Країни G7 домовилися скоординовано вивести на ринок 100 млн барелів дизпалива та сирої нафти. Вивільнення триватиме чотири місяці, а значну частину дизпалива мають надати протягом перших 20 днів. США після досягнення домовленості відмовилися від заборони експорту дизпалива.

Європейське вивільнення резервів знизило ризик обмеження американського експорту

Reuters оновило матеріал 3 жовтня після домовленості країн «Групи семи» про скоординоване використання аварійних запасів нафти й нафтопродуктів через Міжнародне енергетичне агентство.

Сукупний обсяг нового вивільнення становитиме 100 млн барелів. Операція має розпочатися негайно й тривати чотири місяці. У спільній заяві G7 зазначено, що значні обсяги дизпалива держави групи та їхні партнери виведуть на ринок протягом 20 днів.

Документ не містить розподілу 100 млн барелів між дизпальним, сирою нафтою та іншими продуктами. Також не зазначено, які саме країни надаватимуть кожну частину резервів. Упродовж наступних днів члени МЕА мають провести консультації щодо можливого додаткового вивільнення дизпалива.

У березні після початку війни з Іраном МЕА організувало найбільше у своїй історії вивільнення аварійних запасів — 400 млн барелів. За словами виконавчого директора агентства Фатіха Біроля, учасники вже надали близько двох третин погодженого обсягу. Reuters зазначає, що поки не визначено, яка частина нової операції припадатиме на невиконані березневі зобов’язання.

До досягнення домовленості Франція запропонувала вивільнити 50 млн барелів дизпалива з європейських резервів і ще 50 млн барелів сирої нафти із запасів країн МЕА. Запропоновані 50 млн барелів дизпалива відповідають приблизно 17% аварійних запасів дизпалива й газойлю в ЄС або близько 3% річного споживання блоку.

G7 також зобов’язалася утримуватися від взаємних обмежень торгівлі енергоресурсами. Після домовленості президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон не запроваджуватиме заборону експорту дизпалива. Такий захід міг би істотно скоротити постачання до Європи, яка збільшила закупівлі американського продукту через порушення потоків із Перської затоки.

Повідомлення про резерви одразу вплинуло на котирування. Американські ф’ючерси на дизпальне подешевшали на 3,25% — до $4,49 за галон. Європейські ф’ючерси знизилися приблизно на $83 за тонну, або на 5,75%, свідчать дані LSEG.

«Беручи до уваги вже виконані зобов’язання, ми реалізуємо наші домовленості шляхом скоординованого вивільнення 100 млн барелів через МЕА», — йдеться у спільній заяві G7.

Аналітики Energy Aspects назвали домовленість передусім політичною заявою, оскільки вона містить великий сукупний показник, але не визначає обов’язкових обсягів для окремих держав. За їхньою оцінкою, однією з цілей рішення було переконати США не обмежувати експорт.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Високий експорт скоротив внутрішній запас

Запаси дизельного пального в Китаї впали до найнижчого рівня з 2015 року, повідомило Reuters 24 вересня з посиланням на GL Consulting, що належить постачальнику товарної інформації Mysteel. Комерційні запаси бензину одночасно досягли мінімуму з 2011 року.

Китай не публікує офіційну статистику запасів моторного пального, тому оцінка ґрунтується на базі GL Consulting, яка охоплює період із 2011 року. Скорочення запасів відбулося одночасно зі зростанням експорту та сезонним відновленням внутрішнього попиту.

Ще на початку вересня «Термінал» повідомляв, що китайські НПЗ планували експортувати понад 1 млн тонн дизпалива у вересні. Пізніше статистика підтвердила збільшення завантаження заводів: у серпні переробка нафти в Китаї зросла на 11,2% порівняно з липнем.

Пекін поки не визначив режим експорту на жовтень

Китай запровадив обмеження експорту пального в середині березня, а з середини липня почав поступово їх послаблювати. У серпні зовнішні відвантаження повернулися до довоєнних рівнів, а у вересні, за очікуваннями учасників ринку, мали залишатися високими.

За даними Reuters, цього року Китай скоротив обсяг переробки нафти на 7% через перебої з постачанням сировини та попередні експортні обмеження. Нинішнє скорочення внутрішніх запасів змінює баланс між вигідними зовнішніми продажами та необхідністю забезпечувати власний ринок.

Rystad Energy вважає, що низькі запаси підвищують імовірність жорсткішого контролю експорту в жовтні. GL Consulting також прогнозує зменшення зовнішніх відвантажень, оскільки державні НПЗ можуть надати пріоритет внутрішній енергетичній безпеці. Водночас станом на 24 вересня Пекін ще не оприлюднив жовтневий план експорту, тому конкретний обсяг можливого скорочення не визначений.

Прогнози переробки переглянуто вниз

Висока вартість сирої нафти додатково обмежує можливості китайських НПЗ. Energy Aspects знизила прогноз імпорту нафти Китаєм у четвертому кварталі до 9,2 млн барелів на добу. Rystad Energy скоротила оцінку переробки на четвертий квартал на 880 тис. барелів на добу — до 13,9 млн барелів на добу.

Віцепрезидент Rystad Energy Є Лін пояснив, що висока ціна сировини змушує незалежні НПЗ скорочувати завантаження, тоді як державні підприємства входять у сезон ремонтів. Це зменшує резерв виробничої потужності та ускладнює одночасне підтримання високого експорту й відновлення внутрішніх запасів.

Для світового дизельного ринку ключовим буде фактичне рішення Китаю щодо жовтневих відвантажень. У серпні та вересні китайський ресурс допомагав компенсувати частину втрат пропозиції з інших регіонів. Повернення жорсткіших обмежень означало б скорочення цього додаткового джерела пропозиції, хоча масштаб наслідків залежатиме від фактичних квот і завантаження китайських НПЗ.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Група республіканських законодавців вимагає обмежити експорт американського дизпалива через рекордні внутрішні ціни. За даними AAA, 22 вересня середня ціна досягла $6,53 за галон — більш ніж на 70% вище за рівень до початку ударів США та Ізраїлю по Ірану в лютому.

Пропозиція має захистити фермерів і перевізників, однак нафтова галузь попереджає про ризик поглиблення дефіциту

Financial Times 22 вересня повідомила про посилення тиску на адміністрацію президента Дональда Трампа з боку представників аграрних штатів і округів. Законодавці вимагають зупинити експорт дизпалива, щоб збільшити його доступність на внутрішньому ринку.

За даними Американської автомобільної асоціації AAA, середня ціна дизпалива 22 вересня сягнула $6,53 за галон. Від початку війни з Іраном у лютому пальне подорожчало більш ніж на 70%.

Дефіцит особливо позначається на сільському господарстві, вантажних перевезеннях і промисловості. Представники аграрних регіонів пов’язують зростання витрат із одночасним скороченням постачання через війну з Іраном та атаки на російські НПЗ.

Політичний тиск посилився за шість тижнів до проміжних виборів у США. Дизпаливо є ключовим пальним для американської аграрної та транспортної інфраструктури, тому рекордні ціни безпосередньо впливають на виробничі витрати.

Нафтова галузь виступає проти експортної заборони. Компанії попереджають, що обмеження зовнішньої торгівлі може порушити роботу регіональних ланцюгів постачання, скоротити завантаження НПЗ і не гарантує зниження цін у районах, віддалених від основних переробних центрів.

Подібне питання розглядалося 2022 року після повномасштабного вторгнення росії в Україну. Тодішній президент Джо Байден доручив Міністерству енергетики вивчити можливість обмеження експорту нафтопродуктів, але практичних заходів не запровадили.

Financial Times не повідомила про ухвалене рішення адміністрації Трампа. Заклики законодавців залишаються політичною пропозицією, а не чинною експортною забороною.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Financial Times.

Китай, за даними S&P Global Energy від 23 червня, планував зберегти жорсткі обмеження на експорт світлих нафтопродуктів у липні. Ринкові учасники очікували можливого перегляду політики пізніше — залежно від стабільності роботи Ормузької протоки та результатів переговорів США з Іраном.

Низький китайський експорт бензину продовжує обмежувати пропозицію на міжнародному ринку

У перші п’ять місяців 2026 року сукупний експорт бензину, газойлю та авіапального з Китаю скоротився на 24,3% у річному вимірі — до 10,45 млн тонн, свідчать дані Генеральної митної адміністрації Китаю, наведені Platts.

Падіння бензинового експорту було ще сильнішим. У січні-травні Китай експортував 1,203 млн тонн бензину проти 3,106 млн тонн за аналогічний період 2025 року — скорочення на 61,3%.

У травні експорт бензину становив лише 33 тис. тонн, хоча й збільшився на 43,5% порівняно з 23 тис. тонн у квітні. Для порівняння, у травні 2025 року Китай експортував 690 тис. тонн бензину.

Водночас Пекін на початку червня видав другий пакет експортних квот на світлі нафтопродукти обсягом 13 млн тонн. Загальна квота на 2026 рік досягла 32 млн тонн, що на 0,6% більше за торішній рівень. Це створює можливість для збільшення експорту у другій половині року, якщо адміністративні обмеження буде послаблено.

«З огляду на швидке відкриття Ормузької протоки тепер варто стежити, коли Китай послабить експортні обмеження», — повідомило Platts джерело на НПЗ Sinopec.

Джерело: Terminal. За матеріалами: S&P Global Energy.

Таджикистан звернувся до Ірану із запитом на 2,55 млн тонн нафти й нафтопродуктів, зокрема 300 тис. тонн дизельного пального. Країна шукає альтернативні джерела після перебоїв у росії, яка традиційно забезпечувала до 80% таджицького імпорту нафтопродуктів.

Дефіцит пального в росії змушує залежних імпортерів перебудовувати маршрути постачання

Міністерство транспорту Таджикистану повідомило про запит на 2 млн тонн сирої нафти, 150 тис. тонн бензину, 300 тис. тонн дизельного пального та 100 тис. тонн авіаційного пального з Ірану. Сукупний обсяг запитаного ресурсу становить 2,55 млн тонн.

Строків можливого постачання міністерство не назвало. Таджикистан традиційно отримував до 80% імпортованих нафтопродуктів із росії, але російський ринок упродовж останніх місяців зіткнувся з дефіцитом пального після серії ударів по НПЗ.

У липні влада Таджикистану повідомляла про переговори щодо додаткового постачання з Казахстаном, Туркменістаном, Іраном, Іраком і Білоруссю. Новий запит демонструє перехід від обговорення диверсифікації до визначення конкретної потреби за видами пального.

росія запровадила заборони на експорт дизельного пального, бензину й авіаційного гасу, пояснюючи рішення необхідністю стабілізувати внутрішній ринок. Міжурядові угоди про постачання звільнені від обмежень, однак дефіцит і скорочення переробки зменшують надійність російського ресурсу для традиційних покупців.

Запит Таджикистану важливий для міжнародного балансу тим, що створює додатковий попит на іранські нафтопродукти в умовах обмежених експортних потоків із Близького Сходу. Reuters не повідомляє, чи погодив Іран запитані обсяги та за якими маршрутами їх можуть доставляти.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Податкова пільга та експортне обмеження одночасно підтримують ціни й доступність пального

За інформацією Serbia Energy News від 5 серпня, акциз на етилований бензин у Сербії залишається на рівні €0,52 за літр, на неетилований бензин — €0,49 за літр, на газойлі, включно з дизельним пальним, — €0,50 за літр.

Попередній період дії знижених ставок завершувався 2 серпня. Уряд продовжив його ще на один тиждень — до 9 серпня. Видання зазначає, що короткі періоди продовження означають постійну зміну умов для переробників, гуртових операторів, транспортних компаній і великих промислових споживачів.

Тимчасова заборона експорту сирої нафти й нафтопродуктів спочатку мала завершитися 31 липня, однак її дію подовжено до 31 серпня. Уряд пояснив обидва заходи необхідністю захистити внутрішній ринок від перебоїв на міжнародних енергетичних ринках і ризику дефіциту.

Зниження акцизу має пом’якшувати тиск на роздрібні ціни, тоді як заборона експорту утримує наявні обсяги нафтопродуктів усередині країни. Водночас зменшення акцизних надходжень створює прямі втрати для державного бюджету, а торговельне обмеження скорочує можливості компаній реагувати на регіональні цінові сигнали.

Serbia Energy News пов’язує політику з роллю НПЗ у Панчеві, залежністю Сербії від імпортної нафти та потребою консервативно управляти запасами нафтопродуктів.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Serbia Energy News.

Уряд Румунії готується запровадити екстрені заходи на паливному ринку: обмеження націнок, контроль експорту та державну підтримку перевізників. Причиною стало загострення ситуації на глобальному енергетичному ринку через війну в Ірані, що вже впливає на ціни та доступність пального в Європі.

Екстрене втручання держави в ринок пального

Причини та рішення уряду

Румунський уряд оголосив про підготовку надзвичайного декрету, який має стабілізувати ситуацію на паливному ринку на тлі зовнішніх шоків.

• Оголошення кризової ситуації на ринку пального
• Обмеження торговельної націнки на паливо
• Термін дії заходів — 6 місяців із можливістю продовження ще на 3 місяці
• Головний фактор — економічні наслідки війни в Ірані для глобального ринку енергоносіїв

Контроль експорту та внутрішній баланс

Одним із ключових інструментів стане контроль за вивезенням пального за межі країни.

• Експорт дозволятиметься лише за погодженням міністерств енергетики та економіки
• Мета — забезпечення внутрішнього ринку ресурсами в умовах потенційного дефіциту
• Очікується зниження тиску на внутрішні ціни

Зниження частки біопального

Уряд також планує змінити структуру пального для кінцевого споживача.

• Зменшення частки біопального у бензині
• Очікуваний ефект — зниження кінцевої вартості пального
• Біопальне зазвичай дорожче у виробництві, що впливає на роздрібну ціну

Стратегічні запаси та готовність до кризи

Румунія вже оцінює свою енергетичну безпеку на випадок подальшого загострення ситуації.

• Запаси пального — на 45 днів внутрішнього споживання
• Це створює короткостроковий буфер стабільності
• Однак потребує додаткових заходів у разі тривалої кризи

Фінансова підтримка бізнесу

Для пом’якшення впливу високих цін уряд запускає програму допомоги.

• 652 млн леїв (≈147,23 млн дол.) державної допомоги
• Підтримка діятиме до кінця року
• Близько 6200 компаній отримають компенсації
• Основні отримувачі — перевізники вантажів і пасажирів

Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters

Президент США Дональд Трамп заявив про можливість запровадження нових санкцій проти росії та навіть заходів проти України, якщо війна не буде зупинена. Його слова пролунали на фоні посилення бойових дій і загострення соціально-політичної ситуації в Україні.

Натяки Трампа на економічну війну проти росії свідчать про можливе посилення санкційного тиску

Санкції як інструмент тиску

• З 2022 року діють численні західні санкції проти росії, однак вони не зупинили повномасштабне вторгнення.
• Трамп заявив:
  

  «Це буде не світова війна, але це буде економічна війна. Економічна війна буде поганою, і це буде погано для росії» (Дональд Трамп).

• Він також попередив, що у разі відсутності результатів можливі нові санкційні кроки.

Дипломатичний тупик

• 15 серпня Трамп зустрівся з Путіним в Алясці, а 18 серпня – із Зеленським та європейськими лідерами у Вашингтоні.
• Попри ці контакти, зустріч Путіна і Зеленського досі не відбулася з 2019 року.
• Зеленський пропонував Туреччину, країни Перської затоки чи Європу як потенційних посередників, але росія заявила, що «порядок денний узагалі не готовий».
• Трамп визнав труднощі: «Іноді Путін готовий, але Зеленський ні… Треба мати їх обох одночасно».

Військовий контекст

• Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що увага зосереджена на Покровську, Добропіллі, Новопавлівську, Куп’янську та Запорізькому напрямку.
• Водночас він зауважив «позитивні тенденції» у прикордонних районах Сумської та Харківської областей.
• Бої тривають на тлі нестачі особового складу та озброєнь у ЗСУ.

Висновки

• Вперше озвучена можливість заходів і проти України підвищує невизначеність щодо підтримки з боку США.
• Соціальні зміни в Україні (виїзд чоловіків до 22 років, скандали з виїздами еліт) послаблюють мобілізаційний ресурс і провокують внутрішню напругу.
• Дипломатичний процес заблокований: зустріч Зеленського і Путіна залишається малоймовірною.

Джерело: Terminal
За матеріалами: oilprice.com