Між підтримкою та ринком: досвід Європи й Китаю

• Європейський ринок теплових насосів пережив рекордне падіння у 2024 році – продажі впали на 21% у порівнянні з попереднім роком.
• Причини спаду: високі ціни на електроенергію, падіння цін на газ, уповільнення в будівництві та невизначеність державної політики.
• У 2022 році, коли ціни на газ зросли, електричні теплові насоси були вигідною альтернативою. Сьогодні ж, коли електроенергія в середньому у 2,5 рази дорожча за газ, споживачі втрачають мотивацію до переходу.

Позитивний приклад Китаю

• Протягом п’яти років ринок теплових насосів у Китаї стабільно зростає, попри кризу в нерухомості.
• У квітні 2025 року Національна комісія з розвитку та реформ Китаю представила новий план дій, орієнтований на:
  • підвищення енергоефективності
  • зменшення викидів вуглецю
  • розширення використання теплових насосів у житловому та промисловому секторах
  • заміщення вугільних систем опалення
• Послідовна державна політика із чіткими цілями й стимулами сприяє попиту та стабільному зростанню ринку.

Інвестиційні бар’єри: сонячні панелі, акумулятори, будівлі з нульовими викидами

• Будівлі з нульовими викидами CO₂ можуть удвічі скоротити викиди та рахунки за енергію, але потребують високих початкових інвестицій.
• Хоча окупність таких рішень є прийнятною, без структурованих фінансових механізмів їх масове впровадження залишається обмеженим.

Нові фінансові підходи: розумне фінансування

• У Європі зростає популярність так званих smart finance рішень:
  • пільгові кредити
  • зелені іпотеки
  • схеми фінансування через комунальні або податкові рахунки
• Ініціативи, як-от Smart Finance for Smart Buildings (SFSB), Private Finance for Energy Efficiency (PF4EE) та ELENA, допомагають зменшити ризики для інвесторів.
• В Ірландії працюють схеми кредитного страхування та Фонд кліматичних дій, які активізують приватні інвестиції в енергоефективність.

Приклад США: фінансування PACE

• У США активно використовується Property Assessed Clean Energy (PACE) фінансування.
• Його суть – погашення кредиту через податок на нерухомість, що дозволяє уникати значних початкових витрат.
• З 2015 по 2023 рік понад 65% з $17 млрд, профінансованих через PACE, пішли на підвищення енергоефективності й проєкти у сфері відновлюваної енергії в будівлях.

Погляд у майбутнє

• Технології вже доступні, але економічна привабливість – ключовий чинник.
• Необхідна стабільна державна політика, доступне фінансування й ринкові стимули, аби зробити енергоефективні інвестиції вигідними у довгостроковій перспективі.

Інвестиції в електрифікацію будівель можливі лише тоді, коли забезпечено баланс між доступністю, вигодою й довірою споживачів

Джерело: Terminal

За матеріалами:

• International Energy Agency (IEA)
• National Development and Reform Commission of China
• European Commission – Energy Efficiency
• US Department of Energy – PACE

Додаткові джерела інформації:

• PF4EE – European Investment Bank
• ELENA Initiative

Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF

Світовий сектор промислової енергоефективності отримує потужний імпульс завдяки політиці Китаю, інноваціям у США та проєкту реіндустріалізації ЄС

Енергоефективність в індустрії: Глобальні тенденції 2025 року

Світові інвестиції в промислову енергоефективність демонструють позитивну динаміку у 2025 році. Їхнє зростання підтримується політичними заходами у Китаї, розвитком технологій у США та стратегіями реіндустріалізації в Європейському Союзі.

• У Китаї інвестиції досягли $5 млрд у 2024 році та, за прогнозами, сягнуть понад $7 млрд у 2025 році, з середньорічним приростом понад 50% у період 2022–2025 років.
• У США вкладення зросли з $1 млрд у 2020 до майже $4 млрд у 2024 році, зі стабільним приростом 20% щороку.
• ЄС очікує 30% зростання інвестицій у 2025 році завдяки старту програми Clean Industrial Deal.

Китай: стимулювання через стабілізацію будівництва та держполітику

Уповільнення спаду на ринку нерухомості Китаю стало ключовим чинником зростання попиту на енергоємні матеріали (сталь, цемент), що сприяло збільшенню енергоефективних інвестицій:

• Політика пом’якшення: зниження іпотечних ставок, збільшення фінансування забудовників, викуп активів державою.
• Цілі на 2024–2025 роки: зменшення споживання енергії на 2,5% на одиницю ВВП та скорочення викидів CO₂ на 3,9%.
• Галузеві ініціативи: обмеження випуску клінкеру до 1,8 млрд тонн, зменшення викидів CO₂ у хімічній та нафтохімічній промисловості до 110 млн тонн.

США: цифровізація і штучний інтелект як основа оптимізації процесів

З 2020 року США демонструє стабільне зростання інвестицій в енергоефективність, зосереджуючи увагу на:

• Цифрових технологіях та індустріальному ПЗ, що дозволяє впроваджувати штучний інтелект у виробничі процеси.
• Потенціал енергозбереження: до 5,2 ексаджоулей до 2035 року у різних секторах.
• Торгівельні ризики: запровадження 50% мит на сталь та алюміній створює непевність, однак основним фактором залишаються загальноекономічні умови.

ЄС: новий курс на реіндустріалізацію через Clean Industrial Deal

Європейська комісія започаткувала амбітний план перезапуску промисловості та її декарбонізації:

• Очікуване зростання інвестицій: на 30% у 2025 році з відмітки $3 млрд у 2024 році.
• Ключові ініціативи:
  • прискорена електрифікація виробництва;
  • впровадження маркування вуглецевого сліду;
  • державні закупівлі на підтримку низьковуглецевої продукції;
  • мобілізація понад €100 млрд на чисте виробництво;
  • створення Банку декарбонізації та розширення Фонду інновацій.

Висновки

Світ входить у нову фазу промислової трансформації, де енергоефективність стає стратегічною метою. Китай, США та ЄС демонструють різні підходи, але спільним знаменником є прагнення до зниження енерговитрат, модернізації виробництва та посилення глобальної конкурентоспроможності.

«Clean Industrial Deal – це бізнес-план, що має на меті декарбонізувати, реіндустріалізувати та інновувати європейську промисловість»

Джерело: Terminal

За матеріалами:

• IEA: Energy Efficiency 2024

Додаткові джерела інформації:

• European Commission: Clean Industrial Deal
• China NDRC official site
• U.S. Department of Energy: Advanced Manufacturing Office

Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF

Скорочення державного фінансування у Європі та Китаї стримують розвиток енергоощадних заходів. Інвестиції в енергоефективність будівель у 2024 році досягли $275 млрд, що лише незначно перевищило рівень попереднього року. Попри стабільні витрати на високоефективну побутову техніку, особливо в сегменті охолодження житла, темпи модернізації будівель та покращення теплоізоляції сповільнилися через скорочення державної підтримки, подорожчання матеріалів і слабкість на ринку нерухомості.

Основні фактори впливу

• Зменшення державних програм підтримки у Європі — ключова причина спаду у сфері реновацій.
• Витрати на енергоефективну техніку залишаються високими, але не компенсують скорочення у модернізації будівель.
• Китай зазнає падіння інвестицій через кризу в будівельному секторі та зовнішньоторгівельні обмеження.
• У США інвестиції залишаються стабільними завдяки підтримці за програмою Inflation Reduction Act.

Ситуація в Європі

Найбільш суттєве уповільнення відбулося в Європі, де низка країн скоротила обсяги фінансування реновацій. Зокрема:

• В Італії зниження стимулу за програмою Superbonus зі 110% до 70% у 2024 році (і подальше зниження до 65% у 2025-му) викликало стрімке падіння нових заявок уже навесні 2025 року.
• Скасування можливості передачі податкових кредитів третім сторонам (банкам, фінансовим установам) значно ускладнило доступ до фінансування для домогосподарств.
• У Німеччині найбільша програма підтримки енергоефективних будівель (Bundesförderung Effiziente Gebäude) зменшила фінансування на половину — до 30 000 євро.
• Франція також зменшила обсяги фінансування реновацій у 2024 році, і вже оголосила про подальше скорочення у 2025-му.

Попри це, обсяг інвестицій у реновації в Європі залишався високим завдяки проєктам, законтрактованим ще до зменшення фінансування. Але у 2025 році очікується значне падіння через відсутність нових масштабних програм.

Китай: нові виклики, нові акценти

У Китаї традиційно більшість інвестицій спрямовувалась на нове будівництво. Проте різке падіння в секторі нерухомості (понад 10% за рік) призвело до зменшення вкладень навіть у нові об’єкти. Ситуацію ускладнили нові мита США та загальна слабкість ринку нерухомості.

• Очікується, що підтримка енергоефективності залишатиметься в пріоритеті у 15-му П’ятирічному плані (2026–2030).
• Серед завдань — масштабне впровадження будівель з ультранизьким споживанням енергії, модернізація міської інфраструктури, розвиток зеленої сільської забудови, системи теплового обліку та інтеграція ВДЕ.

США: стабільність на фоні скорочень у Європі

Інвестиції у реновації та теплоізоляцію будівель залишаються стабільними завдяки продовженню фінансування в межах Inflation Reduction Act. Водночас:

• Частина програм реалізується через окремі штати і ще не запущена повністю.
• Каліфорнія у червні 2024 року отримала $80 млн для програми HEEHRA і $291 млн у січні 2025 року для програми HOMES.
• Вашингтон D.C. має програму підтримки для малозабезпечених домогосподарств для покращення енергоефективності.

Очікування на 2025 рік

• Зниження інвестицій у модернізацію будівель у 2025 році стане більш відчутним — через відтермінований ефект скорочення програм у 2024 році.
• Зростання витрат на високоефективну техніку не компенсує загального спаду.
• Тарифи на будівельні матеріали додатково підвищують вартість реновацій, що гальмує активність на ринку.

Інвестиції в енергоефективність залишаються життєво важливими для досягнення кліматичних цілей, але без адекватної державної підтримки динаміка зростання опиняється під загрозою

Джерело: Terminal

За матеріалами:

International Energy Agency: World Energy Investment 2024

Додаткові джерела інформації:

Reuters: Italy trims Superbonus scheme

Clean Energy Wire: Germany subsidy reforms

Динаміка інвестицій в енергетику

За останнє десятиліття світ спостерігав істотне зростання інвестицій у сфери енергоефективності та електрифікації, особливо в транспортному та будівельному секторах. За оцінками Міжнародного енергетичного агентства (IEA), загальні щорічні інвестиції в цих напрямах досягнуть $800 млрд у 2025 році.

• Електромобілі: інвестиції у виробництво EV та підвищення ефективності ДВЗ зросли у п’ять разів з 2015 року та очікувано досягнуть $220 млрд у 2025 році.
• Будівництво: зросла потреба в реновації будівель і впровадженні електрифікованих процесів, зокрема у промисловості.
• Роль енергоефективності: стала ключовою для енергетичної безпеки, доступності та незалежності.

Нерівномірність динаміки та вплив економічних чинників

Попри історично високу політичну підтримку, зростання відсоткових ставок з 2023 року обмежило бюджетні можливості урядів для надання цільових стимулів. Це спричинило поступове скорочення підтримки, особливо в ЄС, де у 2024 році інвестиції в енергоефективність знизилися на 2%.

• Теплові насоси: продажі знизилися другий рік поспіль через високі ціни на електроенергію та дешевий газ у Європі.
• Темпи будівництва: загальмували по всьому світу, особливо в Китаї, де уряд акцентував на завершенні наявних проєктів.
• Позитивні компенсатори: зростання вартості матеріалів для термомодернізації, зростання продажів енергоощадної техніки та охолоджувальних систем.

Регіональний розподіл інвестицій

Найбільше інвестицій у споживчий попит в енергосистемі припадає на США, Китай та ЄС — разом понад дві третини. Водночас зростає активність країн, що розвиваються.

• Європейський Союз: скорочення політичної підтримки в окремих країнах і уповільнення ринку EV та теплових насосів призвели до зниження інвестицій.
• США: утримали стабільний рівень завдяки сильному будівельному ринку; очікується відновлення зростання у 2025 році залежно від впливу нових торгівельних політик.
• Китай: інвестиції в будівельному секторі зросли на 4% через дорожчання матеріалів, а вкладення в промисловість подвоїлися у 2024 році й зростуть ще на третину у 2025-му.
• Країни, що розвиваються: інвестиції в EV за межами Китаю перевищили 15% від глобальних завдяки активності в Бразилії та Південно-Східній Азії.

Перспективи на 2025 рік

За прогнозами IEA, інвестиційна активність у 2025 році може відновитися, однак ситуація залишається невизначеною. Витрати на енергоефективність чутливі до змін у торгівельній політиці, вартості матеріалів та регуляторній базі. Тому для урядів і компаній важливо зберігати стратегічний фокус на модернізації енергоспоживання.

«Управління попитом на енергію стає критично важливим не лише для досягнення кліматичних цілей, а й для забезпечення енергетичної незалежності»

— IEA

Джерело:

Terminal
За матеріалами: IEA World Energy Investment 2024

Додаткові джерела інформації:

IRENA: Renewable Energy Costs

US DOE: Buildings Sector Overview

European Green Deal – Climate Policy

Попри глобальні кліматичні амбіції, інвестиції в енергоефективність будівель у країнах із економікою, що розвивається (EMDE), залишаються недостатніми. У 2024 році лише 34% світового фінансування в цьому секторі припадало на ці регіони. Прискорення вкладень і реформ — ключ до досягнення кліматичних цілей COP28.

Необхідність збільшення інвестицій

Для досягнення цілі COP28 — подвоєння темпів поліпшення енергоефективності — потрібно як мінімум утричі збільшити інвестиції в енергоефективність будівель до 2030 року.

• Лише 34% від глобальних інвестицій у 2024 році припало на EMDE
• Зростання будівельного фонду в цих країнах відкриває величезний потенціал для скорочення енергоспоживання
• Мінімальна потреба — значне нарощення обсягів фінансування та вирівнювання регіонального дисбалансу

Позитивні приклади з країн EMDE

Деякі країни вже демонструють прогрес:

• Індія: частка у глобальних інвестиціях поки становить лише 3%, однак сертифіковані зелені площі досягли 12 млрд квадратних футів у 2024 році
• Новий енергетичний кодекс і розширене фінансування дахових сонячних систем закладено в бюджеті на 2024 рік

Потенціал приватного капіталу та змішаного фінансування

Ініціатива **Africa Decarbonisation Fund I** демонструє зростання інтересу інвесторів до модернізації будівель у Південній Африці:

• Мета — зібрати 150 млн дол. США для модернізації 30 000 будівель
• Фокус — на впровадженні сонячної енергії, зберігання енергії та smart-grid систем
• Фонд підтримують мультисторонні кліматичні фонди та інституції ЄС

Це приклад того, як змішане фінансування може залучити приватний капітал для реалізації енергетичних рішень, адаптованих до регіональних потреб.

Проблема обмеженого пільгового фінансування

• Міжнародне публічне фінансування для енергоефективності будівель в EMDE становить близько 1 млрд дол. США на рік
• Цього недостатньо для переходу на сталу траєкторію розвитку

Потрібні нові фінансові моделі

Приклад Фонду ротаційного енергоефективного фінансування (EERF), запущеного Світовим банком у Західних Балканах:

• Державні агентства беруть кредити на модернізацію будівель
• Погашення здійснюється шляхом економії енергії
• Повернені кошти спрямовуються на наступні проєкти, створюючи цикл реінвестування

Застосування таких моделей у країнах EMDE допоможе подолати фінансові бар’єри для державного сектора.

Інституційні бар’єри

• Багатьом країнам бракує інституційної спроможності для впровадження та контролю за дотриманням стандартів
• Тільки близько 80 країн мають енергоефективні будівельні кодекси
• Навіть там, де вони існують, контроль за виконанням часто обмежений

Посилення нормативно-правових засад і системи виконання є вирішальним для залучення інвестицій.

«Наявність чітких правил гри та їхнє виконання — основа довіри інвесторів до сектору енергоефективності у країнах, що розвиваються»

За матеріалами Terminal

Джерела:

• International Energy Agency — Energy Efficiency 2024
• Terminal

Додаткові джерела інформації:

• World Bank: Energy Efficiency in the Western Balkans
• Climate Funds Update

Обсяг інвестицій у кінцеве енергоспоживання — зокрема в електрифікацію транспорту, оновлення будівель та промислову модернізацію — продовжує зростати та, за прогнозами, досягне \$800 млрд вже у 2025 році.

Фокус на ефективність та електротрансформацію

• Інвестиції у кінцеве використання енергії майже подвоїлися за останні десять років, що свідчить про структурну перебудову енергоспоживання в бік декарбонізації.
• Зростання фінансування електрифікації транспорту підтримується високими продажами електромобілів по всьому світу.
• Активна модернізація будівель, включаючи енергоефективні реновації та встановлення сучасних систем охолодження, додає імпульсу загальним обсягам інвестицій.
• Промисловість також інвестує у переходи на електричні технології, замінюючи традиційні викопні джерела енергії.

Гальмівні чинники та компенсуючі ефекти

• Попри загальне зростання, інвестиції в будівельний сектор стримуються через зниження темпів початку нового будівництва, зокрема в Китаї.
• Водночас цей спад компенсується передбачуваним зростанням продажів енергоефективної побутової техніки та систем кондиціювання.

«Попри локальні спади в окремих сегментах, зростання інтересу до енергоефективних рішень демонструє впевнений тренд на довгострокову трансформацію енергоспоживання»

Джерело: Terminal
За матеріалами: IEA World Energy Investment 2024

Додаткові джерела інформації: IRENA Publications, IEA Energy Efficiency

У матеріалі йдеться про низку важливих угод та ініціатив у сфері енергетики, які відбулися за участю Франції, Молдови, Узбекистану, США та інших країн. Серед ключових подій – фінансування проєкту з енергоефективності в Молдові, співпраця у ядерній енергетиці між Францією та Узбекистаном, інвестиції в уранові проєкти, зміни у фотоелектричних цілях Франції, а також нові угоди у сфері відновлюваної енергетики.

• У Єлисейському палаці за присутності президентів Франції та Молдови AFD підписало угоду про фінансування на суму 30 мільйонів євро для проєкту INSPIREE, який спрямований на підвищення енергоефективності громадських будівель у Молдові. У співпраці з KfW та урядом Молдови цей проєкт дозволить скоротити споживання енергії до 60% та покращити державні послуги для 200 тисяч громадян країни.
• Під час державного візиту президента Узбекистану Шавката Мірзійоєва до Франції було підписано понад 20 угод, зокрема у сфері енергетики. Одним із ключових напрямків стало стратегічне партнерство у ядерній енергетиці та видобутку урану. Французька компанія Orano уклала угоду щодо проєкту з видобутку урану «Південний Дженгельди» в Узбекистані спільно з узбецькою державною компанією «Навоїуран». Цей проєкт є частиною ширшої співпраці, спрямованої на забезпечення Франції доступу до уранових ресурсів, що критично важливо для її ядерної енергетики, яка становить близько 63% виробництва електроенергії в країні. Разом з Японією Франція інвестує в проєкт близько 1 мільярда євро.
• МАГАТЕ не підтримало пропозицію Франції щодо розширення «ядерної парасольки» на союзників, вказуючи на потенційні ризики.
• Framatome оголосила, що Комісія з ядерного регулювання США (NRC) погодилася розглянути звіт про високий рівень вигоряння палива для реакторів з водою під тиском (PWR). Звіт підтримує конструкції палива Framatome GAIA та HTP, що дозволяє підвищити операційну ефективність атомних станцій.
• Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) та Orano підписали кредитну угоду на 433,5 мільйона доларів для уранового заводу Georges Besse 2, що означає повернення ЄІБ до інвестування у ядерну енергетику.
• Франція переглянула цілі щодо фотоелектричних систем у своїй енергетичній програмі. На 2035 рік цілі зменшені з діапазону 75–100 ГВт до 65–90 ГВт, а на 2030 рік встановлено показник у 54 ГВт.
• BayWa r.e. продала французькі сонячні проєкти загальною потужністю 127 МВт, які перетворюють колишні військові землі на сонячні ферми.
• Лобістські групи тиснуть на європейські уряди щодо розморожування планів використання газопроводів Північного потоку, зокрема для збільшення постачання російського газу.
• Адміністрація президента США Дональда Трампа виділила майже 4,7 мільярда доларів на фінансування проєкту зі зрідженого природного газу TotalEnergies у Мозамбіку.
• Velto Renewables у партнерстві з Q ENERGY Solutions SE придбала портфель проєктів відновлюваної енергетики потужністю 530 МВт у Франції, Іспанії та Португалії.
• Air Liquide Korea запустила програму N.E.O. для підтримки корейських стартапів у сферах водневої мобільності та акумуляторів для електромобілів.
• Французькі вчені виявили під землею у регіоні Мозель 46 мільйонів тонн природного водню вартістю 92 трильйони доларів.
• TotalEnergies підписала угоду з німецькою RWE про закупівлю 30 тисяч тонн зеленого водню на рік протягом 15 років, починаючи з 2030 року.

Джерело: НТЦ Псіхєя

За матеріалами: vladyslavonufrei

Привабливість заходів щодо енергоефективності у зв’язку зі світовою енергетичною кризою суттєво підвищилася, вважає голова Держенергоефективності Валерій Безус.

Про це пише Енергореформа.

«Безумовно, потреба і привабливість енергоефективних заходів у зв’язку зі світовою енергетичною кризою збільшилася в рази. І тенденція до зростання зберігається», – сказав Безус у коментарі Енергореформі.

При цьому він зазначив, що зараз, як ніколи, важливим є комплексний підхід до реалізації цього напряму, аби повною мірою задоволений попит на підвищення енергоефективності.

«Тому ухвалення закону про енергоефективність, який був підписаний Президентом України 10 листопада і набрав чинності 13 листопада, є дуже актуальним. Ми почали працювати над механізмами його реалізації ще до ухвалення. Тепер у нас уже на рік розписано роботу, є певні завдання до Держенергоефективності, Міненерго, Мінрегіону щодо розробки підзаконних актів. Це колосальний обсяг завдань», – пояснив він.

За словами Безуса, одне з важливих положень закону – щороку передбачати у проєкті закону про Державний бюджет України на відповідний рік видатки за програмами підвищення енергоефективності не менше ніж 1% видаткової частини бюджету. Глава агентства зазначив, що вперше на законодавчому рівні порушено питання необхідності стабільного фінансування на енергоефективні цілі. За його словами, закон, зокрема, визначає такий найважливіший напрямок, як розвиток системи енергоменеджменту, що дозволяє на професійному рівні керувати процесом енергоспоживання. Зокрема, великі підприємства зобов’язані раз на 4 роки проводити енергоаудит, якщо не запроваджено сертифіковану систему енергетичного або екологічного менеджменту, яка передбачає свою систему проведення енергоаудиту. Також закон розблокував механізм ЕСКО. Наразі сотні шкіл, дитсадків, лікарень та інші об’єкти бюджетної сфери можуть бути термомодернізовані в рамках ЕСКО-механізму без додаткових вкладень із бюджету.

«Цей механізм ще потрібно доопрацьовувати з точки зору забезпечення максимально комплексного підходу. Саме його відсутність була вразливим місцем ЕСКО-механізму, коли виокремлювалися найпривабливіші компоненти для підвищення енергоефективності, а всі інші ігнорувалися. Ми ж хочемо стимулювати саме комплексну модернізацію замість фрагментарної», — зазначив голова агентства.

Крім цього, Валерій Безус звернув увагу на зобов’язання уряду згідно із законом розробити державні цільові програми модернізації житлового сектору, систем тепло-, водопостачання та водовідведення, а також національний план дій щодо енергоефективності.

«Ми отримаємо можливість комплексно проводити енергоефективні заходи та контролювати відсоток зниження енергоспоживання за галузями. Це дуже потужний механізм», – висловив думку голова агентства.

Відповідаючи на запитання щодо підготовки анонсованої главою держави президентською програмою з енергомодернізації, глава Держенергоефективності зазначив, що «це найважливіший ідеологічний концепт».

«Наразі працюють цілі команди консультантів. До обговорення залучаються фахівці, у тому числі й профільні. Вирішується питання також щодо формату цієї програми. Головне, що є позиція президента, є політичне лідерство на найвищому рівні, і є чітке завдання розв’язати це питання. Ми зараз компонуємо програму разом з Офісом Президента, Секретаріатом Кабміну, міністерствами. Робота ведеться», – пояснив Безус, додавши, що поставлене завдання відпрацювати програму в найкоротший термін.

Водночас голова Держенергоефективності зазначив, що спільно з Міненерго розроблено та вже направлено на розгляд Кабінету Міністрів України пролонгацію Державної програми енергоефективності до 2027 року, що включає допомогу населенню на утеплення будинків та енергоефективне обладнання, енергомодернізацію систем теплозабезпечення, водозабезпечення та водовідведення, а також будівель соціальної сфери.

«Сподіваємося, що саме в такому форматі її буде прийнято урядом. Наступного року пропонуємо закласти в бюджеті на ці цілі трохи понад 2,7 млрд грн», — зазначив Безус.

«Термінал» писав, Зеленський підписав закон «Про енергетичну ефективність».

Основна ціль закону – створення нових рамкових умов для стимулювання енергоефективності у всіх секторах економіки.

Важливо, що закон закладає фундамент для фінансування державних програм енергоефективності. Так, прикінцевими положеннями закону зазначено:

• щорічно передбачати у проєкті закону про Державний бюджет України на відповідний рік видатки на програми з підвищення енергоефективності не менше 1% видаткової частини бюджету;
• доручення Уряду розробити і затвердити державні цільові програми енергетичної модернізації житлового фонду, підприємств-виробників теплової енергії, підприємств водопостачання та водовідведення.

«Таким чином, це сприятиме вирішенню питання фінансування державних програм енергоефективності. Адже неприпустимо позбавляти споживачів можливості отримати підтримку, щоб утеплити оселі та заощаджувати на комунальних рахунках», — прокоментував Голова Держенергоефективності Валерій Безус.

Держенергоефективності вже розроблено проєкт рішення щодо продовження Державної програми енергоефективності до 2027 року. Відповідний проєкт постанови внесено до Уряду.

Програма передбачає розширений спектр заходів, а саме  — підтримку підвищення енергоефективності не лише приватних домогосподарств, а й систем централізованого постачання теплової енергії, питної води та водовідведення. Це надасть можливість зменшити використання електроенергії та теплової енергії, а також щорічні втрати питної води.

Закон також усуває технічні перепони, які ускладнювали укладання ЕСКО-договорів, та надає повноцінного характеру розвитку енергосервісу. Цей механізм залучає приватні інвестиції в модернізацію бюджетних установ. Середня річна економія за реалізованими ЕСКО-проєктами становить 35%.

Серед вагомих положень закону також варто вказати такі:

• квитанції на оплату послуг з розподілу природного газу будуть містити у тому числі інформацію про енергоефективні заходи;
• великі підприємства зобов‘язані раз на 4 роки проводити енергоаудит, якщо не запроваджено сертифіковану систему енергетичного або екологічного менеджменту. Це сприятиме оптимізації витрат на енергоспоживання;
• органи державної влади та місцевого самоврядування мають купувати обладнання, що відповідає найвищому класу енергоефективності. Використання саме такого обладнання дозволить в подальшому заощадити більше коштів, аніж закупівля неенергоефективної техніки.

«Термінал» писав, Верховна Рада ухвалила закон №4507 «Про енергетичну ефективність». Документ підтримали 282 депутати.