Верховна Рада ухвалила закон про розвиток установок збереження енергії (законопроєкт №5436-д щодо внесення змін до законодавства щодо систем накопичення енергії).

На пленарному засіданні 15 лютого за закон авторства низки депутатів проголосували 312 народних депутатів. Напередодні законопроєкт був доопрацьований та рекомендований для ухвалення загалом.

Закон встановлює правову базу для розвитку систем накопичення енергії, які тепер будуть називатися установками збереження енергії.

Згідно з ухваленим законопроєктом, установка збереження енергії – це електроустановка, де відбувається збереження енергії, а її оператор є учасником ринку.

Оператором установки зі свого боку може бути фізична або юридична особа, за винятком гідроакумулюючих станцій, що провадить діяльність зі збереження енергії з метою її продажу та/або надання допоміжних послуг та послуг балансування.

Важливі деталі:

• Законопроєкт про розвиток систем накопичення енергії був прийнятий у першому читанні 16 листопада 2021 року, він передбачає внесення відповідних змін до законів «Про ринок електричної енергії» та «Про Національну комісію, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (НКРЕКП).
• Однією з ключових цілей законопроєкту є врегулювання можливості використання СНЕ споживачами, виробниками е/е, включаючи ВДЕ-генерацію, операторами системи передачі та систем розподілу е/е.

21 вересня заступниця голови Верховної Ради України Олена Кондратюк оголосила про створення у Парламенті міжфракційного депутатського об’єднання «Енергоефективна Україна».

Про це пише пресслужба Держенергоефективності.

«Це гарний сигнал про те, що в парламенті зростає увага до питань підвищення енергоефективності економіки України. Консолідація депутатів різних фракцій має активізувати законодавчу роботу у цій сфері», — прокоментував голова Держенергоефективності Валерій Безус і висловив сподівання, що новостворене об’єднання cприятиме продуктивній співпраці різних гілок влади для розробки і прийняття дієвих законодавчих рішень, які сприятимуть енергетичній модернізації країни.

Міжфракційне об’єднання «Енергоефективна Україна» створив народний депутат від «Слуги народу» Микола Тищенко. Жодних коментарів щодо нового утворення він наразі не надав.

Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг на своєму засіданні 9 квітня розглянув  законопро’кт про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сертифікації оператора системи передачі, №3364-1-д.

Про це повідомляє газета «Голос України».

Голова Комітету Андрій Герус зазначив, що однією зі стратегічних цілей є синхронізація з європейськими ринками та запровадження в Україні європейських правил роботи.

«Один зі шляхів її досягнення — приєднання України до європейської енергетичної системи шляхом синхронізації. Важливою умовою цього є сертифікація  НЕК  «Укренерго», яку проводить Енергетичне Співтовариство. Така сертифікація планується на 2023 рік», — сказав Герус.

Законопроєкт № 3364-1-д розроблено з метою здійснення сертифікації оператора системи передачі електричної енергії відповідно до вимог Третього енергопакета ЄС. Його основним завданням є законодавче врегулювання питання сертифікації оператора системи передачі електричної енергії за моделлю відокремлення ISO, яка передбачає, що оператор системи користується майном, яке забезпечує цілісність об’єднаної енергетичної системи України та диспетчерське (оперативно-технологічне) управління, магістральні та міждержавні електричні мережі праві господарського відання, при цьому, зазначене майно залишається у власності держави та врегулювання кризи неплатежів на ринку електричної енергії.

За результатами розгляду Комітет рекомендує Верховній Раді внести до  порядку денного, прийняти в другому читанні та в цілому законопроєкт щодо сертифікації оператора системи передачі. За словами Голови Комітету Андрія Геруса,  законопроєкт може бути розглянутий на наступному тижні.

Читайте в «Терміналі» також, Національна комісія, що здійснює держрегулювання у сфері енергетики та житлово-комунальних послуг (НКРЕКП), має намір затвердити інвестпрограму НЕК «Укренерго» на 2021 рік у розмірі 4,329 млрд грн, що на 40% більше інвестування у 2020 році (3,12 млрд грн).

Верховна Рада України схвалила у другому читанні та в цілому закон, який захистить інтереси споживачів та покращить роботу виконавців комунальних послуг.
Для споживачів, зокрема, закон передбачає спрощення процедури укладення договорів з виконавцями послуг, зменшення кількості платежів у платіжках, визначення відповідальних за технічне обслуговування газових мереж в будинках та дозволить співвласникам багатоквартирних будинків отримати у користування чи власність земельні ділянки, на яких розташовані будинки.

«Зміни, передбачені цим законом, у першу чергу надають можливість нормально працювати підприємствам житлово-комунального господарства та уникнути мільярдних збитків, і, найголовніше, забезпечити надання безперебійних і якісних послуг споживачам, створити для них комфортні та безпечні умови проживання», – прокоментував Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов.

П’ять ключових змін передбачених законом:

Суттєво спрощується порядок укладення договорів в сфері комунальних послуг. Через публічний договір приєднання, підприємства зможуть одномоментно перевести усіх споживачів на нові договори. Це дозволить зменшити фінансові витрати та заощадити час як виконавцю, так і споживачам.

Платіжка за комунальні послуги стане більш зрозумілою. За вимогами чинного законодавства плата, наприклад, виконавцю послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, може складатися із 9 платежів, за кожен з яких банки беруть комісію за обслуговування.

Відтепер кількість платежів буде оптимізована. Для публічного договору приєднання – це буде 3 платежі:

По теплу:

1)      Плата за послугу з постачання теплової енергії.

2)      Плата за послугу з постачання гарячої води.

3)      Плата за абонентське обслуговування.

По воді:

1)      Плата за послугу з централізованого водопостачання.

2)      Плата за послугу з централізованого водовідведення.

3)      Плата за абонентське обслуговування.

Технічне обслуговування внутрішньобудинкових газових мереж у багатоквартирних будинках. Протягом тривалого часу на законодавчому рівні це питання не вирішувалось. Обслуговування мереж у багатьох випадках з 2015 року не здійснювалося. Це питання безпеки мешканців багатоквартирних будинків. Отже закон чітко встановлює умови технічного обслуговування, а також визначає відповідальним за його проведення оператора газорозподільних систем або іншого суб’єкта господарювання, який має право на виконання таких робіт.

Завершення обладнання будинків лічильниками тепла та води. З 2017 року в Україні діє Закон «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», який передбачає 100% облік комунальних послуг. Наразі в Україні житлові будівлі оснащенні прибудинковими лічильниками теплової енергії на 81,7%, гарячої води на 17,3%, питної води на 75,6%. Закон визначає джерело фінансування витрат зі встановлення лічильників через інвестиційні програми підприємств тепло- і  водопостачання та надає додатковий час підприємствам для оснащення будівель лічильниками до 1 серпня 2022. Після цієї дати за не встановлення лічильників підприємство штрафуватимуть.

Також закон визначає, що у разі не визначення співвласниками багатоквартирних будинків із формою управління будинком до 1 січня 2021 року, органи місцевого самоврядування 1 травня 2021 року мають провести конкурси з призначення управителів.

Глава комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус закликає парламент запросити в.о. міністра енергетики Ольгу Буславець в сесійний зал для подання звіту.

Про це він заявив на засіданні погоджувальної ради керівників фракцій і груп Верховної Ради в понеділок, 15 червня, пише «Економічна правда».

“У мене прохання запросити Буславець на звіт до Верховної Ради. І взагалі нам необхідно приймати рішення про затвердження постійного повноцінного міністра енергетики”, – сказав Герус.

Нардеп висловив думку, що з моменту призначення Буславець в.о. глави Міненерго ситуація в енергетичній галузі не покращилася.

“Завтра виповниться два місяці з моменту призначення в.о. міністра енергетики Ольги Буславец. Це призначення анонсувалося як вихід української енергетики з кризи. На жаль, ми бачимо, що за два місяці у нас ситуація не покращилася, а ще й погіршилася”, – сказав він, серед іншого аргументувавши свою ініціативу тим, що НАЕК “Енергоатом” працює на зниженій потужності, а борги перед виробниками е/е з поновлюваних джерел (ВДЕ) продовжують зростати.

На нараді у голови ВРУ Дмитра Разумкова голови фракцій разом з Прем’єр-міністром України Олексієм Гончаруком обговорять низку питань, зокрема, тарифи на газ.

Про це голова парламенту заявив під час брифінгу за підсумками засідання Погоджувальної ради у понеділок, 3 лютого, передає кореспондент УНН.

«Питання завжди є. Робочі питання між парламентом, між урядом — це нормальний процес. Була виказана позиція і фракції «Слуга народу». Була позиція, яку озвучили представники депутатських фракцій і груп. Дійсно, багато питань і щодо тарифної політики. Я думаю, що це нормальна робоча нарада, яка пройде в конструктивному форматі», — сказав Разумков, відповідаючи на питання, що планують обговорити на нараді.

«Термінал» писав, у Верховній Раді під час Години запитань до уряду у п’ятницю, 7 лютого, виступить міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель.

Глобальный спрос на нефть будет постепенно сокращаться, уступая место газу и другим источникам энергии.

Об этом заявил глава ВР Роберт Дадли, пишет АНГИ.

По его словам, на фоне роста добычи в США это сделает маловероятным повторение циклов, когда цены нефти достигали $100 за баррель и даже превышали этот уровень.

«Использование нефти и угля будет со временем сокращаться. Безусловно, нефть еще много десятилетий будет использоваться в нефтехимии. Но в производстве электроэнергии будет происходить постепенное замещение нефти газом и другими источниками энергии», — убежден он.

По мнению Дадли, «сокращение глобального спроса на нефть будет иметь место уже в этом столетии». При этом в отдельных странах падение спроса может быть значительным в случае введения ограничений на использование двигателей внутреннего сгорания.

Высокая волатильность цен на нефть маловероятна также из-за появления третьего игрока на рынке нефти – США, отмечает АНГИ.

Возможность стремительного увеличения добычи американскими компаниями практически исключает вероятность возникновения дефицита нефти где-либо в мире, так как компании из США «могут легко его заполнить», считает Дадли.

США создали ценовой демпфер на рынке нефти, от чего цены теперь не будут колебаться так сильно, как в прежние времена, полагает он.

По словам главы BP, из-за большого внимания мировой общественности к вопросу о воздействии нефтяных проектов на экологию усилится и давление на бизнес добывающих компаний. ESG рейтинги уже сегодня затрудняют привлечение финансирования для таких проектов, хотя, по мнению Дадли, такой подход является «слишком упрощенным».

«Да, европейские и некоторые американские компании страдают от этого явления», — сказал он.

Комитет Верховной Рады по вопросам энергетики и жилищно-коммунальных услуг одобрил к голосованию парламентом во втором чтении и в целом законопроекта об отделении от НАК «Нафтогаз Украины» деятельности по транспортировке природного газа (№2239-1).

За соответствующие решение, принятое на заседании в среду, проголосовали 17 членов комитета, написала Энергореформа.

Как сообщалось, 18 октября Верховная Рада приняла в первом чтении законопроект №2239-1 «О внесении изменений в некоторые законодательные акты в связи с отделением деятельности по транспортировке природного газа», необходимый для сертификации нового независимого оператора газотранспортной системы Украины и создания условий для заключения транзитного контракта с «Газпромом» по европейским правилам.

У Парламенті зареєстровано законопроект № 2284 від 17.10.2019, яким передбачається запровадження зелених облігацій в Україні та встановлення правил для учасників цього ринку.

Окремі норми законопроекту, зокрема, щодо правових засад емісії зелених облігацій в Україні розроблено Держенергоефективності спільно із експертами проекту GIZ «Консультування підприємств щодо енергоефективності» та Національною комісією із цінних паперів та фондового ринку.

Зокрема, статтею 22 законопроекту передбачається:
— поняття зелених облігацій та екологічно чистих проектів (із визначенням конкретних напрямів, на які можуть спрямовуватись кошти, залучені від емісії таких облігацій);
— коло емітентів зелених облігацій (із визначенням правового режиму для тих, хто реалізує або фінансує екологічно чисті проекти);
— принципи розкриття інформації емітентами, процедури звітності та використання надходжень, що будуть залучені від інвесторів на фінансування та/або рефінансування витрат екологічно чистих проектів;
— захист прав інвесторів, які вкладають кошти у зелені облігації.

Як показує світова практика, запуск ринку зелених облігацій дає країнам доступ до великого пулу інвесторів і сприяє виконанню цілей та міжнародних зобов’язань у «чистій» енергетиці, енергоефективності, екології.
З метою стимулювання розвитку такого ринку в Україні та підвищення його інвестиційної привабливості Держенергоефективності також підготовлено проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції запровадження ринку зелених облігацій в Україні та затвердження плану заходів щодо її реалізації», що опрацьовується із Міністерством енергетики та захисту довкілля України.
Зокрема, проект акту окреслює концептуальне бачення щодо організації та розвитку ринку зелених облігацій в Україні, а також дає підстави для розроблення інших нормативно-правових актів у цій сфері та проведення окремих організаційних заходів.

Найближчим часом вищезазначену концепцію та план заходів буде винесено на громадське обговорення.
«Термінал» писав, за розрахунком International Fininace Company запуск ринку «зелених» облігацій дасть змогу Україні залучити $73 млрд до 2030 року. Про це йшлося на презентації «Концепції запровадження ринку «зелених» облігацій» Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України.

У Верховній Раді України зареєстрували законопроект Президента України Володимира Зеленського щодо запровадження нового ринку електроенергії.

Про це повідомляє УНН з посиланням на дані на сайті Верховної Ради.

Так, сьогодні, 10 червня, у ВР зареєстровано законопроект Президента про внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо запровадження нового ринку електричної енергії №10376.

Наразі текст законопроекту відсутній на сайті.

Раніше ЄС та низка міжнародних фінансових партнерів рекомендували Україні відкласти впровадження нового ринку електроенергії. Світовий банк рекомендував запустити новий ринок електроенергії 1 жовтня.

Введення в Україні європейського ринку електроенергії з 1 липня 2019 року передбачено законом «Про ринок електричної енергії». Цей закон впроваджує в Україні норми Третього енергопакету ЄС. Своєчасне введення нового ринку електроенергії називали однією з умов продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом, Світовим банком, США і ЄС.

«Термінал» писав, в Агентстві США з міжнародного розвитку (USAID) вважають, що новий ринок електроенергії в Україні повинен вводитися своєчасно. Така позиція була озвучена на робочій нараді представників енергетичної галузі «Впровадження в Україні нового ринку електричної енергії. Виклики і шляхи вирішення», присвяченому запуску ринку з 1 липня 2019 року.