Датское правительство согласовало со всеми политическими партиями направления развития энергетического сектора в стране. В результате было оформлено так называемое новое «Энергетическое Соглашение» (Energiaftale) — энергетическая стратегия до 2030 года.  Согласно документу, к 2030 году Дания планирует получать 100% энергии из возобновляемых источников. Также к 2030 году предусмотрен полный отказ от использования угля в энергетике.

Об этом пишут «Электровести».

Ранее в Дании была установлена цель: 50% конечного потребления энергии должно к 2030 году обеспечиваться возобновляемыми источниками энергии. Данная цель сохраняется, однако отмечается, что реализация мер, предусмотренных соглашением, позволит достичь более высокого показателя — 55%.

Как сообщалось ранее, Европейский Союз недавно постановил, что ВИЭ должны покрывать 32% конечного потребления энергии к 2030 году. То есть Дания существенно опережает среднеевропейские показатели.

Особое внимание уделено развитию ветроэнергетики. Около 5,5 ГВт ветровых электростанций вырабатывают порядка 40% датской электроэнергии. Соглашение предусматривает строительство трёх офшорных ветровых электростанций суммарной мощностью 2,4 ГВт, первая из которых должна вступить в строй в период 2024-2027 г. Согласно документу, правительство ожидает, что морская ветроэнергетика будет способна производить зеленое электричество на рыночных условиях, без государственной поддержки.

В период 2020-2024 г будут проведены технологически нейтральные тендеры с участием наземных ветровых и солнечных электростанций— снабжать потребителей зелёным электричеством будут технологии, предложившие самые низкие цены.

Стратегия предусматривает кардинальное сокращение числа наземных ветровых турбин. Сегодня почти 80% установленной мощности датской ветроэнергетики — это материковые установки. Теперь датчане начнут их убирать, и будут развивать в первую очередь морскую ветроэнергетику. Офшорные ветровые электростанции обеспечивают более высокую выработку на ту же установленную мощность, чем материковые (работают с более высоким коэффициентом использования установленной мощности — КИУМ).

Из примерно 4300 машин, установленных сегодня на суше, к 2030 году останется только 1850 штук. С 2020 года отменяется прямая поддержка новых частных установок ветровых турбин.

Новая политика в ветроэнергетике объясняется тем, что в небольшой стране с высокой плотностью населения наземные установки сильно «загрязняют» ландшафт и могут доставлять дискомфорт жителям. В то же время морская ветроэнергетика становится всё более привлекательной экономически.

Соглашение предусматривает, что офшорные ветровые электростанции станут отодвигать всё дальше от берега. Сегодня минимальное расстояние составляет восемь километров, теперь будет пятнадцать.

Серьезную поддержку получает биоэнергетика. Четыре миллиарда датских крон (537 млн евро) выделяется на производство биогаза и других «зелёных газов».

Соглашение предусматривает полный отказ от использования угля в энергетике к 2030 году.

В результате реализации мероприятий Соглашения к 2030 году потребление электроэнергии будет полностью покрываться возобновляемыми источниками энергии. ВИЭ будут вырабатывать более 100% потребляемого в стране электричества. Кроме того, централизованное теплоснабжение к 2030 году на 90% будет обеспечиваться источниками энергии, «отличными от угля, нефти и газа».

Правительство направит одни миллиард крон до 2024 года на исследования в области энергетики и климата.

Энергетическое соглашение предусматривает поэтапное снижение налогов на электроэнергию, из-за которых цены на электричество для граждан являются одними из самых высоких в мире. Снижение этих специальных налогов будет, среди прочего, стимулировать использование электроэнергии в теплоснабжении (установку тепловых насосов).

Долгосрочная цель Дании в области климата (на 2050) — это углеродная нейтральность, нулевой баланс выбросов парниковых газов. Новое Энергетическое соглашение — важная веха на пути к её достижению.

Нагадуємо, що 12-13 червня 2018 року в Києві відбудеться ІІ Регіональна конференція SEERC 2018: енергетична безпека та інновації, організатором якої є Міжнародна рада з великих електричних систем CIGRÉ в Україні.

Раніше «Термінал» публіковав детальний анонс події.

12-13 червня 2018 року в Києві відбудеться ІІ Регіональна конференція SEERC 2018: енергетична безпека та інновації, організатором якої є Міжнародна рада з великих електричних систем CIGRÉ в Україні.

Метою конференції є продуктивний діалог між всіма стейкхолдерами ринку енергетики: представниками  енергогенеруючих та енергорозподільчих компаній, виробників енергетичного обладнання та послуг, розробників  інновацій і новітніх енергосистем, української влади та міжнародної енергетичної спільноти, а також усіх, кого цікавлять питання формування і  розвитку ринку електроенергетики.

Нова енергетична Стратегія України до 2035 року визначає стратегічні напрямки та умови подальшого функціонування та розвитку енергосистеми України на шляху до її інтеграції в об’єднану європейську енергетичну систему, зокрема впровадженню сучасних конкурентних на світовому ринку наукових розробок систем та обладнання. Наразі вже успішно функціонують інноваційні інфраструктурні проекти, впроваджено зміни щодо управління енергоресурсами – протягом 2017 року було затверджено 4 закони, що регулюють енергоефективність України. Тому надзвичайно важливими є можливість обміну досвідом між українськими учасниками енергетичного ринку та іншими експертами, а також обговорення найшвидших і ефективних шляхів євроінтеграції української енергосистеми.

Що означає енергетична євроінтеграція для України?

• Свідоме енергоефективне суспільство
• Незалежність паливно-енергетичного комплексу
• Впровадження сучасної системи управління
• Зростання інвестиційної привабливості енергетичного сектору України

Серед питань до обговорення:

• Бачення майбутнього Центрального та Південно-Східного енергетичного ринку
• Питання  обліку електроенергії в регіоні
• Питання торгівлі електроенергією
• Нові з’єднання між енергосистемами (повітряні лінії та кабелі, підводні кабелі, високовольтні лінії постійного струму)
• Вплив попиту на електроенергію на стан ринку
• Приклади відключень енергосистеми (льодові шторми, затоплення та ураганний вітер, кібератаки, основні операційні помилки, фізичні атаки, пожежі, землетруси)
• Керування проблемами стійкості з урахуванням нових кодів мережі, підготовчих програм, прикладів результативної практики
• Проекти Мікро та Розумних мереж
• Нові бізнес-моделі
• та багато інших

В рамках конференції пройде тематична виставка, а також академічний та студентський форуми.

Детальніше про захід на офіційному сайті — http://forum2018.cigre.org.ua/

 Довідка

Міжнародна рада з великих електричних систем CIGRÉ — це громадська організація, що відає технічними, економічними, організаційними питаннями в галузі електроенергетики, а також проблемами охорони навколишнього природного середовища. Її основним завданням є обмін технічними знаннями та інформацією між інженерним персоналом і технічними фахівцями всіх країн у галузі генерації і передачі електроенергії на високій напрузі. CIGRE була створена в 1921 році і близько 100 років об’єднує інженерів і фахівців, які представляють електроенергетику та електротехніку багатьох країн світу. В даний час асоціація включає близько 1000  колективних та понад 10 000 індивідуальних членів з 90 країн світу.

 SEERC — Регіональна рада членів CIGRE країн південно-східної Європи, до яких входить поряд із Україною Австрія, Боснія і Герцеговина, Греція, Італія, Косово, Македонія, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія, Туреччина, Угорщина, Хорватія, Чехія, Чорногорія .

Захід проходить за підтримки: Кабінету Міністрів України, Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, НКРЕКП України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Київської міської державної адміністрації.

 Генеральний партнер заходу —  Національна енергетична компанія «Укренерго».

 Партнери – найбільша гідрогенеруюча компанія ПрАТ «Укргідроенерго», Національна атомна енергетична компанія «НАЕК Енергоатом», енергогенеруючі компанії Донбасенерго та ДТЕК, універсальна проектна і монтажна-налагоджувальна організація «НТК ЕНПАСЕЛЕКТРО», найпотужніші європейські постачальники енергетичного обладнання та технологій, серед яких  відомі General Electric, АВВ, Запоріжжятрансформатор,

Генеральний інформаційний партнер заходу – РБК Україна

Інформаційні партнери заходу: American Chamber of Commerce in Ukraine, НТЦ «Псіхєя» (часопис TerminaL), Українська енергетика UA-Energy, Всеукраїнська Енергетична Асамблея (ВЕА), Українська асоціація відновлюваної енергетики, Європейсько-українське енергетичне агентство (ЄУЕА), Європейська Бізнес Асоціація,видання «Екологія Підприємства», видання «Энергобізнес», видання «Україна Електро», портал Mind. ua

Event-провайдер — компанія Event Envoy.

Члени Комітету Американської торговельної Палати в Україні з питань енергетики провели зустріч із  заступником Міністра енергетики та вугільної промисловості України з питань європейської інтеграції Наталією Бойко та керівництвом Директоратів Міністерства, на який обговорили питання державної політики у сфері енергетики у 2018 році та підкреслили курс на розширення діалогу з бізнесом.

Про це повідомляє «Термінал» із посиланням на публікацію «Міенерговугілля» в соцмережі.

На зустрічі зокрема обговорювалися питання щодо статусу затвердження Плану заходів з реалізації Енергетичної Стратегії України до 2035р., ролі в моніторингу розподілення 5% надходжень від сплати ренти за видобуток нафти i газу до місцевих бюджетів, прогресу в підвищенні прозорості видобувних галузей, планів Мініенерговугілля на проведення конкурсів на укладення угод про розподіл продукції, перегляду тарифів на послуги транспортування природного газу для точок входу/виходу в/з ГТС, позиції щодо зміни системи стимулювання виробництва електроенергії з відновлювальних джерел енергії, — йдеться в повідомленні.
Представники АСС подякували Н. Бойко за представлення планів Міненерговугілля щодо державної політики в 2018р., і також висловили вдячність генеральним директорам Директоратів Міненерговугілля «за відкритість до діалогу з бізнесом».

Заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості України з питань європейської інтеграції Наталія Бойко надіслала учаникам робочої групи лист щодо участі у засіданні робочої групи з питання підготовки фінальної версії проекту Плану заходів з реалізації першого етапу ЕСУ, що відбудеться 29 січня 2018 року о 16 год. 30 хв. у приміщенні Міненерговугілля.

З метою оперативної підготовки фінальної версії проекту Плану заходів з реалізації першого етапу Енергостратегії України «Безпека, енергоефективність, конкурентспроможність»  членів робочої групи, визначених наказом Міенерговугілля від 24 жовтня 2017 р. №673, запрошено взяти участь у засіданні.

Проект плану заходів надіслано членом робочої групи на електронні адреси.

Як наприкінці минулого року повідомляв «Термінал» , проект плану заходів з реалізації Енергостратегії до 2035 року було опубліковано. Автори проекту розраховують на обговорення.

Проект плана мероприятий по реализации Энергостратегии до 2035 года опубликован. Авторы рассчитывают на обсуждение.

Об этом написала на своей странице в соцсети Заместитель Министра энергетики и угольной промышленности Украины по вопросам европейской интеграции Наталья Бойко. Проект плана, как и было обещано, опубликован в последний рабочий день 2017 года.

По словам Н. Бойко, проект доработали вместе с коллегами, членами Рабочей группы, Экспертного совета, представителями экспертной среды, общественности, ассоциаций и энергетических компаний.

«Этот этап подготовки проекта плана мероприятий завершен и мы очень рассчитываем на всестороннее обсуждение проекта и предлагаем до 12:00 12 января 2018 предоставлять комментарии /предложения / замечания к нему (в бумажном и / или электронном виде на адреса: oleksiy.dubas@mev. gov.ua; volodymyr.novyk@mev.gov.ua)», — пишет замминистра.

Проект плана мероприятий по реализации Энергетической стратегии Украины можно посмотреть по ссылке.

В Енергостратегії, прийнятій Кабінетом Міністрів y цьому році, ринок електричної енергії як елемент розвитку чітко відображений до 2020 р. Але загальноєвропейська практика свідчить про те, що позитивні ефекти від запуску нового ринку електроенергії, такі як розвиток конкуренції, зниження ціни на електроенергію, залучення інвестицій – можна об’єктивно оцінити тільки після п’яти-семи років стабільної роботи нового ринку.

Автор Андрій Пєрєвєртаєв, експерт коаліції «Енергетичні реформи»

Те, що передбачено в Законі «Про ринок електричної енергії», буде зроблено до 2020 р. Але в Енергостратегії чітко не визначено, яким чином ринок розвиватиметься далі.

Основні вимоги до першого етапу (до 2020 р.) – це створення нормативно-правових та організаційно-технічних умов для забезпечення функціонування нового ринку електроенергії, зокрема відділення функцій оператора систем розподілу від функцій постачання, створення оператора ринку, сертифікація оператора системи передачі.

Основне питання: яким буде новий ринок? Чи зможемо ми вирішити накопичені проблеми діючого ринку та системи тарифного регулювання?

Діюча модель ринку електроенергії характеризується відсутністю комерційних ризиків для учасників і високим ступенем ручного регулювання. Однак така модель звична і зручна, оскільки ціна не волатильна і фактично не залежить від попиту і пропозиції, а відображує виключно політику Регулятора. Діюча модель Єдиного Закупника – ринок виробників, яка за своєю суттю є картелем. При цьому ринок не стимулює залучення зовнішніх інвестицій і появу нових учасників. А накопичені
проблеми, зокрема висока заборгованість, неплатежі, перехресне субсидування, відсутність достатніх інвестицій – призводять до деградації ринку і галузі в цілому.
Але вирішуючи їх зараз, тим більше одночасно, ми зіткнемося з неминучим ризиком стрибка цін на електроенергію як для населення, так і для промисловості. Ключове
завдання Регулятора – уникнути швидких шокових рішень, забезпечити прозорість процедури формування тарифів і цін, а також інформування споживачів. Уникнути
шокових рішень, але не уникати рішень як таких.
На другому етапі (до 2025 р.) основним завданням розвитку ринку електроенергії стане об’єднання українського ринку і європейського (market – coupling) після синхронізації української енергосистеми з Європейськими енергосистемами в режимі експлуатації. Європейський досвід показує, що після синхронізації індикативна ціна на електроенергію знижується до 30% від поточного рівня.

Для розвитку конкуренції на роздрібному ринку на другому етапі передбачається розробка та початок реалізації плану впровадження «розумних» електричних мереж (Smart Grids) та створення розгалуженої інфраструктури для розвитку електротранспорту. Міненерговугілля за підтримки Світового банку реалізує проект підготовки Концепції комплексного впровадження «розумних мереж» в Україні до 2035 р. та середньострокового Плану заходів із впровадження розумних мереж в Україні. Однак базовою умовою роботи ефективного ринку електроенергії в Європі є можливість вільного вибору постачальника електроенергії споживачем.

«Основне питання: яким
буде новий ринок? Чи
зможемо ми вирішити
накопичені проблеми
діючого ринку та системи
тарифного регулювання?»

Діюча модель ринку електроенергії також передбачає наявність незалежних постачальників і можливість зміни постачальника споживачем. Утім, з кожним роком кількість незалежних постачальників зменшується. Сьогодні частка незалежних постачальників становить близько 10-12%, при цьому основні з них кваліфіковані споживачі– великі промислові підприємства, які купують електроенергію для власного споживання. З них частка незалежних постачальників за нерегульованим тарифом (ПНТ) становить всього 3-4%. Водночас в умовах нового ринку електроенергії з липня 2019 р. частка постачальників повинна збільшитися майже до 70%.
Перешкод для розвитку ринку незалежних постачальників дві. Головна з них – це неврегулювання правових відносин між незалежними постачальниками і обленерго, що призводить до зловживання монопольним становищем з боку обленерго.

З боку Регулятора упродовж довгих років немає підтримки незалежних постачальників, не дивлячись на рекомендації з боку Антимонопольного комітету України. А суди між обленерго та постачальниками у більшості випадків стоять саме на боці постачальників.

«Чи існуватиме на ринку
конкуренція та яким
чином будуть відображені
інтереси споживачів після
синхронізації ОЕС України
з ENTSO-E?»

Існуюча система узгодження документів, коли обленерго повинно самостійно погоджувати вихід на ринок прямого конкурента – незалежного постачальника – без
підтримки з боку Регулятора дуже часто призводить до негативних рішень. Друга перешкода – це існуюче ручне ціноутворення на ринку електроенергії. Економічна вигода, яку можуть запропонувати постачальники для споживача – тарифна оптимізація структури споживання залежно від годин доби. При цьому часто погодинна
оптова ціна штучно вирівнюється, і потенційна вигода споживача нівелюється. Без вирішення питань участі незалежних постачальників при переході до нової моделі ринку електроенергії конкуренції на ринку постачання електроенергії не буде, і зниження ціни на електроенергію для кінцевого споживача в результаті не відбудеться.

Можна припустити, що з липня 2020-го всі споживачі, включаючи населення, зможуть вільно вибирати постачальника, до 2025 р. ринок буде об’єднаний з європейським; що буде розвиток мікромереж, розвиток технології Smart Grid. Важливий момент: чи існуватиме на ринку конкуренція та яким чином будуть відображені інтереси споживачів після синхронізації ОЕС України з ENTSO-E? Як синхронізація сама по собі, так і впровадження ринку електричної енергії не створять умов для розвитку конкуренції. У будь-якому разі, якщо буде тільки ринок, при монопольній структурі генерації, без відкриття транскордонних перетоків, ми не матимемо можливості створити зовнішню конкуренцію: всередині ринок монополізовано, а зовні учасники заходити не зможуть. Якщо ми спочатку зробимо інтеграцію, не запустивши водночас ринок – складеться ситуація, коли у країну, швидше за все, прийде велика кількість трейдерів і постачальників, які вміють працювати на
європейських ринках, розуміють, як вони влаштовані. І вони якщо не знищать ринок, то створять конкуренцію настільки жорстку, що наші учасники ринку можуть не витримати. Ми фактично автоматично стаємо залежні від імпорту.

Третій етап Енергостратегії до 2035 р. передбачає істотний виклик для розвитку ринку електроенергії у частині залучення інвестицій у нові потужності генерації для
заміщення потужностей, що мають бути виведені з експлуатації. Протягом Третього етапу необхідно досягнути частки ВДЕ (включно з ГЕС) більш ніж 25% у загальній генерації електроенергії. Цей виклик необхідно враховувати вже зараз – вибір збалансованого розвитку електроенергетики в цілому, тобто створення так званого фінансового ресурсу, для модернізації галузі. Тому що у нас закінчується термін служби атомних станцій та гідроелектростанцій, йде стрімкий розвиток «зеленої»
енергетики, але не дуже зрозуміло, яким чином ринок буде представляти грошові механізми й інструменти для проведення модернізації галузі, забезпечуючи надійне
безперебійне постачання. Європейський досвід показує необхідність запуску окремих механізмів для модернізації галузі, таких як ринок потужності.

 Ситуація з розвитком відновлюваних джерел енергії вимагає перегляду, тому що сьогодні вартість ВДЕ значно вища, ніж середня ціна продажу електричної енергії
у ринок. Це призводить до того, що 1,2% генерації ВДЕ становить 7% вартості електричної енергії, виробленої та проданої в ринок. Ми створюємо штучний дисбаланс.
 … 

Повну версію статті читайте в TerminaL #3 (849)

З приводу оформлення передплати або придбання примірника Часопису TerminaL звертайтесь:

Тел./Tel.: (+38 044) 234-68-39, (+38 067) 401-31-51, email: dsv@ukroil.com.ua

Стратегия развития угольной отрасли дает ответы на большинство вопросов, но есть необходимость в проведении дискуссии по вопросам угледобычи в Парламенте.

Как передает Правительственный портал, об этом сказал премьер-министр Украины Владимир Гройсман во время «Часа вопросов к правительству» в Верховной Раде.

Правительство Украины заинтересовано в наращивании добычи украинского угля, но требует при этом полного соблюдения правил безопасности работы шахтеров.

Владимир Гройсман напомнил, что сейчас в Украине утверждена Стратегия развития угольной отрасли, которая дает ответ на большинство вопросов.

«Впрочем, мы считаем, что есть необходимость провести дискуссии в парламенте, определить, сколько средств нужно, какими будут приоритеты, — сказал глава правительства. — Я точно могу сказать — мы заинтересованы в увеличении добычи украинского угля. Импортируемое угля нарушает нам баланс международной торговли. Но условие — безопасность шахтеров. И здесь я готов к поиску правильных решений в стенах парламента».

Как ранее сообщал «Терминал», Украину неизбежно затронут европейские тенденции реструктуризации угольной энергетики.

Энергетическая стратегия Украины до 2035 года «Безопасность, энергоэффективность, конкурентоспособность» принята на заседении Кабинета министров Украины под под председательством Премьер-министра Владимира Гройсмана с трехдневной доработкой с последующей передачей профильному вице-премьер-министру.

«Я предлагаю принять с трехдневной доработкой и выпустить по согласованию с профильным вице-премьер-министром», — заключил Премьер-министр В. Гройсман.

Как сказал вице-премьер В. Кистион, Стратегией планируется увеличить производство доли атомной энергии, возобновляемой — 25% и гидроэнергетики — не менее 13%. Энергостратегия-2035 предусматривает интеграцию энергосистемы Украины в энергосистему синхронной зоны континентальной Европы ENTSO-E.

Одна из задач Энергостратегии — кардинально пересмотреть контрактные отношения с РФ через переговорный процесс в трехстороннем формате ЕС — Украина — РФ с целью внесения изменений в схему приема-передачи транзитных объемов газа с западной на восточную границу Украины при содействии Европейского союза.

В подготовке этого программного документа была применена система PsycheaExpertus НТЦ «Психея». Решение использовать возможности PsycheaExpertus для оптимизации работы над Энергетической стратегией принесло ощутимые результаты. Финальный проект этого документа, подготовленный в рамках сотрудничества с Украинско-Датским энергетическим центром, получил одобрение Минэнергоугля, Управляющего комитета КМ Украины, профильного комитета Верховной Рады, представителей Европейской комиссии и Мирового банка.

Как ранее сообщал «Териминал», Энергетическая стратегия Украины до 2035 года «Безопасность, энергоэффективность, конкурентоспособность» была одобрена Комитетом Кабмина 10 августа.

Как ранее писал «Терминал» Энергетическая стратегия Украины была главной темой 30 мая в Киеве  на II-ом Энергетическом Конгрессе, где представители мирового и украинского энергетического сообщества, ведущие эксперты рынка, инвесторы, представители Еврокомиссии и профильных министерств обсудили реформирование рынка электроэнергии, возможности увеличения доли возобновляемой энергетики, а также перспективы дальнейшего использования нефти и газа.

Запись трансляции заседания можно посмотреть, перейдя по ссылке (1:27 — рассмотрение Стратегии).

«Терминал» так же ранее собщал, что соглашение об условиях будущего объединения энергосистем Украины, Молдовы и Континентальной Европы ENTSO-E вступило в силу.

23 мая под председательством вице-премьер-министра Украины Владимира Кистиона состоялось заседание Управляющего комитета по вопросам координации работы по подготовке проекта Энергетической стратегии Украины до 2035 года, на котором был одобрен проект документа.

Как сообщила заместитель министра энергетики и угольной промышленности по вопросам европейской интеграции Наталья Бойко во время второго Энергетического конгресса, в ближайшие дни Минэнергоугля направит проект Энергостратегии центральным органам исполнительной власти после чего текст документа будет опубликован на сайте министерства.

«После этого мы ожидаем на следующей неделе обсуждение этого документа в Верховной Раде, в профильном комитете, по приглашению Александра Георгиевича Домбровского. После чего будем «выносить» ее на правительство», — анонсировала Н. Бойко.

Так, комментируя процесс доработки проекта новой Энергостратегии, замминистра напомнила, что к документу, который был обнародован в декабре, был ряд вопросов: он был достаточно громоздким, перегруженным данными и разными проектами и т.д. Следовательно, перед Минэнергоугля стояла задача максимально открыть дверь ведомства и пригласить всех желающих дорабатывать документ.

«Был целый ряд профильных рабочих столов: по генерации, по теплу, по возобновляемой энергетике, — здесь мы максимально пытались пригласить и привлечь всех профильных экспертов, ассоциации к работе. Также очень активную роль принимали компании, после чего был ряд обсуждений в экспертных советах. Отдельная благодарность нашему Институту стратегических исследований, Центру Разумкова и Центру «Психея» за то, что создали такой он-лайн tool открытый, в котором обрабатывалось это все, было голосование за отдельные возможные вопросы. Я очень надеюсь, что к процессу, который был касательно Стратегии на протяжении последних трех месяцев никаких вопросов не возникает», — по словам Н. Бойко, новый проект Энергостратегии также получил одобрительные отзывы от коллег из Брюсселя.

Как отметила Н. Бойко, документ, которому предстоит стать базовым «policy paper» в украинском энергетическом секторе, по структуре разделен на три этапа: до 2020-го, до 2025-го и до 2035-го года.

«Стратегия отражает все те цели, которые для нас являются важными касательно использования ресурсов. Так, к примеру, уменьшение использование антрацита, увеличение использования ВИЭ, касательно объединения как электросистемы с ENTSO-E, так и объединения ENTSO-G с газотранспортной системой, касательно того, как должно осуществляться управление на ключевых государственных предприятиях, так и отдельно прописаны ссылки на корпоративное управление, на корпоратизацию, отражено, насколько важной для нас является приватизация», — проинформировала она.

Таким образом будут сформированы и  так называемые «road maps» или планы имплементации, которые будут отражать, как достичь показателей, установленных в Энергостратегии. По ее словам, вице-премьер-министр уже определил для Минэнергоугля срок написания плана, который будет отражать первый этап.

«Должна быть принята Стратегия, должен быть принят четкий план имплементации этой Стратегии с ключевыми KPI-ми, к которым мы должны приходить. Все государственные предприятия, которые не являются стратегическими, должны быть приватизированы. Стратегические предприятия должны быть корпоратизированы, должно быть внедрено корпоративное управление, министерство должно быть policymaker-ом, министерство не должно делать работу предприятий вместо их руководства. Именно дл этого сейчас принимается ряд отраслевых программ развития», — подчеркнула заместитель министра.

«У нас было 3 сложных месяца, когда мы обрабатывали это документ. За эти три месяца я четко почувствовала, на какие общественные организации и ассоциации можно опираться, а на какие – нет. Мы максимально на первом же этапе отсекли все попытки откровенного лоббизма, начали работать только с профессиональными представителями отрасли. Я думаю, что мы будем дальше двигаться по тому же графику», — резюмировала она.

В доработке проекта Энергостратегии использовалась система экспертного оценивания (СЭО) PsycheaExpertus, созданная НТЦ «Психея». Подготовка нового текста документа осуществлялась при поддержке и непосредственном участии Украинско-Датского энергетического центра.