<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; викопне паливо</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/vikopne-palivo/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Sun, 05 Jul 2026 06:06:49 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Голова IEA заявив, що криза навколо Ірану прискорить електрифікацію</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/23/golova-iea-zayaviv-shho-kriza-navkolo-iranu-priskorit-elektrifikaciyu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/23/golova-iea-zayaviv-shho-kriza-navkolo-iranu-priskorit-elektrifikaciyu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 23 Jun 2026 06:44:55 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Електрична енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[electrification]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[fossil fuels]]></category>
		<category><![CDATA[IEA]]></category>
		<category><![CDATA[oil demand]]></category>
		<category><![CDATA[викопне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[МЭА]]></category>
		<category><![CDATA[попит на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[электрификация]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154121</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30480-Енергетика_300_на_300.png" alt="Голова IEA заявив, що криза навколо Ірану прискорить електрифікацію"/><br />Reuters повідомило 22 червня, що голова Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Біроль очікує прискорення глобальної електрифікації після кризи, пов’язаної з Іраном. За його словами, уряди переглядають енергетичні стратегії, партнерства та технологічні рішення для захисту від цінових шоків на викопне паливо. Енергетична безпека стає аргументом на користь зменшення залежності від нафти та нафтопродуктів Фатіх Біроль виступив на [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30480-Енергетика_300_на_300.png" alt="Голова IEA заявив, що криза навколо Ірану прискорить електрифікацію"/><br /><p>Reuters повідомило 22 червня, що голова Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Біроль очікує прискорення глобальної електрифікації після кризи, пов’язаної з Іраном. За його словами, уряди переглядають енергетичні стратегії, партнерства та технологічні рішення для захисту від цінових шоків на викопне паливо.</p>
<h3>Енергетична безпека стає аргументом на користь зменшення залежності від нафти та нафтопродуктів</h3>
<p>Фатіх Біроль виступив на Octopus Energy Tech Summit у межах London Climate Action Week. Він пов’язав новий імпульс до електрифікації з прагненням країн зміцнити внутрішню енергетичну безпеку та зменшити вразливість до шоків на ринках нафти й газу.</p>
<p>Reuters подало цю заяву на тлі кризи навколо Ірану та Ормузької протоки, яка вплинула на очікування щодо постачання нафти, скрапленого природного газу та нафтопродуктів. Для ринків пального такі сигнали важливі не як негайна зміна балансу, а як індикатор того, що високі ціни та ризики логістики можуть прискорювати політику скорочення залежності від викопного пального.</p>
<blockquote><p>«Очікую, що ця криза надасть додатковий імпульс електрифікації», — заявив Фатіх Біроль, виконавчий директор IEA.</p></blockquote>
<p>У матеріалі Reuters також зазначено, що уряди переглядають енергетичні стратегії, політики, партнерства та технологічний вибір після нового шоку на ринку викопного палива.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/iran-energy-crisis-will-drive-global-electrification-iea-chief-says-2026-06-22/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30480-Енергетика_300_на_300.png" alt="Голова IEA заявив, що криза навколо Ірану прискорить електрифікацію"/><br /><p>Reuters повідомило 22 червня, що голова Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Біроль очікує прискорення глобальної електрифікації після кризи, пов’язаної з Іраном. За його словами, уряди переглядають енергетичні стратегії, партнерства та технологічні рішення для захисту від цінових шоків на викопне паливо.</p>
<h3>Енергетична безпека стає аргументом на користь зменшення залежності від нафти та нафтопродуктів</h3>
<p>Фатіх Біроль виступив на Octopus Energy Tech Summit у межах London Climate Action Week. Він пов’язав новий імпульс до електрифікації з прагненням країн зміцнити внутрішню енергетичну безпеку та зменшити вразливість до шоків на ринках нафти й газу.</p>
<p>Reuters подало цю заяву на тлі кризи навколо Ірану та Ормузької протоки, яка вплинула на очікування щодо постачання нафти, скрапленого природного газу та нафтопродуктів. Для ринків пального такі сигнали важливі не як негайна зміна балансу, а як індикатор того, що високі ціни та ризики логістики можуть прискорювати політику скорочення залежності від викопного пального.</p>
<blockquote><p>«Очікую, що ця криза надасть додатковий імпульс електрифікації», — заявив Фатіх Біроль, виконавчий директор IEA.</p></blockquote>
<p>У матеріалі Reuters також зазначено, що уряди переглядають енергетичні стратегії, політики, партнерства та технологічний вибір після нового шоку на ринку викопного палива.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/iran-energy-crisis-will-drive-global-electrification-iea-chief-says-2026-06-22/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/23/golova-iea-zayaviv-shho-kriza-navkolo-iranu-priskorit-elektrifikaciyu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Європа прискорює реновацію будівель для зниження залежності від викопного палива</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/28/yevropa-priskoryuye-renovaciyu-budivel-dlya-znizhennya-zalezhnosti-vid-vikopnogo-paliva/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/28/yevropa-priskoryuye-renovaciyu-budivel-dlya-znizhennya-zalezhnosti-vid-vikopnogo-paliva/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 28 May 2026 08:26:02 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергоефективність]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Критична інфраструктура]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[building renovation]]></category>
		<category><![CDATA[electrification]]></category>
		<category><![CDATA[Energy Efficiency]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[EPBD]]></category>
		<category><![CDATA[Europe]]></category>
		<category><![CDATA[fossil fuels]]></category>
		<category><![CDATA[Green Building Council]]></category>
		<category><![CDATA[YES]]></category>
		<category><![CDATA[будівлі]]></category>
		<category><![CDATA[викопне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична криза]]></category>
		<category><![CDATA[енергоефективність]]></category>
		<category><![CDATA[реновація будівель]]></category>
		<category><![CDATA[электрификация]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154012</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30390-енергоефективність.png" alt="Європа прискорює реновацію будівель для зниження залежності від викопного палива"/><br />Європейські країни активізують підготовку національних планів реновації будівель на тлі наслідків енергетичної кризи та високої волатильності цін на викопне паливо. Галузеві організації закликають уряди країн ЄС встановити жорсткі цілі з енергоефективності, пришвидшити електрифікацію та забезпечити доступне фінансування для домогосподарств із низькими доходами. Національні плани реновації будівель стають елементом енергетичної безпеки ЄС Європа продовжує відчувати наслідки [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30390-енергоефективність.png" alt="Європа прискорює реновацію будівель для зниження залежності від викопного палива"/><br /><p>Європейські країни активізують підготовку національних планів реновації будівель на тлі наслідків енергетичної кризи та високої волатильності цін на викопне паливо. Галузеві організації закликають уряди країн ЄС встановити жорсткі цілі з енергоефективності, пришвидшити електрифікацію та забезпечити доступне фінансування для домогосподарств із низькими доходами.</p>
<h3>Національні плани реновації будівель стають елементом енергетичної безпеки ЄС</h3>
<p>Європа продовжує відчувати наслідки нещодавньої енергетичної кризи, через яку домогосподарства та бізнес залишаються вразливими до різких коливань цін на викопне паливо. На цьому тлі підвищення енергоефективності будівель розглядається як один із найшвидших та найефективніших інструментів посилення енергетичної безпеки.</p>
<p>Регіональна мережа Europe Regional Network при <strong>World Green Building Council</strong> розпочала координаційну кампанію відкритих листів до урядів європейських країн із закликом підготувати амбітні <em>National Building Renovation Plans</em> (NBRPs) — національні плани реновації будівель.</p>
<p>Лист підписали <strong>20 Green Building Councils</strong> та <strong>п’ять регіональних партнерів</strong>. У документі визначено три ключові напрями для майбутніх NBRPs.</p>
<h4>Скорочення енергоспоживання</h4>
<ul>
<li>Запровадження <strong>обов’язкових цільових показників</strong> щодо підвищення енергоефективності будівель із найгіршими характеристиками.</li>
<li>Швидке скорочення попиту на енергію.</li>
<li>Захист домогосподарств від майбутніх цінових шоків на енергоринку.</li>
</ul>
<h4>Зменшення залежності від викопного палива</h4>
<ul>
<li>Прискорення заходів із <strong>електрифікації</strong>.</li>
<li>Посилення енергетичної безпеки європейських країн.</li>
<li>Скорочення залежності від глобальних ринків викопного палива.</li>
<li>Підтримка переходу до <strong>чистих систем опалення</strong>.</li>
</ul>
<h4>Соціальна справедливість під час енергетичного переходу</h4>
<ul>
<li>Формування доступних механізмів фінансування реновації будівель.</li>
<li>Підтримка домогосподарств із низькими доходами.</li>
<li>Зменшення рівня <em>енергетичної бідності</em>.</li>
<li>Забезпечення соціально справедливого енергетичного переходу.</li>
</ul>
<p>Учасники кампанії наголошують, що ці рекомендації відповідають оновленій у 2024 році директиві <strong>Energy Performance of Buildings Directive</strong> (EPBD), яка визначає нові вимоги до енергоефективності будівель у країнах ЄС.</p>
<p>Ключовою датою для держав-членів Євросоюзу стане <strong>29 травня 2026 року</strong> — кінцевий термін імплементації положень EPBD у національне законодавство. Остаточні версії національних планів реновації будівель мають бути подані до <strong>31 грудня 2026 року</strong>.</p>
<p>Green Building Councils у різних країнах Європи вже направили відкритий лист своїм урядам та планують провести подальші консультації щодо практичних кроків із удосконалення NBRPs.</p>
<blockquote><p>Покращення енергоефективності будівель є одним із найшвидших та найефективніших способів посилення енергетичної безпеки та захисту громадян від майбутніх криз.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://worldgbc.org/article/open-letter-nbrps/" target="_blank">World Green Building Council</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30390-енергоефективність.png" alt="Європа прискорює реновацію будівель для зниження залежності від викопного палива"/><br /><p>Європейські країни активізують підготовку національних планів реновації будівель на тлі наслідків енергетичної кризи та високої волатильності цін на викопне паливо. Галузеві організації закликають уряди країн ЄС встановити жорсткі цілі з енергоефективності, пришвидшити електрифікацію та забезпечити доступне фінансування для домогосподарств із низькими доходами.</p>
<h3>Національні плани реновації будівель стають елементом енергетичної безпеки ЄС</h3>
<p>Європа продовжує відчувати наслідки нещодавньої енергетичної кризи, через яку домогосподарства та бізнес залишаються вразливими до різких коливань цін на викопне паливо. На цьому тлі підвищення енергоефективності будівель розглядається як один із найшвидших та найефективніших інструментів посилення енергетичної безпеки.</p>
<p>Регіональна мережа Europe Regional Network при <strong>World Green Building Council</strong> розпочала координаційну кампанію відкритих листів до урядів європейських країн із закликом підготувати амбітні <em>National Building Renovation Plans</em> (NBRPs) — національні плани реновації будівель.</p>
<p>Лист підписали <strong>20 Green Building Councils</strong> та <strong>п’ять регіональних партнерів</strong>. У документі визначено три ключові напрями для майбутніх NBRPs.</p>
<h4>Скорочення енергоспоживання</h4>
<ul>
<li>Запровадження <strong>обов’язкових цільових показників</strong> щодо підвищення енергоефективності будівель із найгіршими характеристиками.</li>
<li>Швидке скорочення попиту на енергію.</li>
<li>Захист домогосподарств від майбутніх цінових шоків на енергоринку.</li>
</ul>
<h4>Зменшення залежності від викопного палива</h4>
<ul>
<li>Прискорення заходів із <strong>електрифікації</strong>.</li>
<li>Посилення енергетичної безпеки європейських країн.</li>
<li>Скорочення залежності від глобальних ринків викопного палива.</li>
<li>Підтримка переходу до <strong>чистих систем опалення</strong>.</li>
</ul>
<h4>Соціальна справедливість під час енергетичного переходу</h4>
<ul>
<li>Формування доступних механізмів фінансування реновації будівель.</li>
<li>Підтримка домогосподарств із низькими доходами.</li>
<li>Зменшення рівня <em>енергетичної бідності</em>.</li>
<li>Забезпечення соціально справедливого енергетичного переходу.</li>
</ul>
<p>Учасники кампанії наголошують, що ці рекомендації відповідають оновленій у 2024 році директиві <strong>Energy Performance of Buildings Directive</strong> (EPBD), яка визначає нові вимоги до енергоефективності будівель у країнах ЄС.</p>
<p>Ключовою датою для держав-членів Євросоюзу стане <strong>29 травня 2026 року</strong> — кінцевий термін імплементації положень EPBD у національне законодавство. Остаточні версії національних планів реновації будівель мають бути подані до <strong>31 грудня 2026 року</strong>.</p>
<p>Green Building Councils у різних країнах Європи вже направили відкритий лист своїм урядам та планують провести подальші консультації щодо практичних кроків із удосконалення NBRPs.</p>
<blockquote><p>Покращення енергоефективності будівель є одним із найшвидших та найефективніших способів посилення енергетичної безпеки та захисту громадян від майбутніх криз.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://worldgbc.org/article/open-letter-nbrps/" target="_blank">World Green Building Council</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/28/yevropa-priskoryuye-renovaciyu-budivel-dlya-znizhennya-zalezhnosti-vid-vikopnogo-paliva/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ставка на викопне паливо у США зміцнює позиції Китаю як світового лідера чистої енергетики</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/16/stavka-na-vikopne-palivo-u-ssha-zmicnyuye-pozici%d1%97-kitayu-yak-svitovogo-lidera-chisto%d1%97-energetiki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/16/stavka-na-vikopne-palivo-u-ssha-zmicnyuye-pozici%d1%97-kitayu-yak-svitovogo-lidera-chisto%d1%97-energetiki/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 16 Jan 2026 15:34:19 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[China energy]]></category>
		<category><![CDATA[energy policy]]></category>
		<category><![CDATA[fossil fuels]]></category>
		<category><![CDATA[renewables]]></category>
		<category><![CDATA[US energy strategy]]></category>
		<category><![CDATA[викопне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична політика]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153525</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30070-Китай_1.jpg" alt="Ставка на викопне паливо у США зміцнює позиції Китаю як світового лідера чистої енергетики"/><br />Політика адміністрації Дональда Трампа, спрямована на дешеву нафту і газ як основу реіндустріалізації США, попри потенційні короткострокові вигоди, стратегічно працює на користь Китаю. Пекін, інвестуючи в електрифікацію, сонячну та вітрову генерацію, акумулятори й електротранспорт, уже сформував домінування у низьковуглецевих технологіях, яке визначатиме глобальний баланс сил у найближчі десятиліття. Енергетичне протистояння США та Китаю: стратегічна розвилка [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30070-Китай_1.jpg" alt="Ставка на викопне паливо у США зміцнює позиції Китаю як світового лідера чистої енергетики"/><br /><p>Політика адміністрації Дональда Трампа, спрямована на дешеву нафту і газ як основу реіндустріалізації США, попри потенційні короткострокові вигоди, стратегічно працює на користь Китаю. Пекін, інвестуючи в електрифікацію, сонячну та вітрову генерацію, акумулятори й електротранспорт, уже сформував домінування у низьковуглецевих технологіях, яке визначатиме глобальний баланс сил у найближчі десятиліття.</p>
<h3>Енергетичне протистояння США та Китаю: стратегічна розвилка</h3>
<ul>
<li><strong>США</strong> роблять ставку на викопні ресурси як двигун промислового зростання</li>
<li><strong>Китай</strong> прискорює перехід до електрифікованої економіки та зменшення залежності від імпорту нафти</li>
</ul>
<p>Ці підходи відображають глибокі геополітичні розбіжності між двома найбільшими економіками світу та формують майбутню конкуренцію за промислову перевагу.</p>
<h3>Курс Вашингтона: дешева енергія як основа реіндустріалізації</h3>
<ul>
<li>Адміністрація Дональда Трампа скоротила державну підтримку електромобілів і низьковуглецевих технологій</li>
<li>Розширено доступ до нафтовидобутку та послаблено екологічне регулювання</li>
<li>Задекларовано ставку на нафту, газ, вугілля та ядерну енергетику як базу економічної безпеки</li>
</ul>
<p>У стратегії національної безпеки Білого дому зазначено, що надлишкові енергоресурси мають «підживлювати реіндустріалізацію» та зберігати технологічну перевагу США, зокрема у сфері штучного інтелекту.</p>
<ul>
<li><strong>Частка США у світовому попиті на нафту у 2025 році</strong>: близько 20% або <strong>20,6 млн барелів на добу</strong></li>
<li><strong>Статус</strong>: найбільший у світі виробник нафти й газу після сланцевого буму</li>
<li><strong>LNG</strong>: понад <strong>110 млн тонн</strong> експорту на рік, майже <strong>25%</strong> світової торгівлі</li>
</ul>
<p>Окремим сигналом стало усунення влади Ніколаса Мадуро у Венесуелі та заохочення американських компаній до розробки її запасів. За даними ОПЕК, доведені нафтові резерви країни становлять <strong>303 млрд барелів</strong>, найбільше у світі.</p>
<h3>Китайський курс: електрифікація та енергетична самодостатність</h3>
<ul>
<li>Новий п’ятирічний план Китаю робить акцент на енергетичну незалежність і критичні мінерали</li>
<li>Побудовано цілі галузі для підтримки <em>«електродержави»</em></li>
<li>Китай став глобальним лідером у сонячній енергетиці, батареях та електромобілях</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Електромобілі</strong>: понад <strong>50%</strong> внутрішніх продажів легкових авто у 2025 році</li>
<li><strong>Виробництво EV</strong>: понад <strong>70%</strong> світового обсягу</li>
<li><strong>Сонце і вітер</strong>: встановлено понад <strong>500 ГВт</strong> нових потужностей за рік — рекорд в історії</li>
</ul>
<p>Міжнародне енергетичне агентство очікує, що у 2025 році на Китай припадатиме понад <strong>дві третини</strong> світових нових сонячних і вітрових потужностей.</p>
<h3>Вразливість Китаю та ефект геополітики</h3>
<ul>
<li>Імпорт нафти у 2025 році: <strong>10,4 млн барелів на добу</strong></li>
<li>Залежність від імпорту: понад <strong>60%</strong> внутрішнього споживання</li>
</ul>
<p>Попри зростання частки електротранспорту, імпортна залежність залишається <em>ахіллесовою п’ятою</em> Китаю. Саме тому загрози з боку США щодо Ірану та Венесуели, які разом забезпечують понад <strong>7%</strong> китайських нафтових потреб, лише прискорюють енергетичний перехід Пекіна.</p>
<h3>Хто виграє у довгій перспективі</h3>
<ul>
<li>Ставка США на викопне паливо несе ризики вичерпності ресурсів та цінової волатильності</li>
<li>Відновлювана енергетика потребує значних початкових інвестицій, але має більший потенціал технологічних проривів</li>
<li>Політична нестабільність і <em>policy whiplash</em> у США ускладнюють довгострокове планування</li>
</ul>
<p>Пряме державне втручання на користь окремих джерел енергії означає відхід США від ринкового принципу, який історично забезпечував швидші інновації та нижчі витрати.</p>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок нафти й нафтопродуктів</strong>: глобальна волатильність і геополітичні ризики підсилюють потребу України у диверсифікації джерел постачання, розвитку стратегічних запасів та сценаріїв на випадок блокади або масованих ударів</li>
<li><strong>Критична інфраструктура</strong>: приклад Китаю демонструє доцільність інвестицій у розосереджену генерацію, захист енергетичних об’єктів і поєднання військових та економічних інструментів стійкості</li>
<li><strong>Ціноутворення</strong>: зростання ролі електроенергії та імпортних ризиків означає необхідність перегляду структури ціни, податкової політики та підтримки конкуренції</li>
</ul>
<p>Глобальне енергетичне протистояння США і Китаю формує середовище, у якому доведеться діяти стратегічно, орієнтуючись не лише на сьогодення, а й на майбутню архітектуру світових енергоринків.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30070-Китай_1.jpg" alt="Ставка на викопне паливо у США зміцнює позиції Китаю як світового лідера чистої енергетики"/><br /><p>Політика адміністрації Дональда Трампа, спрямована на дешеву нафту і газ як основу реіндустріалізації США, попри потенційні короткострокові вигоди, стратегічно працює на користь Китаю. Пекін, інвестуючи в електрифікацію, сонячну та вітрову генерацію, акумулятори й електротранспорт, уже сформував домінування у низьковуглецевих технологіях, яке визначатиме глобальний баланс сил у найближчі десятиліття.</p>
<h3>Енергетичне протистояння США та Китаю: стратегічна розвилка</h3>
<ul>
<li><strong>США</strong> роблять ставку на викопні ресурси як двигун промислового зростання</li>
<li><strong>Китай</strong> прискорює перехід до електрифікованої економіки та зменшення залежності від імпорту нафти</li>
</ul>
<p>Ці підходи відображають глибокі геополітичні розбіжності між двома найбільшими економіками світу та формують майбутню конкуренцію за промислову перевагу.</p>
<h3>Курс Вашингтона: дешева енергія як основа реіндустріалізації</h3>
<ul>
<li>Адміністрація Дональда Трампа скоротила державну підтримку електромобілів і низьковуглецевих технологій</li>
<li>Розширено доступ до нафтовидобутку та послаблено екологічне регулювання</li>
<li>Задекларовано ставку на нафту, газ, вугілля та ядерну енергетику як базу економічної безпеки</li>
</ul>
<p>У стратегії національної безпеки Білого дому зазначено, що надлишкові енергоресурси мають «підживлювати реіндустріалізацію» та зберігати технологічну перевагу США, зокрема у сфері штучного інтелекту.</p>
<ul>
<li><strong>Частка США у світовому попиті на нафту у 2025 році</strong>: близько 20% або <strong>20,6 млн барелів на добу</strong></li>
<li><strong>Статус</strong>: найбільший у світі виробник нафти й газу після сланцевого буму</li>
<li><strong>LNG</strong>: понад <strong>110 млн тонн</strong> експорту на рік, майже <strong>25%</strong> світової торгівлі</li>
</ul>
<p>Окремим сигналом стало усунення влади Ніколаса Мадуро у Венесуелі та заохочення американських компаній до розробки її запасів. За даними ОПЕК, доведені нафтові резерви країни становлять <strong>303 млрд барелів</strong>, найбільше у світі.</p>
<h3>Китайський курс: електрифікація та енергетична самодостатність</h3>
<ul>
<li>Новий п’ятирічний план Китаю робить акцент на енергетичну незалежність і критичні мінерали</li>
<li>Побудовано цілі галузі для підтримки <em>«електродержави»</em></li>
<li>Китай став глобальним лідером у сонячній енергетиці, батареях та електромобілях</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Електромобілі</strong>: понад <strong>50%</strong> внутрішніх продажів легкових авто у 2025 році</li>
<li><strong>Виробництво EV</strong>: понад <strong>70%</strong> світового обсягу</li>
<li><strong>Сонце і вітер</strong>: встановлено понад <strong>500 ГВт</strong> нових потужностей за рік — рекорд в історії</li>
</ul>
<p>Міжнародне енергетичне агентство очікує, що у 2025 році на Китай припадатиме понад <strong>дві третини</strong> світових нових сонячних і вітрових потужностей.</p>
<h3>Вразливість Китаю та ефект геополітики</h3>
<ul>
<li>Імпорт нафти у 2025 році: <strong>10,4 млн барелів на добу</strong></li>
<li>Залежність від імпорту: понад <strong>60%</strong> внутрішнього споживання</li>
</ul>
<p>Попри зростання частки електротранспорту, імпортна залежність залишається <em>ахіллесовою п’ятою</em> Китаю. Саме тому загрози з боку США щодо Ірану та Венесуели, які разом забезпечують понад <strong>7%</strong> китайських нафтових потреб, лише прискорюють енергетичний перехід Пекіна.</p>
<h3>Хто виграє у довгій перспективі</h3>
<ul>
<li>Ставка США на викопне паливо несе ризики вичерпності ресурсів та цінової волатильності</li>
<li>Відновлювана енергетика потребує значних початкових інвестицій, але має більший потенціал технологічних проривів</li>
<li>Політична нестабільність і <em>policy whiplash</em> у США ускладнюють довгострокове планування</li>
</ul>
<p>Пряме державне втручання на користь окремих джерел енергії означає відхід США від ринкового принципу, який історично забезпечував швидші інновації та нижчі витрати.</p>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок нафти й нафтопродуктів</strong>: глобальна волатильність і геополітичні ризики підсилюють потребу України у диверсифікації джерел постачання, розвитку стратегічних запасів та сценаріїв на випадок блокади або масованих ударів</li>
<li><strong>Критична інфраструктура</strong>: приклад Китаю демонструє доцільність інвестицій у розосереджену генерацію, захист енергетичних об’єктів і поєднання військових та економічних інструментів стійкості</li>
<li><strong>Ціноутворення</strong>: зростання ролі електроенергії та імпортних ризиків означає необхідність перегляду структури ціни, податкової політики та підтримки конкуренції</li>
</ul>
<p>Глобальне енергетичне протистояння США і Китаю формує середовище, у якому доведеться діяти стратегічно, орієнтуючись не лише на сьогодення, а й на майбутню архітектуру світових енергоринків.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/16/stavka-na-vikopne-palivo-u-ssha-zmicnyuye-pozici%d1%97-kitayu-yak-svitovogo-lidera-chisto%d1%97-energetiki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Експорт викопного палива росії у грудні 2025 року: зниження доходів, обхід санкцій і зростання ролі LNG в Європі</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/13/eksport-vikopnogo-paliva-rosi%d1%97-u-grudni-2025-roku-znizhennya-doxodiv-obxid-sankcij-i-zrostannya-roli-lng-v-yevropi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/13/eksport-vikopnogo-paliva-rosi%d1%97-u-grudni-2025-roku-znizhennya-doxodiv-obxid-sankcij-i-zrostannya-roli-lng-v-yevropi/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 13 Jan 2026 13:44:02 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy markets]]></category>
		<category><![CDATA[fossil fuels]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[oil exports]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[викопне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичні ринки]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[СПГ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153516</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30062-Санкции.jpg" alt="Експорт викопного палива росії у грудні 2025 року: зниження доходів, обхід санкцій і зростання ролі LNG в Європі"/><br />У грудні 2025 року доходи росії від експорту викопного палива скоротилися до одного з найнижчих рівнів з початку повномасштабної війни проти України. Водночас структура постачання зміщується у бік LNG та трубопровідного газу, де Європейський Союз залишається ключовим покупцем. Дані свідчать про системний обхід санкцій через «тіньовий» флот і збереження фінансової стійкості експорту попри формальні обмеження. [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30062-Санкции.jpg" alt="Експорт викопного палива росії у грудні 2025 року: зниження доходів, обхід санкцій і зростання ролі LNG в Європі"/><br /><p>У грудні 2025 року доходи росії від експорту викопного палива скоротилися до одного з найнижчих рівнів з початку повномасштабної війни проти України. Водночас структура постачання зміщується у бік LNG та трубопровідного газу, де Європейський Союз залишається ключовим покупцем. Дані свідчать про системний обхід санкцій через «тіньовий» флот і збереження фінансової стійкості експорту попри формальні обмеження.</p>
<h2>Експорт викопного палива росії у грудні 2025 року: санкції, ринки та логістика</h2>
<h3>Загальна динаміка доходів</h3>
<ul>
<li><strong>Сукупні доходи</strong> від експорту викопного палива знизилися на <strong>2% місяць до місяця</strong> і становили <strong>500 млн євро на добу</strong> — другий найнижчий показник з лютого 2022 року.</li>
<li>Обсяги експорту також скоротилися на <strong>2%</strong>, що підтверджує структурне, а не цінове зниження доходів.</li>
</ul>
<h3>Нафта та нафтопродукти</h3>
<ul>
<li>Доходи від експорту сирої нафти впали на <strong>12%</strong> — до <strong>198 млн євро на добу</strong>.</li>
<li>Морські постачання нафти скоротилися на <strong>16%</strong>, до <strong>139 млн євро на добу</strong>, що майже точно відповідає падінню фізичних обсягів.</li>
<li>Водночас доходи від трубопровідної нафти зросли на <strong>2%</strong> — до <strong>59 млн євро на добу</strong>.</li>
<li>Експорт морських нафтопродуктів зріс на <strong>10%</strong>, забезпечивши <strong>116 млн євро на добу</strong>.</li>
</ul>
<h3>Газ та LNG</h3>
<ul>
<li>Доходи від <em>скрапленого природного газу</em> (LNG) зросли на <strong>13%</strong> — до <strong>48 млн євро на добу</strong>.</li>
<li>Фізичні обсяги експорту LNG збільшилися на <strong>16%</strong>, що стало найвищим показником у 2025 році.</li>
<li>Доходи від трубопровідного газу зросли на <strong>17%</strong> — до <strong>70 млн євро на добу</strong>.</li>
</ul>
<h3>Вугілля</h3>
<ul>
<li>Доходи від експорту вугілля скоротилися на <strong>11%</strong> — до <strong>67 млн євро на добу</strong>.</li>
</ul>
<h3>Географія покупців</h3>
<ul>
<li><strong>Китай</strong> забезпечив <strong>48%</strong> доходів росії від п’яти найбільших імпортерів — <strong>6 млрд євро</strong> у грудні.</li>
<li>Частка сирої нафти в імпорті Китаю становила <strong>60%</strong> (<strong>3,6 млрд євро</strong>).</li>
<li>Морський імпорт російської нафти до Китаю зріс на <strong>23% місяць до місяця</strong>.</li>
<li><strong>Туреччина</strong> стала другим найбільшим покупцем, імпортувавши <strong>2,6 млрд євро</strong> російських енергоносіїв.</li>
<li><strong>Індія</strong> скоротила імпорт російської нафти на <strong>29%</strong> — до найнижчого рівня з моменту запровадження цінової стелі.</li>
</ul>
<h3>Європейський Союз і LNG</h3>
<ul>
<li>ЄС залишився <strong>найбільшим покупцем російського LNG</strong>, на який припадає <strong>49%</strong> експорту.</li>
<li>П’ять найбільших імпортерів ЄС заплатили росії <strong>1,4 млрд євро</strong> у грудні.</li>
<li><strong>79%</strong> цих обсягів припадало на природний газ, який не підпадає під санкції ЄС.</li>
<li>Імпорт LNG з росії:
<ul>
<li>Франція: <strong>+18%</strong> з росії, <strong>+13%</strong> загалом.</li>
<li>Іспанія: <strong>+27%</strong> з росії попри загальне скорочення імпорту LNG.</li>
<li>Бельгія: <strong>-20%</strong> з росії, але зростання транзиту через порт Зебрюгге на <strong>76%</strong> після нового пакета санкцій.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Обхід санкцій і «тіньовий» флот</h3>
<ul>
<li>У грудні діяли <strong>93 судна «тіньового» флоту</strong>, що ходили під фальшивими прапорами.</li>
<li><strong>26 суден</strong> доставили російську нафту та нафтопродукти на суму <strong>0,8 млрд євро</strong>.</li>
<li><strong>46%</strong> цього обсягу пройшли через <strong>Датські протоки</strong>, перевезені лише <strong>13 танкерами</strong>.</li>
<li>Санкції, засновані на компаніях і цінах, <em>системно обходяться</em> через спеціальні компанії та логістичні схеми.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://energyandcleanair.org/december-2025-monthly-analysis-of-russian-fossil-fuel-exports-and-sanctions/" target="_blank">CREA</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30062-Санкции.jpg" alt="Експорт викопного палива росії у грудні 2025 року: зниження доходів, обхід санкцій і зростання ролі LNG в Європі"/><br /><p>У грудні 2025 року доходи росії від експорту викопного палива скоротилися до одного з найнижчих рівнів з початку повномасштабної війни проти України. Водночас структура постачання зміщується у бік LNG та трубопровідного газу, де Європейський Союз залишається ключовим покупцем. Дані свідчать про системний обхід санкцій через «тіньовий» флот і збереження фінансової стійкості експорту попри формальні обмеження.</p>
<h2>Експорт викопного палива росії у грудні 2025 року: санкції, ринки та логістика</h2>
<h3>Загальна динаміка доходів</h3>
<ul>
<li><strong>Сукупні доходи</strong> від експорту викопного палива знизилися на <strong>2% місяць до місяця</strong> і становили <strong>500 млн євро на добу</strong> — другий найнижчий показник з лютого 2022 року.</li>
<li>Обсяги експорту також скоротилися на <strong>2%</strong>, що підтверджує структурне, а не цінове зниження доходів.</li>
</ul>
<h3>Нафта та нафтопродукти</h3>
<ul>
<li>Доходи від експорту сирої нафти впали на <strong>12%</strong> — до <strong>198 млн євро на добу</strong>.</li>
<li>Морські постачання нафти скоротилися на <strong>16%</strong>, до <strong>139 млн євро на добу</strong>, що майже точно відповідає падінню фізичних обсягів.</li>
<li>Водночас доходи від трубопровідної нафти зросли на <strong>2%</strong> — до <strong>59 млн євро на добу</strong>.</li>
<li>Експорт морських нафтопродуктів зріс на <strong>10%</strong>, забезпечивши <strong>116 млн євро на добу</strong>.</li>
</ul>
<h3>Газ та LNG</h3>
<ul>
<li>Доходи від <em>скрапленого природного газу</em> (LNG) зросли на <strong>13%</strong> — до <strong>48 млн євро на добу</strong>.</li>
<li>Фізичні обсяги експорту LNG збільшилися на <strong>16%</strong>, що стало найвищим показником у 2025 році.</li>
<li>Доходи від трубопровідного газу зросли на <strong>17%</strong> — до <strong>70 млн євро на добу</strong>.</li>
</ul>
<h3>Вугілля</h3>
<ul>
<li>Доходи від експорту вугілля скоротилися на <strong>11%</strong> — до <strong>67 млн євро на добу</strong>.</li>
</ul>
<h3>Географія покупців</h3>
<ul>
<li><strong>Китай</strong> забезпечив <strong>48%</strong> доходів росії від п’яти найбільших імпортерів — <strong>6 млрд євро</strong> у грудні.</li>
<li>Частка сирої нафти в імпорті Китаю становила <strong>60%</strong> (<strong>3,6 млрд євро</strong>).</li>
<li>Морський імпорт російської нафти до Китаю зріс на <strong>23% місяць до місяця</strong>.</li>
<li><strong>Туреччина</strong> стала другим найбільшим покупцем, імпортувавши <strong>2,6 млрд євро</strong> російських енергоносіїв.</li>
<li><strong>Індія</strong> скоротила імпорт російської нафти на <strong>29%</strong> — до найнижчого рівня з моменту запровадження цінової стелі.</li>
</ul>
<h3>Європейський Союз і LNG</h3>
<ul>
<li>ЄС залишився <strong>найбільшим покупцем російського LNG</strong>, на який припадає <strong>49%</strong> експорту.</li>
<li>П’ять найбільших імпортерів ЄС заплатили росії <strong>1,4 млрд євро</strong> у грудні.</li>
<li><strong>79%</strong> цих обсягів припадало на природний газ, який не підпадає під санкції ЄС.</li>
<li>Імпорт LNG з росії:
<ul>
<li>Франція: <strong>+18%</strong> з росії, <strong>+13%</strong> загалом.</li>
<li>Іспанія: <strong>+27%</strong> з росії попри загальне скорочення імпорту LNG.</li>
<li>Бельгія: <strong>-20%</strong> з росії, але зростання транзиту через порт Зебрюгге на <strong>76%</strong> після нового пакета санкцій.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Обхід санкцій і «тіньовий» флот</h3>
<ul>
<li>У грудні діяли <strong>93 судна «тіньового» флоту</strong>, що ходили під фальшивими прапорами.</li>
<li><strong>26 суден</strong> доставили російську нафту та нафтопродукти на суму <strong>0,8 млрд євро</strong>.</li>
<li><strong>46%</strong> цього обсягу пройшли через <strong>Датські протоки</strong>, перевезені лише <strong>13 танкерами</strong>.</li>
<li>Санкції, засновані на компаніях і цінах, <em>системно обходяться</em> через спеціальні компанії та логістичні схеми.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://energyandcleanair.org/december-2025-monthly-analysis-of-russian-fossil-fuel-exports-and-sanctions/" target="_blank">CREA</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/13/eksport-vikopnogo-paliva-rosi%d1%97-u-grudni-2025-roku-znizhennya-doxodiv-obxid-sankcij-i-zrostannya-roli-lng-v-yevropi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Вибухове зростання ВДЕ у 2025 році: загроза нафтовій моделі майбутнього</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/19/153458/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/19/153458/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 19 Dec 2025 09:29:19 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[ВІтер]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[накопичувачі енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Сонячна енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[energy transition]]></category>
		<category><![CDATA[fossil fuels]]></category>
		<category><![CDATA[renewables]]></category>
		<category><![CDATA[solar]]></category>
		<category><![CDATA[wind]]></category>
		<category><![CDATA[викопне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[вітрова енергія]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний перехід]]></category>
		<category><![CDATA[сонячна енергія]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153458</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30029-Солнечные_панели.jpg" alt="Вибухове зростання ВДЕ у 2025 році: загроза нафтовій моделі майбутнього"/><br />Світова енергетика переживає системний зсув: зростання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), зокрема сонячної та вітрової, вийшло на безповоротну траєкторію. У 2025 році ці джерела не лише обігнали вугільну генерацію за встановленою потужністю, а й повністю покрили приріст глобального попиту на електроенергію. У цих умовах ринки нафти й нафтопродуктів стикаються з новими викликами, де дешевизна, масштаб і [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30029-Солнечные_панели.jpg" alt="Вибухове зростання ВДЕ у 2025 році: загроза нафтовій моделі майбутнього"/><br /><p>Світова енергетика переживає системний зсув: зростання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), зокрема сонячної та вітрової, вийшло на безповоротну траєкторію. У 2025 році ці джерела не лише обігнали вугільну генерацію за встановленою потужністю, а й повністю покрили приріст глобального попиту на електроенергію. У цих умовах ринки нафти й нафтопродуктів стикаються з новими викликами, де дешевизна, масштаб і незалежність ВДЕ змінюють саму логіку енергетичної безпеки.</p>
<h3>Трансформація глобальної енергетики</h3>
<ul>
<li><strong>ВДЕ вперше перевищили вугілля</strong> за потужністю виробництва електроенергії у світі в 2025 році.</li>
<li><strong>Сонячна та вітрова енергетика</strong> забезпечили весь приріст світового споживання електроенергії з січня по червень.</li>
</ul>
<h3>Зміна геоенергетичних центрів сили</h3>
<ul>
<li><strong>Китай</strong> виготовляє 80% сонячних панелей, 70% вітротурбін і 70% літієвих батарей у світі.</li>
<li>ВДЕ становлять понад <strong>10% економіки Китаю</strong>, створюючи ефект масштабу, недосяжний для конкурентів.</li>
<li><em>Сонячна генерація Китаю зросла більш ніж у 20 разів за десятиліття</em> — цього достатньо, щоб забезпечити США електроенергією.</li>
</ul>
<h3>Нові енергетичні реальності для глобального Півдня</h3>
<ul>
<li>У <strong>Південній Азії та Африці</strong> різко зросли імпорт та встановлення китайських сонячних панелей.</li>
<li><strong>У Пакистані</strong> імпорт китайських панелей зріс у 5 разів з 2022 по 2024 рік через зростання цін на газ і електроенергію.</li>
<li><strong>У Південній Африці</strong> старі вугільні станції спричинили масовий перехід на сонячну енергію.</li>
</ul>
<h3>Загроза для нафти й викопного пального</h3>
<ul>
<li>Аналітики заявляють, що <strong>споживання викопного пального перебуває на межі піку</strong>.</li>
<li>
<blockquote><p>«Китай перебуває… на межі витіснення вугілля», — Ганна Рітчі, Оксфордський університет</p></blockquote>
</li>
<li>ВДЕ вже <strong>уповільнили зростання викидів парникових газів у Китаї</strong>.</li>
</ul>
<h3>Промислова логіка дешевої енергії</h3>
<ul>
<li>ВДЕ більше не «етичний вибір», а <strong>економічна доцільність і прагматизм</strong>.</li>
<li>Ціни впали завдяки масштабному виробництву, <strong>що створило замкнене коло попиту й здешевлення</strong>.</li>
<li>ВДЕ забезпечують <strong>енергетичну незалежність без геополітичних ризиків постачання</strong>.</li>
</ul>
<h3>Системні бар’єри та обмеження</h3>
<ul>
<li>Китай продовжує будівництво нових вугільних електростанцій як резерв на пікові навантаження.</li>
<li>У США <strong>адміністрація Трампа гальмує розвиток ВДЕ</strong> та обмежує імпорт китайських панелей.</li>
<li><em>Інфраструктура зберігання й передачі енергії</em> поки не встигає за темпами розвитку генерації.</li>
</ul>
<h3>Технологічний горизонт</h3>
<ul>
<li>Нові матеріали — <strong>перовськіти</strong>, довші лопаті турбін, <strong>плавучі вітряки</strong> — формують наступну хвилю змін.</li>
<li>Очікується <strong>перехід від літієвих до натрієвих, цинк-повітряних і ванадієвих батарей</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.science.org/content/article/breakthrough-2025" target="_blank">Science</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30029-Солнечные_панели.jpg" alt="Вибухове зростання ВДЕ у 2025 році: загроза нафтовій моделі майбутнього"/><br /><p>Світова енергетика переживає системний зсув: зростання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), зокрема сонячної та вітрової, вийшло на безповоротну траєкторію. У 2025 році ці джерела не лише обігнали вугільну генерацію за встановленою потужністю, а й повністю покрили приріст глобального попиту на електроенергію. У цих умовах ринки нафти й нафтопродуктів стикаються з новими викликами, де дешевизна, масштаб і незалежність ВДЕ змінюють саму логіку енергетичної безпеки.</p>
<h3>Трансформація глобальної енергетики</h3>
<ul>
<li><strong>ВДЕ вперше перевищили вугілля</strong> за потужністю виробництва електроенергії у світі в 2025 році.</li>
<li><strong>Сонячна та вітрова енергетика</strong> забезпечили весь приріст світового споживання електроенергії з січня по червень.</li>
</ul>
<h3>Зміна геоенергетичних центрів сили</h3>
<ul>
<li><strong>Китай</strong> виготовляє 80% сонячних панелей, 70% вітротурбін і 70% літієвих батарей у світі.</li>
<li>ВДЕ становлять понад <strong>10% економіки Китаю</strong>, створюючи ефект масштабу, недосяжний для конкурентів.</li>
<li><em>Сонячна генерація Китаю зросла більш ніж у 20 разів за десятиліття</em> — цього достатньо, щоб забезпечити США електроенергією.</li>
</ul>
<h3>Нові енергетичні реальності для глобального Півдня</h3>
<ul>
<li>У <strong>Південній Азії та Африці</strong> різко зросли імпорт та встановлення китайських сонячних панелей.</li>
<li><strong>У Пакистані</strong> імпорт китайських панелей зріс у 5 разів з 2022 по 2024 рік через зростання цін на газ і електроенергію.</li>
<li><strong>У Південній Африці</strong> старі вугільні станції спричинили масовий перехід на сонячну енергію.</li>
</ul>
<h3>Загроза для нафти й викопного пального</h3>
<ul>
<li>Аналітики заявляють, що <strong>споживання викопного пального перебуває на межі піку</strong>.</li>
<li>
<blockquote><p>«Китай перебуває… на межі витіснення вугілля», — Ганна Рітчі, Оксфордський університет</p></blockquote>
</li>
<li>ВДЕ вже <strong>уповільнили зростання викидів парникових газів у Китаї</strong>.</li>
</ul>
<h3>Промислова логіка дешевої енергії</h3>
<ul>
<li>ВДЕ більше не «етичний вибір», а <strong>економічна доцільність і прагматизм</strong>.</li>
<li>Ціни впали завдяки масштабному виробництву, <strong>що створило замкнене коло попиту й здешевлення</strong>.</li>
<li>ВДЕ забезпечують <strong>енергетичну незалежність без геополітичних ризиків постачання</strong>.</li>
</ul>
<h3>Системні бар’єри та обмеження</h3>
<ul>
<li>Китай продовжує будівництво нових вугільних електростанцій як резерв на пікові навантаження.</li>
<li>У США <strong>адміністрація Трампа гальмує розвиток ВДЕ</strong> та обмежує імпорт китайських панелей.</li>
<li><em>Інфраструктура зберігання й передачі енергії</em> поки не встигає за темпами розвитку генерації.</li>
</ul>
<h3>Технологічний горизонт</h3>
<ul>
<li>Нові матеріали — <strong>перовськіти</strong>, довші лопаті турбін, <strong>плавучі вітряки</strong> — формують наступну хвилю змін.</li>
<li>Очікується <strong>перехід від літієвих до натрієвих, цинк-повітряних і ванадієвих батарей</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.science.org/content/article/breakthrough-2025" target="_blank">Science</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/19/153458/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>МЕА переглядає прогноз: попит на нафту зростатиме щонайменше до 2050 року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/25/mea-pereglyadaye-prognoz-popit-na-naftu-zrostatime-shhonajmenshe-do-2050-roku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/25/mea-pereglyadaye-prognoz-popit-na-naftu-zrostatime-shhonajmenshe-do-2050-roku/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 25 Nov 2025 06:24:54 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[energy prices]]></category>
		<category><![CDATA[IEA]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[викопне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[глобальна енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний перехід]]></category>
		<category><![CDATA[МЭА]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[світовий ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[электромобили]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153379</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29986-Нефть.jpg" alt="МЕА переглядає прогноз: попит на нафту зростатиме щонайменше до 2050 року"/><br />Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) відмовляється від ідеї швидкої «пікової нафти» й тепер очікує зростання глобального попиту до 113 млн барелів на добу до 2050 року, що на 13% більше за рівень 2024 року. Соціально-демографічний тиск — зростання населення, урбанізація, підвищення життєвих стандартів — формує довгостроковий запит на викопне паливо, попри поступ декарбонізації та поширення електромобілів. [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29986-Нефть.jpg" alt="МЕА переглядає прогноз: попит на нафту зростатиме щонайменше до 2050 року"/><br /><p>Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) відмовляється від ідеї швидкої «пікової нафти» й тепер очікує зростання глобального попиту до <strong>113 млн барелів на добу до 2050 року</strong>, що на <strong>13% більше</strong> за рівень 2024 року. Соціально-демографічний тиск — зростання населення, урбанізація, підвищення життєвих стандартів — формує довгостроковий запит на <strong>викопне паливо</strong>, попри поступ декарбонізації та поширення електромобілів.</p>
<h2>Чому МЕА більше не вірить у швидкий пік попиту на нафту</h2>
<h2>1. Новий прогноз МЕА: попит не падає, а зростає</h2>
<ul>
<li><strong>Прогноз МЕА:</strong> глобальний попит на нафту досягне <strong>113 млн барелів на добу до 2050 року</strong>.</li>
<li>Це <strong>зростання на 13% порівняно з 2024 роком</strong>, а не вихід на плато або спад.</li>
<li>Раніше МЕА очікувало, що попит <em>досягне піку або застигне до 2030 року</em>, проте новий <em>World Energy Outlook</em> фактично <strong>скасовує сценарій швидкого піку</strong>.</li>
</ul>
<p>Зміна прогнозу МЕА спровокувала звинувачення в тому, що агентство нібито «піддалося політичному тиску». Водночас навіть автор матеріалу визнає: попри дискусії щодо мотивів, <strong>сам висновок МЕА відповідає реальним трендам попиту</strong>, якщо дивитися не лише на електроенергію, а на <em>повну картину енергоспоживання</em>, особливо у країнах Глобального Півдня.</p>
<blockquote><p>«Тож, попри можливий політичний елемент, висновки МЕА щодо попиту на нафту є правильними» — Осама Різві</p></blockquote>
<h2>2. Соціальний вимір: мільярди людей ще не дісталися базового рівня добробуту</h2>
<h3>2.1. Енергетична та соціальна нерівність як драйвер попиту</h3>
<ul>
<li>Станом на <strong>2025 рік</strong> майже <strong>1,5 млрд людей</strong> не мають доступу до <strong>чистого палива для приготування їжі</strong>.</li>
<li>Близько <strong>2,8 млрд людей</strong> живуть у <strong>неналежних житлових умовах</strong>, переважно в країнах із низьким і середнім доходом.</li>
<li>Ще <strong>2,3 млрд людей</strong> стикаються з <strong>помірною або серйозною нестачею продовольства</strong>.</li>
</ul>
<p>Ці цифри означають, що <strong>мільярди людей лише мають пройти шлях економічної трансформації</strong>. Коли це станеться, <strong>попит на енерго- та матеріаломісткі товари й послуги</strong> неминуче зростатиме:</p>
<ul>
<li><strong>Житло:</strong> цемент і сталь для будівництва нових осель.</li>
<li><strong>Продовольство:</strong> аміак як ключовий компонент виробництва добрив для збільшення врожайності.</li>
<li><strong>Пластики:</strong> зростання споживання товарів масового попиту.</li>
<li><strong>Транспорт і комфорт:</strong> автомобілі, кондиціонери, мобільні телефони та інша масова електроніка.</li>
</ul>
<p>Більшість із цих потреб сьогодні <strong>пов’язані з викопним паливом або продуктами його переробки</strong>. Саме тому автор робить логічний висновок: <strong>економічне зростання та покращення життя мільярдів людей практично неможливо відокремити від зростання попиту на нафту й газ</strong> у середньостроковій та довгостроковій перспективі.</p>
<h2>3. Зв’язок між добробутом і споживанням енергії</h2>
<h3>3.1. Двісті років: від 0,05 до 28 ГДж на людину</h3>
<ul>
<li>Коли світове населення зросло з <strong>1 млрд у 1800 році</strong> до <strong>6,1 млрд у 2000 році</strong>, споживання <strong>корисної енергії на душу населення</strong> теж різко збільшилось.</li>
<li>За цей час показник виріс із <strong>0,05 ГДж на людину</strong> до <strong>28 ГДж на людину</strong>.</li>
<li>Це означає <strong>560-разове збільшення</strong>, або приблизно <strong>56 000%</strong> зростання.</li>
</ul>
<p>Такий історичний приклад демонструє: <strong>покращення рівня життя системно пов’язане з різким зростанням споживання енергії</strong>. Отже, якщо мільярди людей у Глобальному Півдні мають повторити подібну траєкторію, <strong>енергетичний попит — включно з нафтою — навряд чи скоротиться</strong>.</p>
<h2>4. Африка: подвоєння населення та урбанізація</h2>
<h3>4.1. Демографічний вибух і міста</h3>
<ul>
<li>У <strong>Африці</strong> населення, за прогнозами, <strong>подвоїться до 2050 року</strong>.</li>
<li>Близько <strong>60% жителів континенту</strong> до того часу <strong>мешкатимуть у містах</strong>.</li>
</ul>
<p>Це ставить ключове запитання: <em>звідки взяти енергію для такого стрімкого зростання та урбанізації?</em></p>
<h3>4.2. Обмежені можливості відновлюваних джерел енергії в короткостроковій перспективі</h3>
<ul>
<li>Відновлювані джерела енергії, безумовно, відіграватимуть важливу роль, але сьогодні <strong>їм бракує масштабу та технічних можливостей</strong>, щоб <strong>повністю замінити викопне паливо</strong>.</li>
<li>Автор наголошує, що <em>відновлювані системи поки не здатні стати повноцінним замінником нафти й газу</em>.</li>
<li>За оцінкою <strong>IRENA</strong>, <strong>загальний попит на енергію в Африці подвоїться до 2040 року</strong>.</li>
</ul>
<p>Звідси логічний висновок: <strong>без суттєвого внеску нафти й газу забезпечити енергетичні потреби Африки в горизонті до 2040–2050 років неможливо</strong>, навіть при активному розвитку відновлюваної генерації.</p>
<h2>5. Індія: майбутній лідер зростання попиту на нафту</h2>
<h3>5.1. Нафтовий ринок Індії</h3>
<ul>
<li>Навіть найконсервативніші оцінки передбачають, що <strong>споживання нафти в Індії зросте з 5,5 млн барелів на добу у 2024 році до 8 млн барелів на добу до 2035 року</strong>.</li>
<li>За власними оцінками МЕА, <strong>Індія буде відповідальною за найбільший приріст попиту на нафту до 2035 року</strong>.</li>
</ul>
<h3>5.2. Загальний попит на енергію в Індії</h3>
<ul>
<li>Попит на енергію в країні, як очікується, <strong>зростатиме на 3% щороку до 2035 року</strong>.</li>
<li>Це буде <strong>найшвидший темп зростання серед країн, що розвиваються</strong>.</li>
</ul>
<p>Індія, як один із найбільших ринків Глобального Півдня, <strong>підсилює загальну тенденцію: економічне зростання тут означає зростання попиту на нафту</strong>, а не його скорочення.</p>
<h2>6. Електромобілі та декарбонізація: холодний душ для «зеленого оптимізму»</h2>
<h3>6.1. Поточний стан парку електромобілів</h3>
<ul>
<li>Станом на <strong>2024 рік</strong> частка електромобілів у світовому парку пасажирських авто становила лише <strong>4%</strong>.</li>
<li>Відповідно, <strong>96% автопарку — це автомобілі з двигунами внутрішнього згоряння (ДВЗ)</strong>.</li>
</ul>
<p>Отже, <strong>фактична залежність від рідкого палива для транспорту залишається домінуючою</strong>, попри шум навколо «електромобільної революції».</p>
<h3>6.2. Сценарій політик МЕА: навіть за сприятливих умов ДВЗ домінують</h3>
<ul>
<li>У сценарії <strong>SPS (Stated Policies Scenario)</strong> МЕА очікує, що парк електромобілів досягне <strong>585 млн одиниць</strong> (без урахування дво- та триколісного транспорту).</li>
<li>Навіть за такого розширення, <strong>електромобілі становитимуть лише 30% світового автопарку</strong>.</li>
<li>Відповідно, <strong>приблизно 70% автопарку все одно зберігатиме залежність від нафтопродуктів</strong>.</li>
</ul>
<p>У цьому контексті автор зауважує, що <strong>«хайп» навколо декарбонізації та електромобілів потребує приземленого погляду</strong>. <em>Контекст має вирішальне значення:</em> навіть при швидкому зростанні електромобілів <strong>структура попиту на нафту залишається стійкою</strong>.</p>
<h2>7. Висновки</h2>
<h3>7.1. Структурні фактори, які підпирають попит на нафту</h3>
<ul>
<li><strong>Демографія:</strong> зростання населення, особливо в Африці й Індії, веде до неминучого збільшення енергоспоживання.</li>
<li><strong>Економічний розвиток:</strong> мільярди людей прагнуть базового рівня комфорту — від житла до кондиціонерів — що підвищує попит на матеріали та енергоресурси, значною мірою пов’язані з нафтою.</li>
<li><strong>Історичний прецедент:</strong> за 200 років зростання добробуту супроводжувалось <strong>560-разовим стрибком</strong> споживання корисної енергії на людину.</li>
<li><strong>Обмеження ВДЕ в коротко- та середньостроковій перспективі:</strong> відновлювані джерела поки не мають достатнього масштабу та технічної гнучкості, щоб <em>повністю</em> замінити викопні види палива.</li>
<li><strong>Реальність транспорту:</strong> навіть за оптимістичного сценарію щодо електромобілів, <strong>переважна частка автопарку залишатиметься на ДВЗ</strong>, зберігаючи високий попит на нафтопродукти.</li>
</ul>
<h3>7.2. Чому висновок МЕА виглядає обґрунтованим</h3>
<p>Якщо скласти разом усі елементи інтелектуальної карти — демографію, історичні дані, стан розвитку відновлюваних джерел, динаміку Африки й Індії, реальну частку електромобілів — стає зрозуміло, чому <strong>висновок МЕА про зростання попиту на нафту до 2050 року виглядає логічним і статистично обґрунтованим</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>Попит на нафту зростає там, де зростає населення та доходи</strong> — передусім у Глобальному Півдні.</li>
<li><strong>Заміщення викопного палива йде повільніше, ніж розширення економік, що зростають</strong>.</li>
<li><strong>Навіть амбітні «зелені» сценарії не демонструють швидкого й повного відриву від нафти</strong> у транспорті та матеріальноємних галузях.</li>
</ul>
<p><strong>Реальність попиту на нафту значно прозаїчніша, ніж «рожеві» сценарії швидкої глобальної декарбонізації</strong>. Політична дискусія може тривати, але <strong>цифри щодо населення, енергоспоживання та структури автопарку</strong> свідчать про те, що <strong>нафта ще надовго залишиться фундаментальним енергоресурсом світової економіки</strong>.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/The-IEA-Is-Not-Wrong-About-Oil-Demand.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29986-Нефть.jpg" alt="МЕА переглядає прогноз: попит на нафту зростатиме щонайменше до 2050 року"/><br /><p>Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) відмовляється від ідеї швидкої «пікової нафти» й тепер очікує зростання глобального попиту до <strong>113 млн барелів на добу до 2050 року</strong>, що на <strong>13% більше</strong> за рівень 2024 року. Соціально-демографічний тиск — зростання населення, урбанізація, підвищення життєвих стандартів — формує довгостроковий запит на <strong>викопне паливо</strong>, попри поступ декарбонізації та поширення електромобілів.</p>
<h2>Чому МЕА більше не вірить у швидкий пік попиту на нафту</h2>
<h2>1. Новий прогноз МЕА: попит не падає, а зростає</h2>
<ul>
<li><strong>Прогноз МЕА:</strong> глобальний попит на нафту досягне <strong>113 млн барелів на добу до 2050 року</strong>.</li>
<li>Це <strong>зростання на 13% порівняно з 2024 роком</strong>, а не вихід на плато або спад.</li>
<li>Раніше МЕА очікувало, що попит <em>досягне піку або застигне до 2030 року</em>, проте новий <em>World Energy Outlook</em> фактично <strong>скасовує сценарій швидкого піку</strong>.</li>
</ul>
<p>Зміна прогнозу МЕА спровокувала звинувачення в тому, що агентство нібито «піддалося політичному тиску». Водночас навіть автор матеріалу визнає: попри дискусії щодо мотивів, <strong>сам висновок МЕА відповідає реальним трендам попиту</strong>, якщо дивитися не лише на електроенергію, а на <em>повну картину енергоспоживання</em>, особливо у країнах Глобального Півдня.</p>
<blockquote><p>«Тож, попри можливий політичний елемент, висновки МЕА щодо попиту на нафту є правильними» — Осама Різві</p></blockquote>
<h2>2. Соціальний вимір: мільярди людей ще не дісталися базового рівня добробуту</h2>
<h3>2.1. Енергетична та соціальна нерівність як драйвер попиту</h3>
<ul>
<li>Станом на <strong>2025 рік</strong> майже <strong>1,5 млрд людей</strong> не мають доступу до <strong>чистого палива для приготування їжі</strong>.</li>
<li>Близько <strong>2,8 млрд людей</strong> живуть у <strong>неналежних житлових умовах</strong>, переважно в країнах із низьким і середнім доходом.</li>
<li>Ще <strong>2,3 млрд людей</strong> стикаються з <strong>помірною або серйозною нестачею продовольства</strong>.</li>
</ul>
<p>Ці цифри означають, що <strong>мільярди людей лише мають пройти шлях економічної трансформації</strong>. Коли це станеться, <strong>попит на енерго- та матеріаломісткі товари й послуги</strong> неминуче зростатиме:</p>
<ul>
<li><strong>Житло:</strong> цемент і сталь для будівництва нових осель.</li>
<li><strong>Продовольство:</strong> аміак як ключовий компонент виробництва добрив для збільшення врожайності.</li>
<li><strong>Пластики:</strong> зростання споживання товарів масового попиту.</li>
<li><strong>Транспорт і комфорт:</strong> автомобілі, кондиціонери, мобільні телефони та інша масова електроніка.</li>
</ul>
<p>Більшість із цих потреб сьогодні <strong>пов’язані з викопним паливом або продуктами його переробки</strong>. Саме тому автор робить логічний висновок: <strong>економічне зростання та покращення життя мільярдів людей практично неможливо відокремити від зростання попиту на нафту й газ</strong> у середньостроковій та довгостроковій перспективі.</p>
<h2>3. Зв’язок між добробутом і споживанням енергії</h2>
<h3>3.1. Двісті років: від 0,05 до 28 ГДж на людину</h3>
<ul>
<li>Коли світове населення зросло з <strong>1 млрд у 1800 році</strong> до <strong>6,1 млрд у 2000 році</strong>, споживання <strong>корисної енергії на душу населення</strong> теж різко збільшилось.</li>
<li>За цей час показник виріс із <strong>0,05 ГДж на людину</strong> до <strong>28 ГДж на людину</strong>.</li>
<li>Це означає <strong>560-разове збільшення</strong>, або приблизно <strong>56 000%</strong> зростання.</li>
</ul>
<p>Такий історичний приклад демонструє: <strong>покращення рівня життя системно пов’язане з різким зростанням споживання енергії</strong>. Отже, якщо мільярди людей у Глобальному Півдні мають повторити подібну траєкторію, <strong>енергетичний попит — включно з нафтою — навряд чи скоротиться</strong>.</p>
<h2>4. Африка: подвоєння населення та урбанізація</h2>
<h3>4.1. Демографічний вибух і міста</h3>
<ul>
<li>У <strong>Африці</strong> населення, за прогнозами, <strong>подвоїться до 2050 року</strong>.</li>
<li>Близько <strong>60% жителів континенту</strong> до того часу <strong>мешкатимуть у містах</strong>.</li>
</ul>
<p>Це ставить ключове запитання: <em>звідки взяти енергію для такого стрімкого зростання та урбанізації?</em></p>
<h3>4.2. Обмежені можливості відновлюваних джерел енергії в короткостроковій перспективі</h3>
<ul>
<li>Відновлювані джерела енергії, безумовно, відіграватимуть важливу роль, але сьогодні <strong>їм бракує масштабу та технічних можливостей</strong>, щоб <strong>повністю замінити викопне паливо</strong>.</li>
<li>Автор наголошує, що <em>відновлювані системи поки не здатні стати повноцінним замінником нафти й газу</em>.</li>
<li>За оцінкою <strong>IRENA</strong>, <strong>загальний попит на енергію в Африці подвоїться до 2040 року</strong>.</li>
</ul>
<p>Звідси логічний висновок: <strong>без суттєвого внеску нафти й газу забезпечити енергетичні потреби Африки в горизонті до 2040–2050 років неможливо</strong>, навіть при активному розвитку відновлюваної генерації.</p>
<h2>5. Індія: майбутній лідер зростання попиту на нафту</h2>
<h3>5.1. Нафтовий ринок Індії</h3>
<ul>
<li>Навіть найконсервативніші оцінки передбачають, що <strong>споживання нафти в Індії зросте з 5,5 млн барелів на добу у 2024 році до 8 млн барелів на добу до 2035 року</strong>.</li>
<li>За власними оцінками МЕА, <strong>Індія буде відповідальною за найбільший приріст попиту на нафту до 2035 року</strong>.</li>
</ul>
<h3>5.2. Загальний попит на енергію в Індії</h3>
<ul>
<li>Попит на енергію в країні, як очікується, <strong>зростатиме на 3% щороку до 2035 року</strong>.</li>
<li>Це буде <strong>найшвидший темп зростання серед країн, що розвиваються</strong>.</li>
</ul>
<p>Індія, як один із найбільших ринків Глобального Півдня, <strong>підсилює загальну тенденцію: економічне зростання тут означає зростання попиту на нафту</strong>, а не його скорочення.</p>
<h2>6. Електромобілі та декарбонізація: холодний душ для «зеленого оптимізму»</h2>
<h3>6.1. Поточний стан парку електромобілів</h3>
<ul>
<li>Станом на <strong>2024 рік</strong> частка електромобілів у світовому парку пасажирських авто становила лише <strong>4%</strong>.</li>
<li>Відповідно, <strong>96% автопарку — це автомобілі з двигунами внутрішнього згоряння (ДВЗ)</strong>.</li>
</ul>
<p>Отже, <strong>фактична залежність від рідкого палива для транспорту залишається домінуючою</strong>, попри шум навколо «електромобільної революції».</p>
<h3>6.2. Сценарій політик МЕА: навіть за сприятливих умов ДВЗ домінують</h3>
<ul>
<li>У сценарії <strong>SPS (Stated Policies Scenario)</strong> МЕА очікує, що парк електромобілів досягне <strong>585 млн одиниць</strong> (без урахування дво- та триколісного транспорту).</li>
<li>Навіть за такого розширення, <strong>електромобілі становитимуть лише 30% світового автопарку</strong>.</li>
<li>Відповідно, <strong>приблизно 70% автопарку все одно зберігатиме залежність від нафтопродуктів</strong>.</li>
</ul>
<p>У цьому контексті автор зауважує, що <strong>«хайп» навколо декарбонізації та електромобілів потребує приземленого погляду</strong>. <em>Контекст має вирішальне значення:</em> навіть при швидкому зростанні електромобілів <strong>структура попиту на нафту залишається стійкою</strong>.</p>
<h2>7. Висновки</h2>
<h3>7.1. Структурні фактори, які підпирають попит на нафту</h3>
<ul>
<li><strong>Демографія:</strong> зростання населення, особливо в Африці й Індії, веде до неминучого збільшення енергоспоживання.</li>
<li><strong>Економічний розвиток:</strong> мільярди людей прагнуть базового рівня комфорту — від житла до кондиціонерів — що підвищує попит на матеріали та енергоресурси, значною мірою пов’язані з нафтою.</li>
<li><strong>Історичний прецедент:</strong> за 200 років зростання добробуту супроводжувалось <strong>560-разовим стрибком</strong> споживання корисної енергії на людину.</li>
<li><strong>Обмеження ВДЕ в коротко- та середньостроковій перспективі:</strong> відновлювані джерела поки не мають достатнього масштабу та технічної гнучкості, щоб <em>повністю</em> замінити викопні види палива.</li>
<li><strong>Реальність транспорту:</strong> навіть за оптимістичного сценарію щодо електромобілів, <strong>переважна частка автопарку залишатиметься на ДВЗ</strong>, зберігаючи високий попит на нафтопродукти.</li>
</ul>
<h3>7.2. Чому висновок МЕА виглядає обґрунтованим</h3>
<p>Якщо скласти разом усі елементи інтелектуальної карти — демографію, історичні дані, стан розвитку відновлюваних джерел, динаміку Африки й Індії, реальну частку електромобілів — стає зрозуміло, чому <strong>висновок МЕА про зростання попиту на нафту до 2050 року виглядає логічним і статистично обґрунтованим</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>Попит на нафту зростає там, де зростає населення та доходи</strong> — передусім у Глобальному Півдні.</li>
<li><strong>Заміщення викопного палива йде повільніше, ніж розширення економік, що зростають</strong>.</li>
<li><strong>Навіть амбітні «зелені» сценарії не демонструють швидкого й повного відриву від нафти</strong> у транспорті та матеріальноємних галузях.</li>
</ul>
<p><strong>Реальність попиту на нафту значно прозаїчніша, ніж «рожеві» сценарії швидкої глобальної декарбонізації</strong>. Політична дискусія може тривати, але <strong>цифри щодо населення, енергоспоживання та структури автопарку</strong> свідчать про те, що <strong>нафта ще надовго залишиться фундаментальним енергоресурсом світової економіки</strong>.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/The-IEA-Is-Not-Wrong-About-Oil-Demand.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/25/mea-pereglyadaye-prognoz-popit-na-naftu-zrostatime-shhonajmenshe-do-2050-roku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Європа не може пробурити собі шлях до енергетичної безпеки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/27/yevropa-ne-mozhe-proburiti-sobi-shlyax-do-energetichno%d1%97-bezpeki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/27/yevropa-ne-mozhe-proburiti-sobi-shlyax-do-energetichno%d1%97-bezpeki/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 27 Aug 2025 05:10:50 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[SAF]]></category>
		<category><![CDATA[Біометан]]></category>
		<category><![CDATA[ВІтер]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Сонячна енергія]]></category>
		<category><![CDATA[energy independence]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[Europe]]></category>
		<category><![CDATA[fossil fuels]]></category>
		<category><![CDATA[North Sea]]></category>
		<category><![CDATA[renewables]]></category>
		<category><![CDATA[викопне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[відновлювана енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Гронинген]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична незалежність]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[Північне море]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153166</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29867-Енергетика_300_на_300.png" alt="Європа не може пробурити собі шлях до енергетичної безпеки"/><br />Спроби відновити буріння у Північному морі чи на родовищі Гронінген дадуть лише незначний, повільний та дорогий ефект, водночас закріпивши залежність від викопного палива та створивши ризики &#171;застряглих активів&#187;. Єдиним стійким шляхом для Європи залишаються відновлювані джерела енергії, інтегровані мережі та накопичувачі. Мапа майбутньої енергетики Європи Уроки енергетичної кризи 2022 року Залежність від газу з росії [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29867-Енергетика_300_на_300.png" alt="Європа не може пробурити собі шлях до енергетичної безпеки"/><br /><p>Спроби відновити буріння у Північному морі чи на родовищі Гронінген дадуть лише незначний, повільний та дорогий ефект, водночас закріпивши залежність від викопного палива та створивши ризики &#171;застряглих активів&#187;. Єдиним стійким шляхом для Європи залишаються відновлювані джерела енергії, інтегровані мережі та накопичувачі.</p>
<h2>Мапа майбутньої енергетики Європи</h2>
<h3>Уроки енергетичної кризи 2022 року</h3>
<ul>
<li><strong>Залежність від газу з росії</strong> стала стратегічною вразливістю.</li>
<li>Різке зростання цін на газ вдарило по промисловості та домогосподарствах.</li>
<li><em>Висновок:</em> орієнтація на одного постачальника створює ризики шантажу, цінових шоків і політичного тиску.</li>
</ul>
<h3>Чому буріння не вирішить проблему</h3>
<ul>
<li>Родовища Північного моря перебувають у <strong>стадії занепаду</strong>; нові відкриття є <em>невеликими, дорогими і повільними у розробці</em>.</li>
<li>Гронінген технічно можливий, але його видобуток суттєво впаде протягом <strong>десятиріччя</strong>.</li>
<li>Майбутні проєкти буріння додадуть лише <strong>“краплю” у баланс попиту</strong> (за даними МЕА, затверджені у 2024 році проєкти дадуть мізерний внесок).</li>
<li><em>Висновок:</em> буріння — це не стратегія, а тимчасова відстрочка з високою ціною.</li>
</ul>
<h3>Ризики продовження залежності від викопного палива</h3>
<ul>
<li>Інвестиції у нові викопні активи <strong>закріплюють високі викиди</strong> на десятиліття.</li>
<li>Існує ризик утворення <strong>“застряглих активів”</strong>, які не матимуть попиту через 10–15 років.</li>
<li><em>Висновок:</em> фінансування буріння поглиблює проблему, замість її вирішення.</li>
</ul>
<h3>Відновлювані джерела як реальний вихід</h3>
<ul>
<li>Вітрова та сонячна енергія — <strong>найдешевші нові джерела електроенергії</strong> у Європі навіть без субсидій.</li>
<li>Ціни на <strong>акумулятори</strong> стрімко падають.</li>
<li>Розвиток <strong>“розумних” мереж</strong>, теплових насосів, електромобілів, біометану й водню вже триває.</li>
<li><em>Висновок:</em> лише відновлювані джерела здатні масштабуватися, бути стійкими й економічно ефективними.</li>
</ul>
<h3>Необхідні кроки для Європи</h3>
<ul>
<li>Інвестиції у <strong>лінії передачі</strong> та <strong>накопичувачі</strong>.</li>
<li><strong>Міждержавна інтеграція</strong> енергосистем.</li>
<li>Розбудова <strong>офшорних вітрових платформ</strong>.</li>
<li><em>Висновок:</em> без цих кроків Європа залишатиметься вразливою до зовнішніх факторів.</li>
</ul>
<h3>Політичний аспект</h3>
<ul>
<li>Заклики “бурити більше” виходять від лобістів викопного палива та окремих політичних сил.</li>
<li><em>Енергетична безпека</em> — чутливе питання для суспільства: люди хочуть тепла, доступної енергії та робочих місць.</li>
<li><em>Висновок:</em> стійка енергосистема, що базується на відновлюваних джерелах, забезпечить стабільність, незалежність та інноваційний розвиток.</li>
</ul>
<h3>Фінальне узагальнення</h3>
<ul>
<li><strong>Європі потрібні інвестиції у майбутнє, а не у минуле</strong>.</li>
<li>Буріння у Північному морі чи на Гронінгені не забезпечить стратегічної безпеки.</li>
<li>Єдиний шлях — <strong>масштабна ставка на відновлювану енергетику</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Europe-Cant-Drill-Its-Way-to-Security.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29867-Енергетика_300_на_300.png" alt="Європа не може пробурити собі шлях до енергетичної безпеки"/><br /><p>Спроби відновити буріння у Північному морі чи на родовищі Гронінген дадуть лише незначний, повільний та дорогий ефект, водночас закріпивши залежність від викопного палива та створивши ризики &#171;застряглих активів&#187;. Єдиним стійким шляхом для Європи залишаються відновлювані джерела енергії, інтегровані мережі та накопичувачі.</p>
<h2>Мапа майбутньої енергетики Європи</h2>
<h3>Уроки енергетичної кризи 2022 року</h3>
<ul>
<li><strong>Залежність від газу з росії</strong> стала стратегічною вразливістю.</li>
<li>Різке зростання цін на газ вдарило по промисловості та домогосподарствах.</li>
<li><em>Висновок:</em> орієнтація на одного постачальника створює ризики шантажу, цінових шоків і політичного тиску.</li>
</ul>
<h3>Чому буріння не вирішить проблему</h3>
<ul>
<li>Родовища Північного моря перебувають у <strong>стадії занепаду</strong>; нові відкриття є <em>невеликими, дорогими і повільними у розробці</em>.</li>
<li>Гронінген технічно можливий, але його видобуток суттєво впаде протягом <strong>десятиріччя</strong>.</li>
<li>Майбутні проєкти буріння додадуть лише <strong>“краплю” у баланс попиту</strong> (за даними МЕА, затверджені у 2024 році проєкти дадуть мізерний внесок).</li>
<li><em>Висновок:</em> буріння — це не стратегія, а тимчасова відстрочка з високою ціною.</li>
</ul>
<h3>Ризики продовження залежності від викопного палива</h3>
<ul>
<li>Інвестиції у нові викопні активи <strong>закріплюють високі викиди</strong> на десятиліття.</li>
<li>Існує ризик утворення <strong>“застряглих активів”</strong>, які не матимуть попиту через 10–15 років.</li>
<li><em>Висновок:</em> фінансування буріння поглиблює проблему, замість її вирішення.</li>
</ul>
<h3>Відновлювані джерела як реальний вихід</h3>
<ul>
<li>Вітрова та сонячна енергія — <strong>найдешевші нові джерела електроенергії</strong> у Європі навіть без субсидій.</li>
<li>Ціни на <strong>акумулятори</strong> стрімко падають.</li>
<li>Розвиток <strong>“розумних” мереж</strong>, теплових насосів, електромобілів, біометану й водню вже триває.</li>
<li><em>Висновок:</em> лише відновлювані джерела здатні масштабуватися, бути стійкими й економічно ефективними.</li>
</ul>
<h3>Необхідні кроки для Європи</h3>
<ul>
<li>Інвестиції у <strong>лінії передачі</strong> та <strong>накопичувачі</strong>.</li>
<li><strong>Міждержавна інтеграція</strong> енергосистем.</li>
<li>Розбудова <strong>офшорних вітрових платформ</strong>.</li>
<li><em>Висновок:</em> без цих кроків Європа залишатиметься вразливою до зовнішніх факторів.</li>
</ul>
<h3>Політичний аспект</h3>
<ul>
<li>Заклики “бурити більше” виходять від лобістів викопного палива та окремих політичних сил.</li>
<li><em>Енергетична безпека</em> — чутливе питання для суспільства: люди хочуть тепла, доступної енергії та робочих місць.</li>
<li><em>Висновок:</em> стійка енергосистема, що базується на відновлюваних джерелах, забезпечить стабільність, незалежність та інноваційний розвиток.</li>
</ul>
<h3>Фінальне узагальнення</h3>
<ul>
<li><strong>Європі потрібні інвестиції у майбутнє, а не у минуле</strong>.</li>
<li>Буріння у Північному морі чи на Гронінгені не забезпечить стратегічної безпеки.</li>
<li>Єдиний шлях — <strong>масштабна ставка на відновлювану енергетику</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Europe-Cant-Drill-Its-Way-to-Security.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/27/yevropa-ne-mozhe-proburiti-sobi-shlyax-do-energetichno%d1%97-bezpeki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Трамп знову розкритикував енергетичну політику Великої Британії</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/24/tramp-znovu-rozkritikuvav-energetichnu-politiku-veliko%d1%97-britani%d1%97/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/24/tramp-znovu-rozkritikuvav-energetichnu-politiku-veliko%d1%97-britani%d1%97/#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 24 May 2025 05:50:55 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Екологія]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[energy policy]]></category>
		<category><![CDATA[fossil fuels]]></category>
		<category><![CDATA[North Sea]]></category>
		<category><![CDATA[Trump]]></category>
		<category><![CDATA[UK]]></category>
		<category><![CDATA[wind power]]></category>
		<category><![CDATA[Велика Британія]]></category>
		<category><![CDATA[викопне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[вітрова енергія]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична політика]]></category>
		<category><![CDATA[Північне море]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[Трамп]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=151815</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29082-Трамп.jpg" alt="Трамп знову розкритикував енергетичну політику Великої Британії"/><br />Президент США Дональд Трамп знову виступив із критикою переходу Великої Британії на відновлювану енергетику, закликавши скасувати податковий тиск на нафтовидобувні компанії в Північному морі. Популізм проти зеленої трансформації Президент Дональд Трамп у публікації у соціальній мережі закликав уряд Великої Британії: згорнути підтримку вітрової енергетики, назвавши вітряки «дорогими та непривабливими» інвестувати в буріння в Північному морі, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29082-Трамп.jpg" alt="Трамп знову розкритикував енергетичну політику Великої Британії"/><br /><p>Президент США Дональд Трамп знову виступив із критикою переходу Великої Британії на відновлювану енергетику, закликавши скасувати податковий тиск на нафтовидобувні компанії в Північному морі.</p>
<h3>Популізм проти зеленої трансформації</h3>
<p>Президент Дональд Трамп у публікації у соціальній мережі закликав уряд Великої Британії:</p>
<ul>
<li>згорнути підтримку вітрової енергетики, назвавши вітряки «дорогими та непривабливими»</li>
<li><strong>інвестувати в буріння в Північному морі</strong>, де, за його словами, «чекають на видобуток величезні запаси нафти»</li>
<li><em>скасувати чинну податкову систему</em>, яка, на його думку, стримує нафтовидобуток</li>
</ul>
<blockquote><p>«У Сполученого Королівства століття буріння попереду, з центром в Aberdeen. Стара податкова система демотивує розробку родовищ, а не навпаки. Енергетичні витрати у Великій Британії значно та швидко знизяться!» — написав Трамп.</p></blockquote>
<h3>Не перша атака на вітрову енергетику</h3>
<p>Трамп неодноразово критикував перехід Британії до чистої енергії. На початку січня він вже закликав:</p>
<ul>
<li>«відкрити Північне море» для нафтових і газових компаній</li>
<li>«позбутися вітряків»</li>
</ul>
<p>Це стало реакцією на заяву техаської компанії Apache, яка <strong>оголосила про припинення операцій у британському секторі Північного моря</strong> через невигідний податок на надприбутки.</p>
<h3>Скорочення інвестицій у зелену енергетику</h3>
<p>Критика Трампа збігається з внутрішніми проблемами британської «зеленої» політики:</p>
<ul>
<li>Компанія SSE повідомила про <strong>скорочення інвестицій у відновлювану енергетику на $2 млрд</strong> до 2027 року через «зміну макроекономічного середовища»</li>
<li>Компанія Orsted, найбільший у світі розробник офшорних вітропарків, <em>відмовилась від реалізації проєкту Hornsea 4</em> через високі ризики та проблеми з логістикою</li>
</ul>
<blockquote><p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a> За матеріалами: <a href="https://oilprice.com" target="_blank">oilprice.com </a></p></blockquote>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29082-Трамп.jpg" alt="Трамп знову розкритикував енергетичну політику Великої Британії"/><br /><p>Президент США Дональд Трамп знову виступив із критикою переходу Великої Британії на відновлювану енергетику, закликавши скасувати податковий тиск на нафтовидобувні компанії в Північному морі.</p>
<h3>Популізм проти зеленої трансформації</h3>
<p>Президент Дональд Трамп у публікації у соціальній мережі закликав уряд Великої Британії:</p>
<ul>
<li>згорнути підтримку вітрової енергетики, назвавши вітряки «дорогими та непривабливими»</li>
<li><strong>інвестувати в буріння в Північному морі</strong>, де, за його словами, «чекають на видобуток величезні запаси нафти»</li>
<li><em>скасувати чинну податкову систему</em>, яка, на його думку, стримує нафтовидобуток</li>
</ul>
<blockquote><p>«У Сполученого Королівства століття буріння попереду, з центром в Aberdeen. Стара податкова система демотивує розробку родовищ, а не навпаки. Енергетичні витрати у Великій Британії значно та швидко знизяться!» — написав Трамп.</p></blockquote>
<h3>Не перша атака на вітрову енергетику</h3>
<p>Трамп неодноразово критикував перехід Британії до чистої енергії. На початку січня він вже закликав:</p>
<ul>
<li>«відкрити Північне море» для нафтових і газових компаній</li>
<li>«позбутися вітряків»</li>
</ul>
<p>Це стало реакцією на заяву техаської компанії Apache, яка <strong>оголосила про припинення операцій у британському секторі Північного моря</strong> через невигідний податок на надприбутки.</p>
<h3>Скорочення інвестицій у зелену енергетику</h3>
<p>Критика Трампа збігається з внутрішніми проблемами британської «зеленої» політики:</p>
<ul>
<li>Компанія SSE повідомила про <strong>скорочення інвестицій у відновлювану енергетику на $2 млрд</strong> до 2027 року через «зміну макроекономічного середовища»</li>
<li>Компанія Orsted, найбільший у світі розробник офшорних вітропарків, <em>відмовилась від реалізації проєкту Hornsea 4</em> через високі ризики та проблеми з логістикою</li>
</ul>
<blockquote><p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a> За матеріалами: <a href="https://oilprice.com" target="_blank">oilprice.com </a></p></blockquote>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/24/tramp-znovu-rozkritikuvav-energetichnu-politiku-veliko%d1%97-britani%d1%97/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Енергетична політика Дональда Трампа: повернення до викопного палива та зростання викидів СО₂</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/12/energetichna-politika-donalda-trampa-povernennya-do-vikopnogo-paliva-ta-zrostannya-vikidiv-so%e2%82%82/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/12/energetichna-politika-donalda-trampa-povernennya-do-vikopnogo-paliva-ta-zrostannya-vikidiv-so%e2%82%82/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 12 May 2025 06:52:27 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Editor]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Екологія]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[climate change]]></category>
		<category><![CDATA[emissions]]></category>
		<category><![CDATA[energy policy]]></category>
		<category><![CDATA[energy transition]]></category>
		<category><![CDATA[environmental policy]]></category>
		<category><![CDATA[fossil fuels]]></category>
		<category><![CDATA[renewable energy]]></category>
		<category><![CDATA[Trump administration]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine]]></category>
		<category><![CDATA[United States]]></category>
		<category><![CDATA[адміністрація Трампа]]></category>
		<category><![CDATA[викиди]]></category>
		<category><![CDATA[викопне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[відновлювальна енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[екологічна політика]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична політика]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний перехід]]></category>
		<category><![CDATA[зміна клімату]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149538</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29027-Трамп.jpg" alt="Енергетична політика Дональда Трампа: повернення до викопного палива та зростання викидів СО₂"/><br />У перші 100 днів другого терміну президентства Дональда Трампа США повертаються до політики, орієнтованої на викопне паливо. Скасування екологічних ініціатив, зупинка відновлювальних енергетичних проєктів та зростання видобутку нафти призводять до прогнозованого збільшення викидів парникових газів. Енергетична політика Дональда Трампа: повернення до викопного палива та зростання викидів СО₂ У перші 100 днів свого другого терміну президентства Дональд [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29027-Трамп.jpg" alt="Енергетична політика Дональда Трампа: повернення до викопного палива та зростання викидів СО₂"/><br /><p data-start="0" data-end="91"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">У перші 100 днів другого терміну президентства Дональда Трампа США повертаються до політики, орієнтованої на викопне паливо. </span>Скасування екологічних ініціатив, зупинка відновлювальних енергетичних проєктів та зростання видобутку нафти призводять до прогнозованого збільшення викидів парникових газів.</p>
<h3 data-start="568" data-end="665"><strong data-start="568" data-end="665">Енергетична політика Дональда Трампа: повернення до викопного палива та зростання викидів СО₂</strong></h3>
<p data-start="667" data-end="825"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">У перші 100 днів свого другого терміну президентства Дональд Трамп скасував низку ініціатив Джо Байдена, спрямованих на боротьбу зі зміною клімату.</span> <span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Ці кроки включають відновлення видобутку нафти та газу, зупинку розвитку відновлювальних джерел енергії та скорочення фінансування екологічних досліджень.</span> <span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Експерти прогнозують, що це призведе до зростання викидів парникових газів у США.</span></p>
<h3 data-start="827" data-end="863"><strong data-start="827" data-end="863">Зупинка відновлювальних проєктів</strong></h3>
<p data-start="865" data-end="1024"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">У січні 2025 року Трамп підписав указ, що призупиняє схвалення, дозволи та кредити для всіх вітрових енергетичних проєктів, як на суші, так і на морі.</span> <span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Це рішення вже оскаржили 18 штатів, які вважають його незаконним та таким, що завдає шкоди економіці та здоров&#8217;ю громадян</span>.</p>
<h3 data-start="1026" data-end="1067"><strong data-start="1026" data-end="1067">Збільшення видобутку викопного палива</strong></h3>
<p data-start="1069" data-end="1228"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Трамп оголосив США «енергетичною надзвичайною ситуацією», що дозволяє прискорити видобуток нафти та газу, зокрема в Арктичному національному заповіднику.</span> <span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Це рішення вже оскаржили 15 штатів, які вважають його незаконним та таким, що порушує екологічні норми</span>.</p>
<h3 data-start="1230" data-end="1255"><strong data-start="1230" data-end="1255">Зростання викидів СО₂</strong></h3>
<p data-start="1257" data-end="1377"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) попереджає, що збільшення видобутку викопного палива в США може призвести до зростання глобальних викидів СО₂.</span> <span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Прогнозується, що це зростання може становити від 24 до 36% до 2035 року, що значно ускладнить досягнення цілей щодо обмеження глобального потепління</span>.</p>
<h3 data-start="1379" data-end="1393"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Політика Дональда Трампа в галузі енергетики та клімату викликає занепокоєння серед екологів та багатьох штатів.</span> <span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Попри юридичні виклики, ці зміни можуть мати довгострокові наслідки для екологічної ситуації в США та світі.</span></h3>
<p data-start="1395" data-end="1513">
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29027-Трамп.jpg" alt="Енергетична політика Дональда Трампа: повернення до викопного палива та зростання викидів СО₂"/><br /><p data-start="0" data-end="91"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">У перші 100 днів другого терміну президентства Дональда Трампа США повертаються до політики, орієнтованої на викопне паливо. </span>Скасування екологічних ініціатив, зупинка відновлювальних енергетичних проєктів та зростання видобутку нафти призводять до прогнозованого збільшення викидів парникових газів.</p>
<h3 data-start="568" data-end="665"><strong data-start="568" data-end="665">Енергетична політика Дональда Трампа: повернення до викопного палива та зростання викидів СО₂</strong></h3>
<p data-start="667" data-end="825"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">У перші 100 днів свого другого терміну президентства Дональд Трамп скасував низку ініціатив Джо Байдена, спрямованих на боротьбу зі зміною клімату.</span> <span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Ці кроки включають відновлення видобутку нафти та газу, зупинку розвитку відновлювальних джерел енергії та скорочення фінансування екологічних досліджень.</span> <span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Експерти прогнозують, що це призведе до зростання викидів парникових газів у США.</span></p>
<h3 data-start="827" data-end="863"><strong data-start="827" data-end="863">Зупинка відновлювальних проєктів</strong></h3>
<p data-start="865" data-end="1024"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">У січні 2025 року Трамп підписав указ, що призупиняє схвалення, дозволи та кредити для всіх вітрових енергетичних проєктів, як на суші, так і на морі.</span> <span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Це рішення вже оскаржили 18 штатів, які вважають його незаконним та таким, що завдає шкоди економіці та здоров&#8217;ю громадян</span>.</p>
<h3 data-start="1026" data-end="1067"><strong data-start="1026" data-end="1067">Збільшення видобутку викопного палива</strong></h3>
<p data-start="1069" data-end="1228"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Трамп оголосив США «енергетичною надзвичайною ситуацією», що дозволяє прискорити видобуток нафти та газу, зокрема в Арктичному національному заповіднику.</span> <span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Це рішення вже оскаржили 15 штатів, які вважають його незаконним та таким, що порушує екологічні норми</span>.</p>
<h3 data-start="1230" data-end="1255"><strong data-start="1230" data-end="1255">Зростання викидів СО₂</strong></h3>
<p data-start="1257" data-end="1377"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) попереджає, що збільшення видобутку викопного палива в США може призвести до зростання глобальних викидів СО₂.</span> <span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Прогнозується, що це зростання може становити від 24 до 36% до 2035 року, що значно ускладнить досягнення цілей щодо обмеження глобального потепління</span>.</p>
<h3 data-start="1379" data-end="1393"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Політика Дональда Трампа в галузі енергетики та клімату викликає занепокоєння серед екологів та багатьох штатів.</span> <span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Попри юридичні виклики, ці зміни можуть мати довгострокові наслідки для екологічної ситуації в США та світі.</span></h3>
<p data-start="1395" data-end="1513">
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/12/energetichna-politika-donalda-trampa-povernennya-do-vikopnogo-paliva-ta-zrostannya-vikidiv-so%e2%82%82/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>США тисне на Міжнародне енергетичне агентство: енергетична безпека чи відмова від кліматичних цілей?</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/27/149459/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/27/149459/#comments</comments>
		<pubDate>Sun, 27 Apr 2025 07:08:46 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Екологія]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[climate policy]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[fossil fuels]]></category>
		<category><![CDATA[IEA]]></category>
		<category><![CDATA[renewable energy]]></category>
		<category><![CDATA[викопне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[відновлювана енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[кліматична політика]]></category>
		<category><![CDATA[МЭА]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149459</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28969-международное-энергетическое-агентство-флаг-организации-iea-99374959.jpg" alt="США тисне на Міжнародне енергетичне агентство: енергетична безпека чи відмова від кліматичних цілей?"/><br />Адміністрація Дональда Трампа чинить тиск на Міжнародне енергетичне агентство (МЕА), закликаючи відмовитися від акценту на енергетичному переході та зосередитися на безпеці постачання викопного палива. Це викликає занепокоєння серед європейських партнерів, які підтримують кліматичні ініціативи та прагнуть досягти вуглецевої нейтральності до 2050 року. Згідно з повідомленнями POLITICO, американські чиновники прагнуть, щоб МЕА припинило підтримку цілей щодо [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28969-международное-энергетическое-агентство-флаг-организации-iea-99374959.jpg" alt="США тисне на Міжнародне енергетичне агентство: енергетична безпека чи відмова від кліматичних цілей?"/><br /><p><strong>Адміністрація Дональда Трампа чинить тиск на Міжнародне енергетичне агентство (МЕА), закликаючи відмовитися від акценту на енергетичному переході та зосередитися на безпеці постачання викопного палива. Це викликає занепокоєння серед європейських партнерів, які підтримують кліматичні ініціативи та прагнуть досягти вуглецевої нейтральності до 2050 року.</strong></p>
<p>Згідно з повідомленнями POLITICO, американські чиновники прагнуть, щоб МЕА припинило підтримку цілей щодо досягнення нульових викидів до 2050 року та припинило просування відновлюваних джерел енергії, таких як електромобілі, сонячна та вітрова енергія.</p>
<p class="" data-start="1245" data-end="1605">МЕА, створене після нафтової кризи 1970-х років для забезпечення енергетичної безпеки розвинених економік, останніми роками змістило фокус на підтримку глобального енергетичного переходу. Однак теперішній тиск з боку США викликає занепокоєння серед європейських партнерів, які вважають, що МЕА повинно й надалі підтримувати чисту енергетику та кліматичні цілі.</p>
<p class="" data-start="1607" data-end="2045">Під час нещодавньої енергетичної конференції в Лондоні, міністр енергетики Великобританії Ед Мілібенд висловив впевненість у можливості знайти спільну мову з США щодо енергетичної політики, особливо в галузі ядерної енергетики, попри розбіжності в підходах до кліматичних питань. Водночас виконавчий директор МЕА Фатіх Біроль наголосив на необхідності багатосторонньої співпраці та попередив, що жодна країна не є &#171;енергетичним островом&#187;.</p>
<p class="" data-start="2047" data-end="2375">Критики вважають, що спроби США змінити курс МЕА можуть підірвати глобальні зусилля щодо боротьби зі зміною клімату та уповільнити розвиток відновлюваної енергетики. Водночас прихильники такого підходу стверджують, що зосередження на викопному паливі є необхідним для забезпечення енергетичної безпеки та економічного зростання.</p>
<hr />
<p><strong>Джерело:</strong> НТЦ Псіхєя<br />
<a href="mailto:oil@ukroil.com.ua">mailto:oil@ukroil.com.ua</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong></p>
<ul>
<li><a href="https://oilprice.com/">oilprice.com</a></li>
<li><a href="https://www.theguardian.com/environment/2025/apr/25/britain-will-find-common-ground-with-us-on-energy-policy-says-miliband?utm_source=chatgpt.com">theguardian.com</a></li>
</ul>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28969-международное-энергетическое-агентство-флаг-организации-iea-99374959.jpg" alt="США тисне на Міжнародне енергетичне агентство: енергетична безпека чи відмова від кліматичних цілей?"/><br /><p><strong>Адміністрація Дональда Трампа чинить тиск на Міжнародне енергетичне агентство (МЕА), закликаючи відмовитися від акценту на енергетичному переході та зосередитися на безпеці постачання викопного палива. Це викликає занепокоєння серед європейських партнерів, які підтримують кліматичні ініціативи та прагнуть досягти вуглецевої нейтральності до 2050 року.</strong></p>
<p>Згідно з повідомленнями POLITICO, американські чиновники прагнуть, щоб МЕА припинило підтримку цілей щодо досягнення нульових викидів до 2050 року та припинило просування відновлюваних джерел енергії, таких як електромобілі, сонячна та вітрова енергія.</p>
<p class="" data-start="1245" data-end="1605">МЕА, створене після нафтової кризи 1970-х років для забезпечення енергетичної безпеки розвинених економік, останніми роками змістило фокус на підтримку глобального енергетичного переходу. Однак теперішній тиск з боку США викликає занепокоєння серед європейських партнерів, які вважають, що МЕА повинно й надалі підтримувати чисту енергетику та кліматичні цілі.</p>
<p class="" data-start="1607" data-end="2045">Під час нещодавньої енергетичної конференції в Лондоні, міністр енергетики Великобританії Ед Мілібенд висловив впевненість у можливості знайти спільну мову з США щодо енергетичної політики, особливо в галузі ядерної енергетики, попри розбіжності в підходах до кліматичних питань. Водночас виконавчий директор МЕА Фатіх Біроль наголосив на необхідності багатосторонньої співпраці та попередив, що жодна країна не є &#171;енергетичним островом&#187;.</p>
<p class="" data-start="2047" data-end="2375">Критики вважають, що спроби США змінити курс МЕА можуть підірвати глобальні зусилля щодо боротьби зі зміною клімату та уповільнити розвиток відновлюваної енергетики. Водночас прихильники такого підходу стверджують, що зосередження на викопному паливі є необхідним для забезпечення енергетичної безпеки та економічного зростання.</p>
<hr />
<p><strong>Джерело:</strong> НТЦ Псіхєя<br />
<a href="mailto:oil@ukroil.com.ua">mailto:oil@ukroil.com.ua</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong></p>
<ul>
<li><a href="https://oilprice.com/">oilprice.com</a></li>
<li><a href="https://www.theguardian.com/environment/2025/apr/25/britain-will-find-common-ground-with-us-on-energy-policy-says-miliband?utm_source=chatgpt.com">theguardian.com</a></li>
</ul>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/27/149459/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/vikopne-palivo/feed/ ) in 1.18280 seconds, on Jul 5th, 2026 at 9:31 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Jul 5th, 2026 at 10:31 pm UTC -->