Правительство Украины поддержало Стратегию низкоуглеродистой развития Украины до 2050 года.

Об этом сообщает «Министерство экологии и природных ресурсов».

«Кабинет министров одобрил стратегический документ перехода экономики Украины на модель низкоуглеродистого развития, которая предусматривает уменьшение объема выбросов парниковых газов, отказ от ископаемого топлива и старт инвестирования в возобновляемые источники энергии», — говорится в сообщении.

Как рассказал министр экологии Остап Семерак, Стратегию направят в Секретариат Рамочной конвенции ООН об изменении климата для принятия ее на международном уровне.

Он также уточнил, что в отличие от национально определенного вклада Украины по Парижскому соглашению, положения и показатели Стратегии не носят юридически обязывающий характер и пересматриваться каждые 5 лет с учетом национальных особенностей и возможностей.

Стратегия низкоуглеродного развития Украины до 2050 года направлена ​​на выполнение международных климатических соглашений.

«Терминал» писал, американская нефтегазовая компания ExxonMobil сократит выбросы метана в своем производстве на 15% к 2020 году по сравнению с 2016 годом.

Уряд планує перетворити частину зони відчуження на територію спеціального промислового використання. Відповідний законопроект, розроблений Мінприроди спільно з адміністрацією Чорнобильської зони. 

Про це заявив міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак, з посиланням на Урядовий портал повідомляє Укрінформ.

«Ми хочемо, щоб ці території стали не лише місцем для інновацій, але й були доступними для промислового використання та заробляли кошти для України. Йдеться про десятикілометрову частину зони відчуження. Саме її ми пропонуємо перетворити на територію спеціального промислового використання. Наш законопроект зараз на погодженні в Кабінеті міністрів. Розраховую, що найближчим часом він буде схвалений як урядом, так і парламентом. Насправді, це ще один наш крок назустріч інвесторам, які готові працювати у зоні відчуження», — пояснив Семерак.

Він зазначив, що умовно до території спеціального промислового використання входять міста Прип’ять і Чорнобиль, об’єкти «Вектор» та сама Чорнобильська атомна електростанція і збудована під неї енергетична інфраструктура. Водночас він уточнив, що зона відчуження залишається непридатною для постійного проживання людей.

«Ще кілька років тому нам не вірили, що ми зможемо привести інвесторів в Чорнобильську зону. Складно було уявити, що настане час, коли інвестори будуть конкурувати між собою, хто запропонує кращі умови, щоб взяти в оренду державне майно на території ЧАЕС. Та сьогодні ми маємо там вже збудовану першу сонячну електростанцію, яка є приватною інвестицією і на яку не було витрачено жодної копійки з державного бюджету. Навпаки, держава вже близько року отримує орендну плату», — пояснив Семерак.

Він зазначив, що це один з пілотних проектів, а загалом Україна відкрита для продовження інвестицій у будівництво сонячних електростанцій більшої потужності в Чорнобильській зоні.

Раніше уряд України запропонував потенційним інвесторам під розбудову «сонячної» енергетики 25 квадратних кілометрів вільних земель у межах зони відчуження. Десятки іноземних компаній зацікавилися цією пропозицією, в тому числі американські, китайські, данські і французькі.

Термінал повідомляв, Кабмін пропонує передбачити в Зоні відчуження ЧАЕС території промислового використання.

Глобалізаційні процеси в сучасному світі створюють виклики і одночасно є шансом для України побудувати нову конкурентну економіку, орієнтовану на енергозаощадливі технології та поступову відмову від викопного палива.

Про це повідомив Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак у Києві під час Міжнародної конференції щодо шляхів досягнення цілей Паризької угоди, на якій ряд країн презентували свої напрацювання з розробки Стратегій низьковуглецевого розвитку до 2050 року, повідомляє Урядовий портал.

Презентуючи розроблену Україною Стратегію низьковуглецевого розвитку до 2050 року, Остап Семерак зазначив, що протягом останніх двох років Уряд приділяє особливу увагу розробці нової національної кліматичної політики і, зокрема, майбутній реалізації Паризької кліматичної угоди.

«Глобалізаційні процеси у світі – це виклик і одночасно можливість для України зробити «стрибок» на новий рівень розвитку та побудувати нову конкурентну економіку», — сказав Остап Семерак.

Він нагадав, що модель низьковуглецевого розвитку економіки передбачає декарбонізацію енергетики, підвищення енергоефективності, подальший розвиток відновлювальних джерел енергії.

«Заради можливості бути конкурентоспроможними на міжнародній арені Україна буде змушена буде переорієнтовувати існуючу економічну модель. Ми не можемо дозволити собі «розвиватися» за старим консервативним сценарієм у той час, коли світ поступово відмовляється від викопного палива, зменшує інвестиції у цю сферу, а при цьому у світі стрімко знижуються ціни на сонячну та вітрову енергетику і зростає роль інноваційних технологій», — сказав Остап Семерак.

Міністр також наголосив, що Україна протягом останніх двох років зробила багато для запровадження національної кліматичної політики. Зокрема, однією з перших розробила Стратегію низьковуглецевого розвитку, яка є вимогою Паризької кліматичної угоди та найближчим часом має бути розглянута Урядом.

Нагадаємо, сьогодні у Києві розпочалася Міжнародна конференція щодо шляхів досягнення цілей Паризької угоди. Захід організований Мінприроди спільно з глобальною ініціативою Групи Світового банку «Партнерство заради ринкової готовності». У рамках конференції країни-учасники Партнерства презентували свої напрацювання з розробки Стратегії низьковуглецевого розвитку, відповідно до взятих на себе зобов’язань у рамках Паризької угоди. Також сьогодні у Києві розпочнеться вісімнадцяте засідання Асамблеї «Партнерства заради ринкової готовності» Групи Світового банку, яке вперше проводиться в Україні.

Нагадаємо, у 2016 році набула чинності Паризька кліматична угода, яку підписали 195 країни. Україна однією з перших стала стороною Паризької угоди, яка спрямована на посилення виконання принципів, закладених в Рамковій конвенції ООН зі зміни клімату.

Головна ціль Паризької кліматичної угоди – не допустити зростання глобальної середньої температури більше 2°C (по можливості – не більше 1,5°C) відносно показників до початку промислової революції, коли людство почало спалювати величезну кількість викопного палива, що потягнуло за собою зміни клімату.

Друга мета договору полягає у зменшенні викидів парникових газів у атмосферу до нульового рівня впродовж другої половини ХХІ століття.

Кожна країна зобов’язалась робити внески для досягнення цих двох цілей, так звані «національно визначені внески». У договорі йдеться про те, що ці вклади мають бути амбіційними і зростати з часом. Кожні п’ять років держави мають звітувати про зроблені внески у Секретаріат РКЗК ООН і ставити нові цілі. Перший звіт країни мають надати у 2023 році.

Відмінністю Паризької угоди від Кіотського протоколу є наявність зобов’язань для всіх країн-учасниць, а не тільки розвинених.

Росія очікує розгорнути проект «Північний потік-2» у ті часи, коли весь світ відмовляється від традиційних джерел енергії та переходить на альтернативні джерела.

Про це під час Київського безпекового форуму сказав міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак, повідомляє Укрінформ.

«Світовий банк з наступного року припиняє підтримувати будь-які проекти, спрямовані на розвиток інфраструктури чи видобуток викопних джерел енергії. Канада на початку 2000-х років порахувала, що дешевше замінити споживання вугілля як енергоресурсу, ніж лікувати від тих хвороб, які люди зазнають від спалювання вугілля. З цього моменту ВВП Канади зріс на 17%», — розповів Семерак.

Він також зазначив, що країна-експортер сирої нафти номер один Саудівська Аравія до 2030 року відмовиться від цієї діяльності та побудує нову енергетичну стратегію, засновану на відновлюваній енергетиці.

«І ці часи збігаються з планами Кремля запустити на повну «Північний потік-2», — додав Семерак.

Він також зазначив, що Україна не стоїть осторонь від загальних трендів і вже підготувала стратегію з розвитку низьковуглецевої економіки.

«Це не лише енергонезалежність, але й нова економіка: економіка замкнутого циклу, ефективна і «зелена». Уже сьогодні ми маємо позитивний результат перетворення зони Чорнобильської катастрофи на парк сонячної енергетики. Хто б міг подумати 30 років тому, що приватні компанії орендуватимуть у держави територію зони відчуження! І сьогодні це вже факт, ми отримуємо кошти у державний бюджет», — сказав міністр.

Постанова встановлює перехідний період для надрокористувачів при проведенні процедури ОВД. Зокрема, у разі відсутності у надрокористувача результатів оцінки впливу на довкілля (ОВД), він має до 18 червня 2018 року внести до Єдиного реєстру з ОВД відповідне повідомлення про наміри здійснити таку процедуру.

Про це повідомив Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак, передає Урядовий портал.

«Весь відповідальний бізнес має достатньо часу, аби підлаштуватися під нове європейське законодавство. Мінприроди розуміє бізнес, вимагаємо, аби бізнес зважав на довкілля», — прокоментував рішення Уряду Міністр екології та природних ресурсів України.

Він зазначив, що у якості запобіжного заходу передбачено включення до особливих умов спеціального дозволу на користування надрами вимог до надрокористувача провести процедуру оцінки впливу на довкілля протягом шести місяців, а інакше це призведе до втрати права на користування надрами.

Постанова також передбачає скасування плати за продовження дії спецдозволів на користування надрами, а також плати за приріст запасів корисних копалин при внесенні змін до спецдозволів. Ця норма внесена у постанову, зокрема, на виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції в нафтогазовій галузі».

Схваленою редакцією постанови передбачено можливість внесення змін до дозволу у разі участі юридичної особи надрокористувача в іншій юридичній особі. Але підприємства державного сектору економіки захищено від виведення їхніх дозволів у приватну власність.

Така зміна неможлива для надрокористувача — суб’єкта господарювання державного сектору економіки, а також підприємства, господарського товариства, у статутному капіталі якого є частка державної або комунальної власності, навіть якщо ця частка є мінімальною (1%).

«Ці рішення покликані лібералізувати відносини в галузі надрокористування та сприяти підвищенню енергетичної незалежності держави, нарощуванню обсягів видобутку газу для населення. Ще раз повторю, що всі процедури, які пов‘язані з надрами, мають бути лібералізовані й максимально відкриті», — резюмував Остап Семерак.

Також постанова встановлює чіткі терміни інформування надрокористувача про прийняте рішення стосовно надання чи продовження строку дії дозволу, що усуває корупційні ризики та врегульовує питання подання документів для отримання спецдозволів.

Як раніше повідомляв Термінал, Уряд ухвалив постанову «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 594 і № 615». Відповідне рішення було ухвалено сьогодні, 4 квітня, на засіданні Кабінету Міністрів

На рассмотрение Парламента передано разработан Минприроды законопроект №8026 «О внесении изменений в Кодекс Украины об административных правонарушениях (относительно внедрения европейского опыта об осуществлении государственного природоохранного контроля).

Как передает Правительственный портал, документ предусматривает усиление ответственности за нарушение законодательства в области окружающей среды. Об этом сообщил Министр экологии и природных ресурсов Украины Остап Семерак.

О. Семерак отметил, что разработанным Минприроды законопроектом предусмотрено внесение изменений в ряд статей Кодекса об админнарушении, касающихся сферы окружающей среды.

«Увеличение штрафов за пренебрежение вопросами охраны окружающей среды неизбежно. Это один из важных шагов для внедрения в Украине европейской системы природоохранного надзора и контроля. Это означает, что размеры штрафов в Украине по некоторым экологическим статьям могут вырасти не в десятки, а в сотни, а иногда и в тысячи раз », — сказал Остап Семерак.

В частности, речь идет о существенном усилении ответственности за нарушение природоохранного законодательства в сфере водных и земельных ресурсов, а также нарушение норм по атмосферного воздуха.

Кроме того, законопроектом предусмотрено расширение полномочий общественных инспекторов по охране окружающей среды. В случае принятия законопроекта они получат право составлять протоколы об административных нарушениях за жестокое обращение с животными, нарушение требований по охране видов животных и растений, занесенных в Красную книгу, уничтожение или повреждение зеленых насаждений, а также объектов озеленения населенных пунктов.

Ранее Терминал сообщал, Кабмин намерен объединить 6 контролирующих органов природоохранной сферы в один.

Уже 36 шахт на временно не подконтрольных Украине территориях (НКТ) полностью затоплены и не подлежат восстановлению.

Об этом сообщает пресс-служба Министерства экологии и природных ресурсов со ссылкой на главу ведомства Остапа Семерака, передает Энергореформа.

«Подтопление приближается к критическому пределу, что может закончиться экологической трагедией. Речь идет о загрязнении подземных вод, рек и грунтов. Утерянные шахты невозможно восстановить, они создают серьезную угрозу окружающей среде и здоровью проживающих там людей», — цитирует его пресс-служба.

По мнению министра, после возобновления контроля над оккупированными районами Донбасса Украине понадобится международная поддержка в консервации десятков шахт.

Ранее Терминал сообщал, 36 шахт Донбасса не подлежат эксплуатации из-за подтопления.

З 27 лютого по 1 березня 2018 р. відбудеться Український енергетичний форум у готелі «Інтерконтиненталь», м. Київ. Отримайте першими останні новини щодо реформування та розвитку українського енергетичного ринку у 2018 року.

З цим запрошенням через Науково-технічний центр «Псіхєя», Ви отримуєте право на 10% знижку. Для цього введіть Ваш ВІП код: 1141mPSYCHEA при РЕЄСТРАЦІЇ ОНЛАЙН.

ПРОВІДНІ КЕРІВНИКИ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ГАЛУЗІ

Марош Шефчович, Віце-президент, енергетичний союз Європейська Комісія (ексклюзивне відео-звернення)

Володимир Кістіон, Віце-прем’єр-міністр України

Ігор Насалик, Міністр енергетики та вугільної промисловості України

Олександр Домбровський, Голова Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, Верховна Рада України

Остап Семерак, Міністр екології та природних ресурсів України

Янеш Копач, Директор, Секретаріат Європейського Енергетичного Співтовариства

Андрій Коболєв, Голова правління, НАК “Нафтогаз України” 

ПЕРЕГЛЯНУТИ ПОВНИЙ СКЛАД СПІКЕРІВ>>

Приєднуйтесь до групи Ukrainian Energy Forum на FACEBOOK та слідкуйте за нашими новинами.

Ключові питання політичної та економічної ситуації в українському енергетичному секторі:

• Що зроблено та що необхідно зробити на шляху реформування енергетичного ринку?
• Як створити ефективні торгівельні умови для газового ринка України?
• Як підвищити внутрішнє видобування і таким чином енергетичну незалежність та конкурентоздатність?
• Як залучити інвестиції до ринків видобування та обслуговування?
• Шляхи подальшого реформування сектору електроенергії та інтеграція до Європейської енергетичної системи
• Як досягнути розвитку “зеленої енергії“ в Україні?

СПЕЦІАЛЬНИЙ СТРАТЕГІЧНИЙ ДЕНЬ З ФОКУСОМ НА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЮ ВКЛЮЧАЄ:

• Політика та зміни в законодавстві – нова енергетична стратегія та перехід до лібералізованого ринку електроенергії
• Інтеграція української та європейської енергетичної систем
• Сектор поновлюваних джерел енергії – каталізатор приватних інвестицій
• Муніципальні проекти енергетичної ефективності – чи готові до інвестицій приватного сектору?

Переглянути актуальний ПОРЯДОК ДЕННИЙ ФОРУМУ

Сподіваємо побачити Вас наступного лютого!

Министр экологии и природных ресурсов Остап Семерак заявляет, что министерство завершает работу над разработкой стратегии низкоуглеродного развития Украины.
Об этом передает Интерфакс-Украина.

«Сегодня мы завершаем работу над стратегией низкоуглеродного развития», — сказал министр на церемонии подписания соглашения с Региональным экологическим центром в Центральной и Восточной Европе во вторник в Киеве.

О.Семерак напомнил, что в 2017 году правительство разработало концепцию реализации государственной политики в изменении климата в период до 2030 года и национальную стратегию управления отходами.