Побоювання щодо можливої рецесії в єврозоні є «реальними й обґрунтованими», заявив керівник Банку Греції та член Ради керівників Європейського центрального банку Янніс Стурнарас. Ключовим ризиком він назвав нове порушення з боку пропозиції через конфлікт на Близькому Сході, яке вже впливає на ціни енергоносіїв, невизначеність, інфляцію та економічне зростання.

Головний сигнал для ринку

• 3 травня 2026 року Янніс Стурнарас заявив, що ризик рецесії в єврозоні не є гіпотетичним.
• Причина — конфлікт на Близькому Сході, який створює новий негативний шок для пропозиції.
• Для нафтового й паливного ринку це означає: політична нестабільність у регіоні може швидко перейти у ціновий тиск на енергоносії.

Побоювання щодо можливості рецесії в єврозоні є реальними й обґрунтованими з огляду на нове негативне порушення з боку пропозиції, спричинене конфліктом на Близькому Сході. — Янніс Стурнарас, керівник Банку Греції та член Ради керівників ЄЦБ

Ризики

• Зростання цін на енергоносії прямо впливає на інфляцію та темпи економічного зростання в єврозоні.
• Єврозона має високу енергетичну залежність, тому зміни на ринку енергоносіїв швидко передаються економіці.
• Для споживачів пального ризик полягає в тому, що подорожчання енергоносіїв може посилити тиск на транспортні витрати, логістику та кінцеві ціни.

Чим ситуація відрізняється від 2022 року

• Стурнарас наголосив: нинішнє зростання інфляції відбувається в слабшому економічному середовищі.
• Серед обмежень він назвав слабше зростання, жорсткіші фінансові умови та менший фіскальний простір.
• Це робить економіки єврозони вразливішими, бо можливостей для швидкої підтримки стає менше.

Інфляція

• Поки що, за словами Стурнараса, суттєвого вторинного впливу вищих цін на енергоносії на інфляцію не було.
• Водночас пошкодження енергетичної інфраструктури може створити інфляційний тиск у середньостроковій перспективі.
• Невизначеність може вдарити по інвестиціях і зростанню.

Можлива реакція ЄЦБ

• Якщо шок буде тимчасовим і без значних вторинних ефектів, коригування монетарної політики не знадобиться.
• Якщо перевищення цілі ЄЦБ буде великим, але тимчасовим, може знадобитися помірне коригування.
• Якщо інфляція суттєво й надовго відхилиться від цілі, відповідь має бути рішучою.

Висновок

• Ринок нафти й нафтопродуктів знову стає одним із головних каналів економічного ризику для Європи.
• Конфлікт на Близькому Сході важливий для ЄЦБ не лише як геополітична подія, а як фактор, що може вплинути на ціни енергоносіїв, інфляцію, інвестиції та зростання.
• Для споживачів пального головний ризик — не лише сама ціна енергоносіїв, а й те, що вона зростає в умовах слабшої економіки та обмеженішої політики підтримки.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Ескалація війни на Близькому Сході вже підштовхнула ціни на нафту більш ніж на 10%. У Європейському центральному банку (ЄЦБ) попереджають: якщо конфлікт затягнеться і призведе до стійкого скорочення «постачання» енергоносіїв із регіону, інфляція в єврозоні може суттєво зрости, а економічне зростання — сповільнитися. Водночас наразі показник інфляції залишається нижчим за цільовий рівень у 2%.

Енергетичний шок як каталізатор інфляції

Головний економіст в інтерв’ю, опублікованому 3 березня, окреслив ризики для економіки єврозони на тлі війни США та Ізраїлю проти Ірану.

• У понеділок конфлікт розширився: Ізраїль атакував Ліван, Іран продовжив удари по країнах Перської затоки.
• Ринок відреагував миттєво — ціни на нафту зросли більш ніж на 10%.
• Війна не демонструє ознак швидкого завершення.

«Зростання цін на енергоносії чинить підвищувальний тиск на інфляцію, особливо в короткостроковій перспективі, і такий конфлікт є негативним для економічної активності», — заявив Філіп Лейн в інтерв’ю Financial Times.

За його словами, масштаб впливу залежатиме від двох факторів:

• широти конфлікту — чи буде він локалізований, чи охопить ключові енергетичні маршрути;
• тривалості протистояння — короткий сплеск чи довготривале порушення «постачання».

Що показують моделювання ЄЦБ

Раніше проведений у ЄЦБ аналіз чутливості продемонстрував: у разі стійкого скорочення «постачання» енергоносіїв із регіону можливі:

• суттєвий стрибок енергетичної інфляції;
• різке падіння обсягів виробництва в єврозоні.

Окремий аналіз ЄЦБ, підготовлений у грудні, свідчить:

• постійний шок такого масштабу може підвищити інфляцію на 0,5 відсоткового пункту;
• та водночас знизити економічне зростання на 0,1 відсоткового пункту.

Для розуміння масштабу: нині інфляція в єврозоні становить 1,7%, що нижче за цільовий показник ЄЦБ у 2%. Це означає, що навіть певне прискорення інфляції може не спричинити негайної реакції регулятора.

Чому ЄЦБ може не поспішати з рішеннями

Монетарна політика діє з довгими лагами — тобто ефект від зміни ставок проявляється через кілька кварталів. Крім того, ЄЦБ традиційно:

• ігнорує короткострокову волатильність, спричинену енергоносіями;
• фокусується на середньострокових інфляційних очікуваннях;
• оцінює ризик так званих «других раундів» — коли подорожчання енергії переходить у ширше зростання цін через зарплати та витрати бізнесу.

Наразі довгострокові інфляційні очікування, за ринковими індикаторами, залишаються майже незмінними. Інвестори також очікують, що депозитна ставка ЄЦБ на рівні 2% не змінюватиметься протягом року.

Що це означає для енергетичного ринку Європи

Поточна ситуація демонструє класичний ланцюг реакцій:

• військова ескалація в регіоні Перської затоки;
• ризики для морських маршрутів і нафтової інфраструктури;
• миттєвий стрибок цін на нафту;
• прискорення інфляції через енергетичний компонент;
• тиск на споживання та промислове виробництво.

Якщо конфлікт триватиме, ключовим чинником стане не лише ціна на нафту, а й фізична безперервність «постачання». Саме дефіцит, а не лише ціновий сплеск, формує найглибші макроекономічні наслідки.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters

Економіка Єврозони у 2 кв. 2025 року зросла на 0,4% кв/кв, SAAR, що є значним уповільненням після 2,3% кв/кв, SAAR у 1 кв. Найбільший внесок у попередній період зробили Ірландія та Іспанія, однак у 2 кв. їхні результати змінилися, формуючи нові тенденції зростання та ризики.

Економічна карта Єврозони

Динаміка зростання у провідних економіках

• Німеччина: скорочення на 0,4% кв/кв, SAAR* після зростання на 1,2% у 1 кв., що створює тиск на промислову базу країни.
• Франція: прискорення до 1,2% у 2 кв. з 0,6% у 1 кв., підтримане стабільним внутрішнім попитом.
• Іспанія: лідер зростання серед великих економік — 3,0% у 2 кв. проти 2,5% у 1 кв., завдяки сильним послугам і виробництву.
• Ірландія: після стрімкого зростання на 33,0% у 1 кв. зафіксовано падіння на 3,9% у 2 кв., хоча річна динаміка залишається позитивною.

Торгівля та стратегічні угоди

Наприкінці липня ЄС і США уклали торговельну угоду після кількох місяців переговорів:

• Встановлення 15% тарифу на більшість експортних товарів ЄС до США (замість запланованих 30%).
• Зобов’язання ЄС щодо значних закупівель американської енергетичної та військової продукції та інвестицій у економіку США.
• Звільнення від тарифів літаків, окремих хімічних і сільськогосподарських товарів (приблизно €70 млрд експорту за схемою «нуль за нуль»).
• Автомобільний сектор підпадає під дію 15% тарифу, що тисне на експорт Німеччини.
• Тарифи на напої зберігаються, що впливає на французьких виробників.
• Мита на сталь та алюміній у США (50%) залишилися без змін.

Внутрішній попит та споживча активність

• Роздрібні продажі у червні зросли на 3,8% р/р (травень — 2,4%, квітень — 2,9%).
• Індекс економічних настроїв (ESI) у липні — 95,8 (червень — 94,2, травень — 95,0).

Промислове виробництво та інфляція

• Промвиробництво у травні: +3,6% р/р (квітень — +0,5%).
• У Німеччині — зростання на 1,2% р/р після падіння на 2,2% у квітні.
• Загальна інфляція стабільна — 2,0% р/р у липні (червень — 2,0%, травень — 1,9%), на рівні цільового показника ЄЦБ.
• Інфляція у сфері послуг знизилась до 3,1% у липні з 3,3% у червні, але зростання цін на продукти харчування та промислові товари без енергії це компенсувало.
• Базова інфляція: 2,5% (стабільна три місяці поспіль).

Монетарна політика

ЄЦБ залишив процентні ставки без змін у липні, аргументуючи стабілізацією цін та досягненням цільового рівня інфляції.

Ділова активність (PMI)

• Виробничий PMI у липні — 49,8 (червень — 49,5), найвищий показник за 3 роки.
• PMI у сфері послуг — 51,0 (червень — 50,5), зростання попри слабший експортний попит.

Прогнози

• Зростання економіки Єврозони у 2025 році прогнозується на рівні 1,2%, у 2026 році — також 1,2%.
• Позитивні фактори: зростання реальних зарплат, стабільна інфляція, фіскальні стимули та стабільність на ринку праці.
• Ризики: тиск на німецький автопром, збереження високих тарифів на сталь та алюміній, обмеження у харчовому експорті.

* SAAR — це скорочення від Seasonally Adjusted Annual Rate, що перекладається як сезонно скоригований річний темп. Це економічний показник, який:

• Усуває сезонні коливання (наприклад, зниження виробництва взимку чи збільшення продажів наприкінці року).
• Перераховує квартальний або місячний темп зростання в річний еквівалент, ніби цей темп зберігатиметься протягом року.

Джерело: Terminal
За матеріалами: OPEC