Політика адміністрації Дональда Трампа, спрямована на дешеву нафту і газ як основу реіндустріалізації США, попри потенційні короткострокові вигоди, стратегічно працює на користь Китаю. Пекін, інвестуючи в електрифікацію, сонячну та вітрову генерацію, акумулятори й електротранспорт, уже сформував домінування у низьковуглецевих технологіях, яке визначатиме глобальний баланс сил у найближчі десятиліття.

Енергетичне протистояння США та Китаю: стратегічна розвилка

• США роблять ставку на викопні ресурси як двигун промислового зростання
• Китай прискорює перехід до електрифікованої економіки та зменшення залежності від імпорту нафти

Ці підходи відображають глибокі геополітичні розбіжності між двома найбільшими економіками світу та формують майбутню конкуренцію за промислову перевагу.

Курс Вашингтона: дешева енергія як основа реіндустріалізації

• Адміністрація Дональда Трампа скоротила державну підтримку електромобілів і низьковуглецевих технологій
• Розширено доступ до нафтовидобутку та послаблено екологічне регулювання
• Задекларовано ставку на нафту, газ, вугілля та ядерну енергетику як базу економічної безпеки

У стратегії національної безпеки Білого дому зазначено, що надлишкові енергоресурси мають «підживлювати реіндустріалізацію» та зберігати технологічну перевагу США, зокрема у сфері штучного інтелекту.

• Частка США у світовому попиті на нафту у 2025 році: близько 20% або 20,6 млн барелів на добу
• Статус: найбільший у світі виробник нафти й газу після сланцевого буму
• LNG: понад 110 млн тонн експорту на рік, майже 25% світової торгівлі

Окремим сигналом стало усунення влади Ніколаса Мадуро у Венесуелі та заохочення американських компаній до розробки її запасів. За даними ОПЕК, доведені нафтові резерви країни становлять 303 млрд барелів, найбільше у світі.

Китайський курс: електрифікація та енергетична самодостатність

• Новий п’ятирічний план Китаю робить акцент на енергетичну незалежність і критичні мінерали
• Побудовано цілі галузі для підтримки «електродержави»
• Китай став глобальним лідером у сонячній енергетиці, батареях та електромобілях

• Електромобілі: понад 50% внутрішніх продажів легкових авто у 2025 році
• Виробництво EV: понад 70% світового обсягу
• Сонце і вітер: встановлено понад 500 ГВт нових потужностей за рік — рекорд в історії

Міжнародне енергетичне агентство очікує, що у 2025 році на Китай припадатиме понад дві третини світових нових сонячних і вітрових потужностей.

Вразливість Китаю та ефект геополітики

• Імпорт нафти у 2025 році: 10,4 млн барелів на добу
• Залежність від імпорту: понад 60% внутрішнього споживання

Попри зростання частки електротранспорту, імпортна залежність залишається ахіллесовою п’ятою Китаю. Саме тому загрози з боку США щодо Ірану та Венесуели, які разом забезпечують понад 7% китайських нафтових потреб, лише прискорюють енергетичний перехід Пекіна.

Хто виграє у довгій перспективі

• Ставка США на викопне паливо несе ризики вичерпності ресурсів та цінової волатильності
• Відновлювана енергетика потребує значних початкових інвестицій, але має більший потенціал технологічних проривів
• Політична нестабільність і policy whiplash у США ускладнюють довгострокове планування

Пряме державне втручання на користь окремих джерел енергії означає відхід США від ринкового принципу, який історично забезпечував швидші інновації та нижчі витрати.

Висновки

• Ринок нафти й нафтопродуктів: глобальна волатильність і геополітичні ризики підсилюють потребу України у диверсифікації джерел постачання, розвитку стратегічних запасів та сценаріїв на випадок блокади або масованих ударів
• Критична інфраструктура: приклад Китаю демонструє доцільність інвестицій у розосереджену генерацію, захист енергетичних об’єктів і поєднання військових та економічних інструментів стійкості
• Ціноутворення: зростання ролі електроенергії та імпортних ризиків означає необхідність перегляду структури ціни, податкової політики та підтримки конкуренції

Глобальне енергетичне протистояння США і Китаю формує середовище, у якому доведеться діяти стратегічно, орієнтуючись не лише на сьогодення, а й на майбутню архітектуру світових енергоринків.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

У грудні 2025 року доходи росії від експорту викопного палива скоротилися до одного з найнижчих рівнів з початку повномасштабної війни проти України. Водночас структура постачання зміщується у бік LNG та трубопровідного газу, де Європейський Союз залишається ключовим покупцем. Дані свідчать про системний обхід санкцій через «тіньовий» флот і збереження фінансової стійкості експорту попри формальні обмеження.

Експорт викопного палива росії у грудні 2025 року: санкції, ринки та логістика

Загальна динаміка доходів

• Сукупні доходи від експорту викопного палива знизилися на 2% місяць до місяця і становили 500 млн євро на добу — другий найнижчий показник з лютого 2022 року.
• Обсяги експорту також скоротилися на 2%, що підтверджує структурне, а не цінове зниження доходів.

Нафта та нафтопродукти

• Доходи від експорту сирої нафти впали на 12% — до 198 млн євро на добу.
• Морські постачання нафти скоротилися на 16%, до 139 млн євро на добу, що майже точно відповідає падінню фізичних обсягів.
• Водночас доходи від трубопровідної нафти зросли на 2% — до 59 млн євро на добу.
• Експорт морських нафтопродуктів зріс на 10%, забезпечивши 116 млн євро на добу.

Газ та LNG

• Доходи від скрапленого природного газу (LNG) зросли на 13% — до 48 млн євро на добу.
• Фізичні обсяги експорту LNG збільшилися на 16%, що стало найвищим показником у 2025 році.
• Доходи від трубопровідного газу зросли на 17% — до 70 млн євро на добу.

Вугілля

• Доходи від експорту вугілля скоротилися на 11% — до 67 млн євро на добу.

Географія покупців

• Китай забезпечив 48% доходів росії від п’яти найбільших імпортерів — 6 млрд євро у грудні.
• Частка сирої нафти в імпорті Китаю становила 60% (3,6 млрд євро).
• Морський імпорт російської нафти до Китаю зріс на 23% місяць до місяця.
• Туреччина стала другим найбільшим покупцем, імпортувавши 2,6 млрд євро російських енергоносіїв.
• Індія скоротила імпорт російської нафти на 29% — до найнижчого рівня з моменту запровадження цінової стелі.

Європейський Союз і LNG

• ЄС залишився найбільшим покупцем російського LNG, на який припадає 49% експорту.
• П’ять найбільших імпортерів ЄС заплатили росії 1,4 млрд євро у грудні.
• 79% цих обсягів припадало на природний газ, який не підпадає під санкції ЄС.
• Імпорт LNG з росії:
  • Франція: +18% з росії, +13% загалом.
  • Іспанія: +27% з росії попри загальне скорочення імпорту LNG.
  • Бельгія: -20% з росії, але зростання транзиту через порт Зебрюгге на 76% після нового пакета санкцій.

Обхід санкцій і «тіньовий» флот

• У грудні діяли 93 судна «тіньового» флоту, що ходили під фальшивими прапорами.
• 26 суден доставили російську нафту та нафтопродукти на суму 0,8 млрд євро.
• 46% цього обсягу пройшли через Датські протоки, перевезені лише 13 танкерами.
• Санкції, засновані на компаніях і цінах, системно обходяться через спеціальні компанії та логістичні схеми.

Джерело: Terminal

За матеріалами: CREA

Світова енергетика переживає системний зсув: зростання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), зокрема сонячної та вітрової, вийшло на безповоротну траєкторію. У 2025 році ці джерела не лише обігнали вугільну генерацію за встановленою потужністю, а й повністю покрили приріст глобального попиту на електроенергію. У цих умовах ринки нафти й нафтопродуктів стикаються з новими викликами, де дешевизна, масштаб і незалежність ВДЕ змінюють саму логіку енергетичної безпеки.

Трансформація глобальної енергетики

• ВДЕ вперше перевищили вугілля за потужністю виробництва електроенергії у світі в 2025 році.
• Сонячна та вітрова енергетика забезпечили весь приріст світового споживання електроенергії з січня по червень.

Зміна геоенергетичних центрів сили

• Китай виготовляє 80% сонячних панелей, 70% вітротурбін і 70% літієвих батарей у світі.
• ВДЕ становлять понад 10% економіки Китаю, створюючи ефект масштабу, недосяжний для конкурентів.
• Сонячна генерація Китаю зросла більш ніж у 20 разів за десятиліття — цього достатньо, щоб забезпечити США електроенергією.

Нові енергетичні реальності для глобального Півдня

• У Південній Азії та Африці різко зросли імпорт та встановлення китайських сонячних панелей.
• У Пакистані імпорт китайських панелей зріс у 5 разів з 2022 по 2024 рік через зростання цін на газ і електроенергію.
• У Південній Африці старі вугільні станції спричинили масовий перехід на сонячну енергію.

Загроза для нафти й викопного пального

• Аналітики заявляють, що споживання викопного пального перебуває на межі піку.

• «Китай перебуває… на межі витіснення вугілля», — Ганна Рітчі, Оксфордський університет

• ВДЕ вже уповільнили зростання викидів парникових газів у Китаї.

Промислова логіка дешевої енергії

• ВДЕ більше не «етичний вибір», а економічна доцільність і прагматизм.
• Ціни впали завдяки масштабному виробництву, що створило замкнене коло попиту й здешевлення.
• ВДЕ забезпечують енергетичну незалежність без геополітичних ризиків постачання.

Системні бар’єри та обмеження

• Китай продовжує будівництво нових вугільних електростанцій як резерв на пікові навантаження.
• У США адміністрація Трампа гальмує розвиток ВДЕ та обмежує імпорт китайських панелей.
• Інфраструктура зберігання й передачі енергії поки не встигає за темпами розвитку генерації.

Технологічний горизонт

• Нові матеріали — перовськіти, довші лопаті турбін, плавучі вітряки — формують наступну хвилю змін.
• Очікується перехід від літієвих до натрієвих, цинк-повітряних і ванадієвих батарей.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Science

Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) відмовляється від ідеї швидкої «пікової нафти» й тепер очікує зростання глобального попиту до 113 млн барелів на добу до 2050 року, що на 13% більше за рівень 2024 року. Соціально-демографічний тиск — зростання населення, урбанізація, підвищення життєвих стандартів — формує довгостроковий запит на викопне паливо, попри поступ декарбонізації та поширення електромобілів.

Чому МЕА більше не вірить у швидкий пік попиту на нафту

1. Новий прогноз МЕА: попит не падає, а зростає

• Прогноз МЕА: глобальний попит на нафту досягне 113 млн барелів на добу до 2050 року.
• Це зростання на 13% порівняно з 2024 роком, а не вихід на плато або спад.
• Раніше МЕА очікувало, що попит досягне піку або застигне до 2030 року, проте новий World Energy Outlook фактично скасовує сценарій швидкого піку.

Зміна прогнозу МЕА спровокувала звинувачення в тому, що агентство нібито «піддалося політичному тиску». Водночас навіть автор матеріалу визнає: попри дискусії щодо мотивів, сам висновок МЕА відповідає реальним трендам попиту, якщо дивитися не лише на електроенергію, а на повну картину енергоспоживання, особливо у країнах Глобального Півдня.

«Тож, попри можливий політичний елемент, висновки МЕА щодо попиту на нафту є правильними» — Осама Різві

2. Соціальний вимір: мільярди людей ще не дісталися базового рівня добробуту

2.1. Енергетична та соціальна нерівність як драйвер попиту

• Станом на 2025 рік майже 1,5 млрд людей не мають доступу до чистого палива для приготування їжі.
• Близько 2,8 млрд людей живуть у неналежних житлових умовах, переважно в країнах із низьким і середнім доходом.
• Ще 2,3 млрд людей стикаються з помірною або серйозною нестачею продовольства.

Ці цифри означають, що мільярди людей лише мають пройти шлях економічної трансформації. Коли це станеться, попит на енерго- та матеріаломісткі товари й послуги неминуче зростатиме:

• Житло: цемент і сталь для будівництва нових осель.
• Продовольство: аміак як ключовий компонент виробництва добрив для збільшення врожайності.
• Пластики: зростання споживання товарів масового попиту.
• Транспорт і комфорт: автомобілі, кондиціонери, мобільні телефони та інша масова електроніка.

Більшість із цих потреб сьогодні пов’язані з викопним паливом або продуктами його переробки. Саме тому автор робить логічний висновок: економічне зростання та покращення життя мільярдів людей практично неможливо відокремити від зростання попиту на нафту й газ у середньостроковій та довгостроковій перспективі.

3. Зв’язок між добробутом і споживанням енергії

3.1. Двісті років: від 0,05 до 28 ГДж на людину

• Коли світове населення зросло з 1 млрд у 1800 році до 6,1 млрд у 2000 році, споживання корисної енергії на душу населення теж різко збільшилось.
• За цей час показник виріс із 0,05 ГДж на людину до 28 ГДж на людину.
• Це означає 560-разове збільшення, або приблизно 56 000% зростання.

Такий історичний приклад демонструє: покращення рівня життя системно пов’язане з різким зростанням споживання енергії. Отже, якщо мільярди людей у Глобальному Півдні мають повторити подібну траєкторію, енергетичний попит — включно з нафтою — навряд чи скоротиться.

4. Африка: подвоєння населення та урбанізація

4.1. Демографічний вибух і міста

• У Африці населення, за прогнозами, подвоїться до 2050 року.
• Близько 60% жителів континенту до того часу мешкатимуть у містах.

Це ставить ключове запитання: звідки взяти енергію для такого стрімкого зростання та урбанізації?

4.2. Обмежені можливості відновлюваних джерел енергії в короткостроковій перспективі

• Відновлювані джерела енергії, безумовно, відіграватимуть важливу роль, але сьогодні їм бракує масштабу та технічних можливостей, щоб повністю замінити викопне паливо.
• Автор наголошує, що відновлювані системи поки не здатні стати повноцінним замінником нафти й газу.
• За оцінкою IRENA, загальний попит на енергію в Африці подвоїться до 2040 року.

Звідси логічний висновок: без суттєвого внеску нафти й газу забезпечити енергетичні потреби Африки в горизонті до 2040–2050 років неможливо, навіть при активному розвитку відновлюваної генерації.

5. Індія: майбутній лідер зростання попиту на нафту

5.1. Нафтовий ринок Індії

• Навіть найконсервативніші оцінки передбачають, що споживання нафти в Індії зросте з 5,5 млн барелів на добу у 2024 році до 8 млн барелів на добу до 2035 року.
• За власними оцінками МЕА, Індія буде відповідальною за найбільший приріст попиту на нафту до 2035 року.

5.2. Загальний попит на енергію в Індії

• Попит на енергію в країні, як очікується, зростатиме на 3% щороку до 2035 року.
• Це буде найшвидший темп зростання серед країн, що розвиваються.

Індія, як один із найбільших ринків Глобального Півдня, підсилює загальну тенденцію: економічне зростання тут означає зростання попиту на нафту, а не його скорочення.

6. Електромобілі та декарбонізація: холодний душ для «зеленого оптимізму»

6.1. Поточний стан парку електромобілів

• Станом на 2024 рік частка електромобілів у світовому парку пасажирських авто становила лише 4%.
• Відповідно, 96% автопарку — це автомобілі з двигунами внутрішнього згоряння (ДВЗ).

Отже, фактична залежність від рідкого палива для транспорту залишається домінуючою, попри шум навколо «електромобільної революції».

6.2. Сценарій політик МЕА: навіть за сприятливих умов ДВЗ домінують

• У сценарії SPS (Stated Policies Scenario) МЕА очікує, що парк електромобілів досягне 585 млн одиниць (без урахування дво- та триколісного транспорту).
• Навіть за такого розширення, електромобілі становитимуть лише 30% світового автопарку.
• Відповідно, приблизно 70% автопарку все одно зберігатиме залежність від нафтопродуктів.

У цьому контексті автор зауважує, що «хайп» навколо декарбонізації та електромобілів потребує приземленого погляду. Контекст має вирішальне значення: навіть при швидкому зростанні електромобілів структура попиту на нафту залишається стійкою.

7. Висновки

7.1. Структурні фактори, які підпирають попит на нафту

• Демографія: зростання населення, особливо в Африці й Індії, веде до неминучого збільшення енергоспоживання.
• Економічний розвиток: мільярди людей прагнуть базового рівня комфорту — від житла до кондиціонерів — що підвищує попит на матеріали та енергоресурси, значною мірою пов’язані з нафтою.
• Історичний прецедент: за 200 років зростання добробуту супроводжувалось 560-разовим стрибком споживання корисної енергії на людину.
• Обмеження ВДЕ в коротко- та середньостроковій перспективі: відновлювані джерела поки не мають достатнього масштабу та технічної гнучкості, щоб повністю замінити викопні види палива.
• Реальність транспорту: навіть за оптимістичного сценарію щодо електромобілів, переважна частка автопарку залишатиметься на ДВЗ, зберігаючи високий попит на нафтопродукти.

7.2. Чому висновок МЕА виглядає обґрунтованим

Якщо скласти разом усі елементи інтелектуальної карти — демографію, історичні дані, стан розвитку відновлюваних джерел, динаміку Африки й Індії, реальну частку електромобілів — стає зрозуміло, чому висновок МЕА про зростання попиту на нафту до 2050 року виглядає логічним і статистично обґрунтованим.

• Попит на нафту зростає там, де зростає населення та доходи — передусім у Глобальному Півдні.
• Заміщення викопного палива йде повільніше, ніж розширення економік, що зростають.
• Навіть амбітні «зелені» сценарії не демонструють швидкого й повного відриву від нафти у транспорті та матеріальноємних галузях.

Реальність попиту на нафту значно прозаїчніша, ніж «рожеві» сценарії швидкої глобальної декарбонізації. Політична дискусія може тривати, але цифри щодо населення, енергоспоживання та структури автопарку свідчать про те, що нафта ще надовго залишиться фундаментальним енергоресурсом світової економіки.

Джерело: Terminal
За матеріалами: oilprice.com

Спроби відновити буріння у Північному морі чи на родовищі Гронінген дадуть лише незначний, повільний та дорогий ефект, водночас закріпивши залежність від викопного палива та створивши ризики «застряглих активів». Єдиним стійким шляхом для Європи залишаються відновлювані джерела енергії, інтегровані мережі та накопичувачі.

Мапа майбутньої енергетики Європи

Уроки енергетичної кризи 2022 року

• Залежність від газу з росії стала стратегічною вразливістю.
• Різке зростання цін на газ вдарило по промисловості та домогосподарствах.
• Висновок: орієнтація на одного постачальника створює ризики шантажу, цінових шоків і політичного тиску.

Чому буріння не вирішить проблему

• Родовища Північного моря перебувають у стадії занепаду; нові відкриття є невеликими, дорогими і повільними у розробці.
• Гронінген технічно можливий, але його видобуток суттєво впаде протягом десятиріччя.
• Майбутні проєкти буріння додадуть лише “краплю” у баланс попиту (за даними МЕА, затверджені у 2024 році проєкти дадуть мізерний внесок).
• Висновок: буріння — це не стратегія, а тимчасова відстрочка з високою ціною.

Ризики продовження залежності від викопного палива

• Інвестиції у нові викопні активи закріплюють високі викиди на десятиліття.
• Існує ризик утворення “застряглих активів”, які не матимуть попиту через 10–15 років.
• Висновок: фінансування буріння поглиблює проблему, замість її вирішення.

Відновлювані джерела як реальний вихід

• Вітрова та сонячна енергія — найдешевші нові джерела електроенергії у Європі навіть без субсидій.
• Ціни на акумулятори стрімко падають.
• Розвиток “розумних” мереж, теплових насосів, електромобілів, біометану й водню вже триває.
• Висновок: лише відновлювані джерела здатні масштабуватися, бути стійкими й економічно ефективними.

Необхідні кроки для Європи

• Інвестиції у лінії передачі та накопичувачі.
• Міждержавна інтеграція енергосистем.
• Розбудова офшорних вітрових платформ.
• Висновок: без цих кроків Європа залишатиметься вразливою до зовнішніх факторів.

Політичний аспект

• Заклики “бурити більше” виходять від лобістів викопного палива та окремих політичних сил.
• Енергетична безпека — чутливе питання для суспільства: люди хочуть тепла, доступної енергії та робочих місць.
• Висновок: стійка енергосистема, що базується на відновлюваних джерелах, забезпечить стабільність, незалежність та інноваційний розвиток.

Фінальне узагальнення

• Європі потрібні інвестиції у майбутнє, а не у минуле.
• Буріння у Північному морі чи на Гронінгені не забезпечить стратегічної безпеки.
• Єдиний шлях — масштабна ставка на відновлювану енергетику.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Oilprice.com

Президент США Дональд Трамп знову виступив із критикою переходу Великої Британії на відновлювану енергетику, закликавши скасувати податковий тиск на нафтовидобувні компанії в Північному морі.

Популізм проти зеленої трансформації

Президент Дональд Трамп у публікації у соціальній мережі закликав уряд Великої Британії:

• згорнути підтримку вітрової енергетики, назвавши вітряки «дорогими та непривабливими»
• інвестувати в буріння в Північному морі, де, за його словами, «чекають на видобуток величезні запаси нафти»
• скасувати чинну податкову систему, яка, на його думку, стримує нафтовидобуток

«У Сполученого Королівства століття буріння попереду, з центром в Aberdeen. Стара податкова система демотивує розробку родовищ, а не навпаки. Енергетичні витрати у Великій Британії значно та швидко знизяться!» — написав Трамп.

Не перша атака на вітрову енергетику

Трамп неодноразово критикував перехід Британії до чистої енергії. На початку січня він вже закликав:

• «відкрити Північне море» для нафтових і газових компаній
• «позбутися вітряків»

Це стало реакцією на заяву техаської компанії Apache, яка оголосила про припинення операцій у британському секторі Північного моря через невигідний податок на надприбутки.

Скорочення інвестицій у зелену енергетику

Критика Трампа збігається з внутрішніми проблемами британської «зеленої» політики:

• Компанія SSE повідомила про скорочення інвестицій у відновлювану енергетику на $2 млрд до 2027 року через «зміну макроекономічного середовища»
• Компанія Orsted, найбільший у світі розробник офшорних вітропарків, відмовилась від реалізації проєкту Hornsea 4 через високі ризики та проблеми з логістикою

Джерело: Terminal За матеріалами: oilprice.com

У перші 100 днів другого терміну президентства Дональда Трампа США повертаються до політики, орієнтованої на викопне паливо. Скасування екологічних ініціатив, зупинка відновлювальних енергетичних проєктів та зростання видобутку нафти призводять до прогнозованого збільшення викидів парникових газів.

Енергетична політика Дональда Трампа: повернення до викопного палива та зростання викидів СО₂

У перші 100 днів свого другого терміну президентства Дональд Трамп скасував низку ініціатив Джо Байдена, спрямованих на боротьбу зі зміною клімату. Ці кроки включають відновлення видобутку нафти та газу, зупинку розвитку відновлювальних джерел енергії та скорочення фінансування екологічних досліджень. Експерти прогнозують, що це призведе до зростання викидів парникових газів у США.

Зупинка відновлювальних проєктів

У січні 2025 року Трамп підписав указ, що призупиняє схвалення, дозволи та кредити для всіх вітрових енергетичних проєктів, як на суші, так і на морі. Це рішення вже оскаржили 18 штатів, які вважають його незаконним та таким, що завдає шкоди економіці та здоров’ю громадян.

Збільшення видобутку викопного палива

Трамп оголосив США «енергетичною надзвичайною ситуацією», що дозволяє прискорити видобуток нафти та газу, зокрема в Арктичному національному заповіднику. Це рішення вже оскаржили 15 штатів, які вважають його незаконним та таким, що порушує екологічні норми.

Зростання викидів СО₂

Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) попереджає, що збільшення видобутку викопного палива в США може призвести до зростання глобальних викидів СО₂. Прогнозується, що це зростання може становити від 24 до 36% до 2035 року, що значно ускладнить досягнення цілей щодо обмеження глобального потепління.

Політика Дональда Трампа в галузі енергетики та клімату викликає занепокоєння серед екологів та багатьох штатів. Попри юридичні виклики, ці зміни можуть мати довгострокові наслідки для екологічної ситуації в США та світі.

]]>

У перші 100 днів другого терміну президентства Дональда Трампа США повертаються до політики, орієнтованої на викопне паливо. Скасування екологічних ініціатив, зупинка відновлювальних енергетичних проєктів та зростання видобутку нафти призводять до прогнозованого збільшення викидів парникових газів.

Енергетична політика Дональда Трампа: повернення до викопного палива та зростання викидів СО₂

У перші 100 днів свого другого терміну президентства Дональд Трамп скасував низку ініціатив Джо Байдена, спрямованих на боротьбу зі зміною клімату. Ці кроки включають відновлення видобутку нафти та газу, зупинку розвитку відновлювальних джерел енергії та скорочення фінансування екологічних досліджень. Експерти прогнозують, що це призведе до зростання викидів парникових газів у США.

Зупинка відновлювальних проєктів

У січні 2025 року Трамп підписав указ, що призупиняє схвалення, дозволи та кредити для всіх вітрових енергетичних проєктів, як на суші, так і на морі. Це рішення вже оскаржили 18 штатів, які вважають його незаконним та таким, що завдає шкоди економіці та здоров’ю громадян.

Збільшення видобутку викопного палива

Трамп оголосив США «енергетичною надзвичайною ситуацією», що дозволяє прискорити видобуток нафти та газу, зокрема в Арктичному національному заповіднику. Це рішення вже оскаржили 15 штатів, які вважають його незаконним та таким, що порушує екологічні норми.

Зростання викидів СО₂

Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) попереджає, що збільшення видобутку викопного палива в США може призвести до зростання глобальних викидів СО₂. Прогнозується, що це зростання може становити від 24 до 36% до 2035 року, що значно ускладнить досягнення цілей щодо обмеження глобального потепління.

Політика Дональда Трампа в галузі енергетики та клімату викликає занепокоєння серед екологів та багатьох штатів. Попри юридичні виклики, ці зміни можуть мати довгострокові наслідки для екологічної ситуації в США та світі.

]]> https://oilreview.kiev.ua/2025/05/12/energetichna-politika-donalda-trampa-povernennya-do-vikopnogo-paliva-ta-zrostannya-vikidiv-so%e2%82%82/feed/ 0 https://oilreview.kiev.ua/2025/04/27/149459/ https://oilreview.kiev.ua/2025/04/27/149459/#comments Sun, 27 Apr 2025 07:08:46 +0000 https://oilreview.kiev.ua/?p=149459
Адміністрація Дональда Трампа чинить тиск на Міжнародне енергетичне агентство (МЕА), закликаючи відмовитися від акценту на енергетичному переході та зосередитися на безпеці постачання викопного палива. Це викликає занепокоєння серед європейських партнерів, які підтримують кліматичні ініціативи та прагнуть досягти вуглецевої нейтральності до 2050 року. Згідно з повідомленнями POLITICO, американські чиновники прагнуть, щоб МЕА припинило підтримку цілей щодо […]]]>

Адміністрація Дональда Трампа чинить тиск на Міжнародне енергетичне агентство (МЕА), закликаючи відмовитися від акценту на енергетичному переході та зосередитися на безпеці постачання викопного палива. Це викликає занепокоєння серед європейських партнерів, які підтримують кліматичні ініціативи та прагнуть досягти вуглецевої нейтральності до 2050 року.

Згідно з повідомленнями POLITICO, американські чиновники прагнуть, щоб МЕА припинило підтримку цілей щодо досягнення нульових викидів до 2050 року та припинило просування відновлюваних джерел енергії, таких як електромобілі, сонячна та вітрова енергія.

МЕА, створене після нафтової кризи 1970-х років для забезпечення енергетичної безпеки розвинених економік, останніми роками змістило фокус на підтримку глобального енергетичного переходу. Однак теперішній тиск з боку США викликає занепокоєння серед європейських партнерів, які вважають, що МЕА повинно й надалі підтримувати чисту енергетику та кліматичні цілі.

Під час нещодавньої енергетичної конференції в Лондоні, міністр енергетики Великобританії Ед Мілібенд висловив впевненість у можливості знайти спільну мову з США щодо енергетичної політики, особливо в галузі ядерної енергетики, попри розбіжності в підходах до кліматичних питань. Водночас виконавчий директор МЕА Фатіх Біроль наголосив на необхідності багатосторонньої співпраці та попередив, що жодна країна не є «енергетичним островом».

Критики вважають, що спроби США змінити курс МЕА можуть підірвати глобальні зусилля щодо боротьби зі зміною клімату та уповільнити розвиток відновлюваної енергетики. Водночас прихильники такого підходу стверджують, що зосередження на викопному паливі є необхідним для забезпечення енергетичної безпеки та економічного зростання.

Джерело: НТЦ Псіхєя
mailto:oil@ukroil.com.ua

За матеріалами:

• oilprice.com
• theguardian.com

У 2024 році світове споживання енергії зросло прискореними темпами, що призвело до збільшення попиту на всі види палива, включаючи нафту, газ, вугілля, ВДЕ та атомну енергію. Майже весь приріст електроенергії забезпечили низьковуглецеві джерела, зокрема рекордне зростання сонячної енергетики. Попри це, викиди CO₂ продовжили зростати, хоча й повільніше, ніж у 2023 році. Про це йдеться у випуску Global Energy Review, який є першим комплексним аналізом тенденцій, що склалися в енергетичному секторі у 2024 році. Він охоплює дані по всіх видах палива та технологіях, усіх регіонах та ключових країнах, а також викиди CO₂, пов’язані з енергетикою.

Останні дані свідчать, що світовий попит на енергію зріс у 2024 році швидше, ніж у середньому, що призвело до зростання споживання нафти, газу, вугілля, відновлюваних джерел та атомної енергії. Найбільший внесок у це зростання зробив електроенергетичний сектор: попит на електрику збільшувався майже вдвічі швидше за загальний енергоспоживання через зростання потреб в охолодженні, збільшення промислового споживання, електромобільність та розвиток центрів обробки даних і штучного інтелекту.

Майже весь приріст виробництва електроенергії забезпечили низьковуглецеві джерела, зокрема завдяки рекордному введенню сонячних електростанцій, а також зростанню інших ВДЕ та атомної генерації. Водночас значно зрів попит на газ, тоді як споживання нафти та вугілля збільшувалося повільніше, ніж у 2023 році.

Викиди CO₂ від енергетичного сектору продовжували зростати у 2024 році, але меншими темпами, ніж роком раніше. Ключовим фактором стали рекордно високі температури: якби погодні умови 2023 року повторилися, близько половини глобального зростання викидів можна було б уникнути. Попри це, стрімке впровадження чистих енергетичних технологій обмежує збільшення викидів — за новими даними, це дозволяє щорічно уникати 2,6 млрд тонн CO₂.

У 2024 році світовий попит на енергію зріс на 2,2%, перевищивши середньорічні показники останнього десятиліття. Лідером зростання став електроенергетичний сектор (+4,3%), тоді як частка нафти в енергобалансі вперше впала нижче 30%. Відновлювані джерела забезпечили 38% приросту енергопостачання. Китай та Індія залишаються основними драйверами зростання попиту, попри сповільнення в КНР. Викиди CO₂ зросли лише на 0,8% завдяки розвитку «зелених» технологій.

Світовий попит на енергію

У 2024 році глобальний попит на енергію збільшився на 2,2%, що вище середнього показника за останні 10 років. Найбільше зростання спостерігалося в електроенергетиці (+4,3%) через рекордні температури, електрифікацію та цифровізацію. Частка відновлюваних джерел у прирості постачання склала 38%, природного газу — 28%, вугілля — 15%, нафти — 11%, атомної енергії — 8%.

Регіональні особливості

Понад 80% зростання попиту припало на країни, що розвиваються. У Китаї темпи сповільнилися до 3% (проти 4,3% у середньому за останні роки), але в абсолютних цифрах країна залишається лідером. Індія посіла друге місце, обігнавши разом узяті розвинені економіки. Останні, після багаторічного спаду, також зафіксували зростання (+1%), зокрема в ЄС — вперше з 2017 року.

Нафта та газ

Попит на нафту зріс лише на 0,8%, а її частка в енергобалансі вперше опустилася нижче 30%. Сектори авіації та нафтохімії збільшили споживання, тоді як дорожній транспорт скоротив його (-1,8% у Китаї, -0,3% у розвинених країнах). Природний газ показав найвищий ріст серед викопних палив (+2,7%, або +115 млрд м³), зокрема за рахунок Азії та США.

Вугілля та електроенергія

Світове споживання вугілля зросло на 1%, головним чином через збільшення виробництва електроенергії для охолодження під час спеки. Китай (58% глобального попиту) та Індія забезпечили основну частину зростання. Електроспоживання у світі збільшилося на 1100 ТВт·год, подвійно перевищивши середньорічний показник.

Чиста енергетика

80% приросту генерації забезпечили відновлювані джерела та АЕС, які вперше досягли 40% у загальному виробництві. Встановлено рекордні 700 ГВт нових потужностей ВДЕ, з них 80% — сонячні електростанції. Частка сонячної та вітрової енергії в ЄС перевищила сумарний показник вугілля і газу, а в Китаї наблизилася до 20%.

Викиди CO₂ та енергоефективність

Викиди CO₂ зросли на 0,8%, тоді як світова економіка — на 3%. Якби не рекордна спека, збільшення було б удвічі меншим. Водночас «зелені» технології (Сонце, вітер, електромобілі тощо) щорічно запобігають 2,6 млрд тонн викидів. Енергоефективність світу покращується лише на 1% на рік через інтенсивне промислове зростання в Азії та низьку продуктивність ГЕС.

Джерело: НТЦ Псіхєя

Світова торгівля викопним паливом досягла піка у 2017 році та поступово скорочується через зростання інвестицій у відновлювану енергетику та атомну енергію. Світова енергетика переживає глибокі зміни. Викопне паливо втрачає свої позиції, а відновлювана енергетика стає основним джерелом енергії для багатьох країн. Європа демонструє, що зелений перехід можливий навіть у складних умовах, і це може стати прикладом для інших регіонів світу.

Європа, найбільший споживач природного газу, демонструє значний прогрес у зеленому переході: у 2024 році частка відновлюваної енергії в енергобалансі ЄС склала 48%, тоді як викопне паливо впало до рекордних 28%. Війна росії проти України прискорила цей процес, змусивши ЄС шукати альтернативні джерела енергії та спрощувати процедури для зелених проєктів.

Європа як приклад зеленого переходу

Європа, найбільший споживач природного газу, демонструє значний прогрес у відмові від викопного палива. У 2024 році частка відновлюваної енергії в енергобалансі ЄС склала 48%, тоді як атомна енергія забезпечила 24%, а викопне паливо – лише 28%. Це найнижчий показник за всю історію. Крім того, викиди парникових газів від енергетичного сектору ЄС скоротилися на 13% порівняно з 2023 роком.

• Вітрова енергія обігнала природний газ за обсягами виробництва.
• Сонячна енергія вперше перевищила вугілля.

Ці зміни стали можливими завдяки Європейському зеленому курсу, який був прийнятий у 2019 році. Війна Росії проти України лише прискорила цей процес, змусивши ЄС шукати альтернативні джерела енергії та зменшити залежність від російського газу.

Заходи ЄС для прискорення зеленого переходу

Європейський Союз впровадив низку заходів для прискорення розвитку відновлюваної енергетики. Зокрема, створені спеціальні зони – Renewable Energy Acceleration Areas, де процедури отримання дозволів для зелених проєктів значно спрощені. Це дозволяє швидше розвивати сонячну та вітрову енергетику по всій Європі.

Перспективи для США

На відміну від Європи, США, ймовірно, залишатимуться залежними від викопного палива через великі внутрішні запаси. Однак і тут відновлювана енергетика поступово набирає обертів, хоча й повільніше, ніж у ЄС.

Джерело: НТЦ Псіхєя

За матеріалами: oilprice.com