Министр энергетики и защиты окружающей среды Алексей Оржель подал на согласование Кабинета министров Украины решение об увольнении президента ГП «НАЭК «Энергоатом» Юрия Недашковского.

Об этом сообщил на своей странице в Facebook зампредседателя Атомпрофсоюза Алексей Лыч.

«Сегодня, 26.11.19 Министром Оржелем подано на согласование увольнение президента НАЭК «Энергоатом» Недашковского Ю.А. Только договорились на встрече с профильным замминистра Шубиным  о социальном партнерстве при обсуждении вопросов атомно-энергетического комплекса, пригласили на пленум 28.11.19», — написал Лыч.

Заседание КМУ запланировано на среду, 27 ноября.

Читайте еще в «Терминале», приватизація Енергоатома не планується — Оржель.

Визначення шляхів якомога більш повного використання беззаперечного потенціалу атомної енергетики у запобіганні глобальним кліматичним змінам та забезпеченні зростаючого світового попиту на безвуглецеву електроенергію обговорили учасники першої сесії Міжнародної конференції «Український Ядерний Форум-2019: Ядерна енергетика — стан та тенденції розвитку».

На початку першої сесії президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський окремо зазначив, що підписання Україною Паризької кліматичної угоди надало додатковий поштовх для переоцінки ролі ядерної енергетики, як низьковуглецевої технології виробництва електроенергії в національних енергоміксах, та її внеску в низьковуглецеву економіку країн.

З презентацією «Енергетика у 21 сторіччі: Перспективи розвитку атомної генерації на період до 2050 року» на Конференції виступив менеджер проектів з перспективного прогнозу розвитку атомної енергетики департаменту атомної енергетики МАГАТЕ Андрій Грицевський. Він підкреслив, що атомна генерація, за часткою якої в загальному енергобалансі Україна посідає третє місце у світі, є надзвичайно важливою для економіки нашої країни. «Більше 50% усієї електроенергії, яка виробляється в Україні стабільно припадає на вашу атомну енергетику і це при тому що встановлена потужність українських атомних енергоблоків є відносно невеликою. Наприклад у США, де загальна потужність діючих АЕС є набагато вищою ніж в Україна, на атомну енергетику припадає лише близько 20% усієї електроенергії, яка виробляється у цій країні», — уточнив представник МАГАТЕ. Тому, на його думку, українську атомну енергетику, з точки зору її значення для економіки країни, можна назвати унікальною.

азом із тим, він зазначив, що в умовах скорочення будівництва нових потужностей, яке спостерігається у світовій атомній енергетиці, дуже важливо чітко наголосити на тому, що зменшення частки атомної генерації в загальносвітовому енергобалансі призведе до значного збільшення викидів парникових газів. «Ми не рекламуємо атомну енергетику – ми пропонуємо зберегти час, якого нам так не вистачає для запобігання кліматичним змінам, адже спираючись на факти, можна стверджувати, що заміщення атомних енергоблоків відновлювальними джерелами електроенергії потребуватиме значного обсягу часу та величезних інвестицій. Саме тому необхідно докласти максимальних зусиль для того, щоб домогтись сприйняття громадськістю атомної енергетики, як низьковуглецевого джерела доступної електроенергії, яка допоможе у протистоянні з кліматичними змінами», — зазначив представник МАГАТЕ.

Він також повідомив, що за прогнозом МГАТЕ, навіть за песимістичного сценарію розвитку атомної енергетики до 2050 року у світі залишатимуться в експлуатації 356 атомних енергоблоків, загальною встановленою потужністю близько 380 ГВт. Для порівняння Андрій Грицевський навів дані МАГАТЕ, згідно з якими станом на кінець 2017 року у світі функціонувало 392 атомні енергоблоки з встановленою потужністю близько 400 ГВт. За оптимістичним прогнозом МАГАТЕ кількість атомних енергоблоків до 2050 року може сягнути 748, а їхня потужність подвоїтись у порівнянні з 2017 роком, досягнувши позначки у 800 ГВт. «Треба пам’ятати, що атомна енергетика у змозі забезпечувати не лише економічно ефективне виробництво електроенергії, але й бути джерелом тепла, використовуватись у різноманітних хімічних виробництвах», — зазначив Андрій Грицевський.

Він висловив переконання, що ядерна енергетика здатна відігравати ключову роль у світовому енергетичному міксі з низьким рівнем вуглецю. Підсумовуючи Андрій Грицевський навів  цитату з виступу генерального директора МАГАТЕ Юкіо Амано на Міжнародній конференції «Ядерна енергетика у 21 сторіччі»: «…Важко уявити, як світ відповість на виклик, який полягає у необхідності забезпечувати зростаючий попит на електроенергію та водночас пом’якшити вплив кліматичних змін, не використовуючи при цьому більше ядерної енергії».

Президент ДП «НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський повідомив, що позиція Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг, щодо можливої компенсації різниці між ринковою та регульованою цінами електроенергії для побутових споживачів (населення) за рахунок прибутку «Енергоатому» є безграмотною і безвідповідальною.

Про це він заявив, відповідаючи на запитання журналістів про готовність Енергоатома до введення нового ринку електроенергії 28 березня під час відвідування будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива в Чорнобильській зоні відчуження, повідомляє ExPro.

Зокрема, Недашковський нагадав, що НКРЕКП до запровадження нового ринку електроенергії згідно Закону «Про ринок електричної енергії» повинна була усунути перехресне субсидіювання.

«Вони його  не усунули. Тому виник дуже великий дисбаланс між реальною ціною, за якою споживає електроенергію населення і реальними затратами на її виробництво та доведення до населення. Питання щодо наявності цієї колосальної різниці зараз не знають як вирішити. НКРЕКП проаналізувало чотири варіанти та вказала як варіант джерела — надприбутки «Енергоатома», які ще невідомо звідки візьмуться і сказала: «давайте покладемо на «Енергоатом». Я вважаю, по-перше, це безграмотна, а по-друге, безвідповідальна позиція. Тому, що НКРЕКП не виконало своїх обов’язків за законом», — зазначив президент компанії.

Недашковський додав, що Міністерство енергетики та вугільної промисловості не підтримує даний варіант. «У Міненерго, я вважаю, якраз нормальна позиція. Вони розглянули всі варіанти, і не підтримують підхід, який запропонувала НКРЕКП. Але оскільки ці варіанти розглядалися на нараді, то було запропоновано «Енергоатому» розробити свої варіанти. Ми їх запропонували, і зараз вони опрацьовується», — уточнив він.

За даними компанії, для реалізації даного варіанту, необхідно збільшити тариф на відпуск електроенергії АЕС у 2,5 рази. «Вони вважають, що «Енергоатом» заробить на енергоринку більше 100 млрд грн прибутку і поділиться: 66 млрд грн на населення і 15 млрд грн на «зелену» генерацію. Це дитячий садок. Уявіть собі: заробити на енергоринку, який тоді буде тариф в «Енергоатома»? Хто тоді купить цю електроенергію, якщо в нас зараз товарна продукція близько 50 млрд. Це потрібно в 2,5 рази збільшити тариф», — заявив Недашковський.

За словами президента «Енергоатома», НКРЕКП зробили дуже некоректні розрахунки. «Це або підтасовка, або арифметичні помилки. Ми їм вказали, що розрахунки неправильні», — уточнив він.

Також Недашковський озвучив можливі варіанти вирішення даного питання, зокрема, компенсація вартості за рахунок тарифу оператора системи передачі – НЕК «Укренерго».

«В нас багато варіантів. Є варіант, який передбачений законом, коли все включається до тарифу «Укренерго». І тоді це нормально покладається до загального тарифу і розподіляється між усіма учасниками ринку пропорційно до їх товарної продукції. Є механізм, коли цю різницю компенсують всі учасники ринку, коли їм це включається до тарифу. А так просто заплатити цю спецпослугу, яка не є складовою виробництва електроенергії, ми не можемо. Нам навіть немає як віднести її по бухгалтерському обліку: це ж треба спочатку вийти на прибуток, виплатити податок на прибуток, віддати дивіденди. Тобто, заробити не 66 млрд чи 80, а в 10 разів більше. Тобто нам треба заробити 660 млрд грн, яких на ринку просто немає», — прокоментував голова компанії.

Президент НАЭК «Энергоатом» Юрий Недашковский не видит серьезных рисков с обеспечением АЭС Украины ядерным топливом из-за включения ГП «Восточный горно-обогатительный комбинат» (ВостГОК) в перечень компаний, против которых введены санкции правительства РФ.

«Мы сейчас изучаем этот вопрос вместе с «ТВЭЛ». Предварительно не видим рисков», — сказал он в комментарии агентству «Интерфакс-Украина».

Глава НАЭК обратил внимание, что введенные РФ санкции против украинских предприятий направлены на экспорт из Украины, тогда как импортируемая из России продукция не затронута.

В то же время, по его словам, «Энергоатом» может поменять схему работы с обогащением не в РФ закупаемого компанией у ВостГОКа уранового концентрата. В частности, НАЭК может его обогащать в другой, имеющей на это право стране, с последующей передачей на фабрикацию сборок Westinghouse.

«Такая возможность всегда есть. Раньше, когда мы объявляли международные тендеры, то выдвигали в них много опций — отдельно уран, отдельно услуги (по обогащению — ИФ), уран с услугами, и выбирали лучшее предложение. В принципе, лучше всего оказывалось комплексное предложение – уже готовый урановый обогащенный продукт», — пояснил он.

«Так что я не вижу здесь серьезных рисков. Нам нужно понять насколько эта ограничительная санкция является попыткой сделать нас уязвимее, хотя она не сделает нас уязвимее, поскольку мы перестроимся на другую схему работы. Может, ВостГОК просто попал под санкции как все экспортеры. Будем разбираться», — резюмировал Ю.Недашковский.

Национальная комиссия, осуществляющая регулирование в сферах энергетики и коммунальных услуг Украины (НКРЭКУ), обоснованно и логично отказалась согласовать предложение госпредприятия НАЭК «Энергоатом» об увеличении тарифа с 54 коп./кВт-ч до 71,5 коп/кВт-ч.

Об этом написала  на своей странице в Фейсбук глава регулятора Оксана Кривенко в ответ на критику главы компании Юрия Недашковского.

«Мы не понимаем, почему административные расходы госкомпании должны неожиданно вырасти на 40%? Почему прибыль предприятия должен увеличиться в 2,5 раза? Почему цена на топливную составляющую должна значительно превышать импортный паритет?» – написала О.Кривенко на своей странице.

По ее словам, уровень рентабельности компании за первое полугодие 2018 года составил 16%, хотя по действующему тарифу предусмотрено 10%. Глава НКРЭКУ отмечает, что атомщики использовали на повышение безопасности АЭС лишь 10% от заложенного в структуру тарифа, экономили на мероприятиях по ремонту, сопровождении и эксплуатации, комплексной программе повышения безопасности, оплате труда. Она добавила, что средняя зарплата в «Энергоатоме» составляет 18 тыс. грн и является самой высокой в отрасли.

В ответ на критику Ю.Недашковским формулы «Роттердам+» привязки тарифа на электроэнергию тепловой генерации к цене угля на международном рынке О.Кривенко напомнила, что для расчета тарифа атомной генерации действует аналогичная формула, и назвала требования главы «Энергоатома» формулой «Роттердам + 50%».

Глава НКРЭКУ пояснила, что большую часть сырья для изготовления топлива для АЭС закупают за рубежом по рыночной цене, где спотовая цена составляет $71, тогда как «Энергоатом» предлагает закладывать цену на 50% выше — $100-120. «Не думаю, что украинский потребитель должен финансировать коррупционную систему компаний- «прокладок», которая образовалась вокруг поставок топлива для атомной генерации», – подчеркнула О.Кривенко.

По ее словам, в «Энергоатоме» говорят о необходимости повысить тариф до 108 коп./кВт-ч с НДС при действующем тарифе для населения 90 коп./кВт-ч для потребления до 100 кВт-ч без учета тарифов «Укрэнерго» и распределительных компаний.

«Никакого основания для радикального повышения тарифов для АЭС нет. Комиссия и дальше будет стоять на защите потребителей», – заявила О.Кривенко.

Ранее «Терминал» писал, государственная НЭК «Укрэнерго» просит повысить средний тариф на передачу электроэнергии магистральными сетями на 17,3%.

Состоялось совместное заседание работодателя и профсоюзного комитета Энергоатома по выполнению коллективного договора Компании за первое полугодие.

Об этом пишут «ЭлектроВести».

В своем докладе президент Энергоатома Юрий Недашковский еще раз рассказал о проблемной ситуации в атомной отрасли, и обозначил задачи, стоящие перед коллективом компании.

Коллективный договор за I полугодие выполнен в полном объеме. С целью недопущения массового увольнения персонала компании, сохранения профессиональных специалистов утверждены меры по повышению заработной платы. В частности, принято решение обеспечить в 2018 году увеличение уровня заработной платы работникам компании не менее чем на 30%.

Предусматривается повышение должностных окладов на 15,6% с октября и на 4,3% с декабря 2018 года.

Ранее, Национальная комиссия, осуществляющая регулирование в сферах энергетики и коммунальных услуг (НКРЭКУ), увеличила с 1 октября этого года тариф Национальной атомной энергогенерирующей компании «Энергоатом» на отпуск электроэнергии атомными электростанциями на 3,2% — до 55,76 коп/кВт-ч.

Президент державного підприємства НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський  ділиться із читачами часопису «TerminaL» своїм баченням поточного стану розвитку галузі, а токож розповідає про ситуацію, що склалась в атомній енергетиці.

За матеріалами інформаційного управління Апарату Верховної Ради України та НАЕК «Енергоатом».

Аби вирішити проблему атомної енергетики та дати реальний поштовх до її розвитку, необхідно врегулювати лише одне­ єдине питання – справедливе тарифоутворення для атомної генерації. Це було і залишається найболючішим: вирішення комплексу соціальних питань, підвищення зарплати, протидія відтоку професійних кадрів, фінансове гарантування безпечної експлуатації атомних блоків. Нинішня ситуація з недофінансуванням ядерної галузі вже вийшла за межі суто галузевих енергетичних проблем – вона стає проблемою загальнодержавного масштабу.

Підтвердженням цього стало проведення у Верховній Раді окремих комітетських слухань «Ядерна енергетика України – виклики та перспективи», на яких обговорювалися питання функціонування та розвитку ядерної енергетики, а також першочергові завдання, необхідні для підвищення безпеки ядерних енергетичних установок та ефективногофункціонування галузі.

Під час слухань президент державного підприємства НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський доповів про ситуацію, що наразі склалась в атомній галузі, про цілком очевидні ключові проблеми і виклики, без подолання яких неможливо буде досягти цілей, які були поставлені перед НАЕК «Енергоатом» на виконання Енергетичної стратегії України­2035.

Розпочавши ключову доповідь, президент НАЕК «Енергоатом» Ю. Недашковський наголосив, що сьогодні одним з головних завдань атомної галузі та компанії НАЕК «Енергоатом» є подовження строків експлуатації діючих енергоблоків АЕС. Технічно їх можливо подовжити щонайменше на 20 років. У коштах – це більш ніж у 20 разів дешевше, ніж будувати нові потужності. Безумовно, за таких умов цілком логічно зберегти існуючий парк реакторних установок заради того, щоб отримати необхідний ресурс часу для підготовки до нового ядерного будівництва.

Компанія вже отримала ліцензії Держ­атомрегулювання на подовження термінів експлуатації 8 (з 15) енергоблоків. 16 липня 2018 р. під час відкритого засідання колегії Держатомрегулювання голова Державної інспекції ядерного регулювання України Григорій Плачков урочисто вручив НАЕК «Енергоатом» ліцензію на подовження експлуатації ядерної установки енергоблоку No3 Рівненської АЕС до 11 грудня 2037 р.

Компанія впевнено продовжує виконання цих робіт, адже подовження термінів експлуатації енергоблоків дозволить, як це передбачено Стратегією, забезпечити «прийняття рішення та плану дій щодо заміщення потужностей АЕС, які будуть виводитися з експлуатації після 2030 року».

Однак у компанії констатують, що виконання цих робіт відбувається в умовах тотального дефіциту тарифних коштів. Цей факт підтверджує голова Держатомрегулювання, висловлюючи занепокоєння щодо ситуації, яка склалась з тарифом на відпуск електроенергії АЕС у контексті гарантування безпечної експлуатації атомних енергоблоків. Адже якщо «Енергоатом» через брак коштів у тарифі не виконає у повному обсязі роботи з подовження термінів експлуатації енергоблоків, Держатомрегулювання не матиме права надавати дозвіл на їх експлуатацію. Крім того, паралельно, у рамках виконання завдань Стратегії, у відповідності з трьома галузевими програмами за напрямами збільшення номінальної потужності енергоблоків і підвищення коефіцієнта використання виробничої потужності, НАЕК «Енергоатом» здійснює заходи щодо покращення ефективності роботи АЕС. Якщо компанії вдасться сумарно за обома напрямками досягти 20% збільшення показників, ефект для Об’єднаної енергосистеми України (ОЕС) буде еквівалентний підключенню до мережі додаткових 2 760 МВт атомної генерації і додаткового щорічного виробництва електроенергії від 6,9 до 14,8 млрд кВт/год.

Це дозволить у перспективі – у 2019 р., коли запрацює новий ринок електроенергії, повністю компенсувати роботу енергоблоку No2 Хмельницької АЕС на експорт, оскільки одне з ключових завдань Стратегії – це створення можливостей для експорту та імпорту електричної енергії з країнами ЄС на ринкових засадах

…

Повну версію  читайте у часописі TerminaL.

З питань передплати або придбання номеру (електронна, друкована форма) звертайтесь за телефоном (+38 044) 223-50-03 або по email: terminal.psychea@gmail.com

НТЦ «Псіхєя»

Контракт на строительство ЦХОЯТ между «Энергоатомом» и  Holtec International был подписан еще в 2005 году. Ввод в эксплуатацию 1-го пускового комплекса запланирован на 2019 год.

Об этом пишет пресс-служба НАЭК «Энергоатом».

Делегация НАЭК «Энергоатом» во главе с президентом компании Юрием Недашковским находилась с рабочим визитом на заводе AMD (Advanced Manufacturing Division, город Камден, США) компании Holtec International, по технологии которой ведется строительство Централизованного хранилища отработанного ядерного топлива (ЦХОЯТ) для украинских АЭС.

В ходе визита представители Энергоатома приняли участие в заводских испытаниях оборудования для ЦХОЯТ, которое изготавливается на заводе AMD компании Holtec. В частности, были проведены испытания элементов транспортных контейнеров HI-STAR, предназначенных для перевозки отработанного ядерного топлива с АЭС в Централизованное хранилище. Часть оборудования для транспортно-перегрузочных операций уже поставлена на украинские АЭС, где идут подготовительные работы по транспортировке отработанного топлива на площадку ЦХОЯТ.

По итогам визита, Юрий Недашковский сообщил, что практически всё крупногабаритное оборудование первой очереди ЦХОЯТ уже изготовлено и ждет отправку в Украину или находится на финальной стадии изготовления. «Все элементы изготовленного оборудования успешно прошли испытания. Увиденное на заводе AMD позволяет уверенно говорить, что наши партнеры качественно и своевременно выполнят свои обязательства по поставкам оборудования для первой очереди украинского хранилища. Мы, со своей стороны, прилагаем все усилия для того, чтобы строительные работы на площадке ЦХОЯТ проходили строго в соответствии с установленным графиком», — отметил глава Энергоатома.

 «Терминал» писал, строительство Централизованного хранилища отработанного ядерного топлива (ЦХОЯТ) торжественно начали в ноябре 2017, оно должно быть завершено в конце 2019 – начале 2020 года.

16 серпня 2018 року між НАЕК «Енергоатом», Київською державною обласною адміністрацією та Державною агенцією України з управління зоною відчуження на майданчику будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) була підписана трьохстороння угода.

Про це повідомляє прес-служба НАЕК «Енергоатом».

Підписання Договору щодо «Спрямування 10% на спорудження об’єктів соціального призначення у місті Славутичі, Іванківському та Поліському районах Київської області» відбулось під час третьої в цьому році зустрічі міжвідомчої групи та оперативного штабу «Будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів ВВЕР АЕС України».

У своїй промові керівник НАЕК «Енергоатом» наголосив, що дано старт ще одному етапу в рамках реалізації комплексного проекту ЦСВЯП – це старт соціального розвитку регіону: «Проект спорудження Централізованого сховища має багатоцільовий характер. Будівництво відбувається не лише безпосередньо на майданчику будівництва ЦСВЯП. Зараз на Хмельницькій, Рівненській та Южно-Українській АЕС продовжуються модифікації обладнання під застосування  технології Holtec International. У США на трьох заводах Holtec International інтенсивно виготовляється обладнання та тривають заводські-приймальні випробування. Нині ми даємо старт ще одному етапу в рамках реалізації комплексного проекту ЦСВЯП – це старт соціального розвитку регіону. По мірі освоєння капітальних вкладень, 10 % від їх суми будуть спрямовані на соціально-економічний благоустрій прилеглих територій Київського регіону – Іванківський, Поліський райони та м. Славутич. На сьогодні це близько 100 млн грн, які Енергоатом вже капіталізував (накопичив) для розвитку регіону. Загальна сума складає 3,7 млрд грн. Тристороння угода між НАЕК «Енергоатом», КДОА та ДАЗВ в рамках будівництва ЦСВЯП відкриває шлях до економічного розвитку та соціальної захищеності Київського регіону. Підписання документу  дає можливість спрямувати кошти на фінансування проектів, за якими затверджена проектно-кошторисна документація».

Юрій Недашковський також нагадав, що проект будівництва ЦСВЯП – це перспектива майбутнього розвитку, а не «звалище» і не «могильник» ядерних відходів, як інколи на цьому спекулюють: це сховище стратегічних матеріалів, з яких у майбутньому Україна зможе виробляти екологічно чисту та дешеву атомну електроенергію: «Ще раз хочу наголосити, головна мета будівництва Централізованого сховища — це енергетична безпека України. Реалізувавши цей проект Україна позбудеться останнього важелю монопольного впливу з боку РФ».

 «Термінал» писав, Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива зможемо запустити в 2019 році — Недашковський.

Президент НАЭК «Энергоатом» Юрий Недашковский и член Наблюдательного совета, совладелица компании Kulczyk Investments s. a. Доминика Кульчик обсудили состояние реализации проекта «Энергетический мост «Украина-Европейский Союз».

Как сообщают Электровести, встреча Юрия Недашковского и Доминики Кульчик, с участием представителей руководства польской компании и Энергоатома, состоялась в центральном офисе Энергоатома.

В ходе встречи Доминика Кульчик подчеркнула, что проект «Энергетический мост «Украина-ЕС» является одним из приоритетов Kulczyk Investments. «Он имеет большое значение не только в экономическом, но и в политическом контексте. Начиная этот проект, мой отец верил, что Украина является очень важным компонентом для обеспечения энергетической стабильности Европы. Польше необходима украинская электроэнергия, в свою очередь Украина нуждается в Польше для дальнейшей энергетической интеграции с ЕС. Уверена в успешной реализации этого проекта», — отметила Доминика Кульчик.

Приветствуя польских партнеров, Юрий Недашковский поблагодарил за их вклад в реализацию совместного проекта. «Прошло уже 4 года с того момента, как мы обсуждали саму идею энергетического моста между Украиной и ЕС, за это время нам удалось многое сделать, проект получил поддержку украинского правительства, создан консорциум ведущих мировых компаний для его реализации. Еще остаются сложные вопросы, но уверен, что нам удастся их решить совместными усилиями. В ближайшее время ожидаем утверждения Кабинетом министров Украины тендерной документации, необходимой для проведения конкурса по определению частного партнера для осуществления государственно-частного партнерства по проекту «Энергетический мост «Украина-ЕС». Одним из пунктов данной документации является порядок допуска Энергоатома к межгосударственному сечению на 20 лет, что обеспечит беспрепятственный экспорт электроэнергии на протяжении указанного периода», — отметил Юрий Недашковский. (Межгосударственное сечение — совокупность межгосударственных линий электропередачи, соединяющих объединенную энергетическую систему Украины с энергосистемами других государств).

Юрий Недашковский также сообщил, что решение вопросов реализации проекта «Энергетический мост «Украина-ЕС» стало темой для обсуждения на недавней встрече министра энергетики Украины Игоря Насалика с членами Комитета Верховной Рады Украины по вопросам топливно-энергетического комплекса, и представителями Национальной комиссии, осуществляющей государственное регулирование в сферах энергетики и коммунальных услуг. «В течение этого года мы также планируем провести соответствующие консультации с Секретариатом Энергетического Сообщества», — добавил глава Энергоатома.

В свою очередь, член правления компании Polenergia International S.àr.l. Гжегож Станиславский сообщил, что в июне текущего года ожидается обнародование рапорта Европейской сети системных операторов передачи электроэнергии (ENTSO-E), содержащий рекомендации по обеспечению энергетической безопасности стран Балтии. «Страны Балтии уже много лет пытаются получить соединение собственных энергосистем с объединенной энергосистемой Евросоюза, но этот процесс до сих пор тормозится. Мы работаем над тем, чтобы в рапорте ENTSO-E была отражена возможность использования энергомоста Украина-ЕС в качестве одного из действенных инструментов повышения энергетической безопасности балтийских стран и их дальнейшей интеграции в энергосистемы ЕС за счет создания перемычки между энергомостом и энергосистемой Литвы. Весомым аргументом в пользу скорейшей реализации проекта является также прогноз о возникновении системного дефицита электроэнергии в Польше, ожидается что после 2025 года он будет составлять около 9000 МВт установленной мощности», — добавил Гжегож Станиславский.

СПРАВКА

В сентябре 2017 года на заседании Рабочей группы Министерства энергетики и угольной промышленности Украины по реализации пилотного проекта «Энергетический мост «Украина-Европейский Союз» рассмотрен и одобрен проект Вывода. Данный Вывод сформирован по результатам проведения анализа эффективности осуществления государственно-частного партнерства указанного проекта. Соответствующие Предложения предоставил Минэнергоугля международный Консорциум по реализации проекта «Энергетический мост «Украина-Европейский Союз», образованный международными компаниями — Westinghouse Electric Sweden AB, Polenergia International S.àr.l. (Люксембург) и EDF Trading Limited (Великобритания).

В рамках проекта «Энергетический мост «Украина-Европейский Союз» предполагается осуществление экспорта электроэнергии с энергоблока №2 Хмельницкой АЭС по двум направлениям: через ЛЭП-750 кВ (которую предлагается восстановить) на Жешув, а также действующей линией на ПС Альбертирша (Венгрия) после модернизации Западной подстанции. Это позволит добавить 1000 МВт атомной электроэнергии к существующему экспортному потенциалу Бурштынского острова, который сегодня обеспечивается исключительно тепловой генерацией (550 МВт).

В зону ответственности НАЭК «Энергоатом» по данному проекту относятся модернизация энергоблока №2 Хмельницкой АЭС и переподключение его к Бурштынскому острову, а также обеспечение резерва собственных нужд энергоблока №2 ХАЭС при работе на энергосистему ENTSO-E. Предварительная оценка стоимости выполнения указанных работ составляет 16 млн евро и 31 млн евро соответственно.

Проект учитывает техническое решение для предотвращения т.н. «блэкаутов». Именно за счет реализации выделения энергоблока №2 ХАЭС на работу в системе ENTSO-Е проект «Энергетический мост «Украина — Европейский Союз» обеспечивает наличие источника резервного электроснабжения непосредственно на площадке Хмельницкой АЭС с беспрецедентной мощностью и возможностями в виде независимой энергосистемы ENTSO-Е. Наличие такого независимого источника электроснабжения значительно повышает безопасность как ХАЭС в случае потери собственного электроснабжения, так и украинской энергосистемы или Европейской энергосистемы в целом в случае «особой» аварии в энергосистеме.

В свою очередь Консорциум предлагает ввести дополнительную инвестиционную составляющую для компенсации вывода второго энергоблока ХАЭС из объединенной энергетической системы Украины. В Предложениях предусмотрено обеспечение долгосрочного экспорта электроэнергии в страны ЕС и связанной с ним выручки в свободно конвертируемой валюте для целевого использования НАЭК «Энергоатом» для достройки энергоблока №3 ХАЭС.

Механизм государственно-частного партнерства распространяется на расширение «Бурштынского энергоострова» за счет включения в него энергоблока №2 ХАЭС, подстанции 750/330 кВ «Западная» и межгосударственных электрических сетей ВЛ-750 кВ «Хмельницкая АЭС — Жешув (Польша)». Следовательно, на стороне государственного партнера в проект будут привлечены как минимум два государственных предприятия — НАЭК «Энергоатом» и НЭК «Укрэнерго».

Участники Консорциума также предлагают в рамках проекта увеличить до 10% максимальную мощность на шести энергоблоках украинских АЭС: энергоблоков №2 и №3 Южно-Украинской АЭС; энергоблоков №1, №3, №4 и №5 Запорожской АЭС. Повышение мощности энергоблоков, которое планируется осуществить в течение 2018-2022 годов, позволит компенсировать вывод из объединенной энергосистемы Украины энергоблока №2 ХАЭС.

Проект не требует прямого бюджетного финансирования ни на одном из этапов его реализации. Все мероприятия, предусмотренные в его рамках, будут финансироваться за счет собственных средств частного партнера.

В тексте Вывода рабочей группы Минэнергоугля отмечается, что в результате выполнения мероприятий, предусмотренных проектом, будет наблюдаться постепенный рост объемов генерации электроэнергии отечественными АЭС. В рамках интеграции национального энергетического рынка в ENTSO-E Украина будет продвигаться на энергетический рынок ЕС и усилит свои позиции экспортера электроэнергии.