфраструктуру та геополітичних ризиків, які формують очікування більш жорсткого балансу попиту й пропозиції у 2026 році. Ціни на нафту зростають Brent подорожчала на 0,5% (+32 [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30082-Нефть.jpg" alt="Ціни на нафту зросли через форс-мажор у Казахстані та повільне відновлення експорту з Венесуели"/><br /><p>Світові ціни на нафту завершили торги з помірним зростанням на тлі <strong>тимчасового скорочення постачання</strong> з Казахстану та слабких обсягів експорту з Венесуели. Ринок реагує на поєднання технічних збоїв, атак на інфраструктуру та геополітичних ризиків, які формують очікування більш жорсткого балансу попиту й пропозиції у 2026 році.</p>
<h3>Ціни на нафту зростають</h3>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> подорожчала на <strong>0,5%</strong> (+32 центи) до <strong>65,24 дол. США за барель</strong></li>
<li><strong>WTI</strong> зросла на <strong>0,4%</strong> (+26 центів) до <strong>60,62 дол. США за барель</strong></li>
<li>Напередодні обидва контракти вже додали близько <strong>1,5%</strong></li>
</ul>
<h3>Казахстан: зупинка видобутку та форс-мажор</h3>
<ul>
<li>Видобуток на родовищах <strong>Тенгіз</strong> і <strong>Корольов</strong> було зупинено через проблеми з розподілом електроенергії</li>
<li>Оператор оголосив <em>force majeure</em> на постачання нафти в систему трубопроводу <strong>CPC</strong></li>
<li>Очікувана тривалість зупинки становить <strong>7–10 днів</strong></li>
<li>Нафта з родовища <strong>Кашаган</strong> уперше була переорієнтована на внутрішній ринок через пошкодження терміналу CPC в Чорному морі внаслідок атак безпілотників</li>
</ul>
<h3>Венесуела: експорт нижче очікувань</h3>
<ul>
<li>Постачання за рамковою угодою на <strong>2 млрд дол. США</strong> зі США склало лише <strong>7,8 млн барелів</strong></li>
<li>Низькі обсяги підкреслюють <strong>повільний темп відновлення</strong> після скорочення видобутку</li>
<li>Державна компанія <strong>PDVSA</strong> поки не змогла повністю компенсувати попередні обмеження</li>
</ul>
<h3>Очікування щодо запасів у США</h3>
<ul>
<li>Запаси сирої нафти та бензину могли зрости приблизно на <strong>1,7 млн барелів</strong></li>
<li>Запаси дистилятів, за попередніми оцінками, <em>ймовірно скоротилися</em></li>
<li>Офіційні дані публікуються із затримкою через федеральне свято у США</li>
</ul>
<h3>Глобальний попит і геополітика</h3>
<ul>
<li><strong>Міжнародне енергетичне агентство</strong> підвищило прогноз зростання світового попиту на нафту у <strong>2026 році</strong></li>
<li>Очікується <strong>звуження профіциту</strong> на світовому ринку</li>
<li>Зростання геополітичної напруги та тарифні ризики посилюють обережні настрої інвесторів</li>
</ul>
<blockquote><p>Зростання геополітичної напруги чинить додатковий тиск на нафтові ринки, оскільки тарифи можуть уповільнювати економічне зростання — Джованні Стауново, аналітик UBS</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/wti-oil-prices-fall-risks-kazakh-production-halt-subside-2026-01-21/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30082-Нефть.jpg" alt="Ціни на нафту зросли через форс-мажор у Казахстані та повільне відновлення експорту з Венесуели"/><br /><p>Світові ціни на нафту завершили торги з помірним зростанням на тлі <strong>тимчасового скорочення постачання</strong> з Казахстану та слабких обсягів експорту з Венесуели. Ринок реагує на поєднання технічних збоїв, атак на інфраструктуру та геополітичних ризиків, які формують очікування більш жорсткого балансу попиту й пропозиції у 2026 році.</p>
<h3>Ціни на нафту зростають</h3>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> подорожчала на <strong>0,5%</strong> (+32 центи) до <strong>65,24 дол. США за барель</strong></li>
<li><strong>WTI</strong> зросла на <strong>0,4%</strong> (+26 центів) до <strong>60,62 дол. США за барель</strong></li>
<li>Напередодні обидва контракти вже додали близько <strong>1,5%</strong></li>
</ul>
<h3>Казахстан: зупинка видобутку та форс-мажор</h3>
<ul>
<li>Видобуток на родовищах <strong>Тенгіз</strong> і <strong>Корольов</strong> було зупинено через проблеми з розподілом електроенергії</li>
<li>Оператор оголосив <em>force majeure</em> на постачання нафти в систему трубопроводу <strong>CPC</strong></li>
<li>Очікувана тривалість зупинки становить <strong>7–10 днів</strong></li>
<li>Нафта з родовища <strong>Кашаган</strong> уперше була переорієнтована на внутрішній ринок через пошкодження терміналу CPC в Чорному морі внаслідок атак безпілотників</li>
</ul>
<h3>Венесуела: експорт нижче очікувань</h3>
<ul>
<li>Постачання за рамковою угодою на <strong>2 млрд дол. США</strong> зі США склало лише <strong>7,8 млн барелів</strong></li>
<li>Низькі обсяги підкреслюють <strong>повільний темп відновлення</strong> після скорочення видобутку</li>
<li>Державна компанія <strong>PDVSA</strong> поки не змогла повністю компенсувати попередні обмеження</li>
</ul>
<h3>Очікування щодо запасів у США</h3>
<ul>
<li>Запаси сирої нафти та бензину могли зрости приблизно на <strong>1,7 млн барелів</strong></li>
<li>Запаси дистилятів, за попередніми оцінками, <em>ймовірно скоротилися</em></li>
<li>Офіційні дані публікуються із затримкою через федеральне свято у США</li>
</ul>
<h3>Глобальний попит і геополітика</h3>
<ul>
<li><strong>Міжнародне енергетичне агентство</strong> підвищило прогноз зростання світового попиту на нафту у <strong>2026 році</strong></li>
<li>Очікується <strong>звуження профіциту</strong> на світовому ринку</li>
<li>Зростання геополітичної напруги та тарифні ризики посилюють обережні настрої інвесторів</li>
</ul>
<blockquote><p>Зростання геополітичної напруги чинить додатковий тиск на нафтові ринки, оскільки тарифи можуть уповільнювати економічне зростання — Джованні Стауново, аналітик UBS</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/wti-oil-prices-fall-risks-kazakh-production-halt-subside-2026-01-21/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/22/cini-na-naftu-zrosli-cherez-fors-mazhor-u-kazaxstani-ta-povilne-vidnovlennya-eksportu-z-venesueli/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Індійський НПЗ MRPL переорієнтовується з російської нафти на венесуельську</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/19/indijskij-npz-mrpl-pereoriyentovuyetsya-z-rosijsko%d1%97-nafti-na-venesuelsku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/19/indijskij-npz-mrpl-pereoriyentovuyetsya-z-rosijsko%d1%97-nafti-na-venesuelsku/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 19 Jan 2026 16:08:49 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[India]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Venezuela]]></category>
		<category><![CDATA[Венесуэла]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Индия]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153532</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30076-Индия.jpg" alt="Індійський НПЗ MRPL переорієнтовується з російської нафти на венесуельську"/><br />Державна індійська компанія Mangalore Refinery and Petrochemicals Limited (MRPL) припинила імпорт російської нафти та розглядає можливість закупівель сировини з Венесуели. Це рішення ухвалене на тлі посилення санкцій США проти російського нафтового сектору та часткового переформатування глобальної торгівлі нафтою. Індія між санкціями та знижками Відмова від російської нафти MRPL повністю зупинила імпорт російської нафти після санкцій [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30076-Индия.jpg" alt="Індійський НПЗ MRPL переорієнтовується з російської нафти на венесуельську"/><br /><p>Державна індійська компанія Mangalore Refinery and Petrochemicals Limited (MRPL) припинила імпорт російської нафти та розглядає можливість закупівель сировини з Венесуели. Це рішення ухвалене на тлі посилення санкцій США проти російського нафтового сектору та часткового переформатування глобальної торгівлі нафтою.</p>
<h2>Індія між санкціями та знижками</h2>
<h3>Відмова від російської нафти</h3>
<ul>
<li><strong>MRPL повністю зупинила імпорт російської нафти</strong> після санкцій США проти найбільших російських виробників <em>Rosneft</em> і <em>Lukoil</em>, запроваджених наприкінці жовтня.</li>
<li>Компанія підтвердила <strong>повне дотримання всіх чинних санкцій</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми суворо дотримуємося всіх чинних санкцій, і наразі жодна російська нафта не імпортується», — заявив фінансовий директор MRPL Девендра Кумар.</p></blockquote>
<h3>Поточна структура постачання MRPL</h3>
<ul>
<li><strong>Близько 40 відсотків</strong> потреб у нафті MRPL покриває за рахунок постачання з Близького Сходу.</li>
<li>Решта обсягів формується через:
<ul>
<li>спотові ринки;</li>
<li>переробку нафти внутрішнього видобутку.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Венесуельський напрям</h3>
<ul>
<li>MRPL <strong>активно оцінює можливість</strong> закупівель венесуельської нафти.</li>
<li>Ключовою умовою є <strong>комерційна привабливість</strong>, зокрема:
<ul>
<li>рівень фрахтових ставок;</li>
<li>умови доставки.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Роль глобальних трейдерів</h3>
<ul>
<li><strong>Vitol і Trafigura</strong> пропонують венесуельську нафту індійським та китайським НПЗ з постачанням у березні.</li>
<li>Обидві компанії отримали <strong>спеціальні ліцензії США</strong> для маркетингу венесуельської нафти.</li>
<li>Vitol запропонувала індійським державним НПЗ <strong>знижку 8–8,5 долара за барель</strong> до котирувань ICE Brent на умовах поставки.</li>
</ul>
<h3>Політична складова</h3>
<ul>
<li>США дозволили <strong>обмежений експорт венесуельської нафти</strong> після захоплення венесуельського лідера Ніколаса Мадуро.</li>
<li>Trafigura повідомила, що <strong>на запит уряду США</strong> забезпечує логістичний та маркетинговий супровід продажу венесуельської нафти.</li>
</ul>
<h3>Глобальні наслідки для нафтового ринку</h3>
<ul>
<li>Ситуація демонструє, <strong>наскільки швидко переформатовуються світові торговельні потоки</strong> нафти.</li>
<li>Санкції проти росії прискорюють:
<ul>
<li>диверсифікацію джерел постачання;</li>
<li>зростання ролі трейдерів з доступом до санкційних ліцензій;</li>
<li>цінову конкуренцію через дисконти до еталонних сортів.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Indian-Refiner-MRPL-Shifts-from-Russian-to-Venezuelan-Oil-Supply.html">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30076-Индия.jpg" alt="Індійський НПЗ MRPL переорієнтовується з російської нафти на венесуельську"/><br /><p>Державна індійська компанія Mangalore Refinery and Petrochemicals Limited (MRPL) припинила імпорт російської нафти та розглядає можливість закупівель сировини з Венесуели. Це рішення ухвалене на тлі посилення санкцій США проти російського нафтового сектору та часткового переформатування глобальної торгівлі нафтою.</p>
<h2>Індія між санкціями та знижками</h2>
<h3>Відмова від російської нафти</h3>
<ul>
<li><strong>MRPL повністю зупинила імпорт російської нафти</strong> після санкцій США проти найбільших російських виробників <em>Rosneft</em> і <em>Lukoil</em>, запроваджених наприкінці жовтня.</li>
<li>Компанія підтвердила <strong>повне дотримання всіх чинних санкцій</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми суворо дотримуємося всіх чинних санкцій, і наразі жодна російська нафта не імпортується», — заявив фінансовий директор MRPL Девендра Кумар.</p></blockquote>
<h3>Поточна структура постачання MRPL</h3>
<ul>
<li><strong>Близько 40 відсотків</strong> потреб у нафті MRPL покриває за рахунок постачання з Близького Сходу.</li>
<li>Решта обсягів формується через:
<ul>
<li>спотові ринки;</li>
<li>переробку нафти внутрішнього видобутку.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Венесуельський напрям</h3>
<ul>
<li>MRPL <strong>активно оцінює можливість</strong> закупівель венесуельської нафти.</li>
<li>Ключовою умовою є <strong>комерційна привабливість</strong>, зокрема:
<ul>
<li>рівень фрахтових ставок;</li>
<li>умови доставки.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Роль глобальних трейдерів</h3>
<ul>
<li><strong>Vitol і Trafigura</strong> пропонують венесуельську нафту індійським та китайським НПЗ з постачанням у березні.</li>
<li>Обидві компанії отримали <strong>спеціальні ліцензії США</strong> для маркетингу венесуельської нафти.</li>
<li>Vitol запропонувала індійським державним НПЗ <strong>знижку 8–8,5 долара за барель</strong> до котирувань ICE Brent на умовах поставки.</li>
</ul>
<h3>Політична складова</h3>
<ul>
<li>США дозволили <strong>обмежений експорт венесуельської нафти</strong> після захоплення венесуельського лідера Ніколаса Мадуро.</li>
<li>Trafigura повідомила, що <strong>на запит уряду США</strong> забезпечує логістичний та маркетинговий супровід продажу венесуельської нафти.</li>
</ul>
<h3>Глобальні наслідки для нафтового ринку</h3>
<ul>
<li>Ситуація демонструє, <strong>наскільки швидко переформатовуються світові торговельні потоки</strong> нафти.</li>
<li>Санкції проти росії прискорюють:
<ul>
<li>диверсифікацію джерел постачання;</li>
<li>зростання ролі трейдерів з доступом до санкційних ліцензій;</li>
<li>цінову конкуренцію через дисконти до еталонних сортів.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Indian-Refiner-MRPL-Shifts-from-Russian-to-Venezuelan-Oil-Supply.html">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/19/indijskij-npz-mrpl-pereoriyentovuyetsya-z-rosijsko%d1%97-nafti-na-venesuelsku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафта призупинила зростання: відновлення експорту з Венесуели стримує ціни, але ризики з Ірану посилюють невизначеність</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/15/nafta-prizupinila-zrostannya-vidnovlennya-eksportu-z-venesueli-strimuye-cini-ale-riziki-z-iranu-posilyuyut-neviznachenist/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/15/nafta-prizupinila-zrostannya-vidnovlennya-eksportu-z-venesueli-strimuye-cini-ale-riziki-z-iranu-posilyuyut-neviznachenist/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 15 Jan 2026 08:05:56 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[energy security ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitical risk]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Venezuela]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[Венесуэла]]></category>
		<category><![CDATA[геополітичні ризики]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153520</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30065-Венесуэла.png" alt="Нафта призупинила зростання: відновлення експорту з Венесуели стримує ціни, але ризики з Ірану посилюють невизначеність"/><br />Світові ціни на нафту після чотириденного зростання перейшли до корекції. Ринок відреагував на відновлення експорту з Венесуели та зростання запасів у США, попри посилення геополітичних ризиків через протести в Ірані. Баланс між додатковою пропозицією та політичними загрозами формує нову фазу нестійкої рівноваги. Глобальний нафтовий ринок між пропозицією та ризиками Після кількох днів зростання котирування нафти [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30065-Венесуэла.png" alt="Нафта призупинила зростання: відновлення експорту з Венесуели стримує ціни, але ризики з Ірану посилюють невизначеність"/><br /><p>Світові ціни на нафту після чотириденного зростання перейшли до корекції. Ринок відреагував на відновлення експорту з Венесуели та зростання запасів у США, попри посилення геополітичних ризиків через протести в Ірані. Баланс між додатковою пропозицією та політичними загрозами формує нову фазу нестійкої рівноваги.</p>
<h3>Глобальний нафтовий ринок між пропозицією та ризиками</h3>
<p>Після кількох днів зростання котирування нафти знизилися, що свідчить про охолодження ринку на тлі нових сигналів щодо постачання.</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> подешевшала на 20 центів або 0,3% – до <strong>65,27 долара за барель</strong></li>
<li><strong>WTI</strong> втратила 23 центи або 0,4% і торгувалася на рівні <strong>60,92 долара за барель</strong>.</li>
</ul>
<p>Ключовим фактором стало <em>відновлення експорту нафти з Венесуели</em> після фактичного згортання обмежень, запроваджених у межах ембарго США. Це сигналізує про появу додаткових обсягів на ринку.</p>
<h3>Венесуела: повернення обсягів і сигнал для ОПЕК</h3>
<p>Член ОПЕК Венесуела почала скасовувати скорочення видобутку та відновлювати експортні постачання.</p>
<ul>
<li>Два супертанкери залишили венесуельські води з <strong>приблизно 1,8 млн барелів кожен</strong>.</li>
<li>Йдеться про можливий старт реалізації <strong>угоди на 50 млн барелів</strong> між Каракасом і Вашингтоном.</li>
</ul>
<p>Ці дії відбуваються на тлі політичних змін навколо венесуельського керівництва та прагнення США активізувати поставки нафти на світовий ринок.</p>
<h3>США: зростання запасів як фактор тиску на ціни</h3>
<p>Додатковий тиск на котирування створили дані щодо запасів у США, найбільшого споживача нафти у світі.</p>
<ul>
<li><strong>Запаси сирої нафти</strong> зросли на <strong>5,23 млн барелів</strong> за тиждень, що завершився 9 січня.</li>
<li><strong>Запаси бензину</strong> збільшилися на <strong>8,23 млн барелів</strong>.</li>
<li><strong>Запаси дистилятів</strong> зросли на <strong>4,34 млн барелів</strong>.</li>
</ul>
<p>Ці дані Американського інституту нафти свідчать про <em>послаблення балансу попиту і пропозиції</em>, що обмежує потенціал зростання цін у короткостроковій перспективі.</p>
<h3>Іран: геополітичний ризик і премія в ціні</h3>
<p>Водночас ситуація в Ірані, четвертому за величиною виробнику нафти в ОПЕК, залишається джерелом напруженості.</p>
<blockquote><p>Протести в Ірані можуть посилити світовий баланс нафти через короткострокові втрати постачання, але передусім через зростання геополітичної премії в ціні — аналітики Citi</p></blockquote>
<ul>
<li>Аналітики Citi підвищили прогноз для Brent на три місяці до <strong>70 доларів за барель</strong>.</li>
<li>Поки що протести <em>не поширилися на основні нафтовидобувні регіони</em>, що обмежує фактичний вплив на постачання.</li>
</ul>
<p>Таким чином, ринок закладає в ціну переважно <strong>політичні та логістичні ризики</strong>, а не прямі втрати видобутку. Загалом ситуація демонструє, що навіть за зростання фізичних обсягів постачання світовий нафтовий ринок залишається надзвичайно чутливим до політичних сигналів.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30065-Венесуэла.png" alt="Нафта призупинила зростання: відновлення експорту з Венесуели стримує ціни, але ризики з Ірану посилюють невизначеність"/><br /><p>Світові ціни на нафту після чотириденного зростання перейшли до корекції. Ринок відреагував на відновлення експорту з Венесуели та зростання запасів у США, попри посилення геополітичних ризиків через протести в Ірані. Баланс між додатковою пропозицією та політичними загрозами формує нову фазу нестійкої рівноваги.</p>
<h3>Глобальний нафтовий ринок між пропозицією та ризиками</h3>
<p>Після кількох днів зростання котирування нафти знизилися, що свідчить про охолодження ринку на тлі нових сигналів щодо постачання.</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> подешевшала на 20 центів або 0,3% – до <strong>65,27 долара за барель</strong></li>
<li><strong>WTI</strong> втратила 23 центи або 0,4% і торгувалася на рівні <strong>60,92 долара за барель</strong>.</li>
</ul>
<p>Ключовим фактором стало <em>відновлення експорту нафти з Венесуели</em> після фактичного згортання обмежень, запроваджених у межах ембарго США. Це сигналізує про появу додаткових обсягів на ринку.</p>
<h3>Венесуела: повернення обсягів і сигнал для ОПЕК</h3>
<p>Член ОПЕК Венесуела почала скасовувати скорочення видобутку та відновлювати експортні постачання.</p>
<ul>
<li>Два супертанкери залишили венесуельські води з <strong>приблизно 1,8 млн барелів кожен</strong>.</li>
<li>Йдеться про можливий старт реалізації <strong>угоди на 50 млн барелів</strong> між Каракасом і Вашингтоном.</li>
</ul>
<p>Ці дії відбуваються на тлі політичних змін навколо венесуельського керівництва та прагнення США активізувати поставки нафти на світовий ринок.</p>
<h3>США: зростання запасів як фактор тиску на ціни</h3>
<p>Додатковий тиск на котирування створили дані щодо запасів у США, найбільшого споживача нафти у світі.</p>
<ul>
<li><strong>Запаси сирої нафти</strong> зросли на <strong>5,23 млн барелів</strong> за тиждень, що завершився 9 січня.</li>
<li><strong>Запаси бензину</strong> збільшилися на <strong>8,23 млн барелів</strong>.</li>
<li><strong>Запаси дистилятів</strong> зросли на <strong>4,34 млн барелів</strong>.</li>
</ul>
<p>Ці дані Американського інституту нафти свідчать про <em>послаблення балансу попиту і пропозиції</em>, що обмежує потенціал зростання цін у короткостроковій перспективі.</p>
<h3>Іран: геополітичний ризик і премія в ціні</h3>
<p>Водночас ситуація в Ірані, четвертому за величиною виробнику нафти в ОПЕК, залишається джерелом напруженості.</p>
<blockquote><p>Протести в Ірані можуть посилити світовий баланс нафти через короткострокові втрати постачання, але передусім через зростання геополітичної премії в ціні — аналітики Citi</p></blockquote>
<ul>
<li>Аналітики Citi підвищили прогноз для Brent на три місяці до <strong>70 доларів за барель</strong>.</li>
<li>Поки що протести <em>не поширилися на основні нафтовидобувні регіони</em>, що обмежує фактичний вплив на постачання.</li>
</ul>
<p>Таким чином, ринок закладає в ціну переважно <strong>політичні та логістичні ризики</strong>, а не прямі втрати видобутку. Загалом ситуація демонструє, що навіть за зростання фізичних обсягів постачання світовий нафтовий ринок залишається надзвичайно чутливим до політичних сигналів.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/15/nafta-prizupinila-zrostannya-vidnovlennya-eksportu-z-venesueli-strimuye-cini-ale-riziki-z-iranu-posilyuyut-neviznachenist/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Світові судноплавні компанії терміново розширюють танкерні потужності для експорту венесуельської нафти</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/14/svitovi-sudnoplavni-kompani%d1%97-terminovo-rozshiryuyut-tankerni-potuzhnosti-dlya-eksportu-venesuelsko%d1%97-nafti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/14/svitovi-sudnoplavni-kompani%d1%97-terminovo-rozshiryuyut-tankerni-potuzhnosti-dlya-eksportu-venesuelsko%d1%97-nafti/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 14 Jan 2026 11:46:15 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[logistics]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[shipping]]></category>
		<category><![CDATA[tanker market]]></category>
		<category><![CDATA[USA]]></category>
		<category><![CDATA[Venezuela]]></category>
		<category><![CDATA[Венесуэла]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[логистика]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[судноплавство]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[танкерні перевезення]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153518</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30063-Танкер.jpg" alt="Світові судноплавні компанії терміново розширюють танкерні потужності для експорту венесуельської нафти"/><br />Після політичних змін у Венесуелі та підготовки США до прийому до 50 млн барелів венесуельської нафти судноплавні та торговельні компанії зіткнулися з гострим дефіцитом логістичних можливостей. Попри потенціал швидкого зростання експорту до рівня 500 тис. барелів на добу, накопичені запаси, зношена інфраструктура та санкційні обмеження створюють вузькі місця, які можуть стримувати постачання протягом 3–4 місяців. [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30063-Танкер.jpg" alt="Світові судноплавні компанії терміново розширюють танкерні потужності для експорту венесуельської нафти"/><br /><p>Після політичних змін у Венесуелі та підготовки США до прийому до <strong>50 млн барелів венесуельської нафти</strong> судноплавні та торговельні компанії зіткнулися з гострим дефіцитом логістичних можливостей. Попри потенціал швидкого зростання експорту до рівня <strong>500 тис. барелів на добу</strong>, накопичені запаси, зношена інфраструктура та санкційні обмеження створюють вузькі місця, які можуть стримувати постачання протягом <strong>3–4 місяців</strong>.</p>
<h2>Логістика венесуельської нафти після санкційного періоду</h2>
<p>Багаторічні санкції проти венесуельського нафтового сектору призвели до системної деградації інфраструктури зберігання та транспортування. Це стало ключовим викликом для компаній, які готуються відновити масштабні експортні операції.</p>
<h3>Стан зберігання та транспортування</h3>
<ul>
<li><strong>Майже заповнені наземні резервуари</strong>, що знижує гнучкість операцій та підвищує аварійні ризики.</li>
<li><strong>Старі танкери у ролі плавучих сховищ</strong>, більшість з яких перебувають під санкціями та не можуть бути напряму задіяні через <em>страхові й відповідальні обмеження</em>.</li>
<li><strong>Зношені портові потужності</strong>, які обмежують швидкість та безпеку навантаження.</li>
</ul>
<h3>Пошук альтернативних схем перевалки</h3>
<ul>
<li>Компанії <strong>Maersk Tankers</strong> та <strong>American Eagle Tankers</strong> вивчають розширення операцій <em>ship-to-ship</em> біля узбережжя Венесуели.</li>
<li>Розглядається відтворення логістики, що раніше застосовувалась у затоці Амуай, із багатоступеневими перевалками між сховищами, причалами та експортними танкерами.</li>
<li>Обмежувальні чинники:
<ul>
<li>дефіцит малотоннажних суден;</li>
<li>конкуренція за вікна навантаження;</li>
<li>незадовільний технічний стан портового обладнання.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Альтернативні маршрути та їхня ціна</h3>
<ul>
<li>Перевалка через води <strong>Аруби та Кюрасао</strong> залишається можливою.</li>
<li><strong>Водночас</strong> такі маршрути є <strong>дорожчими за пряме завантаження</strong>, що підвищує собівартість бареля.</li>
</ul>
<h2>Потенціал експорту та технологічні рішення</h2>
<p>До введення санкцій Венесуела експортувала до США близько <strong>500 тис. барелів на добу</strong>. Досягнення цього рівня знову можливе, однак залежить від усунення інфраструктурних обмежень.</p>
<ul>
<li><strong>Розвантаження накопичених запасів</strong> може тривати <strong>3–4 місяці</strong>.</li>
<li>Ключове вузьке місце — <strong>термінал Jose</strong>, де пропускна спроможність є обмеженою.</li>
<li>Для забезпечення транспортування:
<ul>
<li>нафтові компанії імпортують <strong>нафту-нафтен</strong> зі США;</li>
<li>її використовують для <em>змішування з важкою венесуельською нафтою</em>, знижуючи в’язкість та роблячи сировину придатною для транспортування й переробки.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<p>Описана ситуація демонструє, що навіть за політичного рішення про відновлення постачання нафти ключовим фактором стає <strong>фізична спроможність логістики</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>Ринок нафти й нафтопродуктів</strong>:
<ul>
<li>диверсифікація джерел постачання має супроводжуватися оцінкою <em>реального стану інфраструктури</em>;</li>
<li>накопичення стратегічних запасів без належної логістики створює приховані ризики.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Критична інфраструктура</strong>:
<ul>
<li>зношені порти й резервуари стають точками підвищеної вразливості;</li>
</ul>
</li>
<li>
<ul>
<li>ускладнена логістика безпосередньо підвищує <em>маржу транспортування</em>;</li>
<li>дорожчі маршрути та перевалки трансформуються у вищу кінцеву ціну пального.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p><strong>Логістична стійкість</strong> є не менш важливою за доступ до ресурсу, особливо в умовах воєнних ризиків та санкційних обмежень.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Shipping-Firms-Scrambling-to-Expand-Capacity-for-Venezuela-Oil-Transfers.html">OilPrice</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30063-Танкер.jpg" alt="Світові судноплавні компанії терміново розширюють танкерні потужності для експорту венесуельської нафти"/><br /><p>Після політичних змін у Венесуелі та підготовки США до прийому до <strong>50 млн барелів венесуельської нафти</strong> судноплавні та торговельні компанії зіткнулися з гострим дефіцитом логістичних можливостей. Попри потенціал швидкого зростання експорту до рівня <strong>500 тис. барелів на добу</strong>, накопичені запаси, зношена інфраструктура та санкційні обмеження створюють вузькі місця, які можуть стримувати постачання протягом <strong>3–4 місяців</strong>.</p>
<h2>Логістика венесуельської нафти після санкційного періоду</h2>
<p>Багаторічні санкції проти венесуельського нафтового сектору призвели до системної деградації інфраструктури зберігання та транспортування. Це стало ключовим викликом для компаній, які готуються відновити масштабні експортні операції.</p>
<h3>Стан зберігання та транспортування</h3>
<ul>
<li><strong>Майже заповнені наземні резервуари</strong>, що знижує гнучкість операцій та підвищує аварійні ризики.</li>
<li><strong>Старі танкери у ролі плавучих сховищ</strong>, більшість з яких перебувають під санкціями та не можуть бути напряму задіяні через <em>страхові й відповідальні обмеження</em>.</li>
<li><strong>Зношені портові потужності</strong>, які обмежують швидкість та безпеку навантаження.</li>
</ul>
<h3>Пошук альтернативних схем перевалки</h3>
<ul>
<li>Компанії <strong>Maersk Tankers</strong> та <strong>American Eagle Tankers</strong> вивчають розширення операцій <em>ship-to-ship</em> біля узбережжя Венесуели.</li>
<li>Розглядається відтворення логістики, що раніше застосовувалась у затоці Амуай, із багатоступеневими перевалками між сховищами, причалами та експортними танкерами.</li>
<li>Обмежувальні чинники:
<ul>
<li>дефіцит малотоннажних суден;</li>
<li>конкуренція за вікна навантаження;</li>
<li>незадовільний технічний стан портового обладнання.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Альтернативні маршрути та їхня ціна</h3>
<ul>
<li>Перевалка через води <strong>Аруби та Кюрасао</strong> залишається можливою.</li>
<li><strong>Водночас</strong> такі маршрути є <strong>дорожчими за пряме завантаження</strong>, що підвищує собівартість бареля.</li>
</ul>
<h2>Потенціал експорту та технологічні рішення</h2>
<p>До введення санкцій Венесуела експортувала до США близько <strong>500 тис. барелів на добу</strong>. Досягнення цього рівня знову можливе, однак залежить від усунення інфраструктурних обмежень.</p>
<ul>
<li><strong>Розвантаження накопичених запасів</strong> може тривати <strong>3–4 місяці</strong>.</li>
<li>Ключове вузьке місце — <strong>термінал Jose</strong>, де пропускна спроможність є обмеженою.</li>
<li>Для забезпечення транспортування:
<ul>
<li>нафтові компанії імпортують <strong>нафту-нафтен</strong> зі США;</li>
<li>її використовують для <em>змішування з важкою венесуельською нафтою</em>, знижуючи в’язкість та роблячи сировину придатною для транспортування й переробки.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<p>Описана ситуація демонструє, що навіть за політичного рішення про відновлення постачання нафти ключовим фактором стає <strong>фізична спроможність логістики</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>Ринок нафти й нафтопродуктів</strong>:
<ul>
<li>диверсифікація джерел постачання має супроводжуватися оцінкою <em>реального стану інфраструктури</em>;</li>
<li>накопичення стратегічних запасів без належної логістики створює приховані ризики.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Критична інфраструктура</strong>:
<ul>
<li>зношені порти й резервуари стають точками підвищеної вразливості;</li>
</ul>
</li>
<li>
<ul>
<li>ускладнена логістика безпосередньо підвищує <em>маржу транспортування</em>;</li>
<li>дорожчі маршрути та перевалки трансформуються у вищу кінцеву ціну пального.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p><strong>Логістична стійкість</strong> є не менш важливою за доступ до ресурсу, особливо в умовах воєнних ризиків та санкційних обмежень.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Shipping-Firms-Scrambling-to-Expand-Capacity-for-Venezuela-Oil-Transfers.html">OilPrice</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/14/svitovi-sudnoplavni-kompani%d1%97-terminovo-rozshiryuyut-tankerni-potuzhnosti-dlya-eksportu-venesuelsko%d1%97-nafti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>США можуть послабити нафтові санкції проти Венесуели вже найближчим часом</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/12/ssha-mozhut-poslabiti-naftovi-sankci%d1%97-proti-venesueli-vzhe-najblizhchim-chasom/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/12/ssha-mozhut-poslabiti-naftovi-sankci%d1%97-proti-venesueli-vzhe-najblizhchim-chasom/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 12 Jan 2026 07:47:03 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[USA]]></category>
		<category><![CDATA[Venezuela]]></category>
		<category><![CDATA[Венесуэла]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153511</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30058-Санкции.jpg" alt="США можуть послабити нафтові санкції проти Венесуели вже найближчим часом"/><br />Вашингтон готується до часткового зняття санкцій з нафтового сектору Венесуели, щоб відновити експорт нафти на світові ринки та залучити масштабні інвестиції. Йдеться про десятки мільярдів доларів і потенційний вплив на глобальні ціни на нафту, попри сумніви з боку великих американських компаній. Санкції, інвестиції та нафта: нові контури політики США щодо Венесуели Міністр фінансів США Скотт [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30058-Санкции.jpg" alt="США можуть послабити нафтові санкції проти Венесуели вже найближчим часом"/><br /><p>Вашингтон готується до часткового зняття санкцій з нафтового сектору Венесуели, щоб відновити експорт нафти на світові ринки та залучити масштабні інвестиції. Йдеться про десятки мільярдів доларів і потенційний вплив на глобальні ціни на нафту, попри сумніви з боку великих американських компаній.</p>
<h3>Санкції, інвестиції та нафта: нові контури політики США щодо Венесуели</h3>
<p>Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що Вашингтон може зняти частину санкцій з Венесуели <strong>вже наступного тижня</strong>. Мета – відновлення продажу венесуельської нафти на світові ринки та запуск інвестицій у нафтогазову галузь країни.</p>
<ul>
<li><strong>Санкції можуть бути послаблені вибірково</strong>, з акцентом на транспортування та продаж сирої нафти й нафтопродуктів.</li>
<li>За словами Бессента, США прагнуть, щоб нафтові доходи знову почали працювати на <em>функціонування уряду, сектор безпеки та потреби населення Венесуели</em>.</li>
<li>Міністерство енергетики США підтвердило, що санкції <strong>вже частково відкочуються</strong> для виходу венесуельської нафти на глобальні ринки.</li>
</ul>
<h3>Політичний контекст</h3>
<p>Заяви пролунали після захоплення колишнього президента Венесуели Ніколаса Мадуро силами США та формування тимчасового уряду в Каракасі, який Дональд Трамп назвав союзником Вашингтона.</p>
<ul>
<li>США розглядають можливість використання <strong>близько 5 млрд доларів</strong> заморожених спеціальних прав запозичення МВФ, що належать Венесуелі.</li>
<li>Бессент планує переговори з керівництвом <strong>МВФ та Світового банку</strong> щодо їх повторного залучення до роботи з Каракасом.</li>
<li>Паралельно підписано указ, який <strong>забороняє судам і кредиторам</strong> арештовувати нафтові доходи Венесуели на рахунках Мінфіну США.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми знімаємо санкції з нафти, яка буде продаватися», — Скотт Бессент, міністр фінансів США</p></blockquote>
<h3>Інвестиційні очікування</h3>
<p>Дональд Трамп на зустрічі з провідними керівниками енергетичних компаній закликав інвестувати у Венесуелу <strong>щонайменше 100 млрд доларів</strong>, щоб наростити видобуток і знизити ціни на нафту в США.</p>
<ul>
<li>Частина компаній демонструє обережний оптимізм.</li>
<li>Водночас керівник ExxonMobil Даррен Вудс заявив, що країна залишається <strong>«непридатною для інвестування»</strong> без правових, фінансових та безпекових гарантій.</li>
<li>Нафтові компанії очікують <em>чітких механізмів захисту капіталу</em>, перш ніж брати на себе великі зобов’язання.</li>
</ul>
<h3>Історія санкцій</h3>
<p>США почали запроваджувати санкції проти венесуельських посадовців і компаній у <strong>2005 році</strong>, а у <strong>2019 році</strong> вони були суттєво розширені, включно з фінансовими та секторальними обмеженнями проти уряду та державної компанії <strong>Petróleos de Venezuela (PDVSA)</strong>.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.ft.com/content/c4fa621f-7605-4f07-8a7c-090c77a32f9c">Financial Times</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30058-Санкции.jpg" alt="США можуть послабити нафтові санкції проти Венесуели вже найближчим часом"/><br /><p>Вашингтон готується до часткового зняття санкцій з нафтового сектору Венесуели, щоб відновити експорт нафти на світові ринки та залучити масштабні інвестиції. Йдеться про десятки мільярдів доларів і потенційний вплив на глобальні ціни на нафту, попри сумніви з боку великих американських компаній.</p>
<h3>Санкції, інвестиції та нафта: нові контури політики США щодо Венесуели</h3>
<p>Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що Вашингтон може зняти частину санкцій з Венесуели <strong>вже наступного тижня</strong>. Мета – відновлення продажу венесуельської нафти на світові ринки та запуск інвестицій у нафтогазову галузь країни.</p>
<ul>
<li><strong>Санкції можуть бути послаблені вибірково</strong>, з акцентом на транспортування та продаж сирої нафти й нафтопродуктів.</li>
<li>За словами Бессента, США прагнуть, щоб нафтові доходи знову почали працювати на <em>функціонування уряду, сектор безпеки та потреби населення Венесуели</em>.</li>
<li>Міністерство енергетики США підтвердило, що санкції <strong>вже частково відкочуються</strong> для виходу венесуельської нафти на глобальні ринки.</li>
</ul>
<h3>Політичний контекст</h3>
<p>Заяви пролунали після захоплення колишнього президента Венесуели Ніколаса Мадуро силами США та формування тимчасового уряду в Каракасі, який Дональд Трамп назвав союзником Вашингтона.</p>
<ul>
<li>США розглядають можливість використання <strong>близько 5 млрд доларів</strong> заморожених спеціальних прав запозичення МВФ, що належать Венесуелі.</li>
<li>Бессент планує переговори з керівництвом <strong>МВФ та Світового банку</strong> щодо їх повторного залучення до роботи з Каракасом.</li>
<li>Паралельно підписано указ, який <strong>забороняє судам і кредиторам</strong> арештовувати нафтові доходи Венесуели на рахунках Мінфіну США.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми знімаємо санкції з нафти, яка буде продаватися», — Скотт Бессент, міністр фінансів США</p></blockquote>
<h3>Інвестиційні очікування</h3>
<p>Дональд Трамп на зустрічі з провідними керівниками енергетичних компаній закликав інвестувати у Венесуелу <strong>щонайменше 100 млрд доларів</strong>, щоб наростити видобуток і знизити ціни на нафту в США.</p>
<ul>
<li>Частина компаній демонструє обережний оптимізм.</li>
<li>Водночас керівник ExxonMobil Даррен Вудс заявив, що країна залишається <strong>«непридатною для інвестування»</strong> без правових, фінансових та безпекових гарантій.</li>
<li>Нафтові компанії очікують <em>чітких механізмів захисту капіталу</em>, перш ніж брати на себе великі зобов’язання.</li>
</ul>
<h3>Історія санкцій</h3>
<p>США почали запроваджувати санкції проти венесуельських посадовців і компаній у <strong>2005 році</strong>, а у <strong>2019 році</strong> вони були суттєво розширені, включно з фінансовими та секторальними обмеженнями проти уряду та державної компанії <strong>Petróleos de Venezuela (PDVSA)</strong>.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.ft.com/content/c4fa621f-7605-4f07-8a7c-090c77a32f9c">Financial Times</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/12/ssha-mozhut-poslabiti-naftovi-sankci%d1%97-proti-venesueli-vzhe-najblizhchim-chasom/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/venesuela/feed/ ) in 0.26633 seconds, on Nov 15th, 2026 at 3:47 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Nov 15th, 2026 at 4:47 pm UTC -->