United Airlines прогнозує, що підвищені ціни на пальне зберігатимуться протягом 2027 року. У третьому кварталі компанія компенсувала зростання паливних витрат підвищенням доходів лише на 72%, а в четвертому очікує ціну близько $4,80 за галон.

Відновлення виробництва та поповнення запасів може тривати місяцями навіть після послаблення бойових дій

Генеральний директор United Airlines Скотт Кірбі 21 жовтня заявив, що компанія не очікує швидкого повернення паливних витрат до попередніх рівнів.

Війна з Іраном порушила постачання нафти й авіаційного пального з Близького Сходу, а пошкодження енергетичної інфраструктури додатково обмежило пропозицію. За оцінкою компанії, відновлення виробництва й поповнення виснажених запасів може тривати місяцями навіть за зниження інтенсивності бойових дій.

United Airlines у третьому кварталі змогла компенсувати через збільшення доходів 72% додаткових витрат на пальне. Компанія очікує, що в четвертому кварталі платитиме близько $4,80 за галон.

Для досягнення двозначної маржі прибутку до оподаткування у 2027 році перевізнику, за словами Кірбі, потрібне принаймні одне з трьох: зниження вартості пального, повільніше збільшення провізних потужностей у галузі або збереження пріоритету вищих тарифів над максимальним завантаженням літаків.

Компанія планує гнучко коригувати місткість рейсів у 2027 році та прагне повністю компенсувати підвищені паливні витрати доходами.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Goldman Sachs оцінив, що кожен тиждень потенційної американської заборони експорту підвищуватиме гуртові ціни на дизпальне в Європі на $3 за барель, або майже на 2%. Вивільнення дизпального зі стратегічних резервів європейських країн може компенсувати приблизно половину такого подорожчання.

Короткострокове здешевлення дизпального у США може перерости у скорочення переробки та зростання цін на інші види пального

Reuters 28 вересня оприлюднило розрахунки Goldman Sachs щодо можливих наслідків американської заборони або квотування експорту дизпального. США є найбільшим експортером цього виду пального, а Європа та Латинська Америка — його основними зовнішніми ринками.

Поки в американських сховищах залишатиметься вільна місткість, кожен тиждень заборони може знижувати середню роздрібну ціну дизпального у США приблизно на $0,25 за галон, або трохи менш ніж на 4% від поточного рівня $6,50 за галон.

Для європейського ринку ефект буде протилежним. Goldman Sachs очікує, що кожен тиждень обмеження американського експорту підвищуватиме гуртову вартість дизпального в Європі на $3 за барель, або майже на 2%. Використання європейських стратегічних запасів дизпального може компенсувати близько половини цього приросту.

Після заповнення сховищ американським НПЗ доведеться скорочувати переробку, оскільки дизпальне, бензин і авіаційне пальне виробляються одночасно. За розрахунками банку, кожен наступний тиждень заборони після вичерпання місткості сховищ може додавати до роздрібної ціни бензину у США $0,30 за галон.

«Що довше діятиме заборона експорту дизпального, то більш руйнівною вона, найімовірніше, буде, оскільки створюватиме підвищувальний тиск на ціни бензину», — зазначив Goldman Sachs.

Після скасування обмежень американські ціни на дизпальне, за оцінкою банку, знову зблизяться з цінами на інших ринках: пальне у США подорожчає, а за кордоном — подешевшає.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Обговорення можливого обмеження американського експорту дизпального збільшило дисконт WTI до Brent до $12,02 за барель. Аналітики попередили, що заборона може швидко переповнити сховища на узбережжі Мексиканської затоки та змусити НПЗ скоротити переробку нафти.

Експортне обмеження може вилучити з міжнародного ринку близько 700 тис. барелів дизпального та газойлю на добу

Reuters 25 вересня повідомило, що 24 вересня американська WTI торгувалася з дисконтом до Brent у розмірі до $12,02 за барель. За даними LSEG, це була найбільша різниця від 6 травня.

Американські роздрібні ціни на дизпальне досягли рекордних $6,528 за галон, а наступного дня становили $6,514 за галон, свідчать дані AAA. На цьому тлі адміністрація США розглядала способи утримання пального на внутрішньому ринку.

Сполучені Штати є найбільшим експортером дизпального. За оцінкою Morgan Stanley, чистий експорт становить близько 1,2 млн барелів на добу за виробництва 5,1 млн барелів на добу.

Wood Mackenzie розрахувала, що заборона спрямувала б приблизно 700 тис. барелів дизпального та газойлю на добу до внутрішніх сховищ. Запаси на узбережжі Мексиканської затоки могли б заповнитися трохи більш ніж за місяць. Після цього НПЗ довелося б скоротити переробку більш ніж на 2 млн барелів на добу, або приблизно на 12% від поточного завантаження.

Додатковим обмеженням для експорту нафти стала висока вартість фрахту. Перевезення партії зі США до Азії танкером VLCC коштувало близько $50 млн проти $16 млн до війни з Іраном, за даними Signal Maritime.

Білий дім заперечував наявність погодженого плану 90-денної заборони, хоча президент Дональд Трамп підтримав ідею обмеження експорту, а міністр енергетики Кріс Райт домагався добровільного скорочення постачання за кордон.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Експорт дизпалива, бензину та авіапального з Перської затоки залишається майже на 60% нижчим від рівня до війни, а дефіцит найбільше проявляється саме у дизельному сегменті. Світові запаси нафти від початку конфлікту скоротилися на 507 млн барелів. Одночасно можливості Саудівської Аравії обходити Ормуз через Червоне море погіршилися через зупинку East-West Pipeline.

Готове пальне втратило більше пропозиції, ніж сира нафта

Reuters Open Interest 14 вересня зафіксував принципову відмінність між ситуацією на ринку сирої нафти та готових нафтопродуктів. За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, експорт дизельного пального, бензину та авіапального з Перської затоки залишається майже на 60% нижчим від довоєнних обсягів. Це спричинило гострий дефіцит передусім дизпалива та підняло ціни на готовий продукт до рекордних рівнів.

Одночасно світові запаси нафти з початку війни скоротилися на 507 млн барелів, що відповідає приблизно 2,8 млн барелів на добу. Таким чином, ринок входить у нові перебої вже з меншим запасом ресурсу, який міг би амортизувати тимчасове падіння постачання.

Саудівський резервний маршрут утратив частину пропускної спроможності

У перші п’ять місяців конфлікту Саудівська Аравія збільшила західний експорт через East-West Pipeline до 4–5 млн барелів на добу. Це відповідало приблизно 4–5% світової нафтової пропозиції та допомагало компенсувати втрати потоків через Ормуз.

У серпні обсяг скоротився до 2 млн барелів на добу — найнижчого рівня від січня. Видобуток Саудівської Аравії, за даними МЕА, у серпні впав до 6 млн барелів на добу, мінімуму більш ніж за три десятиліття. Після нової атаки East-West Pipeline був тимчасово зупинений.

Через Ормуз із червня експортувалося близько 5 млн барелів нафти та нафтопродуктів на добу — приблизно чверть довоєнного рівня, свідчать дані Kpler. Частина фактичного потоку може не відображатися в судновій статистиці через вимкнення навігаційних систем.

Для європейського дизельного ринку це означає одночасне обмеження виробничого, запасового та логістичного резерву. «Термінал» напередодні повідомляв, що :contentReference[oaicite:18]{index=18}. Раніше також було зафіксовано, що

Джерело: reuters.com

Дефіцит бензину й дизпалива зберігатиметься після завершення війни через пошкодження НПЗ, відкладені ремонти та необхідність відновлювати запаси, заявив керівник Dangote Девід Берд. Завод працює на повній потужності 700 тис. барелів на добу й планує випускати дизпаливо різних специфікацій.

Відновлення запасів і ремонт пошкоджених НПЗ підтримуватимуть маржу переробки

Генеральний директор нігерійського НПЗ Dangote Девід Берд 8 вересня заявив Reuters, що світовий дефіцит пального може зберігатися тривалий час після завершення війни між США та Іраном.

За його словами, на початку війни світові НПЗ уже мали високий рівень завантаження. На Близькому Сході накопичилися відкладені ремонти, а частина підприємств зазнала пошкоджень. Існуючих потужностей вистачало переважно для покриття поточного попиту, тоді як запаси потребують відновлення.

Війни між США та Іраном і між росією та Україною пошкодили переробні потужності й порушили експорт, створивши глобальну нестачу бензину та дизпалива. Dangote отримав вигоду від такого ринкового середовища.

НПЗ працює на повній потужності 700 тис. барелів на добу. У першому півріччі 2026 року підприємство отримало $1,82 млрд чистого прибутку після оподаткування, тоді як за весь попередній рік мало збиток у $476 млн.

Потужність планують подвоїти до 2029 року

У межах програми вартістю $14,3 млрд Dangote планує до 2029 року збільшити переробну потужність до 1,4 млн барелів на добу. Це має зрівняти підприємство з індійським НПЗ Jamnagar, найбільшим у світі.

Розширення передбачає будівництво нових нафтопереробних і нафтохімічних установок. Вони мають дати заводу змогу виробляти дизпаливо різних специфікацій і замістити імпорт частини нафтохімічної продукції.

Компанія також планує другий НПЗ у Кенії. Її первинне розміщення акцій має залучити близько 2,15 трлн найр, або $1,63 млрд. Приймання заявок триватиме від 14 вересня до 13 жовтня.

«Ми увійшли у війну з Іраном із високим завантаженням НПЗ, а на близькосхідних заводах накопичилися відкладені ремонти та пошкодження — і цього вистачає лише для задоволення поточного попиту», — заявив генеральний директор НПЗ Dangote Девід Берд.

«Крім того, запаси необхідно відновити, а багато країн говорять про безпеку постачання та збільшення резервів», — додав Девід Берд.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Нестача вільних нафтопереробних потужностей, заборона росії на експорт і наближення зимового піку попиту підтримуватимуть напруженість на світовому ринку дизпалива. За оцінкою Vitol, ринок недоотримує близько 2 млн барелів на добу нафтопродуктів із росії та майже стільки ж із Близького Сходу.

Скорочення постачання нафтопродуктів із росії та Близького Сходу оцінюють майже у 4 млн барелів на добу

Reuters 8 вересня повідомило, що світовий ринок дизпалива входить у сезон зимового попиту без достатнього резерву нафтопереробних потужностей. Війни в Україні та Ірані пошкодили роботу НПЗ у росії й на Близькому Сході, підняли маржу дизпалива до рекордних рівнів у Європі та США й обмежили постачання нафти до Азії.

Генеральний директор Vitol Рассел Гарді заявив на конференції APPEC у Сінгапурі, що ринок недоотримує близько 2 млн барелів на добу нафтопродуктів із росії та майже 2 млн барелів на добу з Близького Сходу.

Баланс сирої нафти залишається менш напруженим, ніж баланс готового пального. За словами Гарді, Близький Схід експортує приблизно 9 млн барелів на добу нафти, але лише близько 1 млн барелів на добу нафтопродуктів. Наявність сировини не компенсує нестачу потужностей, здатних перетворити її на дизпаливо та інші продукти.

Більшість американських НПЗ уже працює на максимальному завантаженні, повідомив старший віцепрезидент із глобальної торгівлі Phillips 66 Марк Сенн. Отже, навіть висока маржа переробки не забезпечує швидкого збільшення пропозиції.

Маржа дизпалива досягла рекордних $108,02 за барель

Ціни на дизпаливо у США наприкінці попереднього тижня піднялися до рекордного рівня. Крек-спред — різниця між вартістю нафтопродукту та сировини, яка характеризує прибутковість переробки, — сягнув рекордних протягом торговельної сесії $108,02 за барель.

За оцінкою Vitol, високі ціни та обмежена доступність пального скоротять світовий попит на нафту у 2026 році приблизно на 1,5 млн барелів на добу порівняно з 2025 роком.

Різниця між китайським імпортом нафти у 2025 і 2026 роках становить 5–6 млн барелів на добу. Гарді назвав такий розрив нестійким і очікує його скорочення наприкінці року, коли Китаю знадобляться ресурси для забезпечення зимового попиту.

«Ми й далі використовуємо надлишок, який існував у світі, і вже майже досягли нижньої межі наших запасів», — заявив генеральний директор Vitol Рассел Гарді.

«Коли попереду зимовий сезон, а запаси дизпалива перебувають у значному дефіциті, формується середовище, у якому сила цього ринку може зберігатися», — заявив старший віцепрезидент із глобальної торгівлі Phillips 66 Марк Сенн.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Середня ціна дизпалива в ЄС на тижні від 31 серпня становила €2,04 за літр — лише на 3% менше за рекордні €2,11 у квітні 2026 року. Високі ціни зберігаються через обмежені нафтопереробні потужності, низькі запаси та порушення постачання готового пального.

Головне обмеження перемістилося з ринку нафти до виробництва дизпалива

Euronews 5 вересня 2026 року повідомило, що ціни на моторне пальне в Європі залишаються поблизу історичних максимумів, хоча нафта не повернулася до рекордних значень.

Brent від кінця лютого торгувалася в широкому діапазоні — приблизно від $73 до $126 за барель, а 4 вересня коштувала близько $95 за барель. Водночас середня ціна дизпалива в ЄС на тижні від 31 серпня становила €2,04 за літр з урахуванням податків. Це приблизно на 3% менше за рекорд €2,11 за літр, зафіксований у квітні 2026 року.

Середня ціна бензину становила €1,95 за літр — на 4% нижче за максимум червня 2022 року на рівні €2,03. Джерелом цінових показників є щотижневий нафтовий бюлетень Європейської комісії.

За оцінкою Kpler, збільшення розриву між нафтовими котируваннями та цінами пального пояснюється насамперед проблемами переробки й дефіцитом готових нафтопродуктів. Нафта може бути фізично доступною, але можливості перетворити її на необхідні продукти, особливо дизпаливо, стали обмеженішими.

Запаси пального в Європі залишаються низькими. Війна на Близькому Сході та удари по російських НПЗ скоротили світове постачання готових нафтопродуктів. Після відмови від значної частини російських ресурсів Європа переорієнтувала імпорт дизельного й авіаційного пального на США, Індію та Близький Схід.

Європейські імпортери конкурують за ці партії з Туреччиною, Бразилією та іншими традиційними покупцями російського дизпалива. Через це порушення постачання в одному регіоні швидко впливає на баланс в інших частинах світу.

Ф’ючерсна маржа європейського дизпалива 1 вересня досягла рекордних $78,91 за барель понад Brent, а наступного дня трималася поблизу $77. Маржа показує, наскільки готовий продукт дорожчий за нафту, використану для його виробництва.

Висока вартість дизпалива впливає не лише на власників дизельних автомобілів. Пальне використовують автомобільні перевізники, сільське господарство та будівельна галузь, тому тривале подорожчання може збільшувати вартість продовольства й інших товарів.

«Головна причина збільшення розриву між нафтою та європейськими цінами пального полягає в тому, що це дедалі більше проблема переробки й постачання нафтопродуктів, а не лише постачання нафти», — заявив провідний аналітик Kpler із моделювання переробки Суміт Рітолія.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Euronews.

Майже половина світового нафтового постачання у 2026 році походить із держав, де війни або інші конфлікти впливають на видобуток, переробку чи логістику. За розрахунками Reuters на основі даних МЕА, такі країни у 2025 році виробляли близько 45 млн барелів на добу, або понад 43% глобального обсягу.

Одночасні перебої у видобутку, переробці та морській логістиці зробили світовий паливний баланс особливо вразливим

Reuters називає нинішню ситуацію масштабнішою за попередні нафтові кризи через одночасний вплив декількох конфліктів. Війна США та Ізраїлю проти Ірану спричинила найбільший за оцінкою агентства шок нафтового постачання, тоді як війна росії проти України призвела до скорочення видобутку та переробки в росії й вплинула на сусідній Казахстан.

Додатковий тиск створюють нестабільність у Лівії та американські обмеження щодо венесуельської нафти.

За оцінками аналітиків, наведеними Reuters, поточне скорочення нафтового постачання з Перської затоки становить близько 5–7 млн барелів на добу. Саудівська Аравія перенаправляє частину потоків у Червоне море, а інші виробники Перської затоки використовують альтернативні способи експорту через Ормузьку протоку.

Одночасно більше 10% світових нафтопереробних потужностей залишаються недоступними. Reuters також вказує на скорочення запасів готового пального. Це означає, що проблема виходить за межі доступності сирої нафти й безпосередньо стосується виробництва бензину, дизпалива та інших нафтопродуктів.

Ризики для потоків залишаються високими через атаки в Червоному морі та поблизу Суецького каналу, які вже впливали на транспортні маршрути в липні.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Проблема ринку змістилася від сирої нафти до переробки

Дефіцит готового пального зберігається навіть після того, як нафтові котирування відійшли від кризових максимумів. У колонці Reuters Open Interest від 18 серпня наведено дані Міжнародного енергетичного агентства, за якими глобальна переробка у липні становила приблизно 81 млн барелів на добу — майже на 5 млн барелів на добу менше, ніж у липні 2025 року.

Основними причинами названо втрату частини нафтопереробних потужностей на Близькому Сході та пошкодження російських НПЗ. За таких умов навіть наявність сирої нафти не гарантує відповідного приросту дизельного пального: обмежувальним елементом стає здатність переробити сировину та доставити готовий продукт споживачеві.

Європа входить у цю ситуацію з уже скороченим резервом. «Термінал» раніше повідомляв, що запаси газойлю в ARA опустилися до мінімуму майже за чотири роки.

Через Ормуз проходить лише частина довоєнного потоку

За даними Kpler, на які посилається Reuters, до війни через Ормузьку протоку проходило приблизно 18 млн барелів сирої нафти та нафтопродуктів на добу. У липні потік скоротився до 4,8 млн барелів на добу, а від початку серпня становив близько 2 млн барелів на добу.

Сукупний близькосхідний експорт у серпні оцінювався у 9,5 млн барелів на добу — менш як половина від 21 млн барелів на добу у 2025 році. При цьому статистика залишається невизначеною через використання суден із вимкненими системами автоматичної ідентифікації.

Дефіцит пропозиції посилюється станом запасів. За наведеними Reuters даними МЕА, глобальні спостережувані запаси нафти в другому кварталі скорочувалися темпом 2,4 млн барелів на добу — це найбільше квартальне падіння щонайменше за десятиліття. Запаси дизельного пального у США перебувають на найнижчому сезонному рівні за три десятиліття.

Фрахт додає ще одну премію до вартості пального

Ставки для VLCC на маршруті з Близького Сходу до Китаю зросли приблизно з $300 тис. на добу на початку липня до $490 тис. на добу. Reuters оцінює останній рівень приблизно у $5 на барель і майже у десять разів вище за ставки на початку року.

Причини — небажання судновласників заходити до зон бойових дій та необхідність перевозити нафту й пальне з віддаленіших джерел. У результаті на ціну дизелю одночасно тиснуть три обмеження: скорочена переробка, низькі запаси та дорожча логістика. Для імпортозалежних ринків саме ця комбінація пояснює, чому здешевлення сирої нафти не обов’язково швидко переходить у нижчу ціну готового продукту. Подібне розходження між нафтою, гуртом та роздрібом «Термінал» фіксував і в аналізі українського ринку дизельного пального.

Джерело: Темінал. За матеріалами: Reuters Open Interest.

Воєнні удари по НПЗ, обмеження судноплавства та скорочення переробки в Азії вилучили зі світового ринку близько 5 млн барелів на добу виробництва нафтопродуктів. Дефіцит бензину, дизпалива й авіаційного пального різко посилив ринкові позиції діючих НПЗ.

Вузьким місцем глобального ринку стала не лише нафта, а й спроможність переробити її на готове пальне

За аналізом Reuters Open Interest, оприлюдненим 3 серпня, сукупні обсяги переробки BP, Chevron, ExxonMobil, Shell і TotalEnergies скоротилися з 16,4 млн барелів на добу у 2005 році до 10,4 млн барелів на добу торік. Частка цих компаній у світовій переробці зменшилася приблизно з 22% до 13%.

Ефективне обмеження руху через Ормузьку протоку, атаки на НПЗ Близького Сходу, скорочення завантаження китайських підприємств і удари по російській переробній інфраструктурі знизили світову переробку приблизно на 5 млн барелів на добу, або на 6% довоєнного рівня. За даними Міжнародного енергетичного агентства, у другому кварталі завантаження НПЗ у світі становило близько 78 млн барелів на добу — найменше з періоду пандемії 2020 року.

Американські НПЗ у тиждень до 24 липня працювали на 97% потужності проти довгострокового середнього рівня близько 90%. Індикативна маржа переробки BP зросла з $17 за барель у першому кварталі до $30 у другому, порівняно з $12 за барель роком раніше. Від початку третього кварталу показник у середньому становив $42 за барель.

Прибуток ExxonMobil у downstream-сегменті досяг $5,5 млрд, найвищого рівня з 2022 року. Chevron отримала $4,9 млрд, а Shell — $2,5 млрд скоригованого прибутку у продуктовому сегменті. Мережа НПЗ Shell у кварталі працювала із завантаженням 102%.

За оцінкою Управління енергетичної інформації США, світові нафтові запаси у другому кварталі скорочувалися темпом 5,1 млн барелів на добу, а у третьому можуть зменшитися ще на 2,2 млн барелів на добу. Відновлення запасів бензину, дизпалива та авіаційного пального потребуватиме тривалого часу, тоді як ремонт пошкоджених НПЗ може тривати від кількох місяців до кількох років.

Переробний сегмент спрацював «винятково», — заявив генеральний директор TotalEnergies Патрік Пуянне.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters Open Interest.