Поштовхом для цього аналізу стало перше велике інтерв’ю керівника мережі АЗС «Паралель» Олександра Дубініна Forbes Ukraine, у якому компанія публічно заявила про наміри масштабування та свою роль у майбутній структурі паливного ринку. Редакція розглянула ці заяви крізь призму цінової політики та інтересів кінцевого споживача.

Український роздрібний ринок нафтопродуктів за останні роки зазнав суттєвих змін. Повномасштабна війна, перебудова логістики та майже повна імпортна залежність зробили ціну на автозаправних станціях однією з найчутливіших тем для водіїв. На табло різних мереж різниця у кілька гривень за літр стала звичним явищем, але для споживача вона часто виглядає незрозумілою і навіть несправедливою.

У цій ситуації дедалі помітнішою стає стратегія мережі автозаправних комплексів Паралель, яка одночасно декларує масштабне розширення і позиціонує себе як раціональний вибір для водія. Йдеться про поєднання помірної ціни, контрольованої якості пального та сервісу без зайвих витрат, які зазвичай закладені у вартість на преміальних заправках.

Ціна: де саме водій економить

Варто одразу уточнити щодо розрахунків. Нижче наведені не абсолютні ціни на стелах, а різниця у вартості одного літра пального між «Паралеллю» та іншими ціновими класами у низці регіонів.

Бензин А-95

У більшості проаналізованих регіонів «Паралель» демонструє стійку цінову перевагу над преміальними мережами. Різниця становить приблизно від 4,5 до 6,7 гривні за літр. Це той рівень економії, який водій відчуває одразу, особливо під час заправки повного бака.

Порівняно із заправками середнього цінового класу «Паралель» також у більшості випадків дешевша — у межах 0,6–1,3 гривні за літр. Це дозволяє говорити про позиціонування мережі як доступнішої альтернативи без переходу в формат жорсткого дискаунтера.

Водночас проти дискаунтерів ситуація не є універсальною: у багатьох регіонах «Паралель» дорожча приблизно лише на 0,4–1,9 гривні за літр, а в окремих областях, ціна є практично рівною. Це типова регіональна різниця, пов’язана з логістикою та структурою постачання.

Дизельне пальне

На ринку дизельного пального картина подібна. Відносно преміальних мереж «Паралель» у регіонах дешевша приблизно на 3,5–5,5 гривні за літр. Проти середнього класу у більшості областей мережа також має нижчу ціну — до 1,4 гривні за літр, хоча в окремих регіонах різниця майже зникає або ціна виходить на рівень середнього сегмента. Це відображає вплив регіональної логістики, а не зміну базової стратегії.

LPG (скраплений нафтовий газ)

Для масового споживача газу позиція «Паралелі» виглядає особливо показовою. Порівняно з преміальними заправками LPG тут дешевший на 1,7–3,4 гривні за літр. Відносно дискаунтерів ціна у більшості регіонів коливається у межах кількох десятків копійок. Для багатьох водіїв це і є формула «вигідно, але без компромісів у сервісі».

Менше зайвого — менше причин переплачувати

Керівництво компанії прямо формулює підхід: автозаправний комплекс — це насамперед інфраструктура, а не розважальний центр. У практичному сенсі для споживача це означає відмову від надмірних елементів, витрати на які згодом закладаються у вартість пального.

Натомість акцент зроблено на швидкості та зручності: онлайн-оплата, каси самообслуговування, продуманий простір, де водій не витрачає зайвий час. Такий сервіс не виглядає показним, але саме він дозволяє утримувати ціну без преміальної націнки «за атмосферу».

Якість пального: головний страх водія і відповідь мережі

Однією з ключових проблем ринку залишається недовіра. Водіям роками нав’язували думку, що якісне пальне можливе лише на кількох великих брендах. При цьому в умовах імпортної залежності джерело пального у багатьох операторів схоже, а вирішальним стає питання контролю.

«Паралель» однією з перших в Україні інвестувала у мобільні лабораторії контролю якості та сформувала команду спеціалістів, відповідальних за відповідність пального вимогам сучасного автотранспорту. Для водія це важливо не на рівні декларацій, а як запобіжник ризику: економія на літрі не повинна обертатися витратами на ремонт автомобіля.

Війна і логістика: чому модель «з коліс» має значення

В умовах воєнних ризиків великі нафтобази є водночас необхідною інфраструктурою і потенційною вразливістю. Компанія декларує логістичну модель, що спирається на власний автопарк — близько п’ятисот бензовозів із планами подальшого розширення. Такий підхід підвищує гнучкість постачання і знижує залежність від окремих інфраструктурних вузлів, пошкодження яких у підсумку завжди відображається на ціні для кінцевого споживача.

Що означає масштабування для водія

Плани зростання через купівлю регіональних мереж означають для споживача насамперед більше вибору. А там, де з’являється реальна альтернатива, ціна зазвичай стає стриманішою, особливо порівняно з преміальними сегментами. Для регіонів це також означає вирівнювання стандартів сервісу та доступ до контрольованої якості пального.

Підсумок для споживача

Для пересічного водія «Паралель» сьогодні виглядає як мережа зі збалансованою моделлю:

• помітно нижчі ціни порівняно з преміальними заправками по всіх основних видах пального;
• у більшості випадків на рівні, або навіть нижчі ціни, ніж у середнього цінового класу;
• на LPG — ціни суттєво нижче преміальніх мереж;
• контроль якості, широкий асортимент необхідних товарів і сервіс, що економить час.

У ринку, де водій втомився від різких коливань цін, великої різниці між мережами та постійних сумнівів щодо якості, розвиток такого формату може стати важливим чинником конкуренції — і, зрештою, зменшення витрат для споживача.

Розрахунок річної економії для водія (А-95)

Вихідні умови:

• середня витрата пального: 8 літрів на 100 км
• пробіг: 1000 км на місяць
• споживання за місяць:
  1000 км × 8 л / 100 км = 80 літрів
• споживання за рік:
  80 л × 12 = 960 літрів

Різниця ціни бензину А-95 між «Паралелю» та преміальними мережами:

у більшості регіонів 4,5–6,7 гривні за літр

Річна економія:

• мінімум: 960 л × 4,5 грн = 4320 грн на рік
• максимум: 960 л × 6,7 грн = 6432 грн на рік

Висновок:

Навіть за помірного місячного пробігу водій, який заправляється бензином А-95, може заощаджувати приблизно від 4,3 до 6,4 тисячі гривень на рік лише за рахунок вибору АЗС мережі «Паралель» із нижчим ціновим рівнем у порівнні із преміальними мережами. Й це без відмови від базового сервісу та контролю якості.

Джерело: Terminal

Нічна атака російських дронів і ракет по Україні призвела до серйозних побічних наслідків: турецький LPG-танкер Orinda з 4 000 тонн зрідженого нафтового газу був уражений у порту Ізмаїл в Одеській області, що загострило ризики для енергетичної безпеки, навігації та залучення до конфлікту третіх країн, насамперед Туреччини й Румунії.

Мапа ризиків та наслідків удару по LPG-танкеру Orinda в Ізмаїлі

1. Факт інциденту: удар дрона по турецькому LPG-танкеру

За повідомленнями, унаслідок чергової масштабної нічної атаки дронами та ракетами по території України був уражений турецький LPG-танкер Orinda, що перебував у порту Ізмаїл в Одеській області.

• Танкер під турецьким прапором перевозив 4 000 тонн зрідженого нафтового газу.
• Судно було безпосередньо уражене російським дроном у районі українського порту Ізмаїл на Дунаї.
• На борту перебували 16 членів екіпажу, усіх було негайно евакуйовано, жертв немає.
• Окрім Orinda, пошкоджень зазнали й інші цивільні судна у портовій зоні.
• Пожежу на судні намагалися локалізувати пожежні та аварійні служби, що працювали на місці інциденту.

Атака стала продовженням серії ударів дронами по енергетичній і портовій інфраструктурі України, які вже неодноразово зачіпали цивільне судноплавство.

2. Масштаб загрози

Пошкодження судна із великим обсягом енергоємного вантажу створює суттєві ризики не лише для екіпажу, а й для навколишнього середовища, прибережних громад та судноплавства в регіоні.

• LPG-танкер Orinda перевозить 4 000 тонн зрідженого газу — це потенціал масштабного вибуху та пожежі у разі подальшого пошкодження корпусу або ємностей.
• За даними сервісу відстеження суден Marine Traffic, судно має довжину близько 125 метрів (близько 410 футів) та може вміщувати до 8 292 кубічних метрів (приблизно 1,8 млн галонів) пального.
• Локалізація пожежі ускладнена через характер вантажу та конфігурацію судна, що збільшує тривалість і небезпеку аварійних робіт.

Сукупність великого обсягу LPG, значних розмірів судна та портової інфраструктури поруч посилює ризики для регіону, включно із сусідніми країнами НАТО.

3. Ризики для Румунії та НАТО

Порт Ізмаїл розташований безпосередньо на кордоні з Румунією, що перетворює будь-який масштабний інцидент у зоні порту на потенційну проблему для НАТО.

• Румунія відреагувала з підвищеною тривогою, оскільки інцидент стався буквально через річку від її території.
• Було ухвалено рішення евакуювати село Плауру, розташоване на румунському березі Дунаю, через “близькість судна до румунської території та характер його вантажу”, як повідомили місцеві аварійні служби.
• Подія стала черговим нагадуванням, що конфлікт в Україні легко може зачепити територію країн-членів НАТО через удари по енергетичних і портових об’єктах.

Розташування Ізмаїла на кордоні з Румунією перетворює кожен удар по порту на тест для механізмів безпеки Альянсу.

4. Системний характер загрози для цивільного судноплавства

Інцидент із Orinda не є поодиноким, а вписується у тривалу серію атак на українські дунайські порти та цивільні судна.

• Раніше щонайменше дюжина комерційних суден вже зазнавала пошкоджень унаслідок аналогічних атак російських дронів по порту Ізмаїл.
• Пошкодження цивільних суден, зокрема з небезпечними вантажами, підривають довіру до безпеки морських маршрутів у Чорному морі й на Дунаї.
• Це створює додатковий ціновий та логістичний тиск на енергетичні ринки, оскільки судновласники й страхові компанії оцінюють нові ризики.

Серійність атак перетворює окремі епізоди на стійкий фактор нестабільності для енергетичних та аграрних коридорів регіону.

5. Реакція Туреччини: атака як удар по турецьких моряках

Удар по Orinda, що йде під турецьким прапором, викликав політичну реакцію в Туреччині та дискусії про необхідність більш жорсткої відповіді на дії росії в Чорному морі.

Депутат турецького парламенту Улаш Карасу (CHP) у своїй публічній заяві наголосив, що атака демонструє вихід війни на новий рівень, коли під ударом опиняються турецькі моряки.

«Атака дрона, націлена на газовий танкер MT Orinda під турецьким прапором у Чорному морі, показує, що війна тепер спрямована і проти турецьких моряків. Турецькі моряки не можуть бути залишені сам на сам посеред війни! Відсутність людських жертв, безумовно, є для нас полегшенням, але уряд не може відмахнутися від цієї атаки, назвавши її “поодинокою”. Безпека наших суден та екіпажів має бути гарантована», — підкреслив депутат турецького парламенту Улаш Карасу (CHP).

• Заява Карасу підкреслює, що Туреччина розглядає інцидент не лише як технічну аварію, а як удар по своїм громадянам та прапору.
• Лунають заклики до “рішучих дій проти росії”, що може означати політичний чи дипломатичний тиск, а також перегляд підходів до безпеки судноплавства.

Політичний вимір інциденту посилює ризики переформатування ролі Туреччини в чорноморській безпековій архітектурі.

6. Верифікація інциденту

Повідомлення про удар по Orinda та його наслідки отримали додаткове підтвердження завдяки аналізу відеоматеріалів міжнародними медіа.

• BBC заявляє, що верифікувала відео із місця події.
• За оцінкою BBC, кадри, ймовірно, були зняті з румунського села Плауру, яке розташоване безпосередньо через річку від місця інциденту.
• Те саме село нині евакуйоване через близькість судна з небезпечним вантажем до румунської території та ризик для місцевого населення.

Міжнародна медійна верифікація підсилює довіру до інформації про інцидент і робить його предметом обговорення не лише на регіональному, а й на глобальному рівні.

7. Удари по енергетичних і портових цілях

Інцидент з Orinda вкотре демонструє, що чим довше триває війна між росією та Україною з акцентом на енергетичну та портову інфраструктуру, тим вищими стають ризики втягування третіх країн.

• Атаки на енергетичні об’єкти й порти створюють ланцюговий ефект для міжнародної торгівлі енергоносіями.
• Пошкодження танкера з LPG у безпосередній близькості до території НАТО наближає конфлікт до межі прямого зіткнення інтересів великих гравців.
• Усвідомлення того, що будь-яке судно під прапором третьої країни може стати мішенню, змінює стратегії судновласників та державних регуляторів.

Енергетична війна на морі дедалі менше обмежується лише двома сторонами конфлікту та дедалі більше впливає на глобальні потоки палива.

8. Потенційні наслідки для політики щодо російського флоту

На тлі інциденту з Orinda знову активізується дискусія про роль Туреччини як контролера ключових морських «вузьких місць» для російського флоту.

• За повідомленнями, низка посадовців у НАТО вже тривалий час виступає за те, щоб Туреччина вжила жорсткіших заходів проти російського судноплавства до міжнародних ринків.
• Одним із ключових важелів впливу є потенційне обмеження доступу російських суден до проток Босфор та Дарданелли.
• Інцидент із турецьким LPG-танкером, який зазнав удару дрона, може бути використаний як додатковий аргумент для перегляду політики Анкари щодо російського флоту.

Якщо Туреччина під тиском внутрішньої політики та партнерів по НАТО посилить режим проходу суден, це матиме прямий вплив на маршрути постачання енергоносіїв з росії.

9. Енергетичні та безпекові висновки

Удар по Orinda висвітлює одразу кілька критичних трендів у сфері енергетичної безпеки Чорноморського регіону.

• Мілітаризація енергетичних маршрутів: енергетичні судна перетворюються на де-факто фронтові цілі, що радикально змінює ризиковий профіль морських перевезень.
• Регіональна ескалація: кожен подібний інцидент збільшує шанси втягування сусідніх країн у конфлікт, особливо коли йдеться про держави НАТО.
• Політичний тиск на Туреччину: удар по судну під турецьким прапором посилює внутрішню дискусію щодо необхідності захисту турецьких моряків і суден та може спричинити жорсткіші кроки стосовно російського судноплавства.
• Страхові та логістичні наслідки: накопичення випадків пошкодження цивільних суден може підвищувати страхові премії, змінювати маршрути та структуру флоту, задіяного в перевезенні енергоресурсів.

Сукупність цих чинників робить інцидент із Orinda важливим маркером того, як війна змінює правила гри на енергетичних ринках і в міжнародному морському праві.

10. Висновки

• Ризик інцидентів з високоефективними енергетичними вантажами (LPG, нафтопродукти) в зоні бойових дій зростає, що потребує посилення стандартів безпеки та супроводу суден.
• Країни НАТО, зокрема Румунія, змушені діяти превентивно, евакуйовуючи населення навіть без прямого удару по їхній території, якщо поруч перебувають пошкоджені судна з небезпечним вантажем.
• Туреччина опиняється в центрі трикутника “морська безпека — енергетика — геополітика”, і подібні інциденти підштовхують її до перегляду балансу між економічними вигодами та безпековими ризиками.
• Морські енергетичні коридори Чорного моря та Дунаю залишаються вразливими, а будь-яке подальше загострення може мати відчутні наслідки для європейської енергетичної безпеки.

Інцидент із Orinda ілюструє, що енергетична інфраструктура та судна з паливом стають передовою лінією гібридної війни, де кожен удар має одночасно військові, економічні та політичні наслідки.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

Російські удари по українській енергетичній інфраструктурі перейшли від тактики «знищити об’єкт» до тактики «створити регіональний дисбаланс» між генерацією на заході та споживанням/дефіцитом на сході й у центрі. Вразливість посилює обмежена пропускна здатність міжрегіональних ЛЕП, залежність від великих трансформаторів і ризик каскадних аварій. Україна може пом’якшити цю тактику поєднанням швидких (мобільні генератори, гнучке керування попитом), середньострокових (FACTS, розміщення сховищ у вузлах, міждержавні інтерконектори) та довгострокових (HVDC, кільцеві мережі, розосереджена генерація на сході) рішень, синхронізованих із протиповітряною обороною та кіберзахистом.

Особливості енергетичних ударів

1. Суть нової тактики ворога

• Ціль: не одноразове виведення зі строю електростанцій, а довготривале регіональне розбалансування.
• Головний прийом: бити по лівобережних регіонах, де зосереджені ТЕС і ГЕС, і таким чином створювати дефіцит у східній та центральній частині країни.
• Паралельно: на заході країни виникає надлишок генерації за рахунок роботи АЕС, який не може бути оперативно перекинутий у зону дефіциту.
• Ключовий інструмент ворога: використання обмеженої пропускної здатності міжрегіональних ліній, що перетворює локальний дефіцит на тривалі відключення.

2. Чому ця тактика працює

• Висока концентрація генерації в окремих географічних кластерах призводить до того, що втрата одного кластера впливає на великий регіон.
• Обмежена пропускна здатність міжрегіональних мереж не дає змоги вирівняти баланс між заходом (надлишок) і сходом/центром (дефіцит).
• Залежність від великих елементів інфраструктури (трансформатори, важливі підстанції) — їх довго замінювати, тому кожен влучний удар ворога створює довгий «вузький» сегмент в енергосистемі.
• Ризик каскадних аварій змушує операторів застосовувати аварійні відключення для захисту всієї системи.

3. Чому справа не тільки в лініях

• Сучасна енергосистема — це поєднання мереж, електроніки, акумуляції, програмного керування та логістики.
• Навіть без нових довгих ЛЕП можна тимчасово підвищити стійкість через технології керування потоками, акумуляцію та мобільну генерацію.
• Будівництво нових ліній триває роками, отже потрібні рішення «сьогодні — завтра», що компенсують вразливість.

4. Технологічні рішення, які вже відомі та можуть бути застосовні

4.1. Лінії постійного струму великої напруги

• Призначення: передача великих обсягів енергії на далекі відстані з меншими втратами.
• Перевага: потік легше контролювати, ніж в AC-мережі.
• Додатковий плюс: можливість прокладання під землею або під водою, що робить лінії менш уразливими для ударів.

4.2. Системи гнучкого керування потужністю

• Завдання: підвищити пропускну здатність уже існуючих ліній без їх повної перебудови.
• Ефект: оперативний контроль над потоками, що особливо важливо при асиметрії між заходом та сходом.
• Це середньостроковий клас рішень (місяці — до 1–2 років), який дає відчутне нарощування резерву для міжрегіональних передач.

4.3. Батарейні енергосховища

• Функція: накопичити надлишок (передусім у західних регіонах) і миттєво віддати його в зонах дефіциту.
• Додаткова роль: гасіння коливань частоти, що зменшує ймовірність каскадних аварій.
• Перевага: можна розміщувати в ключових вузлах мережі — це скорочує шляхи передачі й знижує потребу в негайному будівництві ліній.

4.4. Мобільні генератори та мобільні газові турбіни

• Призначення: швидко розгорнутися у регіоні дефіциту.
• Статус: це тимчасова компенсація до відновлення ліній/підстанцій.
• Застосування: особливо важливо на лівобережжі, яке стає ціллю для ударів.

4.5. Гнучке керування великим попитом

• Інструмент: домовленості з великими споживачами щодо тимчасового зниження навантаження в пікові або критичні години.
• Результат: менша потреба у довгих передачах через країну, отже менша вразливість для ударів.

4.6. Гнучке керування малим й середнім попитом

• Інструмент: стимулювання використання накопичувачів споживачів, щодо стварення розумних мереж, зокрема, зменшення споживання в пікові або критичні години та віддавання енергії при її дефіциті у мержу, а також накопичення енергії при її профіциті.
• Результат: збалансована енергосистема країни.

5. Захист ключових вузлів: багатовимірний підхід

Захист енергосистеми не зводиться до ППО. Він має чотири компоненти: інженерний, оборонний, організаційний і кібернетичний.

5.1. Інженерні заходи

• Посилене укриття та бронювання трансформаторів і підстанцій — щоб збільшити живучість обладнання.
• Кільцева (резервна) топологія мережі — дає змогу перекидати потоки в обхід пошкоджених ділянок.
• Модульне обладнання та стандартизація — щоб швидко замінювати пошкоджені елементи.
• Локальні акумулятори та резервні генератори біля підстанцій — для миттєвої компенсації втрат.

5.2. Оборонні заходи

• Координація енергетиків з ППО та силами реагування для пріоритетного захисту найважливіших об’єктів.
• Виявлення і знешкодження БпЛА, які атакують низько і несподівано.
• Географічне рознесення критичних елементів, щоб один удар не виводив із ладу весь вузол.

5.3. Кіберзахист і автоматизація

• Кіберзахист диспетчерських систем — обов’язковий, із застосуванням резервних каналів зв’язку та сегментації мережі.
• Автоматизовані системи управління мають:
  • перенаправляти потоки;
  • підключати акумулятори;
  • обмежувати непершочергове навантаження.
• Баланс «автоматика — людина» критичний: автоматика — для миттєвих локальних реакцій, людина — для запобігання каскадним відключенням.

6. Плани дій у часі

6.1. Негайні кроки (тижні — місяці)

• Розгортання мобільних батарей і генераторів у найбільш уразливих регіонах.
• Активація механізмів гнучкого навантаження для великих споживачів.

6.2. Середньострокові кроки (місяці — 1–2 роки)

• Встановлення пристроїв для підвищення пропускної здатності існуючих ліній.
• Розгортання накопичувачів у ключових вузлах — щоб мати швидкі джерела енергії в місцях можливих розривів.
• Угоди з сусідніми операторами щодо збільшення імпорту й оперативних інтерконекторів.

6.3. Довгострокові кроки (роки)

• Нарощування міжрегіональних коридорів передавання.
• Будівництво HVDC-ліній (висковольтні постійного струму) там, де це економічно та безпеково виправдано.
• Створення кільцевої структури мережі для підвищення живучості.
• Збільшення локальної генерації у східних регіонах, щоб зменшити залежність від далеких передач.

6.4. Постійні дії

• Координація енергетиків, оборони та кіберфахівців на постійній основі.
• Підтримання запасів критичних комплектуючих у регіонах для швидкого ремонту.

7. Висновок

Тактика ворога — «розбалансувати береги» — спирається на географічну асиметрію української генерації та обмежену пропускну здатність мереж. Але поєднання:

• швидких технічних рішень (акумуляція, мобільні генератори, гнучке керування);
• середньострокових інвестицій у керовані магістралі;
• довгострокових змін архітектури мережі (HVDC, кільцева топологія, розосереджена генерація);
• тісної координації з обороною і кіберзахистом;

дає Україні можливість зменшити тривалість і масштаб відключень, а згодом — підвищити стійкість енергосистеми до системних ударів.

Чому це питання національної безпеки

Енергетика сьогодні — це частина національної безпеки. Захищати мережу — означає:

• захищати життя людей (освітлення, теплопостачання, медичні заклади);
• зберігати роботу підприємств і, відповідно, економічну стійкість;
• підтримувати стабільність держави під час війни.

Джерело: Terminal

За матеріалами коментарів В.Боровика (Голова Правління Альянсу «Нова Енергія України»)

Доходи рф від нафти й газу у вересні 2025 року скоротяться на 23% у річному вимірі через падіння міжнародних цін на нафту та зміцнення рубля. Це створює додаткові ризики для формування бюджету 2026 року й фінансування війни проти України.

Попри зростання відвантажень нафтопродуктів у серпні, загальний дохід від експорту нафти та пального знизився через розширення знижок і перебої в роботі НПЗ.

Фінансовий тиск на бюджет рф

• Зниження доходів у вересні 2025 року – на 23% у річному вимірі.
• Очікувані надходження – $7,11 млрд (592 млрд рублів), що на 17% більше, ніж у серпні, завдяки скороченню державних субсидій НПЗ.
• Січень-вересень 2025 року – доходи впали на 20,5% р/р, до $79,6 млрд (6,62 трлн рублів).
• Фактори впливу: падіння міжнародних цін на нафту, зміцнення рубля, розширення дисконтів на російську нафту.

Експорт та ринкова кон’юнктура

• У серпні дохід від експорту сирої нафти й пального скоротився на $920 млн порівняно з липнем і становив $13,51 млрд.
• Причини: удари України по НПЗ дронами та тиск США на Індію через закупівлю російської нафти.
• Знижки на російські нафтові марки суттєво розширилися.

Логістика постачання

• Відвантаження нафтопродуктів у серпні зросли на 8,9% у порівнянні з липнем (частина НПЗ відновила роботу після ремонту).
• Зростання експорту з Балтійських та Чорноморсько-Азовських портів.
• Зниження обсягів відвантажень з арктичних портів.

Висновки

• Бюджетні ризики: скорочення доходів ставить під загрозу виконання бюджету рф на 2026 рік.
• Військові витрати: фінансування війни проти України ускладнюється з огляду на падіння доходів.
• Міжнародна конкуренція: знижки на російську нафту під тиском США відкривають простір для посилення позицій інших постачальників на світових ринках.
• Структурні зміни: порушення логістики й атаки на НПЗ підривають стабільність експортних ланцюгів рф.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

США відправили додаткові 10 винищувачів F-35 до Пуерто-Рико для боротьби з наркокартелями, що суттєво підвищує військовий тиск на Венесуелу. Дональд Трамп публічно заявив, що не йдеться про зміну режиму, однак риторика щодо наркоторгівлі та активні дії США створюють значний ризик ескалації. Це безпосередньо впливає на стабільність ринку нафтопродуктів і баланс сил у країнах-імпортерах, де Венесуела залишається важливим постачальником.

Протистояння США та Венесуели

• 10 винищувачів F-35 відправлено до авіабази у Пуерто-Рико — посилення контролю над південними морськими маршрутами.
• Понад 4 500 військових США залучено у Карибському регіоні, зокрема на семи військових кораблях.
• 22-а експедиційна морська бригада проводить навчання в Пуерто-Рико — демонстрація готовності до десантних операцій.

Політичні заяви

• Трамп:
  

  «Ми не говоримо про зміну режиму, але ми говоримо про те, що відбулися дуже дивні вибори» (Дональд Трамп).

• Мадуро:
  

  «Уряд США має відмовитися від планів насильницької зміни режиму у Венесуелі й поважати суверенітет» (Ніколас Мадуро).

• Ільхан Омар:
  

  «Конгрес не оголошував війни Венесуелі чи Tren de Aragua, і сам факт визнання групи терористичною не дає президенту карт-бланш» (Ільхан Омар, конгресвумен США).

Ключові ризики для ринків

• Загроза ескалації — можливі удари США по об’єктах усередині Венесуели, що підвищує ризики перебоїв постачання нафти й нафтопродуктів.
• Вразливість імпортерів — країни, що залежать від венесуельської нафти, опиняються під загрозою нестабільності постачання.
• Конкуренція на ринку — зміна каналів постачання може спричинити перерозподіл ринкових часток між США, країнами Латинської Америки та іншими експортерами.

Висновки

• Посилення військової присутності США у Карибському басейні напряму впливає на енергетичну безпеку регіону.
• Будь-які перебої постачання з Венесуели можуть підштовхнути імпортерів до пошуку альтернативних джерел — наприклад, США чи Близького Сходу.
• Ситуація створює передумови для загострення конкуренції між ключовими постачальниками нафтопродуктів.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Попри активні удари України по російських нафтопереробних підприємствах, ціни на бензин у РФ досягли рекордного рівня.

Це змушує російські компанії терміново закуповувати пальне за кордоном, зокрема в Білорусі, аби вирішити внутрішню нестачу.

Стратегія українських атак

• Ціль атак: нафтопереробні заводи, насосні станції та паливні потяги, що підтримують військову машину та повсякденне життя РФ.
• Обсяг уражених потужностей: понад 44 млн тонн на рік, що становить більше 10% загальної потужності РФ.
• Ключові об’єкти: ЛУКОЙЛ у Волгограді — найбільший завод у південній Росії, пошкоджений 14 та 19 серпня; також атаковано трубопровід «Дружба», який постачає нафту до Угорщини та Словаччини.
• Кількість атак: у цьому місяці дрони України уразили щонайменше десять ключових енергетичних об’єктів РФ.

Наслідки для внутрішнього ринку та економіки

• Термінові закупівлі бензину з Білорусі вказують на критичний дефіцит у Росії.
• Попит на бензин серед водіїв та фермерів особливо високий у літній період.
• Хоча тисячі АЗС залишаться забезпеченими, порушення постачання загострить інфляцію та може призвести до продовження заборони на експорт бензину до осені.

Висновки

• Українські удари системно знижують спроможність російських нафтопереробних підприємств, що прямо впливає на внутрішній ринок пального.
• Закупівлі з Білорусі свідчать про дефіцит, але точних обсягів немає у матеріалі, тому висновок зроблено на основі логіки подій.
• Збої у постачанні та високі ціни на бензин збережуться, а обмеження експорту можуть продовжитися до осені.

Джерело: Terminal

За матеріалами: charter97

Українські атаки безпілотниками по нафтопереробних заводах рф призвели до значного зниження потужностей переробки, що викликало дефіцит бензину та рекордне зростання цін. Попри заборону експорту, заходи москва не змогли стабілізувати ринок.

Найбільш гострі проблеми відчувають віддалені регіони, включно із Забайкальським краєм та окупованим Кримом.

Криза на ринку пального рф

• 20 серпня 2025 року бензин А-95 на біржі коштував на 55% дорожче, ніж на початку року, та на 8% більше, ніж на початку серпня.
• Оптові ціни на пальне вийшли на рекордний рівень.
• З липня Україна завдала ударів щонайменше по чотирьох великих НПЗ у стратегічних регіонах рф.
• За даними Financial Times, понад 10% нафтопереробних потужностей рф виведено з ладу.
• Атаки на залізничну інфраструктуру в центральній росії спричинили затримки поїздів і перебої з постачанням пального.

Спроби стабілізації та їх провал

• 28 липня влада рф запровадила загальну заборону на експорт бензину, але це не вирішило проблему дефіциту.
• Роздрібні ціни на бензин у рф зросли на 9% за рік і більш ніж на 5% від початку 2025 року.
• Найгостріший дефіцит зафіксовано в Забайкальському краї та Криму, де влада визнала перебої з постачанням А-95.

Соціальне невдоволення

«Що це за безумство з бензином? Ми раптом розбагатіли?!!» — написав мешканець Чити у місцевому чаті.

Позиція аналітиків

• Аналітики прогнозують, що зростання цін триватиме принаймні до вересня.
• Водночас наголошується, що системна криза поки що не загрожує, адже дизель, важливий для армії та сільського господарства, залишається доступним.

• «Повномасштабна паливна криза — та, що вдарить по армії, транспорту та аграрному сектору, здатна підірвати економіку, — ще не настала», — резюмував Сергій Вакуленко, Carnegie Endowment for International Peace.

Регіональний вимір

• У Приморському краї міністерка енергетики та газопостачання Олена Шиш пояснила дефіцит тим, що мешканці почали масово купувати бензин у каністри.
• Найсильніше постраждала мережа NNK-Приморнефтепродукт, яка обслуговує майже половину з 295 АЗС регіону.
• За її словами, незалежні АЗС піднімали ціни до +12 рублів/л у порівнянні з мережею ННК, що стимулювало ажіотаж.

• «Закликаємо мешканців діяти відповідально й пережити цю короткострокову складність», — заявила Шиш, цитуючи пресслужбу регіональної влади.

Логічні висновки

• Українські удари системно послабили енергетичну безпеку рф, вивівши з ладу понад 10% потужностей та спричинивши перебої з логістикою.
• Попри адміністративні заборони та контроль, москва не змогла зупинити зростання цін і дефіцит у віддалених регіонах.
• Соціальна напруга зростає, що може мати політичні наслідки, особливо у прикордонних і стратегічно важливих регіонах.

Джерело: Terminal

За матеріалами: united24media Financial Times, The Moscow Times

Світові ф’ючерси на нафту та бензин завершують тиждень у мінусі, попри тимчасове зростання цін на дистиляти. Ринки перебувають у стані невизначеності через очікувані результати зустрічі на Алясці між президентом США Дональдом Трампом та президентом росії Володимиром Путіним, а також на тлі планів ОПЕК і союзників збільшити видобуток у вересні.

Ключові фактори впливу на ринок

• Геополітичний чинник: можливе досягнення угоди щодо війни в Україні може призвести до послаблення санкцій проти російського енергетичного експорту.
• Якщо припинення вогню не буде погоджене, очікується, що Трамп запровадить суворіші санкції, здатні скоротити постачання російської енергії на світові ринки.
• Плани ОПЕК+: у вересні очікується збільшення видобутку, що може посилити профіцит і знизити ціни наприкінці року.

Динаміка котирувань

• WTI (вересневий контракт NYMEX): зниження на 0,42 дол. до $63,54/бар., що на 0,34 дол. нижче рівня 8 серпня.
• WTI (жовтневий контракт): мінус 0,41 дол., до $62,62/бар.
• Brent (жовтень): падіння на 0,38 дол. до $66,46/бар., що на 0,13 дол. нижче тижневої угоди.
• Brent (листопад): зниження на 0,30 дол. до $65,86/бар.
• RBOB (вересень): мінус 0,0185 дол./гал.
• RBOB (жовтень): мінус 0,0137 дол./гал. (перший місяць торгувався на 0,4% вище рівня 8 серпня).
• ULSD (вересень): +0,0201 дол. до $2,2546/гал.
• ULSD (жовтень): +0,0181 дол. до $2,2504/гал.

Ризики та перспективи

• Висока залежність цін від результату переговорів США–росія.
• Потенційне збільшення пропозиції від ОПЕК+ у вересні, що може створити надлишок нафти на ринку.
• Підвищена волатильність ф’ючерсів на бензин та дистиляти, що свідчить про чутливість трейдерів до короткострокових новин.

Джерело: Terminal

За матеріалами: morningstar.com

росія готується запровадити повну заборону експорту бензину з серпня 2025 року, охоплюючи навіть найбільших виробників. Це рішення, вже погоджене на найвищому рівні, викликає занепокоєння щодо потенційного використання пального у військових цілях і створює ризики для ринків Європи, яка залишається залежною від глобального імпорту пального.

Сутність заборони

• росія вводить заборону на експорт бензину з серпня по вересень 2025 року.
• Заборона стосується не лише реселерів, а й безпосередньо виробників.
• Рішення вже затверджене, за словами джерел у Reuters.
• Офіційне оголошення очікується найближчим часом, ймовірно — у понеділок.

Причини та ознаки підготовки до війни

• Аналітики вважають, що пальне може бути перенаправлене на військові потреби.
• Це радикальний розворот після зростання експорту бензину з росії на 25% на початку року.
• Ціни на бензин АІ-95 досягли рекордних 76 293 – 96 269 руб/т.
• Євросоюз занепокоєний, оскільки Європа залишається залежною від імпорту пального.

Енергетична зброя під прикриттям

• Заборона може бути прикриттям енергетичної зброї в умовах ескалації біля східного флангу НАТО.
• Такий крок викликає тривогу не лише в Україні, а й в країнах Балтії та на всьому європейському ринку.

• «Це вже не просто економіка, а воєнна економіка», — зазначають коментатори

Політичні сигнали

• Віцепрем’єр Олександр Новак раніше натякав на можливість посилення обмежень, підкреслюючи державний контроль над ринком.
• Кремль вивчав ситуацію з пальним ще з початку місяця, готуючи підґрунтя для заборони.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Mirror Now

Замовити звіт по ринку

Президент США Дональд Трамп підтвердив продовження постачання американської зброї Україні через НАТО та оголосив про підготовку «значної заяви» щодо росії на понеділок. Водночас на тлі дипломатичних зусиль російська атака дроном у Харківській області призвела до жертв серед цивільного населення.

Заяви Трампа про постачання зброї і санкції

10 липня Трамп заявив, що США відправляють зброю до НАТО, яке повністю фінансує це постачання:

«Ми відправляємо зброю до НАТО, і НАТО платить за цю зброю на 100 %. Зброя, яка виходить, надходить до НАТО, а потім НАТО передає її Україні», — сказав Трамп в інтерв’ю NBC.

Це прозвучало через тиждень після оголошення Пентагоном про тимчасове призупинення частини поставок через побоювання щодо скорочення власних запасів США. 8 липня Трамп фактично змінив підхід і пообіцяв відновити постачання оборонної зброї на тлі активізації наступу росії.

Президент США також висловив незадоволення діями президента росії путіна та повідомив про розгляд нових санкцій проти москви:

• Серед них — законопроєкт сенаторів Ліндсі Грема та Річарда Блументаля про запровадження санкцій і тарифів проти країн, що підтримують воєнні зусилля росії.
• Окремий акцент на обмеженнях для банківської системи росії.

Трамп підкреслив:

«Думаю, у понеділок у мене буде велика заява щодо росії».

Наслідки атаки дронами на Харківщині

На тлі заяв Трампа Україна зазнала нової атаки дронами: щонайменше одна людина загинула, ще 14 отримали поранення внаслідок удару по Харківській області. Пошкоджено зокрема й пологовий будинок у Харкові, повідомив голова обласної адміністрації Олег Синєгубов.

російська сторона традиційно не коментувала ці удари, натомість звинуватила Україну в атаці на Тульську область, де також загинула одна людина. Телеграм-канали припускали можливу спробу удару по заводу дронів «Кронштадт».

Зеленський про відновлення і союзників

Президент України Володимир Зеленський 9 липня виступив у Римі на конференції з відновлення України, закликавши союзників активніше використовувати заморожені російські активи для фінансування відбудови:

«Важливо, щоб Польща продовжувала залишатися ключовим логістичним і транзитним хабом для міжнародної допомоги Україні», — наголосив Зеленський, подякувавши прем’єру Польщі Дональду Туску за участь у конференції та долучення до Європейського Флагманського Фонду для відбудови України.

Американська дипломатія та санкційний тиск

10 липня держсекретар США Марко Рубіо під час зустрічі з головою МЗС росії Сергієм Лавровим у Малайзії підкреслив необхідність більшої гнучкості москви у переговорах:

«Нам потрібна дорожня карта для завершення цього конфлікту. Це була відверта розмова», — сказав Рубіо після зустрічі в Куала-Лумпурі на полях заходу АСЕАН.

Він пояснив, що адміністрація Трампа веде діалог із Сенатом щодо нового пакету санкцій. Рубіо спростував повідомлення про повне припинення американської військової допомоги Україні:

• Більшість допомоги ніколи не зупинялась.
• Вказав на гостру потребу України в системах Patriot, наявних у Європі, та закликав партнерів надати їх.
• Наголосив на серйозних втратах росії — близько 100 000 солдатів загиблими з січня, попри менші, але теж значні втрати України.

Джерело: Terminal

За матеріалами: oilprice.com RFE/RL, Reuters

Замовити тижневий звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального