Між підтримкою та ринком: досвід Європи й Китаю

• Європейський ринок теплових насосів пережив рекордне падіння у 2024 році – продажі впали на 21% у порівнянні з попереднім роком.
• Причини спаду: високі ціни на електроенергію, падіння цін на газ, уповільнення в будівництві та невизначеність державної політики.
• У 2022 році, коли ціни на газ зросли, електричні теплові насоси були вигідною альтернативою. Сьогодні ж, коли електроенергія в середньому у 2,5 рази дорожча за газ, споживачі втрачають мотивацію до переходу.

Позитивний приклад Китаю

• Протягом п’яти років ринок теплових насосів у Китаї стабільно зростає, попри кризу в нерухомості.
• У квітні 2025 року Національна комісія з розвитку та реформ Китаю представила новий план дій, орієнтований на:
  • підвищення енергоефективності
  • зменшення викидів вуглецю
  • розширення використання теплових насосів у житловому та промисловому секторах
  • заміщення вугільних систем опалення
• Послідовна державна політика із чіткими цілями й стимулами сприяє попиту та стабільному зростанню ринку.

Інвестиційні бар’єри: сонячні панелі, акумулятори, будівлі з нульовими викидами

• Будівлі з нульовими викидами CO₂ можуть удвічі скоротити викиди та рахунки за енергію, але потребують високих початкових інвестицій.
• Хоча окупність таких рішень є прийнятною, без структурованих фінансових механізмів їх масове впровадження залишається обмеженим.

Нові фінансові підходи: розумне фінансування

• У Європі зростає популярність так званих smart finance рішень:
  • пільгові кредити
  • зелені іпотеки
  • схеми фінансування через комунальні або податкові рахунки
• Ініціативи, як-от Smart Finance for Smart Buildings (SFSB), Private Finance for Energy Efficiency (PF4EE) та ELENA, допомагають зменшити ризики для інвесторів.
• В Ірландії працюють схеми кредитного страхування та Фонд кліматичних дій, які активізують приватні інвестиції в енергоефективність.

Приклад США: фінансування PACE

• У США активно використовується Property Assessed Clean Energy (PACE) фінансування.
• Його суть – погашення кредиту через податок на нерухомість, що дозволяє уникати значних початкових витрат.
• З 2015 по 2023 рік понад 65% з $17 млрд, профінансованих через PACE, пішли на підвищення енергоефективності й проєкти у сфері відновлюваної енергії в будівлях.

Погляд у майбутнє

• Технології вже доступні, але економічна привабливість – ключовий чинник.
• Необхідна стабільна державна політика, доступне фінансування й ринкові стимули, аби зробити енергоефективні інвестиції вигідними у довгостроковій перспективі.

Інвестиції в електрифікацію будівель можливі лише тоді, коли забезпечено баланс між доступністю, вигодою й довірою споживачів

Джерело: Terminal

За матеріалами:

• International Energy Agency (IEA)
• National Development and Reform Commission of China
• European Commission – Energy Efficiency
• US Department of Energy – PACE

Додаткові джерела інформації:

• PF4EE – European Investment Bank
• ELENA Initiative

Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF

Укренерго розпочинає будівництво підстанції (ПС) 330 кВ «Західна» із заходами ЛЕП 330 кВ поблизу села Гореничі Київської області.

Повідомляє Укренерго.

Спорудження об’єкту передбачене Планом розвитку системи передачі на 2021-2030 роки, затвердженим НКРЕКП. Нова підстанція забезпечить на першому етапі передачу 400 МВА додаткової потужності у західну частину Києва та Київської області, підвищить надійність і якість електропостачання споживачів цих районів з урахуванням зростання електроспоживання, пов’язаним з інтенсивним будівництвом нових житлових масивів та котеджних містечок.

Унікальність підстанції полягає у технічному рішенні: основою майданчика та під’їзної дороги буде монолітний плитний ростверк (плити, що лежать на стовпчастому фундаменті, розподіляючи навантаження на основу), розміщений на майже 1,5 тис. залізобетонних паль. Таке проектне рішення було розроблене для уникнення підтоплення підстанції, адже її майданчик розташовується на заплавних територіях, у зоні підтоплення повеневими водами річки Ірпінь. Технологія будівництва забезпечить міцність та надійність всіх споруд, що будуть зведені, а також мінімізує вплив на довкілля. Проект, розроблений ТОВ «Проенерджі», пройшов комплексну державну експертизу, отримані дозвільні документи на будівництво.

Проектом передбачено встановлення двох автотрансформаторів (АТ) по 200 МВА з перспективою встановлення третього АТ, спорудження елегазових комплектних розподільчих пристроїв (КРПЕ) 330 та 110 кВ та повну автоматизацію підстанції. Застосування КРПЕ значно зменшує обсяг витрат на обслуговування порівняно з відкритими розподільчими пристроями (ВРП), а завдяки компактності КРПЕ площа підстанції становитиме 1,5 га на відміну від традиційних ВРП, при будівництві яких площа ПС становила б близько 9-12 га.

ПС 330 кВ «Західна» буде приєднана до магістральної електромережі заходами ліній 330 кВ Київська – Північна та Київська – Новокиївська. У перспективі від ПС 330 кВ «Західна» також буде споруджено кабельну лінію 330 кВ до ПС 330 «Нивки». Будівництво ПС 330 кВ «Західна» синхронізоване з планами розвитку операторів системи розподілу (ОСР) ПрАТ «ДТЕК «Київські електромережі» та ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі». Для передачі потужності споживачам Києва та області на підстанцію будуть заведені 20 ЛЕП 110 кВ відповідних операторів систем розподілу, а у перспективі – ще 4 ПЛ 110 кВ ОСР. Зазначимо, що у планах розвитку ОСР на 2021-2022 роки вже передбачені витрати на розробку проектів та реалізацію будівництва заходів ЛЕП 110 кВ на ПС 330 кВ «Західна».

Фінансування будівництва ПС 330 кВ «Західна» із заходами ПЛ 330 кВ здійснюється за рахунок кредитних коштів Європейського банку реконструкції та розвитку, зекономлених за результатами реалізації проекту будівництва ПЛ 750 кВ Запорізька АЕС – Каховська. Вартість будівництва близько 32 млн доларів. Генеральний підрядник – консорціум корейських компаній «Posco International & Hyosung», визначений за результатами міжнародних конкурсних торгів.

Читайте також у Терміналі: Запаси вугілля на складах ТЕС почали зростати, — Укренерго.

ДП «НАЕК «Енергоатом» завершив будівництво у Чорнобильській зоні відчуження першого пускового комплесу Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП), куди доправлятиметься відпрацьоване ядерне паливо з українських атомних електростанцій.

Інформує Енергоатом.

22 грудня представники керівництва Енергоатома, Holtec International та інших компаній-партнерів відвідали добудований об’єкт.

Вартість першого комплексу Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива становить близько 2 млрд грн. Загальна вартість усього проєкту, який складатиметься з 15 пускових комплексів, розрахована на рівні 37 млрд грн.

За планом повністю завершити реалізацію проєкта мають до 2040 року.

Джерело фінансування будівництва ЦСВЯП – кредитні кошти Bank of America Merill Lynch та власні кошти ДП «НАЕК «Енергоатом».

Наразі споруджено всі будівельні конструкції та інфраструктуру з приймання і зберігання ВЯП, а також сам майданчик, на якому розташовуватимуться контейнери з відпрацьованим паливом. Розпочато пусконаладку та випробування обладнання й устаткування компанії Holtec International.

Повноцінна робота першого пускового комплексу стартує у травні 2021 року –  після завершення будівництва 43-кілометрової залізничної колії, що веде до Сховища, яка з’єднає його із залізничною мережею України.

Протягом наступних 100 років на ЦСВЯП зберігатиметься відпрацьоване ядерне паливо з трьох українських атомних електростанцій – Рівненської, Хмельницької та Южно-Української.

Раніше Термінал писав, що Міненерго зобов’язало Енергоатом активізувати роботу з будівництва сховища відпрацьованого ядерного палива.

Укренерго завершує масштабне будівництво волоконно-оптичної лінії зв’язку Рівненська АЕС – Грабів – Рівне – Хмельницька АЕС.

Про це повідомляє прес-служба «Укренерго».

Волоконно-оптична лінія зв’язку (ВОЛЗ) довжиною 176,9 км проходитиме територією Волинської, Рівненської та Хмельницької областей. З них 85 км по повітряній лінії (ПЛ) 330 кВ Рівненська АЕС – Грабів, 23,6 км – по ділянці ПЛ 330 кВ Рівненська АЕС – Рівне та 68,3 км – по ПЛ 330 кВ Хмельницька АЕС – Рівне. Проект було розпочато в кінці 2016 року, завершення заплановане у першому півріччі 2019 року. Загальна вартість обладнання та монтажних робіт за проектом складає майже 168 млн грн. Його фінансування здійснюється в рамках Інвестиційної програми Укренерго за рахунок прибутку.

На першому етапі проекту, який завершився у березні 2018 р., на ділянці ПЛ 330 кВ Хмельницька АЕС – Рівне Західної ЕС було замінено149 проміжних та 5 анкерних опор та 53 проміжних та 7 анкерних опор Південно-Західної енергосистеми, грозозахисний трос — на кабель ВОЛЗ, а скляну ізоляцію — на полімерну. Крім того, змонтовано станційне обладнання у приміщеннях зв’язку підстанцій 330 кВ «Грабів», «Рівне», «Хмельницька», Рівненської та Хмельницької АЕС, а також прокладено волоконно-оптичні кабелі на території цих підстанцій.

«Термінал» писав, ДП «НЕК «Укренерго» як енергокомпанія, що здійснює функції оперативно-технологічного управління Об’єднаною енергосистемою України (ОЕС) та передачі електроенергії магістральними електромережами, офіційно заявляє про повну готовність до роботи в умовах воєнного стану в Україні.