Про питання електроенергетики в Енергетичній стратегії до 2035 року ми говоримо з Ольгою Буславець, директором Департаменту електроенергетичного комплексу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Повний текст читайте в часописі «Термінал» №2 (848)

Які інструменти необхідні для підготовки плану реалізації Енергетичної стратегії?

В Енергетичній стратегії окреслено стратегічні орієнтири розвитку енергетичного комплексу до 2035 року. Для визначення конкретних механізмів реалізації цих орієнтирів необхідно розробити якісну модель довгострокового прогнозування енергетичного балансу України. Такий інструмент дозволить визначити оптимальні заходи, необхідні для досягнення поставлених цілей.

Що можна сказати про сьогоднішній стан справ із моделюванням в Україні?

На жаль, роботі з моделювання для отримання прогнозних показників енергетики в останні роки не приділялося достатньої уваги. Цю ситуацію треба докорінним образом і в короткі терміни виправити.

Саме тому мною, як головою Українсько-Данського енергетичного центру (УДЕЦ),  намічені плани на другу фазу його роботи. Ця фаза здійснюється в рамках проекту міжнародної технічної допомоги, відповідно до Угоди між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та Міністерством закордонних справ Королівства Данія про співробітництво у сфері розвитку та діяльності Українсько-Данського енергетичного центру. Увагу сфокусовано на розробленні дієвих інструментів, що дозволить обирати оптимальні шляхи реалізації Енергетичної стратегії, а також здійснювати моніторинг її виконання.

За якими саме напрямами буде працювати очолюваний Вами центр?

До реалізації Проекту УДЕЦ залучено Держенергоефективності, Мінприроди, Держстат, Мінекономрозвитку (головним бенефіціаром є Міненерговугілля). Згідно з проведеними мною перемовинами із представниками Данського енергетичного агентства та МЗС Данії щодо підготовки другого етапу (2018-2021 рр.) реалізації Проекту УДЕЦ, було досягнуто домовленостей щодо включення в Угоду шести компонентів:

-  моделювання довгострокового та короткострокового прогнозного національного енергетичного балансу;

- розроблення системи моніторингу виконання  нової Енергетичної стратегії та підтримка її реалізації;

- розроблення інструментів інтеграції ВДЕ, розрахунок необхідної частки смарт-генерації для України та визначення оптимальної потужності для встановлення акумуляторних батарей, розроблення системи короткострокового прогнозування вироблення електроенергії з  альтернативних джерел;

- розроблення інструменту «єдине вікно» для надання підтримки інвесторам із реалізації проектів з енергоефективності та ВДЕ;

- підтримка імплементації Національного плану дій з енергоефективності до 2020 р. та розробка нового плану дій з енергоефективності до 2035 р.

Це плани на найближче майбутнє. А за якими напрямами працював і працює очолюваний Вами УДЕЦ сьогодні? Коли саме було підписано Угоду про співробітництво?

Угоду між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та Міністерством закордонних справ Королівства Данія про співробітництво у сфері розвитку та діяльності Українсько-Данського енергетичного центру було підписано в грудні 2014 р. Спільна робота України та Данії в рамках проекту розпочалась з весни 2015-го.

Який саме досвід Данії важливий для України в рамках співпраці?

Вважаю, що Україні важливо залучати досвід Данії, яка успішно пройшла шлях зменшення залежності від традиційних видів палива та стала однією з провідних країн ЄС у використанні «зеленої» енергії.

Декілька десятиліть тому Урядом Данії було прийнято амбітне рішення про зменшення залежності від викопних енергоресурсів та стимулювання розвитку відновлювальних джерел енергії.  Наразі Україна йде тим же шляхом, скорочуючи імпорт та загальне споживання викопних енергоресурсів без руйнівного впливу на її економіку. Якщо в Данії виклики для економіки були пов’язані з різким збільшенням світових цін на нафту, то Україна повинна зменшити ризики від гібридної агресії, в першу чергу пов’язану з залежністю від імпорту енергоносіїв.

Які питання в себе включає двостороння співпраця між країнами?

Двостороння співпраця та діяльність Українсько-Данського енергетичного центру передусім включає питання прогнозування енергетичного балансу, розробку сценаріїв розвитку енергетичної системи, проведення моніторингу у сфері енергоефективності, розвитку ВДЕ в секторі опалення, розробки інструментів для збалансування  джерел відновлюваної енергії в регіональних мережах та моніторинг викидів парникових газів.

Крім того, досвід Данії щодо енергоефективності, диверсифікації енергоресурсів та використання відновлюваних джерел енергії як стратегічних  заходів в енергетичному секторі є цінним та важливим для України, особливо в контексті виконання Україною поставлених  в Енергетичній стратегії цілей.

Які основні труднощі Ви вбачаєте в Енергетичній стратегії в сегменті теплової енергії?

Варто сказати, що відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачається затвердження окремого Порядку для підтримки теплоелектроцентралей, який зараз опрацьовується Департаментом. Суть підтримки: держава надає теплоелектоцентралям компенсацію на проведення реконструкції, а теплоелектоцентралі після цього підвищують ефективність та конкурентоспроможність своєї діяльності в умовах нового ринку електричної енергії. Разом з цим, реалізація такої підтримки повинна супроводжуватися створенням локальних ринків теплової енергії для забезпечення конкуренції на цих ринках між виробниками теплової енергії.

Чи існує сьогодні ринок теплової енергії?

В Україні ринку теплової енергії як такого немає. Існує модель централізованого теплопостачання, де весь цикл «виробництво — транспортування — постачання» теплової енергії здійснюють підприємства комунальної форми власності. Централізоване теплопостачання є повністю регульованим видом діяльності, а підприємства в цьому секторі — монополісти. Така ситуація призвела до того, що більшість підприємств в галузі теплової енергії, включаючи теплоелектроцентралі, через відсутність необхідних інвестиційних коштів мають застарілі та зношені основні фонди, які потребують суттєвої модернізації. Через це я переконана, що назріла необхідність проведення кардинальних реформ у системі теплозабезпечення в частині не тільки технологічного оновлення, а й створення ринкових умов у теплопостачанні. Йдеться про те, що створення ринку теплової енергії в першу чергу стимулюватиме конкуренцію між виробниками теплової енергії, що дасть позитивний ефект у вигляді підвищення ефективності виробництва, зниження собівартості теплової енергії, оновлення обладнання та підвищення якості послуг.

На Вашу думку, чи пов’язана така ситуація в системі теплопостачання з відсутністю перспективних планів розвитку того чи іншого регіону?

Дуже доречне запитання, адже ситуація у теплоенергетичній галузі залишається критичною ще й тому, що схеми перспективного розвитку  теплопостачання населених пунктів розробляються часто за відсутності генеральних планів розвитку населених пунктів, що не дозволяє забезпечити в майбутньому оптимальне функціонування системи теплопостачання. Важко визначити, що буде, наприклад, з тією чи іншою ТЕЦ у перспективі наступних 10 років, якщо населений пункт не має чіткого генерального плану. У нашій країні взагалі проблема полягає в тому, що на місцях роботу ведуть залежно від особистої активності губернатора. Роботу потрібно виводити на новий рівень, максимально залучати місцеві органи до  підготовки державних програм та нормативних актів щодо енергетичної та теплової інфраструктури. Ми говоримо про такий глобальний документ, як енергетична стратегія держави, а вона насправді має складатися з маленьких стратегій регіонів. Всі мають йти за загальним вектором. Процеси повинні йти з самого низу.

Які кроки ми маємо здійснити, щоб зрушити з місця цю глобальну тему?

Відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» найближчим часом буде створено Координаційний центр як тимчасовий консультативно-дорадчий орган при Кабінеті Міністрів України, метою якого буде узгодження дій органів виконавчої влади, установ, організацій та суб’єктів господарювання діяльності з питань запровадження нового ринку електричної енергії.

Хочу відзначити, що до складу Координаційного центру буде входити представник Мінрегіону, який у свою чергу може залучати до роботи місцеві органи влади, аби паралельно з питаннями реформування ринку електричної енергії робити напрацювання з реформування ринку теплової енергії та створення в подальшому необхідного законодавчого підґрунтя для створення локальних ринків теплової енергії.

Враховуючи, що державна політика у сфері теплопостачання є одним із важливих елементів загальної економічної політики держави та тісно пов’язана з паливно-енергетичним комплексом, завдання реформування галузі повинно вирішуватися комплексно, скоординовано з реформуванням енергетичного ринку.

Я братиму активну участь у роботі Координаційного центру і ставитиму питання не лише реформування енергетичного сектору, але й теплоенергетичної галузі. Першочерговим завданням Координаційного центру я бачу узгодження з Мінрегіонбудом подальшого алгоритму роботи над створенням локальних ринків теплової енергії. Ми маємо скласти чітку Дорожню карту проведення реформи сектору теплопостачання як перший крок — та розпочати цю реформу.

Переконана, що нам буде в нагоді буде також досвід подібного реформування сектору теплопостачання наших сусідів з ЄС, де вже існують конкурентні ринки теплової енергії, прозорі механізми ціноутворення та приєднання виробників до теплових мереж. У цьому процесі для нас звичайно дуже важливим буде також діалог з місцевою владою, щоб розуміти реальні потреби регіонів і ухвалити на основі цього стратегічні рішення для розвитку теплопостачання на місцях.

Загалом реформи як в енергетичній, так і в теплоенергетичній галузі мають створити умови для їх модернізації та готовності працювати в конкурентному ринковому середовищі.

Підсумовуючи, хочеться зазначити, що нова Енергетична стратегія України є дуже очікуваним документом не лише для енергетиків, але й для всієї економіки держави. Формуючи вектор розвитку енергетичного сектору України, ми даємо чіткі та правильні сигнали для залучення нових інвестицій та сучасних технологій в об’єкти енергетичної інфраструктури нашої держави.

Ми очікуємо на затвердження Енергетичної стратегії Урядом найближчим часом та готові до напрацювань щодо Дорожньої карти і заходів, необхідних для ефективного впровадження цієї стратегії в Україні.

Довідка «Термінал»: Буславець Ольга Анатоліївна, народилась в місті Макіївка Донецької області. У 1997 році закінчила енергетичний факультет Донецького державного технічного університету м. Донецьк. Розпочала свою діяльність з 2000 року в енергопостачальній компанії. В Міністерстві почала працювати  з 2005 року з головного спеціаліста. З 2015 року очолює Департамент електроенергетичного комплексу Міненерговугілля. Одружена, має сина. Хобі: подорожування та прогулянки на велосипеді.

В интервью журналу «Терминал» Семен Израилевич Поташник, глава Громадской рады при Минэнергоугля, говорит о сильных и слабых сторонах энергетической Стратегии развития Украины до 2035 года и путях ее реализации.

Полный текст интервью читайте в «Терминал»№2 (848)

- Что, на Ваш взгляд, позволило подготовить в столь сжатые сроки документ, получивший одобрение Европейской комиссии, Мирового банка, Минэнергоугля, экспертов? 

 - С моей точки зрения, очень правильным было решение министерства о создании экспертной группы. Не потому, что в ней много специалистов, а потому что они представляют разные структуры, имеют имя и соответствующие возможности, во-первых, реагировать на последующую реализацию стратегии, принимать в ней реальное участие, а не относиться к ней формально. Во-вторых, у этих экспертов достаточно большой опыт. Это показательно, поскольку в нее вошли представители Мирового банка, Европейского банка, известные как профессионалы, представители нашего министерства (энергетики и угольной промышленности), центра «Психея», центра Разумкова… Именно создание такой сильной экспертной группы – самое главное решение, которое было принято.

И в-третьих, важно, чтобы дальность конечного срока подведения итогов реализации стратегии не вызывала сомнений в ее рациональности. Должна быть разработана конкретная программа. Она должна стать рабочим документом по выполнению стратегии в реальные сроки. Было бы правильно уже созданной экспертной группе, оставить продолжение реализации, контроля и всего, что касается руководства, на уровне высокограмотных экспертов и на уровне министерства.

- Наделить полномочиями существующую экспертную группу?

- Естественно. Чтобы это была не формальная рабочая группа, каких у нас очень много, а действительно рабочая группа по контролю реализации по определенным периодам времени. Не надо снова намечать пятилетки!  Оптимальным был бы срок в два года максимум. У меня есть возможность и право давать рекомендации.

- Что еще нужно для того, чтобы стратегия заработала?

- Важно, чтобы во всех таких делах не был заложен административный фактор. Чтобы этим делом занимались, не устаю повторять, высокие профессионалы, у которых это уже «в крови» – с момента окончания институтов, защиты диссертаций и т.д. Это будет способствовать интересам развития отрасли и страны в целом.

- Что может сделать власть для достижения успеха в направлении внедрения стратегии?

- На мой взгляд, необходимо иметь пять-шесть отраслевых специалистов, три-четыре от Министерства экологии, без участия которых немыслима ни дорожная карта, ни сама стратегия; разумеется, нужны представители местных органов власти там, где предполагается строительство объектов инфраструктуры… Все логично и просто. Чтобы потом можно было сказать, что все необходимые разрешения и согласования пройдены, все подписи получены. По сути дела, это такая действенная экспертиза идей, которые сначала рождаются в общем виде. Но это необходимо привязывать к объемам, срокам, а самое главное – к условиям реализации. Чтобы это не осталось просто на бумаге.

- Какие достижения ГР Вы считаете наиболее весомыми?

- Об этом пусть судят эксперты, представители украинской энергетики. Скажу только, что ГР – это блестящий инструмент для достойной агитации и содействия решениям важных вопросов энергетики в интересах общества. В это люди верят.

Семен Израилевич Поташник –  Герой Украины, награжден орденом «За заслуги» І степени, глава Громадской рады при Минэнергоугля, советский и украинский промышленный деятель, кандидат технических наук, профессор, председатель правления ОАО «Укргидроэнерго» (2004-2011), президент «Ассоциации Укргидроэнерго», член центрального правления Научно-технического союза энергетиков Украины.

Принятие  Правительством Новой энергетической стратегии Украины до 2035 года: «Безопасность, энергоэффективность, конкурентоспособность» дает начало новому этапу развития отрасли. Мы с оптимизмом смотрим на предстоящую совместную работу по ее воплощению.

Благодарим всех, без кого этот программный документ бы не состоялся!

Особенная благодарность украинским экспертам и коллегам из Украинско-Датского Энергетического центра.

Директор НТЦ «Психея» Сергей Сапегин отмечает: «Учет всех предложений к Стратегии, опубликованной в конце прошлого года, и подготовка предфинальной версии документа были поручены НТЦ «Психея». Мы благодарим всех, кто направил свои предложения для улучшения документа, без которого уже невозможно представить энергетику Украины. Спасибо экспертам, которые активно включились в работу и приложили свои знания и опыт для достижения сегодняшней цели!»

Энергетическая стратегия Украины до 2035 года «Безопасность, энергоэффективность, конкурентоспособность» принята на заседении Кабинета министров Украины под под председательством Премьер-министра Владимира Гройсмана с трехдневной доработкой с последующей передачей профильному вице-премьер-министру.

«Я предлагаю принять с трехдневной доработкой и выпустить по согласованию с профильным вице-премьер-министром», — заключил Премьер-министр В. Гройсман.

Как сказал вице-премьер В. Кистион, Стратегией планируется увеличить производство доли атомной энергии, возобновляемой — 25% и гидроэнергетики — не менее 13%. Энергостратегия-2035 предусматривает интеграцию энергосистемы Украины в энергосистему синхронной зоны континентальной Европы ENTSO-E.

Одна из задач Энергостратегии — кардинально пересмотреть контрактные отношения с РФ через переговорный процесс в трехстороннем формате ЕС — Украина — РФ с целью внесения изменений в схему приема-передачи транзитных объемов газа с западной на восточную границу Украины при содействии Европейского союза.

В подготовке этого программного документа была применена система PsycheaExpertus НТЦ «Психея». Решение использовать возможности PsycheaExpertus для оптимизации работы над Энергетической стратегией принесло ощутимые результаты. Финальный проект этого документа, подготовленный в рамках сотрудничества с Украинско-Датским энергетическим центром, получил одобрение Минэнергоугля, Управляющего комитета КМ Украины, профильного комитета Верховной Рады, представителей Европейской комиссии и Мирового банка.

Как ранее сообщал «Териминал», Энергетическая стратегия Украины до 2035 года «Безопасность, энергоэффективность, конкурентоспособность» была одобрена Комитетом Кабмина 10 августа.

Как ранее писал «Терминал» Энергетическая стратегия Украины была главной темой 30 мая в Киеве  на II-ом Энергетическом Конгрессе, где представители мирового и украинского энергетического сообщества, ведущие эксперты рынка, инвесторы, представители Еврокомиссии и профильных министерств обсудили реформирование рынка электроэнергии, возможности увеличения доли возобновляемой энергетики, а также перспективы дальнейшего использования нефти и газа.

Запись трансляции заседания можно посмотреть, перейдя по ссылке (1:27 — рассмотрение Стратегии).

«Терминал» так же ранее собщал, что соглашение об условиях будущего объединения энергосистем Украины, Молдовы и Континентальной Европы ENTSO-E вступило в силу.

В основу разработки проекта Энергостратегии до 2035 года были положены прогнозные модели, которые сегодня не работают.

Соответствующее мнение высказал директор НТЦ «Психея» Сергей Сапегин в ходе обсуждения проекта документа, которое состоялось при участии правления Общественного совета при Минэнергоугля, руководителей структурных подразделений министерства, представителей Секретариата КМУ, других ЦОИВ, ОС при НКРЭКУ, РПР.

«Я специально открыл рисунок №25 приложения, там на основании десятилетней истории прогнозируется цена на 20 лет вперед. То есть позиции, которые закладываются в прогноз, они ошибочны по методологии, к сожалению», — подчеркнул С. Сапегин.

По его словам, события, которые сегодня происходят в стране, радикально меняют отрасль, а принимать эту стратегию «за неимением оной» — не стоит.

«Могли мы 5 лет назад говорить, что в таком состоянии будет угольная отрасль? Не могли. Точно так же можно говорить по всем остальным. Могли мы ожидать, что на 75% по нефтепродуктам будем зависеть от нефти, которая производится страной-агрессором? Не могли, хотя и зависели. Но сегодня это монополия, о которой надо говорить. Надо анализировать монополию в других отраслях, и как эти монополии при различных сценариях развития ситуации на рынке повлияют на энергетику и повлияют на экономику», — заключил эксперт.

Напомним, ранее в СМИ появилась информация о том, что Европейская комиссия направила Минэнергоугля письмо, в котором изложила фундаментальную критику проекта «Энергетической стратегии Украины до 2035 года».

По мнению ЕК, проект документа не учитывает риски и неопределенности связанные с транзитом российского газа после 2019 года, реинтеграцией временно неподконтрольных властям Украины территорий, не берет во внимание важные вопросы, например, кибербезопасность. Кроме того, документ не отображает проблемы связанные с переходом на рыночное ценообразование, отходом от перекрестного субсидирования.