Європейська комісія представила масштабний пакет антикризових заходів у відповідь на загострення конфлікту на Близькому Сході та новий стрибок цін на енергоносії. Брюссель планує посилити контроль над паливними резервами, запровадити моніторинг постачання моторних палив, підтримати населення й бізнес під час цінових піків та прискорити відмову від імпортованих викопних видів палива. Додаткові витрати Європейського Союзу на імпорт енергії вже перевищили 24 млрд євро без отримання додаткових фізичних обсягів енергоносіїв.

Брюссель відповідає на енергетичну кризу новими інструментами контролю та підтримки ринку

Зростання геополітичної напруженості на Близькому Сході вкотре продемонструвало вразливість Європейського Союзу до коливань світових енергетичних ринків. Саме тому Європейська комісія запропонувала комплекс заходів, спрямованих одночасно на посилення енергетичної безпеки, захист споживачів та прискорення переходу до чистої енергетики.

За оцінкою Брюсселя, через подорожчання енергоносіїв країни ЄС вже витратили понад 24 млрд євро додаткових коштів на імпорт енергії, не отримавши при цьому жодних додаткових фізичних обсягів ресурсів. Така ситуація стала наочним підтвердженням залежності Європи від імпортованих викопних видів палива.

«Вибір, який ми робимо сьогодні, визначатиме нашу здатність протистояти нинішнім викликам і майбутнім кризам», — заявила президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

Новий паливний моніторинг Європейського Союзу

Одним із ключових рішень стане створення Європейського обсерваторію пального, який здійснюватиме постійний контроль за ситуацією на ринку транспортних енергоносіїв.

• Моніторинг обсягів виробництва пального.
• Контроль імпорту та експорту енергоносіїв.
• Аналіз рівня комерційних і стратегічних запасів.
• Раннє виявлення ризиків дефіциту постачання.
• Оцінка забезпеченості транспортного сектору паливом.

Особливу увагу приділятимуть таким критично важливим продуктам, як дизельне пальне та авіаційне паливо, які мають стратегічне значення для економіки Європейського Союзу.

Координація резервів газу та нафти

Європейська комісія також пропонує суттєво посилити взаємодію між державами-членами у сфері управління запасами енергоресурсів.

• Координація заповнення підземних сховищ газу.
• Спільне управління нафтовими резервами.
• Можливе використання стратегічних запасів у кризових ситуаціях.
• Підтримання стабільного постачання транспортних палив.

Такий підхід має підвищити стійкість європейського ринку до зовнішніх шоків та мінімізувати ризики перебоїв із постачанням.

Підтримка населення та бізнесу

Пакет заходів передбачає тимчасові інструменти захисту від різких цінових коливань.

• Цільова фінансова підтримка домогосподарств.
• Енергетичні ваучери для найбільш уразливих споживачів.
• Соціальні програми компенсації витрат.
• Тимчасове зниження податків на електроенергію.
• Розширення можливостей державної підтримки окремих секторів економіки.

Для цього Брюссель готовий надати країнам-членам більшу гнучкість у застосуванні правил державної допомоги.

Електрифікація як інструмент енергетичної незалежності

До літа Європейська комісія планує представити окремий план електрифікації економіки.

Документ передбачатиме:

• Прискорене заміщення викопного палива у промисловості.
• Розвиток електрифікованого транспорту.
• Підвищення енергоефективності будівель.
• Модернізацію електричних мереж.
• Нарощування потужностей відновлюваної енергетики.

Фактично Брюссель розглядає електрифікацію як довгострокову відповідь на ризики, пов’язані з імпортом нафти, газу та нафтопродуктів.

Ціна енергетичної незалежності

За оцінкою Європейської комісії, реалізація енергетичного переходу потребуватиме близько 660 млрд євро інвестицій щороку до 2030 року.

Йдеться про мобілізацію як державного, так і приватного капіталу для розвитку енергетичної інфраструктури, відновлюваних джерел енергії та нових технологій.

Запропонований пакет демонструє, що Європейський Союз дедалі більше розглядає енергетичну безпеку не лише як питання постачання ресурсів, а як комплексну політику, що поєднує контроль паливного ринку, захист споживачів, розвиток інфраструктури та прискорення переходу до власних джерел чистої енергії.

Джерело: Terminal

За матеріалами: ECO Portugal

У 2026 році споживання електроенергії у США може сягнути майже 4 250 млрд кВт·год, а у 2027 році зрости ще на 3,1%. Головний драйвер — комерційний сектор, до якого входять дата-центри. Це важливий сигнал для всього енергетичного ринку: зростання попиту на електроенергію посилює навантаження на генерацію, мережі, паливний баланс і вартість енергоресурсів.

Електроенергія стає ключовим індикатором попиту на енергію у США

Прогноз Управління енергетичної інформації США показує, що американський енергетичний ринок переходить до нового етапу. Якщо раніше найбільшим споживачем електроенергії традиційно був житловий сектор, то тепер центр зростання зміщується до комерційного сегмента.

У 2026 році загальне споживання електроенергії у США очікується на рівні майже 4 250 млрд кВт·год. Це на 1,3% більше, ніж у 2025 році. У 2027 році прогнозується подальше зростання ще на 3,1%.

• BkWh — це мільярд кіловат-годин, одиниця виміру великих обсягів електроспоживання.
• Комерційний сектор включає бізнес, офісну інфраструктуру, торговельні об’єкти та дата-центри.
• Дата-центри стають одним із головних джерел нового попиту, оскільки потребують великих обсягів електроенергії для обробки й зберігання даних.

Комерційний сектор наближається до історичного перелому

Найважливіша зміна полягає у тому, що комерційне споживання електроенергії у США вже у 2026 році майже зрівняється з житловим сектором. Обидва сегменти, за прогнозом, споживатимуть приблизно по 1 530 млрд кВт·год.

У 2027 році комерційний сектор, імовірно, вперше за всю історію спостережень перевищить житлове споживання. Це означає не просто статистичну зміну, а глибшу перебудову структури енергетичного попиту.

• продаж електроенергії комерційному сектору зросте на 2,2% у 2026 році;
• у 2027 році очікується прискорення зростання до 5,3%;
• житловий сектор у 2026 і 2027 роках зростатиме лише приблизно на 0,5% щороку.

Для енергетичного ринку це означає, що новий попит формується не стільки домогосподарствами, скільки цифровою інфраструктурою, сервісною економікою та бізнесом.

Промисловість також збільшує попит

Промисловий сектор США також демонструє зростання електроспоживання. У 2026 році воно має збільшитися на 1,0%, а у 2027 році — на 4,0%, досягнувши 1 095 млрд кВт·год.

Найсильніше зростання попиту в комерційному та промисловому секторах очікується у регіоні West South Central. Ключовий чинник — розвиток дата-центрів і виробництва у Техасі.

Це важливо й для ринків палива, оскільки розширення промислової активності та електричного навантаження впливає на структуру попиту на енергоресурси, включно з паливом для генерації та логістикою енергопостачання.

Ціни для населення продовжують зростати

Середня ціна електроенергії для побутових споживачів у США у 2026 році прогнозується на рівні 18,2 цента за кВт·год. Це майже на 5% більше, ніж у 2025 році. Подібне зростання вже відбулося між 2024 і 2025 роками.

У 2027 році темп подорожчання має сповільнитися до приблизно 2%. Водночас зростання цін очікується в усіх регіонах США.

• найбільше подорожчання прогнозується у регіонах уздовж Східного узбережжя;
• у Mid-Atlantic, East North Central і South Atlantic середньорічне зростання цін у 2024–2027 роках оцінюється у 5–7%;
• серед причин названо вищі ціни палива для генерації та витрати на посилення електромереж.

Окреме значення має модернізація мереж. Енергокомпанії закладають у тарифи витрати на захист інфраструктури від екстремальної погоди та адаптацію до вищого попиту на електроенергію. Це пояснює, чому навіть за наявності різних джерел генерації кінцева ціна для споживача продовжує зростати.

Вугільний ринок: запаси тиснуть на ціни

На вугільному ринку США ситуація відрізняється від ринку електроенергії. Попри зростання регіональних спотових цін за останній рік, середня вартість вугілля, доставленого до електроенергетичного сектору, у 2026 році має знизитися до 2,36 долара за млн британських теплових одиниць. Наприкінці 2025 року цей показник становив 2,42 долара за млн британських теплових одиниць.

• MMBtu — мільйон британських теплових одиниць, стандартна одиниця виміру енергетичної цінності палива.
• Спотовий ринок — ринок короткострокових угод, де ціна формується швидше, ніж у довгострокових контрактах.
• MMst — мільйон коротких тонн; одна коротка тонна дорівнює приблизно 907 кг.

Вартість вугілля для електрогенерації значною мірою визначається витратами на видобуток і транспортування. Водночас на неї впливають регіональний баланс попиту та пропозиції, а також конкуренція з природним газом.

Вугільний ринок менш ліквідний і менш активний, ніж ринок природного газу. Це пов’язано з різними марками вугілля та специфічними вимогами електростанцій до палива. Тому зміни попиту й пропозиції частіше проявляються із затримкою через строкові контракти, а не миттєво через спотові ціни.

Накопичення запасів створює понижувальний тиск

Запаси вугілля в електроенергетичному секторі США до кінця 2026 року, за прогнозом, зростуть на 12% і досягнуть 123 млн коротких тонн. Це створює тиск на ціни.

Причина — розширення дисбалансу між пропозицією та внутрішнім попитом:

• споживання вугілля у 2026 році скоротиться на 36 млн коротких тонн, або на 8%;
• видобуток зменшиться лише на 10 млн коротких тонн, або на 2%;
• експорт, навпаки, має зрости на 4 млн коротких тонн, або на 5%.

Це означає, що внутрішній ринок вугілля у США входить у фазу надлишкової пропозиції. Для електроенергетики це може стримувати паливну складову витрат, але для виробників вугілля така динаміка створює ризик слабшого цінового середовища.

Що це означає для ширшого енергетичного ринку

Наведені дані показують дві протилежні тенденції. З одного боку, електроспоживання у США зростає через дата-центри, промисловість і виробництво. З іншого боку, вугільний сегмент стикається зі зниженням внутрішнього попиту та накопиченням запасів.

Для ринку нафти й нафтопродуктів це важливо як індикатор ширшої зміни енергетичної структури. Електроенергія дедалі більше стає базовим ресурсом для економічного зростання, а паливна складова тарифів і витрати на мережі дедалі сильніше впливають на кінцеву ціну для споживача.

У практичному вимірі це означає, що аналіз цін на енергоресурси вже не може обмежуватися лише нафтою, газом чи нафтопродуктами. Попит на електроенергію, стан генерації, запаси палива для електростанцій і витрати на мережі стають частиною єдиної цінової картини.

Джерело: Terminal.

За матеріалами: U.S. Energy Information Administration, Short-Term Energy Outlook, May 2026.

Новий звіт IRENA показує: сонячна й вітрова генерація у поєднанні з акумуляторним зберіганням уже здатні забезпечувати надійну електроенергію 24/7 за ціною, нижчою або співставною з вугіллям і газом. Для нафтового й паливного ринку це сигнал про посилення довгострокового тиску на викопні енергоносії, особливо в умовах геополітичних шоків і цінової волатильності.

Ціновий перелом на енергоринку

• Сонце плюс акумулятори у регіонах із якісним ресурсом дають стабільну електроенергію за 54–82 долари за МВт-год.
• Для порівняння, нова вугільна генерація в Китаї оцінюється у 70–85 доларів за МВт-год, а нова газова генерація у світі — понад 100 доларів за МВт-год.
• Це означає, що аргумент про «дешевизну» викопного палива слабшає там, де сонячний і вітровий ресурс достатньо сильний.

Геополітика проти викопного палива

• У матеріалі прямо зазначено, що ринки нафти й газу залишаються вразливими до геополітичних шоків.
• Серед прикладів названо триваючі перебої в районі Ормузької протоки.
• Для споживачів пального це важливо: нестабільність викопних ринків означає ризик цінових коливань, тоді як локальна відновлювана генерація з накопиченням зменшує залежність від зовнішніх маршрутів і політичних криз.

Що змінило акумуляторне зберігання

• IRENA вказує, що з 2010 року встановлена вартість сонячної фотоелектричної генерації знизилася на 87%.
• Наземна вітрова генерація подешевшала на 55%.
• Вартість акумуляторного зберігання впала ще різкіше — на 93%.
• Саме це робить гібридні системи сонця, вітру й батарей не лише екологічною, а й економічною альтернативою викопному паливу.

Висновок для нафтового й паливного ринку

• Нафта й нафтопродукти не зникають із балансу негайно, але їхня стратегічна перевага слабшає там, де електроенергія може вироблятися локально, стабільно й дешевше.
• Цілодобова відновлювана генерація зменшує залежність економік від імпортованих енергоносіїв і цінових шоків.
• Для великих споживачів електроенергії, зокрема штучного інтелекту й дата-центрів, безперервність постачання стає комерційним критерієм, а гібридні відновлювані системи вже позиціонуються як рішення для таких потреб.

Прогноз вартості

• IRENA оцінює, що у 2020 році стабільна сонячна генерація з акумуляторами коштувала понад 100 доларів за МВт-год.
• До 2025 року в регіонах із високою інсоляцією та сильними вітровими коридорами вартість знизилася до 54–82 доларів за МВт-год.
• Очікується подальше зниження приблизно на 30% до 2030 року і приблизно на 40% до 2035 року.
• На найкращих майданчиках до 2035 року стабільна вартість може опуститися нижче 50 доларів за МВт-год.

Приклади ринкової конкурентності

• Комплекс Al Dhafra в Об’єднаних Арабських Еміратах, що поєднує сонячну генерацію з акумуляторним зберіганням, уже забезпечує 1 ГВт стабільної чистої електроенергії приблизно за 70 доларів за МВт-год.
• Для вітру з акумуляторами оцінки IRENA на 2025 рік становлять від 59 доларів за МВт-год у Внутрішній Монголії до 88–94 доларів за МВт-год у Бразилії, Німеччині та Австралії.
• До 2030 року ці витрати можуть знизитися до 49–75 доларів за МВт-год на цих ринках.

Позиції авторів матеріалу

Найгірша енергетична криза за десятиліття показала справжню ціну залежності від викопного палива. Але тепер можливий інший шлях. Відновлювана енергетика дедалі більше стає найдоступнішим, надійним і безпечним варіантом. — Антоніу Гутерреш, Генеральний секретар ООН

Цілодобова відновлювана енергетика тепер конкурентна за вартістю з викопним паливом. Давній аргумент, що відновлюваним джерелам бракує надійності, більше не працює. — Франческо Ла Камера, генеральний директор IRENA

Підсумок

• Головний висновок: гібридні системи сонця, вітру й акумуляторів переходять із категорії перспективної технології в категорію практичного конкурента викопного палива.
• Для паливного ринку: це означає посилення довгострокового тиску на нафту, газ і вугілля в сегментах, де електроенергія може замінювати енергетичну залежність від імпортованого палива.
• Для споживачів: ключовою перевагою стає не лише ціна, а й захист від геополітичних ризиків, нестабільності маршрутів і волатильності викопних ринків.

Джерело: Terminal

За матеріалами: International Renewable Energy Agency

Європа стикається з різким зростанням цін на електроенергію через перебої у глобальних постачаннях нафти й газу, спричинені геополітичним конфліктом навколо Ірану. Найбільш вразливими виявилися країни з високою залежністю від викопного палива, тоді як держави з розвиненою відновлюваною енергетикою демонструють більшу стабільність. Ситуація посилює роль «зеленої» енергетики як фактору цінової стійкості та енергетичної безпеки.

Енергетична криза в Європі: ціновий шок і нова роль відновлюваних джерел

Причини зростання цін: вплив газу як ключового цінового індикатора

• Європейський ринок електроенергії зазнає різкого підвищення цін через перебої у глобальних постачаннях нафти й газу.
• Основний фактор — геополітична напруженість навколо Ірану, яка обмежує доступність енергоресурсів.
• Газ визначає ціну електроенергії у багатьох країнах Європи, тому будь-яке подорожчання газу автоматично підвищує вартість електрики.
• Це пояснюється тим, що газові електростанції часто є «граничними» — тобто саме вони визначають кінцеву ринкову ціну.

Різниця між країнами: залежність від викопного палива проти ВДЕ

• Країни з високою часткою викопного палива стикаються з найбільш різким зростанням оптових цін.
• Натомість держави з розвиненою відновлюваною енергетикою демонструють вищу цінову стабільність.
• Зокрема, регіони з потужною гідроенергетикою змогли утримати відносно стабільні оптові ціни.
• Гідро-, вітрова та сонячна генерація не залежать від імпортованого палива, що знижує ризики цінових коливань.

Структурні проблеми енергосистеми Європи

• Попри розвиток ВДЕ, багато країн все ще використовують газ як балансуюче джерело енергії.
• Це означає, що навіть при значній частці «зеленої» генерації ціни залишаються залежними від газу.
• Країни з диверсифікованим енергобалансом (ВДЕ + атомна енергетика) демонструють більш помірне зростання цін.

Вплив на споживачів і бізнес

• Зростання тарифів на електроенергію поступово відчувають як домогосподарства, так і підприємства.
• Рівень впливу суттєво різниться залежно від:
  • структури енергобалансу країни;
  • державної політики;
  • ступеня залежності від імпортного палива.

Висновки: стратегічні зміни на ринку енергії

• Прискорення переходу до ВДЕ стає ключовим напрямом енергетичної політики Європи.
• Диверсифікація джерел енергії доводить свою ефективність у зниженні цінових ризиків.
• Зменшення залежності від імпортних викопних ресурсів розглядається як фактор економічної стабільності.
• Криза стимулює розвиток:
  • систем зберігання енергії;
  • локальних джерел генерації;
  • стійкої енергетичної інфраструктури.
• Ціноутворення дедалі більше залежить від структури генерації: чим більша частка ВДЕ, тим нижча волатильність цін.

Джерело: Terminal

За матеріалами: The Economic Times Energy

Глобальний енергетичний ринок переживає один із найбільших шоків в історії: перекриття Ормузької протоки спричинило різке зростання цін на нафту понад 100 дол./барель і водночас прискорює перехід до відновлюваних джерел енергії. Попри масштаб кризи, її економічні наслідки можуть бути менш руйнівними, ніж у ХХ столітті, завдяки диверсифікації енергобалансу.

Глобальний нафтовий шок: масштаби та наслідки

Блокада Ормузької протоки, через яку у 2025 році проходило понад третину світової торгівлі сирою нафтою, стала безпрецедентною подією для енергетичного ринку.

Ключові параметри кризи

• Ціни на нафту перевищили 100 дол./барель на тлі різкого скорочення постачання
• Найбільший збій постачання в історії — більш ніж удвічі перевищує кризу Суецького каналу 1956 року
• Глобальний економічний ефект — значний, але потенційно слабший, ніж у минулому

Причина меншого впливу — зміна структури енергоспоживання: якщо раніше нафта забезпечувала майже половину світової енергії, то нині її частка суттєво нижча.

«Є мало ознак того, що війна з Іраном спричинить економічний біль, подібний до того, що був пів століття тому» — The New York Times

Енергетична диверсифікація як фактор стійкості

Сучасна енергосистема є значно більш диверсифікованою, що підвищує її стійкість до шоків постачання.

• Відновлювані джерела енергії (сонце, вітер) стали дешевшими та доступнішими
• Акумуляторні системи дозволяють накопичувати енергію та зменшують залежність від викопного палива
• Зниження ролі нафти у глобальному енергобалансі пом’якшує кризові наслідки

Водночас різке подорожчання нафти може стати каталізатором ще швидшого переходу до «зеленої» енергетики.

«Коли технологія стає конкурентною за ціною, настає переломний момент її впровадження» — Антуан Ванер-Жонс, BloombergNEF

Прискорення енергетичного переходу

Попередні прогнози передбачали стабільні темпи розвитку сонячної енергетики у 2026 році. Однак затяжний конфлікт може радикально змінити ситуацію.

• Зростання попиту на сонячні панелі та батареї через високу вартість нафти
• Історичний прецедент: енергетичні кризи раніше вже стимулювали перехід до ВДЕ
• Європа після санкцій проти росії наростила власні потужності ВДЕ
• Країни, що розвиваються, зокрема Пакистан, демонструють найшвидше зростання сонячної генерації

Китай як ключовий бенефіціар

Глобальний енергетичний перехід має й геополітичний вимір — він посилює позиції Китаю.

• Китайські сонячні панелі стали основою світового буму ВДЕ
• Залежність від китайського виробництва зростає, особливо у бідніших країнах
• Стратегічна підготовка до нафтових шоків включає:
  • накопичення значних запасів нафти
  • посилення торгівлі з росією
  • перехід на електромобілі

«Їхня стратегія дала їм величезний буфер» — Міхал Мейдан, Оксфордський інститут енергетичних досліджень

У разі глобального переходу до електроенергії Китай може закріпити статус першої «електродержави» світу.

Довгострокові перспективи: нафта ще не здає позиції

Попри потужний імпульс для розвитку ВДЕ, повна відмова від нафти — питання віддаленого майбутнього.

• Енергетичний перехід триває, але знаходиться лише на середній стадії
• Нафта залишається критично важливою для світової економіки
• Трансформація енергосистеми потребує часу

«Світ після нафти залишається далеким майбутнім» — Девід Сандалоу, Колумбійський університет

Висновки для України в умовах війни

Ринок нафти та нафтопродуктів

• Зростання цін понад 100 дол./барель означає посилення цінового тиску на імпортні нафтопродукти
• Необхідність диверсифікації джерел постачання стає критичною через глобальні ризики блокад
• Формування стратегічних запасів набуває особливого значення в умовах можливих перебоїв при умовы захисту від ворожіх ударів.

Енергетична безпека та інфраструктура

• Розвиток децентралізованої генерації (сонце, вітер  + накопичувачі) підвищує стійкість до атак
• Інвестиції у ВДЕ можуть зменшити залежність від імпорту викопного палива
• Розосередження енергетичних потужностей знижує ризики масованих ударів

Ціноутворення та ринок

• Подорожчання нафти змінює структуру ціни пального, вимагає збереження конкуренціії на ринку для недопущення цінових спекуляцій
• Зростає роль альтернативної енергетики як конкурентного фактору
• Маржинальність традиційних видів палива стає більш волатильною

Ключовий висновок: глобальна криза підсилює тренд на енергетичну незалежність, що для України означає необхідність пришвидшення розвитку власної відновлюваної генерації та підвищення стійкості енергосистеми.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice, ЗМІ

До кінця 2026 року Узбекистан має намір запустити 6770 МВт нових генеруючих потужностей, зокрема сонячні, теплові, вітрові електростанції та системи накопичення енергії. Загальний інвестиційний портфель паливно-енергетичного комплексу країни налічує 133 проєкти на 51,4 млрд доларів. Виробництво електроенергії планується довести до 90 млрд кВт·год — це на 40% більше, ніж у 2020 році.

Енергетична стратегія Узбекистану: цифри, завдання, темпи

Поточний стан і амбіції

Президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв провів нараду щодо реалізації великих енергетичних проєктів, підвищення стійкості енергосистеми та енергоефективності. Обговорення відбулося у форматі критичного аналізу — з акцентом на затягування процедур і необхідність пришвидшення рішень.

• Сумарна встановлена генеруюча потужність країни — 25,8 тис. МВт.
• Із них 8000 МВт (31%) забезпечують сонячні, вітрові та гідроелектростанції.
• У 2026 році виробництво електроенергії планують довести до 90 млрд кВт·год.
• Це на 40% більше, ніж у 2020 році.

КВт·год (кіловат-година) — це одиниця вимірювання обсягу виробленої або спожитої електроенергії. Для розуміння масштабів: 90 млрд кВт·год — це рівень, що відповідає потребам економіки з високими темпами індустріального розвитку.

На тлі економічного зростання та розширення промисловості у 2026 році очікується додаткове зростання споживання електроенергії ще на 1 млрд кВт·год.

Нові потужності: структура генерації

До кінця року планується введення 6770 МВт нових потужностей, зокрема:

• 2800 МВт — сонячна генерація;
• 2500 МВт — теплова генерація;
• 470 МВт — вітрова генерація;
• 68 МВт — гідроенергетика;
• 884 МВт — системи накопичення енергії.

Системи накопичення енергії — це технології, які дозволяють зберігати електроенергію (зокрема від сонячних і вітрових станцій) та використовувати її у пікові години споживання, підвищуючи стабільність енергосистеми.

Інвестиції: масштаб і пріоритети

Інвестиційний портфель паливно-енергетичного комплексу включає 133 проєкти на 51,4 млрд доларів. Водночас окремо виділено 73 стратегічні проєкти загальною вартістю 43 млрд доларів, для яких необхідно виробити системний підхід реалізації.

Міністр енергетики Журабек Мірзамахмудов повідомив, що у 2026 році планується залучити понад 10 млрд доларів іноземних інвестицій.

«Поруч із цим доручено забезпечувати використання якісної та ефективної вітчизняної продукції, розширювати її виробництво та налагодити роботу з новим агентством у цьому напрямку. Також у поточному році поставлено завдання забезпечити використання в енергетичних проєктах місцевої продукції щонайменше на суму, еквівалентну 1 млрд доларів», — зазначив міністр енергетики.

• У 2025 році обсяг місцевої складової в інвестиційних проєктах становив 737 млн доларів.
• У 2026 році поставлено завдання перевищити 1 млрд доларів.

Регіональні проєкти

У 2026 році в Самаркандській області реалізують два великі енергетичні проєкти:

• Будівництво вітрової електростанції потужністю 500 МВт у Булунгурському районі.
• Зведення сонячної електростанції загальною потужністю 1000 МВт (дві черги по 500 МВт) у масиві Сазаган Нурабадського району.

У Бухарській області найближчими роками планують реалізувати ще шість великих проєктів на основі сонячної та вітрової енергетики загальною потужністю понад 3000 МВт на рік.

Проблемні питання

Під час наради було розкритиковано випадки затягування погоджень та процедур виділення земельних ділянок, що призводить до відтермінування запуску нових і розширення чинних проєктів.

• Дано доручення прискорити питання надання земель.
• Окрему увагу приділено зміні категорій земель для енергетичних об’єктів.
• Наголошено на координації між Міністерством енергетики та регіональними органами влади.

Що означає ця стратегія

Енергетична політика Узбекистану демонструє кілька системних акцентів:

• Диверсифікація генерації — поєднання сонячної, вітрової, теплової енергетики та накопичувачів.
• Зростання частки ВДЕ (відновлюваних джерел енергії) — вже 31% встановленої потужності.
• Акцент на локалізацію виробництва — понад 1 млрд доларів місцевої складової у 2026 році.
• Активне залучення іноземного капіталу — понад 10 млрд доларів протягом року.

Таким чином, країна намагається одночасно нарощувати обсяги генерації, підвищувати стійкість енергосистеми та розвивати внутрішній промисловий потенціал.

Джерело: Terminal

За матеріалами: gazeta.uz

Космічна сонячна енергетика (SBSP) може стати конкурентною за вартістю вже до 2040 року. Дослідження свідчать, що технологія здатна забезпечити безперервне 24/7 постачання безвуглецевої електроенергії, скоротити потребу Європи у наземних ВДЕ до 80% та зекономити енергосистемі 35,9 млрд євро щороку. Ключова ідея — розміщення сонячних панелей на орбіті з передачею енергії на Землю через мікрохвильові промені.

Космос як відповідь на дефіцит землі та нестабільність генерації

Проблема: відновлювана енергетика впирається в обмеження

Світовий перехід до чистої енергії стикається з двома фундаментальними бар’єрами:

• Дефіцит земельних ресурсів для масштабних сонячних і вітрових електростанцій, що конкурують із сільським господарством;
• Нестабільність генерації — залежність від погоди, пори року та часу доби.

Ці фактори сповільнюють розвиток ВДЕ саме тоді, коли енергетична безпека стає критичною — попит на електроенергію стрімко зростає, зокрема через бум штучного інтелекту.

Рішення: Space-Based Solar Power (SBSP)

SBSP передбачає розміщення сонячних панелей на геостаціонарній орбіті Землі. У космосі сонце світить постійно — тому панелі можуть виробляти безперервну базову потужність 24/7.

• Електроенергія передається на Землю у вигляді мікрохвильового променя;
• Наземні приймачі — ректенни — перетворюють сигнал у готову до мережі електроенергію;
• Супутники можуть перемикати постачання між різними країнами та мережами в реальному часі.

Така диспетчеризованість означає суттєве зниження потреби в накопичувачах енергії.

Економіка: конкурентоспроможність до 2040 року

За даними дослідження Frazer-Nash Consultancy, за умови належної державної та фінансової підтримки малі системи SBSP можуть стати конкурентними з іншими комерційними джерелами електроенергії вже до 2040 року.

• Пропонується підключення до існуючої інфраструктури офшорних вітрових електростанцій у Великій Британії;
• Ректенни можуть використовувати ті самі мережеві підключення;
• Це зменшує капітальні витрати та пришвидшує інтеграцію.

Ректенни отримують мікрохвильові промені із супутників на геостаціонарній орбіті та безпосередньо перетворюють їх у електроенергію для мережі.

Важливо, що ректенни є прозорими конструкціями. Їх можна розміщувати на сільськогосподарських угіддях або поряд із традиційними сонячними електростанціями без значного конфлікту за землю.

Потенціал для Європи: 80% менше наземних ВДЕ

Дослідження King’s College London (2025 рік) демонструє масштаб впливу:

• Скорочення потреби в наземних ВДЕ до 80%;
• Зменшення потреби в накопичувачах більш ніж на дві третини;
• Скорочення витрат енергосистеми на 35,9 млрд євро на рік за рахунок економії на генерації, зберіганні та мережевій інфраструктурі.

Висока енергетична щільність SBSP означає і менше використання критично важливих мінералів. За оцінками Всесвітнього економічного форуму, така система потребує на порядки менше критичних матеріалів для забезпечення тієї ж безперервної потужності, ніж наземні рішення з масштабними накопичувачами.

Значення для енергетичної безпеки

Поєднання характеристик робить SBSP потенційно стратегічною технологією:

• Базова генерація без залежності від погодних умов;
• Диспетчеризованість та гнучке управління потоками електроенергії;
• Низькі викиди протягом життєвого циклу;
• Висока ресурсна ефективність.

За умов стрімкого зростання глобального попиту на електроенергію та кліматичного тиску, космічна сонячна енергетика розглядається як один із ключових елементів майбутньої енергетичної архітектури.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Oilprice.com

2026 рік стає переломним для глобальної електроенергетики. Попит на електроенергію стрімко зростає, відновлювані джерела вперше обганяють вугілля за обсягами генерації, а системи зберігання та атомна енергетика повертаються у центр уваги як опора надійності енергосистем.

Глобальна енергетика на зламі трендів

Світовий електроенергетичний сектор у 2026 році входить у фазу структурних змін. Електрифікація економіки, зростання кількості дата-центрів і розвиток транспорту формують новий баланс між попитом і пропозицією. Водночас галузь стикається з регуляторними та фінансовими обмеженнями, які стримують темпи введення нових потужностей.

Уповільнення зростання потужностей відновлюваної енергетики

Після двох десятиліть стрімкого розвитку темпи введення нових потужностей з відновлюваних джерел уповільнюються вперше з початку 2000-х років.

• 703 ГВт нових відновлюваних потужностей було введено у 2025 році — історичний рекорд.
• Майже 300 ГВт сонячної генерації у 2025 році припало на Китай, що становить понад половину світових введень.
• Причина піку — прагнення девелоперів завершити проєкти до зміни цінової політики у Китаї з 1 червня 2025 року.
• У 2026 році Китай планує ввести 235 ГВт сонячних та 98 ГВт вітрових потужностей.
• Сукупний глобальний приріст відновлюваної генерації знизиться з 703 ГВт у 2025 році до 650 ГВт у 2026 році.

Це уповільнення свідчить не про кризу, а про зрілість ринку, де фінансування та регуляторні вимоги стають ключовими факторами.

Відновлювана генерація вперше випереджає вугілля

Попри зменшення темпів введення потужностей, виробництво електроенергії з відновлюваних джерел продовжує швидко зростати.

• Генерація з відновлюваних джерел зросла з 2 886 ТВт·год у 2000 році до 10 742 ТВт·год у 2025 році.
• У 2026 році очікується зростання до 11 900 ТВт·год.
• Це дозволить відновлюваній енергетиці вперше в історії стати найбільшим джерелом електроенергії у світі.
• Вугілля, яке у 2000 році забезпечувало майже 40% світової генерації, фактично досягло плато.

Практично весь новий попит на електроенергію задовольняється за рахунок відновлюваних джерел, що закріплює довгостроковий тренд енергетичного переходу.

Акумуляторні системи як фундамент стабільності

Зростання частки сонячної та вітрової генерації робить критично важливими системи зберігання енергії.

• У 2025 році потужність систем зберігання енергії зросла на 99 ГВт — до 241 ГВт.
• У 2026 році очікується додаткове зростання на 122 ГВт, до 363 ГВт.
• Це означає 50% річного приросту встановленої потужності.
• Вартість чотиригодинних літій-іонних систем знизилась:
  • з понад 300 дол./кВт·год кілька років тому
  • до 200 дол./кВт·год у Європі
  • і 150 дол./кВт·год у Китаї

Зниження вартості робить акумулятори масовим інструментом балансування енергосистем.

Відродження атомної енергетики

Атомна генерація у 2026 році знову розглядається як елемент енергетичної безпеки та декарбонізації.

• У 2026 році буде введено майже 14 ГВт нових атомних потужностей — максимум за майже 30 років.
• Основні введення припадають на Китай, а також Індію, Бангладеш, Туреччину та Південну Корею.
• У США можливий перезапуск АЕС Palisades потужністю 800 МВт, що стане першим таким випадком в історії країни.
• Це може започаткувати тренд продовження ресурсу існуючих реакторів як економічно вигідної альтернативи новому будівництву.
• Малі модульні реактори активно розвиваються, але остаточні інвестиційні рішення у 2026 році малоймовірні.

Вибухове зростання попиту з боку бізнесу і транспорту

Світовий попит на електроенергію продовжує прискорюватися.

• У 2025 році глобальне споживання досягло 29 300 ТВт·год.
• У 2026 році очікується зростання до 30 400 ТВт·год, тобто +1 100 ТВт·год.
• Найбільший абсолютний приріст забезпечить промисловість — 470 ТВт·год, переважно в Азії.

Найшвидше зростання демонструють:

• Комерційний сектор — понад 6 900 ТВт·год у 2026 році, зростання на 5,1% або 337 ТВт·год.
• Близько однієї третини цього приросту забезпечать дата-центри.
• У США споживання дата-центрами зросте з 270 ТВт·год у 2025 році до 343 ТВт·год у 2026 році.
• Транспортний сектор — 665 ТВт·год споживання та 10,8% річного зростання, найвищий темп серед усіх секторів.

2026 рік закріплює нову реальність: відновлювана енергетика домінує у генерації, але стабільність системи дедалі більше залежить від накопичувачів, атомної енергетики та інвестицій у мережі.

Джерело: Terminal

За матеріалами: oilprice.com