Індія у серпні зафіксувала найшвидше зростання генерації електроенергії за останні п’ять місяців, що напряму пов’язано з рекордним відновленням промисловості. Водночас ризики зовнішньої торгівлі та тарифних бар’єрів можуть вплинути на подальшу динаміку.

Індія балансує між короткостроковим посиленням залежності від викопних джерел і довгостроковим курсом на енергетичну трансформацію.

Промисловий драйвер

• Генерація електроенергії у серпні зросла на 4% (аналіз Reuters даних Grid India).
• Виробнича активність досягла максимуму з 2008 року.
• PMI у промисловості (HSBC, S&P Global) зафіксував найшвидше поліпшення за 17,5 років.

S&P Global зазначає: «Стійкий попит продовжує підтримувати значне зростання замовлень на фабриках та виробництва».

Оскільки виробництво споживає близько половини всієї електроенергії, зростання PMI стало каталізатором для рекордного підйому генерації. Аналітики прогнозують продовження тренду у найближчі два квартали після завершення сезону мусонів.

Зовнішні бар’єри

• США підвищили тарифи на індійські товари на 50%.
• Чверть цього підвищення пов’язана з закупівлею Індією російської нафти.

Reuters відзначає: «Залишаються сумніви, як індійська промисловість впорається з новими тарифами».

Цей фактор створює додаткові ризики для експорту, але внутрішній попит на електроенергію поки демонструє стійке зростання.

Вугільна енергетика та відновлювані джерела

• У серпні вугільна генерація вперше за п’ять місяців показала річне зростання.
• У травні вугілля впало до мінімуму з часів локдаунів 2020 року через зростання «зеленої» генерації та відсутність спеки.
• Індія достроково на 5 років виконала план — 50% встановлених потужностей з невикопних джерел.

Втім, наявність потужностей не дорівнює їхньому використанню. Обмеження у мережах, затримки з батареями та інфраструктурні проблеми не дозволяють відновлюваним джерелам швидко витіснити вугілля.

Висновки

• Зростання промисловості й попиту на енергію підтримує попит на нафту.
• Торговельні бар’єри з боку США можуть посилити залежність Індії від дешевшої російської нафти.
• У середньостроковій перспективі розширення «зеленої» генерації може знизити структурний попит на нафту, хоча швидкого ефекту очікувати не варто.

Джерело: Terminal

За матеріалами: oilprice.com

Стара інфраструктура та залежність від нестабільного імпорту нафти призвели до того, що Куба забезпечує лише 50–70% власних енергетичних потреб, що спричиняє регулярні відключення електроенергії. Залучення інвестицій у $8 млрд і розвиток відновлюваної енергетики визначаються як ключові фактори стабілізації. Нафтотрейдинг у регіоні зміщується: Венесуела слабшає, тоді як Мексика та Китай посилюють роль на енергетичному ринку Карибів.

Наслідкі та перспектив

Причини енергетичної кризи

• 50–70% покриття попиту на електроенергію – регулярний дефіцит.
• Застарілі ТЕС, створені після 1959 року, працюють у середньому лише на 34% потужності.
• Чотири загальнонаціональні відключення за останні вісім місяців.
• У травні попит досяг 3,05 ГВт, тоді як пропозиція становила лише 1,9 ГВт.
• Основне паливо – низькоякісна важка нафта з високим вмістом сірки, що пришвидшує корозію.

Соціальні та економічні наслідки

• Майже щоденні відключення світла змушують населення інвестувати в вугілля, акумулятори, вентилятори.
• У березні 2025 року відключення охопило 10 млн мешканців, включаючи Гавану.
• Туристичні готелі вимушені працювати на генераторах.
• Регулярні протести проти уряду тривали у 2021, 2022 та 2024 роках.

Фінансові потреби та перспективи

• $8 млрд інвестицій необхідні для модернізації енергосистеми.
• Термін розв’язання кризи – 3–5 років.
• Без модернізації мережа не витримує підключення нових ВДЕ.

«Розв’язання енергетичної кризи Куби потребуватиме від трьох до п’яти років і до $8 млрд інвестицій», — Хорхе Піньйон, Техаський університет в Остіні.

Зміна постачальників нафти

• Венесуела – зниження експорту через санкції та брак інвестицій.
• Мексика – між 29 травня та 27 червня 2025 року відправила 39 партій нафти та нафтопродуктів на суму понад $850 млн. Це дорівнює двом попереднім рокам постачань ($1 млрд).
• Китай – розгортає 92 сонячні парки потужністю понад 2 ГВт, половина яких запрацює до початку 2026 року.

Вплив на нафтовий ринок

• Зростання залежності Куби від мексиканської нафти зміцнює позиції Мексики у регіоні.
• Китайський інтерес у розвитку ВДЕ в Карибському регіоні посилює стратегічний контроль над енергетикою.
• Втрата Кубою стабільності постачань із Венесуели створює додатковий тиск на глобальні нафтові ланцюги.
• Перехід на ВДЕ до 2030 року (24%) може поступово скорочувати залежність від імпорту сирої нафти.

Висновок: Куба залишається критично залежною від зовнішніх постачань, але перехід до відновлюваних джерел енергії за участі Китаю може трансформувати її енергетичний баланс у середньостроковій перспективі. Водночас короткостроково це означає зростання попиту на нафту з Мексики та подальший тиск на регіональний ринок.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Oilprice.com

Світовий енергетичний сектор стикається з викликами: для забезпечення стабільності електромереж до 2034 року необхідно встановити додаткові 1 400 ГВт потужностей батарейного зберігання. Аналітики Wood Mackenzie оцінюють, що загалом на цю сферу потрібно $1,2 трлн інвестицій. Водночас скорочення витрат на батареї (на 10–40% за рік) підсилює перспективи ринку.

Проте у США законодавчі зміни загрожують скороченням виробництва батарей на 75%, тоді як Китай нарощує гідроенергетику, досягаючи провідних позицій у світі.

Енергетичний баланс майбутнього

• 1 400 ГВт бракує у світових енергосистемах для досягнення стабільності до 2034 року.
• $1,2 трлн інвестицій необхідно для підтримки понад 5 900 ГВт нових вітрових і сонячних установок протягом наступного десятиліття.
• Очікується, що попит на електроенергію у світі зросте на 55% до 2034 року, а понад 80% нових потужностей забезпечать відновлювані джерела.

«Системи зберігання енергії, що формують мережу, є критичним проривом для інтеграції відновлюваної енергії», — зазначив Роберт Лью, директор з досліджень у Wood Mackenzie.

США: ризики уповільнення

• За останні 5 років США збільшили потужності зберігання у 15 разів — до майже 30 ГВт.
• 19 штатів мають щонайменше по 100 МВт потужностей батарей.
• Прийняття закону «One Big Beautiful Bill Act» скоротило стимули для «зеленої» енергетики та може призвести до падіння виробництва батарей на ~75%.
• До 2030 року виробництво батарей у США очікується на рівні 250 ГВт·год, тоді як попередні прогнози передбачали 1 050 ГВт·год.
• Продажі електромобілів можуть виявитися на 40% нижчими за початкові очікування.

Китай: ставка на гідроенергетику

• У 2023 році Китай ввів у дію 24,6 ГВт нових гідроенергетичних потужностей, що становить майже 60% світового приросту.
• З них 7,75 ГВт — гідроакумулюючі станції (PSH), які вважаються дешевшими та ефективнішими за літій-залізні батареї.
• Загальна потужність гідроенергетики Китаю — 436 ГВт, що більше ніж третина від сумарних 1 200 ГВт вітрових і сонячних потужностей країни.
• Китай уже реалізує чи затвердив понад 200 ГВт PSH-проєктів і може досягти 130 ГВт до кінця десятиліття, перевищивши ціль у 120 ГВт до 2030 року.

Висновки

• Глобальний перехід до «зеленої» енергетики потребує рекордних обсягів інвестицій — $1,2 трлн лише у батарейне зберігання.
• Скорочення витрат на батареї відкриває перспективи для масштабних інвестицій, але політичні рішення у США можуть сповільнити прогрес.
• Китай активно використовує альтернативний шлях — гідроенергетику, яка дозволяє зменшити залежність від батарей і швидше досягти цілей з декарбонізації.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

Хвиля скасованих мегапроєктів у сфері водню не є провалом, а свідчить про перехід до зрілої фази розвитку. На зміну гучним планам приходять реалістичні, економічно обґрунтовані й масштабовані рішення для «важких» секторів, де декарбонізація є найскладнішою.

Галузь водню стає меншою за обсягами, але якіснішою за структурою. Справжній успіх — не в кількості мегапроєктів, а у створенні десятків ефективних рішень для важкої промисловості. Це сигнал прогресу, а не поразки: хай погані ідеї зникнуть, а реальні рішення формують майбутнє.

Перехід від гіпербол до реальності

• Світовий попит на водень у 2023 році склав 97 млн тонн, з яких лише менше 1 млн тонн припало на низьковуглецевий водень.
• За чотири роки світова потужність електролізерів, що отримали остаточне інвестиційне рішення (FID), зросла у сім разів, до 20 ГВт.
• В Європі FID пройшло 3 ГВт електролізерів, що мають виробляти близько 415 тис. тонн відновлюваного водню щороку.
• У сегменті блакитного водню з 1,8 млн тонн на рік планів FID отримали лише 400 тис. тонн, а решта 1,4 млн тонн було скасовано через відсутність економічної доцільності.

Приклади робочих проєктів

• Engie Yuri у Пілбарі, Австралія: 10 МВт електролізер, 18 МВт сонячних панелей і 8 МВт акумулятор. Виробництво — 640 тонн зеленого водню щороку для аміачного виробництва Yara.
• mosaHYc у Європі: інвестиції €110 млн, транскордонний трубопровід між Францією та Німеччиною, введення в експлуатацію заплановано на 2025 рік, у складі мережі протяжністю 700 км до 2030 року.
• H2Med/Barmar (Барселона — Марсель): ціль — транспортування 2 млн тонн водню щороку до 2030 року, що становитиме близько 10% попиту ЄС. FID очікується у 2028 році.
• Lubmin, Німеччина: термінал Hoegh Evi для імпорту аміаку з подальшою конверсією у водень. Ціль — ціна $3–3,5/кг у 2027 році, проти нинішніх $8–10/кг у Європі.

Чому це важливо

• Скасовані мегапроєкти були економічно необґрунтовані: відсутність технологій, масштабів або зрозумілого споживача.
• Нові проєкти орієнтуються на існуючі промислові процеси (аміак, метанол, нафтопереробка, металургія).
• Вартість блакитного водню у Європі — €3,76–4,41/кг, що значно нижче за зелений водень (€6–8/кг).

Сектор стає більш прагматичним

• Європейський Hydrogen Bank фінансує проєкти з реальним внеском у скорочення викидів.
• ЄС підтримує інфраструктуру, зокрема трубопровід Barmar.
• Німеччина через KfW фінансує термінал Lubmin, роблячи ставку на імпорт дешевшого аміаку.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

Президент США Дональд Трамп готується презентувати пакет інвестицій на суму $70 мільярдів для зміцнення енергетичної та дата-інфраструктури країни. Анонс очікується під час саміту Pennsylvania Energy & Innovation Summit у Піттсбурзі.

Масштабна ініціатива для стратегічних регіонів

За інформацією Reuters, проєкт передбачає створення федерально-приватних партнерств і можливі реформи процедур погодження від Міністерства енергетики США. Хоча точний розподіл коштів поки не розкривається, пріоритет надаватимуть регіонам із проблемами перевантаження електромереж через зростання навантаження від ШІ — зокрема Пенсильванії, Техасу та Джорджії.

• Близько 60 керівників енергетичних та технологічних компаній візьмуть участь у саміті, серед них представники ExxonMobil, Amazon Web Services, Chevron, Palantir і BlackRock.

Енергетична інфраструктура під тиском зростання попиту

На тлі стрімкого зростання попиту на електроенергію від дата-центрів, аналітики Reuters зазначають, що ШІ-навантаження вже випереджають темпи генерації у ключових штатах. Наприклад, Meta нещодавно уклала 20-річну угоду з Constellation на постачання 1.1 ГВт ядерної енергії з Clinton Clean Energy Center в Іллінойсі.

Критика можливого повернення до традиційної генерації

Аналітики вважають, що пропозиція Трампа може стимулювати повернення інвестицій у викопне паливо та ядерну енергетику, зменшуючи федеральну підтримку для вітрової та сонячної генерації. Bloomberg повідомляє, що план потенційно скоротить податкові кредити, запроваджені Інфляційним актом, що може поставити під загрозу понад 300 ГВт майбутніх відновлюваних потужностей.

Критики стверджують, що такий енергетичний зсув може підтримати застарілу інфраструктуру ціною досягнення цілей декарбонізації.

Індустріальні об’єкти як частина AI-Energy Corridors

Як зазначає CBS News, до програми також увійде перепрофілювання колишнього сталеливарного заводу в Аліквіппі під великий дата-центр. Цей об’єкт стане ядром одного з кількох нових AI-Energy коридорів, які планується створити в межах проєкту.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters, Bloomberg, CBS News, Axios

Замовити звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального

Британська компанія Centrica завершила оновлення на майданчику Brigg Energy Park та готується до випробувань зі змішування водню у газовій генерації вже цього року. Ініціатива демонструє поступову інтеграцію водневих рішень і систем акумулювання енергії для балансування попиту у періоди високого споживання.

Деталі проєкту

Centrica повідомила про завершення будівництва модернізованої інфраструктури на майданчику колишньої електростанції Brigg, яка була виведена з експлуатації у 2020 році після майже 30 років роботи. Тепер на цьому місці розташовано пікову газову установку потужністю 50 МВт, яка працюватиме у зв’язці з наявними потужностями на 50 МВт.

• Випробування змішування водню заплановані на кінець року.
• Нові двигуни розроблені і виготовлені компанією Wärtsilä та відзначаються високою ефективністю.
• Крім пікової потужності у 100 МВт, на майданчику завершено будівництво батарейної системи на 50 МВт.

Centrica підкреслила значення акумулювання енергії для згладжування коливань виробництва відновлюваних джерел:

«Зберігання відновлюваної енергії таким чином дає змогу краще контролювати піки і спади, заряджаючи батареї, коли попит на електроенергію низький, і розряджаючи їх у години пікового споживання».

Джерело: Terminal
За матеріалами: qcintel.com

Замовити тижневий звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального

Близький Схід є основним регіоном світу, де електроенергія традиційно виробляється шляхом спалювання нафтопродуктів. Проте в останні роки розгорнуто активні зусилля щодо збільшення постачання природного газу, що дозволить суттєво знизити споживання нафти в енергетиці протягом прогнозованого періоду.

Використання нафти

Очікується, що використання сирої нафти, мазуту та газойлю у виробництві електроенергії скоротиться на дві третини до кінця десятиліття. У 2024 році обсяг споживання нафти в енергетиці в регіоні оцінювався майже у 1,7 млн барелів на добу, з яких 670 тис. — мазут, 710 тис. — сира нафта і 280 тис. — газойль. Якщо заявлені проєкти буде реалізовано, то до 2030 року цей показник зменшиться на 1,1 млн барелів на добу — до 540 тис., завдяки запуску нових газових та відновлюваних об’єктів. При цьому на частку Саудівської Аравії припаде близько 1 млн барелів цього скорочення.

Відновлювана генерація

Рідкі вуглеводні досі відіграють важливу роль у країнах регіону — особливо в Саудівській Аравії, Іраку, Кувейті та Ірані — для покриття пікових навантажень або забезпечення базового навантаження у районах з обмеженим доступом до газу. Однак розвиток використання недозадіяних газових ресурсів та ВДЕ в Саудівській Аравії й Іраку сприятиме зменшенню цієї залежності. Це також матиме позитивний вплив на якість повітря, економіку та дозволить звільнити нафту для експорту.

Найамбітніші плани реалізує Саудівська Аравія, яка активно інвестує у газову та відновлювану генерацію з метою задоволення зростаючого попиту на електроенергію та повного припинення спалювання нафти на електростанціях. Програма «Liquid Displacement Programme» передбачає заміщення близько 1 млн барелів нафти на добу, що споживається в енергетиці, опрісненні води та сільському господарстві, природним газом, ВДЕ та електрифікацією до 2030 року.

Нові газові електростанції

Поточний прогрес включає введення в експлуатацію або будівництво нових газових електростанцій. За останніми даними, у 2024 році споживання сирої нафти та мазуту в Саудівській Аравії залишалося на рівні 2023 року, попри зростання показника охолоджувальних градусо-днів (CDD) на 6% через аномально спекотне літо. Проте основний ефект від інвестицій очікується в останні роки цього десятиліття.

В Іраку система електропостачання перебуває під тиском, і навіть імпорт електроенергії та газу з сусідніх країн не дозволяє уникнути масштабного спалювання сирої нафти та мазуту. Країна планує поліпшити ситуацію завдяки більш ефективному використанню власного газу та інвестиціям у сонячну енергетику. Зокрема, проєкт GGIP у співпраці з TotalEnergies дозволить відбирати газ із нафтового родовища Ратауї, який наразі факелується. Такі проєкти, за прогнозами, зменшать споживання нафти в Іраку на близько 100 тис. барелів на добу у 2024–2030 роках.

Температурні коливання — головний драйвер споживання

Попит на електроенергію та, відповідно, виробництво з використанням нафти значно зросли у 2024 році через аномальну спеку. Системи кондиціонування повітря є основним чинником пікового споживання енергії, тож періоди високих температур і підвищення CDD напряму пов’язані з різким зростанням споживання нафти. Екстремальні погодні умови мали помітний вплив на регіональний та глобальний попит у 2024 році, і ймовірно, що температурні коливання продовжуватимуть викликати нерівномірне навантаження на Близькому Сході в середньостроковій перспективі.

Джерело: Terminal

За матеріалами: IEA

Замовити тижневий звіт по ринку

Частка Китаю у глобальних інвестиціях у чисту енергетику стрімко зросла, у той час, як США сповільнюють темпи, а Близький Схід виходить на рекордні показники в нафтовидобутку

Зрушення, що формують майбутнє

У світі відбувається **перерозподіл інвестицій в енергетичному секторі**, що впливатиме на глобальний ринок упродовж наступних десятиліть. Основні тенденції вказують на **посилення ролі Китаю, зниження динаміки США та зміцнення позицій Близького Сходу у сфері нафти й газу**.

• Китай став найбільшим інвестором у глобальну енергетику з помітним акцентом на відновлювані джерела енергії.
• Його частка у світових інвестиціях у чисту енергетику зросла з 25% десять років тому до майже 33% сьогодні.
• США майже подвоїли інвестиції в чисту енергетику за останнє десятиліття, але тепер очікується стабілізація через поступове згортання державної підтримки.
• Близький Схід приваблює все більше коштів у нафтогазовий сектор: частка регіону в глобальних upstream-інвестиціях зросте до 20% у 2025 році — це рекордний рівень.
• Основна перевага регіону — дуже низька собівартість видобутку, що робить інвестування привабливим попри глобальний тренд декарбонізації.
• росія втрачає частку в нафтовидобувних інвестиціях — зниження до 6% обумовлено обмеженням фінансування та технологічним тиском через санкції.

«Китай стрімко нарощує інвестиції в чисту енергетику, в той час як США стикаються зі спадом через політичну невизначеність, а Близький Схід отримує вигоду від дешевої нафти», — йдеться в аналітичному матеріалі.

Джерело: Terminal
За матеріалами:IEA 

Перший квартал 2025 року: мінімальні обсяги за десятиліття

• У січні 2025 року виробництво біодизелю в США впало до 60 тис. барелів на добу — це найнижчий показник з січня 2015 року та на 40% менше, ніж у січні 2024-го.
• Середньоквартальний рівень виробництва біодизелю склав близько 70 тис. барелів на добу, що на понад 30% менше порівняно з першим кварталом 2024 року.
• Виробництво відновлюваного дизельного пального знизилося до 170 тис. барелів на добу — на 12% менше, ніж у першому кварталі 2024 року.

Причини скорочення: економіка та регуляторна невизначеність

• Слабка прибутковість на ринку біопального призвела до скорочення обсягів. Компанії Diamond Green Diesel, Phillips 66 і Marathon зазнали операційних збитків у цьому сегменті в першому кварталі.
• Невизначеність із податковими пільгами після зміни механізму державного стимулювання у 2025 році також стримувала виробництво. Замість фіксованої пільги $1/галон за змішування з нафтопродуктами, впроваджується кредит Section 45Z, розрахований залежно від вуглецевої інтенсивності сировини.
• Затримки з офіційними роз’ясненнями щодо нових правил призвели до зупинки частини потужностей.

Прогноз на 2025 рік

• Виробництво відновлюваного дизпального за рік має зрости приблизно на 5% завдяки зростанню виробничих потужностей.
• Обсяги випуску біодизелю за підсумками року очікуються на 15% нижчими, ніж у 2024 році, через слабкий старт та можливі зупинки економічно неефективних підприємств.

Джерело: Terminal
За матеріалами: U.S. Energy Information Administration (EIA)
Додаткові джерела інформації по темі:

* EIA Short-Term Energy Outlook
* U.S. EPA Renewable Fuel Standard (RFS)

E квітні Китай збільшив видобуток вугілля на 3,8% порівняно з минулим роком. Імпорт вугілля зменшився на 16%. Частка вітру та сонця в енергетиці Китаю досягла рекорду, але може скоротитися у наступних кварталах.

Попит на внутрішній ресурс зростає на тлі зниження імпорту

У квітні 2025 року Китай видобув 389,31 млн тонн вугілля, що на 3,8% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Хоча показник зменшився порівняно з березневим рекордом, він все ще підтверджує стратегічну роль вугілля у національному енергобалансі.

• Імпорт вугілля скоротився на 16% — через зниження світових цін та зростання споживання внутрішнього ресурсу.
• За перші чотири місяці року видобуток вугілля склав 1,58 млрд тонн, що на 6,6% більше, ніж роком раніше.
• Генерація електроенергії на ТЕС у квітні знизилася на 2,3% у річному вимірі.

Вплив зовнішньої торгівлі та «зеленої» енергетики

Зменшення виробництва електроенергії у першому кварталі пов’язане з уповільненням промисловості, спричиненим торговельним конфліктом США та Китаю. Після тимчасового врегулювання спору, промислова активність почала відновлюватися, що, своєю чергою, активізувало споживання вугілля.

• Частка вітрової та сонячної енергії в енергобалансі країни в І кварталі склала 39% — рекорд за всю історію, що на 18% більше, ніж роком раніше.
• Очікується, що у ІІ кварталі частка ВДЕ зменшиться через повернення попиту на базову генерацію із вугільних ТЕС.

«Хоча зростання використання вітру та сонця змістило структуру енергоспоживання, вугілля залишається основою надійності енергосистеми Китаю. У 2024 році вугільна генерація досягла рекорду в 6,34 трлн кВт·год.»

Джерело: Terminal

За матеріалами: oilprice.com,