Адміністрація США повідомила Німеччині та Франції, що вони мають використати аварійні запаси дизелю для пом’якшення світових цін на пальне або зіткнутися з потенційною забороною експорту дизелю зі США. Reuters пише, що йдеться про тиск на Європу в умовах напруженого ринку нафтопродуктів.

ЄС має обирати між зниженням цінового тиску та збереженням резервів на випадок поглиблення паливної кризи

Адміністрація США закликала Німеччину та Францію вивільнити аварійні дизельні запаси для зниження світових цін на пальне, повідомили Reuters три джерела, близькі до обговорень. У разі відмови Вашингтон розглядає можливу заборону експорту дизелю зі США.

Reuters зазначає, що цей крок посилює тиск на Європу, оскільки президент США Дональд Трамп розглядає можливу експортну заборону для зниження внутрішніх цін на пальне перед проміжними виборами в листопаді.

Для ЄС додаткове вивільнення запасів створює дилему. З одного боку, воно може допомогти знизити ціни на пальне. З іншого — Європі потрібно зберігати високі резерви на випадок поглиблення паливної кризи, якщо Трамп і Іран не досягнуть мирної угоди.

Енергетична цільова група ЄС, до якої входять Європейська комісія та 27 країн-членів, має провести дзвінок у п’ятницю вранці для обговорення ситуації. Комісія, Німеччина, Франція, Італія, Велика Британія та Ірландія вже провели дзвінок 1 жовтня щодо можливої потреби вивільнення дизельних запасів.

Одне джерело Reuters у європейській столиці повідомило, що США просили ЄС вивільнити 120 млн барелів дизелю протягом наступних шести місяців. У матеріалі також зазначено, що Європа стала більш залежною від американського пального після заборони російського імпорту через вторгнення росії в Україну та після того, як війна США й Ізраїлю проти Ірану порушила постачання з Близького Сходу.

Reuters також пов’язує ситуацію з кількома одночасними факторами: росія продовжила заборону на експорт дизелю до кінця жовтня, українські удари пошкодили багато російських НПЗ, а китайські переробники призупинили жовтневий експорт пального для поповнення внутрішніх запасів.

«Зараз час для скоординованого вивільнення дизельних запасів, коли ми входимо в сезон збору врожаю та сезон зимового пічного палива», — заявив міністр енергетики США Кріс Райт в ефірі Fox News.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Reuters повідомив 30 вересня, що інфляція у Франції, Італії, Німеччині та Іспанії у вересні зросла на тлі подорожчання енергоносіїв, бензину та дизелю. Для паливного ринку це означає посилення уваги до цін на моторне пальне, податкової політики та здатності урядів стримувати тиск на споживачів.

Паливна інфляція знову стала макроекономічним чинником для Європи

Reuters повідомив, що природний газ, бензин і дизель у Європі різко подорожчали, а це посилило очікування нових кроків Європейського центрального банку щодо процентних ставок. За даними, наведеними агентством, гармонізована інфляція у Франції у вересні становила 3,4% у річному вимірі проти 2,6% у серпні, в Італії — 4,1% проти 3,2% у серпні. Обидва показники перевищили ціль ЄЦБ у 2%.

У Німеччині інфляція у вересні зросла до 3,3% у річному вимірі з 2,9% місяцем раніше. В Іспанії інфляція піднялася до 5,0% у вересні з 4,6% у серпні. Базова інфляція, яка не враховує волатильні ціни на енергоносії та харчові продукти, третій місяць поспіль залишалася на рівні 2,4%.

Reuters зазначає, що енергетична інфляція виявилася вищою за очікування у всіх країнах, які вже опублікували дані. Показник інфляції для всієї єврозони, за опитуванням економістів Reuters, очікується на рівні 3,6% у вересні проти 3,2% попереднього місяця.

ЄЦБ очікував прискорення інфляції з 3,3% у третьому кварталі до 3,6% в останні три місяці року. Однак економісти, яких цитує Reuters, вважають, що фактичний пік може бути ближчим до 4% через високі енергетичні витрати. Ринки, за даними агентства, очікують ще чотири підвищення ставок протягом наступного року на додаток до двох рішень, уже ухвалених цього літа.

«За дуже небагатьох ознак розв’язання напруженості на Близькому Сході та з наближенням зими корекція цін на енергоносії навряд чи відбудеться найближчим часом», — заявив Рорі Феннессі, старший економіст Oxford Economics.

Для ринку LPG та інших моторних палив значення має не окремий інфляційний показник, а те, що бензин, дизель і ширший енергетичний кошик знову формують економічний тиск на споживачів і уряди. Це може підтримувати увагу до паливних податків, цінового регулювання та заходів захисту кінцевого споживача.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Reuters повідомив 30 вересня, що Франція й Німеччина разом мали близько 35% стратегічних запасів газойлю та дизельного пального ЄС. Матеріал стосується дискусії навколо стратегічних запасів, цінового тиску та можливих додаткових рішень щодо вивільнення резервів у межах координації з Міжнародним енергетичним агентством.

Питання запасів знову стало елементом стабілізації європейського паливного ринку

За даними Reuters, офіційні особи США висловлювали невдоволення позицією Франції та Німеччини, які, на думку американської сторони, не повністю виконали зобов’язання в межах скоординованого Міжнародним енергетичним агентством вивільнення нафтових запасів. Це рішення було погоджене раніше у 2026 році для компенсації перебоїв із постачанням, пов’язаних із війною в Ірані.

Reuters посилається на останні доступні дані Eurostat за травень 2025 року, згідно з якими країни ЄС мали близько 39 млн метричних тонн аварійних запасів газойлю та дизельного пального. Німеччина тримала 5,6 млн тонн, Франція — 8,2 млн тонн. Разом ці дві країни забезпечували близько 35% стратегічних резервів ЄС.

Європейські правила вимагають, щоб країни-члени підтримували аварійні нафтові запаси щонайменше на рівні 90 днів чистого імпорту або 61 дня внутрішнього споживання — залежно від того, який показник є більшим. Reuters зазначає, що блок загалом виконує ці вимоги.

Міжнародне енергетичне агентство в березні погодило вивільнення близько 400 млн барелів аварійних запасів у світі. США мали надати 172 млн барелів, а країни ЄС — 20% загального обсягу. Єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен заявив, що ЄС обговорював можливі додаткові вивільнення запасів із виконавчим директором МЕА Фатіхом Біролем, але рішення щодо нового звернення до країн-членів ще не ухвалено.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Associated Press повідомило 29 вересня, що країни ЄС витратили понад €100 млрд додатково на імпорт енергії від початку війни з Іраном. У деяких європейських країнах споживачі платять майже на 50% більше на АЗС, що еквівалентно понад $11 за галон.

Високі ціни на пальне підштовхують ЄС до пошуку енергетичних альтернатив

Associated Press повідомило, що європейські уряди обговорюють прискорення переходу від викопного пального до електроенергії та розширення електричної інфраструктури. Обговорення відбулося на зустрічі міністрів енергетики ЄС у Дубліні.

За даними AP, країни ЄС витратили понад €100 млрд, або $113,5 млрд, додатково на імпорт енергії від початку війни з Іраном. Видання зазначило, що споживачі в окремих європейських країнах платять майже на 50% більше на заправках — еквівалент понад $11 за галон — після закриття Ормузької протоки, через яку в мирний час проходила п’ята частина світової торгівлі нафтою.

Виконавчий директор IEA Fatih Birol заявив, що Європа є одним із найбільш вразливих регіонів щодо дизелю, оскільки імпортує значні обсяги цього пального й входить у зимовий сезон. За його словами, близько 50% постачання дизелю до Європи надходить безпосередньо зі США.

Міністр клімату, енергетики та довкілля Ірландії Darragh O’Brien заявив, що заборона експорту дизелю зі США є «малоймовірною», оскільки вона зашкодила б економікам по обидва боки Атлантики, але ЄС має бути готовим до найгіршого сценарію.

«Це, звичайно, показує нам, наскільки погано бути залежними, наскільки нестійко бути залежними від енергоресурсів з інших частин світу. Нам потрібно вийти з цієї залежності. Нам потрібно замінити викопне, імпортоване, забруднювальне, дороге молекулярне паливо домашньою енергією: зеленими електронами», — заявив Dan Jørgensen, єврокомісар з енергетики.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Associated Press.

Європейська комісія 10 вересня оновила Weekly Oil Bulletin із файлами цін на нафтопродукти з податками, без податків, а також даними щодо ПДВ, акцизів та інших непрямих податків. Для LPG це частина офіційної цінової бази ЄС, яку використовують для порівняння кінцевих і податкових складових.

Офіційна публікація ЄС фіксує податковий і ціновий зріз ринку пального на 10 вересня

Європейська комісія опублікувала чергове оновлення Weekly Oil Bulletin за 10 вересня 2026 року. На сторінці Генерального директорату з енергетики зазначено, що бюлетень подає щотижневі споживчі ціни на нафтопродукти в усіх країнах ЄС.

Комісія пояснює, що національні дані та ціни передаються до Єврокомісії щосереди, а передплатники отримують бюлетень щочетверга. Це робить публікацію одним із регулярних офіційних інструментів моніторингу паливного ринку ЄС.

У випуску від 10 вересня доступні окремі набори даних: ціни з податками, ціни без податків, карта дизельного пального, таблиця паливних податків, а також файл із динамікою цін із 2005 року. Податковий файл охоплює ПДВ, акцизи й інші непрямі податки на нафтопродукти в країнах ЄС.

Для ринку LPG та автогазу значення мають саме два рівні даних — ціни з податками й ціни без податків. Перший показує кінцеве навантаження для споживача, другий дозволяє відокремити ринкову частину ціни від податкової. У країнах ЄС це особливо важливо через різні ставки акцизів і ПДВ.

Weekly Oil Bulletin не є комерційним ціновим агентством. Це офіційний інструмент прозорості внутрішнього ринку ЄС. Комісія прямо зазначає, що мета бюлетеня — підвищити прозорість нафтових цін і зміцнити внутрішній ринок.

Для українського ринку, який орієнтується на імпортні напрямки з ЄС і порівняння податкового навантаження, такі дані є базою для зіставлення кінцевих цін, податкових ставок і змін у структурі вартості пального. Водночас у межах цього матеріалу використовуються тільки ті факти, які містяться в офіційній публікації Єврокомісії.

Джерело: Terminal. За матеріалами: European Commission.

Financial Times повідомила, що виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Біроль назвав повільну електрифікацію Європи «major mistake». За даними видання, частка електроенергії в кінцевому споживанні енергії в Європі становить близько 23%, тоді як у Китаї, Японії та Південній Кореї цей показник перевищує 30%. ЄС, за матеріалом FT, прагне досягти 32% до 2030 року.

У повідомленні також ідеться про майбутні ініціативи ЄС: податкові стимули для електроенергії, підтримку теплових насосів та електромобілів, а також спробу обмежити ціну електроенергії відносно газу, щоб пришвидшити промислову декарбонізацію. Водночас FT зазначила, що ключовими обмеженнями залишаються високі ціни на електроенергію та перевантажені електромережі. Біроль наголосив на потребі розширювати й модернізувати мережеву інфраструктуру для інтеграції ВДЕ.

Що це означає для ринку

Це не короткостроковий сигнал РДН, але це важлива регуляторна рамка для майбутньої економіки арбітражу. Якщо ЄС рухатиметься до дешевшої електроенергії відносно газу й стимулюватиме електрифікацію попиту, змінюватиметься форма навантаження, роль мережевих обмежень, попит на гнучкість і економіка BESS. Для України це важливо через інтеграцію з ринком ЄС і залежність імпортно-експортного арбітражу від сусідніх зон.

Ризики

Головний ризик — зростання електрифікованого попиту швидше, ніж модернізація мереж. У такому сценарії навіть збільшення ВДЕ не гарантує нижчої короткострокової ціни: вузькі місця мережі, потреба в балансуванні й вартість резервів можуть підтримувати високу волатильність погодинних цін.

«Повільна електрифікація Європи — велика помилка», — заявив виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Біроль, за повідомленням Financial Times.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Financial Times.

Ці дані мають значення для арбітражу не як короткострокова новина одного торгового дня, а як сигнал зміни структури погодинного ціноутворення. Вища частка сонця посилює денні провали цін у години високої генерації, а зростання ролі накопичувачів підвищує значення часових спредів між денними та вечірніми годинами.

Що це означає для ринку

Для учасників українського ринку, які оцінюють арбітраж із ЄС, важливим стає не лише порівняння середньодобових цін, а й аналіз погодинного профілю. За високої сонячної генерації денний імпортний сигнал може відрізнятися від вечірнього, коли сонце зникає, а попит залишається високим.

Ризики

Основний ризик — помилкове перенесення середньодобового європейського сигналу на український ринок. Якщо в ЄС зростає частка сонця та накопичувачів, арбітражна логіка дедалі більше залежить від конкретної години поставки, доступності перетину та вартості небалансу.

Джерело: Terminal. За матеріалами: The Guardian.

Європейські країни активізують підготовку національних планів реновації будівель на тлі наслідків енергетичної кризи та високої волатильності цін на викопне паливо. Галузеві організації закликають уряди країн ЄС встановити жорсткі цілі з енергоефективності, пришвидшити електрифікацію та забезпечити доступне фінансування для домогосподарств із низькими доходами.

Національні плани реновації будівель стають елементом енергетичної безпеки ЄС

Європа продовжує відчувати наслідки нещодавньої енергетичної кризи, через яку домогосподарства та бізнес залишаються вразливими до різких коливань цін на викопне паливо. На цьому тлі підвищення енергоефективності будівель розглядається як один із найшвидших та найефективніших інструментів посилення енергетичної безпеки.

Регіональна мережа Europe Regional Network при World Green Building Council розпочала координаційну кампанію відкритих листів до урядів європейських країн із закликом підготувати амбітні National Building Renovation Plans (NBRPs) — національні плани реновації будівель.

Лист підписали 20 Green Building Councils та п’ять регіональних партнерів. У документі визначено три ключові напрями для майбутніх NBRPs.

Скорочення енергоспоживання

• Запровадження обов’язкових цільових показників щодо підвищення енергоефективності будівель із найгіршими характеристиками.
• Швидке скорочення попиту на енергію.
• Захист домогосподарств від майбутніх цінових шоків на енергоринку.

Зменшення залежності від викопного палива

• Прискорення заходів із електрифікації.
• Посилення енергетичної безпеки європейських країн.
• Скорочення залежності від глобальних ринків викопного палива.
• Підтримка переходу до чистих систем опалення.

Соціальна справедливість під час енергетичного переходу

• Формування доступних механізмів фінансування реновації будівель.
• Підтримка домогосподарств із низькими доходами.
• Зменшення рівня енергетичної бідності.
• Забезпечення соціально справедливого енергетичного переходу.

Учасники кампанії наголошують, що ці рекомендації відповідають оновленій у 2024 році директиві Energy Performance of Buildings Directive (EPBD), яка визначає нові вимоги до енергоефективності будівель у країнах ЄС.

Ключовою датою для держав-членів Євросоюзу стане 29 травня 2026 року — кінцевий термін імплементації положень EPBD у національне законодавство. Остаточні версії національних планів реновації будівель мають бути подані до 31 грудня 2026 року.

Green Building Councils у різних країнах Європи вже направили відкритий лист своїм урядам та планують провести подальші консультації щодо практичних кроків із удосконалення NBRPs.

Покращення енергоефективності будівель є одним із найшвидших та найефективніших способів посилення енергетичної безпеки та захисту громадян від майбутніх криз.

Джерело: Terminal

За матеріалами: World Green Building Council

План «Прискорення ЄС» має пом’якшити новий енергетичний шок для домогосподарств, промисловості та транспортного сектору. Однак наведені у матеріалі дані показують: короткострокові механізми координації можуть знизити ризики дефіциту, але не усувають головної проблеми — глибокої залежності Європи від імпортної нафти, газу, авіаційного пального і зовнішніх ланцюгів постачання.

ЄС прискорює енергетичну автономію, але залежність від імпорту пального залишається системною

Європейський Союз знову опинився в ситуації, коли геополітичний ризик напряму переходить у рахунки за енергію. Після енергетичної кризи 2022 року, спричиненої війною рф проти України, новий удар по європейському ринку завдала ескалація на Близькому Сході навесні 2026 року. Високі й нестабільні ціни на нафту та природний газ знову підняли питання не лише вартості пального, а й самої архітектури енергетичної безпеки ЄС.

«Менше ніж за п’ять років європейці вдруге платять ціну за залежність від імпортного викопного палива», — зазначила Європейська комісія у повідомленні про план «Прискорення ЄС».

За даними Європейської комісії, від березня держави-члени ЄС додатково витратили понад 24 млрд євро на імпорт енергоносіїв. Принципова проблема полягає в тому, що збільшення рахунків не дало Європі додаткових фізичних обсягів енергії. Це означає, що ринок платить не за більшу пропозицію, а за ризик, дефіцит гнучкості та вразливість логістичних маршрутів.

Що передбачає план «Прискорення ЄС»

У квітні Європейська комісія офіційно представила план дій «Прискорення ЄС». Його логіка полягає у поєднанні короткострокових антикризових заходів із довгостроковою перебудовою енергетичної системи.

• Координація газових резервів: посилення взаємодії держав-членів щодо заповнення сховищ природного газу.
• Нафтові резерви: координація можливого використання запасів нафти для реагування на ринкові шоки.
• Аварійне втручання на ринку: створення механізмів швидкого реагування на різкі цінові та фізичні перебої.
• Захист авіаційного пального і дизельного пального: посилення координації для гарантування постачання критичних видів нафтопродуктів.
• Підтримка споживачів: допомога державам-членам у розробці цільових, тимчасових і своєчасних заходів, зокрема зниження податку на споживання електроенергії для вразливих домогосподарств.
• Перехід до власної чистої енергетики: скорочення імпорту нафти й газу, збільшення інвестицій у відновлювану енергетику, виробничі потужності та професійні навички.
• Електромережі: прискорення розвитку міждержавної енергетичної інфраструктури та завершення переговорів щодо європейського пакета з електромереж.

«Стратегія “Прискорення ЄС” принесе європейським громадянам і бізнесу негайні та більш структурні заходи полегшення. Ми повинні прискорити перехід до власної чистої енергетики», — заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

Єврокомісар з питань кліматичних дій Вопке Гукстра також наголосив, що ціни на енергію в Європі зросли «приголомшливо», а єдиним виходом він назвав ширше використання атомної, сонячної та вітрової енергетики, будівництво більшої кількості взаємопов’язаних електромереж у ЄС і прискорення всіх цих процесів.

Авіаційне пальне стало одним із найуразливіших сегментів

Окремий ризик для Європи — авіаційне пальне. Йдеться про реактивне пальне для авіації, без якого неможлива стабільна робота авіакомпаній, а отже — пасажирських і вантажних перевезень. Після початку бойових дій на Близькому Сході глобальні ціни на авіаційне пальне різко зросли, а європейська авіаційна галузь зіткнулася з «паливною пасткою».

Професор Інституту світової економіки Школи економіки Фуданського університету і директор Центру європейських досліджень Фуданського університету Дін Чунь звернув увагу, що близько 75% чистого імпорту авіаційного пального Європи припадає на Близький Схід. Значна частина цього постачання проходить через Ормузьку протоку — один із ключових морських маршрутів світової нафтової торгівлі.

«План “Прискорення ЄС” вимагає від нафтопереробних заводів підвищити завантаження і координувати механізм розподілу пального між державами-членами. Це певною мірою може пом’якшити тиск від перебоїв імпорту. Такі екстрені заходи в короткостроковій перспективі можуть спрацювати», — зазначив Дін Чунь.

Водночас проблема ширша, ніж прямий імпорт із Близького Сходу. Частина нафтопродуктів надходить до Європи після переробки у третіх країнах, зокрема в Індії, але первинне походження сировини все одно може бути близькосхідним. Тому реальна залежність Європи від енергоресурсів Близького Сходу може бути вищою, ніж це видно зі статистики прямого імпорту.

СПГ знизив залежність від рф, але створив нові вразливості

Після скорочення залежності від російського трубопровідного газу ЄС переорієнтувався на скраплений природний газ — СПГ. Це природний газ, охолоджений до рідкого стану для морського транспортування танкерами. Основними новими джерелами стали США і Катар.

Однак ця заміна не прибрала залежність від зовнішнього постачання, а лише змінила її географію і технологічну структуру. Після блокування Ормузької протоки експорт катарського СПГ майже зупинився, що відрізало ЄС приблизно від 9% джерел СПГ.

Ризик полягає в тому, що ланцюг СПГ є довгим і технічно складним. Він включає видобуток газу, зрідження, морське транспортування, приймальні термінали та регазифікацію — повернення СПГ у газоподібний стан для подальшого використання. Якщо будь-яка з цих ланок потрапляє під вплив війни або логістичної кризи, постачання може знову опинитися під загрозою.

Податкова політика ЄС залишається слабким місцем

План «Прискорення ЄС» також передбачає захист споживачів і промисловості від цінових шоків, зокрема через можливі зміни у податках на електроенергію. Але саме податкова частина може стати одним із найважчих елементів для реалізації.

За аналізом Reuters, зміна податкових правил ЄС потребує одностайної згоди держав-членів. У попередні роки подібні спроби не давали результату. Європейська комісія ще у 2021 році пропонувала переглянути правила оподаткування електроенергії й заохотити перехід від викопного палива до нової енергетики, але ця пропозиція досі залишається заблокованою.

Дін Чунь пояснив, що податкова політика в ЄС є надзвичайно чутливою сферою, оскільки стосується бюджетних доходів, соціального розподілу та національного суверенітету держав-членів. Тому ЄС часто діє не через жорстке уніфіковане регулювання, а через м’яке просування — рамкові орієнтири, обмін досвідом і політичну координацію.

«Такий підхід допомагає підвищити прийнятність політики і простір для її виконання, але також означає, що реформи просуваються поступово, а їхній ефект у короткостроковій перспективі не обов’язково швидко проявиться. План “Прискорення ЄС” певною мірою також відображає цю особливість “м’якого управління”», — зазначив Дін Чунь.

Головна проблема — імпортна залежність Європи

Структурна слабкість ЄС полягає в тому, що європейська економіка й надалі суттєво залежить від імпортного викопного палива. За даними Європейської комісії, близько 57% викопної енергії, яку споживає Європа, забезпечується імпортом.

План REPowerEU, запущений у 2022 році, мав диверсифікувати джерела газу і скоротити залежність від рф. Однак диверсифікація не означала реального зменшення зовнішньої залежності. Значну частину російського трубопровідного газу замінив американський СПГ, а Близький Схід став одним із важливих напрямів енергетичного співробітництва для ЄС.

На тлі затяжної близькосхідної кризи видобуток і транспортування нафти й газу в країнах Перської затоки постраждали від воєнних ризиків. Це ускладнило зусилля ЄС із залучення близькосхідного постачання. На цьому тлі в Європі навіть фіксувалося зростання імпорту російського СПГ.

За даними енергетичної дослідницької групи Kpler, у першому кварталі імпорт СПГ із сибірського проєкту «Ямал СПГ» збільшився на 17% порівняно з аналогічним періодом 2025 року і досяг 5 млн тонн.

Чиста енергетика не вирішує проблему миттєво

ЄС робить ставку на перехід до чистої енергетики, але масштабне впровадження відновлюваних джерел і електрифікації стикається з інфраструктурними обмеженнями. Ключове вузьке місце — електромережі та можливість підключати нові потужності.

• Міждержавні електромережі потребують складних процедур погодження, судових рішень, стабільних ланцюгів постачання і достатньої кількості робочої сили.
• Вітрова енергетика, сонячна енергетика, накопичувачі та мережі потребують значних інвестицій.
• Фінансова модель залишається проблемною, оскільки ресурси ЄС розпорошені, а багато проєктів залежать від приватного капіталу.
• Приватні інвестори ухвалюють рішення залежно від ринкової дохідності, що може стримувати швидкість енергетичного переходу.

Окрема проблема — промислова база чистої енергетики. ЄС дедалі більше усвідомлює залежність від зовнішніх ланцюгів у виробництві батарей, сонячних панелей, систем зберігання енергії та критичної сировини. У березні Європейська комісія представила законодавчу пропозицію щодо «Закону про промисловий прискорювач», але відповідні галузі все ще залежать від співпраці поза межами ЄС у питаннях потужностей, технологій і ланцюгів постачання.

Чому енергетичний перехід ЄС буде довгим

План «Прискорення ЄС» дає Європі новий інструмент для реагування на кризу, але не скасовує політичних, технологічних і ринкових обмежень. Різні держави-члени мають різну структуру енергоспоживання, різні промислові інтереси і різні політичні пріоритети. Під тиском енергетичної безпеки частина країн змушена переглядати попередні енергетичні рішення.

Ситуацію ускладнює і внутрішня політика Європи. Зростання популізму та правих політичних сил може посилити спротив швидким або дорогим енергетичним реформам. Тому енергетична автономія ЄС не може бути досягнута лише ухваленням одного плану — вона потребує довгого періоду інвестицій, узгодження інтересів і перебудови інфраструктури.

Головний висновок: «Прискорення ЄС» здатне дати короткостроковий захист від дефіциту, різких цінових стрибків і перебоїв із пальним. Але справжня трансформація європейської енергетичної системи вимагатиме значно більше часу. За оцінкою Дін Чуня, глибока перебудова енергетичної структури Європи може тривати 10 років або навіть довше і надалі залежатиме від міжнародного енергетичного ринку та геополітичних змін.

Джерело: Terminal. За матеріалами: People’s Daily Overseas Edition.

У Європейському Союзі наразі немає дефіциту пального, однак ситуація на ринку сирої нафти й нафтопродуктів потребує підготовки до можливих наслідків. Головна увага прикута до авіаційного пального: ринок справляється з напруженим постачанням, але комерційні запаси скорочуються через тривале закриття Ормузької протоки на тлі конфлікту на Близькому Сході, який наближається до десятого тижня.

Ситуація з пальним у ЄС

• Дефіциту пального в ЄС наразі немає.
• Європейська комісія, країни ЄС, галузеві учасники, Міжнародне енергетичне агентство та НАТО обговорили безпеку постачання нафти й газу в Європі.
• Основний ризик для нафтового ринку пов’язаний не з поточним браком ресурсу, а з тим, що комерційні запаси нафтопродуктів зменшуються.

Фокус змістився на авіаційне пальне

• Авіаційне пальне стало головною темою обговорення щодо сирої нафти й нафтопродуктів.
• Ринок поки що керує ситуацією з напруженим постачанням, однак запас міцності скорочується.
• Тривале закриття Ормузької протоки створює ризик для логістики та стабільності постачання нафтопродуктів.

Що може статися після кінця травня

• Група з координації нафтових питань і Робоча група з безпеки Енергетичного союзу вказали, що ЄС має почати готуватися до можливих наслідків, якщо ситуація триватиме після кінця травня.
• Цей висновок випливає з поєднання двох факторів: напруженого постачання та скорочення комерційних запасів.
• Це означає, що головний ризик полягає не в сьогоднішньому дефіциті, а в можливому погіршенні доступності окремих нафтопродуктів у разі затягування кризи.

Роль запасів

• Запаси ЄС можуть бути вивільнені за потреби.
• Експерти наголосили, що такі дії мають бути скоординовані на рівні ЄС.
• Вивільнення запасів має поєднуватися з заходами з боку попиту, інакше результат може бути недостатньо ефективним.

Висновки

• Поточна ситуація контрольована, адже дефіциту пального в ЄС немає.
• Ризики зростають у часі, оскільки конфлікт на Близькому Сході наближається до десятого тижня, а Ормузька протока залишається закритою.
• Найчутливішим сегментом названо авіаційне пальне, бо саме воно стало основним фокусом обговорення щодо нафти й нафтопродуктів.
• Ключова умова ефективної реакції — не лише використання запасів, а й узгоджені дії країн ЄС та заходи для стримування попиту.

Джерело: Terminal

За матеріалами: European Commission