Президентка Європейського центрального банку Крістін Лагард заявила, що залежність Європи від імпортної енергії стала прямим ціновим ризиком. Європа імпортує близько 60% енергії, майже всю — з викопного палива. На тлі різкого зростання цін на нафту й газ через війну в Ірані інфляція в єврозоні у квітні піднялася до 3%, що вище середньострокової цілі ЄЦБ у 2%.

Енергетична залежність як цінова пастка

• Європа імпортує приблизно 60% своєї енергії, і майже весь цей обсяг припадає на викопне паливо.
• Лагард прямо пов’язала нинішній стрибок цін з вартістю такої залежності для економіки та споживачів.
• Для ринку нафти й нафтопродуктів це означає, що зовнішній ціновий шок швидко переходить у ширший інфляційний тиск.

«Європа імпортує приблизно 60% своєї енергії — майже всю з викопного палива — і сьогоднішнє стрімке зростання цін на енергію є нагадуванням про вартість цієї залежності», — Крістін Лагард, президентка ЄЦБ.

Нафта, газ і паливна інфляція

• Ціни на нафту й газ різко зросли на світових ринках унаслідок війни в Ірані.
• Енергетичний шок підштовхнув інфляцію в єврозоні до 3% у квітні.
• Це суттєво вище за середньострокову ціль ЄЦБ у 2%, що посилює очікування підвищення процентних ставок у червні.

Відновлювана енергетика як відповідь на паливні ризики

• Лагард назвала альтернативні джерела енергії найчіткішим шляхом до поєднання енергетичної безпеки, сталості та доступності.
• Країни з більшою часткою електроенергії з невикопних джерел, зокрема Іспанія та Португалія, були краще захищені від зростання цін на газ.
• Для споживачів пального це означає: що меншою є залежність від імпортного викопного палива, то нижчим є ризик різких цінових ударів.

«Альтернативні джерела енергії пропонують найчіткіший шлях до мінімізації компромісів між цілями енергетичної політики Європи — безпекою, сталістю та доступністю», — Крістін Лагард, президентка ЄЦБ.

Кліматичний фактор як додатковий інфляційний ризик

• Лагард також наголосила, що кліматичні події можуть підвищувати ціни на продовольство.
• Минулорічна спека, за її словами, могла додати до 0,7 відсоткового пункта до цін на необроблені харчові продукти в єврозоні через один рік.
• Дослідження ЄЦБ показало, що через чотири роки після посухи або повені регіональний випуск у середньому залишається нижчим приблизно на 3 відсоткові пункти.

Висновки

• Європейська залежність від імпортного викопного палива залишається ключовим каналом передачі геополітичних криз у ціни для бізнесу й населення.
• Стрибок цін на нафту й газ через війну в Ірані вже відобразився на інфляції єврозони.
• Для паливного ринку головний сигнал полягає в тому, що енергетична безпека більше не є лише питанням постачання, а напряму впливає на інфляцію, ставки та вартість життя.
• Перехід до відновлюваних джерел у логіці ЄЦБ розглядається не як абстрактна кліматична мета, а як інструмент зменшення залежності від цінових шоків на нафту, газ і нафтопродукти.

Джерело: Terminal

За матеріалами: yahoo.com

Побоювання щодо можливої рецесії в єврозоні є «реальними й обґрунтованими», заявив керівник Банку Греції та член Ради керівників Європейського центрального банку Янніс Стурнарас. Ключовим ризиком він назвав нове порушення з боку пропозиції через конфлікт на Близькому Сході, яке вже впливає на ціни енергоносіїв, невизначеність, інфляцію та економічне зростання.

Головний сигнал для ринку

• 3 травня 2026 року Янніс Стурнарас заявив, що ризик рецесії в єврозоні не є гіпотетичним.
• Причина — конфлікт на Близькому Сході, який створює новий негативний шок для пропозиції.
• Для нафтового й паливного ринку це означає: політична нестабільність у регіоні може швидко перейти у ціновий тиск на енергоносії.

Побоювання щодо можливості рецесії в єврозоні є реальними й обґрунтованими з огляду на нове негативне порушення з боку пропозиції, спричинене конфліктом на Близькому Сході. — Янніс Стурнарас, керівник Банку Греції та член Ради керівників ЄЦБ

Ризики

• Зростання цін на енергоносії прямо впливає на інфляцію та темпи економічного зростання в єврозоні.
• Єврозона має високу енергетичну залежність, тому зміни на ринку енергоносіїв швидко передаються економіці.
• Для споживачів пального ризик полягає в тому, що подорожчання енергоносіїв може посилити тиск на транспортні витрати, логістику та кінцеві ціни.

Чим ситуація відрізняється від 2022 року

• Стурнарас наголосив: нинішнє зростання інфляції відбувається в слабшому економічному середовищі.
• Серед обмежень він назвав слабше зростання, жорсткіші фінансові умови та менший фіскальний простір.
• Це робить економіки єврозони вразливішими, бо можливостей для швидкої підтримки стає менше.

Інфляція

• Поки що, за словами Стурнараса, суттєвого вторинного впливу вищих цін на енергоносії на інфляцію не було.
• Водночас пошкодження енергетичної інфраструктури може створити інфляційний тиск у середньостроковій перспективі.
• Невизначеність може вдарити по інвестиціях і зростанню.

Можлива реакція ЄЦБ

• Якщо шок буде тимчасовим і без значних вторинних ефектів, коригування монетарної політики не знадобиться.
• Якщо перевищення цілі ЄЦБ буде великим, але тимчасовим, може знадобитися помірне коригування.
• Якщо інфляція суттєво й надовго відхилиться від цілі, відповідь має бути рішучою.

Висновок

• Ринок нафти й нафтопродуктів знову стає одним із головних каналів економічного ризику для Європи.
• Конфлікт на Близькому Сході важливий для ЄЦБ не лише як геополітична подія, а як фактор, що може вплинути на ціни енергоносіїв, інфляцію, інвестиції та зростання.
• Для споживачів пального головний ризик — не лише сама ціна енергоносіїв, а й те, що вона зростає в умовах слабшої економіки та обмеженішої політики підтримки.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Європейський центральний банк (ЄЦБ) заявив про готовність швидко реагувати на зростання цін на енергоносії, спричинене війною на Близькому Сході. Попри те, що регулятор ще оцінює масштаби шоку, вже зараз існує ризик суттєвого прискорення інфляції та уповільнення економіки єврозони.

ЄЦБ між енергетичним шоком та ризиком нової інфляційної хвилі

Ситуація: зростання цін на енергію та нові інфляційні ризики

• ЄЦБ фіксує різке зростання цін на нафту та газ, спричинене війною з Іраном
• Очікується, що інфляція у 2026 році складе 2,6%, але за негативного сценарію може зрости до 6,3%
• Попри те, що ситуація відрізняється від кризи 2022 року, існують “причини для пильності”
• Активність приватного сектору в єврозоні вже сповільнилася до мінімуму з травня минулого року

“Ми не будемо діяти без достатньої інформації… але і не будемо паралізовані нерішучістю: наша відданість інфляції на рівні 2% є безумовною” — Крістін Лагард

Три сценарії реагування ЄЦБ

• Короткостроковий шок:
  регулятор утримується від втручання, оскільки запізніла реакція може нашкодити економіці
• Помірне перевищення інфляції:
  можливе обмежене коригування політики, особливо якщо причина — перебої у «постачанні» енергоносіїв
• Стійке та значне зростання інфляції:
  необхідна жорстка та тривала реакція, щоб уникнути “розкручування” інфляції

Монетарна політика: курс на гнучкість

• ЄЦБ дотримується принципу data-dependent — рішення ухвалюються на основі нових даних
• Ключові рішення можуть прийматися вже на найближчих засіданнях — квітень, червень
• Можливе підвищення процентних ставок, якщо інфляційні ризики посиляться
• Регулятор не визначає наперед довгострокову траєкторію ставок — рішення ухвалюються покроково

“Для прийняття поточного рішення не потрібно знати всю майбутню траєкторію ставок” — Філіп Лейн

Фактор невизначеності: енергетична інфраструктура під ударом

• Атаки на енергетичну інфраструктуру в регіоні Перської затоки знижують шанси на швидку стабілізацію цін
• Існує ризик швидшої передачі зростання витрат у ціни для споживачів, ніж у 2022 році
• Компанії та працівники можуть активніше реагувати на інфляцію, закладаючи її у ціни та зарплати

“Ймовірність швидкої нормалізації зменшується” — Крістін Лагард

Оцінка ризиків: що визначатиме подальші дії

• Ключовим фактором є тривалість і масштаб енергетичного шоку
• Важливо, чи призведе він до довгострокового зростання загального рівня цін
• ЄЦБ підкреслює необхідність вчасно виявити момент, коли шок починає поширюватися на всю економіку

“Найважливіше — не початковий стрибок цін, а його довгострокові наслідки” — Оллі Рен

Економічні наслідки для Європи

• Зростання вартості енергоносіїв може загальмувати економічне зростання
• Є ризик повторення сценарію 2022 року, коли інфляція досягла двозначних показників
• Водночас наразі ЄЦБ стартує з нижчого рівня інфляції та нейтральної монетарної політики

Джерело: Terminal
За матеріалами: Bloomberg

Ескалація війни на Близькому Сході вже підштовхнула ціни на нафту більш ніж на 10%. У Європейському центральному банку (ЄЦБ) попереджають: якщо конфлікт затягнеться і призведе до стійкого скорочення «постачання» енергоносіїв із регіону, інфляція в єврозоні може суттєво зрости, а економічне зростання — сповільнитися. Водночас наразі показник інфляції залишається нижчим за цільовий рівень у 2%.

Енергетичний шок як каталізатор інфляції

Головний економіст в інтерв’ю, опублікованому 3 березня, окреслив ризики для економіки єврозони на тлі війни США та Ізраїлю проти Ірану.

• У понеділок конфлікт розширився: Ізраїль атакував Ліван, Іран продовжив удари по країнах Перської затоки.
• Ринок відреагував миттєво — ціни на нафту зросли більш ніж на 10%.
• Війна не демонструє ознак швидкого завершення.

«Зростання цін на енергоносії чинить підвищувальний тиск на інфляцію, особливо в короткостроковій перспективі, і такий конфлікт є негативним для економічної активності», — заявив Філіп Лейн в інтерв’ю Financial Times.

За його словами, масштаб впливу залежатиме від двох факторів:

• широти конфлікту — чи буде він локалізований, чи охопить ключові енергетичні маршрути;
• тривалості протистояння — короткий сплеск чи довготривале порушення «постачання».

Що показують моделювання ЄЦБ

Раніше проведений у ЄЦБ аналіз чутливості продемонстрував: у разі стійкого скорочення «постачання» енергоносіїв із регіону можливі:

• суттєвий стрибок енергетичної інфляції;
• різке падіння обсягів виробництва в єврозоні.

Окремий аналіз ЄЦБ, підготовлений у грудні, свідчить:

• постійний шок такого масштабу може підвищити інфляцію на 0,5 відсоткового пункту;
• та водночас знизити економічне зростання на 0,1 відсоткового пункту.

Для розуміння масштабу: нині інфляція в єврозоні становить 1,7%, що нижче за цільовий показник ЄЦБ у 2%. Це означає, що навіть певне прискорення інфляції може не спричинити негайної реакції регулятора.

Чому ЄЦБ може не поспішати з рішеннями

Монетарна політика діє з довгими лагами — тобто ефект від зміни ставок проявляється через кілька кварталів. Крім того, ЄЦБ традиційно:

• ігнорує короткострокову волатильність, спричинену енергоносіями;
• фокусується на середньострокових інфляційних очікуваннях;
• оцінює ризик так званих «других раундів» — коли подорожчання енергії переходить у ширше зростання цін через зарплати та витрати бізнесу.

Наразі довгострокові інфляційні очікування, за ринковими індикаторами, залишаються майже незмінними. Інвестори також очікують, що депозитна ставка ЄЦБ на рівні 2% не змінюватиметься протягом року.

Що це означає для енергетичного ринку Європи

Поточна ситуація демонструє класичний ланцюг реакцій:

• військова ескалація в регіоні Перської затоки;
• ризики для морських маршрутів і нафтової інфраструктури;
• миттєвий стрибок цін на нафту;
• прискорення інфляції через енергетичний компонент;
• тиск на споживання та промислове виробництво.

Якщо конфлікт триватиме, ключовим чинником стане не лише ціна на нафту, а й фізична безперервність «постачання». Саме дефіцит, а не лише ціновий сплеск, формує найглибші макроекономічні наслідки.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters

Економіка Єврозони у 2 кв. 2025 року зросла на 0,4% кв/кв, SAAR, що є значним уповільненням після 2,3% кв/кв, SAAR у 1 кв. Найбільший внесок у попередній період зробили Ірландія та Іспанія, однак у 2 кв. їхні результати змінилися, формуючи нові тенденції зростання та ризики.

Економічна карта Єврозони

Динаміка зростання у провідних економіках

• Німеччина: скорочення на 0,4% кв/кв, SAAR* після зростання на 1,2% у 1 кв., що створює тиск на промислову базу країни.
• Франція: прискорення до 1,2% у 2 кв. з 0,6% у 1 кв., підтримане стабільним внутрішнім попитом.
• Іспанія: лідер зростання серед великих економік — 3,0% у 2 кв. проти 2,5% у 1 кв., завдяки сильним послугам і виробництву.
• Ірландія: після стрімкого зростання на 33,0% у 1 кв. зафіксовано падіння на 3,9% у 2 кв., хоча річна динаміка залишається позитивною.

Торгівля та стратегічні угоди

Наприкінці липня ЄС і США уклали торговельну угоду після кількох місяців переговорів:

• Встановлення 15% тарифу на більшість експортних товарів ЄС до США (замість запланованих 30%).
• Зобов’язання ЄС щодо значних закупівель американської енергетичної та військової продукції та інвестицій у економіку США.
• Звільнення від тарифів літаків, окремих хімічних і сільськогосподарських товарів (приблизно €70 млрд експорту за схемою «нуль за нуль»).
• Автомобільний сектор підпадає під дію 15% тарифу, що тисне на експорт Німеччини.
• Тарифи на напої зберігаються, що впливає на французьких виробників.
• Мита на сталь та алюміній у США (50%) залишилися без змін.

Внутрішній попит та споживча активність

• Роздрібні продажі у червні зросли на 3,8% р/р (травень — 2,4%, квітень — 2,9%).
• Індекс економічних настроїв (ESI) у липні — 95,8 (червень — 94,2, травень — 95,0).

Промислове виробництво та інфляція

• Промвиробництво у травні: +3,6% р/р (квітень — +0,5%).
• У Німеччині — зростання на 1,2% р/р після падіння на 2,2% у квітні.
• Загальна інфляція стабільна — 2,0% р/р у липні (червень — 2,0%, травень — 1,9%), на рівні цільового показника ЄЦБ.
• Інфляція у сфері послуг знизилась до 3,1% у липні з 3,3% у червні, але зростання цін на продукти харчування та промислові товари без енергії це компенсувало.
• Базова інфляція: 2,5% (стабільна три місяці поспіль).

Монетарна політика

ЄЦБ залишив процентні ставки без змін у липні, аргументуючи стабілізацією цін та досягненням цільового рівня інфляції.

Ділова активність (PMI)

• Виробничий PMI у липні — 49,8 (червень — 49,5), найвищий показник за 3 роки.
• PMI у сфері послуг — 51,0 (червень — 50,5), зростання попри слабший експортний попит.

Прогнози

• Зростання економіки Єврозони у 2025 році прогнозується на рівні 1,2%, у 2026 році — також 1,2%.
• Позитивні фактори: зростання реальних зарплат, стабільна інфляція, фіскальні стимули та стабільність на ринку праці.
• Ризики: тиск на німецький автопром, збереження високих тарифів на сталь та алюміній, обмеження у харчовому експорті.

* SAAR — це скорочення від Seasonally Adjusted Annual Rate, що перекладається як сезонно скоригований річний темп. Це економічний показник, який:

• Усуває сезонні коливання (наприклад, зниження виробництва взимку чи збільшення продажів наприкінці року).
• Перераховує квартальний або місячний темп зростання в річний еквівалент, ніби цей темп зберігатиметься протягом року.

Джерело: Terminal
За матеріалами: OPEC