Власний видобуток природного газу в Україні покриває споживання продукту на 69%.

Про це йдеться у звіті Міненерго за результатами проведення моніторингу безпеки постачання природного газу.

Так, в 2019 році в Україні видобули 20,74 млрд куб. м природного газу. При цьому споживання природного газу становило 29,98 млрд куб. м.

«За рахунок власного видобування природного газу споживання покривалося на 69%, тоді як у 2018 році – 65%», — йдеться у документі.

Імпорт природного газу Україною торік становив 14,2 млрд куб. м. Такий обсяг природного газу поставили Україні країни ЄС, найбільше — Словаччина (9,2 млрд куб. м.)

«Починаючи з грудня 2015 року основним джерелом надходження імпортованого природного газу до України є територія країн Європи», — додали у Міненерго.

Вказаний звіт Міненерго підготувало згідно з вимогами статті 29 Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, статті 7 Закону України «Про ринок природного газу», а також Національного плану дій та Правил про безпеку постачання природного газу.

«Термінал» писав, кабінет Міністрів прийняв постанову «Про затвердження норм втрат нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску, перевантаження та транспортування».

НАК «Нафтогаз України» оприлюднила річний звіт групи за 2019 рік, підготовлений у відповідності з міжнародним стандартом GRI.

Про це повідомила пресслужба компанії.

«Україна – міцна країна, яка пережила великі потрясіння. Нафтогаз успадкував цю міць, вона в його крові і добре послужить групі протягом наступних місяців і років. Ми в Групі Нафтогаз не пошкодуємо зусиль, щоб домогтися якомога кращих результатів для України, незважаючи на несприятливі ринкові умови», – прокоментувала голова наглядової ради Нафтогазу пані Клер Споттісвуд, відкриваючи новий річний звіт групи.

«2019 рік став роком ефективного перезавантаження відносин між найбільшою компанією України та владою. Ми чи не вперше побачили, яку величезну синергію здатна забезпечити злагоджена, командна робота уряду, парламенту та Нафтогазу. Результатом цієї синергії стали бездоганно реалізоване відокремлення газотранспортної системи, успішні переговори з Росією щодо продовження транзиту газу територією України. Ми вдячні голові держави, урядовій команді і народним депутатам за готовність злагоджено і результативно співпрацювати з Нафтогазом на благо народу України. Ми також вдячні міжнародним партнерам з ЄС та США за підтримку України у цих складних проектах. Сподіваюсь, така ефективна спільна робота буде продовжена і у 2020 році», – зазначив голова правління Нафтогазу Андрій Коболєв у своєму зверненні до читачів річного звіту.

За 2019 рік група сплатила до державного та місцевих бюджетів 121,4 млрд грн податків та дивідендів, забезпечивши близько 16% надходжень.

У минулому році Нафтогаз згенерував найбільший прибуток серед державних компаній України у сумі 50,6 млрд грн. З цієї суми 95% група виплатила до бюджету у якості дивідендів.

Незважаючи на складні переговори з ПАТ «Газпром», процес відокремлення газотранспортної системи (ГТС) і ймовірність переривання транзиту з 1 січня 2020 року, група забезпечила підготовку газотранспортної системи до зими і потенційної кризової ситуації. Компанія також залучила у 2019 році близько 1,5 млрд дол. єврооблігацій, що допомогло накопичити у підземних сховищах необхідні обсяги газу для сталого забезпечення українських споживачів газом та теплом навіть у випадку зупинки транзиту. При цьому, завдяки успішній інтеграції газового ринку України з ринком ЄС, оптова ціна газу для потреб населення в Україні за 2019 рік знизилася на 25%.

У 2019 році Нафтогаз розширив сферу діяльності у суміжних галузях. Зокрема, група взяла на себе управління Новояворівською та Новороздільською ТЕЦ у Львівській області, попередивши техногенну катастрофу та забезпечивши 60 тисяч мешканців цих міст теплом і гарячою водою. Продовжуючи розвиток нових напрямів бізнесу, група планує у поточному році почати активну роботу на ринку продажу газу населенню після скасування дії режиму ПСО. Ця робота буде спрямована на створення нової цінності для споживача, розвитку конкуренції і газового ринку в цілому.

Читайте в «Терміналі» ще, Група Нафтогаз вводить в експлуатацію сонячну електростанцію (СЕС) «Андріївка» у Балаклійському районі Харківської області.

У Міністерстві енергетики відзвітували про виконання рішень Антикризового енергетичного штабу.

Звіт опублікований на сторінці відомства.

В Міненерго повідомляють, що ними було удосконалено механізми ПСО і прийнято зміни до постанов Кабінету Міністрів, які регламентують проведення аукціону на електричну енергію, що виробляється атомними станціями.

Також у звіті зазначається, що для НАЕК «Енергоатом» було вивільнено 5% для можливості продавати вироблену електроенергію на спеціальних аукціонах.

В Міненерго відзначили, що розпорядженням Кабінету Міністрів було виконано рішення Антикризового штабу щодо забезпечення пріоритетного використання вітчизняного вугілля тепловою генерацією.

Також серед завдань Міністерства енергетики було підписання Меморандуму про порозуміння з виробниками та інвесторами ВДЕ, що дало б можливість заощадити енергосистемі в цілому близько 6,5 млрд. грн. щорічно і понад 2 млрд. євро за весь період підтримки.

В звіті відомства зазначається, що на виконання цього рішення Антикризового штабу було підготовлено два законопроєкти.

Перший законопроєкт імплементує положення Меморандуму, удосконалює аукціонну модель, яка вже передбачена чинним законодавством, про підтримку альтернативних джерел енергії, а другий вносить зміни до Закону “Про ринок електричної енергії».

Звіт про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету міністрів України у 2019 році оприлюднено на сайті Верховної Ради.

“Уряд лише на початку цього шляху, і за багатьма напрямами тільки закладає основу для подальших змін, проте і за цей короткий період роботи вдалося досягнути низки вагомих результатів, які вже зараз здатні суттєво покращити життя наших громадян”, — зазначається у документі.

Маємо експертну оцінку аналізу звіту (лише в частині Мінекоенерго) від заступника начальника департаменту енергоефективності НАК «Нафтогаз України» Олексія Хабатюка.

- Ціль 9.1 (кількісна) — оцінка досягнення цілі не проведена, бо не могла бути проведена в принципі, оскільки в НПА не існує ні визначення поняття «межа енергетичної бідності», ні, відповідно, системи моніторингу такого показника.

Показник «енергоефективність економіки» не наведено, і він не міг би бути розрахований на момент підготовки звіту, оскільки зведена інформації для її визначення з’явиться набагато пізніше (під кінець року). Але навіть після її появи, усталеної практики розрахунку цього показника (з нормалізацією) в Україні не існує.

Наведені показники по «теплих кредитах», як і раніше, — виключно про витрачання бюджетних коштів без оцінки ефекту (скорочення споживання).

- Ціль 9.2 (кількісна, хоча поняття «справедливої ціни» та підхід до її визначення не визначено):
1) до чого тут анбандлінг УТГ не зрозумів
2) зниження ціни на газ та «справедлива ціна за якісні енергетичні товари» трохи різне
3) до чого тут «створення умов для залучення приватних інвесторів у видобуток газу та нафти» не зрозумів
4) ПСО на е/е для населення — досягнення не зрозумів в світлі заяв міністра, що ціна е/е для населення занижена, а ПСО потребує зміни в цій частині (про це ж написано в планах на майбутнє цього ж звіту). Це швидше недопрацювання ніж досягнення.
5) до чого тут анбандлінг/сертифікація Укренерго не зрозумів
6) до чого тут зростання ВДЕ не зрозумів
7) до чого тут «Трансформація енергетичної та кліматичної політики» не зрозумів

- Ціль 9.3 (якісна, а мала би бути кількісна):
1) в частині контракту на транзит — згоден
2) «Залучення інвесторів з метою збільшення видобутку вітчизняних енергоносіїв» фактично повтор досягнень із цілі 9.2
3) в частині робіт на енергоблоках ГЕС/ГАЕС, АЕС — згоден, але роль Уряду в цьому мені не зрозуміла

- Ціль 9.4 (кількісна/якісна). Дуже скромно. Кількість складених протоколів/накладених (не факт що сплачених) штрафів мало про що говорить
— Ціль 9.5. Не є спеціалістом в сфері, тому не аналізував.
— Ціль 9.6 (кількісна). Як на мене, то перелічене до «ефективно та ощадливого використання природних ресурсів» має дуже-дуже віддалене відношення. Кількісна оцінка не поведена (для оцінки не створено системи оцінки)
— Ціль 9.7. Не є спеціалістом в сфері, тому не аналізував.

Група «Нафтогаз» оприлюднила консолідовану фінансову звітність за 9 місяців 2018 року, що закінчилися 30 вересня 2018 року, не перевірену аудитом.

Документ розміщено за цим посиланням.

За 9 місяців 2018 року група Нафтогаз отримала чистий прибуток у розмірі 16,7 млрд грн, що менше на 5,8% за результат 9 місяців 2017 року.

На зменшення чистого прибутку вплинуло збільшення резерву сумнівних боргів, головним чином по сегменту транспортування природного газу.

Крім того, суттєвим фактором впливу були витрати з податку на додану вартість на компенсацію згідно з Арбітражем щодо транзиту природного газу в сумі 4,8 млрд грн.

В той же час, зменшення обсягу імпортованого газу та витрат по відсоткам частково нівелювало погіршення чистого прибутку.

Як зазначається в документі, прибуткові сегменти:

- виробництво, імпорт та продаж природного газу категоріям споживачів, що підпадають під ПСО ;
— транзит природного газу;
— імпорт та постачання іншим споживачам поза межами ПСО;
— торгівля нафтопродуктами;
— продаж нафти та газового конденсату;
— транзит сирої нафти.

Збиткові сегменти:
— внутрішнє транспортування природного газу;
— зберігання природного газу;
— транспортування сирої нафти;
— інше.

Дебіторська заборгованість (без врахування резерву) за природний газ для категорій ПСО станом на 30 вересня 2018 року збільшилась на 21%, або на 6,3 млрд грн, порівняно з аналогічним періодом 2017 року. Заборгованість за послуги балансування в цей період зросла майже вдвічі – на 14 млрд грн або на 92%.