Європейська Комісія розглядає можливість перекласифікації санкцій проти Росії як торгових заходів, щоб уникнути вето Угорщини та зберегти тиск на Москву.

Особливу увагу приділено обмеженням на нафту, які залишаються ключовим інструментом у боротьбі з російською агресією.

Європейський Союз активно розвиває водневу енергетику, впроваджуючи стратегії та підтримуючи проєкти, проте для досягнення амбітних цілей необхідні додаткові зусилля. До 2030 року ЄС планує виробляти 10 мільйонів тонн відновлюваного водню та імпортувати ще 10 мільйонів тонн. Однак реалізація цих планів потребує покращення фінансових механізмів, розвитку інфраструктури та узгодження національних цілей із загальноєвропейськими. Водночас невизначеність щодо підтримки та складність регуляторних процедур уповільнюють розвиток галузі.

На рівні політики Європейський Союз запустив масштабні стратегії та механізми підтримки водневої галузі, проте для повноцінного впровадження необхідні додаткові кроки. Європейська воднева стратегія та ініціатива RePowerEU встановили цілі щодо виробництва 10 мільйонів тонн відновлюваного водню та імпорту ще 10 мільйонів тонн до 2030 року. Регуляторна рамка включає цілі та визначення, пов’язані з відновлюваним воднем, зокрема Делегований акт щодо методології для відновлюваного палива небіологічного походження (RFNBO). Суворі умови щодо часової та географічної кореляції можуть призвести до необхідності додаткових потужностей для зберігання та, як наслідок, до збільшення витрат на розвиток.

Для досягнення цих цілей необхідні надійні фінансові інструменти для підтримки розробників проєктів та учасників галузі, прискорення розвитку транспортної та розподільної інфраструктури, а також нарощування необхідних компетенцій.

ЄС структурував широкий спектр субсидій, стимулів та фінансових інструментів. Однак процес затвердження для отримання цих коштів є тривалим (від 12 до 24 місяців) і складним, що уповільнює реалізацію проєктів і ставить під загрозу досягнення цілей ЄС.

Станом на грудень 2024 року 60% європейських амбіцій щодо виробництва відновлюваного водню покриваються національними цілями. Країни-члени ЄС мають узгодити свої політичні цілі та зробити їх відповідним із загальноєвропейськими, зокрема щодо темпів нарощування виробництва до 2030 року.

Складність європейських та національних механізмів фінансування вимагає покращення доступності та прозорості чинних інструментів. Довгострокова видимість для інвесторів також має вирішальне значення, зокрема шляхом забезпечення стабільності схем підтримки.

Попри те, що воднева галузь ЄС розвивається, вона ще не має ланцюга постачання, здатного задовольнити її амбітні цілі. Технологічні рішення вже доступні, а промислове масштабування триває: до 1,2 ГВт додаткових потужностей з виробництва електролізерів почнуть роботу до кінця 2025 року. Виробникам необхідна підтримка для подолання «долини смерті», пов’язаної з потенційними затримками у розвитку ринку.

Метою Європейського водневого індексу є аналіз стану водневої галузі в Європі. Він пропонує комплексну рамку для оцінки зрілості європейської водневої промисловості та визначає пріоритетні дії для впровадження у 2025 році. Аналіз зосереджується на низьковуглецевому водні, хоча кількісні дослідження стосуються відновлюваного водню. Відновлюваний водень визначається Європейською комісією у Делегованому акті щодо методології для відновлюваного палива небіологічного походження (RFNBO). Цей аналіз охоплює 1) політичні рамки та схеми стимулювання, 2) промисловий розвиток та 3) перспективи попиту та інвестицій.

Для досягнення цілей RePowerEU до 2030 року в Європі необхідно встановити щонайменше 100 ГВт потужностей електролізерів, що еквівалентно щорічному темпу зростання (CAGR) нових потужностей на рівні 150% між 2025 і 2030 роками, що значно перевищує CAGR у 45% у період з 2020 по 2024 рік.

Розробники проєктів та інвестори залишаються обережними щодо галузі. 98% зі 142 ГВт проєктів перебувають на стадії концепції або дослідження можливості, що вимагає швидкої операціоналізації та фінансування для переходу до остаточного інвестиційного рішення.

Ефективна реалізація водневих проєктів вимагає сильної впевненості в довгострокових перспективах попиту та покращеної координації між технологічними постачальниками, енергетичними компаніями, операторами та кінцевими споживачами для подолання викликів транспортування та складності масштабного промислового розвитку. Укладання довгострокових контрактів на постачання може бути прикладом такого типу співпраці між учасниками верхнього та нижнього ланцюгів.

Необхідно надавати чіткі та послідовні сигнали учасникам ринку, щоб зменшити непередбачуваність програм субсидування та знизити ризик переривчастої підтримки цього ринку, який ще розвивається.

Воднева галузь ЄС демонструє перспективні розробки, проте для досягнення амбітних цілей, особливо з урахуванням невизначеності енергетичного ринку, потрібні значні зусилля. Покращена співпраця, чіткі регуляторні рамки та стабільні механізми підтримки є необхідними для прискорення прогресу та забезпечення довгострокової життєздатності галузі.

Цікаві цифри від ENI:

• Загальний обсяг виробництва біопалива (тис. барелів/день): 3,126 (2023)
• Виробництво біобензину (тис. барелів/день): 1,963 (2023)
• Виробництво біодизелю (тис. барелів/день): 1,145 (2023)
• Виробництво біобензину за країнами: США – 43,6%, Бразилія – 23,7%, решта світу – 11,6%
• Споживання нафти у світі у 2023 році: 100 млн барелів/день, тобто біопаливо замінює 3,126% нафти.

Джерело: НТЦ Псіхєя

За матеріалами: European Nidrogen Index 2025, Januarius 2025

Європейська комісія виділила Молдові 60 мільйонів євро на подолання кризи, яка виникла у країні у зв’язку з дефіцитом газу та складними переговорами з «Газпромом».

Про це написав у Twitter брюссельський кореспондент «Радіо Свобода» Рікард Джозвяк, повідомляє «Європейська правда».

«Європейська комісія сьогодні виділила Молдові 60 мільйонів євро, щоб допомогти їй подолати нинішню енергетичну кризу», — йдеться у повідомленні.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн на зустрічі з прем’єр-міністром Молдови Наталією Гаврилицею у Брюсселі підтвердила виділення коштів.

«Хочу ще раз заявити про нашу повну підтримку Молдови. Засідання Ради асоціації ЄС-Молдова, яке пройде завтра, ще більше зміцнить нашу співпрацю. У цьому контексті Єврокомісія виділяє 60 млн євро, щоб допомогти Молдові впоратися із нинішньою енергетичною кризою», — написала фон дер Ляйєн у Twitter.

Раніше в ЄС заявили, що підтримує Молдову, надаючи всю доступну технічну та фінансову підтримку, щоб допомогти впоратись з теперішньою кризою та визначити альтернативи, аби диверсифікувати  енергетичні поставки.

«Термінал» писав, Молдова оголосила третій тендер для пробної закупівлі 1,5 мільйона кубометрів газу, щоб підтримувати тиск в газотранспортній системі і проаналізувати можливість постачання газу до кордону Республіки, повідомила компанія Energocom.

Європейська комісія планує в жовтні провести першу емісію «зелених» облігацій, обсяг яких в цілому досягне EUR250 млрд.

Про це передає Green Deal.

«Намір ЄС випустити» зелені «облігації в розмірі EUR250 млрд до кінця 2026 року зробить нас найбільшим емітентом» зелених «облігацій в світі. Це також висловлює нашу прихильність стійкості і ставить стійке фінансування на чільне місце зусиль ЄС з відновлення (від наслідків пандемії COVID- 19 — ІФ) «, — заявив комісар ЄС з питань бюджету Йоханнес Хан, слова якого наводяться в офіційному прес-релізі.

Згідно з повідомленням, у вівторок в Брюсселі схвалили механізм функціонування «зелених» облігацій. Він повинен гарантувати, що залучені кошти будуть спрямовані на «зелені» проекти, і Єврокомісія звітуватиме про їх вплив на навколишнє середовище.

Як повідомлялося, в липні Єврокомісія презентувала стратегію сталого фінансування для боротьби зі зміною клімату, Європейський стандарт «зелених» облігацій, а також прийняла делегований регламент щодо розкриття фінансовими і нефінансовими компаніями інформації про ступінь стійкості їх діяльності.

«Термінал» писав, Міністр енергетики Герман Галущенко зустрівся з представниками асоціацій, що об’єднують інвесторів та виробників «зеленої» електроенергії.

Європейська комісія заявляє про свою готовність провести консультації через подальшу реалізацію проекту «Північний потік-2», який загрожує безпеці України.

Про це агентству «Інтерфакс-Україна» повідомили 31 серпня в Європейській комісії.

«Ми направили нашим українським колегам відповідь, в якому висловили готовність обговорювати і продовжувати постійний діалог з питань, пов’язаних з енергетикою. Ми знаходимося в постійному контакті з українською владою з багатьох питань, в тому числі, з питань енергетики та з нетерпінням чекаємо можливості обговорити з нашими українськими колегами, як найкраще виконати їх прохання щодо консультації », – повідомили в ЄК агентству.

При цьому в Єврокомісії наголосили, що ЄС «як і раніше надає великого значення енергетичної безпеки України», повідомляє видання.

«Ми як і раніше готові обговорити будь-які хвилюють Україну питання», – запевнили в Брюсселі.

Нагадаємо, що 22 липня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив, що Київ направив ноту Єврокомісії та Німеччини із запитом провести консультації по «Північному потоку-2» після офіційного оголошення про угоду між Німеччиною і США.

Відповідно до домовленостей між Берліном і Вашингтоном, в разі функціонування нового трубопроводу «Північний потік-2» ФРН зобов’язується вживати заходів, якщо РФ буде використовувати поставки енергоносіїв для чинення тиску на інші країни.

Читайте в «Терміналі», вищий земельний суд Дюссельдорфа відхилив скаргу Nord Stream 2 AG — оператора «Північного потоку-2″- на рішення німецького регулятора не виводити проект з-під дії газової директиви Євросоюзу.

Європейська комісія рекомендувала російському ПАТ «Газпром» укласти довгостроковий транзитний контракт із новим оператором української газотранспортної системи.

Про це повідомила пресслужба НАК » Нафтогаз України» Facebook.

«Єврокомісія рекомендувала Газпрому заключити довгостроковий контракт на значний обсяг за європейськими правилами і з новим українським оператором ГТС, бо це відповідає комерційним інтересам усіх сторін та забезпечує енергетичну безпеку Європи. Це правда», — написали у Нафтогазі.

НАК наголошує, що російські державні ЗМІ натомість вдаються до фейків.

«Спроби російських державних ЗМІ переконати когось у тому, що ЄС підтримує прагнення Росії отримати контракт за допомогою політичного тиску — неправда… Будьте обережні, перевіряйте інформацію і її джерела. Такого в найближчі місяці буде багато», — зазначили у Нафтогазі.

Українська компанія також додала, що Єврокомісія не підтримує прагнення Газпрому за допомогою політичного шантажу уникнути виконання законного арбітражного рішення в Стокгольмі.

«Термінал» писав, транзитний контракт з Газпромом може бути підписаний за умов повного виконання Україною європейських правил з відділення оператора ГТС. Про це під час п’ятого Українського газового форуму сказав міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель.