Indian Oil Corp завершує угоду із Sonatrach про постачання алжирського LPG у 2027 році: щомісяця компанія планує отримувати один VLGC із 45–55 тис. тонн суміші пропану й бутану. За рік такий контракт відповідає приблизно 540–660 тис. тонн ресурсу. Індія розширює географію закупівель після перебоїв із постачанням через Ормузьку протоку, одночасно збільшуючи закупівлі у США.

Алжир повертається до довгострокового портфеля Indian Oil

Indian Oil Corp, найбільша нафтопереробна компанія Індії, завершує домовленість із алжирською Sonatrach про імпорт скрапленого нафтового газу у 2027 році. За інформацією трьох торговельних джерел Reuters, IOC планує щомісяця забирати один великий газовоз VLGC із 45–55 тис. тонн LPG — суміші пропану й бутану.

Постачання здійснюватиметься на умовах FOB, тобто Indian Oil братиме на себе організацію та вартість морського транспортування від порту завантаження. Якщо щомісячний графік збережеться протягом усього року, контракт забезпечуватиме приблизно 540–660 тис. тонн LPG на рік.

Indian Oil раніше вже мала довгострокову угоду із Sonatrach, однак згодом переорієнтувала закупівлі на Близький Схід. Після порушення традиційних потоків через Ормузьку протоку компанія повертається до алжирського напрямку. Індія відновила імпорт LPG з Алжиру у червні 2026 року, а в серпні, за попередніми даними LSEG, очікує отримати близько 110 тис. тонн алжирського ресурсу.

Ціна Sonatrach конкурує із Saudi Aramco

Один зі співрозмовників Reuters зазначив, що ціна алжирського LPG нижча за Saudi Aramco Contract Price — контрактний індикатор Saudi Aramco, який є одним із ключових орієнтирів для ціноутворення пропану та бутану в міжнародній торгівлі.

Для Indian Oil це створює ще один канал постачання, не прив’язаний до експорту через Ормузьку протоку. Після воєнних перебоїв саме географічна концентрація імпорту стала для Індії головним ризиком: у 2025 році країна отримувала приблизно 90% своїх 21,85 млн тонн імпортного LPG із Близького Сходу.

«Термінал» раніше повідомляв, що Індія встановила для НПЗ добовий орієнтир виробництва LPG після перебоїв через Ормуз. Одночасно країна суттєво змінила структуру зовнішніх закупівель: у липні США забезпечили 73% індійського імпорту LPG.

Індія будує триконтурну модель постачання LPG

Алжирська угода є частиною ширшої диверсифікації. Indian Oil, Hindustan Petroleum і Bharat Petroleum готуються закуповувати більше американського LPG, а Індія планує отримувати зі США до чверті свого імпорту у 2027 році. Державні компанії мають провести спільний тендер на американський ресурс.

Зростання ролі США вже змінює логістику. Через значно довший маршрут порівняно з Перською затокою фрахт стає суттєвою частиною вартості американського LPG для азійського покупця. Indian Oil тому окремо шукає можливість придбати 50% частки у VLGC місткістю 80–93,5 тис. куб. м, щоб частково контролювати транспортні витрати.

Фактично формується триконтурна модель забезпечення: частина ресурсу надходитиме з традиційних близькосхідних джерел, частина — зі США, ще один регулярний напрямок створює Алжир. Це зменшує залежність Індії від одного морського коридору, але одночасно збільшує її присутність на Атлантичному ринку LPG.

Для Європи цей процес має прямий ринковий канал. Алжир є традиційним постачальником LPG до Середземномор’я, а США стали одним із ключових джерел пропану для Північно-Західної Європи. Збільшення індійського попиту на обох напрямках означає додаткову конкуренцію за вантажі, які можуть бути спрямовані на європейський ринок. Раніше «Термінал» зазначав, що обмеження Ормузької протоки вже посилило глобальну залежність від американського пропану.

Джерела: Reuters: угода Indian Oil і Sonatrach, Reuters: плани Індії щодо імпорту LPG зі США, Reuters: плани Indian Oil щодо VLGC.

Indian Oil Corporation шукає можливість придбати 50% у великих газовозах для транспортування LPG зі США. Компанію цікавлять судна місткістю від 80 тис. до 93,5 тис. куб. м віком не більше 12 років. Власний флот має зменшити залежність від дорогого фрахту на довгому маршруті між США та Індією.

Indian Oil уперше переходить від фрахту до володіння газовозами

Найбільша нафтопереробна компанія Індії Indian Oil Corporation 29 липня розпочала пошук партнерів для придбання часток у VLGC — великих газовозах, призначених для перевезення скрапленого нафтового газу. Компанія планує отримати 50% у кожному придбаному судні.

Indian Oil переважно перевозить LPG і нафту на суднах, залучених за довгостроковим або короткостроковим фрахтом. Реалізація нового проєкту зробить її першою індійською нафтопереробною компанією, яка безпосередньо володітиме часткою у VLGC.

До тендера допускають газовози місткістю від 80 тис. до 93,5 тис. куб. м. Вік судна не повинен перевищувати 12 років. Один учасник може запропонувати до двох газовозів, однак Indian Oil не зазначила, скільки суден планує придбати.

Попередню зустріч з учасниками призначено на 5 серпня, а технічні та комерційні пропозиції прийматимуть до 7 вересня. Після придбання газовози мають перевести під індійський прапор.

Головним обмеженням американського LPG став фрахт

Американський LPG зазвичай обходиться індійським покупцям дорожче через значно довший морський маршрут. За оцінкою азійського трейдера, яку наводить Reuters, основною проблемою є не фізична наявність пропану й бутану у США, а ставки фрахту.

Індія планує у 2027 році купувати у США до 25% імпортованого LPG. У 2025 році близько 90% із загальних 21,85 млн тонн індійського імпорту надходило з Близького Сходу. Імпорт забезпечував приблизно 66% споживання країни.

Після перебоїв у Ормузькій протоці американські постачання до Індії у червні 2026 року вперше перевищили 1 млн тонн. Першочергова мета придбання газовозів полягає у контролі транспортних витрат, а не у збільшенні фізичного виробництва LPG.

Індійський попит посилює конкуренцію за американські вантажі

Для європейського ринку зміна індійської логістичної моделі важлива через конкуренцію за американський пропан і доступні VLGC. Reuters не наводить кількісної оцінки можливого впливу на європейські котирування, тому говорити про неминуче подорожчання передчасно.

Водночас ринок уже став сильніше залежати від США після перебоїв із постачанням із Перської затоки. «Термінал» раніше пояснював, чому скорочення трафіку через Ормуз посилює залежність від американського пропану. Наприкінці липня вартість самого ресурсу знижувалася, проте дорогий фрахт залишався окремим чинником кінцевої ціни LPG.

Джерела: Reuters, Reuters