Іран залишається одним із ключових виробників природного газу у світі, із загальним обсягом у 270 млрд кубометрів у 2023 році. Попри домінування внутрішнього споживання, країна відіграє дедалі важливішу роль у забезпеченні газом Іраку й Туреччини. Водночас, наслідки конфлікту з Ізраїлем у червні 2025 року підсилили слабкі місця іранської газової інфраструктури — брак резервних потужностей, сезонні дефіцити та вразливість до атак на ключові об’єкти.

Ключові виклики для газового сектору Ірану

• Іран — третій у світі виробник природного газу після США та росії, з обсягом у 270 млрд кубометрів у 2023 році. Основна частина видобутку надходить з родовища South Pars, яке дає понад 70% усього обсягу.
• 95% видобутого газу споживається всередині країни. У 2023 році споживання становило 255 млрд кубометрів, що робить Іран четвертим за обсягом споживання у світі.
• Основні напрями споживання: виробництво електроенергії, промисловість, житловий і комерційний сектор — кожен по 30%, решта — у транспорті та секторі видобутку.

Сезонний дефіцит і вразливість до зовнішніх загроз

• Взимку 2024 року добовий дефіцит природного газу досягав 350 млн кубометрів. Наслідки — обмеження постачання для промисловості та перебої з електроенергією.
• Потужність газосховищ — лише 3 млрд кубометрів, або приблизно 1% річного споживання. Це робить Іран чутливим до будь-яких збоїв у системі.

Удар по інфраструктурі під час конфлікту з Ізраїлем

• 14 червня 2025 року дронова атака вивела з ладу установку обробки газу на South Pars Phase 14, тимчасово скоротивши видобуток на 12 млн кубометрів на добу (4,4 млрд на рік).
• Роботу відновлено 26 червня, ін’єкції в систему передавання відновлені.
• Також спалахнула пожежа на заводі Fajr Jam, однак вона була швидко локалізована, і виробничих втрат не зафіксовано.
• У межах тієї ж кризи було превентивно зупинено всі 7 заводів з виробництва аміаку та сечовини, що вплинуло на ціни в регіоні.

Постачання газу до Туреччини та Іраку

• У 2024 році Іран експортував до Туреччини близько 7 млрд кубометрів газу, що становить 13% її загального постачання газу.
• Постачання газу не переривалося навіть під час червневого конфлікту, як заявили в міністерстві енергетики Туреччини.
• З березня 2025 року Іран виконує угоду з Туркменістаном на 2 млрд кубометрів на рік у форматі swap-доставок до Туреччини — ці постачання також не були перервані.

Залежність Іраку та перспективи самозабезпечення

• Ірак з 2017 року суттєво залежить від імпорту іранського газу для покриття внутрішнього дефіциту.
• У 2023 році обсяг поставок становив 9 млрд кубометрів, у квітні 2024 сторони домовились про підвищення до 50 млн кубометрів на добу.
• Однак фактичні обсяги у 2024 році, ймовірно, були нижчими через внутрішній дефіцит газу в Ірані.
• Поставки відбуваються в межах санкційних винятків США, що дозволяють Іраку імпортувати енергію з Ірану. Однак з березня 2025 року виняток для імпорту електроенергії було скасовано.

Стратегія Іраку до 2030 року

• Ірак планує відмовитися від імпорту іранського газу до 2028 року через нестабільність поставок.
• Країна запроваджує нові концесії та інвестує в утилізацію попутного газу (у 2023 році було спалено 18 млрд кубометрів).
• Також розглядається можливість імпорту LNG через плавучі термінали, однак без суттєвого зростання внутрішнього видобутку Ірак залишатиметься залежним від трубопровідного газу з Ірану.

Джерело: Terminal

За матеріалами: IEA

Замовити звіт по ринку

Американські постачальники енергетичних послуг зіштовхнулися з різким зростанням витрат через імпортні мита на труби й комплектуючі для нафтогазових проєктів. Основний тиск спричиняють обмеження на сталь та алюміній за розділом 232, а також відповідні дії з боку Китаю та Канади.

Учасники ринку вдаються до пошуку нових джерел постачання, перегляду контрактів та підвищення цін, однак навіть це не компенсує тарифне навантаження. Водночас очікується подальше зростання цін на труби в ІІ кварталі 2025 року, попри попереднє падіння в 2023–2024 рр.

У ланцюгах постачання енергетичного обладнання та послуг США спостерігається посилення тарифного тиску, що загрожує збільшенням вартості реалізації нових і поточних нафтогазових проєктів. Зокрема, мита на сталь і алюміній за розділом 232 та програма «взаємного тарифування» (reciprocal tariffs) призводять до значного зростання витрат компаній.

Фінансові звіти великих виробників енергетичного обладнання підтверджують наявність суттєвого тарифного навантаження. Один із виробників зазначає, що основні витрати пов’язані з імпортом сировини в США для підрозділу з виробництва бурового обладнання. Інші компанії повідомляють про мита на деталі для перфорації свердловин та бурових труб, де найчутливішим сегментом є труби для буріння (drill pipe).

Труби, мита і ланцюги постачання

Значну частку імпорту труб для нафтогазового сектору США становить продукція з Південної Кореї (34,8% у 2024 році), далі йдуть ЄС (передусім Австрія), Канада та Тайвань. За оцінками, ставки тарифів можуть коливатися від 25% до 50%, залежно від походження продукції та дотримання угод USMCA.

Деякі компанії відзначають, що невизначеність щодо тарифів на початку року змусила клієнтів відкласти нестрокові витрати. Інші передбачають, що нові мита спричинять короткострокове скорочення попиту. Водночас ризики торкаються не лише імпорту, а й експорту зі США, оскільки Канада та Китай запроваджують дзеркальні заходи, а з липня можливе нове підвищення мит.

Зростання цін на труби OCTG

Ціни на труби для буріння (OCTG) в США вже зросли на 6,8% у І кварталі 2025 року, а в ІІ кварталі очікується ще +7,0% через подорожчання сировини для зварених труб (ERW) і дію тарифів. Це відбувається після тривалого періоду падіння: з І кварталу 2023 року по ІІІ квартал 2024 року ціни знижувалися в середньому на 10,3% на квартал.

Проте ціна на гарячекатаний рулон (основа для виробництва труб) досягла піку, що в майбутньому може зменшити тиск на ринок і стабілізувати ситуацію.

Адаптація: що роблять компанії?

Компанії використовують різні стратегії для компенсації тарифних витрат:

• Контрактні коригування: домовленості з клієнтами щодо підвищення цін.
• Оптимізація закупівель: масові закупівлі бурових труб і перехід на внутрішні джерела постачання.
• Пошук альтернативних постачальників: спроби диверсифікувати джерела імпорту та внутрішніх виробників.

Втім, потенціал збільшення виробництва в США обмежений: із 2020 року база постачальників скоротилася, а виробники вважають за доцільніше зберігати стабільні ціни, а не нарощувати обсяги.

Попри спроби енергетичних компаній адаптуватися до нових умов, тарифна політика США створює суттєві виклики для галузі. Очікуване подальше зростання цін на труби та можливі додаткові торгові конфлікти можуть ускладнити реалізацію нових енергетичних проєктів у 2025 році. Українським імпортерам варто враховувати ці зміни при плануванні закупівель трубної продукції з американського ринку.

Джерело: НТЦ Псіхєя» mailto:oil@ukroil.com.ua

За матеріалами: https://www.spglobal.com

8 травня 2025 року президенти росії та Китаю, володимир путін і Сі Цзіньпін, провели переговори в москві, обговорюючи ключові аспекти енергетичної співпраці, включаючи проєкт газопроводу «Сила Сибіру-2». Попри демонстрацію стратегічного партнерства, сторони не досягли остаточної угоди щодо цього проєкту, що свідчить про наявність розбіжностей у підходах до енергетичної взаємодії.

8 травня 2025 року в москві відбулася зустріч президентів росії та Китаю, володимира путіна і Сі Цзіньпіна, під час якої обговорювалися питання енергетичної співпраці, зокрема проєкт газопроводу «Сила Сибіру-2».

Цей проєкт передбачає транспортування 50 мільярдів кубометрів газу на рік з Ямалу через Монголію до Китаю. Однак, попри активні переговори, сторони не досягли остаточної угоди щодо його реалізації.

Китай виявляє обережність у питанні розширення енергетичної співпраці з росією, зокрема через розбіжності в ціновій політиці та обсягах постачання газу. Крім того, Китай прагне диверсифікувати свої енергетичні джерела та уникнути надмірної залежності від російських постачань.

Під час зустрічі також обговорювалися можливості участі китайських компаній у російських проєктах з виробництва зрідженого природного газу (СПГ), таких як «Ямал СПГ» та «Арктик СПГ-2». Крім того, було підписано низку угод про співпрацю в галузях газохімії, металургії, деревообробки та суднобудування.

Зустріч відбулася на тлі святкування 80-ї річниці перемоги над нацистською Німеччиною, в рамках якої китайські війська взяли участь у параді на Червоній площі. Це символізує поглиблення стратегічного партнерства між двома країнами в умовах зростаючого тиску з боку Заходу.

Проте, попри офіційні заяви про «безмежне партнерство», реальні домовленості щодо ключових енергетичних проєктів залишаються невизначеними. Це свідчить про те, що Китай обережно підходить до співпраці з росією, враховуючи геополітичні ризики та власні стратегічні інтереси.

Джерело: НТЦ Псіхєя» mailto:oil@ukroil.com.ua

За матеріалами:  Reuters

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль  назвав газопровід гібридною газовою зброєю.

Про це він  сказав під час телемарафону з нагоди Дня Єднання у середу, 16 лютого.

Керівник уряду заявив, що на сьогодні держава на високому світовому рівні разом зі своїми закордонними союзниками успішно блокують запуск «Північного потоку-2″.

«Ми сьогодні успішно блокуємо таку російську гібридну газову зброю у вигляді «Північного потоку-2″ і продовжуватимемо це робити, тому що це загроза не лише для нашої держави, це загроза і для всієї Європи», – сказав Шмигаль.

«Термінал» раніше писав, президент Володимир Зеленський заявив про існування розбіжностей з канцлером ФРН стосовно Північного потоку-2.

Країни-учасниці НАТО розглядають можливість будівництва нового газопроводу, який знизив би залежність Європи від російського газу. Передбачається, що вони допускають відродження проєкту Midcat.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на La Vanguardia.

Повідомляється, що мова йде про будівництво газопроводу за маршрутом Іспанія — Франція — Німеччина в найближчі роки для доставки алжирського газу і СПГ. Це фактично є переосмисленням старого проєкту колишнього французького лідера Шарля де Голля в 1950-х роках з доставки алжирського газу на заводи в басейні Рейну. В проєкті також зацікавлена Німеччина.

«Відновлення нового транскордонного сполучення з Францією для доставки газу в саме серце Європи в даний час знаходиться в робочих столах НАТО», — пише видання з посиланням на джерела в уряді Іспанії.

Читайте в «Терміналі» також, російська газова компанія «Газпром» вперше за тривалий час забронювала транспортні потужності для транзиту природного газу до країн Євросоюзу.

У Балтійському морі провели зварювання останньої труби другої нитки газопроводу «Північний потік-2″. Глава МЗС РФ Лавров заявив, що «Північний потік-2″ добудують в найближчі дні.

Про це повідомляє пресслужба компанії-оператора газопроводу Nord Stream 2 AG.

«6 вересня фахівці трубоукладальної баржі «Фортуна» здійснили зварювання останньої труби другої нитки газопроводу «Північний потік — 2″, після чого труба під номером 200 858 буде занурена на дно Балтійського моря в німецьких водах.

Наступним кроком стане здійснення стиковки секції газопроводу, що йде від берега Німеччини, з секцією, що тягнеться з вод Данії», — йдеться у повідомленні.

«Потім будуть проведені пусконалагоджувальні роботи по другій нитці, щоб ввести газопровід в експлуатацію до завершення поточного року», — додали у компанії.

За словами міністра закордонних справ РФ, газопровід «Північний потік-2″ добудують в найближчі дні.

«Він добудований буде через кілька днів, працювати почне», — цитує Лаврова «Интерфакс».

У Кішертском районі Пермського краю стався вибух на на магістральному газопроводі Уренгой — Центр-2.

Про це РБК повідомили в прес-службі адміністрації Кішертском муніципального крайового округу.

«Так, стався вибух на магістральному газопроводі Уренгой — Центр-2, орієнтовно в кілометрі від села Забір’я Кішертском округу. Діаметр газової труби — 1400 мм, тиск — 7,5 МПа », — йдеться у повідомленні.

 У пресслужбі також додали, що постраждалих немає, найближчі будинки не пошкоджені. На місці працюють аварійні служби і співробітники поліції, окремі підрозділи спрямовані на захист прилеглих населених пунктів і лісових насаджень.

«Пожежу вже майже загасили», — уточнили в адміністрації.

За інформацією крайового МНС, інформація про розгерметизацію магістрального газопроводу біля річки Силва Кішерсткого муніципального округу надійшла о 18:45 (за київським часом).

Для робіт з гасіння було залучено вісім одиниць техніки і 21 особу.

«В даний час представниками «Трансгаз Чайковський» засувки перекриті. Відбувається вигоряння, також проводиться ліквідація загоряння сухої рослинності на площі 2 га», — пояснили у відомстві.

Раніше «Термінал» писав, російська компанія Транснєфть припинила прийом нафти від «Самаранєфтєгаз» після того, як аналіз показав, що в сировині багаторазово перевищений вміст хлорорганічних сполук.

Уряди Греції та Північної Македонії домовилися про будівництво нового газопроводу, який дозволить македонцям підключитися до Трансадріатичного газопроводу (TAP).

Про це пише сайт RCC.

Угоду про початок будівництва підписали в Афінах. Згідно з документом, газопровід пройде від Неа Месімвріі в Греції до прикордонного міста Гевгелія на півночі Македонії.

Газопроводом Північна Македонія буде отримувати через МГП TAP азербайджанський природний газ, а також, можливо, через грецький СПГ-термінал в Ревітуссі.

Вартість про’кту будівництва газопроводу між Грецією і Північною Македонією оцінюється в 130,6 млн дол. США.

Трубопровід Греція – Північна Македонія

• Загальна протяжність складе 160 км, з яких 50 км пройде по території Греції.
• Розпочнеться в районі Неа Месімврія в Салоніках і завершиться в Штіп, в 110 км від Північної Македонії.
• Від клапанної станції недалеко від кордону в Евзони (Гевгелия) з’єднувальний трубопровід з’єднається з Трансадріатичний трубопроводом, по якому газ з Центральної Азії через Туреччину, Грецію і Албанію надходить в Південну Італію.
• Згідно з Меморандумом про взаєморозуміння, підписаного між Грецією і Північною Македонією у 2016 році, грецька частина газопроводу буде побудована оператором грецької газотранспортної системи – DESFA, а інша частина проєкту – Національною енергетичною компанією Північної Македонії (NER).

Так, Греція стане центром регіональних поставок газу після недавнього запуску TAP і запланованого на середину 2022 року запуску інтерконнектора з Болгарією.

Болгарія зможе посилити безпеку постачань, задовольняючи 33% своєї потреби в природному газі через TAP.

Точки виходу газопроводу на території Греції та Албанії, а також Італії відкривають можливості для транспортування азербайджанського газу в інші європейські країни.

Читайте в «Терміналі», Україна  і Азербайджан домовилися про спільну реалізацію інвестиційних проєктів у нафтогазовій галузі.

У Білому домі заявили, що президент США Джо Байден вважає будівництво газопроводу «Північний потік-2″ невигідним для Європи.

Утім, він має намір вивчити ухвалені санкції США та проконсультуватися з європейцями, пише DW.

Президент США Джо Байден вважає, що будівництво газопроводу «Північний потік-2″ невигідне для Європи. Про це у вівторок, 26 січня, заявила прессекретарка Білого дому Дженніфер Псакі.

«Президент і надалі вважає, що «Північний потік-2″ — це погана угода для Європи», — сказала Псакі на брифінгу, цитує інформагентство dpa. Вона також зазначила, що нова адміністрація вивчить ухвалені раніше санкції проти «Північного потоку-2″. За словами Псакі, Байден консультуватиметься з цього питання з європейськими партнерами.

Речниця Білого дому, утім, не повідомила, чи обговорювали Байден та канцлерка Німеччини Анґела Меркель (Angela Merkel) «Північний потік-2″ під час телефонної розмови 25 січня. Раніше Меркель заявляла, що хотіла би обговорити цю тему з новим американським президентом.

Нагадаємо, раніше США внесли до списку санкцій (SDN OFAC) відповідно до закону CAATSA («Протидія противникам Америки за допомогою санкцій») трубоукладача «Фортуна» і його власника ТОВ «КВТ-Рус», які беруть участь у будівництві «Північного потоку-2″. Через загрозу санкцій з боку США чимало європейських компаній заявили про вихід з проєкту.

Дивізіон «Нафтогаз Розвідка та Видобуток» запустив в січні новий газопровід протяжністю 18,8 км, який дозволить забезпечити додатковий видобуток 150 тис. куб. м газу на добу.
Дивізіон Нафтогазу «Розробка і Видобування» в січні запустив новий газопровід, повідомляється на сторінці дивізіону в Facebook.

«Оновлюємо наземну інфраструктуру, щоб ефективніше видобувати газ із виснажених родовищ. У січні запустили в роботу новий газопровід, який поєднує два родовища Чутівське та Розпашнівське», — йдеться у повідомленні.

У пресслужбі додали, що газопровід побудували за вісім місяців.

«В результаті маємо 150 тис. м³ додаткового видобутку газу на добу. Такого показника вдалося досягти внаслідок перенаправлення потоку газу у внутрішні мережі компанії, що дало змогу знизити робочий тиск на виснаженому родовищі. Для будівництва об’єкту застосували інноваційний підхід і оптимальну стратегію контрактування, тож газопровід протяжністю 18,8 км та всю необхідну інфраструктуру збудували всього за 8 місяців», — пише пресслужба.
Загальна пропускна здатність нового газопроводу — 500 тис. м³ на добу. Він забезпечить подачу газу на компримування і комплексну підготовку на вузлову Хрестищенську дотискну компресорну станцію.

Читайте в «Терміналі», НАК «Нафтогаз України» у 2020 році надала ПАТ «Газпром» (Російська Федерація) послуги з організації транспортування природного газу територією України на $2,11 млрд.