Французький уряд заявив, що повністю нейтралізує бюджетний ефект кризи навколо Ірану коштом заморожування частини видатків. За оцінкою влади, сукупна вартість шоку для державних фінансів становить від 4 млрд до 6 млрд євро, з яких 3,6 млрд євро припадає на зростання вартості запозичень. На тлі стрибка енергетичних цін Париж одночасно розширює адресну допомогу для секторів і домогосподарств, які найбільше залежать від пального та інших вуглеводнів.

Бюджетна відповідь на енергетичний шок

Франція намагається не допустити, щоб геополітична криза перетворилася на неконтрольований удар по держфінансах. Логіка уряду полягає в тому, щоб повністю перекрити нові витрати за рахунок внутрішньої бюджетної дисципліни, а не за рахунок масштабного розширення дефіциту.

• Криза навколо Ірану коштуватиме Франції від 4 млрд до 6 млрд євро.
• 3,6 млрд євро у цій сумі становлять додаткові витрати на обслуговування боргу через вищі прибутковості облігацій.
• Уряд повідомив про намір заморозити 6 млрд євро видатків, щоб компенсувати очікуваний фіскальний ефект кризи.

Висновок: уряд Франції розглядає енергетичний шок не лише як проблему цін на паливо та енергію, а як ширший макрофінансовий ризик. Майже весь верхній діапазон оцінених втрат дорівнює сумі заморожених видатків, а окремо виділені 3,6 млрд євро додаткових витрат на запозичення показують, що криза вдарила не тільки по енергоринку, а й по вартості державного фінансування.

Що саме тисне на французьку економіку

У центрі проблеми два канали впливу: дорожча енергія та дорожчі гроші. Для енергетичного ринку це означає прямий тиск на споживачів пального, а для бюджету — зростання вартості обслуговування боргу.

• Стрибок енергетичних цін став одним із ключових чинників нових витрат держави.
• Вищі прибутковості облігацій збільшили рахунок за запозичення.
• Уряд прямо пов’язує пакет підтримки з ціновим шоком на енергію, спровокованим конфліктом.

Висновок: для Франції наслідки кризи мають подвійний характер — енергетичний і борговий. Reuters наводить одночасно і зростання цін на енергію, і зростання прибутковостей держоблігацій, а це означає, що навантаження формується як на рівні ринку нафтопродуктів та енергоносіїв, так і на рівні державних фінансів.

Кого уряд захищає насамперед

Підтримка не буде загальною. Париж робить ставку на точкову допомогу тим, хто найбільше залежить від пального у своїй щоденній роботі.

• Прем’єр-міністр Себастьєн Лекорню заявив про збільшення екстрених паливних субсидій для рибальства та сільського господарства.
• Допомогу також пообіцяно малим будівельним компаніям.
• Уряд може поширити підтримку і на водіїв таксі.
• Окремо готуються плани підтримки ще 3 млн малозабезпечених людей, які використовують транспортні засоби для роботи.

Висновок: французька влада бачить головну вразливість у тих сегментах економіки, де витрати на паливо безпосередньо впливають на доходи та виробничу активність. Перелік одержувачів допомоги охоплює сектори й групи, чия діяльність критично залежить від транспортного пального та вуглеводнів.

Чому допомога залишається адресною

Франція входить у кризу з уже високим дефіцитом бюджету, тому політичний простір для широких компенсацій обмежений.

• Франція вже має один із найбільших бюджетних дефіцитів у єврозоні.
• Міністр фінансів Ролан Лескюр наголосив, що країна може дозволити собі лише ті заходи, які є суворо адресними і спрямованими на тих, хто найбільше цього потребує.
• На уряд тиснуть політичні сили з протилежними рецептами: крайні праві вимагають дорогого скорочення 20% ПДВ на пальне, а крайні ліві — запровадження стелі цін на енергію.

Висновок: Париж намагається втримати баланс між соціальною компенсацією та фіскальною стійкістю. Уряд одночасно визнає потребу допомоги через стрибок цін на енергію, але відкидає універсальні та потенційно надто дорогі рішення на користь точкових інструментів.

Висновок

Криза навколо Ірану для Франції є не абстрактною зовнішньополітичною подією, а фактором прямого тиску на внутрішній ринок енергії та нафтопродуктів. Обґрунтування: саме паливні субсидії, підтримка секторів із високою залежністю від вуглеводнів і допомога тим, хто використовує автомобілі для роботи, винесені урядом у центр антикризової відповіді.

«Перед обличчям 6 млрд євро, які, як ми очікуємо, коштуватиме криза, ми заморожуємо 6 млрд євро видатків». — Давід Ам’єль, міністр бюджету Франції

«Філософія того, чого ми намагаємося досягти, полягає в тому, щоб наше зростання залишалося стійким і щоб окремі сектори, які особливо залежать від вуглеводнів, не зазнали негативного впливу». — Себастьєн Лекорню, прем’єр-міністр Франції

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Бум штучного інтелекту та цифрової економіки радикально змінює глобальний енергетичний баланс. За оцінками керівництва національної нафтогазової компанії Абу-Дабі, до 2040 року попит на електроенергію з боку дата-центрів зросте на 500%, і переважна частина цього зростання буде покрита за рахунок нафти та газу.

Енергетичний фундамент цифрової економіки

Виконавчий директор ADNOC та міністр промисловості й передових технологій ОАЕ Султан Аль-Джабер заявив, що стрімке поширення штучного інтелекту та інфраструктури для його обслуговування призведе до п’ятикратного зростання енергоспоживання дата-центрів до 2040 року.

• Близько 75% додаткового попиту на електроенергію забезпечуватиметься вуглеводнями, насамперед нафтою та природним газом.
• За іншою оцінкою, понад 70% енергії для нових потужностей усе ще надходитиме з традиційних джерел.
• Зростання попиту відбувається на тлі глобального економічного розвитку, а не лише через цифровізацію.

“Понад 70 відсотків цієї енергії й надалі надходитиме з вуглеводнів. І хоча дехто бачить у цьому обмеження, я бачу в цьому каталізатор, адже сталий прогрес — це не уповільнення зростання, а створення кращого двигуна”, — Султан Аль-Джабер.

Інвестиційний виклик: $4 трлн щороку

За словами Аль-Джабера, нова епоха штучного інтелекту різко підвищує потребу в інвестиціях у глобальну енергетичну систему.

• Світові інвестиційні потреби в енергетиці оцінюються у $4 трлн щорічно.
• Кошти необхідні одночасно для видобутку енергоресурсів, електромереж та дата-центрів.
• Існуюча інфраструктура не здатна підтримати економіку майбутнього без масштабної модернізації.

“Неможливо забезпечити економіку завтрашнього дня енергомережами вчорашнього дня”, — наголосив очільник ADNOC.

Довгостроковий попит попри короткострокові ризики

Водночас Аль-Джабер визнав наявність короткострокових викликів, зокрема профіциту на нафтовому ринку. Проте стратегічний прогноз залишається незмінним.

• Попит зростатиме для всіх форм енергії і на всіх ринках.
• Ключовим підходом до планування має бути аналіз даних, а не емоційна реакція на ринкові коливання.

“Наша відповідь на цей попит має ґрунтуватися на даних, а не на драмі”, — підсумував він.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

Shell, Aker BP та Enbridge відмовилися від участі в глобальній ініціативі Science Based Targets initiative через проєкт стандарту, який забороняє нові розробки родовищ. Розробка стандарту зупинена, але організація заперечує тиск з боку нафтогазової галузі.

Напруга між енергетичними корпораціями та кліматичними стандартами загострюється

Низка провідних енергетичних компаній — Shell, норвезька Aker BP та канадська Enbridge — вийшли зі складу консультативної групи Science Based Targets initiative (SBTi), що формує глобальні стандарти скорочення викидів. Причиною стало положення проєкту стандарту, який фактично забороняв нові нафтогазові розробки після подання кліматичного плану або після 2027 року.

• Документ передбачав різке скорочення видобутку викопного пального, що викликало занепокоєння щодо реалістичності досягнення цілей Net Zero.
• Shell заявила, що стандарт «не відображає позицію галузі в будь-якій суттєвій формі», попри збереження мети досягти Net Zero до 2050 року.
• Aker BP вказала на обмеженість впливу на процес, але наголосила, що це не є ознакою ослаблення її кліматичних амбіцій.
• Enbridge відмовилась коментувати ситуацію.

SBTi призупинила роботу над стандартом для нафти й газу

Після резонансних виходів компаній організація SBTi оголосила про «призупинення» роботи над стандартом для нафтогазової галузі, посилаючись на «внутрішні ресурси». Водночас було заперечено твердження про вплив галузі на це рішення.

«Немає жодних підстав вважати, що рішення було спричинене тиском з боку індустрії», — повідомили в SBTi.

Окремо зазначено, що SBTi також відклала та пом’якшила рекомендації для фінансових установ, зокрема щодо термінів припинення фінансування компаній, які розробляють нові родовища — з 2025 року їх перенесли на 2030 рік після призначення нового CEO Девіда Кеннеді.

Зростаючий розрив між кліматичними рамками та енергетичними інтересами

Ключова розбіжність полягає в тому, що спалювання викопного пального залишається основним чинником глобального потепління, і науковці сходяться на думці, що обмеження зростання температури до 1,5°C є критично важливим.

Водночас компанії обережно ставляться до стандартів, які можуть призвести до різкого згортання геологорозвідки, посилаючись на ризики для енергетичної безпеки, інвесторів і спроможності задовольнити майбутній попит.

«Чим більше ми відкладаємо, тим більше прикриття надаємо великим нафтовим компаніям», — зазначив один з учасників процесу, якого цитує Financial Times.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

Замовити звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального

Глобальний інвестиційний тренд: менше нафти, більше альтернатив

Світові інвестиції у сектор постачання викопного палива у 2025 році очікуються на рівні **1 трлн доларів США**, що на **2% менше** за показники 2024 року. Це перше скорочення з 2020 року, що пов’язане з:

• різким падінням цін на нафту
• зростанням витрат через тарифи та інфляцію
• ризиками перенасичення ринку

Інвестиції в нафтову галузь (upstream) мають зменшитися на **близько 4%** – до рівня **менше ніж 570 млрд дол.**, а інвестиції в розвідку та видобуток нафти – орієнтовно на **6%**, переважно через зниження прибутковості у США.

Тиск витрат і зміни на ринку переробки

• Виробничі витрати зростають – на 3% для традиційних виробників, що знижує активність за наявних бюджетів.
• Маржа сервісних компаній скорочується, що може вдарити по якості та швидкості реалізації бурових і інфраструктурних робіт.
• Інвестиції в нафтопереробку у 2025 році досягнуть історичного мінімуму – близько 1 млн барелів на добу нових потужностей компенсуються аналогічними закриттями, тобто **загальний обсяг не зміниться**.
• Понад **90% таких інвестицій припадає на країни, що розвиваються**, у порівнянні з 66% у 2015 році.

Ставка на альтернативу: біопаливо, водень і CCUS

• У 2025 році інвестиції у **біопаливо, біогази та низьковуглецевий водень** зростуть на **30%** – майже до **25 млрд дол.**, після зростання на 20% у 2024 році.
• Рушіями залишаються **політики підтримки** – квоти, мандати, податкові стимули (особливо в США, Бразилії та ЄС).
• Попри скасування або затримки деяких проєктів, **інвестиції в «зелені» водневі проєкти** сягнуть **8 млрд дол.** (+70% за рік).

Зниження кліматичних амбіцій на тлі підвищених витрат

У 2024 році нафтові й газові компанії інвестували лише **22 млрд дол.** у низьковуглецеві технології – на **25% менше**, ніж у 2023-му. У 2025 році очікується подальше падіння на **10%**, попри активність нових гравців: **великих незалежних і національних компаній**.

CCUS: багато планів, мало фінансування

• У 2024 році у вловлювання та зберігання CO₂ (CCUS) інвестовано **4 млрд дол.**, діє понад **50 млн тонн** щорічної потужності.
• Для реалізації всіх затверджених проєктів до 2030 року потужність має зрости у **10 разів** – до **430 млн тонн**, а інвестиції відповідно мають зрости у рази.

Існує стійкий інвестиційний портфель проєктів CCUS, що вже мають затверджене фінансування, але потребують масштабного збільшення інвестицій у найближчі три роки.

Висновок для України

Глобальне зниження інвестицій у видобуток і переробку викопного палива відкриває нові вікна можливостей для України у сфері:

• розвитку біопалива (особливо з урахуванням агропотенціалу країни)
• інтеграції у європейські водневі ініціативи
• участі в проєктах із вловлювання вуглецю на базі ТЕС та нафтопереробних підприємств

Водночас зменшення інвестицій у нафтопереробку означає ризики для регіональних ринків пального, зокрема щодо **стабільності постачання дизельного пального та бензину**. Україні варто стратегічно переосмислити довгострокові пріоритети у формуванні енергетичного балансу.

—

Джерело: Terminal
За матеріалами:

* IEA World Energy Investment 2025
Додаткові джерела інформації:
* IEA Investment Topics
* IRENA Global Renewables Investment Data

Норвегія активно розвиває енергетичний сектор, зосереджуючись на атомній енергетиці, відновлюваних джерелах та інноваційних проєктах. Уряд обмежує впровадження правил ЄС та відмовляється від нових силових кабелів до 2029 року для захисту національного ринку. Компанії, такі як AFRY, Statkraft, Horisont Energi та Equinor, реалізують масштабні проєкти у сферах гідроенергетики, вітрової енергетики, виробництва чистого аміаку та видобутку вуглеводнів. Equinor, попри падіння прибутків, продовжує інвестувати у морську вітрову енергетику в Польщі та США, а також у розвідувальне буріння в Норвезькому морі. Норвезькі компанії також активно інвестують в Україну, використовуючи нові схеми підтримки бізнесу.

1. Атомна енергетика: Норвегія розглядає можливість збільшення генерації електроенергії внаслідок нових проєктів у сфері атомної енергетики. Це може стати важливим кроком у диверсифікації енергетичного балансу країни.
2. Енергетична політика: Уряд Норвегії оголосив про відмову від будівництва нових силових кабелів до 2029 року та обмеження впровадження енергетичних правил ЄС. Це рішення спрямоване на захист національного ринку та підтримку власних енергетичних інтересів.
3. Співпраця AFRY та Statkraft: Компанія AFRY підписала рамкову угоду з Statkraft, найбільшим європейським виробником відновлюваної енергії, на надання технічних консультаційних послуг у Норвегії. Угода охоплює гідроенергетику та електроенергетику та розрахована на три роки з можливістю продовження.
4. Проєкт Barents Blue: Норвезька компанія Horisont Energi підписала перший контракт на постачання газу для свого проєкту Barents Blue, який передбачає будівництво заводу з виробництва чистого аміаку в Маркоппнесі.
5. Інновації у вітровій енергетиці: Enova SF виділила 1,2 мільярда норвезьких крон (близько 107 мільйонів доларів США) на фінансування проєкт Wind Catching Demonstrator, який передбачає створення першої у світі плавучої платформи з кількома вітровими роторами.
6. Розширення електромережі: Норвегія планує збільшити потужність своєї електромережі на 25%. Це передбачає значні інвестиції в інфраструктуру, технологічний прогрес та інтеграцію відновлюваних джерел енергії.
7. Інвестиції в Україну: Норвезькі компанії отримали 40 мільйонів крон для інвестицій в Україну. Серед них – Emergy, Tschudi Logistics Group та Fenix Repower, які стали першими учасниками нової схеми підтримки бізнесу.
8. Морська вітрова енергетика в Польщі: Equinor розпочала роботу над базою експлуатації та технічного обслуговування морських вітрових електростанцій Bałtyk 2 & 3 у Польщі. Проєкт потужністю 1,5 ГВт забезпечить енергією понад 2 мільйони домогосподарств до 2028 року.
9. Компенсації за розлив нафти: Equinor створила портал для виплати компенсацій після розливу на нафтовому родовищі Ньйорд А.
10. Стратегічні зміни в Equinor: Компанія скорочує інвестиції у відновлювані джерела енергії, зосередившись на збільшенні доходів акціонерів та адаптації до нових енергетичних реалій.
11. Нове відкриття вуглеводнів: Equinor виявила нове родовище вуглеводнів у свердловині Mistral у Норвезькому морі. Запаси оцінюються в 19–44 мільйони барелів. Ліцензійна група, до якої входять Equinor, Pandion Energy, OKEA та DNO Norge, зараз вивчає можливості розвитку проєкт.
12. Проект Empire Wind 1 у США: Equinor продовжує розвивати проєкт Empire Wind 1 потужністю 816 МВт, попри економічні та політичні виклики. Компанія отримала дозвіл на будівництво та експлуатацію електропередач для цього проєкту.
13. Розвідувальне буріння: Equinor отримала дозвіл на буріння розвідувальної свердловини в зоні, де розташоване гігантське нафтове родовище Йохан Кастберг.
14. Фінансові результати Equinor: Чистий прибуток Equinor у минулому кварталі впав на 25%, до $2мільярдів,\; через\; низькіціни\; на\; нафту\; та\; зниження\; видобутку.$

Джерело: НТЦ Псіхєя

За матеріалами: vladyslavonufrei

Міністерство енергетики України та голландська компанія ЕР Ukraine B.V. (засновниками якої є чеська EP Power Europe, a.s та словацька NAFTA a.s) підписали угоди про розподіл продукції по двох дільницях — Грунівській та Охтирській.

Від Міненерго угоди 8 листопада підписав перший заступник міністра енергетики Юрій Власенко, від компанії-інвестора уповноважений представник Любомир Копчик, повідомляє пресслужба міністерства.

«Підписання цих угод — це серйозний етап співпраці, яка є дуже важливою для наших країн. Команда Міненерго зробила все можливе, щоб якнайшвидше підписання угод про розподіл продукції з пошуку та видобутку вуглеводнів у межах ділянок», — зазначив Герман Галущенко.

За мінімальними підрахунками Міненерго, інвестиції за цими двома операціями становитимуть близько 1,5 млрд грн. Термін реалізації угод становить 50 років.

У той же час, поки не оприлюднено розпорядження про підписання УРП із York Energy (UK) Holdings Limited (Великобританія, «дочка» американської Alpha Energy) щодо Ічнянської ділянки.

Як повідомлялося, конкурси з Грунівської, Охтирської, Ічнянської вуглеводневих ділянок були оголошені в серпні 2019 року.

Було реалізовано два спеціальні дозволи для розробки вуглеводнів на суму близько 395 мільйонів гривень.

Ділянки розташовані в Роменському районі Сумської області, Миргородському та Полтавському районах Полтавської області, пише пресслужба УЕБ.

Найбільша сума, 304 мільйони гривень, була запропонована за ділянку «Південно-Русанівська площа» компанією АТ «Укргазвидобування».

Жуківська площа стартувала з 5,3 млн грн. Під час конкурентних прозорих торгів ціна її продажу зросла в 17 разів – до 90 млн. За право отримати дозвіл на користування надрами змагалося чотири учасники. Перемогу здобуло ТОВ «Горизонт», запропонувавши найвищу ціну.

Компанії, які придбали ліцензії, сплачуватимуть податки та рентну плату за користування надрами.

Завдяки проведенню відкритих і прозорих аукціонів, у 2020 році середня ціна продажу лотів, що виставляли Держгеонадра, зросла в 7 разів. До березня 2019 року аукціони майже не проводилися, переважно мав місце розіграш лоту зі штучно обмеженою конкуренцією, велика частина спецдозволів надана шляхом апробації.

Читайте в «Терміналі», УЕБ представлена на конференції ETCSEE для спільноти фахівців з торгівлі енергоресурсами.

Група Нафтогаз представила прем’єр-міністру України Денису Шмигалю стратегічні напрями і проекти видобутку природного газу.

Група Нафтогаз працює над збільшенням ресурсної бази за рахунок розвідки нових ділянок, отриманих на конкурсах та аукціонах, а також за рахунок розкриття потенціалу нових проєктів, пише пресслужба НАК.

«Для України власний газовидобуток має стати основою енергонезалежності. Сьогодні ми маємо безперешкодний доступ до ринку газу ЄС, що також сприяє диверсифікації джерел енергоносіїв. Але на нарадах у Президента ми неодноразово порушували питання підвищення власного видобутку. Треба провести відповідну розвідку, закінчити вже частково виконані розвідувальні плани та оперативно почати видобуток. Зі свого боку уряд докладає для цього максимум зусиль, розраховуємо також на відповідні законодавчі ініціативи народних депутатів. Впевнений, спільно нам вдасться провести необхідні роботи та швидко підвищити енергонезалежність України», — повідомив Денис Шмигаль, прем’єр-міністр України.

«Збільшувати видобуток власного газу потрібно, це ключова умова для енергонезалежності України. Маючи профільну освіту та працюючи багато років у видобувних компаніях, я з впевненістю можу сказати, що українські надра мають потенціал. Зокрема, глибокі горизонти вже розробляються і державною і приватними компаніями. Профільний комітет Верховної Ради готовий підтримувати перелічені ініціативи та долучатися до вирішення регуляторних питань аби стимулювати зростання українського видобутку», — прокоментував Олег Семінський, заступник голови комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Читайте в «Терміналі», НАК «Нафтогаз України» оприлюднила річний звіт групи за 2019 рік, підготовлений у відповідності з міжнародним стандартом GRI.

Кабінет міністрів опублікував розпорядження про визначення переможців конкурсів на укладення угод про розподіл вуглеводнів.

Про це йдеться в розпорядженні КМУ від 05.07.2019р опублікованому на офіційному сайті Кабміну.

Зокрема в розпорядженні зазначено, що відповідно до частини десятої статті 7 Закону України “Про угоди про розподіл продукції” погодитися з пропозицією Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції щодо визначення:

товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕЛЛ КО” — переможцем конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Угнівська;

компанії “Ойл Енд Гез Оверсіз Трейдинг БіВі” (Oil&Gas oversеas trading B. V.) та товариства з обмеженою відповідальністю “Нафтогазексплуатація” — переможцями конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Зінківська;

компанії “Юкрейніан Енерджі Л. Л. С.” (Ukrainian Energy L. L. C.) — переможцем конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Варвинська;

товариства з обмеженою відповідальністю “Гео Альянс Партнерство” та компанії “Гео Альянс Партнершіп Б. В.” (Geo Allianсе Рartnership B. V.) — переможцями конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Софіївська;

акціонерного товариства “Укргазвидобування” — переможцем конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Бузівська;

приватного акціонерного товариства “Видобувна компанія “Укрнафтобуріння” — переможцем конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Русанівська;

акціонерного товариства “Укргазвидобування” — переможцем конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Берестянська;

акціонерного товариства “Укргазвидобування” та компанії “Верміліон Юкрейн Експлорейшн Б. В.” (Vermilion Ukraine Exploration B. V.) — переможцями конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Балаклійська;

акціонерного товариства “Укргазвидобування” та компанії “Верміліон Юкрейн Експлорейшн Б. В.” (Vermilion Ukraine Exploration B. V.) — переможцями конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Іванівська.