Представники провідних бізнес-спільнот України звернулися до Президента, Верховної Ради і Кабінету Міністрів з проханням про термінову допомогу у відновленні ділової активності в Україні.

Звернення оприлюднено на сайті ТПП.

Ініціатори звернення констатують, що наразі повністю припинили діяльність 54% і майже зупинили свою діяльність 25% підприємств. 21% підприємств провели релокацію (2% – повністю, 12% – частково, 7% – в процесі релокації), водночас 31% не встигли її провести. Середні прямі втрати одного підприємства за два тижні війни – 1,5 млн грн.

Пропозиції бізнесу до української влади включають наступні заходи:

1. Невідкладно лібералізувати податкову систему України у частині податків на працю, ухвалення введення податку на виведений капітал та фіскалізації виключно ризикових активів.

2. Лібералізувати трудові відносини (законопроект 5371). Визначити офіційний порядок бронювання ключових співробітників підприємств від призову для збереження можливості функціонування підприємств.

3. Невідкладно прийняти законопроєкти №5688 і №5689 в цілому, що дозволить терміново провести релокацію виробничих підприємств на Західну Україну та відновити робочі місця.

4. Забезпечити доступ до кредитних ресурсів — розширити програму безвідсоткового кредитування бізнесу на період військового стану. На поточний момент банки фактично припинили кредитування бізнесу, що унеможливлює переміщення та перезапуск.

5. Вирішити питання автомобільної логістики в експорті й імпорті, надати можливість і українським, і іноземним перевізникам використовувати українських водіїв в міжнародних перевезеннях.

6. Розширити перелік дозволених критичних позицій імпорту для функціонування вітчизняних виробничих підприємств, включивши туди необхідні для виробництва інгредієнти та компоненти, а також промислове обладнання для відновлення виробничих процесів.

7. Забезпечити безперебійність і швидкість товарної логістики всередині України, зокрема врегулювати перевірки вантажівок на блок-постах територіальної оборони.

Читайте у Терміналі: Кабмін пропонує знизити податкове навантаження на пальне.

Верховна Рада 242 голосами ухвалила у першому читанні проєкт закону №5436-д «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку систем накопичення енергії».

Про це повідомляється на сайті парламенту.

Метою законопроєкту в пояснювальній записці зазначено необхідність законодавчого врегулювання діяльності з накопичення енергії та визначення статусу систем накопичення енергії та оператора системи накопичення енергії.

Документ пропонує внести зміни до законів «Про ринок електричної енергії» та «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» щодо поширення повноважень регулятора на діяльність з накопичення енергії.

Зокрема, доопрацьованим законопроєктом:

• запроваджуються нові терміни: система накопичення енергії; оператор системи накопичення енергії та повністю інтегровані елементи мережі;
• створюється новий учасник ринку електроенергії – оператор системи накопичення енергії та визначаються його права та обов’язки;
• регулюється питання ліцензування діяльності щодо накопичення енергії;
• регулюється питання щодо можливості використання системи накопичення енергії споживачами, а також виробниками е/е, зокрема, виробниками е/е за «зеленим тарифом»;
• встановлюється загальна заборона для оператора системи передачі та операторів систем розподілу здійснювати діяльність із накопичення енергії.

Під час години запитань до уряду Верховна Рада заслухає міністра енергетики Германа Галущенка щодо ситуації з тарифами.

Про це голова Верховної Ради Дмитро Разумков заявив на Погоджувальній раді депутатських фракцій і груп у понеділок, 4 жовтня.

«Щодо питання тарифів – пропоную запросити до стін Парламенту міністра енергетики і заслухати його, щоби зрозуміти, яка готовність до опалювального сезону, яке буде наповнення газових сховищ, чи розраховуємо ми на ту ціну, яка є сьогодні», – сказав Дмитро Разумков. Таку пропозицію підтримали інші учасники засідання Погоджувальної ради.

Голова парламенту наголосив, що питання тарифів сьогодні турбує багатьох громадян.

«Нещодавно був підписаний меморандум, в якому закріплені ціни на газ для населення. Але паралельно з цим залишилося багато запитань. Наприклад, чому в нас сьогодні на дев’ять млрд кубів газу менше закачано в сховище, чому ми його не закачали за тими цінами, які були влітку, а не по 1200, як є сьогодні», – наголосив Разумков.

Також, за словами Дмитра Разумкова, під питанням залишається ціна газу для бюджетних установ.

«Закріплена ціна в меморандумі – 13660 гривень для комунальних підприємств, але це ціна без ПДВ та транспортування. Мені багато мерів повідомили, що ціна буде близько 19100 гривень. Тому давайте людям казати правду, щоби вони розуміли, на що розраховувати», – зауважив Дмитро Разумков.

Читайте в «Терміналі», прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що країна готова до опалювального сезону, тарифи не зростатимуть.

Верховна Рада на засіданні 9 вересня підтримала у першому читанні законопроєкт «Про альтернативні види палива» щодо розвитку виробництва біометану.

Законопроєкт №5464 підтримали 300 народних депутатів, пише  Біоенергетична асоціація Україниу Фейсбук.

Ціль законопроєкту – створити законодавчі умови для виробництва і використання біометану в Україні.

Так, законопроєкт вирішує три основних завдання: законодавчо регламентує термін «біометан» як біогаз, що за своїми фізико-технічними характеристиками відповідає нормативно-правовим актам на природний газ для подачі до газотранспортної та газорозподільної системи або для використання як моторного палива; створює «Реєстр біометану» – електронну систему облікових записів, призначену для реєстрації поданого до газотранспортної або газорозподільної системи та відібраного з газотранспортної або газорозподільної системи обсягу біометану, а також для формування гарантій походження біометану, їх передачі, розподілу або анулювання та надання сертифікатів походження біометану; встановлює порядок формування гарантій походження біометану.

Раніше «Термінал» писав, законопроєкт №3356-д про обов’язкове використання рідкого біопалива (біокомпонентів) в транспортній галузі з 1 травня 2022 ухвалила Верховна Рада в першому читанні.

Прийнято Закон «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу».

Інформує сайт Верховної Ради України.

Законом визначено організаційні та економічні заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу і поширюється на відносини із врегулювання заборгованості за спожитий природний газ, послуги його розподілу та транспортування.

Закон встановлює порядок участі суб’єктів ринку природного газу у процедурі врегулювання заборгованості за природний газ та послуги з його транспортування, а також на законодавчому рівні закріплює шляхи та механізми врегулювання такої заборгованості, а саме:

- проведення взаєморозрахунків із залученням коштів державного бюджету;

- реструктуризації залишку непогашеної заборгованості на визначених законом умовах;

- списання пені, штрафних та фінансових санкцій, нарахованих на заборгованість, що підлягає урегулюванню згідно закону за умови погашення тіла боргу.

Раніше Термінал писав, що облгази збільшили простроковану заборгованість перед Оператором ГТС України.

Наступного тижня Верховна Рада збереться на два позачергові засідання – у вівторок та четвер.

Їх може скликати президент Володимир Зеленський, сказав голова партії “Слуга народу” Олександр Корнієнко в коментарі “Радіо Свобода”

“Наступного тижня планується два засідання – у вівторок (13 липня) та четвер (15 липня). Швидше за все, їх буде просити скликати президент України. Засідання у вівторок буде присвячене ухваленню закону про реформу “Укроборонпрому” та іншим законопроєктам”, — сказав  Корнієнко.

На засіданні  у четвер Рада розгляне цілий пакет, близько восьми екологічних законів.

“Вони присвячені різним регулюванням в екологічній сфері, приєднання України до такої екологічної ініціативи як “Смарагдова мережа”, підсилення різних моментів у лісовій галузі, тобто екологічні закони. Також закони про цифровізацію, реформу цифрової трансформації.

Теж, швидше за все, будуть розглядатися на позачерговому засіданні “закон про paperless”, який потрібно до 24 серпня ухвалити, законопроєкт про “Дія Сіті” в другому читанні, законопроєкт про віртуальні активи”,- додав Олександр Корнієнко.

Читайте в «Терміналі», Рада ухвалила у 1 читанні використання не менше 5% біопалива в автобензинах з 1 травня 2022 року.

Законопроєкт №3356-д про обов’язкове використання рідкого біопалива (біокомпонентів) в транспортній галузі з 1 травня 2022 ухвалила Верховна Рада в першому читанні.

За таке рішення проголосували 293 народних депутатів 30 червня, пише Енергореформа.

Авторами законодавчої ініціативи є низка народних депутатів, зокрема, Андрій Герус, Олег Семінський, Андрій Жупанин  тощо. Голова енергокомітета Ради Андрій Герус зазначив, що цей законопроєкт є важливим для екології та розвитку аграрного сектора, вітчизняні підприємства «з легкістю можуть виробляти біоетанол».

Згідно з текстом законопроєкту №3356-д на сайті Ради, він визначає обов’язковий вміст рідкого біопалива (біокомпонентів) у всіх обсягах автомобільних бензинів з 1 травня 2022 року не менше 5% при абсолютної похибки ± 0,5%.

Винятком є ​​бензини з октановим числом 98 і вище, а також ті, що поставляються для потреб Міністерства оборони. Передбачається також ведення обліку змісту рідкого біопалива згідно затверджується профільним міністерством порядку. Суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність з виробництва та / або імпорту палива, а також торгівлю їм, зобов’язуються не пізніше 1 липня року, наступного за звітним, надавати адміністратору обліку інформацію про фактичний зміст біокомпонентів.

Читайте в «Терміналі», на засіданні 30 червня Верховна Рада ухвалила в другому читанні законопроєкт №4578-1 про внесення змін до низки законів щодо деяких питань приєднання до газотранспортної або газорозподільчої системи, спрямований на спрощення таких приєднань.

Голова Верховної ради Дмитро Разумков заявив, що у парламенті хочуть заслухати главу Міністерства енергетики Германа Галущенка.

Його можуть заслухати на годині запитань до уряду уже цієї п’ятниці, пише РБК.

Про це він заявив під час засідання погоджувальної ради парламенту.

«Звертаюся до колег зазначати свої пропозиції по годині запитань до уряду. Минулого разу ми домовлялися, що у цю п’ятницю заслухаємо пана Германа Галущенко, міністра енергетики, щодо того, як пройшов минулий цикл, що нам і що людям очікувати в наступному циклі», — сказав Разумков.

В кінці квітня парламент призначив нового главу Міністерства енергетики України. Ним став Герман Галущенко.

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №5550, який передбачає для стаціонарів з пацієнтами з COVID-19, обладнаних власними кисневими станціями, тариф на е/е в розмірі 50% від  тарифу для непобутових споживачів.

Про це свідчить інформація на сайті парламенту.

Законопроєкт пропонує внести відповідні доповнення до перехідних положень закону про ринок електроенергії та встановити для опорних закладів охорони здоров’я, які виробляють стаціонарне лікування пацієнтів з COVID-19 і обладнаних власними системами генерації кисню з навколишнього повітря за технологією PSA (кисневі станції), тариф на е/е в розмірі 50% від  тарифу для відповідної групи непобутових споживачів.

Пільговий тариф пропонується встановити з метою безперебійного виробництва кисню для стаціонарного лікування пацієнтів з COVID-19 безпосередньо на місці його застосування на час дії карантину та/або введення надзвичайного стану, пов’язаного з COVID-19.

Згідно із законопроєктом, порядок компенсації збитків електропостачальників у зв’язку з встановленням пільги для установ охорони здоров’я встановлюється Національною комісією, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики й комунальних послуг (НКРЕКП).

Читайте в «Терміналі» також, Укренерго: В перші дні травня споживання електроенергії знизилося.