Phillips 66 майже вчетверо збільшила квартальний прибуток після того, як війна на Близькому Сході обмежила глобальне постачання пального й підвищила попит на американський експорт. Реалізована маржа переробки компанії більш ніж подвоїлася — до $24,08 за барель.

Дата публікації: 5 серпня 2026 року.

Перебої з близькосхідним експортом підняли завантаження, маржу та прибутки американських НПЗ до найвищих рівнів із 2022 року

Скоригований прибуток нафтопереробного сегмента Phillips 66 у другому кварталі зріс до рекордних $3,09 млрд із $392 млн роком раніше. Чистий прибуток компанії становив $3,85 млрд проти $877 млн за аналогічний період минулого року.

Реалізована маржа переробки більш ніж подвоїлася і досягла $24,08 за барель. Скоригований прибуток на акцію становив $9,41, тоді як середній прогноз аналітиків, за даними LSEG, дорівнював $7,44.

Міжнародні покупці збільшили закупівлі американських нафтопродуктів як альтернативи постачанню з Близького Сходу. Це сприяло рекордному експорту пального зі США, насамперед дизпалива та інших дистилятів.

HF Sinclair, Valero Energy і Marathon Petroleum також отримали найвищі квартальні чисті прибутки з 2022 року. Результати свідчать про масштабний вплив дефіциту нафтопродуктів і перерозподілу торговельних потоків на економіку нафтопереробки.

Скоригований прибуток підрозділу відновлюваного пального Phillips 66 зріс до $544 млн після збитку $133 млн роком раніше. Reuters пов’язує поліпшення результату зі збільшенням нормативів змішування біопального та зростанням цін на дизпаливо через конфлікт на Близькому Сході.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

 НПЗ у США переробляють понад 17 млн барелів нафти на добу.

Попри високі обсяги виробництва, запаси бензину та дизельного пального залишаються поблизу багаторічних мінімумів.За оцінкою Reuters, однією з причин є орієнтація американських заводів на експорт. Високі ціни на пальне на міжнародних ринках стимулюють постачання за кордон, тому збільшення переробки не приводить до пропорційного зростання внутрішніх резервів.

НПЗ США завантажені на 96,2%, а дизельні ф’ючерси зросли на 26% за липень

Головні тези: Американські НПЗ працюють майже на межі потужності, компенсуючи скорочення постачання з Близького Сходу та росії. Завантаження заводів досягло 96,2%, у частині регіонів — 100%, тоді як гуртові ф’ючерси на дизельне пальне з початку липня зросли на 26%.

США стали одним із головних джерел додаткового пального

Нафтопереробні заводи США збільшили випуск нафтопродуктів і експорт, реагуючи на дефіцит дизельного пального, бензину та авіаційного пального. Середнє завантаження американської переробки досягло 96,2%, а заводи на Середньому Заході та в районі Скелястих гір працювали на рівні близько 100% потужності.

Висока інтенсивність роботи збігається з різким подорожчанням готового продукту. Американські гуртові ф’ючерси на дизельне пальне з початку липня зросли на 26%, а маржа виробництва бензину й дизелю піднялася до рекордних значень.

Раніше американські НПЗ уже нарощували постачання на внутрішній та експортний ринки. Дані за 23 липня показують, що цей резерв майже вичерпано: суттєво збільшити випуск без введення додаткових потужностей або скорочення ремонтів стає складніше.

Європа залежить від безперервної роботи американських заводів

Для Європи максимальне завантаження НПЗ США є одночасно підтримкою і ризиком. У травні на США припадало 18% європейського імпорту дизельного й авіаційного пального. Американський експорт допоміг компенсувати скорочення потоків із Близького Сходу, однак високе завантаження залишає мало можливостей для подальшого збільшення постачання.

Будь-яка аварійна зупинка, страйк або потужний ураган у Мексиканській затоці може швидко скоротити доступний експорт. Ситуацію ускладнюють низькі комерційні запаси та скорочення стратегічного нафтового резерву США до найнижчого рівня з 1983 року.

Для українських імпортерів вплив є непрямим, але суттєвим: якщо американські вантажі не зможуть компенсувати дефіцит у Європі, конкуренція за дизель у регіоні зростатиме. Раніше «Термінал» зазначав, що залежність Європи від постачання зі США стала одним із ключових ризиків.

Джерела: Financial Times, OilPrice.com.

Reuters повідомило, що імпорт нафти до Китаю під час війни з Іраном різко знизився: з п’ятирічного середнього рівня 11,5 млн барелів на добу до близько 8 млн барелів на добу. Це стримувало світові ціни на нафту, але подальший баланс залежить від запасів, електрифікації транспорту та політики експорту пального.

Китайський фактор тимчасово послабив тиск на нафту, але не гарантує стабілізації ринку бензинів

Reuters 17 липня 2026 року проаналізувало різке падіння імпорту нафти до Китаю під час війни з Іраном. За оцінками агентства, імпорт знизився з п’ятирічного середнього рівня 11,5 млн барелів на добу до приблизно 8 млн барелів на добу.

Таке скорочення, за матеріалом Reuters, допомогло стримати глобальні ціни на нафту і зробило частину вантажів доступною для інших покупців. Але агентство підкреслює, що майбутня траєкторія залежить від непрозорих даних щодо китайських запасів, внутрішнього попиту та політики експорту нафтопродуктів.

Reuters зазначає, що у червні 62% нових продажів автомобілів у Китаї припали на електричні та гібридні автомобілі. У матеріалі також ідеться про електрифікацію вантажних перевезень, слабшу економіку та менший попит на дизель і нафтохімічну сировину.

Водночас агентство наголошує на ролі експорту пального. Якщо зовнішні продажі поглинатимуть надлишкові обсяги пального та нафтохімії, нафтопереробним заводам може знадобитися більше імпортної нафти. Китай жорстко управляє постачанням пального через систему експортних квот.

Для європейського ринку бензинів це має значення через зв’язок між китайським попитом на нафту, глобальною ціною сировини та конкуренцією за нафтопродукти. Якщо Китай скорочує імпорт, тиск на сировину слабшає. Якщо ж НПЗ збільшують переробку під експорт, конкуренція на ринку пального може знову посилитися.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Американські ф’ючерси на дизельне пальне подорожчали приблизно на 20% від початку попереднього тижня. Запаси дистилятів у США наблизилися до найнижчих рівнів із початку 2000-х років, тоді як експортна заборона росії та порушення постачання через Ормузьку протоку посилили глобальний дефіцит. Для Європи це означає жорсткішу конкуренцію за американські партії дизпального.

Американський ринок втрачає запас міцності

Станом на 16 липня ціни ф’ючерсів на дизель у США зросли приблизно на п’яту частину від початку попереднього тижня. Підвищення відбулося на тлі подальшого скорочення внутрішніх запасів і відновлення напруження навколо Ормузької протоки.

Запаси вже перебувають поблизу мінімальних рівнів із початку 2000-х років. За таких умов навіть обмежене додаткове скорочення пропозиції або збільшення експорту може спричинити непропорційно сильну реакцію цін.

Додатковий тиск створила заборона росії на експорт дизпального. У перші десять днів липня російські відвантаження дизеля та газойлю становили 234 тис. барелів на добу проти 400 тис. барелів на добу в червні та середніх 817 тис. барелів на добу у 2025 році.

Європа конкурує за ті самі партії зі США

Після порушення близькосхідних потоків США стали одним із головних альтернативних постачальників дизпального до Європейського Союзу та Великої Британії. Але за американський ресурс одночасно конкурують Бразилія, Туреччина та інші традиційні покупці російського пального.

Кожна партія, перенаправлена зі США до Латинської Америки або Середземномор’я, зменшує потенційний обсяг постачання до Північно-Західної Європи. Це відбувається за умов, коли запаси дизпального в США та регіоні Амстердам–Роттердам–Антверпен уже нижчі за типовий для сезону діапазон.

Раніше премія європейського низькосірчистого газойлю до Brent досягла рекордних 60,77 долара за барель. Такий розрив показує, що на ринку дорожчає передусім готове пальне, а не лише нафтова сировина.

Залежність Європи від обмеженої кількості альтернативних постачальників посилює ризики, описані в матеріалі про напруження на європейському ринку дизеля. Механізм відриву ціни готового пального від динаміки нафти пояснено в аналізі про роль фізичної доступності та дисципліни постачання.

Джерела: The Wall Street Journal, Reuters.

У червні російський залізничний експорт дизпального до Центральної Азії та Афганістану зріс до 237,7 тис. тонн із 167,5 тис. тонн у травні. Водночас постачання бензину скоротилося на 34%, а авіапального — більш ніж на 92%. Це свідчить про перерозподіл обмежених ресурсів на користь дизпального та виконання міжурядових контрактів.

Дизельні відвантаження зросли на тлі скорочення інших продуктів

У червні росія експортувала залізницею до Центральної Азії та Афганістану 237,7 тис. тонн дизпального проти 167,5 тис. тонн у травні. Збільшення становило 70,2 тис. тонн за місяць. У цей самий період відвантаження бензину впали на 34% — до 99,3 тис. тонн, а авіапального більш ніж на 92% — до 3,8 тис. тонн.

Сукупний російський експорт пального до Центральної Азії та Афганістану за перше півріччя зріс на 7% порівняно з аналогічним періодом 2025 року — до 3,82 млн тонн. Постачання здійснюють, зокрема, «Роснефть», «Газпром нефтехим Салават» і «Газпром нефть».

Паливний дефіцит поширюється на залежні країни

Проблеми виникли після скорочення переробки на російських НПЗ, пошкоджених українськими ударами. Усередині росії сформувалися черги на АЗС, а ціни на бензин і дизпальне суттєво зросли. Таджикистан повідомляв про запаси приблизно на 60 днів і почав переговори з іншими країнами щодо альтернативних джерел. Киргизстан також звертався до сусідів по допомогу з пальним.

росія заборонила експорт бензину, авіапального й дизпального, але зберегла винятки для постачання за міжурядовими угодами. Тому збільшення дизельних відвантажень до Центральної Азії не суперечить формальній забороні: ресурс спрямовується на пріоритетні ринки, тоді як комерційний морський експорт залишається обмеженим.

Глобальна пропозиція дизпального залишається обмеженою

З 1 до 10 липня російські морські відвантаження дизпального й газойлю становили лише 234 тис. барелів на добу проти 400 тис. барелів на добу в червні та середнього рівня близько 817 тис. барелів на добу у 2025 році. Скорочення змушує традиційних покупців, зокрема Туреччину та Бразилію, активніше шукати вантажі у США, Індії та на Близькому Сході.

ЄС і Велика Британія не купують російське дизпальне безпосередньо, але відчувають непрямий вплив через конкуренцію за альтернативні партії. Кожен обсяг, спрямований за міжурядовими угодами до Центральної Азії, не повертається на відкритий експортний ринок.

Для порівняння з попередньою структурою потоків можна використати матеріал «Термінала» про скорочення російського експорту газойлю під час ремонтів НПЗ. Ширший контекст зміни європейських джерел постачання викладено в публікації про відмову ЄС від російських енергоносіїв. Інші матеріали зібрано у рубриці «Дизельне паливо».

Джерела: Reuters: вплив російської паливної кризи на Центральну Азію, Reuters: вплив заборони російського експорту на глобальний дизельний ринок.

Скорочення російського експорту та запроваджена до кінця липня заборона на вивезення дизпального посилили дефіцит пропозиції на світовому ринку. Відвантаження дизельного пального й газойлю з росії упродовж 1–10 липня становили лише 234 тис. барелів на добу проти 400 тис. у червні. Премія європейського низькосірчистого газойлю до Brent досягла рекордних $60,77 за барель, а Європа зіткнулася з посиленням конкуренції за альтернативні партії.

Російські відвантаження скоротилися до 234 тис. барелів на добу

Заборона експорту дизельного пального, запроваджена росією 8 липня для підтримання внутрішнього ринку, загострила глобальний дефіцит середніх дистилятів. Обмеження має діяти до 31 липня, хоча для окремих раніше погоджених напрямків передбачено винятки.

Ще до введення заборони російські відвантаження стрімко скорочувалися через зниження переробки, внутрішній дефіцит пального та пошкодження НПЗ унаслідок українських атак. росія залишається другим після США найбільшим експортером дизельного пального, тому випадіння її обсягів змінює баланс навіть на ринках, які безпосередньо не купують російські нафтопродукти.

Таким чином, на початку липня російські відвантаження були більш ніж утричі меншими за середній рівень 2025 року. Заборона закріпила вже наявне скорочення пропозиції та позбавила світовий ринок можливості швидко відновити російський експорт.

Премія європейського газойлю до Brent встановила рекорд

Європейські ф’ючерси на низькосірчистий газойль відреагували зростанням премії до Brent до $60,77 за барель. Ця різниця між вартістю готового нафтопродукту та сирої нафти є показником напруженості продуктового ринку й наближеним індикатором маржі нафтопереробки.

У США ф’ючерси на дизельне пальне з ультранизьким умістом сірки зросли на 11% — до $154 за барель. Їхня премія до WTI досягла $80 за барель. Одночасне збільшення спредів у США та Європі свідчить, що проблема полягає не лише у вартості сирої нафти, а в обмеженій спроможності НПЗ забезпечити ринок необхідними обсягами готового пального.

Додатковий тиск створило скорочення запасів у США. Станом на 3 липня вони зменшилися більш ніж на 4,5 млн барелів — до 97,8 млн барелів, що на 6% нижче середнього рівня за п’ять років. Запаси дизпального у регіоні Амстердам — Роттердам — Антверпен також залишалися істотно нижчими за звичайний для цього періоду діапазон.

Європа конкуруватиме за американські партії з Туреччиною та Бразилією

Європейський Союз і Велика Британія не імпортують російське пальне, однак припинення експорту з росії скорочує загальну пропозицію на світовому ринку. Традиційні покупці російського дизпального, зокрема Туреччина та Бразилія, змушені шукати заміну у США, на Близькому Сході та в інших експортних центрах.

Це безпосередньо посилює конкуренцію за американські партії, які після перебоїв у проходженні Ормузької протоки стали одним із головних джерел додаткового пального для ЄС і Великої Британії. Перенаправлення американського дизпального до Латинської Америки або Туреччини означає зменшення кількості вантажів, доступних європейським покупцям.

Додатковим ризиком залишається Китай. Послаблення китайських обмежень на експорт нафтопродуктів у липні могло б частково збільшити азійську пропозицію, однак нове загострення на Близькому Сході робить продовження такого експорту в серпні непевним.

Структурні передумови нинішньої ситуації «Термінал» раніше розглядав у матеріалі про те, як санкційний контроль ЄС і залежність від постачання з Індії та Туреччини підвищують напруженість на ринку дизпального. Інші матеріали про ціни, переробку та логістику зібрано в рубриці «Дизельне паливо».

Джерела: Reuters: Russia’s diesel export ban deepens global supply crunch, Reuters: Russia bans diesel exports to ensure domestic supply.

Ринок дизпального реагує не лише на нафту, а й на втрату експортних потоків і дефіцит переробки

Reuters 11 липня повідомило, що рішення росії зупинити експорт дизельного пального спричинило ціновий стрибок на ринках США та Європи. За даними агентства, дизельне пальне є найбільшою часткою світового споживання нафтопродуктів, тому його дефіцит впливає на промисловість, сільське господарство, вантажні перевезення та генерацію електроенергії.

За даними Kpler, на які посилається Reuters, російські відвантаження дизельного пального і газойлю з 1 до 10 липня становили лише 234 тис. барелів на добу. Це нижче за 400 тис. барелів на добу в червні та майже в 3,5 раза менше за середній рівень 2025 року — близько 817 тис. барелів на добу.

На цьому тлі американські ф’ючерси на дизельне пальне з наднизьким вмістом сірки 9 липня зросли на 11% — до 154 доларів за барель, або до премії 80 доларів за барель до WTI. Європейські ф’ючерси на низькосірчистий газойль досягли рекордної премії до Brent — 60,77 долара за барель.

Додатковий тиск створили низькі запаси у США. Урядові дані, наведені Reuters, показали скорочення запасів дизельного пального більш ніж на 4,5 млн барелів за тиждень — до 97,8 млн барелів станом на 3 липня, що на 6% нижче за п’ятирічний середній рівень.

«США стали головним постачальником дизельного пального для ЄС і Великої Британії, коли було порушено рух через Ормузьку протоку, але кожен барель, який тепер перенаправляється до Латинської Америки, — це барель, який не потрапляє до Європи», — заявила Qilin Tam, керівниця напряму переробки FGE NexantECA.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

У травні 2025 року експорт нафтопродуктів з росії сягнув найвищого рівня за останні три місяці, переважно через збільшення постачання дизельного пального та мазуту, попри сезонні обмеження в роботі нафтопереробних заводів та західні санкції.([energyandcleanair.org][1])

Зміни в структурі експорту нафтопродуктів росії

За даними аналітичної компанії Vortexa, морські поставки нафтопродуктів з росії до 24 травня становили 2,23 млн барелів на добу, що на 4% більше порівняно з квітнем і є найвищим показником з лютого.

• Дизель та газойль: експорт зріс на 3% до 966 тис. барелів на добу, що на 10% більше, ніж у травні 2024 року. Основне зростання відбулося через постачання з портів Чорного моря та Далекого Сходу, тоді як обсяги з Балтійських портів зменшилися.
• Мазут: поставки зросли на 12% до 668 тис. барелів на добу, попри зниження експорту з Чорноморських портів на 25%.
• Нафта: експорт зменшився на 6% до 403 тис. барелів на добу, зокрема через скорочення поставок до Азії майже вдвічі; натомість зросли постачання до Туреччини, Бразилії та країн Близького Сходу.
• Інші продукти: експорт бензину та компонентів для змішування зріс до 48 тис. барелів на добу, а авіаційного пального — до 61 тис. барелів на добу.

Ці зміни відбуваються на тлі сезонного зниження обсягів переробки нафти в росії через планові ремонти нафтопереробних заводів. Зокрема, зменшення експорту нафти та вакуумного газойлю було компенсовано зростанням постачання дизеля та мазуту.

«Зростання експорту дизельного пального та мазуту з росії свідчить про адаптацію країни до нових умов ринку, пов’язаних з санкціями,  та пошук альтернативних шляхів збуту нафтопродуктів,» — зазначив директор НТЦ «Псіхєя» Сергій Сапєгін.

Джерело: Terminal

За матеріалами: bloomberg.com