Нафта в липні трохи подешевшала, але європейський ринок не став спокійнішим. Поточні барелі цінуються дорожче за майбутні, газ у Європі різко додав у ціні, а економіка регіону зростає мляво. Для України це означає: підстав для різкого стрибка цін немає, але й чекати автоматичного здешевлення бензину та дизеля не варто.

Нафта трохи відступила, але пальне в Україні дешевшати не поспішає

Липень приніс європейському нафтовому ринку невелике полегшення: середня ціна North Sea Dated знизилася на $1,78 — до $83,39 за барель. Середній ф’ючерс Brent становив $83,97 за барель, лише на $0,46 менше, ніж місяцем раніше.

На перший погляд, це добра новина для водіїв: дешевша нафта з часом має знижувати витрати європейських НПЗ, а отже — і вартість бензину та дизеля. Проте слово «з часом» тут ключове. Нафта для європейської переробки все ще дорога, а між її котируванням і цінником на українській стелі АЗС стоять закупівля готового пального, логістика, курс гривні, податки, запаси та конкуренція між мережами.

До того ж ринок подає важливий сигнал: ближні контракти на Brent значно дорожчі за дальні. Різниця між найближчим і третім місяцем поставки в липні сягнула $3,17 за барель, а між найближчим і шостим — $6,11. Це означає, що ресурс потрібен ринку зараз, а не колись потім.

Для трейдера така ситуація — застереження не накопичувати зайві запаси. Для споживача — нагадування, що навіть невеликий збій постачання або хвиля попиту може швидко підняти спотові ціни на нафтопродукти. Особливо це відчутно в Україні, де значна частина пального надходить імпортними маршрутами й потребує складної доставки від європейських базисів до конкретної АЗС.

Європейська нафта також стала відносно дорожчою за американську. Премія Brent до WTI у липні зросла до $4,75 за барель. Теоретично це підвищує привабливість поставок американських нафтопродуктів до Європи. Але на практиці результат залежить від фрахту, доступності суден, попиту в самих США та того, чи зможе додатковий ресурс реально потрапити на європейський ринок.

Попит у Європі поки що не дає однозначного сигналу. Промислове виробництво єврозони в травні скоротилося на 1,2% у річному вимірі — це стримує споживання дизеля вантажним транспортом, промисловістю та будівництвом. OPEC також знизив прогноз зростання економіки єврозони на 2026 рік із 1,0% до 0,8%. Втім, говорити про обвал попиту зарано. У липні індекси ділової активності в промисловості та послугах єврозони піднялися вище позначки 50 пунктів, а економічні настрої поліпшилися. Тобто європейський ринок може стримувати подорожчання дизеля, але не створює умов для його глибокого падіння.

Для України підсумок поки що стриманий. Зовнішній фон не вказує на неминучий стрибок вартості бензину й дизпалива. Але він так само не дає підстав очікувати, що ціни на АЗС швидко й суттєво знизяться лише через невелике падіння Brent.

Найближчими тижнями вирішальними будуть не тільки котирування нафти, а й курс гривні, європейські ціни на готові нафтопродукти, вартість доставки до України та реальна конкуренція на внутрішньому гуртовому ринку. Саме там вирішуватиметься, чи перетвориться липневе послаблення нафтових цін на відчутний ефект для українського водія.

Джерело: Термінал.

За даними серпневого Monthly Oil Market Report OPEC.

Європа стикається з напруженням у дизельному сегменті, який також важливий для опалювального пального. Європейські дизельні запаси перебувають на найнижчому рівні з 2022 року, а дизельний попит у квітні знизився більш ніж на 6% — до 5,53 млн барелів на добу.

Скорочення запасів дизелю й опалювального пального підсилює загальний ризик для ринку нафтопродуктів Європи перед зимовим сезоном.

Reuters повідомив, що Європа підходить до зимового сезону з крихкими енергетичними буферами. Основний фокус матеріалу — газ, дизель і опалювальне пальне, але для ринку бензинів це також важливо, оскільки всі ці продукти конкурують за потужності переробки, логістику та імпортні маршрути.

За даними Reuters, газ забезпечує близько 30% побутового опалювального попиту Європи, а нафта — приблизно 10%. Європейські підземні газові сховища заповнені приблизно на 55%, що є найнижчим рівнем для цього періоду року з 2021-го. Імпорт LNG у Європу в липні має становити лише 6,3 млн тонн — найнижчий рівень із вересня 2024 року, за даними Kpler.

У дизельному сегменті, за оцінкою Reuters, Європа стикається з одним із найгостріших осередків енергетичного напруження. Регіон сильно залежить від імпорту дизелю, а цей продукт одночасно використовується в транспорті, промисловості та як сировина для опалювального пального. У літні місяці споживачі й дистриб’ютори зазвичай накопичують запаси перед холодним сезоном, але цього року запаси скорочуються.

Європейські дизельні запаси перебувають на найнижчому рівні з 2022 року. У США, найбільшого експортера дизелю у світі, запаси в травні падали до 23-річного мінімуму, а за тиждень до 17 липня відновилися приблизно на 10%, за даними EIA.

Reuters також зазначає, що європейські дизельні crack spreads нещодавно піднялися до рекордних майже $65 за барель. Попит на дизель у Європі в квітні знизився більш ніж на 6% — до 5,53 млн барелів на добу, за даними Міжнародного енергетичного агентства.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Бразильські та гайанські сорти нафти посилюють позиції в Європі та Китаї, витісняючи традиційні західноафриканські сорти. Сукупний експорт Бразилії та Гаяни зріс приблизно на 500 000 барелів на добу проти 2025 року — до 3,28 млн барелів на добу.

Європейські НПЗ отримують більше дешевшої латиноамериканської сировини, але вибір між ціною нафти та виходом продуктів залишається ключовим для переробки.

Argus повідомив, що бразильські та гайанські сорти нафти випереджають західноафриканські за ціною та обсягами на ключових ринках Європи та Китаю. За даними Vortexa, сукупний експорт Бразилії та Гаяни зріс приблизно на 500 000 барелів на добу порівняно з 2025 роком і досяг 3,28 млн барелів на добу.

Зростання видобутку посилило тиск на ціни латиноамериканської нафти. Диференціали бразильської сировини останніми тижнями перебували під особливим тиском через слабкий спотовий попит із боку Китаю, що залишало додаткові обсяги для Європи.

Китайські НПЗ скоротили закупівлі бразильської нафти для постачання у серпні та вересні більш ніж на третину проти попередніх місяців. Якщо ці вантажі не знайдуть покупця в Китаї, продавці, за оцінкою Argus, можуть пропонувати їх у Європі для вересневого постачання через коротший маршрут.

Більша кількість латиноамериканської сировини конкурує з усталеними західноафриканськими сортами. За даними Argus, сорт Buzios у середньому був на $5,50 за барель дешевшим за нігерійський Forcados на умовах постачання до північно-західної Європи протягом останнього року.

Водночас Argus refinery gate values показують, що Forcados нині приблизно на $13 за барель цінніший за Buzios за виходом продуктів. Для НПЗ це означає вибір між нижчою ціною сировини та вищою потенційною вартістю продуктового виходу, зокрема дизелю й бензинових компонентів.

«Бразильська нафта значно дешевша, але валова вартість продуктів із нігерійської нафти краща на цьому ринку через вищий вихід дизелю», — заявив європейський трейдер.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Argus Media.

Світовий ринок скрапленого нафтового газу наприкінці липня отримав два протилежні сигнали. Американські пропан і бутан подешевшали, а влада Гонконгу знизила граничні ціни автогазу. Водночас рух танкерів через Ормузьку протоку фактично припинився, атаки на судна посилили воєнні ризики, а ставки фрахту великих газовозів перевищили $100 тис. на добу.

Ормуз перестав бути лише дорогою логістикою

24 липня LPG-танкер Disha під прапором Мозамбіку атакували невідомою ракетою в іранських територіальних водах поблизу Ормузької протоки. Судно прямувало до Перської затоки. На борту перебували 28 громадян Індії, усі вони, за повідомленням посольства Індії в Тегерані, залишилися живими.

Інцидент важливий для ринку не лише як окрема атака. До початку нинішнього конфлікту через Ормузьку протоку проходило близько п’ятої частини світових енергетичних постачань і, за наведеними галузевими оцінками, приблизно 30% світової торгівлі LPG.

За даними Windward, протягом 24 годин до 25 липня протоку перетнуло лише одне судно — невеликий суховантаж. Вхідних проходів не було, а кількість танкерів, що пройшли в будь-якому напрямку, становила нуль. В окремий 12-годинний проміжок не зафіксовано жодного проходу. Поодинокі судна, які ще використовували маршрут, були переважно завдовжки менш як 82 метри.

Для постачальників це означає, що проблема перейшла від високої вартості доставки до фізичної недоступності частини ресурсу. Пропан або бутан можуть залишатися на експортному терміналі, але без безпечного проходу газовоза не стають реальною пропозицією для покупця.

США перейшли до силового контролю судноплавства

Американські сили зупинили в Оманській затоці 230-метровий LPG-танкер MT Lavine. За наведеними даними, судно здійснило чотири спроби пройти лінію блокади, після чого для його зупинення застосували вогонь.

Танкер не передавав сигнал автоматичної ідентифікаційної системи AIS із 15 липня. Дані відстеження вказували, що він вийшов із Ємену 9 липня без вантажу, а його ймовірною метою могла бути перевалка «борт у борт» поблизу Дубая орієнтовно до 31 липня.

Загалом американські сили, за наведеними повідомленнями, перенаправили 12 суден, зупинили із застосуванням сили два та висадили оглядові групи ще на два судна.

Ризики поширилися на Червоне море

25 липня хусити завдали ракетних ударів по районах Джизана та Янбу на західному узбережжі Саудівської Аравії. Супутникові системи зафіксували п’ять теплових аномалій у східній частині нафтопереробного комплексу Джизан потужністю близько 400 тис. барелів на добу.

Через Баб-ель-Мандеб протягом доби до 25 липня пройшло 31 судно: 17 у вхідному і 14 у вихідному напрямку. Попередньої доби було 39 суден: 20 і 19 відповідно. Добова кількість проходів зменшилася на 8 суден, або приблизно на 20,5%. Одноденне зниження, однак, ще не доводить сталого скорочення судноплавства.

Фрахт VLGC перевищив $100 тис. на добу

Погіршення безпеки вже позначилося на вартості спеціалізованого флоту. Середній еквівалент тайм-чартерної ставки Dorian LPG у січні–березні становив $63 615 на добу, що було на 80% більше, ніж роком раніше. У червні ставка перевищила $68 тис., а в липні — $100 тис. на добу.

Рівень $100 тис. був на $36 385, або приблизно на 57,2%, вищим за середній показник січня–березня і щонайменше на $32 тис., або на 47,1%, перевищував червневий рівень у $68 тис.

Американський ресурс подешевшав, але доставка — ні

24 липня пропан Mont Belvieu коштував $0,75 за галон, що було на 2,38% менше, ніж попереднього дня. Розрахунково попередня ціна становила близько $0,768 за галон. Водночас показник залишався на 4,65% вищим, ніж місяць тому, і на 4,72% — ніж роком раніше.

Індикативна ціна бутану Mont Belvieu 24 липня становила $493,1 за тонну проти $515 днем раніше. Денне зниження дорівнювало $21,9 за тонну, або близько 4,25%.

Протягом тижня показник змінювався так: 20 липня — $468,3, 21 липня — $481,5, 22 липня — $498, 23 липня — $515, 24 липня — $493,1 за тонну. Попри денну корекцію, котирування залишалося на $24,8 за тонну, або приблизно на 5,3%, вищим за рівень 20 липня.

Водночас ці дані походять із вторинного профільного джерела, тому їх слід розглядати як індикативні, а не як остаточний біржовий бенчмарк.

Гонконг знизив ціни автогазу на всіх 12 станціях

Влада Гонконгу встановила граничні ціни автомобільного LPG на серпень 2026 року в діапазоні від 3,65 до 4,59 HK$/л. На всіх 12 спеціалізованих автогазових станціях ціна зменшилася на однакові 0,91 HK$/л.

На найдешевшій станції вона знизилася з 4,56 до 3,65 HK$/л, або приблизно на 20%. На найдорожчій — із 5,50 до 4,59 HK$/л, або на 16,5%.

Гонконзька формула враховує міжнародну ціну LPG за попередній місяць та операційну складову, яку переглядають двічі на рік — 1 лютого та 1 червня.

США посилюють роль головного альтернативного постачальника

Американський експорт LPG у квітні досяг рекордних 3,3 млн барелів на добу, а частка США у світовій торгівлі оцінювалася приблизно у 50%.

24 липня в Корпус-Крісті, штат Техас, стартувала реалізація нового залізнично-автомобільного термінала All LPGas для експорту пропану. Заявлений обсяг інвестицій становить $50 млн. Проєкт розвивають у партнерстві з Phillips 66 та Grupo SIMSA / All Energy, а головним напрямком експорту визначено Мексику. Термінал буде підключений до мережі Canadian Pacific Kansas City.

Бангладеш тим часом запросив 10 американських компаній подати заяви про зацікавленість у довгостроковому постачанні LPG. Обсяги, формулу ціни та строки можливих контрактів не розкрито.

Інші сигнали ринку

Індонезія зберегла ставку імпортного мита на визначені категорії LPG на рівні 0% до 31 грудня 2026 року. Рішення закріплено постановою № 50/2026, що набрала чинності 21 червня 2026 року, і стосується кодів 9845.10.00 та 9845.20.00.

У Північно-Східній Азії розрахунковий грошовий результат роботи нафтових парових крекінгів погіршився з мінус $219 за тонну за тиждень до 2 липня до мінус $303 за тонну за тиждень до 9 липня. Збитковість поглибилася на $84 за тонну, або приблизно на 38,4%, що обмежує готовність нафтохімічних компаній купувати дорожчу сировину.

Франція дозволила у висотних будівлях кондиціонери з холодоагентами класу A3, зокрема пропаном R290, за максимальної заправки менш як 300 грамів. Відмова ЄС від фторованих холодоагентів для нових автономних і спліт-систем має завершитися до 2035 року.

В Україні на 24 липня була призначена біржова сесія зі скрапленого газу за участю GT Logistics. Торги мали тривати з 11:00 до 13:00, ціновий крок становив 10 грн, а гарантійний внесок — 5% вартості заявки. Дані про реалізований обсяг і середньозважену ціну у відкритому доступі відсутні.

Ціна LPG дедалі більше залежить від доставки

Останні події тижня показали, що світовий ринок фактично отримав дві ціни. Перша — вартість пропану або бутану в точці виробництва. Друга — повна ціна доставленого вантажу з урахуванням фрахту, воєнного страхування, простою, подовження маршруту та дефіциту спеціалізованого флоту.

Поки пропан у США подешевшав до $0,75 за галон, бутан — на 4,25% за добу, а автогаз у Гонконзі — на 0,91 HK$/л, через Ормуз не пройшов жоден танкер, а фрахт VLGC перевищив $100 тис. на добу.

Тому зниження окремих котирувань ще не означає формування стійкого низхідного тренду. За збереження блокування Ормузу головними індикаторами для LPG будуть кількість проходів газовозів, ставки воєнного страхування, доступність VLGC-флоту та швидкість переорієнтації покупців на американські поставки.

Джерел: Термінал

За матеріалами:

1. Reuters: атака на LPG-танкер Disha в іранських територіальних водах
2. Windward Daily Intelligence: рух суден через Ормузьку протоку, зупинення MT Lavine та ситуація у Баб-ель-Мандебській протоці
3. Reuters: удари в районі Джизана та Янбу і ризики для судноплавства у Червоному морі
4. Investor’s Business Daily: ставки фрахту Dorian LPG, роль Ормузької протоки та експорт LPG зі США
5. Trading Economics: ціна пропану Mont Belvieu 24 липня 2026 року
6. LPG in Nigeria: індикативні ціни бутану Mont Belvieu за 20–24 липня 2026 року
7. CME Group: котирування контрактів на нормальний бутан Mont Belvieu за індексом OPIS
8. Уряд Гонконгу: зниження граничних цін автомобільного LPG на серпень 2026 року
9. Департамент електромеханічних служб Гонконгу: ціни та формула ціноутворення на автомобільний LPG
10. OPIS: збитковість азійських парових крекінгів і попит на нафтохімічну сировину
11. MUC Consulting: нульове імпортне мито на окремі категорії LPG в Індонезії до кінця 2026 року
12. The Financial Express: переговори Бангладеш із десятьма американськими постачальниками LPG
13. United Corpus Christi Chamber of Commerce: проєкт експортного термінала All LPGas вартістю $50 млн
14. Cooling Post: дозвіл на використання кондиціонерів із пропаном R290 у висотних будівлях Франції
15. Українська енергетична біржа: торгова сесія зі скрапленого газу 24 липня 2026 року

Дефіцит переробних потужностей відокремив ціни дизпального від динаміки Brent

20 липня Reuters звернув увагу на дедалі більший розрив між ситуацією на ринку сирої нафти та готових нафтопродуктів. Brent відступила від воєнного максимуму близько $118 за барель до рівнів поблизу $85, однак дизельне пальне не отримало аналогічного цінового полегшення.

За даними International Energy Agency, які наводить Reuters, у другому кварталі 2026 року глобальна переробка становила близько 78 млн барелів на добу. Це приблизно на 5 млн барелів на добу менше, ніж роком раніше. Причинами стали перебої в роботі НПЗ на Близькому Сході, скорочення переробки в росії після українських ударів, а також зниження завантаження заводів у Китаї та інших країнах Азії через обмежену доступність сировини.

Ситуація особливо гостро проявилася в сегменті середніх дистилятів. Європейська маржа дизельного пального, тобто різниця між вартістю готового продукту та нафтовою сировиною, сягнула приблизно $65 за барель. Маржа нафтопереробки у Північно-Західній Європі піднялася до сезонних рекордів поблизу $30 за барель.

Європейський ринок входить у період низьких запасів і високої маржі

Висока маржа є сигналом того, що покупці конкурують за обмежений обсяг готового пального. Цей чинник посилюється ситуацією із запасами. Раніше «Термінал» повідомляв, що запаси газойлю в регіоні ARA опустилися до мінімуму майже за чотири роки, тоді як імпортні потоки до головного нафтопродуктового хаба Європи скоротилися.

Додатковим обмеженням стає зменшення можливостей США компенсувати нестачу пального в інших регіонах. За наведеними Reuters даними, сукупний американський експорт сирої нафти й нафтопродуктів минулого тижня скоротився до 10,7 млн барелів на добу після рекордних 14,2 млн барелів на добу у квітні. Американські НПЗ одночасно мають задовольняти високий сезонний внутрішній попит.

Таким чином, падіння ціни на нафту саме по собі вже не гарантує пропорційного здешевлення дизпального. На українському ринку цей механізм уже проявлявся через швидке зростання закупівельної вартості: «Термінал» раніше фіксував, що гуртова ціна дизпального перевищила середню роздрібну, а ціновий буфер АЗС різко скоротився.

Джерела: Reuters.

Кількість танкерів, що проходять через Ормузьку протоку, скоротилася до найнижчого рівня з 25 травня, а 12 липня водний шлях перетнули лише шість суден. Європейські запаси авіапального на початку червня становили 38 млн барелів, що покривало менш ніж 30 днів попиту. Посилення ризиків для морського постачання створює додатковий тиск на європейський баланс середніх дистилятів, до яких належать авіапальне й дизельне пальне.

Танкери скорочують проходження через протоку

13 липня доступні системи відстеження зафіксували падіння танкерного трафіку через Ормузьку протоку до двомісячного мінімуму. Судновласники стали обережнішими після поновлення ударів між США та Іраном і атак на цивільні судна. Частина танкерів вимикає транспондери автоматичної ідентифікаційної системи, тому фактичний рух може бути більшим, ніж показує відкрита статистика.

У неділю протоку перетнули лише шість суден — найменше за п’ять тижнів. Серед них був танкер із приблизно 500 тис. барелів кувейтських нафтопродуктів. Комерційний рух зберігається, але здійснюється на зниженому рівні, а частина вантажів перевантажується з судна на судно за межами протоки.

Європа компенсує нестачу рекордним імпортом

Європейські запаси авіапального на початку червня становили 38 млн барелів проти 99 млн барелів у США. За розрахунками Reuters, цього вистачало менш ніж на 30 днів європейського попиту. Energy Aspects очікувала дефіцит авіапального в Європі майже на 600 тис. барелів на добу в третьому кварталі, тоді як для США прогнозувався надлишок у 116 тис. барелів на добу, а для Азійсько-Тихоокеанського регіону — 425 тис. барелів на добу.

У червні Європа імпортувала 673 тис. барелів авіапального на добу — найбільше з жовтня 2025 року. Постачання надходило зі США, Нігерії, Канади, Індії, Кувейту та Південної Кореї. До початку війни на Близькому Сході приблизно половина європейського імпорту цього пального припадала на регіон Перської затоки.

Італійські НПЗ у перші чотири місяці року збільшили випуск авіапального на 10%. Імпорт країни скоротився на 6%, а внутрішнє виробництво у березні та квітні забезпечувало майже 70% попиту. Компанія Eni додатково імпортувала напівфабрикати для нарощування переробки.

Чому дефіцит авіапального важливий для дизельного ринку

Авіапальне та дизельне пальне належать до середніх дистилятів і залежать від наявності придатної сировини та потужностей вторинної переробки. Скорочення роботи азійських НПЗ навесні 2026 року одночасно обмежувало виробництво обох продуктів: сукупні втрати випуску дизпального й авіапального у квітні оцінювалися на рівні до 2 млн барелів на добу.

Поточні дані не дають підстав стверджувати, що європейський випуск дизпального вже скоротився через збільшення виробництва авіапального. Однак запаси менш ніж на місяць і залежність від імпорту свідчать про обмежений резерв усієї системи середніх дистилятів. Нове тривале блокування Ормузької протоки посилить конкуренцію за американські, індійські та інші альтернативні вантажі. Ця залежність від нових маршрутів сформувалася, зокрема, на тлі відмови ЄС від російських енергоносіїв.

Більше матеріалів про стан пропозиції та ціноутворення зібрано в тематичній рубриці «Дизельне паливо» та розділі «Нафта».

Джерела: Reuters: рух танкерів через Ормузьку протоку, Reuters: запаси авіапального в Європі, Reuters: вплив скорочення переробки на дизпальне й авіапальне.

9 липня Reuters повідомив із посиланням на Copernicus Climate Change Service, що Західна Європа пережила найтепліший червень за всю історію спостережень. Середня температура регіону в червні становила 20,74°C, що більш ніж на 3°C вище за середній показник 1991–2020 років. Copernicus також зафіксував другий найтепліший червень у світі та рекордно високі червневі температури поверхні моря.

Reuters прямо зазначив, що екстремальна спека наприкінці місяця порушувала електропостачання і закривала школи. За даними національних органів, під час червневої хвилі спеки у Франції, Бельгії, Іспанії та Нідерландах було зафіксовано понад 4 700 надлишкових смертей.

Що це означає для ринку

Для ринку електроенергії цей факт важливий не як кліматична довідка, а як підтвердження повторюваного погодного режиму, який впливає на попит, доступність генерації та мережеву інфраструктуру. Якщо спека повторюється кілька разів за сезон, підвищується значення погодинного прогнозу, внутрішньодобового коригування та резервів гнучкості.

Головний ризик — систематичне недооцінювання спеки як фактора короткострокового ціноутворення. Для торгівлі це означає ризик небалансів, особливо в години, коли споживання на охолодження залишається високим, а сонячна генерація вже знижується.

«Червень 2026 року показав, наскільки глибоко змінюється клімат. Результат — дедалі інтенсивніші хвилі спеки, постійно теплий океан і зростання ризиків для людей, екосистем та інфраструктури в Європі й за її межами», — заявила Саманта Берджесс, стратегічна керівниця Європейського центру середньострокових прогнозів погоди.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Матеріал Reuters також навів оцінку, що один день спеки понад 30°C коштує економіці Німеччини €430 млн через втрати продуктивності. Для ринку електроенергії це важливо як сигнал, що спека стала не лише погодним, а й інфраструктурним фактором, який може впливати на попит, мережеві ризики та системну надійність.

Що це означає для ринку

Для короткострокової торгівлі це означає, що погодний ризик не обмежується зростанням попиту на кондиціонування. Екстремальна температура може впливати на електропостачання, транспорт, роботу підприємств і фактичний профіль споживання. У таких умовах зростає значення повідомлень системних операторів і внутрішньодобового коригування.

Ризики

Ключовий ризик — недооцінка інфраструктурного впливу спеки. Навіть якщо ціновий сигнал РДН виглядає контрольованим, пошкодження або обмеження в суміжній інфраструктурі можуть змінювати фактичний попит, доступність перетинів і ризик небалансів.

«Ми були недостатньо добрими в адаптації», — заявив Reuters заступник міністра клімату Польщі Кшиштоф Болеста.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Європейський ринок нафтопродуктів почав отримувати неочікувану підтримку для бензину через різке подорожчання авіаційного пального та скорочення кількості рейсів після початку війни між США та Іраном 28 лютого 2026 року. Реактивне пальне в Північно-Західній Європі подорожчало приблизно на 90% від середнього рівня останніх п’яти років, тоді як бензин — лише на 20%. У результаті авіаперельоти стають дорожчими й менш доступними, а частина споживачів може переорієнтовуватися на автомобільні подорожі. Це формує додатковий попит на бензин у Європі напередодні літнього сезону.

Ринок бензину Європи отримує підтримку через кризу авіапального та обмеження польотів

Після початку американсько-іранської війни світовий ринок нафтопродуктів увійшов у фазу різкої перебудови цінових балансів. Найсильніше це вдарило по сегменту авіаційного пального, який для Європи є критично залежним від імпорту з Близького Сходу.

• Європа забезпечує близько 50% імпорту авіапального за рахунок постачання з регіону Близькосхідної затоки.
• За даними Kpler, саме цей напрямок став ключовою точкою напруження після початку конфлікту.
• Ціни на партії реактивного пального з постачанням до Північно-Західної Європи після 28 лютого в середньому становили 1557 дол./т.
• Це приблизно на 90% вище середнього показника за аналогічний період останніх п’яти років.
• Водночас бензин на базисі FOB Amsterdam-Rotterdam-Antwerp у середньому коштував 967,75 дол./т.
• Зростання цін на бензин виявилося значно слабшим — близько 20% до середнього п’ятирічного рівня.

Саме цей дисбаланс між авіаційним пальним і бензином починає змінювати поведінку споживачів. Якщо ще кілька років тому реактивне пальне торгувалося майже на одному рівні з бензином, то тепер премія авіапального до бензинових котирувань досягла приблизно 61%.

Для ринку це дуже важливий сигнал. Європа не відчуває дефіциту бензину, оскільки структурно має профіцит цього продукту. Тобто на ринку достатньо бензину, але авіаційний сегмент опинився в умовах значно жорсткішого дефіциту.

Скорочення рейсів починає впливати на структуру попиту

Проблема вже не обмежується лише ціною авіаквитків. Учасники ринку зазначають, що дедалі важливішим чинником стає скорочення короткомагістральних рейсів у Європі.

«Якщо короткі рейси й далі скасовуватимуться, люди, найімовірніше, їздитимуть до місць відпочинку автомобілями» — аналітик у коментарі Argus.

Це означає, що частина літнього туристичного попиту починає перетікати з авіації до автомобільного транспорту. Для ринку бензину це фактично створює додатковий сезонний драйвер споживання.

Додатково ситуацію підтримує і податкова політика окремих країн Європи.

• Німецькі споживачі відкладають закупівлі пального до травня, щоб скористатися тимчасовим звільненням від енергетичного податку.
• Швеція та Польща також скорочують паливні мита.
• Великі ринки — зокрема Велика Британія та Франція — поки що аналогічних рішень не ухвалили.

Фактично частина європейських урядів уже намагається пом’якшити удар по споживачах через податкові механізми. Це ще один чинник, який підтримує бензиновий сегмент.

«Погода стає кращою, і люди дедалі менше подорожуватимуть літаками» — трейдер ринку бензину в коментарі Argus.

Європа виглядає стійкіше за Азію

На відміну від Європи, азійсько-тихоокеанський регіон переживає значно сильніше падіння попиту. Причина — більша залежність від постачання нафти й нафтопродуктів із Близькосхідної затоки.

• Ключовим фактором ризику залишається фактичне блокування Іраном Ормузької протоки.
• Саме через Ормузьку протоку проходить значна частина світового експорту нафти й нафтопродуктів.
• Для азійських імпортерів це створює прямі ризики фізичного дефіциту й логістичних перебоїв.

Європейський ринок наразі виглядає більш збалансованим саме через структурний профіцит бензину. Це дозволяє уникати гострого дефіциту навіть попри різке подорожчання енергоносіїв.

Ринок сигналізує про дефіцит швидкого ресурсу

Дуже показовою стала зміна структури ф’ючерсного ринку бензину.

• У нормальних умовах бензиновий ринок у Європі часто перебуває у стані contango — ситуації, коли майбутні контракти дорожчі за поточні.
• Такий стан зазвичай відображає комфортний баланс постачання й очікування стабільного ринку.
• Але нинішній конфлікт перевів ринок у стан backwardation.
• Backwardation означає, що поточні партії товару коштують дорожче за майбутні контракти, тобто ринок готовий переплачувати за негайне постачання.

Це один із найважливіших індикаторів того, що ринок починає відчувати напруження в короткостроковому балансі.

Ситуацію підтверджує і фізична торгівля:

• За тиждень було укладено щонайменше 16 угод щодо еталонних бензинових барж non-oxy.
• Також було зафіксовано торгівлю щонайменше 60 oxy-баржами.

Водночас ринок авіапального демонструє зовсім іншу картину.

• Ліквідність у сегменті jet fuel залишається низькою.
• Фізична торгівля спотовими партіями помітно сповільнилася.
• Спред між заявками на купівлю та продаж у паперовому ринку сягає близько 10 дол./т.
• У нормальних умовах цей показник становить лише 0,25–1 дол./т.

Такий широкий спред означає, що продавці й покупці не можуть погодити прийнятний рівень ціни через надзвичайно високу волатильність і ризики.

Що це означає для ринку нафти й нафтопродуктів

• Європейський бензиновий ринок входить у літній сезон із додатковим фактором підтримки попиту.
• Подорожчання авіапального та скорочення рейсів стимулюють автомобільні подорожі.
• Паливні податкові пільги в окремих країнах ЄС додатково підтримують споживання бензину.
• Попри профіцит бензину, ринок уже демонструє ознаки напруження через перехід у backwardation.
• Головним ризиком залишається логістика постачання з Близького Сходу та ситуація навколо Ормузької протоки.
• Ринок авіапального залишається значно вразливішим за бензиновий сегмент через високу залежність Європи від імпорту.

Фактично європейський ринок нафтопродуктів починає жити в новій моделі, де критичним чинником стає не лише ціна нафти, а й доступність фізичного ресурсу, стійкість логістики та здатність ринку швидко переорієнтовувати потоки постачання.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Argus Media