Данія розпочала своє шестимісячне головування в Раді Європейського Союзу, стикаючись із викликами європейської безпеки, торгівлі, війни в Україні та внутрішніми суперечностями в самому блоці. Очікується, що країна спробує утримати баланс у дискусіях про довгостроковий бюджет ЄС, санкції проти грузинської влади та рф, а також питання розширення.

Пріоритети головування Данії в ЄС

Данія з 1 липня очолила Раду ЄС, підкресливши важливість єдності на тлі безпекових і торговельних загроз. Прем’єрка Метте Фредеріксен наголосила:

«Європа стоїть на рубежі історії. Світ, що забезпечував нам свободу й добробут, більше не можна сприймати як даність»

Ключові теми наступних шести місяців:

• Довгостроковий бюджет ЄС з 2028 року: Єврокомісія представить базовий план у липні, а розгорнуту концепцію — у вересні. Обговорення триватимуть роками.
• Санкційна політика: обговорення нових обмежень проти Грузії через відхід від демократичних реформ і наближення до москви. 18-й пакет санкцій проти рф можуть погодити найближчими днями, але без зниження стелі ціни на нафту з $60 до $45 через відсутність підтримки Вашингтона.
• Розширення ЄС: Данія прагне прискорити процес, але національні вето сповільнять прогрес. Албанія та Чорногорія зберігають поступове просування, але Угорщина блокує переговори з Україною.

Дипломатичні виклики та питання територій

Особливо чутливою темою залишається статус Гренландії. Данія намагатиметься уникнути обговорення трансатлантичних угод щодо острова, який лишається під її контролем, попри інтереси США. Нещодавні вибори у Гренландії зміцнили позиції Копенгагена, але питання може знову постати перед ЄС.

Внутрішні суперечності в ЄС

• Угорщина та Словаччина можуть заблокувати жорсткі санкції проти Грузії та рф.
• Будапешт блокує переговори про членство України та може продовжувати це до виборів 2026 року.
• Інші країни можуть відповісти затримкою перемовин із «улюбленцями» Угорщини — Боснією і Герцеговиною та Сербією.
• Косово, яке подало заявку на вступ у 2022 році, ймовірно, не зрушить із місця через відсутність консенсусу серед членів ЄС і політичну кризу в Приштині.

Джерело: Terminal

За матеріалами: oilprice.com

Замовити тижневий звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального

CCUS стає ключовим інструментом кліматичної стратегії: реалізуються рекордні проєкти, а капіталовкладення зростають попри виклики

Новий імпульс для CCUS: будівництво, фінансування, масштабування

• Світові інвестиції у технології уловлювання, використання та зберігання вуглецю (CCUS) у 2024 році перевищили 4 млрд доларів США, що на 35% більше, ніж у 2023 році.
• На сьогодні у світі функціонує понад 50 млн тонн CO₂ річної потужності з уловлювання.
• Перший у світі завод на природному газі з CCS отримав фінансове рішення щодо інвестування (FID) у Великій Британії у грудні 2024 року в межах «East Coast Cluster».
• У Китаї запущено перший у світі завод великого масштабу з уловлювання CO₂ від виробництва цементу.
• Австралія ввела в експлуатацію перший великий об’єкт зі зберігання CO₂ у виснаженому газовому родовищі.

Географія поширення та розширення проєктів

• BP оголосила FID щодо переоснащення заводу з виробництва LNG в Індонезії для CCS із бюджетом $7 млрд.
• Пілотний проєкт із прямого уловлювання CO₂ з повітря (DAC) розпочав будівництво в Кенії.

Державна підтримка та фінансування

• Велика Британія зобов’язалася надати $28 млрд протягом 25 років на підтримку CCUS і виробництва водню з низькими викидами у двох промислових кластерах.
• Данія надала $1,2 млрд щорічних операційних субсидій на створення хабу BECCS та $24 млн на ще три об’єкти.
• Швеція підтримала проєкт Stockholm Exergi (0,8 млн тонн CO₂ на рік) операційними субсидіями у розмірі $1,8 млрд.

Приватні інвестиції й ринки вуглецевих угод

• Кооперація BP, Equinor та TotalEnergies у межах «Northern Endurance Partnership» залучила понад $10 млрд кредитного фінансування для CO₂-транспортування та зберігання — це перший у світі проєкт CO₂-інфраструктури, профінансований за схемою проєктного фінансування.
• У 2024 році на добровільних ринках вуглецевих контрактів було укладено угод на майже 6 млн тонн видалення CO₂ для BECCS і DAC — це вдвічі більше, ніж у 2023 році.

Очікування на 2025 рік і прогноз до 2030 року

• У 2025 році очікується ухвалення FID для найбільшого у світі заводу з уловлювання CO₂ на цементному підприємстві у Норвегії та найбільшого DAC-заводу у США.
• Якщо всі анонсовані проєкти будуть реалізовані, світова потужність з уловлювання CO₂ досягне близько 430 млн тонн/рік, а потужність зберігання — до 670 млн тонн/рік до 2030 року.
• Це вимагатиме зростання інвестицій у 10 разів у період до 2027 року від поточного рівня.

«Ми спостерігаємо безпрецедентну динаміку у реалізації першого покоління масштабних проєктів зі зберігання вуглецю – завдяки поєднанню державної підтримки, приватного фінансування та технологічних проривів», — йдеться у звіті IEA.

Джерело: Terminal

За матеріалами: IEA — Carbon Capture, Utilisation and Storage 2024

Додаткові джерела інформації:
BP Official Site,
UK Government — Net Zero Strategy,
Stockholm Exergi

Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF

Компанія European Energy ввела в експлуатацію унікальний об’єкт у місті Аабенраа, який має забезпечити «зеленим» е-метанолом глобальні корпорації та прискорити декарбонізацію енергетично інтенсивних галузей.

Енергетичне значення проєкту Kassø Power-to-X

На тлі глобального переходу до відновлюваної енергетики проєкт Kassø Power-to-X став прикладом того, як інноваційні технології можуть перетворити надлишкову електроенергію у стале паливо. Розташований у південній Данії завод є першим великим комерційним об’єктом, що виробляє е-метанол виключно з поновлюваних джерел.

• Обсяг виробництва – 42 000 тонн е-метанолу на рік, що дає змогу щорічно заміщати еквівалент традиційного вуглеводневого палива з викидами понад 100 тис. тонн CO₂.
• Сировинна база – вітрова та сонячна енергія, які за допомогою електролізу розщеплюють воду на водень, що потім синтезується з уловленим CO₂ у метанол.
• Технологія Power-to-X передбачає інтеграцію гнучких енергосистем, що перетворюють нестабільні відновлювані джерела на стабільні синтетичні палива.

Це особливо актуально для країн Північної Європи, де потенціал вітрової енергетики значний, але існує потреба в ефективному зберіганні енергії.

Ключові партнери, інвестори та замовники

Проєкт реалізується компанією European Energy у партнерстві з японським промисловим гігантом Mitsui & Co., який володіє 49% акцій підприємства. Інвестиції Mitsui підкреслюють зростаючий інтерес азійських компаній до участі в європейських зелених проєктах.

• Maersk – глобальний лідер у контейнерних перевезеннях, активно переходить на флот, що працює на метанолі, у межах своєї кліматичної стратегії.
• LEGO Group – інтегрує зелений метанол у ланцюг постачання сировини для виробництва полімерів.
• Novo Nordisk – використовує е-метанол у фармацевтичному виробництві з метою зниження екологічного сліду.

Всі три компанії є замовниками першої черги продукції заводу й підписали багаторічні контракти, що свідчить про формування стійкого ринку попиту на синтетичне зелене паливо.

Геополітичний та ринковий контекст

Проєкт Kassø Power-to-X набуває особливого значення на тлі європейської стратегії REPowerEU, яка передбачає відмову від імпорту викопного палива з рф та інших ризикованих джерел. Енергетична незалежність, кліматичні цілі та діджиталізація енергосистем – ключові напрями політики ЄС.

• ЄС вбачає у виробництві зеленого метанолу важливу складову декарбонізації судноплавства, хімічної та важкої промисловості.
• На тлі геополітичних ризиків, пов’язаних із російським газом, метанол на основі зеленого водню розглядається як стратегічна альтернатива для енергозалежних секторів.

Висновки та перспектива

Реалізація проєкту Kassø Power-to-X відкриває новий етап у трансформації енергетичних ринків Європи. Данія, маючи потужний науково-технологічний потенціал та політичну волю, перетворюється на один із центрів розробки та впровадження кліматичних технологій.

• Успішне комерційне виробництво зеленого метанолу стимулює розвиток інфраструктури під альтернативне паливо, включаючи порти, логістику та сертифікацію.
• Завод Kassø Power-to-X може стати прототипом мультиплікованих рішень для Східної Європи, зокрема України, у межах Європейського зеленого курсу.

Запуск цього заводу – це не лише прорив у виробництві чистого палива, а й сигнал, що технології Power-to-X виходять за межі демонстраційного рівня, — зазначив директор НТЦ «Псіхєя» Сергій Сапєгін.

Джерело: Terminal
За матеріалами:

* Mitsui & Co.
* Tech Xplore
* Hydrogen Insight
* Offshore Energy
* The Electricity Hub
* State of Green

Додаткові джерела інформації по темі:

* Power Info Today
* Investing.com
* H2 View

Данія активно розвиває енергетичний сектор, зосереджуючись на газових, біогазових, акумуляторних та вітрових проєктах. Компанії TotalEnergies, European Energy, Arcadia eFuels та Ørsted реалізують ключові ініціативи, спрямовані на підтримку енергетичної незалежності, зменшення викидів та розвиток інноваційних технологій.

Данія

1. TotalEnergies, поряд з BlueNord ASA і Nordsøfonden, наближається до повного видобутку на газовому хабі Tyra II в Північному морі, прагнучи досягти максимального видобутку до лютого 2025 року. Проєкт досяг темпів експорту газу понад 200 млн кубометрів на добу, підтримуючи енергетичну незалежність Данії та безпеку постачання в Європі.
2. НІБ підписав 16-річний кредит на суму 250 мільйонів данських крон (33,5 мільйона євро) з Tønder Biogas A/S для підтримки одного з найбільших біогазових об’єктів у Європі.
3. European Energy розпочинає будівництво акумуляторних батарей у Данії разом із Kragerup Estate.
4. Gard успішно завершила придбання Codan M&E і відкриває два нових офіси в Данії.
5. Arcadia eFuels співпрацює з Blue Water для логістичної експертизи в галузі транспортування рідкого СО2. Як ключовий логістичний партнер майбутнього виробничого підприємства Arcadia eFuels у Вордінгборзі, Данія, Blue Water буде здійснювати транспортування до 300 000 тонн рідкого CO2 на рік протягом початкового періоду в 10 років. Об’єкт стане першим у світі великомасштабним заводом Power-to-X, присвяченим виробництву екологічно чистого авіаційного палива (eSAF), що сприятиме скороченню викидів в авіаційній промисловості.
6. Ørsted розпочала будівництво морських вітрових електростанцій Greater Changhua 2b і 4 потужністю 920 МВт біля Тайваню.

Джерело: НТЦ Псіхєя

За матеріалами: vladyslavonufrei

Данська енергетична компанія Orsted (ORSTED.CO) припинила закуповувати російське вугілля та біомасу для своїх електростанцій, але продовжить закуповувати у «Газпрому» до 2 млрд кубометрів природного газу на рік за довгостроковим контрактом.

Про це повідомляє Reuters.

«Дефіцит постачання газу, на відміну від припинення постачання інших видів продукції, матиме серйозні наслідки для людей і суспільства», — заявив у неділю виконавчий директор Orsted Медс Ніппер.

«Залежність від російського газу та будь-яка заборона на імпорт газу з Росії мають бути вирішені та забезпечені чіткими політичними санкціями», — сказав Ніппер, закликаючи до «чітких та скоординованих зусиль з боку ЄС та Великобританії».

Водночас Orsted, у якій данська держава володіє 50,1% акцій, заявила, що продовжуватиме купувати газ у російського Газпрому. Компанія пояснює це тим, що підписаний у 2006 році контракт із Газпромом закінчиться лише у 2030 році. За словами представника компанії, Orsted не може юридично порушити контракт із Газпромом.

Прокладка 100 км морської ділянки газопроводу Baltic Pipe завершена. Про це повідомив у п’ятницю в ефірі Польського радіо представник уряду Польщі зі стратегічної енергетичної інфраструктури Петро Наімський.

Передає ТАСС.

«На Балтиці зараз працюють два з трьох суден, які прокладають морську ділянку. На дні Балтики вже укладено близько 100 км трубопроводу Baltic Pipe загальною протяжністю близько 295 км», — сказав він, запевнивши, що «все йде за планом».

За словами Наімського, Данія вирішила проблеми, що виникли раніше із захистом навколишнього середовища. «Було укладено угоду, і роботи поновилися», — додав він.

Раніше Термінал писав, що Данія відкликала дозвіл на будівництво конкурента Північного потоку-2.

Апеляційна рада з питань навколишнього середовища та харчових продуктів Доній відкликала дозвіл, виданий управлінням з охорони навколишнього середовища на будівництво газопроводу Baltic Pipe. Про це повідомив оператор ГТС Данії Energinet.

Передає Прайм.

«Дванадцятого липня 2019 року Данське управління з охорони навколишнього середовища видало екологічний дозвіл на будівництво Baltic Pipe. 31 травня 2021 року апеляційна рада з питань навколишнього середовища та харчових продуктів відмовила у видачі дозволу», — йдеться в заяві.

Таке рішення означає припинення будівництва Baltic Pipe. Підставою для такого рішення стало те, що агентство з охорони навколишнього середовища недостатньо вивчило питання про захист дикої природи при прокладці трубопроводу. Заступник директора і керівник відділу будівельних проектів Energinet Маріан Кааг, у свою чергу, заявила, що такий проект «не може не створювати незручностей» через свій масштаб.

Газопровід Baltic Pipe між Данією і Польщею планувалося запустити в 2022 році, його ємність поки не розголошується, але раніше обмовлялося, що вона складе не менше п’яти мільярдів кубометрів на рік.

Раніше Термінал писав, що Польща влітку прокладатиме Baltic Pipe по дну Балтійського моря.

ДТЕК ВДЕ і данська компанія Vestas уклали договір на будівництво першої черги ДТЕК Тилігульської вітроелектростанції (ВЕС) потужністю в 126 МВт, у Миколаївській області.

На ВЕС буде змонтована 21 вітротурбіна Vestas потужністю 6 МВт кожна, пише пресслужба ДТЕК ВДЕ.

Інноваційні турбіни підходять для низьких і середніх швидкостей вітру, що ідеально для вітрогенерації на півдні України.

«Завдяки новітнім розробкам вони здатні максимізувати генерацію електроенергії при слабкому та середньому вітрі. Нове покоління вітротурбін було запущено в промислове виробництво на початку 2021 року й однією з перших, де вони будуть встановлені, стане українська вітроелектростанція», — йдеться у повідомленні.

У пресслужбі ДТЕК повідомили, що на майданчику ДТЕК Тилігульська ВЕС закінчуються підготовчі роботи, будівельні роботи почнуться в березні та триватимуть до кінця 2021 року.

«Робота першої черги нової вітроелектростанції потужністю 126 МВт буде сприяти скороченню викидів СО₂ на 504 тис. тонн на рік. Завдяки будівництву ВЕС в регіоні буде створено кілька сотень тимчасових і десятки постійних робочих місць», — пише пресслужба.

Проєкт будівництва ДТЕК Тилігульська ВЕС передбачає можливість збільшення потужності до 564 МВт.

Читайте в «Терміналі» також, ДТЕК виступає проти імпорту електроенергії з Росії та Білорусі.

Роботи з будівництва трубопроводу «Північний потік-2″ у водах Данії зупинені через різке погіршення погодних умов.

Про це повідомила газета Der Spiegel.

Роботи відновляться наступного тижня.

Як пише видання, роботи були припинені через шторм і сильний вітер.

Зараз будівництво трубопроводу ведеться в територіальних водах Данії.

Роботи почалися 6 лютого і ведуться російським судном «Фортуна».

«Термінал» писав, судно-трубоукладач «Фортуна»,  успішно провело морські випробування і 6 лютого почало укладання труб у водах Данії.  Всі роботи проводяться згідно з відповідними дозволами.

Данія просунулася в планах щодо штучного острова в Північному морі, який може генерувати енергію вітру щонайменше для трьох мільйонів домогосподарств.

Робота повинна розпочатися до 2026 року, пише видання The Local.

Парламент Данії ухвалив у червні політичну екологічну базу, спрямовану на зменшення викидів СО2 в країні на 70 відсотків до 2030 року, яка включала плани щодо перших у світі «енергетичних центрів» на острові Борнхольм у Балтійському та Північному морях.
4 лютого 2021 року парламент затвердив план розміщення північноморського вузла на штучному острові з вітроелектростанцією, яка спочатку буде забезпечувати електроенергією три гігавати (ГВт).

Окрім того, біля берегів острова Борнгольм у Балтійському морі Данія планує побудувати ще один такий острів, меншого розміру. Вже підписані угоди, за якими енергія з нього піде до Німеччини, Бельгії та Нідерландів.

Згідно з ухваленим у Данії Актом про клімат, країна планує у найближчі 10 років скоротити викиди парникових газів на 70% у порівнянні з 1990 роком, а до 2050-го повністю вийти на нульовий рівень.

Раніше»Термінал» писав, Парламент Данії ухвалив юридично обов’язковий національний Закон про клімат з метою скорочення викидів парникових газів (ПГ) на 70% до 2030 року (у порівнянні з рівнем 1990 року) і скорочення їх до нуля до 2050 року.