Прийнято Закон «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу».

Інформує сайт Верховної Ради України.

Законом визначено організаційні та економічні заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу і поширюється на відносини із врегулювання заборгованості за спожитий природний газ, послуги його розподілу та транспортування.

Закон встановлює порядок участі суб’єктів ринку природного газу у процедурі врегулювання заборгованості за природний газ та послуги з його транспортування, а також на законодавчому рівні закріплює шляхи та механізми врегулювання такої заборгованості, а саме:

- проведення взаєморозрахунків із залученням коштів державного бюджету;

- реструктуризації залишку непогашеної заборгованості на визначених законом умовах;

- списання пені, штрафних та фінансових санкцій, нарахованих на заборгованість, що підлягає урегулюванню згідно закону за умови погашення тіла боргу.

Раніше Термінал писав, що облгази збільшили простроковану заборгованість перед Оператором ГТС України.

Прийнято Закон «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» (щодо перегляду термінів встановлення споживачам лічильників природного газу)».

Повідомляє сайт Верховної Ради.

Законом відтерміновано строк, з якого суб’єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов’язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, у яких газ використовується тільки для приготування їжі, до 1 січня 2023 року.

Законом встановлено, що контроль за забезпеченням встановлення лічильників газу здійснює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Також Законом встановлено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щокварталу оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті відомості про виконання суб’єктами господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, обов’язків, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті шостої Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».

Згідно з Прикінцевими положеннями Закону Кабінет Міністрів України має у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

• розробити і затвердити порядок компенсації понесених витрат побутовим споживачам, які забезпечили встановлення індивідуальних лічильників газу за власні кошти, у розмірі середньозваженої вартості такого встановлення лічильників суб’єктами господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території;
• привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
• забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Читайте у Терміналі: Безкоштовні газові лічильники українцям встановить не Нафтогаз — Рябцев.

Про це повідомила пресслужба АМКУ.

«Український ринок електроенергії наразі перебуває у процесі становлення. Тож значна кількість проблемних моментів стали видимими лише після запуску нової моделі ринку електроенергії рік тому. Цей процес вимагає не лише постійної уваги, але й миттєвої реакції задіяних сторін. Тому вже вкотре Антимонопольний комітет ухвалив відповідні рекомендації, тобто, вдався до того варіанту правозастосування, який дозволяє реагувати на проблему швидко (нагадаємо, що рішення щодо порушників ухвалюються за результатами тривалих і складних розслідувань). Мова йде про рекомендації, надані Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП) 2 липня 2020 року з метою усунення актуальних для ринку проблем», — йдеться у повідомленні.

За даними АМКУ, бездіяльність НКРЕКП у сфері енергетики полягає у:
▪️ неподанні Кабміну пропозицій про поліпшення умов режиму спеціальних обов’язків (ПСО),
▪️ неналежному проведенні і оприлюдненні результатів моніторингу функціонування ринку е/е,
▪️ неналежному забезпеченні оператором системи передачі роботи балансуючого ринку.

«Це створює умови для вчинення суб’єктами господарювання, органами адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи) порушень законодавства про захист економічної конкуренції», — заявили в АМКУ.

У зв’язку з цим АМКУ рекомендував НКРЕКП подати Кабміну свої рекомендації щодо поліпшення режиму ПСО, забезпечити своєчасне оприлюднення результатів моніторингу функціонування ринку електроенергії та його сегментів.

«За результатами моніторингу функціонування балансуючого ринку електричної енергії протягом 2019 року — І півріччя 2020 року повідомити Антимонопольний комітет про виявлені можливі ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях Оператора системи передачі», — йдеться у рекомендаціях АМКУ, наданих НКРЕКП місяць тому.

Верховная Рада приняла за основу проект закона «О внесении изменений в Кодекс процедур банкротства (относительно мер, направленных на погашение задолженности, образовавшейся на оптовом рынке электрической энергии)».

Уряд  ухвалив проєкт Закону України «Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення», який спрямований на реформування дозвільної системи в сфері охорони довкілля.

“Запровадження інтегрованого дозволу для великих підприємств-забруднювачів — це європейська практика, яка дозволяє з однієї сторони зменшити адміністративне навантаження на бізнес, оскільки буде введена на заміну ряду дозволів. А з іншої —  сприяє зменшенню викидів та  запобігатиме промисловому забрудненню через запровадження вимог та заходів для зменшення впливу та комплексного захисту довкілля”, — наголосив міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель.

Важливий елемент реформи – впровадження «Найкращих доступних технологій та методів управління» (НДТМ). Це дорожня карта для кожної галузі великої промисловості, галузевий «керівний документ», що містить перелік заходів для переходу до найбільш ефективного та екологічного виробництва. У межах НДТМ підприємствам буде запропоновано широкий набір рішень для зменшення негативного впливу на довкілля, у тому числі й економічно доцільних, що не потребують значних інвестицій та клопіткого планування. Тому оператори установок матимуть можливість вибору для поступового впровадження природоохоронних заходів різного масштабу.

Ще один важливий крок — звітування підприємств щороку про виконання умов інтегрованого дозволу та природоохоронних заходів, а також запровадження обов’язку застосування автоматизованих систем моніторингу для певних галузей.. Такі нововведення забезпечать якісніший доступ громадськості до інформації щодо промислового забруднення, а  у підприємств формуватиме відповідальніше ставлення до довкілля.

Пресслужба повідомляє, що закон забезпечить  зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел до 2030 року на 22,5% проте обсягу викидів у 2015 році,   зменшення скидів забруднених стічних вод у водні об’єкти у 2030 році до 5 відсотків загального обсягу викидів порівняно з 15,7% у 2015 році,  гармонізацію з законодавством ЄС у сфері промислового забруднення та виконання міжнародних зобов’язань.

Сфера дії розповсюджується на: енергетику, виробництво та обробку металів, промисловість з переробки мінеральної сировини, хімічну промисловість, управління відходами та інші види діяльності, перелік яких наведені у ст. 2 законопроекту.

Президент України Володимир Зеленський підписав закон про зміни щодо правового статусу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та особливостей призначення та припинення повноважень членів регулятора.

Про це повідомляється на сайті парламенту.

«27 грудня 2019 року повернуто з підписом від Президента», — йдеться у повідомленні про стан проходження документа.

Згідно з пояснювальною запискою до документа, положеннями законопроекту врегульовуються питання порядку призначення членів конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів регулятора, членів регулятора — за результатами відкритого конкурсу.

Нормами законопроекту передбачена також заборона звільнення членів регулятора у разі складення повноважень Кабміном перед новообраною Верховною Радою, відставки Кабміну, яка прийнята ВРУ, або формування нового складу Кабміну.

Зміни, що вносяться до інших законів України, як зазначається, направлені на виконання рішення КСУ, а також стосуються посилення функцій регулятора щодо контролю у сфері за дотриманням підприємствами на ринку енергетики та комунальних послуг законодавства, недопущення забезпечення позову через зупинення рішень регулятора щодо встановлення тарифів.

Президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії» № 330-ІХ, який парламент ухвалив 4 грудня 2019 року.

Про це йдеться на сайті Глави держави.
«Метою документа є забезпечення належного контролю над цінами на електричну енергію за умов недостатньої конкуренції на цьому ринку; врегулювання питань роботи теплоелектроцентралей за нової моделі ринку електроенергії, що є необхідною передумовою для забезпечення теплопостачання споживачів в опалювальний період.

Зокрема, закон передбачає, що в разі істотного коливання цін на ринку електричної енергії Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), має право встановлювати граничні ціни на цьому ринку «на добу наперед» з відповідним обґрунтуванням. Такі ціни встановлюються після консультацій з Антимонопольним комітетом України», йдеться у повідомленні.
Також зазначається, що НКРЕКП отримує право до 1 квітня 2020 року встановлювати виробникам, що здійснюють комбіноване виробництво електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях, тариф на відпуск електроенергії.
«Закон встановлює заборону на продаж та/або постачання електричної енергії, імпортованої з Російської Федерації (за двосторонніми договорами та на внутрішньодобовому ринку). Водночас Кабінет Міністрів України має право скасовувати цю заборону на визначений ним термін для уникнення надзвичайної ситуації в об’єднаній енергосистемі України», — додали у повідомленні.

ВР ухвалила в другому читанні зміни до ЗУ “Про ринок електричної енергії”.

“За” проголосувало 274 нардепи.

Законопроект викликав бурхливе обговорення перед ухваленням, пише УНН.

Зокрема в документі передбачена правка, якою “Забороняється продаж та/або постачання електричної енергії, імпортованої з Російської Федерації, за двосторонніми договорами та на внутрішньодобовому ринку.

З метою уникнення надзвичайної ситуації в об’єднаній енергетичній системі України Кабінет Міністрів України має право скасовувати заборону, встановлену абзацом першим цієї частини, визначивши термін поновлення дії такої заборони”.

Представляв законопроект з трибуни ВР голова комітету з питань енергетики та ЖКГ Андрій Герус, який наголосив, що норма є забороняючою та убезпечує Україну від постачання електроенергії з РФ за двосторонніми контрактами. Водночас народні депутати, які не підтримують цю правку наголосили, що норма дозволяє експортувати російську електроенергію через Білорусь. За словами Геруса, обсяги імпорту електроенергії з Білорусі наразі становлять 0,5% від усього обсягу імпорту.

Додамо, що законопроект також, вносить зміни до діючого законодавства, “в частині: визначення додаткового джерела покриття частини витрат на виконання спеціальних обов’язків із купівлі електричної енергії за “зеленим” тарифом та (або) за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до них, встановленими (визначеними) відповідно до закону України “Про альтернативні джерела енергії”; уточнення складових розрахунку вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електроенергії з альтернативних джерел, яка надається гарантованим покупцем; надання регулятору права на період до 1 липня 2023 року встановлювати граничні ціни на ринку “на добу наперед”, на внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку для кожної торгової зони та приймати рішення про обов’язковість подання виробниками пропозицій (заявок) на продаж електричної енергії на ринку “на добу наперед”.

Також, згідно із законопроєктом, регулятор матиме право до 1 квітня 2020 року встановлювати тарифи на рівні собівартості на відпускання електричної енергії виробникам, які здійснюють комбіноване виробництво електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях, у випадках, передбачених рішенням Кабінету Міністрів України про покладення спеціальних зобов’язань.

Президент Владимир Зеленский подписал закон (№10357), который позволяет до 2030 года устанавливать домашние солнечные электростанции (СЭС) мощностью до 30 кВт на земельных участках и получать «зеленый» тариф на электроэнергию, отпущенную в сети.

Об этом пишут ЭлектроВести.

Законопроект понадобился после принятия обновленного закона о поддержке возобновляемой энергетики. Депутаты увеличили разрешенную мощность домашних солнечных станций с 30 до 50 кВт, однако — такие станции можно строить только на крышах и фасадах капитальных зданий. В результате, станции до 30 кВт, построенные на земле, оказались вне закона .

Также непонятной была ситуация с СЭС мощностью до 30 кВт, которые еще не были введены в эксплуатацию. По словам владельцев станций, местные операторы распределительных сетей отказывали им в присоединении к сетям и оформлении «зеленого» тарифа.

А Национальная комиссия, осуществляющая государственное регулирование в сферах энергетики и коммунальных услуг (НКРЕКУ), не смогла пересмотреть тарифы даже для уже построенных и введенных в эксплуатацию станций и продлила для них тарифы, действовавшие до принятия нового закона. Верховная Рада приняла законопроект , регулирующий статус станций мощностью 30 кВт, 11 июля, а 22 июля законопроект направлен на подпись президенту.

Президент Володимир Зеленський підписав закон, яким запроваджуються дорожні знаки місць для паркування і зарядки електромобілів, а також зелені кімнати для електрокарів.

Про це повідомляє УНІАН , посилаючись на сайт парламенту.

Відповідний закон Верховна Рада ухвалила 11 липня.

У пояснювальній записці до документа йдеться, що однією з проблем, яка гальмує розвиток электромобильности в Україні, є питання обладнання місць для паркування і зарядки електромобілів, відсутність відповідних дорожніх знаків.

«Неодноразово зафіксовані випадки, коли місця, які оснащені зарядними пристроями, займаються транспортними засобами без електродвигуна. Це створює проблеми для доступу електрокарів до зарядної станції, часто перешкоджає подальшому рухові електромобілів через низьку зарядженість акумулятора і гальмує розвиток інфраструктури», — йдеться в документі.

Зазначається, що, крім відповідних дорожніх знаків, також в Україні не врегульовано питання ідентифікації транспортних засобів, оснащених електричними двигунами.

«Зокрема, такі знаки використовуються в Австрії, Німеччині, Угорщині, Норвегії, Великобританії, Китаї, Індії, Латвії, провінції Онтаріо в Канаді… Прийняття законопроекту дозволить гармонізувати українське законодавство у сфері маркування транспортних засобів з електричним двигуном з кращими європейськими та світовими зразками», — йдеться в документі.

«Термінал» писав, народні депутати України сьогодні ухвалили проект Закону № 10405 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення доступу до інфраструктури зарядних станцій для електромобілів.