Через Ормузьку протоку в неділю пройшли лише чотири судна проти восьми днем раніше, оскільки нове загострення між США та Іраном знову обмежило судноплавство. Для ринку LPG ризик полягає у скороченні доступності пропану з Перської затоки: до війни цей регіон забезпечував майже половину азійського імпорту пропану. Альтернативним джерелом залишаються США, однак перенаправлення американських вантажів до Азії посилює конкуренцію за ресурс, який одночасно потрібен європейському ринку.
Через Ормуз пройшли лише чотири судна
Судноплавство через Ормузьку протоку залишалося різко обмеженим 20 липня на тлі поновлення бойових дій між США та Іраном. За даними LSEG, у неділю водний шлях перетнули чотири судна проти восьми днем раніше. Від п’ятниці до протоки зайшли щонайменше три танкери з нафтопродуктами та один VLCC — надвеликий танкер для перевезення сирої нафти.
Для LPG ключове значення має не лише кількість суден, а й фізична доступність експортних потужностей Перської затоки. Пропан і бутан перевозять спеціалізовані газовози, а обмеження руху через морську протоку не можна швидко компенсувати трубопровідними маршрутами так само, як частину потоків сирої нафти.
Ринок уже проходив через подібне скорочення трафіку. 15 липня серед трьох суден, які вийшли з Ормузької протоки, одне перевозило LPG. Це підтверджує, що поставки скрапленого нафтового газу фізично продовжуються, але проходження окремих вантажів не означає відновлення нормального експортного потоку.
Майже половина азійського імпорту пропану до війни надходила з Перської затоки
Структура глобального ринку робить LPG особливо чутливим до тривалого обмеження Ормузької протоки. За даними Vortexa, наведеними U.S. Energy Information Administration, у 2025 році майже половина імпорту пропану до Азії припадала на країни Перської затоки.
Після початку перебоїв головним альтернативним постачальником стали США. EIA прогнозувала збільшення чистого американського експорту пропану на 7% у 2026 році та ще на 10% у 2027 році. У квітні 2026 року експорт пропану зі США вперше в місячній статистиці перевищив 2 млн барелів на добу, а за підсумками тижня до 3 липня тижнева оцінка сягала 2,616 млн барелів на добу.
Водночас американський ресурс не є необмеженим. Підвищений попит з Азії створює економічний стимул спрямовувати додаткові партії через Тихий океан. Раніше «Термінал» аналізував роль високих запасів пропану у США у заміщенні втрачених обсягів Перської затоки, а також зростання залежності європейського ринку LPG від американських поставок після відмови від російського ресурсу.
Європа конкурує з Азією за гнучкі американські вантажі
Для європейського ринку основний канал впливу проходить через перерозподіл міжнародних потоків. Якщо азійські покупці втрачають частину пропану Перської затоки, вищий попит на американські вантажі може скорочувати кількість гнучкого ресурсу, доступного для Північно-Західної Європи та Середземномор’я, або підвищувати ціну його залучення.
Цей механізм відрізняє LPG від сирої нафти. Високі запаси та зростання виробництва пропану у США створюють фізичний резерв для компенсації дефіциту, однак доставка залежить від наявності експортних терміналів, VLGC — великих газовозів для LPG — та пропускної здатності морських маршрутів. EIA раніше також вказувала на логістичні обмеження американського експорту, включно з проблемами на терміналі Targa Galena Park, на який припадає близько 20% експорту LPG зі США, та перевантаженням Панамського каналу.
Тому нове скорочення трафіку через Ормузьку протоку повертає ринок LPG до моделі, за якої ціна визначається не лише балансом виробництва пропану й бутану, а й конкуренцією між Азією та Європою за доступні американські вантажі. Попередній аналіз вибіркового доступу через Ормузьку протоку показував, що для LPG навіть неповне блокування маршруту може створювати нестабільність фізичних поставок без формального припинення експорту.
Джерела: Reuters, U.S. Energy Information Administration, U.S. Energy Information Administration: експорт нафти та нафтопродуктів США.
