Ірландія запустила першу в історії дорожню карту сталого авіаційного палива (SAF), визначивши довгострокову стратегію декарбонізації авіаційного сектору та відповідності кліматичним цілям ЄС. Документ окреслює чотири основні напрями: підтримка виробництва, забезпечення ринкової впевненості, стимулювання співпраці та збільшення використання SAF.

SAF в Ірландії: шляхи розвитку та виклики

• Попит та дефіцит постачання: авіаційний сектор Ірландії, зосереджений у Дубліні та Шенноні, повинен досягти цілей ReFuelEU Aviation: 2% SAF у 2025, 6% у 2030, 20% у 2035 і 70% у 2050.
• Прогнозований попит: до 2030 року – 88 000 т, до 2035 – 318 000 т, що перевищує дві третини світового виробництва SAF у 2023 році.
• Вартість: SAF у 2–7 разів дорожче за традиційне авіаційне пальне; синтетичні eSAF прогнозуються ще дорожчими.

Можливості виробництва SAF в Ірландії

• Короткострокові: спільне перероблення наявних НПЗ із використанням відпрацьованих масел і тваринних жирів.
• Середньострокові: передові біопалива з аграрних і лісових відходів.
• Довгострокові: синтетичні eSAF, що базуються на 37 ГВт офшорної вітрової потужності до 2050 року.
• Інвестиції: 750 млн євро у 2025 році на інфраструктуру для відновлюваної енергії, яка забезпечить масштабне виробництво eSAF.

Зобов’язання авіакомпаній та впровадження

• Aer Lingus – 10% SAF до 2030, Ryanair – 12,5%.
• Паливо складає майже третину операційних витрат, тому підтримка цін важлива для впровадження SAF.
• Дорожня карта передбачає оновлення для подолання бар’єрів імпорту та внутрішнього виробництва у відповідності до стандартів ЄС та ICAO.

«Ця дорожня карта визнає важливий внесок сталого авіаційного палива у декарбонізацію авіаційної галузі та надає основу для його впровадження в Ірландії» — міністр транспорту Дарраг Обрайн

Глобальний контекст SAF

• ЄС встановлює обов’язкові цільові показники: 2% SAF до 2025, 6% до 2030, 20% до 2035 і 70% до 2050.
• Франція – 1% SAF; Німеччина та Нідерланди підтримують розширення НПЗ і субсидії для забезпечення постачання.
• США – податкові стимули (Inflation Reduction Act) до $1,75 за галон до 2027 року, потім – новий кредит на чисте паливо, що спонукає багатомільярдні контракти між авіакомпаніями та виробниками.
• Азія: Японія – 10% SAF до 2030; Сінгапур – найбільший НПЗ SAF (1 млн т/рік); Китай тестує SAF, але обов’язкове змішування на національному рівні ще не введено.
• Технології: більшість SAF виробляється шляхом HEFA із відпрацьованих масел та тваринних жирів; майбутнє – синтетичні eSAF, alcohol-to-jet та Fischer-Tropsch палива, які дорожчі за традиційне пальне у 2–7 разів.

Висновки

• Ірландія створює структуровану дорожню карту для розвитку SAF попри високу вартість та обмежене постачання.
• Прогнозований попит до 318 000 т до 2035 року підкреслює необхідність масштабного розвитку внутрішнього виробництва та підтримки авіакомпаній.
• Державні політики і фінансова підтримка є ключовими для ринкової впевненості та довгострокового впровадження SAF у ЄС та глобально.
• Розвиток технологій, включно з eSAF та передовими біопалива, забезпечує досягнення кліматичних цілей до 2050 року.

Джерело: Terminal
За матеріалами: spglobal.com

Крупнейшая в мире ветряная электростанция Walney Extension открылась в Ирландском море у побережья британского острова Уолни.

Ранее открытие анонсировал ее оператор — датская Ørsted, пишет «АНГИ».

Walney Extension занимает площадь в 20 тыс. футбольных полей. Мощность станции составляет 659 МВт, что достаточно для обеспечения энергией 590 тыс. домов.

Walney Extension также является первой ветряной электростанцией в мире, которая использует ветряные турбины от двух разных производителей — MHI Vestas и Siemens Gamesa (всего 87 турбин).

Walney Extension превзошла по размеру предыдущую крупнейшую шельфовую ветряную ферму London Array у берегов Кента и Эссекса в устье Темзы.

При этом мощность London Array составляет 630 МВт. На ней установлены 175 турбин, отмечает РИА Новости.

Станция Walney Extension находится в собственности компании разработчика Ørsted (50%) и двух датских пенсионных фондов — PKA (25%) и PFA (25%).

Читайте в «Терминале», власти Ирландии объявили о намерении запретить на территории страны продажи автомобилей с любыми ДВС, независимо от типа топлива.

Власти Ирландии объявили о намерении запретить на территории страны продажи автомобилей с любыми ДВС, независимо от типа топлива.

Об этом пишут «ЭлектроВести».

Правда, случится это сравнительно нескоро, но после введения запрета Ирландия собирается войти в список самых чистых стран Европы.

О намерениях властей заявил премьер-министр Ирландии Лео Варадкар. По словам чиновника, такой шаг потребует глубоких изменений в привычной жизни страны и будет невозможен без поддержки общества и отдельных граждан. Пока не известно, коснется ли запрет на продажу и эксплуатацию автомобилей с ДВС машин с гибридными силовыми установками – на подобный шаг в недалеком будущем планирует решиться Великобритания.

Первоначально страна собиралась отказаться от автомобилей с ДВС с 2040 года, однако инициативная группа из мэров нескольких городов страны предложила министру по вопросам экологии Майклу Гоуву ускорить введение запрета на 10 лет, чтобы сделать его более эффективным. То есть, полностью запретить ДВС хотят уже в 2030 году. Впрочем, по предварительным данным, инициатива пока не нашла поддержки у властей.

Аналогичные запреты планируется ввести еще в нескольких странах. И если, к примеру, в Германии власти собираются просто закрыть въезд в центры некоторых городов автомобилям с дизельными моторами (в частности, в Гамбурге и Штутгарте), то в Калифорнии, Индии и некоторых районах Китая власти готовят тот же шаг, что и в Ирландии – полный запрет на продажу автомобилей с бензиновыми и дизельными моторами.

Самой оперативной среди «запретителей» могла стать Норвегия: там ограничения на продажу автомобилей с ДВС собирались ввести уже с 2025 года. Однако, позже от запретительной политики власти страны отказались в пользу иной стратегии – поощрять местных автовладельцев пересаживаться на электромобили и гибриды при помощи разнообразных льгот.

«Терминал» писал, Европейская комиссия, Европейский парламент и Совет Европы решили, что к 2030 году 32% конечного потребления энергии в ЕС должно покрываться возобновляемыми источниками энергии.

По мнению экспертов, хакеры могли быть связаны с ГРУ РФ

Об этом сообщает The Times.

«Хакеры, которые, как полагают, связаны с российским правительством, напали на энергетический сектор Ирландии», — говорится в сообщении.

Атаке подвергся Совет по вопросам снабжения электроэнергией. Как сообщается, кибератака зафиксированна еще в середине июня, но известно о ней стало только сейчас.

По данным журналистов, хакеров,засылавших сотрудникам компании вредоносную почту, подозревают в связях с российской ГРУ.

В то же время, никаких доказательств вмешательства в сеть не найдено, однако аналитики по безопасности, контролирующие российские кибернетические группы, заявили, что хакеры могли украсть внутреннюю информацию, включая пароли инженеров.

Аналитики считают, что киберпреступники пытались получить доступ к системам управления. Если бы они преуспели, злоумышленники получили бы возможность вывести из строя части энергосистемы Северной Ирландии.

Эксперты также полагают, что Ирландия используется в качестве «полигона для кибервойн между командами ГРУ и потенциально одной из нескольких стран ЕС, которые Россия может стремиться дестабилизировать».

Как ранее сообщал «Терминал», кибератака в Украине была направлена на то, чтобы парализовать страну, а не получить выгоду.