До Вірменії залізницею через Грузію надійшла партія бензину з Азербайджану. Це перша відома комерційна угода між двома країнами за майже три десятиліття. Подія розглядається як крок до зменшення залежності Єревана від російських енергоносіїв та як елемент ширшого політичного й економічного зближення у регіоні.

Перше постачання за три десятиліття

19 грудня до Вірменії прибули 22 залізничні вагони бензину, відправлені з Азербайджану транзитом через територію Грузії. Це стало першим комерційним енергетичним постачанням між двома країнами приблизно за 30 років, попри тривалий конфлікт та закриті кордони.

• Дата прибуття: 19 грудня 2025 року
• Маршрут: Азербайджан – Грузія – Вірменія
• Формат: залізничне постачання бензину

Політичні умови та економічний контекст

Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян наголосив, що угода має комерційний характер, але стала можливою завдяки зміні політичного клімату між країнами.

«Торгівля відбувається між приватними компаніями, але саме встановлений мир між Вірменією та Азербайджаном створив політичні умови для цієї торгівлі», — Нікол Пашинян.

Домовленість була досягнута у листопаді під час переговорів за участю віцепрем’єрів обох країн у межах зусиль із розширення економічної співпраці.

Залежність від росії та чутливість диверсифікації

За підсумками минулого року близько 65 відсотків бензину Вірменія імпортувала з росії. Така структура постачання робить питання диверсифікації критично чутливим для енергетичної безпеки країни.

• Частка росії в імпорті бензину: ≈65%
• Ризик: висока концентрація одного джерела постачання
• Мета: зниження політичної та логістичної вразливості

Обмеження та середньострокові ризики

У Вірменії постачання з Азербайджану сприймається як потенційно корисне, але вразливе рішення. Побоювання пов’язані з можливим відновленням напруженості, що може призвести до припинення постачання.

«Існує страх, що у разі нового загострення Азербайджан може перекрити постачання і залишити Вірменію без ресурсу», — зазначила дослідниця Регіонального центру досліджень у Єревані Емілі Бабакян Фрейзер.

Тому нинішню угоду розглядають радше як середньо- та довгострокову можливість, а не як негайну заміну російських обсягів.

Транзит і регіональна логістика

Раніше у 2025 році Азербайджан відновив транзит товарів до Вірменії, скасувавши обмеження, що діяли з 1997 року. З жовтня через азербайджанську територію вже пройшли дві партії зерна з Казахстану та росії.

• Рік зняття обмежень: 2025
• Попередні транзитні вантажі: зерно з Казахстану та росії
• Значення: відновлення регіональних логістичних коридорів

Можливі наслідки для ринку

• Диверсифікація джерел: поява азербайджанського напрямку знижує монопольну роль росії у постачанні бензину.
• Логістична стійкість: залізничний маршрут через Грузію підвищує гнучкість постачання у кризових сценаріях.
• Стратегічні запаси: нові канали імпорту створюють умови для формування більш стійких резервів пального.

Захист критичної інфраструктури

• Військова складова: зниження напруги зменшує ризики фізичних загроз для транспортних коридорів.
• Економічна складова: відновлення транзиту стимулює інвестиції в залізничну та прикордонну інфраструктуру.
• Розосередження ризиків: альтернативні маршрути зменшують залежність від одного геополітичного центру.

Вплив на ціноутворення

• Структура ціни: конкуренція між джерелами може знизити імпортну премію.
• Маржа: альтернативні постачання посилюють переговорну позицію імпортерів.
• Конкуренція: зменшення домінування одного постачальника створює передумови для стабілізації цін.

Джерело: Terminal

За матеріалами: RFE/RL — Armenian Service та Azerbaijani Service

До 2030 року Казахстан і Азербайджан можуть зіштовхнутися зі зниженням потужностей видобутку нафти, попри інвестиції у великі інфраструктурні проєкти. Потужності Тенгізу та Кашагану в Казахстані, а також проєкт ACE в Азербайджані покликані частково пом’якшити спад, проте довгострокові перспективи залишаються невизначеними.

Казахстан

У 2024 році загальний обсяг постачання нафти в Казахстані скоротився на 50 тис. барелів на добу (тб/д) у річному вимірі до 1,9 млн барелів на добу (мб/д) через технічне обслуговування на ключових родовищах Тенгіз, Кашаган і Карачаганак. Проєкт Future Growth Project (FGP) на Тенгізі під керівництвом Chevron розширив потужність родовища на 260 тб/д — до 860 тб/д у січні 2025 року, що збільшило загальну потужність видобутку сирої нафти до 2,1 мб/д.

Після запуску проєкту з керування тиском на свердловинах Тенгіза у 2023 році та старту FGP, частка Тенгізу у загальному видобутку казахської нафти перевищила 40%. Однак, за прогнозами, до 2030 року потужність Казахстану знизиться до 1,9 мб/д — доти, доки не буде ухвалено тверде рішення щодо розширення Кашагану та інших великих родовищ.

У жовтні 2024 року Сенат Казахстану поглибив стратегічне партнерство з Катаром, затвердивши довгострокову співпрацю в енергетиці та сільському господарстві. Було підписано угоди між QazaqGaz та катарською компанією UCC Holdings щодо завершення будівництва заводу з переробки сірководневого газу потужністю 100 млн стандартних куб. футів на добу (MMscf/d), що підтримує фазу 2A розвитку Кашагану.

Завод і супутні трубопроводи мають збільшити нафтовидобувні потужності приблизно на 25 тб/д — до 440 тб/д; запуск очікується наприкінці 2026 року. Підписані також угоди щодо наступних газопереробних проєктів, пов’язаних з Кашаганом, однак у прогноз вони поки не включені як остаточні.

Азербайджан

У 2024 році загальний обсяг постачання нафти в Азербайджані знизився на 20 тб/д — до 600 тб/д. Очікується, що обсяг залишатиметься приблизно на цьому рівні, оскільки BP продовжує поступово вводити в експлуатацію нову офшорну платформу Azeri Central East (ACE) потужністю 100 тб/д.

Цей проєкт, а також компресорна станція на Шах-Денізі, мають зміцнити нафтовидобувний потенціал Азербайджану в короткостроковій перспективі та пом’якшити спад до очікуваного зниження до 520 тб/д у 2030 році.

Джерело: Terminal

За матеріалами: IEA

Замовити тижневий звіт по ринку

Міністр енергетики Азербайджану Пярвіз Шахбазов провів зустріч із керуючим директором трубопровідної компанії TAP AG Лукой Шіппаті (Luca Schieppati), на якій обговорили запуск Транс-Адріатичного газопроводу на повну потужність та можливості збільшення поставок у майбутньому.

Про це повідомляє Інтерфакс-Азербайджан.

Міжнародне енергетичне агентство (МЕА, IEA) прогнозує, що експорт газу з Азербайджану до Європи Транс-Адріатичним газопроводом (TAP) у 2022 році досягне проєктних 10 млрд кубометрів. Раніше трубопровідна компанія TAP AG повідомляла, що обсяг азербайджанського газу, експортованого до Європи по TAP з 31 грудня 2020 року по 31 грудня 2021 року, склав 8,1 млрд кубометрів. Зі зазначеного обсягу понад 6,8 млрд кубометрів поставлено до Італії, близько 1,2 млрд кубометрів — до Греції та Болгарії. Газопровід призначений для транспортування 10 млрд кубометрів. Пропускна здатність газопроводу дозволяє збільшити його потужність удвічі – до 20 млрд кубометрів на рік. Співвласники проєкту: компанія SOCAR (20%), BP (20%), Snam (20%), Fluxys (19%), Enagas (16%) та Axpo (5%). Вартість проєкту – 4,5 млрд євро. Закладка фундаменту TAP відбулася 17 травня 2016 року у Греції.

Читайте в «Терміналі»,

Україна зацікавлена ​​в поставках легкої азербайджанської нафти по південній гілці нафтопроводу «Дружба» до країн Центральної та Східної Європи.

Про це  пише видання  Trend.

«Зараз основні цільові європейські споживачі роблять кроки з диверсифікації поставок нафти на свої підприємства, що істотно загострює конкуренцію на ринку послуг з транспортування сировини. З огляду на його кон’юнктуру, АТ» Укртранснафта «продовжує переговорний процес з усіма потенційними учасниками проекту з організації транспортування легкої нафти з Каспійського регіону на ринок ЄС з використанням нафтопровідних систем Одеса — Броди і «Дружба».

Українська нафтотранспортна система має достатні технічні можливості для забезпечення транспортування до двох мільйонів тонн легкої нафти на рік нафтопроводом «Дружба». При виділенні одній з двох ниток українського ділянки нафтопроводу «Дружба» виключно для транспортування легкої нафти технічні можливості системи дозволяють забезпечити прокачку в даному напрямку п’яти мільйонів тонн сировини на рік «, — сказали у відомстві.

Як відзначили в українському Міненерго, в рамках проекту проведено зустрічі з основними зацікавленими сторонами, підписані протоколи про наміри з Державною нафтовою компанією Азербайджану (SOCAR), яка є потенційним постачальником нафтового ресурсу, а також з чеськими АТ МЕРО ЧР і Unipetrol.

«У рамках спільної міжурядової комісії з економічного співробітництва Азербайджан — Україна боку неодноразово підтверджували свою зацікавленість в реалізації проекту. Його ключовою відмінністю є відсутність необхідності в будівництві нових нафтопроводів. Він передбачає використання вже існуючої нафтотранспортної інфраструктури і вільних транзитних потужностей по даному маршруту», — відзначили у відомстві.

«Термінал» писав, Україна  і Азербайджан домовилися про спільну реалізацію інвестиційних проєктів у нафтогазовій галузі.

Міністерство енергетики України і державна нафтокомпанія Азербайджану SOCAR домовилися про подальший діалог у розробці  спільних проектів в газо- і нафтовидобутку.

Про це повідомила пресслужба Міненерго.

За підсумками зустрічі представники компанії на чолі з генеральним директором SOCAR AQS Саміром Моллаєвим висловили зацікавленість у співпраці та інвестуванні в різні види добувної діяльності: в 3D-сейсміку, буріння, безпосередньо видобуток.

За словами першого заступника міністра енергетики Юрія Власенка, якого цитує пресслужба, українська нафтогазовидобувна галузь є перспективною для залучення іноземних інвестицій, а Україні цікавий досвід азербайджанської компанії в газо- і нафтовидобутку на морському шельфі.

«Термінал» писав, Україна  і Азербайджан домовилися про спільну реалізацію інвестиційних проєктів у нафтогазовій галузі.

Уряди Греції та Північної Македонії домовилися про будівництво нового газопроводу, який дозволить македонцям підключитися до Трансадріатичного газопроводу (TAP).

Про це пише сайт RCC.

Угоду про початок будівництва підписали в Афінах. Згідно з документом, газопровід пройде від Неа Месімвріі в Греції до прикордонного міста Гевгелія на півночі Македонії.

Газопроводом Північна Македонія буде отримувати через МГП TAP азербайджанський природний газ, а також, можливо, через грецький СПГ-термінал в Ревітуссі.

Вартість про’кту будівництва газопроводу між Грецією і Північною Македонією оцінюється в 130,6 млн дол. США.

Трубопровід Греція – Північна Македонія

• Загальна протяжність складе 160 км, з яких 50 км пройде по території Греції.
• Розпочнеться в районі Неа Месімврія в Салоніках і завершиться в Штіп, в 110 км від Північної Македонії.
• Від клапанної станції недалеко від кордону в Евзони (Гевгелия) з’єднувальний трубопровід з’єднається з Трансадріатичний трубопроводом, по якому газ з Центральної Азії через Туреччину, Грецію і Албанію надходить в Південну Італію.
• Згідно з Меморандумом про взаєморозуміння, підписаного між Грецією і Північною Македонією у 2016 році, грецька частина газопроводу буде побудована оператором грецької газотранспортної системи – DESFA, а інша частина проєкту – Національною енергетичною компанією Північної Македонії (NER).

Так, Греція стане центром регіональних поставок газу після недавнього запуску TAP і запланованого на середину 2022 року запуску інтерконнектора з Болгарією.

Болгарія зможе посилити безпеку постачань, задовольняючи 33% своєї потреби в природному газі через TAP.

Точки виходу газопроводу на території Греції та Албанії, а також Італії відкривають можливості для транспортування азербайджанського газу в інші європейські країни.

Читайте в «Терміналі», Україна  і Азербайджан домовилися про спільну реалізацію інвестиційних проєктів у нафтогазовій галузі.

Україна  і Азербайджан домовилися про спільну реалізацію інвестиційних проєктів у нафтогазовій галузі.
Про це повідомляє Інтерфакс-Азербайджан.

«У четвер в режимі відеоконференції відбулося IV-е засідання азербайджано-української робочої групи зі співробітництва в енергетичній сфері під головуванням заступників міністрів енергетики Азербайджану і України Кямал Аббасова та Ярослава Демченкова. Сторони високо оцінили рівень двостороннього співробітництва в енергетичній сфері », — йдеться в повідомленні посольства України в Азербайджані.

За інформацією диппредставництва, під час зустрічі було досягнуто домовленостей про продовження взаємодії в рамках реалізації проєктів у сфері нафтового транспорту, розвитку співробітництва у сфері енергоефективності та енергоощадження, впровадження ефективних механізмів регулювання енергетичних ринків.

«Сторони також домовилися про диверсифікацію діяльності компанії SOCAR (Держнафтокомпанія Азербайджану, ДНКАР) в Україні та про збільшення присутності азербайджанської компанії на ринку нафтопродуктів країни. Також досягнуто домовленості про спільну реалізацію інвестиційних проєктів в нафтогазовій галузі », — зазначає посольство.
Нагадаємо, SOCAR почала свою діяльність в Україні у 2008 році. Компанія володіє в Україні мережею АЗС і управляє 55 станціями і має частку на ринку близько 2,5-3%.

Раніше «Термінал» писав, SOCAR продовжує поставки азербайджанської нафти до Білорусі на регулярній основі.

Держнафтокомпанія Азербайджану (SOCAR) продовжує постачання азербайджанської нафти в Білорусь на регулярній основі та в узгодженому порядку.

Про це повідомив офіційний представник компанії Ібрагім Ахмедов, пише АНГІ.

«З білоруською стороною в кінці минулого року було підписано угоду про регулярні поставки нафти терміном на рік. Відповідно до цієї угоди, SOCAR продовжує поставки азербайджанської нафти в Білорусь на регулярній основі й в узгодженому порядку», — заявив Ахмедов.

Раніше під час візиту президента Білорусі Олександра Лукашенка в Азербайджан держконцерн «Белнефтехим» домовився з SOCAR про спільну реалізацію вироблених в Білорусії нафтопродуктів. Згідно з підписаним документом основні напрямки співпраці орієнтовані на поліпшення взаємодії у сфері організації поставок азербайджанської нафти в Білорусію, а також активізації діалогу між виробниками й споживачами вуглеводневих ресурсів, технічного аудиту на білоруських НПЗ для підвищення ефективності.

Білорусь раніше диверсифікувала поставки нафти на два своїх НПЗ на тлі періодичних цінові розбіжності з основним і традиційним постачальником — Росією.

«Термінал» писав, Азербайджан може почати спільну переробку нафти в Білорусі.

Україна в січні-лютому 2021 року збільшила імпорт нафти і нафтової сировини (за кодом ТНЗЕД 2709) в 1,9 рази (на 104,529 тис.тонн) порівняно з аналогічним періодом 2020 року – до 217,873 тис. тонн.

Передає Енергореформа.

За даними Державної митної служби, за два місяці імпортовано сировини на $74,417 млн, що на 21,3% більше, ніж у січні-лютому-2020 ($61,326 млн).

Весь обсяг нафти надійшов з Азербайджану.

Раніше Термінал писав, що припинення постачання російських нафтопродуктів не викличе дефіциту, — Укртатнафта.

Азербайджан и Беларусь могут наладить совместную переработку нефти в рамках развития сотрудничества в энергетической отрасли.

Об этом сказал посол Азербайджана в Белоруссии Латиф Гандилов, пишет АНГИ.

«Думаю, что по мере развития ситуации объем поставок можно будет увеличивать, но это уже будут обсуждать наши нефтяные компании. Для этого найдены соответствующие прочные механизмы. Возможно, здесь появятся и другие формы сотрудничества. Например, в Белоруссии может быть налажена совместная нефтепереработка и последующая продажа продукции на рынок третьих стран», — сказал Гандилов.

«Но это только как пример. Главное, что Азербайджан уже имеет возможность поставлять нефть в Белоруссию на постоянной основе», — отметил он БелТА.

Дипломат также сообщил, что дальнейшие вопросы сотрудничества в энергетической отрасли, возможно, будут обсуждаться во время визита президента Беларуси Александра Лукашенко в Азербайджан, который ожидается в этом году.