Після закриття Ормузької протоки приблизно 25 країн із березня запровадили структурні заходи для прискорення електрифікації. На COP31 у Туреччині планують запропонувати країнам орієнтир: до 2035 року забезпечувати електроенергією 35% світового попиту на енергію проти нинішніх 23%.

Електрифікація стає центральною темою COP31

31-ша щорічна кліматична конференція ООН має відбутися у Туреччині в листопаді. Однією з центральних цілей стане збільшення частки електроенергії у світовому енергоспоживанні до 35% у 2035 році.

Нині електроенергія забезпечує 23% глобального попиту на енергію. У матеріалі зазначається, що досягнення 35% вважається можливим за умови прискореного масштабування технологій електрифікації та відповідної державної політики.

Закриття Ормузу прибрало з ринку 18 млн барелів на добу

Після початку військової операції США та Ізраїлю проти Ірану у лютому Іран закрив Ормузьку протоку. Через цей маршрут до того проходила приблизно п’ята частина світової торгівлі нафтою та газом.

За наведеними в матеріалі даними, фактичне зникнення з глобального ринку 18 млн барелів на добу спричинило масштабний енергетичний шок, особливо для країн, що розвиваються, мають обмежені фінансові ресурси та значною мірою залежать від імпорту енергоносіїв.

Саме це, за оцінкою авторки, змусило низку держав різко переглянути підхід до енергетичної безпеки та прискорити розвиток внутрішніх джерел електроенергії.

Близько 25 країн запровадили структурні заходи

За даними ABC News, із березня приблизно 25 країн ухвалили структурні політики, спрямовані на прискорення електрифікації.

У матеріалі зазначається, що низка економік, які розвиваються, а також деякі з найбідніших країн уже випереджають США за окремими показниками розвитку чистої енергетики та електрифікації.

Серед країн, які за останні роки випередили США у своїх енергетичних переходах, названі Бразилія, Чилі, Сальвадор, Марокко, Кенія та Намібія.

63% ринків, що розвиваються, мали вищу частку сонячної генерації, ніж США

За даними Yale 360, наприкінці 2025 року 63% ринків, що розвиваються, в Африці, Азії та Латинській Америці отримували більшу частку електроенергії із сонячної генерації, ніж США.

Окремо в матеріалі виділено Пакистан, де відбувається один із найшвидших переходів до чистої енергетики у світі та, можливо, найшвидше нарощування сонячних потужностей.

Енергетична безпека змінює логіку переходу

У матеріалі наголошується, що прискорення відновлюваної енергетики дедалі більше пов’язане не лише з кліматичними цілями, а й з енергетичною безпекою.

«Вітер і сонце неможливо піддати ембарго, блокувати або відключити рішенням іноземної держави. Кожна терават-година внутрішньої відновлюваної генерації — це терават-година, яку жоден противник не може використати як зброю», — зазначив Девід Фрайкман, генеральний партнер Norrsken.

Авторка також вказує, що відновлювана енергетика стала достатньо дешевою, щоб її подальше поширення визначалося не лише кліматичною політикою, а й економікою та питаннями національної стійкості.

Головним обмеженням стають електромережі

Стрімке зростання відновлюваної генерації створило нове вузьке місце — недостатню пропускну здатність електромереж і брак нової інфраструктури передачі.

За оцінкою Міжнародного енергетичного агентства, до 2040 року світу знадобиться понад 80 млн км нових або модернізованих електромереж. Фактично це означає необхідність подвоїти нинішню глобальну мережеву інфраструктуру протягом наступних 15 років.

У Південно-Східній Азії до 60% проєктів були скасовані або відкладені

Наслідки недостатнього розвитку мереж уже проявляються у Південно-Східній Азії — одному з регіонів, які найбільше постраждали від закриття Ормузької протоки.

За даними Bain & Company і Standard Chartered, у 2021–2025 роках у В’єтнамі, Таїланді та Індонезії було скасовано або відкладено від 50% до 60% запланованих проєктів у сфері відновлюваної енергетики.

Зростання електромобілів і ВДЕ потребує швидшого розвитку мереж

«Той факт, що ми маємо рекордне зростання відновлюваної енергетики і рекордні показники продажів електромобілів, означає, що ми повинні швидше розбудовувати мережі», — заявила професорка енергетичної та кліматичної політики Оксфордського університету Ян Розенов.

«Це не показник того, що перехід зазнає невдачі. Ми можемо побудувати більшу мережу. Питання в тому, наскільки швидко ми зможемо це зробити».

Таким чином, головним обмеженням для подальшої електрифікації стає вже не доступність самих технологій, а швидкість розвитку електромереж, інфраструктури передачі та підключення нових потужностей.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Oilprice.com

Reuters повідомило, що міністр фінансів США Скотт Бессент на зустрічі G20 просуватиме питання економічного зростання, торгових дисбалансів і скорочення зв’язків з Іраном. Контекстом переговорів є високі ціни на енергоносії та сировину через війну з Іраном.

Нерозв’язаний конфлікт навколо Ірану залишається фактором ризику для нафтових потоків, цін на енергоносії та економік країн G20.

30 серпня Reuters повідомило, що міністр фінансів США Скотт Бессент на зустрічі міністрів фінансів і керівників центробанків G20 в Ешвіллі, штат Північна Кароліна, має намір просувати питання скорочення глобальних торгових дисбалансів, підтримки економічного зростання та розриву ділових зв’язків з Іраном.

Агентство зазначило, що зустріч відбувається в умовах значної невизначеності щодо подальших тарифних кроків адміністрації Дональда Трампа, торговельного конфлікту з Канадою, а також високих цін на енергоносії та сировину через війну з Іраном.

Reuters прямо пов’язало нерозв’язаний конфлікт з утриманням закритою Ормузької протоки. За повідомленням агентства, це стримує зростання майже всіх економік G20. Ормузька протока є критично важливим морським маршрутом для нафти й нафтопродуктів, тому ризики навколо неї швидко переходять у ціни фрахту, страхування, сирої нафти та готового пального.

У матеріалі також зазначено, що Бессент попереджав країни про ризик вторинних санкцій США, якщо вони продовжать купувати іранську нафту або сприятимуть іншим операціям із Тегераном. У п’ятницю США запровадили обмеження проти банку в Єгипті через зв’язки з Іраном через його філії в Об’єднаних Арабських Еміратах.

Для європейського ринку нафтопродуктів ця новина важлива через санкційний і логістичний канал. Reuters не подає окремого прогнозу для бензину, але фіксує, що високі енергетичні та сировинні ціни через іранський конфлікт уже стали частиною порядку денного G20.

«Секретар Бессент захоче поставити Іран у центр уваги й говорити про посилення санкцій проти Ірану, а багато країн за столом G20 захочуть говорити про що завгодно інше», — сказав Reuters Джош Ліпскі, керівник напряму міжнародної економіки в Atlantic Council.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Світовий ринок нафти завершив торги майже без змін: Brent подорожчала лише на 9 центів, до $105,72 за барель, а WTI — на 15 центів, до $101,17 за барель. Формальне полегшення дала інформація про проходження близько 30 суден через Ормузьку протоку. Але це все ще значно менше за довоєнний рівень — близько 140 суден на добу. Тому ринок не отримав сигналу про нормалізацію постачання: транзит частково відновлюється, але ризик для енергетичних потоків залишається високим.

Нафта втрималася біля $106 за Brent: транзит через Ормузьку протоку знизив паніку, але не прибрав ризик дефіциту

Ціни на нафту завершили четвер майже без змін після повідомлень іранських державних медіа про проходження приблизно 30 суден через Ормузьку протоку. Для ринку це стало сигналом, що повного блокування маршруту немає. Водночас атака на одне судно та захоплення іншого зберегли напруження навколо безпеки постачання енергоносіїв під час війни з Іраном.

• Brent, глобальний еталонний сорт нафти, завершила торги на рівні $105,72 за барель, додавши 9 центів, або 0,09%.
• WTI, американський сорт West Texas Intermediate, зросла на 15 центів, або 0,15%, до $101,17 за барель.
• Упродовж сесії Brent піднімалася до $107,13 за барель, але значну частину дня торгувалася у від’ємній зоні.
• Напередодні Brent втратила понад $2 за барель, а WTI — понад $1 через побоювання інвесторів щодо можливого підвищення процентних ставок у США для боротьби з інфляцією.

Ормузька протока залишається головним нервом нафтового ринку

Ключовим фактором для цін стала ситуація в Ормузькій протоці. Цей морський коридор має критичне значення для руху нафти й скрапленого природного газу з регіону Перської затоки. Саме тому навіть часткове відновлення транзиту одразу вплинуло на настрої трейдерів.

Іранські Революційні гвардійці заявили, що з вечора середи через протоку пройшли 30 суден. Але цей показник усе ще далекий від звичайного довоєнного рівня — близько 140 суден на добу. Тобто ринок отримав не доказ нормалізації, а лише ознаку контрольованого й вибіркового пропуску суден.

Тегеран посилив контроль над протокою та домовляється з Іраком і Пакистаном щодо транспортування нафти й скрапленого природного газу з регіону. Це означає, що логістика енергоносіїв дедалі більше залежить не лише від фізичної прохідності маршруту, а й від політичних рішень.

Китайський і японський фактори знижують напругу, але не відкривають ринок повністю

Окрему увагу ринок звернув на судна, пов’язані з Китаєм і Японією. Напівофіційна іранська агенція Fars із посиланням на джерело повідомила, що Іран почав дозволяти транзит деяких китайських суден. До цього китайський супертанкер із 2 млн барелів іракської нафти пройшов через протоку після того, як понад два місяці перебував заблокованим у Перській затоці.

Дані відстеження суден LSEG також показали, що через протоку пройшов танкер під прапором Панами, яким управляє японська нафтопереробна група Eneos. Це був уже другий випадок проходження нафтового судна, пов’язаного з Японією.

«Багато хто запитує, чи дозволяє Іран суднам проходити, щоб не схилити баланс переговорів проти захисту Ірану з боку Китаю», — Тім Снайдер, головний економіст Matador Economics.

Зустріч президента США Дональда Трампа з головою КНР Сі Цзіньпіном також стала частиною ринкового сигналу. Білий дім заявив, що обидва лідери погодилися: Ормузька протока має залишатися відкритою для вільного потоку енергоносіїв. Сі, за повідомленням Білого дому, також висловив інтерес до купівлі більшої кількості американської нафти, щоб зменшити залежність Китаю від Ормузької протоки.

Цей намір має важливе уточнення: Китай ніколи не був великим покупцем американської нафти та не імпортував її з травня 2025 року через 20% імпортне мито, запроваджене під час торговельної війни. Тому потенційний поворот Китаю до американської нафти виглядає не як швидке рішення, а як політичний сигнал про пошук альтернативних маршрутів і джерел.

Безпека судноплавства не відновлена

Попри проходження частини суден, ризики для морської логістики залишаються високими. У четвер індійське вантажне судно, яке перевозило худобу з Африки до Об’єднаних Арабських Еміратів, було потоплене біля узбережжя Оману. Британське агентство морської безпеки UKMTO повідомило, що «неуповноважені особи» піднялися на борт судна, яке стояло на якорі біля порту Фуджейра в ОАЕ, та спрямували його в бік Ірану.

Для нафтового ринку це означає, що фактичний транзит не дорівнює повній безпеці маршруту. Судна можуть проходити протоку, але страхові, логістичні та політичні ризики залишаються в ціні бареля.

«Зростання кількості суден, яким дозволено пройти, має більш відчутний вплив на настрої, ніж на фактичний баланс попиту й пропозиції», — Тамаш Варга, аналітик нафтового ринку PVM.

«Хоча це може допомогти встановити цінову стелю в найближчій перспективі, це не той рецепт, який здатний суттєво знизити ціни на нафту», — Тамаш Варга, аналітик нафтового ринку PVM.

Макроекономічний ризик посилюється

Міжнародний валютний фонд, посилаючись на війну та закриття протоки, заявив, що світова економіка явно рухається до середнього несприятливого сценарію. У такому сценарії зростання реального світового ВВП цього року знизиться до 2,5% після 3,4% у 2025 році.

Це важливе попередження для ринку нафтопродуктів. Високі ціни на нафту та порушення логістики одночасно тиснуть на споживачів, промисловість і транспорт. Водночас слабше економічне зростання може обмежувати попит на паливо, створюючи складну рівновагу: фізичний дефіцит підтримує ціни, а макроекономічне гальмування стримує їхнє подальше зростання.

Міжнародне енергетичне агентство повідомило, що цього року глобальне постачання нафти буде нижчим за сукупний попит, оскільки запаси скорочуються безпрецедентними темпами. Це пояснює, чому ринок не відреагував різким падінням цін навіть після повідомлень про проходження суден через Ормузьку протоку.

Запаси у США скорочуються, але дистиляти зростають

Дані Управління енергетичної інформації США EIA також показали напружену картину. За тиждень, що завершився 8 травня, запаси сирої нафти в США зменшилися на 4,3 млн барелів — до 452,9 млн барелів. Причиною стало зростання експорту.

Водночас запаси дистилятів зросли всупереч очікуванням скорочення. Для ринку це неоднозначний сигнал: сира нафта в США витрачається швидше, але частина нафтопродуктів, до яких належать дизельне пальне та інші середні дистиляти, не демонструє такого самого дефіцитного руху.

Головний висновок для ринку

Поточна стабілізація цін не означає зниження ризиків. Вона радше показує, що ринок отримав короткострокове полегшення від факту проходження окремих суден через Ормузьку протоку. Але кількість транзиту залишається в рази нижчою за норму, інциденти з суднами тривають, а міжнародні організації попереджають про дефіцит постачання та гальмування світової економіки.

• Для Brent рівень понад $105 за барель залишається відображенням геополітичної премії за ризик.
• Проходження 30 суден знижує паніку, але не відновлює нормальний режим руху через протоку.
• Ризик для постачання енергоносіїв зберігається через атаки, захоплення суден і вибірковий характер транзиту.
• Потенційна купівля Китаєм більшої кількості американської нафти може стати спробою зменшити залежність від Ормузької протоки, але не дає швидкого розв’язання проблеми.
• Скорочення запасів сирої нафти у США на 4,3 млн барелів підтверджує, що ринок залишається чутливим до будь-яких перебоїв.

Джерело: Terminal — енергетичне видання НТЦ «Псіхєя» / STC Psychea.

За матеріалами: Reuters

ОПЕК погіршила прогноз зростання світового попиту на нафту у 2026 році з 1,38 млн до 1,17 млн барелів на добу. Причина — вплив війни з Іраном, фактичне закриття Ормузької протоки та різке обмеження постачання з Близького Сходу. Водночас група очікує відновлення споживання у 2027 році й підвищила прогноз зростання попиту на наступний рік до 1,54 млн барелів на добу.

ОПЕК знижує оцінки попиту, але не відмовляється від сценарію відновлення

Організація країн-експортерів нафти, відома як ОПЕК, переглянула прогноз світового попиту на нафту на тлі війни з Іраном. Це важливий сигнал для ринку: навіть виробники нафти визнають, що високі ціни, логістичні обмеження та ризики для постачання вже тиснуть на споживання.

За новою оцінкою ОПЕК, у 2026 році світовий попит на нафту зросте на 1,17 млн барелів на добу. Попередній прогноз передбачав приріст на 1,38 млн барелів на добу. Отже, очікуване зростання зменшено на 210 тис. барелів на добу.

• Прогноз зростання попиту у 2026 році: 1,17 млн барелів на добу.
• Попередній прогноз: 1,38 млн барелів на добу.
• Зниження оцінки: 210 тис. барелів на добу.
• Прогноз на 2027 рік: 1,54 млн барелів на добу.
• Підвищення прогнозу на 2027 рік: 200 тис. барелів на добу проти попередньої оцінки.

Така комбінація прогнозів означає, що ОПЕК бачить поточний удар по попиту як серйозний, але не остаточний. У 2026 році споживання сповільнюється через війну, подорожчання пального та проблеми з логістикою. У 2027 році організація очікує часткового відновлення, якщо ринок адаптується до нових умов.

Ормузька протока стала головним вузлом кризи

Ключовим чинником перегляду прогнозів стало фактичне закриття Ормузької протоки. Це один із найважливіших світових маршрутів транспортування нафти. Через нього проходять значні обсяги близькосхідної сировини, тому його блокування одразу впливає не лише на фізичне постачання, а й на очікування трейдерів, переробників і споживачів.

Закриття протоки обмежило мільйони барелів близькосхідного видобутку та спричинило різке зростання цін на пальне. Для ринку нафтопродуктів це має пряме значення: дорожча сировина швидко переходить у дорожчий бензин, дизельне пальне, авіапальне та інші продукти переробки.

• Нафта дорожчає через ризик фізичного дефіциту.
• Пальне дорожчає через зростання вартості сировини та логістичних витрат.
• Споживачі та бізнес стикаються з вищими витратами.
• Уряди змушені вживати заходів для економії ресурсів і стабілізації постачання.

Другий квартал 2026 року: ще мінус 500 тис. барелів на добу

ОПЕК також знизила оцінку середнього світового попиту на нафту у другому кварталі 2026 року. Тепер організація очікує 104,57 млн барелів на добу проти 105,07 млн барелів на добу, які прогнозувалися минулого місяця.

Це ще одне зниження на 500 тис. барелів на добу. Попередня доповідь ОПЕК уже містила скорочення оцінки для другого кварталу також на 500 тис. барелів на добу. Отже, вплив війни та логістичного шоку посилюється не одноразово, а хвилями.

• Новий прогноз попиту у II кварталі 2026 року: 104,57 млн барелів на добу.
• Попередній прогноз: 105,07 млн барелів на добу.
• Додаткове зниження: 500 тис. барелів на добу.
• Попереднє зниження в минулій доповіді: ще 500 тис. барелів на добу.

Для ринку це означає, що попит реагує не лише на сам факт війни, а й на її наслідки: дорожче пальне, нестабільність постачання, невизначеність для бізнесу та обмежувальні дії урядів.

ОПЕК і МЕА бачать кризу по-різному

ОПЕК приєдналася до інших прогнозистів, зокрема до Міжнародного енергетичного агентства, відомого як МЕА, у зниженні очікувань щодо попиту. Водночас оцінка ОПЕК менш песимістична, ніж підхід МЕА.

МЕА раніше збільшило оцінку скорочення використання нафти у 2026 році. ОПЕК, навпаки, визнає удар по споживанню, але виходить із припущення, що пізніше попит відновиться. Саме тому організація підвищила прогноз зростання на 2027 рік.

«Світове економічне зростання продовжує демонструвати стійкість цього року, попри геополітичну напруженість, особливо на Близькому Сході», — заявила ОПЕК.

Ця позиція важлива для розуміння ринкової логіки ОПЕК. Організація не переглянула свої прогнози економічного зростання, тобто не закладає у базовий сценарій різкого глобального економічного спаду. Натомість вона фіксує короткостроковий удар по нафтовому попиту через війну, ціни та логістику.

ОПЕК+ не змогла виконати план нарощування видобутку

ОПЕК+ — це формат співпраці ОПЕК із союзниками, зокрема росією. Група раніше погодилася відновити збільшення видобутку з квітня. Але закриття Ормузької протоки зробило виконання цієї домовленості фактично неможливим.

За даними доповіді, видобуток нафти ОПЕК+ у квітні становив у середньому 33,19 млн барелів на добу. Це на 1,74 млн барелів на добу менше, ніж у березні. ОПЕК посилається на вторинні джерела, які використовує для моніторингу виробництва.

• Видобуток ОПЕК+ у квітні: 33,19 млн барелів на добу.
• Падіння проти березня: 1,74 млн барелів на добу.
• Причина: закриття Ормузької протоки та неможливість виконати домовленість про нарощування видобутку.
• Особливість даних: квітневий показник включає Об’єднані Арабські Емірати, які вийшли з ОПЕК 1 травня.

Для ринку нафтопродуктів це створює подвійний тиск. З одного боку, високі ціни обмежують попит. З іншого боку, падіння видобутку зменшує фізичну пропозицію нафти, а отже — підтримує високі ціни на сировину та пальне.

Що це означає для ринку нафти й нафтопродуктів

Ситуація на ринку переходить у фазу, де одночасно діють два протилежні, але взаємопов’язані процеси. Перший — попит слабшає, бо споживачі та бізнес реагують на дорожче пальне. Другий — постачання обмежене, бо війна та закриття Ормузької протоки скорочують доступні обсяги близькосхідної нафти.

Це не класична ситуація надлишку чи дефіциту. Це ринок, у якому дорогі енергоносії самі починають стримувати споживання, але дефіцитні ризики не дають цінам швидко знижуватися. Саме тому прогнози ОПЕК виглядають обережними: організація знижує оцінку попиту на 2026 рік, але не відмовляється від сценарію відновлення у 2027 році.

• Для споживачів головний ризик — подальше зростання витрат на пальне.
• Для бізнесу ключова проблема — дорожча логістика та невизначеність із постачанням.
• Для урядів виклик полягає в необхідності економії ресурсів і стабілізації внутрішніх ринків.
• Для трейдерів і переробників головним фактором залишається доступність близькосхідної нафти та робота маршрутів через Ормузьку протоку.

Поки Ормузька протока фактично закрита, ринок нафти й нафтопродуктів залишатиметься в режимі підвищеної напруги. Навіть зниження прогнозу попиту не означає автоматичного послаблення цінового тиску, якщо фізичне постачання сировини залишається обмеженим.

Джерело: Terminal.

За матеріалами: Reuters.

Пекін уперше так прямо закликав сторони війни з Іраном гарантувати безпечний прохід танкерів через Ормузьку протоку. Після бомбардувань з боку США та Ізраїлю й ударів Ірану танкерний трафік фактично зупинився, щонайменше чотири комерційні судна пошкоджені. Для Китаю, який є найбільшим у світі імпортером нафти й газу, ризики безпрецедентні: майже половина його нафтового імпорту в грудні проходила через протоку, а Катар забезпечує 30% китайського імпорту скрапленого природного газу (СПГ).

Ормузький вузол: що сталося і чому це критично для енергетики

Ормузька протока — вузький морський коридор між Перською затокою та Оманською затокою, через який проходять ключові «постачання» нафти й газу з регіону. Після початку бомбардувальної кампанії США та Ізраїлю проти Ірану наприкінці тижня та ударів Ірану у відповідь танкерний рух через протоку фактично припинився.

• Щонайменше 4 комерційні судна зазнали пошкоджень.
• Катар — виробник близько 20% світового СПГ.
• На тлі атаки іранського дрона Катар зупинив виробництво на Ras Laffan — найбільшому у світі експортному СПГ-комплексі. Це перша повна зупинка за майже 30 років роботи.

На ринку нафти котирування зросли на +2,53%  — 83,48  долара за барель (03:35 am CDT 04/03/2026). Це сигнал про очікування дефіциту або принаймні перебоїв у «постачаннях».

Позиція Китаю: публічний заклик і кулуарний тиск

Китай — найбільший у світі імпортер нафти й газу. Попри наявність значних резервів, країна є однією з найбільш вразливих до збоїв у Перській затоці.

• Майже 50% імпорту сирої нафти Китаю в грудні проходило через Ормузьку протоку.
• Катар забезпечує 30% китайського імпорту СПГ.
• Більшість іранської нафти купує саме Китай.

«Китай закликає всі сторони негайно припинити військові операції, уникати ескалації напруженості та забезпечити безпеку судноплавства в Ормузькій протоці», — заявила речниця МЗС КНР Мао Нін під час брифінгу в Пекіні.

За даними керівників державних газових компаній, Пекін також чинить тиск на Тегеран, щоб уникнути атак на танкери з нафтою та СПГ і не допустити ударів по експортній інфраструктурі, зокрема в Катарі. Іранським посадовцям окремо вказали на необхідність не порушувати експорт із Катару, який є критично важливим для китайського балансу газу.

Економічні та геополітичні наслідки

За оцінками Bloomberg Economics, вплив війни з Іраном на економіку Китаю наразі виглядає керованим. Можливий ефект — помірне прискорення інфляції через подорожчання нафти. Водночас геополітичні втрати можуть бути довшими та глибшими.

• Ризик тривалих перебоїв у «постачаннях» енергоносіїв.
• Зростання страхових премій для судноплавства через протоку.
• Переоцінка маршрутів і диверсифікація логістики.

Показово, що раніше офіційні заяви Пекіна щодо Ірану були загальними. Нинішній заклик — найпряміший сигнал від головного економічного партнера Ісламської Республіки про необхідність збереження транзиту через протоку.

Глобальний енергетичний баланс: що далі

Ормузька протока — ключова артерія для світової енергетики. Блокування або тривале скорочення трафіку означатиме:

• тиск на світові ціни на нафту й СПГ;
• перерозподіл потоків на користь альтернативних маршрутів;
• посилення ролі стратегічних резервів у країнах-імпортерах.

Для Китаю, який імпортує значні обсяги нафти та газу саме з регіону Перської затоки, стабільність Ормузької протоки — питання не лише економіки, а й довгострокової енергетичної безпеки.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Bloomberg