<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Геополітика</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/category/geopolitics/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Tue, 28 Jul 2026 17:10:35 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Лівія зупинила видобуток на родовищі El Feel потужністю 90 000 барелів на добу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/28/liviya-zupinila-vidobutok-na-rodovishhi-el-feel-potuzhnistyu-90-000-bareliv-na-dobu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/28/liviya-zupinila-vidobutok-na-rodovishhi-el-feel-potuzhnistyu-90-000-bareliv-na-dobu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 28 Jul 2026 17:10:35 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[El Feel]]></category>
		<category><![CDATA[Libya oil production]]></category>
		<category><![CDATA[NOC]]></category>
		<category><![CDATA[protests]]></category>
		<category><![CDATA[Wafa field]]></category>
		<category><![CDATA[видобуток нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Лівія]]></category>
		<category><![CDATA[протести]]></category>
		<category><![CDATA[родовище Wafa]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154636</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30810-Ливия.jpg" alt="Лівія зупинила видобуток на родовищі El Feel потужністю 90 000 барелів на добу"/><br />Лівійська NOC зупинила видобуток на родовищі El Feel після захоплення виробничих об’єктів демонстрантами. Потужність родовища становить 90 000 барелів на добу. Порушення експорту нафти і газового постачання тривало кілька годин Лівійська NOC, тобто національна нафтова компанія, зупинила видобуток на родовищі El Feel, також відомому як Elephant. Потужність об’єкта становить 90 000 барелів на добу. Після [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30810-Ливия.jpg" alt="Лівія зупинила видобуток на родовищі El Feel потужністю 90 000 барелів на добу"/><br /><p>Лівійська NOC зупинила видобуток на родовищі El Feel після захоплення виробничих об’єктів демонстрантами. Потужність родовища становить <strong>90 000 барелів на добу</strong>.</p>
<h3>Порушення експорту нафти і газового постачання тривало кілька годин</h3>
<p>Лівійська NOC, тобто національна нафтова компанія, зупинила видобуток на родовищі El Feel, також відомому як Elephant. Потужність об’єкта становить <strong>90 000 барелів на добу</strong>.</p>
<p>Після захоплення виробничих об’єктів демонстрантами також були скорочені потоки на родовищі Wafa. Це порушило експорт нафти та постачання газу на кілька годин. Урядові війська згодом відновили контроль над обома родовищами.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com">Oilprice.com</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30810-Ливия.jpg" alt="Лівія зупинила видобуток на родовищі El Feel потужністю 90 000 барелів на добу"/><br /><p>Лівійська NOC зупинила видобуток на родовищі El Feel після захоплення виробничих об’єктів демонстрантами. Потужність родовища становить <strong>90 000 барелів на добу</strong>.</p>
<h3>Порушення експорту нафти і газового постачання тривало кілька годин</h3>
<p>Лівійська NOC, тобто національна нафтова компанія, зупинила видобуток на родовищі El Feel, також відомому як Elephant. Потужність об’єкта становить <strong>90 000 барелів на добу</strong>.</p>
<p>Після захоплення виробничих об’єктів демонстрантами також були скорочені потоки на родовищі Wafa. Це порушило експорт нафти та постачання газу на кілька годин. Урядові війська згодом відновили контроль над обома родовищами.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com">Oilprice.com</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/28/liviya-zupinila-vidobutok-na-rodovishhi-el-feel-potuzhnistyu-90-000-bareliv-na-dobu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Закриття CPC скоротило видобуток нафти в Казахстані до 1 млн барелів на добу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/28/zakrittya-cpc-skorotilo-vidobutok-nafti-v-kazaxstani-do-1-mln-bareliv-na-dobu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/28/zakrittya-cpc-skorotilo-vidobutok-nafti-v-kazaxstani-do-1-mln-bareliv-na-dobu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 28 Jul 2026 17:09:28 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Black Sea]]></category>
		<category><![CDATA[CPC terminal]]></category>
		<category><![CDATA[crude exports]]></category>
		<category><![CDATA[drone attacks]]></category>
		<category><![CDATA[Kazakhstan oil production]]></category>
		<category><![CDATA[атаки дронів]]></category>
		<category><![CDATA[видобуток нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Казахстан]]></category>
		<category><![CDATA[термінал CPC]]></category>
		<category><![CDATA[Чорне море]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154635</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30809-Казахстан.png" alt="Закриття CPC скоротило видобуток нафти в Казахстані до 1 млн барелів на добу"/><br />Видобуток нафти в Казахстані впав із 2,16 млн до 1 млн барелів на добу після призупинення роботи терміналу CPC на чорноморському узбережжі росії. Атаки дронів зупинили термінал на тиждень За наведеними даними, у червні Казахстан видобував 2,16 млн барелів на добу. Після закриття CPC показник скоротився до 1 млн барелів на добу. Причиною стало те, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30809-Казахстан.png" alt="Закриття CPC скоротило видобуток нафти в Казахстані до 1 млн барелів на добу"/><br /><p>Видобуток нафти в Казахстані впав із <strong>2,16 млн</strong> до <strong>1 млн барелів на добу</strong> після призупинення роботи терміналу CPC на чорноморському узбережжі росії.</p>
<h3>Атаки дронів зупинили термінал на тиждень</h3>
<p>За наведеними даними, у червні Казахстан видобував <strong>2,16 млн барелів на добу</strong>. Після закриття CPC показник скоротився до <strong>1 млн барелів на добу</strong>.</p>
<p>Причиною стало те, що атаки дронів змусили призупинити роботу терміналу CPC на чорноморському узбережжі росії на <strong>тиждень</strong>. CPC — це експортний маршрут, через який транспортується нафта.</p>
<p>Відновлення завантажень CPC цього тижня може спричинити швидке відновлення видобутку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com">Oilprice.com</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30809-Казахстан.png" alt="Закриття CPC скоротило видобуток нафти в Казахстані до 1 млн барелів на добу"/><br /><p>Видобуток нафти в Казахстані впав із <strong>2,16 млн</strong> до <strong>1 млн барелів на добу</strong> після призупинення роботи терміналу CPC на чорноморському узбережжі росії.</p>
<h3>Атаки дронів зупинили термінал на тиждень</h3>
<p>За наведеними даними, у червні Казахстан видобував <strong>2,16 млн барелів на добу</strong>. Після закриття CPC показник скоротився до <strong>1 млн барелів на добу</strong>.</p>
<p>Причиною стало те, що атаки дронів змусили призупинити роботу терміналу CPC на чорноморському узбережжі росії на <strong>тиждень</strong>. CPC — це експортний маршрут, через який транспортується нафта.</p>
<p>Відновлення завантажень CPC цього тижня може спричинити швидке відновлення видобутку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com">Oilprice.com</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/28/zakrittya-cpc-skorotilo-vidobutok-nafti-v-kazaxstani-do-1-mln-bareliv-na-dobu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Оман та Іран обговорюють відкриття середнього проходу через Ормузьку протоку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/28/oman-ta-iran-obgovoryuyut-vidkrittya-serednogo-proxodu-cherez-ormuzku-protoku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/28/oman-ta-iran-obgovoryuyut-vidkrittya-serednogo-proxodu-cherez-ormuzku-protoku/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 28 Jul 2026 17:00:15 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz Strait]]></category>
		<category><![CDATA[maritime mines]]></category>
		<category><![CDATA[shipping]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[морські міни]]></category>
		<category><![CDATA[Оман]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[судноплавство]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154629</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30804-Танкер.jpg" alt="Оман та Іран обговорюють відкриття середнього проходу через Ормузьку протоку"/><br />Іранські та оманські переговорники розглядають відкриття майже невикористовуваного середнього проходу через Ормузьку протоку. Це може відновити комерційне судноплавство, але безпекові ризики залишаються. Відновлення руху може залежати від очищення маршруту За наведеними даними, сторони обговорюють можливість відкриття середнього проходу через Ормузьку протоку. Цей маршрут майже не використовувався, але його запуск потенційно може відновити комерційне судноплавство. Водночас [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30804-Танкер.jpg" alt="Оман та Іран обговорюють відкриття середнього проходу через Ормузьку протоку"/><br /><p>Іранські та оманські переговорники розглядають відкриття майже невикористовуваного середнього проходу через Ормузьку протоку. Це може відновити комерційне судноплавство, але безпекові ризики залишаються.</p>
<h3>Відновлення руху може залежати від очищення маршруту</h3>
<p>За наведеними даними, сторони обговорюють можливість відкриття середнього проходу через Ормузьку протоку. Цей маршрут майже не використовувався, але його запуск потенційно може відновити комерційне судноплавство.</p>
<p>Водночас у матеріалі зазначено, що іранські морські міни можуть потребувати видалення до того, як судна зможуть безпечно повернутися на маршрут.</p>
<p>Для ринку нафти та нафтопродуктів це питання має пряме значення, оскільки безпечна навігація визначає стабільність морської логістики в регіоні.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com">Oilprice.com</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30804-Танкер.jpg" alt="Оман та Іран обговорюють відкриття середнього проходу через Ормузьку протоку"/><br /><p>Іранські та оманські переговорники розглядають відкриття майже невикористовуваного середнього проходу через Ормузьку протоку. Це може відновити комерційне судноплавство, але безпекові ризики залишаються.</p>
<h3>Відновлення руху може залежати від очищення маршруту</h3>
<p>За наведеними даними, сторони обговорюють можливість відкриття середнього проходу через Ормузьку протоку. Цей маршрут майже не використовувався, але його запуск потенційно може відновити комерційне судноплавство.</p>
<p>Водночас у матеріалі зазначено, що іранські морські міни можуть потребувати видалення до того, як судна зможуть безпечно повернутися на маршрут.</p>
<p>Для ринку нафти та нафтопродуктів це питання має пряме значення, оскільки безпечна навігація визначає стабільність морської логістики в регіоні.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com">Oilprice.com</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/28/oman-ta-iran-obgovoryuyut-vidkrittya-serednogo-proxodu-cherez-ormuzku-protoku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Хусити вивели з ладу НПЗ Jazan у Саудівській Аравії потужністю 400 000 барелів на добу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/28/xusiti-viveli-z-ladu-npz-jazan-u-saudivskij-aravi%d1%97-potuzhnistyu-400-000-bareliv-na-dobu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/28/xusiti-viveli-z-ladu-npz-jazan-u-saudivskij-aravi%d1%97-potuzhnistyu-400-000-bareliv-na-dobu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 28 Jul 2026 14:33:54 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[fuel storage fire]]></category>
		<category><![CDATA[Houthis]]></category>
		<category><![CDATA[Jazan refinery]]></category>
		<category><![CDATA[refinery outage]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Aramco]]></category>
		<category><![CDATA[зупинка НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[НПЗ Jazan]]></category>
		<category><![CDATA[пожежа на складах пального]]></category>
		<category><![CDATA[Хусити]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154633</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30808-Цены_рост.jpg" alt="Хусити вивели з ладу НПЗ Jazan у Саудівській Аравії потужністю 400 000 барелів на добу"/><br />НПЗ Saudi Aramco в Джазані став найбільш значущою жертвою ракетних атак хуситів. Потужність підприємства становить 400 000 барелів на добу. Пожежі на складах пального тривали три дні За наведеними даними, єменське ополчення атакувало об’єкт вихідними. Після цього пожежі на складах пального тривали три дні. НПЗ Jazan належить Saudi Aramco. Це  найзначущіша жертва ракетних атак хуситів [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30808-Цены_рост.jpg" alt="Хусити вивели з ладу НПЗ Jazan у Саудівській Аравії потужністю 400 000 барелів на добу"/><br /><p>НПЗ Saudi Aramco в Джазані став найбільш значущою жертвою ракетних атак хуситів. Потужність підприємства становить <strong>400 000 барелів на добу</strong>.</p>
<h3>Пожежі на складах пального тривали три дні</h3>
<p>За наведеними даними, єменське ополчення атакувало об’єкт вихідними. Після цього пожежі на складах пального тривали <strong>три дні</strong>.</p>
<p>НПЗ Jazan належить Saudi Aramco. Це  найзначущіша жертва ракетних атак хуситів на сьогодні.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com">Oilprice.com</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30808-Цены_рост.jpg" alt="Хусити вивели з ладу НПЗ Jazan у Саудівській Аравії потужністю 400 000 барелів на добу"/><br /><p>НПЗ Saudi Aramco в Джазані став найбільш значущою жертвою ракетних атак хуситів. Потужність підприємства становить <strong>400 000 барелів на добу</strong>.</p>
<h3>Пожежі на складах пального тривали три дні</h3>
<p>За наведеними даними, єменське ополчення атакувало об’єкт вихідними. Після цього пожежі на складах пального тривали <strong>три дні</strong>.</p>
<p>НПЗ Jazan належить Saudi Aramco. Це  найзначущіша жертва ракетних атак хуситів на сьогодні.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://oilprice.com">Oilprice.com</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/28/xusiti-viveli-z-ladu-npz-jazan-u-saudivskij-aravi%d1%97-potuzhnistyu-400-000-bareliv-na-dobu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ЄЦБ пояснив, чому нафтовий і газовий шок через Іран поки слабший за очікування</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/28/yecb-poyasniv-chomu-naftovij-i-gazovij-shok-cherez-iran-poki-slabshij-za-ochikuvannya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/28/yecb-poyasniv-chomu-naftovij-i-gazovij-shok-cherez-iran-poki-slabshij-za-ochikuvannya/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 28 Jul 2026 10:31:59 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[ECB Blog]]></category>
		<category><![CDATA[energy shock]]></category>
		<category><![CDATA[gas prices]]></category>
		<category><![CDATA[Iran war]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[війна в Ірані]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний шок]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[ринок енергоносіїв]]></category>
		<category><![CDATA[СПГ]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на газ]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154625</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30801-Нефть.jpg" alt="ЄЦБ пояснив, чому нафтовий і газовий шок через Іран поки слабший за очікування"/><br />Попри значно більші перебої у глобальному постачанні нафти й газу під час війни в Ірані, реакція цін виявилася стриманішою, ніж могли б передбачати історичні залежності. У блозі Європейського центрального банку це пояснюють сильнішими ринковими буферами, нижчим попитом, вищими запасами та слабшою конкуренцією за вантажі скрапленого природного газу. Більший шок не дав пропорційно більшого стрибка цін [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30801-Нефть.jpg" alt="ЄЦБ пояснив, чому нафтовий і газовий шок через Іран поки слабший за очікування"/><br /><p>Попри значно більші перебої у глобальному постачанні нафти й газу під час війни в Ірані, реакція цін виявилася стриманішою, ніж могли б передбачати історичні залежності. У блозі Європейського центрального банку це пояснюють сильнішими ринковими буферами, нижчим попитом, вищими запасами та слабшою конкуренцією за вантажі скрапленого природного газу.</p>
<h3>Більший шок не дав пропорційно більшого стрибка цін</h3>
<p>У блозі ЄЦБ від 27 липня 2026 року Леа Демут, Ана-Сімона Ману та Артур Сталла-Бурдільйон порівняли два енергетичні шоки: вторгнення росії в Україну у 2022 році та війну в Ірані у 2026 році.</p>
<p>За наведеними даними, військові удари між США, Ізраїлем та Іраном наприкінці лютого 2026 року призвели до закриття Ормузької протоки. Це перервало транзит близько <strong>20 млн барелів на добу</strong>, або приблизно <strong>однієї п’ятої світового постачання нафти</strong>.</p>
<p>З урахуванням часткового перенаправлення потоків через трубопровідні мережі Саудівської Аравії та ОАЕ середня втрата постачання оцінена приблизно у <strong>14 млн барелів на добу</strong>, тобто <strong>14% світового постачання нафти</strong>. Для порівняння, війна в Україні скоротила нафтове постачання приблизно на <strong>1 млн барелів на добу</strong>, або <strong>1% світового видобутку</strong>.</p>
<h4>Нафта подорожчала менше, ніж передбачав масштаб перебоїв</h4>
<p>Автори зазначають, що за історичними стандартами перебій такого масштабу міг би підштовхнути ціни на нафту вгору до <strong>105%</strong>. Однак на початку червня ціни становили близько <strong>94 доларів США за барель</strong>, що лише на <strong>29%</strong> вище доконфліктного рівня, після відкату від пікового зростання більш ніж на <strong>50%</strong>.</p>
<p>Після вторгнення росії в Україну нафтові ціни на піку зросли приблизно на <strong>30%</strong>, хоча масштаб фізичного шоку тоді був значно меншим. Це зростання також було короткочасним, а до серпня 2022 року ціни стабілізувалися на нижчих рівнях.</p>
<p>Ринок ф’ючерсів на нафту, тобто контрактів на постачання у майбутньому, також показав стриманішу реакцію порівняно з масштабом шоку. Підвищення було зосереджене переважно у короткострокових контрактах. Це вказує, що у 2026 році інвестори надавали більшої ваги негайній доступності нафти, ніж у 2022 році.</p>
<h4>Чому нафтовий ринок витримав удар</h4>
<p>ЄЦБ виділяє кілька чинників, які пом’якшили реакцію цін:</p>
<ul>
<li>нафтовий ринок увійшов у конфлікт із профіцитом постачання близько <strong>2,5 млн барелів на добу</strong>, тоді як перед війною в Україні дефіцит становив близько <strong>1 млн барелів на добу</strong>;</li>
<li>запаси були вищими, ніж у 2022 році, зокрема в країнах ОЕСР і Китаї;</li>
<li>китайські запаси, за оцінкою, зросли з <strong>92 днів імпортного покриття у 2023 році</strong> до близько <strong>115 днів на початку 2026 року</strong>;</li>
<li>Міжнародне енергетичне агентство знизило прогноз світового попиту на нафту на другий квартал 2026 року на <strong>3 млн барелів на добу</strong> порівняно із січневим прогнозом;</li>
<li>IEA наразі прогнозує річне скорочення попиту приблизно на <strong>2%</strong>;</li>
<li>координоване вивільнення стратегічних запасів нафти IEA становило <strong>400 млн барелів</strong>, що суттєво більше за <strong>182 млн барелів</strong> у 2022 році.</li>
</ul>
<h4>Газовий ринок: схожий масштаб шоку, слабша реакція цін</h4>
<p>На газовому ринку обидва конфлікти дали втрати постачання приблизно на рівні <strong>9%</strong> сукупного попиту Азії та Європи. Але характер шоку був різним. Війна в Ірані вдарила по глобальному ринку LNG, тобто скрапленого природного газу. Через Ормузьку протоку проходить <strong>20% світового постачання LNG</strong>, або близько <strong>110 млрд куб. м на рік</strong>.</p>
<p>Натомість війна в Україні переважно вдарила по трубопровідному газу, а її ефект був найбільш концентрованим у Європі: російський експорт до регіону у 2022 році скоротився на <strong>126 млрд куб. м</strong>.</p>
<p>На початку червня ціни на європейському газовому хабі Title Transfer Facility, або <strong>TTF</strong>, зросли на <strong>53%</strong> — до <strong>49 євро за мегават-годину</strong>. Водночас оцінки на основі історичних даних вказували на можливе зростання приблизно на <strong>81%</strong>, що близько до <strong>79%</strong> підвищення під час війни в Україні.</p>
<p>Ф’ючерси на газ також відреагували слабше. Однорічні та дворічні контракти під час війни в Ірані зросли на <strong>12%</strong> і <strong>2%</strong> відповідно. Під час війни в Україні аналогічні контракти підвищилися на <strong>38%</strong> і <strong>74%</strong>.</p>
<h4>Менша конкуренція за LNG стримала ціни</h4>
<p>На початку 2026 року ціни TTF перебували в діапазоні <strong>28–40 євро за мегават-годину</strong>. Перед вторгненням росії в Україну в лютому 2022 року вони вже становили <strong>80–90 євро за мегават-годину</strong>, а європейський ринок значною мірою залежав від російського трубопровідного газу.</p>
<p>ЄЦБ також вказує на слабшу конкуренцію з Азією за LNG у 2026 році. У 2022 році Європа агресивно конкурувала за вантажі, зокрема на тлі слабкої гідро- та атомної генерації. У березні 2026 року спред між азійським LNG-бенчмарком JKM і європейським TTF став позитивним, створюючи стимули перенаправляти вантажі до Азії. Але його менший масштаб свідчив про менш агресивні закупівлі з боку Азії.</p>
<h4>Порівняння двох криз показує: сам розмір перебоїв у постачанні не визначає автоматично масштаб цінової реакції. Важливими є початковий стан ринку, запаси, гнучкість попиту та очікування щодо тривалості конфлікту.</h4>
<p>Очікування швидкого завершення конфлікту, сильніші докризові умови на нафтовому й газовому ринках та більша гнучкість азійського попиту поки стримували вплив на енергетичні ціни. Водночас ситуація в Ормузькій протоці й на глобальних енергетичних ринках залишається волатильною, особливо після нового зростання цін, спричиненого відновленням ударів між США та Іраном у липні.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. <a href="https://www.ecb.europa.eu/press/blog/date/2026/html/ecb.blog20260727~1212bdb8f9.en.html" target="_blank">ECB</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30801-Нефть.jpg" alt="ЄЦБ пояснив, чому нафтовий і газовий шок через Іран поки слабший за очікування"/><br /><p>Попри значно більші перебої у глобальному постачанні нафти й газу під час війни в Ірані, реакція цін виявилася стриманішою, ніж могли б передбачати історичні залежності. У блозі Європейського центрального банку це пояснюють сильнішими ринковими буферами, нижчим попитом, вищими запасами та слабшою конкуренцією за вантажі скрапленого природного газу.</p>
<h3>Більший шок не дав пропорційно більшого стрибка цін</h3>
<p>У блозі ЄЦБ від 27 липня 2026 року Леа Демут, Ана-Сімона Ману та Артур Сталла-Бурдільйон порівняли два енергетичні шоки: вторгнення росії в Україну у 2022 році та війну в Ірані у 2026 році.</p>
<p>За наведеними даними, військові удари між США, Ізраїлем та Іраном наприкінці лютого 2026 року призвели до закриття Ормузької протоки. Це перервало транзит близько <strong>20 млн барелів на добу</strong>, або приблизно <strong>однієї п’ятої світового постачання нафти</strong>.</p>
<p>З урахуванням часткового перенаправлення потоків через трубопровідні мережі Саудівської Аравії та ОАЕ середня втрата постачання оцінена приблизно у <strong>14 млн барелів на добу</strong>, тобто <strong>14% світового постачання нафти</strong>. Для порівняння, війна в Україні скоротила нафтове постачання приблизно на <strong>1 млн барелів на добу</strong>, або <strong>1% світового видобутку</strong>.</p>
<h4>Нафта подорожчала менше, ніж передбачав масштаб перебоїв</h4>
<p>Автори зазначають, що за історичними стандартами перебій такого масштабу міг би підштовхнути ціни на нафту вгору до <strong>105%</strong>. Однак на початку червня ціни становили близько <strong>94 доларів США за барель</strong>, що лише на <strong>29%</strong> вище доконфліктного рівня, після відкату від пікового зростання більш ніж на <strong>50%</strong>.</p>
<p>Після вторгнення росії в Україну нафтові ціни на піку зросли приблизно на <strong>30%</strong>, хоча масштаб фізичного шоку тоді був значно меншим. Це зростання також було короткочасним, а до серпня 2022 року ціни стабілізувалися на нижчих рівнях.</p>
<p>Ринок ф’ючерсів на нафту, тобто контрактів на постачання у майбутньому, також показав стриманішу реакцію порівняно з масштабом шоку. Підвищення було зосереджене переважно у короткострокових контрактах. Це вказує, що у 2026 році інвестори надавали більшої ваги негайній доступності нафти, ніж у 2022 році.</p>
<h4>Чому нафтовий ринок витримав удар</h4>
<p>ЄЦБ виділяє кілька чинників, які пом’якшили реакцію цін:</p>
<ul>
<li>нафтовий ринок увійшов у конфлікт із профіцитом постачання близько <strong>2,5 млн барелів на добу</strong>, тоді як перед війною в Україні дефіцит становив близько <strong>1 млн барелів на добу</strong>;</li>
<li>запаси були вищими, ніж у 2022 році, зокрема в країнах ОЕСР і Китаї;</li>
<li>китайські запаси, за оцінкою, зросли з <strong>92 днів імпортного покриття у 2023 році</strong> до близько <strong>115 днів на початку 2026 року</strong>;</li>
<li>Міжнародне енергетичне агентство знизило прогноз світового попиту на нафту на другий квартал 2026 року на <strong>3 млн барелів на добу</strong> порівняно із січневим прогнозом;</li>
<li>IEA наразі прогнозує річне скорочення попиту приблизно на <strong>2%</strong>;</li>
<li>координоване вивільнення стратегічних запасів нафти IEA становило <strong>400 млн барелів</strong>, що суттєво більше за <strong>182 млн барелів</strong> у 2022 році.</li>
</ul>
<h4>Газовий ринок: схожий масштаб шоку, слабша реакція цін</h4>
<p>На газовому ринку обидва конфлікти дали втрати постачання приблизно на рівні <strong>9%</strong> сукупного попиту Азії та Європи. Але характер шоку був різним. Війна в Ірані вдарила по глобальному ринку LNG, тобто скрапленого природного газу. Через Ормузьку протоку проходить <strong>20% світового постачання LNG</strong>, або близько <strong>110 млрд куб. м на рік</strong>.</p>
<p>Натомість війна в Україні переважно вдарила по трубопровідному газу, а її ефект був найбільш концентрованим у Європі: російський експорт до регіону у 2022 році скоротився на <strong>126 млрд куб. м</strong>.</p>
<p>На початку червня ціни на європейському газовому хабі Title Transfer Facility, або <strong>TTF</strong>, зросли на <strong>53%</strong> — до <strong>49 євро за мегават-годину</strong>. Водночас оцінки на основі історичних даних вказували на можливе зростання приблизно на <strong>81%</strong>, що близько до <strong>79%</strong> підвищення під час війни в Україні.</p>
<p>Ф’ючерси на газ також відреагували слабше. Однорічні та дворічні контракти під час війни в Ірані зросли на <strong>12%</strong> і <strong>2%</strong> відповідно. Під час війни в Україні аналогічні контракти підвищилися на <strong>38%</strong> і <strong>74%</strong>.</p>
<h4>Менша конкуренція за LNG стримала ціни</h4>
<p>На початку 2026 року ціни TTF перебували в діапазоні <strong>28–40 євро за мегават-годину</strong>. Перед вторгненням росії в Україну в лютому 2022 року вони вже становили <strong>80–90 євро за мегават-годину</strong>, а європейський ринок значною мірою залежав від російського трубопровідного газу.</p>
<p>ЄЦБ також вказує на слабшу конкуренцію з Азією за LNG у 2026 році. У 2022 році Європа агресивно конкурувала за вантажі, зокрема на тлі слабкої гідро- та атомної генерації. У березні 2026 року спред між азійським LNG-бенчмарком JKM і європейським TTF став позитивним, створюючи стимули перенаправляти вантажі до Азії. Але його менший масштаб свідчив про менш агресивні закупівлі з боку Азії.</p>
<h4>Порівняння двох криз показує: сам розмір перебоїв у постачанні не визначає автоматично масштаб цінової реакції. Важливими є початковий стан ринку, запаси, гнучкість попиту та очікування щодо тривалості конфлікту.</h4>
<p>Очікування швидкого завершення конфлікту, сильніші докризові умови на нафтовому й газовому ринках та більша гнучкість азійського попиту поки стримували вплив на енергетичні ціни. Водночас ситуація в Ормузькій протоці й на глобальних енергетичних ринках залишається волатильною, особливо після нового зростання цін, спричиненого відновленням ударів між США та Іраном у липні.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. <a href="https://www.ecb.europa.eu/press/blog/date/2026/html/ecb.blog20260727~1212bdb8f9.en.html" target="_blank">ECB</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/28/yecb-poyasniv-chomu-naftovij-i-gazovij-shok-cherez-iran-poki-slabshij-za-ochikuvannya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Європа входить у сезон накопичення запасів із тоншими паливними буферами</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/28/yevropa-vxodit-u-sezon-nakopichennya-zapasiv-iz-tonshimi-palivnimi-buferami/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/28/yevropa-vxodit-u-sezon-nakopichennya-zapasiv-iz-tonshimi-palivnimi-buferami/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 28 Jul 2026 07:26:36 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Пічне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel market]]></category>
		<category><![CDATA[Europe]]></category>
		<category><![CDATA[fuel inventories]]></category>
		<category><![CDATA[refining margins]]></category>
		<category><![CDATA[дизельний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[запас пального]]></category>
		<category><![CDATA[маржа переробки]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154614</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30798-Цены_рост.jpg" alt="Європа входить у сезон накопичення запасів із тоншими паливними буферами"/><br />Європа стикається з напруженням у дизельному сегменті, який також важливий для опалювального пального. Європейські дизельні запаси перебувають на найнижчому рівні з 2022 року, а дизельний попит у квітні знизився більш ніж на 6% — до 5,53 млн барелів на добу. Скорочення запасів дизелю й опалювального пального підсилює загальний ризик для ринку нафтопродуктів Європи перед зимовим [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30798-Цены_рост.jpg" alt="Європа входить у сезон накопичення запасів із тоншими паливними буферами"/><br /><p>Європа стикається з напруженням у дизельному сегменті, який також важливий для опалювального пального. Європейські дизельні запаси перебувають на найнижчому рівні з 2022 року, а дизельний попит у квітні знизився більш ніж на 6% — до 5,53 млн барелів на добу.</p>
<h3>Скорочення запасів дизелю й опалювального пального підсилює загальний ризик для ринку нафтопродуктів Європи перед зимовим сезоном.</h3>
<p>Reuters повідомив, що Європа підходить до зимового сезону з крихкими енергетичними буферами. Основний фокус матеріалу — газ, дизель і опалювальне пальне, але для ринку бензинів це також важливо, оскільки всі ці продукти конкурують за потужності переробки, логістику та імпортні маршрути.</p>
<p>За даними Reuters, газ забезпечує близько 30% побутового опалювального попиту Європи, а нафта — приблизно 10%. Європейські підземні газові сховища заповнені приблизно на 55%, що є найнижчим рівнем для цього періоду року з 2021-го. Імпорт LNG у Європу в липні має становити лише 6,3 млн тонн — найнижчий рівень із вересня 2024 року, за даними Kpler.</p>
<p>У дизельному сегменті, за оцінкою Reuters, Європа стикається з одним із найгостріших осередків енергетичного напруження. Регіон сильно залежить від імпорту дизелю, а цей продукт одночасно використовується в транспорті, промисловості та як сировина для опалювального пального. У літні місяці споживачі й дистриб’ютори зазвичай накопичують запаси перед холодним сезоном, але цього року запаси скорочуються.</p>
<p>Європейські дизельні запаси перебувають на найнижчому рівні з 2022 року. У США, найбільшого експортера дизелю у світі, запаси в травні падали до 23-річного мінімуму, а за тиждень до 17 липня відновилися приблизно на 10%, за даними EIA.</p>
<p>Reuters також зазначає, що європейські дизельні crack spreads нещодавно піднялися до рекордних майже $65 за барель. Попит на дизель у Європі в квітні знизився більш ніж на 6% — до 5,53 млн барелів на добу, за даними Міжнародного енергетичного агентства.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/commentary/reuters-open-interest/europe-faces-long-cold-winter-fuel-buffers-dwindle-2026-07-27/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30798-Цены_рост.jpg" alt="Європа входить у сезон накопичення запасів із тоншими паливними буферами"/><br /><p>Європа стикається з напруженням у дизельному сегменті, який також важливий для опалювального пального. Європейські дизельні запаси перебувають на найнижчому рівні з 2022 року, а дизельний попит у квітні знизився більш ніж на 6% — до 5,53 млн барелів на добу.</p>
<h3>Скорочення запасів дизелю й опалювального пального підсилює загальний ризик для ринку нафтопродуктів Європи перед зимовим сезоном.</h3>
<p>Reuters повідомив, що Європа підходить до зимового сезону з крихкими енергетичними буферами. Основний фокус матеріалу — газ, дизель і опалювальне пальне, але для ринку бензинів це також важливо, оскільки всі ці продукти конкурують за потужності переробки, логістику та імпортні маршрути.</p>
<p>За даними Reuters, газ забезпечує близько 30% побутового опалювального попиту Європи, а нафта — приблизно 10%. Європейські підземні газові сховища заповнені приблизно на 55%, що є найнижчим рівнем для цього періоду року з 2021-го. Імпорт LNG у Європу в липні має становити лише 6,3 млн тонн — найнижчий рівень із вересня 2024 року, за даними Kpler.</p>
<p>У дизельному сегменті, за оцінкою Reuters, Європа стикається з одним із найгостріших осередків енергетичного напруження. Регіон сильно залежить від імпорту дизелю, а цей продукт одночасно використовується в транспорті, промисловості та як сировина для опалювального пального. У літні місяці споживачі й дистриб’ютори зазвичай накопичують запаси перед холодним сезоном, але цього року запаси скорочуються.</p>
<p>Європейські дизельні запаси перебувають на найнижчому рівні з 2022 року. У США, найбільшого експортера дизелю у світі, запаси в травні падали до 23-річного мінімуму, а за тиждень до 17 липня відновилися приблизно на 10%, за даними EIA.</p>
<p>Reuters також зазначає, що європейські дизельні crack spreads нещодавно піднялися до рекордних майже $65 за барель. Попит на дизель у Європі в квітні знизився більш ніж на 6% — до 5,53 млн барелів на добу, за даними Міжнародного енергетичного агентства.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/commentary/reuters-open-interest/europe-faces-long-cold-winter-fuel-buffers-dwindle-2026-07-27/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/28/yevropa-vxodit-u-sezon-nakopichennya-zapasiv-iz-tonshimi-palivnimi-buferami/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>EIA зафіксувала зниження спотових цін на бензин RBOB при високому crack spread</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/28/eia-zafiksuvala-znizhennya-spotovix-cin-na-benzin-rbob-pri-visokomu-crack-spread/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/28/eia-zafiksuvala-znizhennya-spotovix-cin-na-benzin-rbob-pri-visokomu-crack-spread/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 28 Jul 2026 07:09:17 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crack spread]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline prices]]></category>
		<category><![CDATA[RBOB]]></category>
		<category><![CDATA[refinery margin]]></category>
		<category><![CDATA[ЕІА]]></category>
		<category><![CDATA[маржа переробки]]></category>
		<category><![CDATA[ринкові індикатори]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на бензин]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154613</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30797-международное-энергетическое-агентство-флаг-организации-iea-99374959.jpg" alt="EIA зафіксувала зниження спотових цін на бензин RBOB при високому crack spread"/><br />У щоденному зрізі цін за 27 липня EIA навела дані закриття 24 липня: Brent становив $100,31 за барель, WTI — $91,74 за барель, бензин RBOB у New York Harbor — $3,34 за галон. Індикатор 3:2:1 crack spread на Gulf Coast становив $61,13 за барель. Навіть за денного зниження цін на нафту й бензин маржа переробки [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30797-международное-энергетическое-агентство-флаг-организации-iea-99374959.jpg" alt="EIA зафіксувала зниження спотових цін на бензин RBOB при високому crack spread"/><br /><p>У щоденному зрізі цін за 27 липня EIA навела дані закриття 24 липня: Brent становив $100,31 за барель, WTI — $91,74 за барель, бензин RBOB у New York Harbor — $3,34 за галон. Індикатор 3:2:1 crack spread на Gulf Coast становив $61,13 за барель.</p>
<h3>Навіть за денного зниження цін на нафту й бензин маржа переробки залишалася високою, що показує напруження на ринку нафтопродуктів.</h3>
<p>U.S. Energy Information Administration 27 липня опублікувала щоденний зріз оптових і роздрібних цін на енергоресурси. Дані охоплюють спотові ціни на закриття 24 липня, оскільки щоденна сторінка EIA оновлюється в робочі дні та подає останній доступний ринковий зріз.</p>
<p>За даними EIA, Brent на закритті 24 липня становив $100,31 за барель, зниження за день — 4,8%. WTI становив $91,74 за барель, зниження — 1,4%. Louisiana Light оцінювався у $93,99 за барель, зниження — 1,7%.</p>
<p>Для бензину RBOB, який використовується як біржовий індикатор бензинового ринку США, ціна в New York Harbor становила $3,34 за галон, зниження — 2,6%. На Gulf Coast бензин RBOB коштував $3,43 за галон, зниження — 2,3%, у Los Angeles — $3,61 за галон, зниження — 1,4%.</p>
<p>Окремо EIA подала 3:2:1 crack spread для Gulf Coast на рівні $61,13 за барель, зі зниженням на 4,2%. Crack spread — це різниця між ціною сирої нафти та вартістю вироблених із неї нафтопродуктів; він є короткостроковим індикатором маржі НПЗ, хоча не враховує всі змінні й постійні витрати.</p>
<p>Роздрібна середня ціна regular gasoline у США становила $4,11 за галон, зміна — +0,1%, а дизелю — $5,28 за галон, зміна — +0,7%. Для глобального ринку ці індикатори важливі як орієнтир співвідношення між нафтою, бензином і переробною маржею.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.eia.gov/todayinenergy/prices.php" target="_blank">U.S. Energy Information Administration</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30797-международное-энергетическое-агентство-флаг-организации-iea-99374959.jpg" alt="EIA зафіксувала зниження спотових цін на бензин RBOB при високому crack spread"/><br /><p>У щоденному зрізі цін за 27 липня EIA навела дані закриття 24 липня: Brent становив $100,31 за барель, WTI — $91,74 за барель, бензин RBOB у New York Harbor — $3,34 за галон. Індикатор 3:2:1 crack spread на Gulf Coast становив $61,13 за барель.</p>
<h3>Навіть за денного зниження цін на нафту й бензин маржа переробки залишалася високою, що показує напруження на ринку нафтопродуктів.</h3>
<p>U.S. Energy Information Administration 27 липня опублікувала щоденний зріз оптових і роздрібних цін на енергоресурси. Дані охоплюють спотові ціни на закриття 24 липня, оскільки щоденна сторінка EIA оновлюється в робочі дні та подає останній доступний ринковий зріз.</p>
<p>За даними EIA, Brent на закритті 24 липня становив $100,31 за барель, зниження за день — 4,8%. WTI становив $91,74 за барель, зниження — 1,4%. Louisiana Light оцінювався у $93,99 за барель, зниження — 1,7%.</p>
<p>Для бензину RBOB, який використовується як біржовий індикатор бензинового ринку США, ціна в New York Harbor становила $3,34 за галон, зниження — 2,6%. На Gulf Coast бензин RBOB коштував $3,43 за галон, зниження — 2,3%, у Los Angeles — $3,61 за галон, зниження — 1,4%.</p>
<p>Окремо EIA подала 3:2:1 crack spread для Gulf Coast на рівні $61,13 за барель, зі зниженням на 4,2%. Crack spread — це різниця між ціною сирої нафти та вартістю вироблених із неї нафтопродуктів; він є короткостроковим індикатором маржі НПЗ, хоча не враховує всі змінні й постійні витрати.</p>
<p>Роздрібна середня ціна regular gasoline у США становила $4,11 за галон, зміна — +0,1%, а дизелю — $5,28 за галон, зміна — +0,7%. Для глобального ринку ці індикатори важливі як орієнтир співвідношення між нафтою, бензином і переробною маржею.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.eia.gov/todayinenergy/prices.php" target="_blank">U.S. Energy Information Administration</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/28/eia-zafiksuvala-znizhennya-spotovix-cin-na-benzin-rbob-pri-visokomu-crack-spread/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Хорватія зберегла регулювання цін на пальне, але LPG подорожчав на 0,05 євро за кілограм</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/28/xorvatiya-zberegla-regulyuvannya-cin-na-palne-ale-lpg-podorozhchav-na-005-yevro-za-kilogram/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/28/xorvatiya-zberegla-regulyuvannya-cin-na-palne-ale-lpg-podorozhchav-na-005-yevro-za-kilogram/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 28 Jul 2026 06:46:25 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[consumer protection]]></category>
		<category><![CDATA[Croatia fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[fuel regulation]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[LPG ціни]]></category>
		<category><![CDATA[захист споживачів]]></category>
		<category><![CDATA[регулювання цін]]></category>
		<category><![CDATA[Хорватия]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154619</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30800-LPG.png" alt="Хорватія зберегла регулювання цін на пальне, але LPG подорожчав на 0,05 євро за кілограм"/><br />Croatia Week 27 липня повідомило, що уряд Хорватії на телефонному засіданні ухвалив заходи для продовження регулювання роздрібних цін на пальне. Нові граничні ціни передбачають зростання вартості бензину, дизелю, синього дизелю та LPG з 28 липня. Регулювання стримує ціну, але не скасовує подорожчання LPG для споживачів За повідомленням Croatia Week, уряд зменшив акцизи на дизельне пальне [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30800-LPG.png" alt="Хорватія зберегла регулювання цін на пальне, але LPG подорожчав на 0,05 євро за кілограм"/><br /><p>Croatia Week 27 липня повідомило, що уряд Хорватії на телефонному засіданні ухвалив заходи для продовження регулювання роздрібних цін на пальне. Нові граничні ціни передбачають зростання вартості бензину, дизелю, синього дизелю та LPG з 28 липня.</p>
<h3>Регулювання стримує ціну, але не скасовує подорожчання LPG для споживачів</h3>
<p>За повідомленням Croatia Week, уряд зменшив акцизи на дизельне пальне на 0,04 євро за літр і на бензин на 0,01 євро за літр. Також було знижено регульовані премії: на 0,01 євро за літр для бензину та дизелю, на 0,035 євро за літр для синього дизелю та на 0,02 євро за кілограм для LPG.</p>
<p>Максимальні роздрібні ціни в Хорватії розраховуються за формулою, що враховує базову ціну викопного пального за попередні 14 днів, регульовані премії та акцизні ставки. Така модель означає, що держава не встановлює довільну ціну, а коригує окремі складові формули, які впливають на кінцеву вартість.</p>
<p>За новими цінами бензин мав коштувати 1,62 євро за літр, що на 0,08 євро більше. Дизель — 1,75 євро за літр, на 0,16 євро більше. Синій дизель — 1,21 євро за літр, на 0,19 євро більше.</p>
<p>Для LPG встановлено окремі граничні ціни залежно від форми продажу. Скраплений нафтовий газ у великих резервуарах мав коштувати 1,28 євро за кілограм, а LPG у балонах — 1,86 євро за кілограм. В обох випадках зростання становить 0,05 євро за кілограм.</p>
<p>Для європейського ринку ця новина важлива тим, що показує практичну реакцію уряду країни ЄС на подорожчання пального: збереження формульного регулювання, корекцію акцизів і премій, але без повного блокування зростання кінцевої ціни для споживачів.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.croatiaweek.com/croatia-new-fuel-prices-petrol-diesel-july-2026/" target="_blank">Croatia Week</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30800-LPG.png" alt="Хорватія зберегла регулювання цін на пальне, але LPG подорожчав на 0,05 євро за кілограм"/><br /><p>Croatia Week 27 липня повідомило, що уряд Хорватії на телефонному засіданні ухвалив заходи для продовження регулювання роздрібних цін на пальне. Нові граничні ціни передбачають зростання вартості бензину, дизелю, синього дизелю та LPG з 28 липня.</p>
<h3>Регулювання стримує ціну, але не скасовує подорожчання LPG для споживачів</h3>
<p>За повідомленням Croatia Week, уряд зменшив акцизи на дизельне пальне на 0,04 євро за літр і на бензин на 0,01 євро за літр. Також було знижено регульовані премії: на 0,01 євро за літр для бензину та дизелю, на 0,035 євро за літр для синього дизелю та на 0,02 євро за кілограм для LPG.</p>
<p>Максимальні роздрібні ціни в Хорватії розраховуються за формулою, що враховує базову ціну викопного пального за попередні 14 днів, регульовані премії та акцизні ставки. Така модель означає, що держава не встановлює довільну ціну, а коригує окремі складові формули, які впливають на кінцеву вартість.</p>
<p>За новими цінами бензин мав коштувати 1,62 євро за літр, що на 0,08 євро більше. Дизель — 1,75 євро за літр, на 0,16 євро більше. Синій дизель — 1,21 євро за літр, на 0,19 євро більше.</p>
<p>Для LPG встановлено окремі граничні ціни залежно від форми продажу. Скраплений нафтовий газ у великих резервуарах мав коштувати 1,28 євро за кілограм, а LPG у балонах — 1,86 євро за кілограм. В обох випадках зростання становить 0,05 євро за кілограм.</p>
<p>Для європейського ринку ця новина важлива тим, що показує практичну реакцію уряду країни ЄС на подорожчання пального: збереження формульного регулювання, корекцію акцизів і премій, але без повного блокування зростання кінцевої ціни для споживачів.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.croatiaweek.com/croatia-new-fuel-prices-petrol-diesel-july-2026/" target="_blank">Croatia Week</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/28/xorvatiya-zberegla-regulyuvannya-cin-na-palne-ale-lpg-podorozhchav-na-005-yevro-za-kilogram/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Польща може знову повернути регулювання цін на пальне наприкінці серпня</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/28/polshha-mozhe-znovu-povernuti-regulyuvannya-cin-na-palne-naprikinci-serpnya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/28/polshha-mozhe-znovu-povernuti-regulyuvannya-cin-na-palne-naprikinci-serpnya/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 28 Jul 2026 06:14:40 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[fuel tax]]></category>
		<category><![CDATA[petrol market]]></category>
		<category><![CDATA[Poland]]></category>
		<category><![CDATA[regulated fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[паливні податки]]></category>
		<category><![CDATA[Польща]]></category>
		<category><![CDATA[регульовані ціни]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154609</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30794-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Польща може знову повернути регулювання цін на пальне наприкінці серпня"/><br />Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск 27 липня заявив, що уряд може повторно втрутитися у ціни на пальне, якщо ринок знову стане нестабільним. Потенційний період дії заходу — останні два тижні літніх канікул, коли багато поляків повертатимуться з відпусток. Польський уряд розглядає повернення регульованих цін як антикризовий інструмент для періоду високого попиту на пальне. Reuters повідомило, що [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30794-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Польща може знову повернути регулювання цін на пальне наприкінці серпня"/><br /><p>Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск 27 липня заявив, що уряд може повторно втрутитися у ціни на пальне, якщо ринок знову стане нестабільним. Потенційний період дії заходу — останні два тижні літніх канікул, коли багато поляків повертатимуться з відпусток.</p>
<h3>Польський уряд розглядає повернення регульованих цін як антикризовий інструмент для періоду високого попиту на пальне.</h3>
<p>Reuters повідомило, що Польща може знову запровадити заходи для зниження цін на пальне, якщо волатильність на ринку збережеться. За словами прем’єр-міністра Дональда Туска, уряд може запропонувати рішення щонайменше на останні два тижні літніх канікул.</p>
<p>Польща вже вводила обмеження цін у березні після різкого зростання енергетичних цін, спричиненого війною США та Ізраїлю проти Ірану. Наприкінці минулого місяця уряд призупинив ці обмеження, оскільки напруженість на Близькому Сході знизилася, а ціни на нафту й газ стабілізувалися. Однак Reuters зазначає, що ціни знову різко зросли останніми тижнями, оскільки конфлікт триває.</p>
<p>Окремо правляча коаліція пропонувала оподаткувати надприбутки нафтогазових компаній, отримані завдяки зростанню маржі на тлі шоків постачання, спричинених війною на Близькому Сході. Очікувалося, що цей податок принесе бюджету 4 млрд злотих, або $1,06 млрд. Однак він не набув чинності, тому що президент Польщі Кароль Навроцький передав його на розгляд Конституційного трибуналу.</p>
<p>Для ринку бензину така новина важлива не через зміну фізичного балансу пального, а через державне втручання у роздрібну ціну. Якщо регулювання буде повернуто, воно впливатиме саме на кінцеву ціну для водіїв у період сезонного попиту.</p>
<blockquote><p>«Якщо виявиться, що ситуація знову нестабільна, що ціни можуть ще раз зрости, ми запропонуємо рішення щодо повторного запровадження регульованих цін, щонайменше на останні два тижні літніх канікул», — заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/poland-may-act-lower-fuel-prices-again-pm-says-2026-07-27/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30794-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Польща може знову повернути регулювання цін на пальне наприкінці серпня"/><br /><p>Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск 27 липня заявив, що уряд може повторно втрутитися у ціни на пальне, якщо ринок знову стане нестабільним. Потенційний період дії заходу — останні два тижні літніх канікул, коли багато поляків повертатимуться з відпусток.</p>
<h3>Польський уряд розглядає повернення регульованих цін як антикризовий інструмент для періоду високого попиту на пальне.</h3>
<p>Reuters повідомило, що Польща може знову запровадити заходи для зниження цін на пальне, якщо волатильність на ринку збережеться. За словами прем’єр-міністра Дональда Туска, уряд може запропонувати рішення щонайменше на останні два тижні літніх канікул.</p>
<p>Польща вже вводила обмеження цін у березні після різкого зростання енергетичних цін, спричиненого війною США та Ізраїлю проти Ірану. Наприкінці минулого місяця уряд призупинив ці обмеження, оскільки напруженість на Близькому Сході знизилася, а ціни на нафту й газ стабілізувалися. Однак Reuters зазначає, що ціни знову різко зросли останніми тижнями, оскільки конфлікт триває.</p>
<p>Окремо правляча коаліція пропонувала оподаткувати надприбутки нафтогазових компаній, отримані завдяки зростанню маржі на тлі шоків постачання, спричинених війною на Близькому Сході. Очікувалося, що цей податок принесе бюджету 4 млрд злотих, або $1,06 млрд. Однак він не набув чинності, тому що президент Польщі Кароль Навроцький передав його на розгляд Конституційного трибуналу.</p>
<p>Для ринку бензину така новина важлива не через зміну фізичного балансу пального, а через державне втручання у роздрібну ціну. Якщо регулювання буде повернуто, воно впливатиме саме на кінцеву ціну для водіїв у період сезонного попиту.</p>
<blockquote><p>«Якщо виявиться, що ситуація знову нестабільна, що ціни можуть ще раз зрости, ми запропонуємо рішення щодо повторного запровадження регульованих цін, щонайменше на останні два тижні літніх канікул», — заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/poland-may-act-lower-fuel-prices-again-pm-says-2026-07-27/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/28/polshha-mozhe-znovu-povernuti-regulyuvannya-cin-na-palne-naprikinci-serpnya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Латиноамериканська нафта посилює конкуренцію з африканською сировиною на ринку Європи</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/28/latinoamerikanska-nafta-posilyuye-konkurenciyu-z-afrikanskoyu-sirovinoyu-na-rinku-yevropi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/28/latinoamerikanska-nafta-posilyuye-konkurenciyu-z-afrikanskoyu-sirovinoyu-na-rinku-yevropi/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 28 Jul 2026 06:09:14 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude supply]]></category>
		<category><![CDATA[Europe]]></category>
		<category><![CDATA[Latin America]]></category>
		<category><![CDATA[oil imports]]></category>
		<category><![CDATA[refinery feedstock]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[імпорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Латинська Америка]]></category>
		<category><![CDATA[сировина для НПЗ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154612</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30796-Нефть.jpg" alt="Латиноамериканська нафта посилює конкуренцію з африканською сировиною на ринку Європи"/><br />Бразильські та гайанські сорти нафти посилюють позиції в Європі та Китаї, витісняючи традиційні західноафриканські сорти. Сукупний експорт Бразилії та Гаяни зріс приблизно на 500 000 барелів на добу проти 2025 року — до 3,28 млн барелів на добу. Європейські НПЗ отримують більше дешевшої латиноамериканської сировини, але вибір між ціною нафти та виходом продуктів залишається ключовим [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30796-Нефть.jpg" alt="Латиноамериканська нафта посилює конкуренцію з африканською сировиною на ринку Європи"/><br /><p>Бразильські та гайанські сорти нафти посилюють позиції в Європі та Китаї, витісняючи традиційні західноафриканські сорти. Сукупний експорт Бразилії та Гаяни зріс приблизно на 500 000 барелів на добу проти 2025 року — до 3,28 млн барелів на добу.</p>
<h3>Європейські НПЗ отримують більше дешевшої латиноамериканської сировини, але вибір між ціною нафти та виходом продуктів залишається ключовим для переробки.</h3>
<p>Argus повідомив, що бразильські та гайанські сорти нафти випереджають західноафриканські за ціною та обсягами на ключових ринках Європи та Китаю. За даними Vortexa, сукупний експорт Бразилії та Гаяни зріс приблизно на 500 000 барелів на добу порівняно з 2025 роком і досяг 3,28 млн барелів на добу.</p>
<p>Зростання видобутку посилило тиск на ціни латиноамериканської нафти. Диференціали бразильської сировини останніми тижнями перебували під особливим тиском через слабкий спотовий попит із боку Китаю, що залишало додаткові обсяги для Європи.</p>
<p>Китайські НПЗ скоротили закупівлі бразильської нафти для постачання у серпні та вересні більш ніж на третину проти попередніх місяців. Якщо ці вантажі не знайдуть покупця в Китаї, продавці, за оцінкою Argus, можуть пропонувати їх у Європі для вересневого постачання через коротший маршрут.</p>
<p>Більша кількість латиноамериканської сировини конкурує з усталеними західноафриканськими сортами. За даними Argus, сорт Buzios у середньому був на $5,50 за барель дешевшим за нігерійський Forcados на умовах постачання до північно-західної Європи протягом останнього року.</p>
<p>Водночас Argus refinery gate values показують, що Forcados нині приблизно на $13 за барель цінніший за Buzios за виходом продуктів. Для НПЗ це означає вибір між нижчою ціною сировини та вищою потенційною вартістю продуктового виходу, зокрема дизелю й бензинових компонентів.</p>
<blockquote><p>«Бразильська нафта значно дешевша, але валова вартість продуктів із нігерійської нафти краща на цьому ринку через вищий вихід дизелю», — заявив європейський трейдер.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/es/news-and-insights/latest-market-news/2857293-latam-squeezes-west-african-crude-in-key-markets" target="_blank">Argus Media</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30796-Нефть.jpg" alt="Латиноамериканська нафта посилює конкуренцію з африканською сировиною на ринку Європи"/><br /><p>Бразильські та гайанські сорти нафти посилюють позиції в Європі та Китаї, витісняючи традиційні західноафриканські сорти. Сукупний експорт Бразилії та Гаяни зріс приблизно на 500 000 барелів на добу проти 2025 року — до 3,28 млн барелів на добу.</p>
<h3>Європейські НПЗ отримують більше дешевшої латиноамериканської сировини, але вибір між ціною нафти та виходом продуктів залишається ключовим для переробки.</h3>
<p>Argus повідомив, що бразильські та гайанські сорти нафти випереджають західноафриканські за ціною та обсягами на ключових ринках Європи та Китаю. За даними Vortexa, сукупний експорт Бразилії та Гаяни зріс приблизно на 500 000 барелів на добу порівняно з 2025 роком і досяг 3,28 млн барелів на добу.</p>
<p>Зростання видобутку посилило тиск на ціни латиноамериканської нафти. Диференціали бразильської сировини останніми тижнями перебували під особливим тиском через слабкий спотовий попит із боку Китаю, що залишало додаткові обсяги для Європи.</p>
<p>Китайські НПЗ скоротили закупівлі бразильської нафти для постачання у серпні та вересні більш ніж на третину проти попередніх місяців. Якщо ці вантажі не знайдуть покупця в Китаї, продавці, за оцінкою Argus, можуть пропонувати їх у Європі для вересневого постачання через коротший маршрут.</p>
<p>Більша кількість латиноамериканської сировини конкурує з усталеними західноафриканськими сортами. За даними Argus, сорт Buzios у середньому був на $5,50 за барель дешевшим за нігерійський Forcados на умовах постачання до північно-західної Європи протягом останнього року.</p>
<p>Водночас Argus refinery gate values показують, що Forcados нині приблизно на $13 за барель цінніший за Buzios за виходом продуктів. Для НПЗ це означає вибір між нижчою ціною сировини та вищою потенційною вартістю продуктового виходу, зокрема дизелю й бензинових компонентів.</p>
<blockquote><p>«Бразильська нафта значно дешевша, але валова вартість продуктів із нігерійської нафти краща на цьому ринку через вищий вихід дизелю», — заявив європейський трейдер.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/es/news-and-insights/latest-market-news/2857293-latam-squeezes-west-african-crude-in-key-markets" target="_blank">Argus Media</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/28/latinoamerikanska-nafta-posilyuye-konkurenciyu-z-afrikanskoyu-sirovinoyu-na-rinku-yevropi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/category/geopolitics/feed/ ) in 0.35077 seconds, on Jul 28th, 2026 at 6:38 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Jul 28th, 2026 at 7:38 pm UTC -->
<!-- +++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++ -->
<!-- Quick Cache Is Fully Functional :-) ... A Quick Cache file was just served for (  oilreview.kiev.ua/category/geopolitics/feed/ ) in 0.00075 seconds, on Jul 28th, 2026 at 6:45 pm UTC. -->