Вартість оренди супертанкера (VLCC) для перевезення нафти з Близького Сходу до Китаю перевищила $200 000 на добу — вперше з квітня 2020 року. Ставки майже учетверо зросли з початку року на тлі загострення напруженості між США та Іраном і ризиків для судноплавства через Ормузьку протоку.

Ескалація навколо Ірану штовхає фрахт угору: як змінюється ринок перевезень нафти

Рекордні ставки: що сталося

За даними LSEG, еталонна ставка фрахту для дуже великих нафтових танкерів (VLCC — Very Large Crude Carrier) на маршруті Близький Схід — Китай (індекс TD3) зросла до W218,52, що еквівалентно $206 141 на добу. Це найвищий рівень із квітня 2020 року.

• З початку року ставка майже учетверо зросла.
• Психологічна позначка у $200 000/добу була подолана 26 лютого.

Worldscale (W) — це галузева система розрахунку фрахтових ставок. Показник W218,52 означає, що ставка становить 218,52% від базового тарифу.

Геополітичний фактор: Ормузька протока під ризиком

Причиною стрибка стало зростання ризику військової ескалації між США та Іраном. Тегеран заявив про готовність до гнучкості на непрямих переговорах із Вашингтоном щодо ядерної угоди. Водночас США не виключають військових ударів у разі провалу дипломатії.

Ормузька протока проходить уздовж узбережжя Ірану та є ключовим «вузьким місцем» для експорту нафти з Перської затоки.

«Хоча Ормузька протока ніколи не була повністю перекрита, існує ризик перебоїв або тимчасового закриття, якщо напруженість між США та Іраном загостриться. Якщо це станеться, 30% світового морського експорту нафти може стати недоступним для ринку», — зазначила судноплавна асоціація BIMCO.

• 30% світового морського експорту нафти проходить через цей коридор.
• Навіть тимчасові перебої можуть різко скоротити доступну пропозицію на глобальному ринку.

Реакція трейдерів і перевізників

На тлі ризиків трейдери прискорили бронювання суден, прагнучи зафіксувати постачання нафти до можливого конфлікту.

• Саудівський державний перевізник Bahri попередньо зафрахтував три VLCC (Nissos Anafi, DHT Jaguar, Maran Dione).
• Завантаження заплановане на 11–13 березня.
• Кожен танкер здатний перевозити до 2 млн барелів нафти.
• Рівень фрахту — W190–191.

Додатковий попит сформували:

• активні закупівлі китайської державної компанії протягом останніх двох днів;
• закупівельна кампанія південнокорейської групи Sinokor.

Обмежена пропозиція флоту

Ситуацію посилює структурний дефіцит суден:

• обмежена доступність вільних VLCC на спотовому ринку;
• повільні темпи постачання нових суден;
• очікувано низький рівень утилізації старих танкерів.

«З огляду на те, що ставки фрахту залишаються високими, ми не очікуємо значного обсягу традиційного тоннажу, який піде на утилізацію», — зазначив старший трейдер GMS Джеймі Далзелл.

Економічні наслідки

Зростання вартості перевезення нафти безпосередньо впливає на маржу переробників у Азії. Вищий фрахт означає:

• збільшення логістичної складової у структурі ціни на нафту;
• зниження прибутковості НПЗ (нафтопереробних заводів);
• ризик подальшого зростання цін на нафтопродукти.

Таким чином, фрахтовий ринок реагує не лише на фізичний попит і пропозицію, а й на геополітичні очікування. Навіть без фактичного перекриття Ормузької протоки сам ризик ескалації вже призвів до рекордного зростання ставок.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters

Світові ціни на нафту та газ знизилися більш ніж на 1%, однак під поверхнею ринку назрівають глибокі структурні зміни. Переговори США–Іран, блокування Україною російських трубопроводів, рекордні імпортні показники Китаю та штучний дефіцит супертанкерів формують нову архітектуру глобальної торгівлі енергоносіями. Водночас ринок морських перевезень переживає безпрецедентну концентрацію — 10% світового флоту VLCC опинилося під контролем одного гравця.

Геополітика, танкери та рекорди імпорту: що визначає тренд

Станом на ранок вівторка еталонні сорти WTI та Brent знизилися більш ніж на 1%. Brent втратила понад 1 долар за барель, опустившись нижче 68 доларів/барель після заяв Тегерана про досягнення розуміння з США.

• Позитивні сигнали з переговорів США–Іран стримують зростання цін.
• Водночас жорстка риторика щодо війни рф проти України підтримує «бичачі» настрої.
• Іран паралельно провів військові навчання, а сили КВІР тимчасово перекривали частини Ормузької протоки, що посилило невизначеність.

Спроба «захоплення» ринку VLCC: 120 супертанкерів під контролем

Світовий сегмент перевезень сирої нафти зазнав потужного шоку. Південнокорейська група Sinokor, очолювана Га-Хюн Чунгом, придбала або зафрахтувала понад 120 VLCC — це близько 10% світового флоту, який налічує 1 032 судна.

• Нещодавно придбано 8 VLCC у компанії Frontline за 831,5 млн доларів.
• Ціна 10-річного VLCC зросла на 20 млн доларів за шість тижнів — до приблизно 105 млн доларів за судно.
• Ставки фрахту стрімко зростають через дефіцит тоннажу.

VLCC (Very Large Crude Carrier) — це супертанкери місткістю близько 2 млн барелів нафти, ключовий інструмент глобальної морської торгівлі.

Китай б’є рекорди імпорту російської нафти

Морський імпорт російської нафти до Китаю вперше в історії перевищить 2 млн барелів на добу, що на 300 тис. барелів/добу більше попереднього рекорду, встановленого в січні.

• Зростання пов’язане зі зменшенням закупівель Індією сорту Urals.
• Китай посилює роль головного морського покупця російської сировини.

Світовий нафтовий ринок входить у фазу підвищеної турбулентності, де ціна бареля дедалі більше залежить не лише від балансу попиту й пропозиції, а й від контролю над логістикою та геополітичними рішеннями.

Джерело: Terminal

За матеріалами: OilPrice

Фрахтові ставки для супертанкерів (VLCC), що перевозять нафту з Перської затоки до Азії, стрімко знизилися через послаблення напруженості поблизу Ормузької протоки та стабілізацію судноплавних маршрутів.

Ринок фрахту реагує на геополітичне заспокоєння

У другій половині червня судновласники з обережністю ставились до бронювання VLCC, побоюючись можливої блокади Іраном Ормузької протоки. Проте після ослаблення військової напруги й повернення судноплавства до нормального режиму ситуація на ринку змінилася:

• Ставки фрахту на маршруті Перська затока — Китай знизились до $63 000/день, тоді як два тижні тому сягали майже $100 000/день.
• Повернення суден на стандартні маршрути за даними AIS свідчить про відновлення нормального руху поблизу Оману та Ормузу.
• Премії за військові ризики частково знижені, хоча страхові компанії ще не скасували їх повністю.

Водночас Ормузька протока, яка є критичним маршрутом для приблизно п’ятої частини глобального нафтового постачання, залишається чутливим до загроз. Нових інцидентів з кінця минулого тижня не зафіксовано.

Короткострокові перспективи: падіння ставок може продовжитись

Поки що учасники ринку очікують подальшого зниження ставок, якщо геополітична ситуація залишатиметься стабільною, а кількість доступних танкерів продовжить зростати. Це позитивно відобразиться на котируваннях бензинів й дизельного пального на європейських базисах постачання.

«Ринок поступово відкочується від пікових ставок, викликаних конфліктом між Іраном, Ізраїлем і США», – повідомив один із брокерів.

Замовити тижневий звіт по ринку

Джерело: Terminal.
За матеріалами: OilPrice.com
Додаткові джерела інформації:
gCaptain,
MarineTraffic (AIS дані),
Reuters Energy

Крупнейший частный терминал в США успешно завершил загрузку нефтетанкера класса VLCC. Отправителем груза стала базирующаяся в Хьюстоне Shell Trading (US) Company.

Это следует из сообщения порта, передает АНГИ.

«Мы рады, что с усовершенствованием портовых мощностей мы можем предложить безопасную и эффективную загрузку супертанкеров для экспорта нефти, – сказал президент порта Луизианы Том Шоу. – Лучшего времени для этого и придумать нельзя, ведь добыча нефти в США преодолела отметку 10 млн барр/сут».

На прошлой неделе порт сообщил, что запустил в тестовом режиме загрузку и разгрузку супертанкера. Речь идет о танкере Shaden, но в порту эту информацию не подтвердили.

Как сообщает Financial One, после снятия 40-летнего запрета на экспорт нефти в декабре 2015 года США активно наращивают поставки сырья на международные рынки.

Согласно расчетам Международного энергетического агентства (МЭА), экспортные поставки нефти из США находятся на уровне 1,5-2 млн баррелей в сутки, а к 2022 году могут вырасти примерно до 4 млн баррелей в сутки.

Ранее Терминал сообщал, Луизианский терминал тестирует загрузку супертанкера для экспорта нефти.

Бум нефтедобычи в США и Канаде снизил потребности НПЗ Северной Америки в импорте нефти и, соответственно, загрузку ведущих портов, которые теперь ищут новые источники дохода.

Как передает Интерфакс-Украина, об этом сообщает агентство Bloomberg.

«Луизианский шельфовый нефтяной терминал лидирует по объемам импорта нефти в США, но в настоящее время его оператор LOOP LLC обсуждает с нефтяными и судоходными компаниями перспективы нефтяного экспорта начиная с 2018 года», — пишет агентство.

Луизианский терминал в силу глубоководного размещения является единственным портом на побережье Мексиканского залива, способным принять полностью груженый супертанкер (около 2 млн барр. нефти). Возможность транспортировки нефти в Азию и Европу на самых больших судах позволит компаниям заметно снизить затраты.

«Такое логистическое решение очень рационально, поскольку оно повысит эффективность грузоперевозок», — считает директор Morningstar Inc. в области исследований сырьевого сектора и ТЭК Сэнди Филден.

Последние 30 лет LOOP разгружает нефтяные танкеры (преимущественно из Нигерии и Саудовской Аравии) на луизианском терминале в 30 км от берега, а затем закачивает нефть в подземные пустоты под терминалом Кловелли. Однако после отмены запрета на экспорт нефти из США в конце 2015 года компания заинтересовалась экспортными возможностями.

В настоящее время экспортеры грузят американскую нефть на суда меньшего размера в таких техасских портах, как Хьюстон или Корпус-Кристи, а затем перекачивают ее на сверхбольшие танкеры класса VLCC (Very Large Crude Carriers), ожидающие вдали от берега. Такой процесс требует больше времени и обходится дороже. В конце мая Корпус-Кристи, который в этом году стал крупнейшим экспортным терминалом США, принял первый в своей истории супертанкер VLCC, но полупустой, так как глубина воды у порта недостаточна для судна такого класса с полным грузом.

Рост добычи нефти в США до более чем 9 млн барр/сут привел и к увеличению экспорта нефти. К тому же основной объем нефти, добываемой в США, не подходит для использования на американских НПЗ. Сейчас Штаты поставляют за рубеж больше нефти, чем такие члены ОПЕК, как Габон, Катар, Ливия или Эквадор. По оценкам McQuilling Partners Inc., перевозки нефти из США в Азию на судах класса VLCC вырастут в 52 раза в текущем году.

Погрузочные мощности LOOP, как ожидается, обеспечат экспорт еще 300 тыс. барр. нефти в сутки из США.

Как ранее сообщал «Терминал», к концу 2022 года США станут вторым в мире экспортером СПГ.

На иранском нефтяном терминале Харг подготовлены 9 причалов для погрузки танкеров.

Как передает АНГИ, об этом заявил управляющий директор Иранской нефтетерминальной компании Пируз Муссави.

«Теперь терминал имеет экспортную мощность около 8 млн барр. нефти в день», — сказал Муссави.

Он сказал, что среди европейских фирм, французская компания «Total» отправила большую часть своих арендованных нефтяных танкеров для получения нефти с этого терминала.

«Между тем от 70 до 75 процентов иранской нефти с назначением в странах Азии было отправлено Национальной иранской танкерной компанией (NITC)», — добавил он.

Муссави указал на растущее число иностранных нефтяных танкеров на иранских нефтяных терминалах в эпоху после подписания соглашения о ядерной программе Ирана (JCPOA), и сказал, что до сих пор такие компании, как Total, итальянская Eni и российский ЛУКОЙЛ, компании из Греции, Беларуси и Норвегии, отправляя свои танкеры, загружали сырую нефть Ирана на нефтяном терминале Харг.

Рассматривая ремонт причала и оборудования терминала Харг, Муссави сказал, что теперь супертанкеры (VLCC) могут причаливать  к платформе «Azarpad Jetty».

Напоминаем, Иран экспортирует около 2,6 млн барр. нефти и газового конденсата в день, которые, в основном, экспортируются из терминала Харг.

Как ранее сообщал «Терминал», Иран и Total намерены подписать контракт по месторождению «Южный парс».