Le Monde 19 липня повідомило про паливну кризу в росії після українських атак на нафтопереробні заводи. У матеріалі йдеться про черги на АЗС, зростання цін на пальне, розвиток чорного ринку та відсутність швидкого рішення для уряду. Центральною проблемою є не лише втратуа переробки, а й слабкість внутрішньої логістики.

Навіть за наявності імпортного ресурсу вузьким місцем залишається доставка пального до споживачів

Після серії атак на великі російські НПЗ. У понеділок 6 липня українські дрони вдарили по Омському НПЗ у Західному Сибіру, приблизно за 2 800 км від Києва. За даними видання, найбільший у країні нафтопереробний завод зупинив роботу. Президент України Володимир Зеленський після цього заявив: «Сибір тепер у зоні досяжності».

Наслідки атак проявилися на споживчому ринку. Le Monde пише про черги на автозаправних станціях по всій країні, зростання цін на пальне та активізацію чорного ринку. Уряд, за оцінкою матеріалу, не має швидкого способу усунути дефіцит, бо проблема пов’язана не тільки з обсягом виробництва, а й із можливістю оперативно переналаштувати постачання.

«Атаки на великі нафтопереробні заводи, зокрема в Омську та Ярославлі на північний схід від москви, виявили критичну вразливість: внутрішню логістику. Швидко перевести ланцюги постачання на залізницю нереалістично. Цистерни належать приватним операторам, яких не можна просто “мобілізувати” указом», — сказав Микола Кульбака, професор European Humanities University у Вільнюсі.

Окремо в матеріалі зазначено, що імпорт пального з Індії не вирішує проблему негайно. За словами Кульбаки, такі постачання займатимуть близько місяця і натраплять на ті самі логістичні обмеження. Це означає, що навіть наявність альтернативного джерела не прибирає вузькі місця у внутрішньому розподілі.

«Ми бачимо поєднання напівзаходів — адміністративні обмеження на купівлю через QR-коди або відстеження номерних знаків, запровадження бензину нижчої якості — усе це з ризиком неминучого сплеску чорного ринку. Державні компанії та військові, на яких обмеження не поширюються, майже напевно продаватимуть субсидоване пальне неофіційно», — сказав Микола Кульбака.

Le Monde також наводить оцінку Андрія Яковлєва з Free University of Berlin: він говорить про скорочення переробних потужностей на 40%, але додає, що саме приховування масштабу атак і штучне стримування цін на бензин створюють вибуховий попит і дефіцит. Для регіонального ринку нафтопродуктів ця новина важлива як приклад того, як удари по переробці швидко переходять у проблему доступності пального, якщо логістика не здатна компенсувати втрати виробництва.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Le Monde.

У червні російський залізничний експорт дизпального до Центральної Азії та Афганістану зріс до 237,7 тис. тонн із 167,5 тис. тонн у травні. Водночас постачання бензину скоротилося на 34%, а авіапального — більш ніж на 92%. Це свідчить про перерозподіл обмежених ресурсів на користь дизпального та виконання міжурядових контрактів.

Дизельні відвантаження зросли на тлі скорочення інших продуктів

У червні росія експортувала залізницею до Центральної Азії та Афганістану 237,7 тис. тонн дизпального проти 167,5 тис. тонн у травні. Збільшення становило 70,2 тис. тонн за місяць. У цей самий період відвантаження бензину впали на 34% — до 99,3 тис. тонн, а авіапального більш ніж на 92% — до 3,8 тис. тонн.

Сукупний російський експорт пального до Центральної Азії та Афганістану за перше півріччя зріс на 7% порівняно з аналогічним періодом 2025 року — до 3,82 млн тонн. Постачання здійснюють, зокрема, «Роснефть», «Газпром нефтехим Салават» і «Газпром нефть».

Паливний дефіцит поширюється на залежні країни

Проблеми виникли після скорочення переробки на російських НПЗ, пошкоджених українськими ударами. Усередині росії сформувалися черги на АЗС, а ціни на бензин і дизпальне суттєво зросли. Таджикистан повідомляв про запаси приблизно на 60 днів і почав переговори з іншими країнами щодо альтернативних джерел. Киргизстан також звертався до сусідів по допомогу з пальним.

росія заборонила експорт бензину, авіапального й дизпального, але зберегла винятки для постачання за міжурядовими угодами. Тому збільшення дизельних відвантажень до Центральної Азії не суперечить формальній забороні: ресурс спрямовується на пріоритетні ринки, тоді як комерційний морський експорт залишається обмеженим.

Глобальна пропозиція дизпального залишається обмеженою

З 1 до 10 липня російські морські відвантаження дизпального й газойлю становили лише 234 тис. барелів на добу проти 400 тис. барелів на добу в червні та середнього рівня близько 817 тис. барелів на добу у 2025 році. Скорочення змушує традиційних покупців, зокрема Туреччину та Бразилію, активніше шукати вантажі у США, Індії та на Близькому Сході.

ЄС і Велика Британія не купують російське дизпальне безпосередньо, але відчувають непрямий вплив через конкуренцію за альтернативні партії. Кожен обсяг, спрямований за міжурядовими угодами до Центральної Азії, не повертається на відкритий експортний ринок.

Для порівняння з попередньою структурою потоків можна використати матеріал «Термінала» про скорочення російського експорту газойлю під час ремонтів НПЗ. Ширший контекст зміни європейських джерел постачання викладено в публікації про відмову ЄС від російських енергоносіїв. Інші матеріали зібрано у рубриці «Дизельне паливо».

Джерела: Reuters: вплив російської паливної кризи на Центральну Азію, Reuters: вплив заборони російського експорту на глобальний дизельний ринок.

Регіони далекосхідного макрорегіону рф фіксують нестачу бензину через перерозподіл ресурсів після серії ударів по НПЗ у європейській частині країни та через давні інфраструктурні дисбаланси. Місцеве виробництво покриває лише 55–60% попиту на бензин і 60–65% на дизель, тоді як логістика з інших регіонів подовжує відновлення ринку попри стабілізацію загальнонаціональних показників.

Паливна напруга на Далекому Сході рф

• Звернення влади Забайкальського краю до прем’єра михаїла мішустіна та Міненерго щодо дефіциту бензину.
• Регіон отримує пальне переважно з Ачинського та Ангарського НПЗ (Красноярський край та Іркутська область), які не були цілями ударів, але перерозподіл потоків зменшив доступні обсяги.
• Інтегрованість ринку пального призводить до переорієнтації ресурсів із НПЗ (зокрема Омського), що зазвичай підживлюють Далекий Схід, у бік регіонів із більшим дефіцитом.

«Ринки пального інтегровані. Якщо НПЗ у європейській частині рф уражають дрони, ресурси перерозподіляються… У підсумку для східних регіонів залишається менше пального», — індустріальний експерт для The Insider.

Ключові числові індикатори

• 55–60% — частка покриття місцевого попиту на бензин у далекосхідному макроринку.
• 60–65% — частка покриття попиту на дизель у цьому ж регіоні.
• ~10% — орієнтовний загальнонаціональний «запас» бензину, названий слабким і недостатнім для шоків.
• 20 л/особу — ліміт у Криму під час пікової напруги, що спричинив черги й панічні закупівлі.
• 0,3–0,4%/тиждень — темпи зростання роздрібних цін на бензин від червня, швидші за інфляцію.
• 38% (оцінка Siala) — верхня межа простою первинних потужностей переробки станом на кінець вересня; експерти вважають цю величину завищеною як синхронну.
• 500 тис. барелів/день (~10%) — оцінене падіння випуску НПЗ за JPMorgan; 1,1 млн барелів/день (17%) — оцінка Reuters щодо зниження потужностей.
• 24 атаки по 15 об’єктах у 2024 році; 18 успішних атак (січень–березень 2025) по 11 підприємствах; 27 уражених об’єктів у липні–жовтні 2025.
• 8 підприємств піддавалися повторним ударам із інтервалами, що скоротилися «з місяців до тижнів».
• 120 кг — вага бойової частини FP-1; 1 500 км — дальність; $55 000 — приблизна ціна одиниці, що масштабно виробляється.
• 3% — падіння випуску нафтопродуктів у 2024 році до 267 млн т; 10 великих НПЗ зупинялися повністю або частково (серпень–вересень 2025).

Що каже ринок

«Скорочення потужностей в одному регіоні запускає ручний перерозподіл потоків. Дефіцити — постійна риса далекосхідної інфраструктури… Незалежні мережі під час кризи забезпечувалися за залишковим принципом», — індустріальне джерело для The Insider.

• Структурна вразливість: домінують незалежні АЗС, яким важче утримувати ціни й забезпечувати постачання під час збоїв.
• Нерівномірне забезпечення: паливо наявне у великих компаній насамперед для власних мереж; незалежні гравці іноді не можуть купити бензин за прийнятною ціною або чекають на вже оплачені партії.
• Логістичний «хвіст»: навіть при загальній стабілізації країни Далекий Схід відновлюється повільніше через довгі та дорогі плечі постачання.

Ланцюги постачання та «вузькі місця»

• Перерозподіл із Омського НПЗ, який традиційно живить Схід, зменшує пропозицію в регіоні.
• Експорт нафтової сировини (нафти нафтенової — нафти нізької щільності) / нафти-сировини (нафти-напівпродукту: нафти (naphtha)) із Хабаровського та Комсомольського НПЗ триває; її можна було б спрямувати на бензин після доукомплектації обладнання, чого досі не зроблено.
• Сезонне навантаження + ремонти підсилили дефіцит; Міненерго просило відтермінувати ремонти, Газпром нафта перенесла ремонти на Омському НПЗ.

Державні заходи

• Заборона експорту бензину до кінця року; дизель частково дозволено до експорту (виробництво вдвічі перевищує внутрішній попит).
• Координація з РЗ щодо прискореної доставки цистерн у найбільш дефіцитні регіони.
• Пропозиція допустити ММА (монометиланілін) як присадку на 6 місяців для покращення октану.

«Глибокі удари» та горизонт ризиків

• Географія: у 2025 році більшість цілей — понад 500 км від кордону України; зменшення інтервалів між атаками зриває ремонти (приклад: Сизранський НПЗ — ураження 18 лютого та знову 4 березня).
• Технічні обмеження: санкції ускладнюють заміни вузлів (AVT), подовжують простої, знижують якість пального через тимчасові рішення.
• Прогноз: за оцінками, упродовж 6–12 місяців зупинки можуть сягнути 25% інстальованої потужності; МЕА очікує часткове відновлення після червня 2026 (без урахування додаткових ударів).

Наслідки для ринків

• Внутрішній ринок рф: поширені перебої в ~60 регіонах, ліміт у Криму, рекордні оптові ціни й прискорене зростання роздробу.
• Зовнішні ефекти: Монголія може перейти на імпорт бензину з Китаю; незалежні АЗС, що забезпечують ~60% мережі, фіксують збитки, частина — закривається; затримки постачання сягають до 2 місяців.
• Бюджетний канал: тривалі втрати переробки здатні змусити зменшити видобуток сирої нафти, що вдарить по доходах бюджету москва.

Висновки

• Причина → наслідок: серія уражень НПЗ у європейській частині рф запустила перерозподіл потоків, який оголив хронічну недостатність місцевого виробництва на Далекому Сході (55–60%/60–65%).
• Обмежений буфер: оголошений загальнонаціональний «надлишок» бензину близько 10% є замалим проти збоїв, що швидко перетворюються на дефіцит у регіонах із довгою логістикою.
• Інституційна вразливість: домінування незалежних АЗС знижує стійкість мереж до шоків, особливо під час ручного регулювання постачання.
• Тренд на загострення: навіть «менші» оцінки втрат (500 тис. б/д; 1,1 млн б/д) у динаміці означають кумулятивний дефіцит, бо швидкість уражень переважає темпи ремонту.
• Часова інерція: попри сигнал про проходження піку кризи, для Далекого Сходу відновлення затримується через довге і дороге плече постачання.

Перспективи до кінця листопада та далі

• Короткостроково: гостра фаза слабшає, балансування ринку триває, але регіональна напруга збережеться через логістику.
• Середньостроково: ризик повторних ударів та ремонтних «петель» піднімає ймовірність системного дефіциту до 2026 року.

Джерело: Terminal

За матеріалами: theins.ru