<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; О. Буславец</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/o-buslavec/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Wed, 22 Apr 2026 07:55:48 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Щорічні виплати виробникам з ВДЕ впродовж наступних 10 років оцінюються в €1,3 млрд – Міненерговугілля</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2019/07/19/shhorichni-viplati-virobnikam-z-vde-vprodovzh-nastupnix-10-rokiv-ocinyuyutsya-v-e13-mlrd-minenergovugillya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2019/07/19/shhorichni-viplati-virobnikam-z-vde-vprodovzh-nastupnix-10-rokiv-ocinyuyutsya-v-e13-mlrd-minenergovugillya/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 19 Jul 2019 09:00:32 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[гарантований покупець]]></category>
		<category><![CDATA[Міненерговугілля]]></category>
		<category><![CDATA[О. Буславец]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=128409</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/18315-виэ2.jpg" alt="Щорічні виплати виробникам з ВДЕ впродовж наступних 10 років оцінюються в €1,3 млрд – Міненерговугілля"/><br />Обсяг щорічних виплат виробникам з відновлювальних джерел енергії, які здійснює ДП «Гарантований покупець», впродовж наступних десяти років можуть складати біля €1,3 млрд, а з урахуванням потужностей, які будуть введені до кінця 2021р ця сума може вирости до €1,8 млрд в рік.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/18315-виэ2.jpg" alt="Щорічні виплати виробникам з ВДЕ впродовж наступних 10 років оцінюються в €1,3 млрд – Міненерговугілля"/><br /><p>Обсяг щорічних виплат виробникам з відновлювальних джерел енергії, які здійснює ДП «Гарантований покупець», впродовж наступних десяти років можуть складати біля €1,3 млрд, а з урахуванням потужностей, які будуть введені до кінця 2021р ця сума може вирости до €1,8 млрд в рік.<span id="more-128409"></span></p>
<p>Про це <a href="https://www.facebook.com/minenergoua/posts/2334707423281731?__tn__=K-R">йдеться</a> в опублікованій на Facebook-сторінці Міністерства енергетики та вугільної промисловості презентації генерального директора Директорату енергетичних ринків Ольги Буславець.</p>
<p>Дана оцінка міністерства наведена без урахування витрат на покриття небалансів в енергосистемі, які створює складнопрогнозована альтернативна генерація. «Додаткові витрати на врегулювання небалансів об’єктів ВДЕ з поточною помилкою прогнозу в 35% за даними НЕК «Укренерго» можуть складати €300-900 млн, залежно від ціни на балансуючому ринку», &#8212; зазначається в презентації.</p>
<p>Також Міненерговугілля прогнозує зростання встановленої потужності генерації з ВДЕ за весь 2019р у порівнянні з показником станом на кінець 2018р у 2,5 рази – до 5289 МВт, з яких 3500 МВт може припадати на промислові СЕС, 335 МВт – домашні СЕС, 775 МВт – ВЕС, 104 МВт – на малу гідрогенерацію та 130 МВт – біоенергетику.</p>
<p>При цьому, прогноз з відпуску електроенергії за 2019р визначений на рівні 5960 млн кВт-год, що в 2 рази більше відпуску за 2018р. Міністерство прогнозує, що 3106 млн кВт-год згенерують СЕС, 266 млн кВт-год – домашні СЕС, 2009 МВт-год – ВЕС, 240 млн кВт-год – малі ГЕС, 348 млн кВт-год – біоенергетика.</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/2019/05/31/uryad-zatverdiv-statuti-stvorenix-dp-dlya-novogo-rinku-elektroenergi%d1%97/">Читайте </a>також в &#171;Терміналі&#187;, Кабінет міністрів затвердив статути створених на базі ДП «Енергоринок» держпідприємств «Гарантований покупець» і «Оператор ринку».</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/18315-виэ2.jpg" alt="Щорічні виплати виробникам з ВДЕ впродовж наступних 10 років оцінюються в €1,3 млрд – Міненерговугілля"/><br /><p>Обсяг щорічних виплат виробникам з відновлювальних джерел енергії, які здійснює ДП «Гарантований покупець», впродовж наступних десяти років можуть складати біля €1,3 млрд, а з урахуванням потужностей, які будуть введені до кінця 2021р ця сума може вирости до €1,8 млрд в рік.<span id="more-128409"></span></p>
<p>Про це <a href="https://www.facebook.com/minenergoua/posts/2334707423281731?__tn__=K-R">йдеться</a> в опублікованій на Facebook-сторінці Міністерства енергетики та вугільної промисловості презентації генерального директора Директорату енергетичних ринків Ольги Буславець.</p>
<p>Дана оцінка міністерства наведена без урахування витрат на покриття небалансів в енергосистемі, які створює складнопрогнозована альтернативна генерація. «Додаткові витрати на врегулювання небалансів об’єктів ВДЕ з поточною помилкою прогнозу в 35% за даними НЕК «Укренерго» можуть складати €300-900 млн, залежно від ціни на балансуючому ринку», &#8212; зазначається в презентації.</p>
<p>Також Міненерговугілля прогнозує зростання встановленої потужності генерації з ВДЕ за весь 2019р у порівнянні з показником станом на кінець 2018р у 2,5 рази – до 5289 МВт, з яких 3500 МВт може припадати на промислові СЕС, 335 МВт – домашні СЕС, 775 МВт – ВЕС, 104 МВт – на малу гідрогенерацію та 130 МВт – біоенергетику.</p>
<p>При цьому, прогноз з відпуску електроенергії за 2019р визначений на рівні 5960 млн кВт-год, що в 2 рази більше відпуску за 2018р. Міністерство прогнозує, що 3106 млн кВт-год згенерують СЕС, 266 млн кВт-год – домашні СЕС, 2009 МВт-год – ВЕС, 240 млн кВт-год – малі ГЕС, 348 млн кВт-год – біоенергетика.</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/2019/05/31/uryad-zatverdiv-statuti-stvorenix-dp-dlya-novogo-rinku-elektroenergi%d1%97/">Читайте </a>також в &#171;Терміналі&#187;, Кабінет міністрів затвердив статути створених на базі ДП «Енергоринок» держпідприємств «Гарантований покупець» і «Оператор ринку».</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2019/07/19/shhorichni-viplati-virobnikam-z-vde-vprodovzh-nastupnix-10-rokiv-ocinyuyutsya-v-e13-mlrd-minenergovugillya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Міненерговугілля пропонує продовжити до 1 липня 2020р встановлення тарифів для ТЕЦ рішеннями регулятора</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2019/03/01/minenergovugillya-proponuye-prodovzhiti-do-1-lipnya-2020r-vstanovlennya-tarifiv-dlya-tec-rishennyami-regulyatora/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2019/03/01/minenergovugillya-proponuye-prodovzhiti-do-1-lipnya-2020r-vstanovlennya-tarifiv-dlya-tec-rishennyami-regulyatora/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 01 Mar 2019 13:30:39 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[О. Буславец]]></category>
		<category><![CDATA[ТЭЦ]]></category>
		<category><![CDATA[электроэнергия]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=124863</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/16848-энергосистема.jpg" alt="Міненерговугілля пропонує продовжити до 1 липня 2020р встановлення тарифів для ТЕЦ рішеннями регулятора"/><br />Міністерство енергетики та вугільної промисловості подало в комітет Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки правки до закону «Про ринок електроенергії».]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/16848-энергосистема.jpg" alt="Міненерговугілля пропонує продовжити до 1 липня 2020р встановлення тарифів для ТЕЦ рішеннями регулятора"/><br /><p>Міністерство енергетики та вугільної промисловості подало в комітет Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки правки до закону «Про ринок електроенергії», згідно з яким пропонується пролонгувати до 1 липня 2020р встановлення тарифів на відпуск електроенергії для ТЕЦ рішеннями НКРЕКП, оскільки теплоелектроцентралі не встигнуть пройти процедуру отримання держпідтримки, проведення подальшої модернізації для того, щоб бути готовими працювати в умовах вільного ринку. <span id="more-124863"></span></p>
<p>Про це під час Ukraine Energy Forum 2019 повідомила директор Генерального директорату енергетичних ринків міністерства Ольга Буславець, <a href="https://expro.com.ua/novini/mnenergovugllya-proponu-prodovjiti-do-1-lipnya-2020r-vstanovlennya-tarifv-dlya-tec-rshennyami-regulyatora?fbclid=iwar32oayumnwizoxai47_0db07vdtgzfr8jigaoqm-9_lzr5xfafepf8gw4u">повідомляє</a> Expro.</p>
<p>«Буквально вчора (27 лютого) перша теплоелектроцентраль, яка знаходиться в управлінні міністерства, &#8212; це Калушська ТЕЦ подала документи для отримання підтримки. Нажаль, всі інші поки затримуються, тому можу сказати, що до 1 липня жодна ТЕЦ не буде мати такої підтримки. Вони не встигнуть цього зробити (пройти всю юридичну процедуру для отримання підтримки та проведення модернізації), тому міністерство подало в комітет ПЕК пропозицію, правки до закону «Про ринок електроенергії» для того, щоб пролонгувати перехідний період для ТЕЦ ще хоча б на один рік», &#8212; сказала вона.</p>
<p>За словами Буславець, в найближчий час в Кабінеті міністрів буде зібраний персональний склад комісії, яка має визначати доцільність надання державної підтримки для ТЕЦ, які проведуть технічний аудит власного обладнання та звернуться за такою допомогою.</p>
<p>«На сьогодні всі ТЕЦ завершують перевірку технічного аудиту стану обладнання, що є відправною точкою для подальшої роботи над модернізацією. Дописуються та затверджуються ТЕО для проектів – фактично це два документи для того, щоб подаватися на комісію… Ті, хто претендують на державну підтримку мають самі податися», &#8212; додала представник міністерства.</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/16848-энергосистема.jpg" alt="Міненерговугілля пропонує продовжити до 1 липня 2020р встановлення тарифів для ТЕЦ рішеннями регулятора"/><br /><p>Міністерство енергетики та вугільної промисловості подало в комітет Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки правки до закону «Про ринок електроенергії», згідно з яким пропонується пролонгувати до 1 липня 2020р встановлення тарифів на відпуск електроенергії для ТЕЦ рішеннями НКРЕКП, оскільки теплоелектроцентралі не встигнуть пройти процедуру отримання держпідтримки, проведення подальшої модернізації для того, щоб бути готовими працювати в умовах вільного ринку. <span id="more-124863"></span></p>
<p>Про це під час Ukraine Energy Forum 2019 повідомила директор Генерального директорату енергетичних ринків міністерства Ольга Буславець, <a href="https://expro.com.ua/novini/mnenergovugllya-proponu-prodovjiti-do-1-lipnya-2020r-vstanovlennya-tarifv-dlya-tec-rshennyami-regulyatora?fbclid=iwar32oayumnwizoxai47_0db07vdtgzfr8jigaoqm-9_lzr5xfafepf8gw4u">повідомляє</a> Expro.</p>
<p>«Буквально вчора (27 лютого) перша теплоелектроцентраль, яка знаходиться в управлінні міністерства, &#8212; це Калушська ТЕЦ подала документи для отримання підтримки. Нажаль, всі інші поки затримуються, тому можу сказати, що до 1 липня жодна ТЕЦ не буде мати такої підтримки. Вони не встигнуть цього зробити (пройти всю юридичну процедуру для отримання підтримки та проведення модернізації), тому міністерство подало в комітет ПЕК пропозицію, правки до закону «Про ринок електроенергії» для того, щоб пролонгувати перехідний період для ТЕЦ ще хоча б на один рік», &#8212; сказала вона.</p>
<p>За словами Буславець, в найближчий час в Кабінеті міністрів буде зібраний персональний склад комісії, яка має визначати доцільність надання державної підтримки для ТЕЦ, які проведуть технічний аудит власного обладнання та звернуться за такою допомогою.</p>
<p>«На сьогодні всі ТЕЦ завершують перевірку технічного аудиту стану обладнання, що є відправною точкою для подальшої роботи над модернізацією. Дописуються та затверджуються ТЕО для проектів – фактично це два документи для того, щоб подаватися на комісію… Ті, хто претендують на державну підтримку мають самі податися», &#8212; додала представник міністерства.</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2019/03/01/minenergovugillya-proponuye-prodovzhiti-do-1-lipnya-2020r-vstanovlennya-tarifiv-dlya-tec-rishennyami-regulyatora/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Модель поддержки ВИЭ в Украине необходимо усовершенствовать с учетом мирового опыта &#8212; Минэнергоугля</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2019/02/22/model-podderzhki-vie-v-ukraine-neobxodimo-usovershenstvovat-s-uchetom-mirovogo-opyta-minenergouglya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2019/02/22/model-podderzhki-vie-v-ukraine-neobxodimo-usovershenstvovat-s-uchetom-mirovogo-opyta-minenergouglya/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 22 Feb 2019 10:03:18 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[ветроэнергетика]]></category>
		<category><![CDATA[ВИЭ]]></category>
		<category><![CDATA[О. Буславец]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=124647</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/16757-зел_ен.jpg" alt="Модель поддержки ВИЭ в Украине необходимо усовершенствовать с учетом мирового опыта &#8212; Минэнергоугля"/><br />Текущую модель поддержки возобновляемых источников энергии (ВИЭ) необходимо усовершенствовать с учетом передового опыта развитых стран.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/16757-зел_ен.jpg" alt="Модель поддержки ВИЭ в Украине необходимо усовершенствовать с учетом мирового опыта &#8212; Минэнергоугля"/><br /><p>Текущую модель поддержки возобновляемых источников энергии (ВИЭ) необходимо усовершенствовать с учетом передового опыта развитых стран.<span id="more-124647"></span></p>
<p>Такую позицию Министерства энергетики и угольной промышленности Украины озвучила гендиректор директората энергетических рынков ведомства Ольга Буславец в ходе международной конференции &#171;Аукционная система поддержки возобновляемой электроэнергетики в Украине&#187; 21 февраля, передает <a href="http://reform.energy/">Энергореформа.</a></p>
<p>Она напомнила, что доля ВИЭ в общей выработке э/э в Украине – около 2%, тогда как удельный вес в стоимости проданной э/э всеми видами генерации – около 9%. При этом ВИЭ находятся в приоритете, получая полную оплату за проданную в оптовый рынок э/э, в отличие от других энергопроизводителей.</p>
<p>По данным регулятора, средний &#171;зеленый&#187; тариф в четвертом квартале 2018 года составил 5,7 грн за кВт-ч с НДС.</p>
<p>По словам О.Буславец, высокий тариф на отпуск &#171;зеленой&#187; э/э – это лишь часть вызовов. Переменный режим генерации и низкая точность прогнозирования ВИЭ влечет необходимость использования балансирующих мощностей. После исчерпания возможностей ГЭС и ГАЭС задействуются мощности тепловой генерации по вторичному регулированию. В 2018 году их использование выросло на 200 МВт – до 850 МВт, что привело к увеличению выплат &#171;тепловикам&#187; за маневренность на 1 млрд грн. И это при том, что плата за маневренность формируется по принципу замыкающего блока и не отвечает себестоимости, отметила чиновник Минэнергоугля.</p>
<p>По ее данным, дефицита мощностей вторичного регулирования в Украине нет, на сегодня их объем &#8212; 2 ГВт, однако с ростом ввода ВИЭ спрос на них будет возрастать.</p>
<p>В минувшем году мощности ВИЭ увеличились на 740 МВт или 50% &#8212; до 2117 МВт. В 2019 году темпы прироста увеличатся до 1 ГВт.</p>
<p>В то же время Украина, в отличие от европейских стран, соединенных интерконнекторами, не располагает возможностью получить существенные объемы э/э в пиковые часы извне, говорят в Минэнергоугля. Текущая пропускная способность межгосударственных линий – 850 МВт, но даже после присоединения к европейской энергосистеме ENTSO-E она возрастет лишь до 4 ГВт, это 17% от зимнего максимума потребления в Украине.</p>
<p>О.Буславец также сообщила о росте потерь в системе распределения электроэнергии, вызванных перетоками э/э их энергоизбыточных в энергодефицитные регионы. По оценкам министерства, передача э/э из района озера Сиваш (Запорожская область, район планируемого строительства мощных ВЭС) в зону Киевского энергоузла повлечет рост потерь в сетях на 6%, а их уровень на сегодня уже превышает 9% и с 2014 года не сокращается.</p>
<p>Гендиректор директората энергетических рынков Минэнергоугля заявила о необходимости усовершенствования системы поддержки электроустановок ВИЭ бытовых потребителей, которые имеют возможность продавать э/э в оптовый рынок по 18 евроцентов за кВт-ч. &#171;В первую очередь их должны использовать для обеспечения собственного потребления, как это принято в мировой практике, у нас же это переросло в высокорентабельный бизнес, что оказывает финансовую нагрузку на других потребителей и ухудшает нормативные показатели качества энергоснабжения&#187;, &#8212; подчеркнула О.Буславец.</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/2019/02/22/ustanovlennaya-moshhnost-ves-v-evrope-v-2018-godu-vyrosla-na-113-gvt-do-190-gvt/">Читайте</a> в &#171;Терминале&#187;, согласно статистике, опубликованной ассоциацией WindEurope, энергия ветра в прошлом году обеспечила 14% производства электроэнергии в Европе (в 2017 году – 12%).<span id="ctrlcopy"><br />
</span></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/16757-зел_ен.jpg" alt="Модель поддержки ВИЭ в Украине необходимо усовершенствовать с учетом мирового опыта &#8212; Минэнергоугля"/><br /><p>Текущую модель поддержки возобновляемых источников энергии (ВИЭ) необходимо усовершенствовать с учетом передового опыта развитых стран.<span id="more-124647"></span></p>
<p>Такую позицию Министерства энергетики и угольной промышленности Украины озвучила гендиректор директората энергетических рынков ведомства Ольга Буславец в ходе международной конференции &#171;Аукционная система поддержки возобновляемой электроэнергетики в Украине&#187; 21 февраля, передает <a href="http://reform.energy/">Энергореформа.</a></p>
<p>Она напомнила, что доля ВИЭ в общей выработке э/э в Украине – около 2%, тогда как удельный вес в стоимости проданной э/э всеми видами генерации – около 9%. При этом ВИЭ находятся в приоритете, получая полную оплату за проданную в оптовый рынок э/э, в отличие от других энергопроизводителей.</p>
<p>По данным регулятора, средний &#171;зеленый&#187; тариф в четвертом квартале 2018 года составил 5,7 грн за кВт-ч с НДС.</p>
<p>По словам О.Буславец, высокий тариф на отпуск &#171;зеленой&#187; э/э – это лишь часть вызовов. Переменный режим генерации и низкая точность прогнозирования ВИЭ влечет необходимость использования балансирующих мощностей. После исчерпания возможностей ГЭС и ГАЭС задействуются мощности тепловой генерации по вторичному регулированию. В 2018 году их использование выросло на 200 МВт – до 850 МВт, что привело к увеличению выплат &#171;тепловикам&#187; за маневренность на 1 млрд грн. И это при том, что плата за маневренность формируется по принципу замыкающего блока и не отвечает себестоимости, отметила чиновник Минэнергоугля.</p>
<p>По ее данным, дефицита мощностей вторичного регулирования в Украине нет, на сегодня их объем &#8212; 2 ГВт, однако с ростом ввода ВИЭ спрос на них будет возрастать.</p>
<p>В минувшем году мощности ВИЭ увеличились на 740 МВт или 50% &#8212; до 2117 МВт. В 2019 году темпы прироста увеличатся до 1 ГВт.</p>
<p>В то же время Украина, в отличие от европейских стран, соединенных интерконнекторами, не располагает возможностью получить существенные объемы э/э в пиковые часы извне, говорят в Минэнергоугля. Текущая пропускная способность межгосударственных линий – 850 МВт, но даже после присоединения к европейской энергосистеме ENTSO-E она возрастет лишь до 4 ГВт, это 17% от зимнего максимума потребления в Украине.</p>
<p>О.Буславец также сообщила о росте потерь в системе распределения электроэнергии, вызванных перетоками э/э их энергоизбыточных в энергодефицитные регионы. По оценкам министерства, передача э/э из района озера Сиваш (Запорожская область, район планируемого строительства мощных ВЭС) в зону Киевского энергоузла повлечет рост потерь в сетях на 6%, а их уровень на сегодня уже превышает 9% и с 2014 года не сокращается.</p>
<p>Гендиректор директората энергетических рынков Минэнергоугля заявила о необходимости усовершенствования системы поддержки электроустановок ВИЭ бытовых потребителей, которые имеют возможность продавать э/э в оптовый рынок по 18 евроцентов за кВт-ч. &#171;В первую очередь их должны использовать для обеспечения собственного потребления, как это принято в мировой практике, у нас же это переросло в высокорентабельный бизнес, что оказывает финансовую нагрузку на других потребителей и ухудшает нормативные показатели качества энергоснабжения&#187;, &#8212; подчеркнула О.Буславец.</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/2019/02/22/ustanovlennaya-moshhnost-ves-v-evrope-v-2018-godu-vyrosla-na-113-gvt-do-190-gvt/">Читайте</a> в &#171;Терминале&#187;, согласно статистике, опубликованной ассоциацией WindEurope, энергия ветра в прошлом году обеспечила 14% производства электроэнергии в Европе (в 2017 году – 12%).<span id="ctrlcopy"><br />
</span></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2019/02/22/model-podderzhki-vie-v-ukraine-neobxodimo-usovershenstvovat-s-uchetom-mirovogo-opyta-minenergouglya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>1</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Минэнергоугля просит НКРЭКУ изучить возможность возобновления дифтарифа на э/э для небытовых потребителей – Буславец</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2019/02/07/minenergouglya-prosit-nkreku-izuchit-vozmozhnost-vozobnovleniya-diftarifa-na-ee-dlya-nebytovyx-potrebitelej-buslavec/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2019/02/07/minenergouglya-prosit-nkreku-izuchit-vozmozhnost-vozobnovleniya-diftarifa-na-ee-dlya-nebytovyx-potrebitelej-buslavec/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 07 Feb 2019 15:33:02 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Минэнергоугля]]></category>
		<category><![CDATA[небытовые потребители]]></category>
		<category><![CDATA[О. Буславец]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=124226</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/16579-буславец.jpg" alt="Минэнергоугля просит НКРЭКУ изучить возможность возобновления дифтарифа на э/э для небытовых потребителей – Буславец"/><br />Министерство энергетики и угольной промышленности обратилось в Нацкомиссию, осуществляющую госрегулирование в сферах энергетики и рынка коммунальных услуг (НКРЭКУ), с просьбой изучить последствия отмены постановления комиссии, которым прекращено действие дифференцированных тарифов на электроэнергию для небытовых потребителей.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/16579-буславец.jpg" alt="Минэнергоугля просит НКРЭКУ изучить возможность возобновления дифтарифа на э/э для небытовых потребителей – Буславец"/><br /><p>Министерство энергетики и угольной промышленности обратилось в Нацкомиссию, осуществляющую госрегулирование в сферах энергетики и рынка коммунальных услуг (НКРЭКУ), с просьбой изучить последствия отмены постановления комиссии, которым прекращено действие дифференцированных тарифов на электроэнергию для небытовых потребителей.<span id="more-124226"></span></p>
<p>Об этом сообщила генеральный директор директората энергетических рынков Минэнергоугля Ольга Буславец в среду на &#171;круглом столе&#187; в Комитете по вопросам ТЭК, ядерной политики и ядерной безопасности на тему: &#171;Розничный рынок электрической энергии Украины: первый месяц функционирования, вызовы, проблемы и пути их преодоления&#187;, <a href="https://elektrovesti.net/64460_minenergouglya-prosit-nkreku-izuchit-vozmozhnost-vozobnovleniya-diftarifa-na-ee-dlya-nebytovykh-potrebiteley-buslavets">пишут</a> &#171;ЭлектроВести&#187;.</p>
<p>По ее словам, на сегодня поставщики пока не предложили потребителям э/э, имеющим почасовой учет, соответствующие выгодные тарифные планы, которые стимулировали бы их регулировать свое потребление в соответствие с профилем нагрузки энергосистемы.</p>
<p>По ее словам, это связано с тем, что в январе энергорынок работал по прогнозной цене э/э, поскольку ГП &#171;Энергорынок&#187; не располагало необходимыми данными для расчета почасовых цен и не осуществляло такие расчеты.</p>
<p>По словам члена НКРЭКУ Дмитрия Коваленко, регулятор в настоящее время завершает оценку вариантов организации почасового учета, который позволит заключить соглашение на поставку э/э по ценам, соответствующим графику потребления. В частности, один из механизмов – перепрограммирование под почасовой учет двух- и трехзонных счетчиков.</p>
<p>Последствия смещения потребления из ночной зоны в дневную, вызванного отменой дифтарифа, можно будет оценить по итогам первого квартала, поскольку январь не является показательным, добавила О.Буславец.</p>
<p>В связи с новыми правилами функционирования розничного рынка э/э с 1 января 2019 года были отменены дифференцированные по зонам суток тарифы на э/э для небытовых потребителей (для бытовых они продолжают действовать).</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/16579-буславец.jpg" alt="Минэнергоугля просит НКРЭКУ изучить возможность возобновления дифтарифа на э/э для небытовых потребителей – Буславец"/><br /><p>Министерство энергетики и угольной промышленности обратилось в Нацкомиссию, осуществляющую госрегулирование в сферах энергетики и рынка коммунальных услуг (НКРЭКУ), с просьбой изучить последствия отмены постановления комиссии, которым прекращено действие дифференцированных тарифов на электроэнергию для небытовых потребителей.<span id="more-124226"></span></p>
<p>Об этом сообщила генеральный директор директората энергетических рынков Минэнергоугля Ольга Буславец в среду на &#171;круглом столе&#187; в Комитете по вопросам ТЭК, ядерной политики и ядерной безопасности на тему: &#171;Розничный рынок электрической энергии Украины: первый месяц функционирования, вызовы, проблемы и пути их преодоления&#187;, <a href="https://elektrovesti.net/64460_minenergouglya-prosit-nkreku-izuchit-vozmozhnost-vozobnovleniya-diftarifa-na-ee-dlya-nebytovykh-potrebiteley-buslavets">пишут</a> &#171;ЭлектроВести&#187;.</p>
<p>По ее словам, на сегодня поставщики пока не предложили потребителям э/э, имеющим почасовой учет, соответствующие выгодные тарифные планы, которые стимулировали бы их регулировать свое потребление в соответствие с профилем нагрузки энергосистемы.</p>
<p>По ее словам, это связано с тем, что в январе энергорынок работал по прогнозной цене э/э, поскольку ГП &#171;Энергорынок&#187; не располагало необходимыми данными для расчета почасовых цен и не осуществляло такие расчеты.</p>
<p>По словам члена НКРЭКУ Дмитрия Коваленко, регулятор в настоящее время завершает оценку вариантов организации почасового учета, который позволит заключить соглашение на поставку э/э по ценам, соответствующим графику потребления. В частности, один из механизмов – перепрограммирование под почасовой учет двух- и трехзонных счетчиков.</p>
<p>Последствия смещения потребления из ночной зоны в дневную, вызванного отменой дифтарифа, можно будет оценить по итогам первого квартала, поскольку январь не является показательным, добавила О.Буславец.</p>
<p>В связи с новыми правилами функционирования розничного рынка э/э с 1 января 2019 года были отменены дифференцированные по зонам суток тарифы на э/э для небытовых потребителей (для бытовых они продолжают действовать).</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2019/02/07/minenergouglya-prosit-nkreku-izuchit-vozmozhnost-vozobnovleniya-diftarifa-na-ee-dlya-nebytovyx-potrebitelej-buslavec/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Министерство энергетики Украины готовится к аукционной системе возобновляемых источников энергии</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2018/09/13/ministerstvo-energetiki-ukrainy-gotovitsya-k-aukcionnoj-sisteme-vozobnovlyaemyx-istochnikov-energii/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2018/09/13/ministerstvo-energetiki-ukrainy-gotovitsya-k-aukcionnoj-sisteme-vozobnovlyaemyx-istochnikov-energii/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 13 Sep 2018 07:04:34 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[аукционы]]></category>
		<category><![CDATA[ВИЭ]]></category>
		<category><![CDATA[зеленая энергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Минэнергоугля]]></category>
		<category><![CDATA[О. Буславец]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=120532</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/15019-ветер.jpg" alt="Министерство энергетики Украины готовится к аукционной системе возобновляемых источников энергии"/><br />Минэнерго готово быстро имплементировать систему аукционов после принятия проекта законов об аукционной системе ВИЭ (возобновляемые источники энергии).]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/15019-ветер.jpg" alt="Министерство энергетики Украины готовится к аукционной системе возобновляемых источников энергии"/><br /><p>Минэнерго готово быстро имплементировать систему аукционов после принятия проекта законов об аукционной системе ВИЭ (возобновляемые источники энергии).<span id="more-120532"></span></p>
<p>Об этом рассказала генеральный директор Директората энергетических рынков Ольга Буславец во время круглого стола &#171;Аукционная система ВИЭ: Дизайн и компромиссы 2&#8243;, <a href="http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article?art_id=245300660&amp;cat_id=35109">сообщает пресс-служба Минэнергоугля</a>.</p>
<p>По словам Буславець, министерство не только активно работает над усовершенствованием законопроекта об электронной системе ВИЭ, но и готовится к его быстрой реализации и запуску аукционов. Уже достигнута предварительная договоренность с международными финансовыми институтами и отдельными странами ЕС о предоставлении технической помощи, в том числе по разработке соответствующих подзаконных актов на основе лучших мировых практик. Одновременно усиливается институциональная способность самого министерства. В частности в Директорате энергетических рынков создана экспертная группа развития возобновляемых источников энергии, функцией которой является формирование государственной политики в области ВИЭ.</p>
<p>&#171;Предложения Минэнергоугля к законопроекту в первую очередь направлены на обеспечение устойчивого развития возобновляемой энергетики при одновременном снижении стоимости произведенной «зеленой» электроэнергии, а также – соблюдение стандартов операционной безопасности функционирования объединенной электроэнергетической системы Украины. Особое внимание сосредоточено на поддержке развития малой рассредоточенной возобновляемой генерации&#187;, &#8212; прокомментировали в Минэнерго.</p>
<p>Буславець выразила убеждение, что принятие законопроекта с предложениями Минэнергоугля позволит снизить финансовую нагрузку на потребителей, обеспечит надежность и экономичность режимов ОЭС Украины и создаст дополнительные долгосрочные стимулы для инвестиций в возобновляемую энергетику Украины.</p>
<p>В июне 2018 г комитет Верховной Рады по ТЭК зарегистрировал <a href="http://elektrovesti.net/61333_v-verkhovnoy-rade-zaregistrirovali-zakon-o-vnedrenii-sistemy-auktsionov-pri-stimulirovanii-vie">законопроект</a> №8449 о внедрении системы аукционов при стимулировании развития возобновляемых источников энергии (ВИЭ).</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/2018/09/03/amku-predlozhit-komitetu-rady-po-tek-dorabotat-zakonoproekt-o-vnedrenii-aukcionov-pri-stimulirovanii-vie/">Читайте в &#171;Терминале&#187;</a>, Антимонопольный комитет Украины (АМКУ) предложит комитету Верховной Рады по топливно-энергетическому комплексу (ТЭК) согласовать законопроект №8449 о внедрении системы аукционов при стимулировании развития возобновляемых источников энергии (ВИЭ) с действующим законодательством в сфере предоставления государственной помощи.</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/15019-ветер.jpg" alt="Министерство энергетики Украины готовится к аукционной системе возобновляемых источников энергии"/><br /><p>Минэнерго готово быстро имплементировать систему аукционов после принятия проекта законов об аукционной системе ВИЭ (возобновляемые источники энергии).<span id="more-120532"></span></p>
<p>Об этом рассказала генеральный директор Директората энергетических рынков Ольга Буславец во время круглого стола &#171;Аукционная система ВИЭ: Дизайн и компромиссы 2&#8243;, <a href="http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article?art_id=245300660&amp;cat_id=35109">сообщает пресс-служба Минэнергоугля</a>.</p>
<p>По словам Буславець, министерство не только активно работает над усовершенствованием законопроекта об электронной системе ВИЭ, но и готовится к его быстрой реализации и запуску аукционов. Уже достигнута предварительная договоренность с международными финансовыми институтами и отдельными странами ЕС о предоставлении технической помощи, в том числе по разработке соответствующих подзаконных актов на основе лучших мировых практик. Одновременно усиливается институциональная способность самого министерства. В частности в Директорате энергетических рынков создана экспертная группа развития возобновляемых источников энергии, функцией которой является формирование государственной политики в области ВИЭ.</p>
<p>&#171;Предложения Минэнергоугля к законопроекту в первую очередь направлены на обеспечение устойчивого развития возобновляемой энергетики при одновременном снижении стоимости произведенной «зеленой» электроэнергии, а также – соблюдение стандартов операционной безопасности функционирования объединенной электроэнергетической системы Украины. Особое внимание сосредоточено на поддержке развития малой рассредоточенной возобновляемой генерации&#187;, &#8212; прокомментировали в Минэнерго.</p>
<p>Буславець выразила убеждение, что принятие законопроекта с предложениями Минэнергоугля позволит снизить финансовую нагрузку на потребителей, обеспечит надежность и экономичность режимов ОЭС Украины и создаст дополнительные долгосрочные стимулы для инвестиций в возобновляемую энергетику Украины.</p>
<p>В июне 2018 г комитет Верховной Рады по ТЭК зарегистрировал <a href="http://elektrovesti.net/61333_v-verkhovnoy-rade-zaregistrirovali-zakon-o-vnedrenii-sistemy-auktsionov-pri-stimulirovanii-vie">законопроект</a> №8449 о внедрении системы аукционов при стимулировании развития возобновляемых источников энергии (ВИЭ).</p>
<p><a href="http://oilreview.kiev.ua/2018/09/03/amku-predlozhit-komitetu-rady-po-tek-dorabotat-zakonoproekt-o-vnedrenii-aukcionov-pri-stimulirovanii-vie/">Читайте в &#171;Терминале&#187;</a>, Антимонопольный комитет Украины (АМКУ) предложит комитету Верховной Рады по топливно-энергетическому комплексу (ТЭК) согласовать законопроект №8449 о внедрении системы аукционов при стимулировании развития возобновляемых источников энергии (ВИЭ) с действующим законодательством в сфере предоставления государственной помощи.</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2018/09/13/ministerstvo-energetiki-ukrainy-gotovitsya-k-aukcionnoj-sisteme-vozobnovlyaemyx-istochnikov-energii/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Норвезькі інвестори мають наміри інвестувати в українську відновлювальну енергетику</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2018/07/04/norvezki-investori-mayut-namiri-investuvati-v-ukra%d1%97nsku-vidnovlyuvalnu-energetiku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2018/07/04/norvezki-investori-mayut-namiri-investuvati-v-ukra%d1%97nsku-vidnovlyuvalnu-energetiku/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 04 Jul 2018 08:27:07 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA["ВДЕ"]]></category>
		<category><![CDATA[Scaltec Solar]]></category>
		<category><![CDATA[В. Кушниров]]></category>
		<category><![CDATA[гарантований покупець]]></category>
		<category><![CDATA[Енергоринок]]></category>
		<category><![CDATA[Інвестиції]]></category>
		<category><![CDATA[Мінпаливенерго]]></category>
		<category><![CDATA[НКРЕКП]]></category>
		<category><![CDATA[О. Буславец]]></category>
		<category><![CDATA[сонячна генерація]]></category>
		<category><![CDATA[Укрэнерго]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=118812</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/14304-36539686_1744813965604416_2316018594191769600_o.jpg" alt="Норвезькі інвестори мають наміри інвестувати в українську відновлювальну енергетику"/><br />Про можливості інвестування в енергетичний сектор України, зокрема розвиток відновлювальних джерел енергії, йшлося під час робочої зустрічі із керівництвом норвезької компанії «Scaltec Solar». Зустріч провели генеральний директор Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Віталій Кушніров та генеральний директор Директорату енергетичних ринків Ольга Буславець за участю представників НКРЕКП, ДП НЕК "Укренерго" та ДП "Енергоринок".]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/14304-36539686_1744813965604416_2316018594191769600_o.jpg" alt="Норвезькі інвестори мають наміри інвестувати в українську відновлювальну енергетику"/><br /><p>Про можливості інвестування в енергетичний сектор України, зокрема розвиток відновлювальних джерел енергії, йшлося під час робочої зустрічі із керівництвом норвезької компанії «Scaltec Solar». Зустріч провели генеральний директор Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Віталій Кушніров та генеральний директор Директорату енергетичних ринків Ольга Буславець за участю представників НКРЕКП, ДП НЕК &#171;Укренерго&#187; та ДП &#171;Енергоринок&#187;.</p>
<p><span id="more-118812"></span></p>
<p>Як <a href="https://www.facebook.com/minenergoua/posts/1744817792270700">повідомляє </a>Мінпаливенерго, учасники обговорили можливі сфери залучення інвестицій у розвиток відновлювальних джерел енергії, впровадження проектів сонячної генерації за участю компанії Scatec Solar в Україні, законодавчу основу та умови впровадження проектів відновлювальної енергетики, питання гарантованого покупця відпущеної електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, а також можливості співпраці щодо підготовки фахівців відповідного напрямку.</p>
<p>Як зазначив В. Кушніров, енергетичний сектор України наразі перебуває у процесі активної трансформації та формування ринку електричної енергії. Плани щодо збільшення частки ВДЕ відображенні в Енергетичній стратегії України до 2035 року.</p>
<p>«Україна демонструє суттєві темпи розвитку відновлювальних джерел енергії. Ми зацікавлені у залученні якомога більшої кількості інвесторів з досвідом реалізації проектів відновлювальної енергетики», &#8212; наголосив він.</p>
<p>Генеральний директор Директорату енергетичних ринків О. Буславець поінформувала щодо законодавчих ініціатив, які передбачають нові стимулюючі механізми для ВДЕ. «Спостерігається активний розвиток ВДЕ, що викликає потребу перегляду підходів до розташування таких станцій і вирішення подальших нагальних питань регулювання потужності в енергосистемі», &#8212; зазначила генеральний директор.</p>
<p>Наразі у Верховній Раді України зареєстровано законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії». Законопроектом передбачено переведення підтримки за «зеленим» тарифом на аукціони з 2020 року. Для проектів, які реалізуються на сьогодні в Україні, а також для малих генерацій планується зберегти нинішні умови. Водночас О. Буславець зазначила, що питання буде обговорюватися на майданчику профільного Комітету Верховної Ради України з метою обрання оптимальної для України моделі.</p>
<p>Представники норвезької компанії повідомили про наміри довгострокового інвестування в українську енергетику та розширення співпраці. Окрім впровадження виробничих об’єктів сонячної енергетики, зацікавлені у розвитку освітніх програм з метою поглиблення знань про відновлювальні джерела енергії та сучасні технічні рішення.</p>
<p>Підсумовуючи зустріч, В. Кушніров наголосив, що наразі політика та законодавчі засади розвитку енергетичного сектору формуються максимально прозоро: «Ми уважно ставимось до проблем інвесторів та виважено підходимо до удосконалення правового поля».</p>
<p>&#171;Термінал&#187; раніше <a href="http://oilreview.kiev.ua/2018/01/19/ukraina-v-sotrudnichestve-s-irena-privlekat-opyt-i-investicii-vedushhix-stran-mira-v-vie/">повідомляв</a>, що Україна у співпраці з IRENA буде залучати досвід та інвестиції провідних країн світу в вітчизняну відновлювальну енергетику.</p>
<p>Також &#171;Термінал&#187; <a href="http://oilreview.kiev.ua/2018/04/10/investicii-v-solnechnuyu-energetiku-v-2017-g-dostigli-161-mlrd/">писав</a>, що інвестиції в сонячну енергетику в 2017 р досягли $ 161 млрд.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/14304-36539686_1744813965604416_2316018594191769600_o.jpg" alt="Норвезькі інвестори мають наміри інвестувати в українську відновлювальну енергетику"/><br /><p>Про можливості інвестування в енергетичний сектор України, зокрема розвиток відновлювальних джерел енергії, йшлося під час робочої зустрічі із керівництвом норвезької компанії «Scaltec Solar». Зустріч провели генеральний директор Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Віталій Кушніров та генеральний директор Директорату енергетичних ринків Ольга Буславець за участю представників НКРЕКП, ДП НЕК &#171;Укренерго&#187; та ДП &#171;Енергоринок&#187;.</p>
<p><span id="more-118812"></span></p>
<p>Як <a href="https://www.facebook.com/minenergoua/posts/1744817792270700">повідомляє </a>Мінпаливенерго, учасники обговорили можливі сфери залучення інвестицій у розвиток відновлювальних джерел енергії, впровадження проектів сонячної генерації за участю компанії Scatec Solar в Україні, законодавчу основу та умови впровадження проектів відновлювальної енергетики, питання гарантованого покупця відпущеної електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, а також можливості співпраці щодо підготовки фахівців відповідного напрямку.</p>
<p>Як зазначив В. Кушніров, енергетичний сектор України наразі перебуває у процесі активної трансформації та формування ринку електричної енергії. Плани щодо збільшення частки ВДЕ відображенні в Енергетичній стратегії України до 2035 року.</p>
<p>«Україна демонструє суттєві темпи розвитку відновлювальних джерел енергії. Ми зацікавлені у залученні якомога більшої кількості інвесторів з досвідом реалізації проектів відновлювальної енергетики», &#8212; наголосив він.</p>
<p>Генеральний директор Директорату енергетичних ринків О. Буславець поінформувала щодо законодавчих ініціатив, які передбачають нові стимулюючі механізми для ВДЕ. «Спостерігається активний розвиток ВДЕ, що викликає потребу перегляду підходів до розташування таких станцій і вирішення подальших нагальних питань регулювання потужності в енергосистемі», &#8212; зазначила генеральний директор.</p>
<p>Наразі у Верховній Раді України зареєстровано законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії». Законопроектом передбачено переведення підтримки за «зеленим» тарифом на аукціони з 2020 року. Для проектів, які реалізуються на сьогодні в Україні, а також для малих генерацій планується зберегти нинішні умови. Водночас О. Буславець зазначила, що питання буде обговорюватися на майданчику профільного Комітету Верховної Ради України з метою обрання оптимальної для України моделі.</p>
<p>Представники норвезької компанії повідомили про наміри довгострокового інвестування в українську енергетику та розширення співпраці. Окрім впровадження виробничих об’єктів сонячної енергетики, зацікавлені у розвитку освітніх програм з метою поглиблення знань про відновлювальні джерела енергії та сучасні технічні рішення.</p>
<p>Підсумовуючи зустріч, В. Кушніров наголосив, що наразі політика та законодавчі засади розвитку енергетичного сектору формуються максимально прозоро: «Ми уважно ставимось до проблем інвесторів та виважено підходимо до удосконалення правового поля».</p>
<p>&#171;Термінал&#187; раніше <a href="http://oilreview.kiev.ua/2018/01/19/ukraina-v-sotrudnichestve-s-irena-privlekat-opyt-i-investicii-vedushhix-stran-mira-v-vie/">повідомляв</a>, що Україна у співпраці з IRENA буде залучати досвід та інвестиції провідних країн світу в вітчизняну відновлювальну енергетику.</p>
<p>Також &#171;Термінал&#187; <a href="http://oilreview.kiev.ua/2018/04/10/investicii-v-solnechnuyu-energetiku-v-2017-g-dostigli-161-mlrd/">писав</a>, що інвестиції в сонячну енергетику в 2017 р досягли $ 161 млрд.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2018/07/04/norvezki-investori-mayut-namiri-investuvati-v-ukra%d1%97nsku-vidnovlyuvalnu-energetiku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>У Києві відбудеться Перший Міжнародний енергетичний форум «Вітер та Водень»</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2018/05/15/u-kiyevi-vidbudetsya-pershij-mizhnarodnij-energetichnij-forum-viter-ta-voden/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2018/05/15/u-kiyevi-vidbudetsya-pershij-mizhnarodnij-energetichnij-forum-viter-ta-voden/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 15 May 2018 14:15:57 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Читайте ще]]></category>
		<category><![CDATA[A7 CONFERENCES]]></category>
		<category><![CDATA[INEF]]></category>
		<category><![CDATA[В. Керельская]]></category>
		<category><![CDATA[Вітер і водень]]></category>
		<category><![CDATA[И. Насалик]]></category>
		<category><![CDATA[К. Стеглик]]></category>
		<category><![CDATA[Комітет ПЕК ВРУ]]></category>
		<category><![CDATA[М. Атасевен]]></category>
		<category><![CDATA[Международный энергетический форум]]></category>
		<category><![CDATA[Мінпаливенерго]]></category>
		<category><![CDATA[О. Буславец]]></category>
		<category><![CDATA[О. Домбровський]]></category>
		<category><![CDATA[Р. Морозов]]></category>
		<category><![CDATA[Р.Ващук]]></category>
		<category><![CDATA[С. Кубив]]></category>
		<category><![CDATA[С. Лионс]]></category>
		<category><![CDATA[С. Савчук]]></category>
		<category><![CDATA[УВС]]></category>
		<category><![CDATA[УВЭА]]></category>
		<category><![CDATA[форум]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=117489</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/13735-4b8027e-fb-events-500x262-2.jpg" alt="У Києві відбудеться Перший Міжнародний енергетичний форум «Вітер та Водень»"/><br />17 травня 2018 року у КВЦ «Парковий» відбудеться Перший Міжнародний енергетичний Форум «Вітер та Водень» (INEF). Основною темою форуму є використання потужної енергії вітру і необмеженого потенціалу водневої енергії для забезпечення збалансованого розвитку енергетичного комплексу України.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/13735-4b8027e-fb-events-500x262-2.jpg" alt="У Києві відбудеться Перший Міжнародний енергетичний форум «Вітер та Водень»"/><br /><p>17 травня 2018 року у КВЦ «Парковий» відбудеться Перший Міжнародний енергетичний Форум «Вітер та Водень» (INEF). Основною темою форуму є використання потужної енергії вітру і необмеженого потенціалу водневої енергії для забезпечення збалансованого розвитку енергетичного комплексу України.</p>
<p><span id="more-117489"></span></p>
<p>Про це <a href="http://oilreview.kiev.ua/">повідомляє </a>&#171;Термінал&#187; із посиланням на повідомлення організаторів.</p>
<p>Організатори Форуму: Громадська спілка «Українська вітроенергетична асоціація» та Енергетична асоціація «УКРАЇНСЬКА ВОДНЕВА РАДА». Співорганізатор: A7 CONFERENCES.</p>
<p>Генеральний партнер: ТОКМАК СОЛАР ЕНЕРДЖІ. Фінансовий партнер: АБ «УКРГАЗБАНК». Офіційні партнери: «Вітряні парки України», УВЕА, ДТЕК, ЕКО ОПТІМА, ЮФ Саєнко Харенко.</p>
<p>Учасники заходу обговорять:</p>
<ul>
<li>можливість збільшення частки відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) в національному виробництві електроенергії;</li>
<li>роль ВДЕ в збалансованому розвитку енергетичного комплексу України і перехід до безвуглецевої економіки;</li>
<li>реалізацію вітроенергетичних проектів в умовах нового законодавства;</li>
<li>можливості технологій з виробництва та використання водню;</li>
<li>сучасні технології виробництва вітрових турбін;</li>
<li>інновації водневої енергетики;</li>
<li>успішні вітроенергетичні проекти в Україні та світовий досвід реалізації водневих енергетичних рішень;</li>
<li>інвестиційну привабливість сектору відновлюваної енергетики України.</li>
</ul>
<p>Серед доповідачів Форуму:<strong> Степан Кубів, </strong>перший Віце-прем’єр-міністр України – Міністр економічного розвитку і торгівлі України<strong>; Ігор Насалик, </strong>Міністр енергетики та вугільної промисловості України;<strong> Мустафа Атасевен,</strong> Президент, Турецька вітроенергетична асоціація; <strong>Олександр Домбровський,</strong> перший заступник голови, Комітет Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки; <strong>Сергій Савчук, </strong>Голова, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України; <strong>Роман Ващук</strong>, Надзвичайний та Повноважний Посол Канади в Україні; <strong>Олександр Рєпкін, </strong>Президент, Енергетична асоціація «УКРАЇНСЬКА ВОДНЕВА РАДА»; <strong>Андрій Конеченков,</strong> Голова правління, Громадська спілка «Українська вітроенергетична асоціація», Віце-президент, Всесвітня вітроенергетичноа асоціація; <strong>Марія Барабаш</strong>, Президент, A7 GROUP; <strong>Карин Стеглик, </strong>Директор та член правління, «Чеська воднева технологічна платформа»; <strong>Вікторія Керельська,</strong> Європейська вітроенергетична асоціація WindEurope, <strong>Родіон Морозов,</strong> директор Департаменту екологічного реінжинірингу та впровадження проектів ресурсозбереження, АБ «УКРГАЗБАНК»; <strong>Софи Ліонс</strong>, Element Energy, координатор проекту ZEFER Європейської комісії; керівники вітроенергетичних компаній України, представники міжнародних компаній-виробників вітроенергетичного обладнання.</p>
<p>Форум відбудеться за підтримки Міністерства енергетики та вугільної промисловості, Комітету Верховної Ради України з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки і Державного агентства з енергозбереження та енергоефективності України.</p>
<p>Генеральний інформаційний партнер — РБК-Україна. Генеральний новинний медіа-партнер — Інтерфакс-Україна. Генеральний телевізійний партнер &#8212; Перший діловий телеканал. Генеральний радіо-партнер &#8212; радіо «Голос столиці». Офіційний медіа-партнер &#8212; Bloomberg. Міжнародний медіа-партнер — cH2ange. Медіа-партнери: «Енергобізнес», «Українська енергетика», Liga.net, Liga.zakon, журнал «<a href="http://oilreview.kiev.ua/">Термінал</a>», «Екологія підприємства», Elektrovesti.net, журнал «Бізнес», Buildportal. За підтримки: Kyiv Post, СУП, Рада підприємців при КМУ та інші.</p>
<p>Подати заявку на участь: <a href="http://a7conf.com/inef"><strong>http://a7conf.com/ine</strong></a><a href="http://a7conf.com/inef"><strong>f</strong></a> Промокод на 10% знижки — <strong>A7INEF2018</strong>.</p>
<p>Кількість місць обмежена.</p>
<p><strong> </strong>Місце проведення: КВЦ «Парковий», Паркова дорога, 16-А, м. Київ, Україна, конгрес-хол, 3-й поверх.</p>
<p>Акредитація ЗМІ: тел.: +38 044 227 27 77, +38 097 651 11 84, <a href="mailto:valentyna@a7-group.com">valentyna@a7-group.com</a> (контактна особа — Валентина Космина).</p>
<p>&#171;Термінал&#187; раніше <a href="http://oilreview.kiev.ua/2018/04/12/17-travnya-v-kiyevi-vidbudetsya-pershij-mizhnarodnij-energetichnij-forum-viter-i-voden/">анонсував</a>, що 17 травня 2018 року у КВЦ «Парковий» відбудеться «Перший міжнародний енергетичний форум «Вітер і водень» (INEF ’18).<span id="ctrlcopy"><br />
</span></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/13735-4b8027e-fb-events-500x262-2.jpg" alt="У Києві відбудеться Перший Міжнародний енергетичний форум «Вітер та Водень»"/><br /><p>17 травня 2018 року у КВЦ «Парковий» відбудеться Перший Міжнародний енергетичний Форум «Вітер та Водень» (INEF). Основною темою форуму є використання потужної енергії вітру і необмеженого потенціалу водневої енергії для забезпечення збалансованого розвитку енергетичного комплексу України.</p>
<p><span id="more-117489"></span></p>
<p>Про це <a href="http://oilreview.kiev.ua/">повідомляє </a>&#171;Термінал&#187; із посиланням на повідомлення організаторів.</p>
<p>Організатори Форуму: Громадська спілка «Українська вітроенергетична асоціація» та Енергетична асоціація «УКРАЇНСЬКА ВОДНЕВА РАДА». Співорганізатор: A7 CONFERENCES.</p>
<p>Генеральний партнер: ТОКМАК СОЛАР ЕНЕРДЖІ. Фінансовий партнер: АБ «УКРГАЗБАНК». Офіційні партнери: «Вітряні парки України», УВЕА, ДТЕК, ЕКО ОПТІМА, ЮФ Саєнко Харенко.</p>
<p>Учасники заходу обговорять:</p>
<ul>
<li>можливість збільшення частки відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) в національному виробництві електроенергії;</li>
<li>роль ВДЕ в збалансованому розвитку енергетичного комплексу України і перехід до безвуглецевої економіки;</li>
<li>реалізацію вітроенергетичних проектів в умовах нового законодавства;</li>
<li>можливості технологій з виробництва та використання водню;</li>
<li>сучасні технології виробництва вітрових турбін;</li>
<li>інновації водневої енергетики;</li>
<li>успішні вітроенергетичні проекти в Україні та світовий досвід реалізації водневих енергетичних рішень;</li>
<li>інвестиційну привабливість сектору відновлюваної енергетики України.</li>
</ul>
<p>Серед доповідачів Форуму:<strong> Степан Кубів, </strong>перший Віце-прем’єр-міністр України – Міністр економічного розвитку і торгівлі України<strong>; Ігор Насалик, </strong>Міністр енергетики та вугільної промисловості України;<strong> Мустафа Атасевен,</strong> Президент, Турецька вітроенергетична асоціація; <strong>Олександр Домбровський,</strong> перший заступник голови, Комітет Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки; <strong>Сергій Савчук, </strong>Голова, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України; <strong>Роман Ващук</strong>, Надзвичайний та Повноважний Посол Канади в Україні; <strong>Олександр Рєпкін, </strong>Президент, Енергетична асоціація «УКРАЇНСЬКА ВОДНЕВА РАДА»; <strong>Андрій Конеченков,</strong> Голова правління, Громадська спілка «Українська вітроенергетична асоціація», Віце-президент, Всесвітня вітроенергетичноа асоціація; <strong>Марія Барабаш</strong>, Президент, A7 GROUP; <strong>Карин Стеглик, </strong>Директор та член правління, «Чеська воднева технологічна платформа»; <strong>Вікторія Керельська,</strong> Європейська вітроенергетична асоціація WindEurope, <strong>Родіон Морозов,</strong> директор Департаменту екологічного реінжинірингу та впровадження проектів ресурсозбереження, АБ «УКРГАЗБАНК»; <strong>Софи Ліонс</strong>, Element Energy, координатор проекту ZEFER Європейської комісії; керівники вітроенергетичних компаній України, представники міжнародних компаній-виробників вітроенергетичного обладнання.</p>
<p>Форум відбудеться за підтримки Міністерства енергетики та вугільної промисловості, Комітету Верховної Ради України з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки і Державного агентства з енергозбереження та енергоефективності України.</p>
<p>Генеральний інформаційний партнер — РБК-Україна. Генеральний новинний медіа-партнер — Інтерфакс-Україна. Генеральний телевізійний партнер &#8212; Перший діловий телеканал. Генеральний радіо-партнер &#8212; радіо «Голос столиці». Офіційний медіа-партнер &#8212; Bloomberg. Міжнародний медіа-партнер — cH2ange. Медіа-партнери: «Енергобізнес», «Українська енергетика», Liga.net, Liga.zakon, журнал «<a href="http://oilreview.kiev.ua/">Термінал</a>», «Екологія підприємства», Elektrovesti.net, журнал «Бізнес», Buildportal. За підтримки: Kyiv Post, СУП, Рада підприємців при КМУ та інші.</p>
<p>Подати заявку на участь: <a href="http://a7conf.com/inef"><strong>http://a7conf.com/ine</strong></a><a href="http://a7conf.com/inef"><strong>f</strong></a> Промокод на 10% знижки — <strong>A7INEF2018</strong>.</p>
<p>Кількість місць обмежена.</p>
<p><strong> </strong>Місце проведення: КВЦ «Парковий», Паркова дорога, 16-А, м. Київ, Україна, конгрес-хол, 3-й поверх.</p>
<p>Акредитація ЗМІ: тел.: +38 044 227 27 77, +38 097 651 11 84, <a href="mailto:valentyna@a7-group.com">valentyna@a7-group.com</a> (контактна особа — Валентина Космина).</p>
<p>&#171;Термінал&#187; раніше <a href="http://oilreview.kiev.ua/2018/04/12/17-travnya-v-kiyevi-vidbudetsya-pershij-mizhnarodnij-energetichnij-forum-viter-i-voden/">анонсував</a>, що 17 травня 2018 року у КВЦ «Парковий» відбудеться «Перший міжнародний енергетичний форум «Вітер і водень» (INEF ’18).<span id="ctrlcopy"><br />
</span></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2018/05/15/u-kiyevi-vidbudetsya-pershij-mizhnarodnij-energetichnij-forum-viter-ta-voden/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>&#171;RAB-тарифы нужны, чтобы энергетика работала&#187;. Эксперты обсудили внедрение стимулирующего регулирования</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2018/05/04/rab-tarify-nuzhny-chtoby-energetika-rabotala-eksperty-obsudili-vnedrenie-stimuliruyushhego-regulirovaniya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2018/05/04/rab-tarify-nuzhny-chtoby-energetika-rabotala-eksperty-obsudili-vnedrenie-stimuliruyushhego-regulirovaniya/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 04 May 2018 08:24:25 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Doradztwo Gospodarcze]]></category>
		<category><![CDATA[RAB-регулирование]]></category>
		<category><![CDATA[RAB-тарифы]]></category>
		<category><![CDATA[В. Григоровский]]></category>
		<category><![CDATA[В. Денисенко]]></category>
		<category><![CDATA[В. Евдокимов]]></category>
		<category><![CDATA[ЕББР]]></category>
		<category><![CDATA[Европейская Бизнес Ассоциация]]></category>
		<category><![CDATA[инвестиции]]></category>
		<category><![CDATA[Минэнергоугля]]></category>
		<category><![CDATA[О. Белькова]]></category>
		<category><![CDATA[О. Буславец]]></category>
		<category><![CDATA[ФГИУ]]></category>
		<category><![CDATA[Ш.Аджунер]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=117170</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/13618-электричество2.jpg" alt="&#171;RAB-тарифы нужны, чтобы энергетика работала&#187;. Эксперты обсудили внедрение стимулирующего регулирования"/><br />Эксперты обсудили внедрение RAB-регулирования в рамках круглого стола «RAB-регулирование, как предпосылка для привлечения инвестиций в энергетику Украины», проведенного Европейской бизнес-ассоциацией.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/13618-электричество2.jpg" alt="&#171;RAB-тарифы нужны, чтобы энергетика работала&#187;. Эксперты обсудили внедрение стимулирующего регулирования"/><br /><p class="h4 black_color">Эксперты обсудили внедрение RAB-регулирования в рамках круглого стола «RAB-регулирование, как предпосылка для привлечения инвестиций в энергетику Украины», проведенного Европейской бизнес-ассоциацией.</p>
<p><strong><span id="more-117170"></span></strong></p>
<p class="h4 black_color">Об этом <a href="http://oilreview.kiev.ua/">сообщает </a>&#171;Терминал&#187; со ссылкой на &#171;<a href="http://reform.energy/analitics/rab-tarify-nuzhny-chtoby-energetika-rabotala-eksperty-obsudili-vnedrenie-stimuliruyushchego-regulirovaniya-6687">Энергорефорому</a>&#171;. В дискуссии приняли участие представители министерств и ведомств, профильных рабочих групп, международных структур, участников рынка и отраслевых организаций.</p>
<p class="h4 black_color">Генеральный директор директората развития энергетических рынков Минэнергоугля Ольга Буславец заявила, что министерство поддерживает внедрение RAB-регулирования, поскольку оно может обеспечить инвестиции в модернизацию электросетей, изношенность которых очень высока. «Министерство за то, чтобы реформа прошла в полном объеме, чтобы прошла модернизация сетей. Мы поддерживаем введение стимулирующего тарифообразования», &#8212; сказала она.</p>
<p>По ее оценке, необходимый объем инвестиций в электросети Украины составляет около  14 млрд грн в год.</p>
<p>По мнению президента Ассоциации операторов распределительных электросетей Виталия Григоровского, в ближайшие десять лет на это потребуется около $25 млрд. По его словам, износ низковольтной сети, через которую поставляется 9/10 электроэнергии в Украине, сейчас составляет 70%, или 900 тыс. км. «Цель RAB-регулирования, как и цель закона «О рынке электроэнергии», &#8212; обеспечить надежные и бесперебойные поставки электроэнергии потребителям. Уже пять лет RAB-регулирование в Украине откладывают, и сети изнашиваются все больше», &#8212; сказал В. Григоровский.</p>
<p>Директор департамента планирования и мониторинга финансово-хозяйственной деятельности и по вопросам банкротства Фонда госимущества Украины Виталий Денисенко также подчеркнул, что внедрение стимулирующего тарифообразования является одним из основных условий привлечения инвестиций. «К сожалению, Украина уже который год демонстрирует неопределенность правил, и это отпугивает инвесторов. Нам нужно решить вопрос внедрения, понятности правил и их будущих изменений, этого ждут инвесторы сегодня», &#8212; отметил В. Денисенко.</p>
<p>Директор Европейского банка реконструкции и развития (ЕБРР) в Украине Шевки Аджунер также считает, что внедрение RAB-регулирования обеспечит приток инвестиций в модернизацию энергосетей. «RAB-тариф &#8212; это то, что необходимо. Главное &#8212; это доступность, надежность услуг, а также справедливое тарифообразование. Итогом внедрения стимулирующего тарифообразования станет разработка справедливой бизнес-модели для инвесторов с учетом интересов потребителей», &#8212; отметил он.</p>
<p>Директор польской консалтинговой компании Doradztwo Gospodarcze Кшиштоф Рогульский также заявил о необходимости стимулирующего тарифообразования для привлечения инвестиций. «RAB-тарифы нужны, чтобы энергетика работала. Компаниям нужны средства, чтобы возмещать понесенные расходы, все это включает тариф», &#8212; сказал он. Эксперт также рассказал о польском опыте, который показал, что рост тарифов не обязательно должен быть значительным, а в перспективе стимулирующее регулирование приводит к их снижению. «С помощью RAB-тарифов резко снижаются эксплуатационные расходы компаний. Когда улучшается состояние сетей, уменьшаются затраты на эксплуатацию», &#8212; подчеркнул он.</p>
<p>Внедрение RAB-регулирования – ожидаемая реформа, которая, к сожалению, была политизирована, заявил глава НКРЭКУ Дмитрий Вовк.<strong> «</strong>Но сейчас мы видим, что наконец ключевые стейкхолдеры осознают, что эта тема для Украины необходима. RAB-регулирование необходимо потому, что требуется реконструировать изношенные сети, улучшить качество энергоснабжения потребителей, провести успешную приватизацию. Мы ожидаем первый тематический отчет от Европейского энрегосообщества по стимулирующему тарифообразованию, где будут расставлены все точки над «і», &#8212; сказал он в комментарии корреспонденту Энергореформы.</p>
<p>Заместитель председателя комитета Верховной Рады Украины по вопросам топливно-энергетического комплекса, ядерной политики и ядерной безопасности Ольга Белькова подчеркнула, что нынешний подход к внедрению стимулирующего регулирования не учитывает ряда важных моментов. «Я сторонник перехода на RAB-тарифы. Это действительно прогрессивная методика тарифообразования, но тут детали имеют значение. НКРЭКУ уже несколько раз проводило расчеты ставок по новым и старым тарифам, и все эти тарифы были двухуровневые. Ставки могут меняться в зависимости от инфляции, учетной ставки НБУ и пр.», &#8212; сказала она.</p>
<p>Система RAB-регулирования должна быть внедрена и важно эффективно взаимодействовать в этом вопросе с общественностью, заявил корреспонденту Энергореформы руководитель проектного офиса по внедрению нового рынка электроэнергии<strong> </strong>Владимир Евдокимов. «Та методология, которую разработал регулятор, имеет место. Нужно только понять, какие будут последствия для каждой области, чтобы показать общественности, каким будет влияние этой методологии на конечного потребителя. Сколько будет для промышленных потребителей, сколько – для населения. Показать, будут ли пересмотрены тарифы для населения», &#8212; отметил он. По его словам, открытые слушания – это важная составляющая всей процедуры установления тарифов для распределительных компаний. «Нужно, чтобы все компании, которые будут подавать документы в соответствии с методологией регулятора, прошли процедуру открытых слушаний. Они должны сразу показать, насколько повысят тарифы, как это повлияет на потребителя и, главное, показать преимущества», &#8212; сказал В. Евдокимов.</p>
<p>При введении RAB-регулирования увеличивается ответственность по определенным требованиям, в первую очередь, это касается качества услуг, например, отключений электроэнергии, отметил он. По его мнению, в процедуре принятия RAB-тарифов самое главное – найти золотую середину между компаниями – инвесторами, которые будут вкладывать деньги, и потребителями.</p>
<p>По его данным, при внедрении RAB-тарифов по некоторым областям увеличение по первому классу потребителей (промышленности) будет небольшое, в пределах 5-10%. В целом это соответствует повышению тарифов с учетом инфляции. В других регионах будет более существенное повышение, в зависимости от того, насколько изношены сети и оборудование. «Община должна видеть, куда пойдут деньги, каким будет эффект от этих вложений, сколько денег вложат собственники компаний», &#8212; подчеркнул эксперт.</p>
<p>Нужно создать условия для того, чтобы инвестор, собственник компании, не выводил деньги за границу, а действительно вкладывал в сети, потому, что ему это выгодно, что он таким образом увеличит капитализацию и, соответственно, будущие операционные доходы. Все это очень важно для собственников компаний.</p>
<p>«Со стороны регулятора было бы правильно показать такие расчеты по каждой области, объяснить, какие при этом будут преимущества и недостатки. И рассказать, какие требования будут предъявляться со стороны регулятора после введения RAB-регулирования. И тогда, после комплексного решения всех этих вопросов, общественное мнение, наверное, изменится и многие поймут, что RAB-регулирование – это вовсе не страшное зло, как его сейчас рисуют», &#8212; подытожил он.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/13618-электричество2.jpg" alt="&#171;RAB-тарифы нужны, чтобы энергетика работала&#187;. Эксперты обсудили внедрение стимулирующего регулирования"/><br /><p class="h4 black_color">Эксперты обсудили внедрение RAB-регулирования в рамках круглого стола «RAB-регулирование, как предпосылка для привлечения инвестиций в энергетику Украины», проведенного Европейской бизнес-ассоциацией.</p>
<p><strong><span id="more-117170"></span></strong></p>
<p class="h4 black_color">Об этом <a href="http://oilreview.kiev.ua/">сообщает </a>&#171;Терминал&#187; со ссылкой на &#171;<a href="http://reform.energy/analitics/rab-tarify-nuzhny-chtoby-energetika-rabotala-eksperty-obsudili-vnedrenie-stimuliruyushchego-regulirovaniya-6687">Энергорефорому</a>&#171;. В дискуссии приняли участие представители министерств и ведомств, профильных рабочих групп, международных структур, участников рынка и отраслевых организаций.</p>
<p class="h4 black_color">Генеральный директор директората развития энергетических рынков Минэнергоугля Ольга Буславец заявила, что министерство поддерживает внедрение RAB-регулирования, поскольку оно может обеспечить инвестиции в модернизацию электросетей, изношенность которых очень высока. «Министерство за то, чтобы реформа прошла в полном объеме, чтобы прошла модернизация сетей. Мы поддерживаем введение стимулирующего тарифообразования», &#8212; сказала она.</p>
<p>По ее оценке, необходимый объем инвестиций в электросети Украины составляет около  14 млрд грн в год.</p>
<p>По мнению президента Ассоциации операторов распределительных электросетей Виталия Григоровского, в ближайшие десять лет на это потребуется около $25 млрд. По его словам, износ низковольтной сети, через которую поставляется 9/10 электроэнергии в Украине, сейчас составляет 70%, или 900 тыс. км. «Цель RAB-регулирования, как и цель закона «О рынке электроэнергии», &#8212; обеспечить надежные и бесперебойные поставки электроэнергии потребителям. Уже пять лет RAB-регулирование в Украине откладывают, и сети изнашиваются все больше», &#8212; сказал В. Григоровский.</p>
<p>Директор департамента планирования и мониторинга финансово-хозяйственной деятельности и по вопросам банкротства Фонда госимущества Украины Виталий Денисенко также подчеркнул, что внедрение стимулирующего тарифообразования является одним из основных условий привлечения инвестиций. «К сожалению, Украина уже который год демонстрирует неопределенность правил, и это отпугивает инвесторов. Нам нужно решить вопрос внедрения, понятности правил и их будущих изменений, этого ждут инвесторы сегодня», &#8212; отметил В. Денисенко.</p>
<p>Директор Европейского банка реконструкции и развития (ЕБРР) в Украине Шевки Аджунер также считает, что внедрение RAB-регулирования обеспечит приток инвестиций в модернизацию энергосетей. «RAB-тариф &#8212; это то, что необходимо. Главное &#8212; это доступность, надежность услуг, а также справедливое тарифообразование. Итогом внедрения стимулирующего тарифообразования станет разработка справедливой бизнес-модели для инвесторов с учетом интересов потребителей», &#8212; отметил он.</p>
<p>Директор польской консалтинговой компании Doradztwo Gospodarcze Кшиштоф Рогульский также заявил о необходимости стимулирующего тарифообразования для привлечения инвестиций. «RAB-тарифы нужны, чтобы энергетика работала. Компаниям нужны средства, чтобы возмещать понесенные расходы, все это включает тариф», &#8212; сказал он. Эксперт также рассказал о польском опыте, который показал, что рост тарифов не обязательно должен быть значительным, а в перспективе стимулирующее регулирование приводит к их снижению. «С помощью RAB-тарифов резко снижаются эксплуатационные расходы компаний. Когда улучшается состояние сетей, уменьшаются затраты на эксплуатацию», &#8212; подчеркнул он.</p>
<p>Внедрение RAB-регулирования – ожидаемая реформа, которая, к сожалению, была политизирована, заявил глава НКРЭКУ Дмитрий Вовк.<strong> «</strong>Но сейчас мы видим, что наконец ключевые стейкхолдеры осознают, что эта тема для Украины необходима. RAB-регулирование необходимо потому, что требуется реконструировать изношенные сети, улучшить качество энергоснабжения потребителей, провести успешную приватизацию. Мы ожидаем первый тематический отчет от Европейского энрегосообщества по стимулирующему тарифообразованию, где будут расставлены все точки над «і», &#8212; сказал он в комментарии корреспонденту Энергореформы.</p>
<p>Заместитель председателя комитета Верховной Рады Украины по вопросам топливно-энергетического комплекса, ядерной политики и ядерной безопасности Ольга Белькова подчеркнула, что нынешний подход к внедрению стимулирующего регулирования не учитывает ряда важных моментов. «Я сторонник перехода на RAB-тарифы. Это действительно прогрессивная методика тарифообразования, но тут детали имеют значение. НКРЭКУ уже несколько раз проводило расчеты ставок по новым и старым тарифам, и все эти тарифы были двухуровневые. Ставки могут меняться в зависимости от инфляции, учетной ставки НБУ и пр.», &#8212; сказала она.</p>
<p>Система RAB-регулирования должна быть внедрена и важно эффективно взаимодействовать в этом вопросе с общественностью, заявил корреспонденту Энергореформы руководитель проектного офиса по внедрению нового рынка электроэнергии<strong> </strong>Владимир Евдокимов. «Та методология, которую разработал регулятор, имеет место. Нужно только понять, какие будут последствия для каждой области, чтобы показать общественности, каким будет влияние этой методологии на конечного потребителя. Сколько будет для промышленных потребителей, сколько – для населения. Показать, будут ли пересмотрены тарифы для населения», &#8212; отметил он. По его словам, открытые слушания – это важная составляющая всей процедуры установления тарифов для распределительных компаний. «Нужно, чтобы все компании, которые будут подавать документы в соответствии с методологией регулятора, прошли процедуру открытых слушаний. Они должны сразу показать, насколько повысят тарифы, как это повлияет на потребителя и, главное, показать преимущества», &#8212; сказал В. Евдокимов.</p>
<p>При введении RAB-регулирования увеличивается ответственность по определенным требованиям, в первую очередь, это касается качества услуг, например, отключений электроэнергии, отметил он. По его мнению, в процедуре принятия RAB-тарифов самое главное – найти золотую середину между компаниями – инвесторами, которые будут вкладывать деньги, и потребителями.</p>
<p>По его данным, при внедрении RAB-тарифов по некоторым областям увеличение по первому классу потребителей (промышленности) будет небольшое, в пределах 5-10%. В целом это соответствует повышению тарифов с учетом инфляции. В других регионах будет более существенное повышение, в зависимости от того, насколько изношены сети и оборудование. «Община должна видеть, куда пойдут деньги, каким будет эффект от этих вложений, сколько денег вложат собственники компаний», &#8212; подчеркнул эксперт.</p>
<p>Нужно создать условия для того, чтобы инвестор, собственник компании, не выводил деньги за границу, а действительно вкладывал в сети, потому, что ему это выгодно, что он таким образом увеличит капитализацию и, соответственно, будущие операционные доходы. Все это очень важно для собственников компаний.</p>
<p>«Со стороны регулятора было бы правильно показать такие расчеты по каждой области, объяснить, какие при этом будут преимущества и недостатки. И рассказать, какие требования будут предъявляться со стороны регулятора после введения RAB-регулирования. И тогда, после комплексного решения всех этих вопросов, общественное мнение, наверное, изменится и многие поймут, что RAB-регулирование – это вовсе не страшное зло, как его сейчас рисуют», &#8212; подытожил он.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2018/05/04/rab-tarify-nuzhny-chtoby-energetika-rabotala-eksperty-obsudili-vnedrenie-stimuliruyushhego-regulirovaniya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>В Минэнергоугля рассказали об угрозах в случае неутверждения инвестпрограмм облэнерго</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2018/04/25/v-minenergouglya-rasskazali-ob-ugrozax-v-sluchae-neutverzhdeniya-investprogramm-oblenergo/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2018/04/25/v-minenergouglya-rasskazali-ob-ugrozax-v-sluchae-neutverzhdeniya-investprogramm-oblenergo/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 25 Apr 2018 08:11:37 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Читайте ще]]></category>
		<category><![CDATA[В. Денисенко]]></category>
		<category><![CDATA[инвестпрограмма]]></category>
		<category><![CDATA[Минэнергоугля]]></category>
		<category><![CDATA[НКРЭКУ]]></category>
		<category><![CDATA[О. Буславец]]></category>
		<category><![CDATA[облэнерго]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=116955</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/13484-foto-unian.jpg" alt="В Минэнергоугля рассказали об угрозах в случае неутверждения инвестпрограмм облэнерго"/><br />НКРЭКУ в теченеи 4-х месяцев с начала года не может согласовать программы облэнерго по инвестициям на 2018 год. Облэнерго теряют время по  обновлению оборудования, сетей и подстанций.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/13484-foto-unian.jpg" alt="В Минэнергоугля рассказали об угрозах в случае неутверждения инвестпрограмм облэнерго"/><br /><p>НКРЭКУ в теченеи 4-х месяцев с начала года не может согласовать программы облэнерго по инвестициям на 2018 год. Облэнерго теряют время по  обновлению оборудования, сетей и подстанций. <span id="more-116955"></span></p>
<p>2018 год будет провальным по выполнению инвестиционных программ энергокомпаний, что приведёт, безусловно, к ухудшению работы надёжности сети для потребителей, &#8212; такое мнение высказала Генеральный Директор директората развития энергетических рынков Минэнергоугля Ольга Буславец, <a href="https://economics.unian.net/energetics/10093670-v-minenergouglya-rasskazali-ob-ugrozah-v-sluchae-neutverzhdeniya-investprogramm-oblenergo.html" target="_blank">сообщает</a> УНИАН.</p>
<p>«Пока НКРЭКУ не утверждена ни одна инвестпрограмма, мы в министерстве трижды переподписывали энергетикам программы в прошлом году, а НКРЭКУ так и не было принято ни одного решения. То есть, программы, которые работают по нынешней методологии «затраты+», те ограниченные средства, которые на сегодня согласованы с министерством, уже отработаны компаниями, но не принято решение о том, что они утверждены и компании имеют право их реализовывать» &#8212; отметила Бусловец.  Эксперт подчеркнула, что такая ситуация сложилась в отрасли впервые.</p>
<p>По словам директора Департамент планирования и мониторинга финансово-хозяйственной деятельности и по вопросам банкротства Фонда госимущества Украины Виталия Денисенко, регулятор НКРЭКУ действительно не рассмотрел инвестиционные программы  облэнерго. «По имеющейся информации, облэнерго выполнили все требования, которые ввел регулятор, все его пожелания и акценты были учтены, но программы компаний физически не рассмотрены. Они все лежат в НКРЕКУ, не утверждены и пока сроков, когда это может быть сделано, тоже нет. Пока программы не будут должным образом рассмотрены, то не будет соответствующих замечаний, которые можно исправить. Сейчас фактически для облэнерго ситуация выглядит таким образом, что все разработано и представлено регулятору, а регулятор не дает обратной связи. В свою очередь, это препятствует осуществлять инвестирование в ремонт и восстановление электросетей», &#8212; отметил Виталий Денисенко.</p>
<p>Также, по словам Ольги Буславец, по оценкам Минэнергоугля, на 2016-2020 годы запланировано компаниями инвестиций в оборудование на уровне 68,4 млрд.грн.«Каждый год необходимо вкладывать в сети не менее 14 млрд. грн., а сейчас у нас 3 млрд.грн. в год. В прошлые годы не были выполнены даже те сокращенные инвестпрограммы, что были запланированы. Министерство за то, чтобы реформа прошла в полном объеме, чтобы прошла модернизация сетей», &#8212; отметила Ольга Буславец.</p>
<p>По статистическим данным Минэнергоугля показатели надежности и качества электроснабжения с каждым годом критически падают. В 2017 году перерывы в электроснабжении потребителей достигали 728 минут, тогда как в Европе эта цифра составляет 104 минуты в год на одного потребителя.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/13484-foto-unian.jpg" alt="В Минэнергоугля рассказали об угрозах в случае неутверждения инвестпрограмм облэнерго"/><br /><p>НКРЭКУ в теченеи 4-х месяцев с начала года не может согласовать программы облэнерго по инвестициям на 2018 год. Облэнерго теряют время по  обновлению оборудования, сетей и подстанций. <span id="more-116955"></span></p>
<p>2018 год будет провальным по выполнению инвестиционных программ энергокомпаний, что приведёт, безусловно, к ухудшению работы надёжности сети для потребителей, &#8212; такое мнение высказала Генеральный Директор директората развития энергетических рынков Минэнергоугля Ольга Буславец, <a href="https://economics.unian.net/energetics/10093670-v-minenergouglya-rasskazali-ob-ugrozah-v-sluchae-neutverzhdeniya-investprogramm-oblenergo.html" target="_blank">сообщает</a> УНИАН.</p>
<p>«Пока НКРЭКУ не утверждена ни одна инвестпрограмма, мы в министерстве трижды переподписывали энергетикам программы в прошлом году, а НКРЭКУ так и не было принято ни одного решения. То есть, программы, которые работают по нынешней методологии «затраты+», те ограниченные средства, которые на сегодня согласованы с министерством, уже отработаны компаниями, но не принято решение о том, что они утверждены и компании имеют право их реализовывать» &#8212; отметила Бусловец.  Эксперт подчеркнула, что такая ситуация сложилась в отрасли впервые.</p>
<p>По словам директора Департамент планирования и мониторинга финансово-хозяйственной деятельности и по вопросам банкротства Фонда госимущества Украины Виталия Денисенко, регулятор НКРЭКУ действительно не рассмотрел инвестиционные программы  облэнерго. «По имеющейся информации, облэнерго выполнили все требования, которые ввел регулятор, все его пожелания и акценты были учтены, но программы компаний физически не рассмотрены. Они все лежат в НКРЕКУ, не утверждены и пока сроков, когда это может быть сделано, тоже нет. Пока программы не будут должным образом рассмотрены, то не будет соответствующих замечаний, которые можно исправить. Сейчас фактически для облэнерго ситуация выглядит таким образом, что все разработано и представлено регулятору, а регулятор не дает обратной связи. В свою очередь, это препятствует осуществлять инвестирование в ремонт и восстановление электросетей», &#8212; отметил Виталий Денисенко.</p>
<p>Также, по словам Ольги Буславец, по оценкам Минэнергоугля, на 2016-2020 годы запланировано компаниями инвестиций в оборудование на уровне 68,4 млрд.грн.«Каждый год необходимо вкладывать в сети не менее 14 млрд. грн., а сейчас у нас 3 млрд.грн. в год. В прошлые годы не были выполнены даже те сокращенные инвестпрограммы, что были запланированы. Министерство за то, чтобы реформа прошла в полном объеме, чтобы прошла модернизация сетей», &#8212; отметила Ольга Буславец.</p>
<p>По статистическим данным Минэнергоугля показатели надежности и качества электроснабжения с каждым годом критически падают. В 2017 году перерывы в электроснабжении потребителей достигали 728 минут, тогда как в Европе эта цифра составляет 104 минуты в год на одного потребителя.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2018/04/25/v-minenergouglya-rasskazali-ob-ugrozax-v-sluchae-neutverzhdeniya-investprogramm-oblenergo/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Инвестиции в ЛЭП почти в пять раз меньше, чем необходимо &#8212; Минэнергоугля</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2018/04/24/investicii-v-lep-pochti-v-pyat-raz-menshe-chem-neobxodimo-minenergouglya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2018/04/24/investicii-v-lep-pochti-v-pyat-raz-menshe-chem-neobxodimo-minenergouglya/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 24 Apr 2018 11:07:08 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[НТЦ "Психея"]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Читайте ще]]></category>
		<category><![CDATA[ЛЭП]]></category>
		<category><![CDATA[Минэнергоугля]]></category>
		<category><![CDATA[модернизация]]></category>
		<category><![CDATA[О. Буславец]]></category>
		<category><![CDATA[ОЭС]]></category>
		<category><![CDATA[электроэнергия]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">http://oilreview.kiev.ua/?p=116907</guid>
		<description><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/13454-elektroen_1.jpg" alt="Инвестиции в ЛЭП почти в пять раз меньше, чем необходимо &#8212; Минэнергоугля"/><br />Инвестиции в модернизацию линий электропередач в 4,6 раза меньше годовую потребность.]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/13454-elektroen_1.jpg" alt="Инвестиции в ЛЭП почти в пять раз меньше, чем необходимо &#8212; Минэнергоугля"/><br /><p>Инвестиции в модернизацию линий электропередач в 4,6 раза меньше годовую потребность.<span id="more-116907"></span></p>
<p>Об этом на круглом столе в Киеве сказала директор департамента электроэнергетического комплекса Минэнергоугля Ольга Буславец, передает УНН.</p>
<p>«На сегодня капитальному ремонту подлежат 50% линий электропередач напряжением 450 кВ, а также в неудовлетворительном состоянии находятся 48% трансформаторных подстанций. Эти факторы негативно влияют на качество поставки электрической энергии потребителям. Сети нужно модернизировать. За последние пять лет (2013-2017 годы) инвестиции в распределительные сети составили: 19 млрд по плану и 14 млрд фактически. При этом инвестиции должны составлять 14 млрд в год, а сейчас они составляют менее 3 млрд в год (то есть в 4,6 раза меньше потребности &#8212; ред.)», &#8212; отметила О.Буславец.</p>
<p>Как уточнила она, в целом в Минэнергоугля поддерживают стимулирующее тарифообразования, но надо сделать этот механизм более прозрачным, чтобы он не вызывал нареканий со стороны экспертов и потребителей.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="http://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/13454-elektroen_1.jpg" alt="Инвестиции в ЛЭП почти в пять раз меньше, чем необходимо &#8212; Минэнергоугля"/><br /><p>Инвестиции в модернизацию линий электропередач в 4,6 раза меньше годовую потребность.<span id="more-116907"></span></p>
<p>Об этом на круглом столе в Киеве сказала директор департамента электроэнергетического комплекса Минэнергоугля Ольга Буславец, передает УНН.</p>
<p>«На сегодня капитальному ремонту подлежат 50% линий электропередач напряжением 450 кВ, а также в неудовлетворительном состоянии находятся 48% трансформаторных подстанций. Эти факторы негативно влияют на качество поставки электрической энергии потребителям. Сети нужно модернизировать. За последние пять лет (2013-2017 годы) инвестиции в распределительные сети составили: 19 млрд по плану и 14 млрд фактически. При этом инвестиции должны составлять 14 млрд в год, а сейчас они составляют менее 3 млрд в год (то есть в 4,6 раза меньше потребности &#8212; ред.)», &#8212; отметила О.Буславец.</p>
<p>Как уточнила она, в целом в Минэнергоугля поддерживают стимулирующее тарифообразования, но надо сделать этот механизм более прозрачным, чтобы он не вызывал нареканий со стороны экспертов и потребителей.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2018/04/24/investicii-v-lep-pochti-v-pyat-raz-menshe-chem-neobxodimo-minenergouglya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/o-buslavec/feed/ ) in 0.34043 seconds, on Apr 23rd, 2026 at 9:07 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 23rd, 2026 at 10:07 am UTC -->