Міністерка економіки Німеччини Катеріна Райхе запропонувала тимчасово знизити ПДВ на пальне з 19% до 7%. Мета — безпосередньо зменшити ціну на АЗС у період різкого подорожчання бензину й дизпалива. Райхе водночас виступила проти встановлення граничної ціни та податку на надприбутки енергетичних компаній.

Податкове зниження розглядають як прямий механізм зменшення ціни на АЗС

Міністерка економіки Німеччини Катеріна Райхе 16 вересня запропонувала тимчасово знизити податок на додану вартість на пальне з нинішніх 19% до 7%. Заяву вона зробила під час зустрічі міністрів енергетики G20 у Х’юстоні.

За словами Райхе, зниження ПДВ мало б безпосередньо відобразитися на ціні, яку споживач платить на АЗС. Йдеться про один із варіантів реагування на різке подорожчання моторного пального.

Федеральне міністерство економіки Німеччини зазначає, що ПДВ у розмірі 19% нараховується на всю кінцеву вартість пального, включно з енергетичним податком. Для дизельного пального енергетичний податок становить 47,04 євроцента за літр.

Нинішнє обговорення відбувається після різкого підвищення цін у Європі. За попередніми даними Єврокомісії, які аналізував «Термінал», середня ціна дизпалива в ЄС станом на 7 вересня перевищила €2,10 за літр.

Цінову стелю та податок на надприбутки Райхе відкидає

Міністерка виступила проти адміністративного обмеження ціни на пальне та проти запровадження податку на надприбутки енергетичних компаній. Натомість вона вважає податкове зниження інструментом, який може швидше передати підтримку кінцевому споживачеві.

Німеччина вже застосовує інші механізми контролю паливного ринку. Федеральний уряд раніше схвалив обмеження частоти підвищення цін на АЗС: збільшувати ціни планується дозволяти лише один раз на добу, тоді як знижувати їх можна будь-коли. Пакет також передбачає посилення повноважень Федерального картельного відомства щодо перевірки необґрунтованих гуртових націнок.

Пропозиція знизити ПДВ станом на 16 вересня є саме ініціативою, а не вже ухваленою зміною податкової ставки. Тому поточну ціну дизпалива в Німеччині поки слід розраховувати за чинною ставкою ПДВ 19%.

Джерела: Reuters, Федеральне міністерство економіки та енергетики Німеччини.

Після 1 вересня польські водії знову сплачують 23% ПДВ на пальне. Завершення програми «Ceny Paliw Niżej» збіглося зі зростанням гуртових цін, через що бензин Pb95 і дизельне пальне суттєво подорожчали. Міністр енергетики Мілош Мотика заявив, що програма могла б повернутися, але наразі в бюджеті немає коштів для її продовження.

ПДВ повернувся до 23%, а гуртовий ринок додав новий ціновий тиск

31 серпня був останнім днем літньої частини програми «Ceny Paliw Niżej» — «Ціни на пальне нижче». З 17 до 31 серпня ставка ПДВ на окремі види пального, зокрема бензин і дизельне пальне, була знижена з 23% до 8%.

У цей самий період діяли максимальні ціни, які встановлював міністр енергетики. За продаж пального вище визначеного ліміту загрожував штраф до 1 млн злотих.

Після завершення програми ПДВ повернувся до рівня 23%. Одночасно, за даними e-petrol.pl, різко зросли гуртові ціни на пальне.

Роздрібні ціни: бензин Pb95 зріс на 1,06 злотого за літр

За даними e-petrol.pl, середня загальнопольська ціна бензину Pb95 2 вересня становила 7,63 злотого за літр. Це на 1,06 злотого більше, ніж тижнем раніше.

Дизельне пальне за той самий період подорожчало на 88 грошів — до 8,39 злотого за літр.

Інакше виглядає ситуація на ринку автогазу. Середня ціна LPG знизилася на 2 гроші — до 2,89 злотого за літр. За матеріалом, це пальне послідовно дешевшає з кінця квітня.

Прогноз e-petrol.pl на 7-13 вересня

Прогноз e-petrol.pl, опублікований 4 вересня 2026 року, вказує, що бензин і дизель можуть ще подорожчати у період з 7 до 13 вересня.

• Pb98 — 8,71-8,86 злотого за літр;
• Pb95 — 7,83-7,99 злотого за літр;
• дизельне пальне — 8,79-8,87 злотого за літр;
• LPG — 2,90-2,99 злотого за літр.

Гуртові ціни різко зросли

Завершення CPN припало на складний момент для паливного ринку. До повернення базової ставки ПДВ додалися високі ціни на нафту та підвищення у внутрішніх гуртових прайсах.

Котирування 95-октанового бензину вперше з 2022 року перевищили рівень 6 тис. злотих за кубометр. Дизельне пальне знову коштує в гурті понад 7 тис. злотих за кубометр.

Кубометр бензину Pb95 польські виробники нині оцінюють у середньому в 6 358,40 злотого, а дизельного пального — у 7 073 злотих. Порівняно з кінцем серпня бензин у гурті подорожчав на 447,20 злотого за кубометр, дизель — на 554 злотих за кубометр.

Чому CPN не продовжили

Міністр енергетики Мілош Мотика повідомив, що попереднє функціонування програми CPN коштувало бюджету понад 5 млрд злотих. У розмові з Super Express він пояснив, що наразі коштів на продовження механізму немає.

«Це механізм, на який поляки витратили понад 5 млрд злотих. Перша його частина коштувала нам 4 млрд 700 млн злотих плюс 0,5 млрд злотих за два тижні», — сказав міністр.

За інформацією Міністерства фінансів, переданою PAP, повна вартість програми CPN становила близько 5,2 млрд злотих. Із цієї суми 495 млн злотих припало на період з 17 до 31 серпня.

Повернення програми пов’язують із податком на надприбутки

Одним із джерел фінансування нових захисних заходів мав стати податок на надзвичайні прибутки паливних компаній. Закон у цій справі 24 липня 2026 року президент Кароль Навроцький скерував до Конституційного трибуналу в режимі превентивного контролю.

Мілош Мотика заявив, що без коштів, передбачених цим законом, уряд наразі не має фінансування для продовження CPN.

«На цей момент CPN — це минуле, CKN — “Ціни Кароля Навроцького” — це теперішнє. Якби пан президент підписав закон про податок на надзвичайні прибутки паливних компаній, CPN працював би», — сказав міністр.

Канцелярія президента пояснює рішення інакше. Одне із застережень стосувалося конструкції податку, який мав охоплювати також прибутки, отримані до набрання законом чинності. Президент вважає, що таке рішення може порушувати принцип незворотної дії права. Канцелярія також звертала увагу на ризик, що паливні компанії перекладуть частину витрат нового збору на своїх споживачів.

Перша частина програми CPN була запроваджена наприкінці березня 2026 року у відповідь на різке зростання цін на нафту, пов’язане з конфліктом США та Ізраїлю з Іраном. Вона діяла до кінця червня, охоплювала знижену ставку ПДВ на бензин і дизельне пальне, максимальні ціни на АЗС, а також тимчасове зниження акцизу.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Forsal.pl

Польський уряд планує відновити частину заходів зі стримування цін на пальне. ПДВ буде знижено до 8% з 23%, а з 17 до 31 серпня міністр енергетики щодня оголошуватиме максимальні ціни.

Податкове зниження має скоротити вартість бензину й дизпального приблизно на 0,90–понад 1 злотий за літр

Прем’єр-міністр Дональд Туск повідомив 13 серпня, що уряд повертає значну частину програми зниження цін на пальне. За його оцінкою, ефект залежатиме від конкретного виду бензину або дизельного пального.

«Ми вирішили відновити значну частину програми зниження цін на пальне», — заявив Дональд Туск.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Міністерство енергетичної безпеки та Net Zero Великої Британії 11 серпня оприлюднило офіційні середні роздрібні ціни на автомобільне пальне за тиждень, що розпочався 10 серпня. Середня ціна бензину ULSP становила 162,15 пенса за літр, дизельного пального ULSD — 181,97 пенса за літр.

Офіційна статистика фіксує подальше підвищення роздрібних цін за незмінних ставок паливного акцизу та ПДВ

Офіційний статистичний набір Weekly road fuel prices був оновлений урядом Великої Британії 11 серпня 2026 року. Він містить середні роздрібні ціни на бензин ULSP — ultra-low sulphur unleaded petrol — та дизельне пальне ULSD, а також ставки паливного акцизу й ПДВ.

Для тижня, що розпочався 10 серпня, середня ціна бензину ULSP становила 162,15 пенса за літр. Для порівняння, у попередньому тижневому записі від 3 серпня офіційна статистика містить значення 159,89 пенса за літр.

Середня ціна дизельного пального ULSD за тиждень від 10 серпня становила 181,97 пенса за літр проти 179,19 пенса за літр у записі від 3 серпня.

Податкова складова в оприлюднених даних залишилася без змін. Ставка паливного акцизу для бензину ULSP становить 52,95 пенса за літр, така сама ставка діє для дизельного пального ULSD. Ставка ПДВ для обох видів моторного пального становить 20%.

Таким чином, оприлюднені 11 серпня офіційні дані дають одночасний зріз роздрібної ціни та основних податкових параметрів британського ринку моторного пального без зміни ставок акцизу й ПДВ між двома останніми тижневими спостереженнями.

Джерело: Terminal. За матеріалами: UK Department for Energy Security and Net Zero.

Польський уряд запропонував тимчасово вилучати 75% надприбутків виробників і трейдерів пального, отриманих у березні–грудні 2026 року. Причиною стали різке зростання світових цін на нафту та витрати бюджету на стримування цін для населення після загострення ситуації на Близькому Сході. Варшава вважає, що паливний сектор отримав надмірні прибутки внаслідок геополітичної кризи, тоді як держава одночасно фінансувала податкові пільги для споживачів.

Польща переходить до моделі вилучення надприбутків паливного сектору на тлі енергетичної турбулентності

Польський уряд фактично визнав, що нинішня хвиля цінового шоку на нафтовому ринку створила асиметричну ситуацію: держава несе прямі бюджетні витрати на стабілізацію цін, тоді як частина паливного бізнесу отримує додаткову дохідність через різке подорожчання енергоресурсів.

Саме тому Варшава запропонувала запровадити спеціальний windfall tax — податок на надприбутки, тобто на прибуток, який компанії отримали не завдяки інвестиціям чи підвищенню ефективності, а через зовнішню кризу й стрибок світових котирувань.

Що пропонує польський уряд

• Податок поширюватиметься на компанії, які виробляють рідке пальне або імпортують його до Польщі.
• Період дії — з 1 березня по 31 грудня 2026 року.
• Ставка податку становитиме 75% від надлишкового прибутку.
• Об’єктом оподаткування стане лише та частина прибутку, яка перевищує так звану референтну маржу.
• Референтна маржа визначатиметься як середня маржа продажів компанії за 2025 рік плюс 20%.
• Усе, що компанія заробить понад цей рівень, вважатиметься надзвичайним прибутком і потраплятиме під спеціальний податок.

Фактично Польща намагається відокремити нормальну комерційну прибутковість від доходу, який виник виключно через геополітичний шок. Це дуже важливий момент, тому що уряд прямо наголошує: мова не йде про покарання бізнесу як такого, а про перерозподіл частини кризових прибутків на користь бюджету.

Чому Варшава пішла на цей крок

Поштовхом до рішення стала ескалація конфлікту на Близькому Сході, яка порушила глобальні ланцюги постачання нафти та нафтопродуктів і спровокувала різке підвищення цін.

• Польський уряд уже був змушений знизити ПДВ на бензин і дизель до 8%.
• Акцизні ставки на моторне пальне були зменшені до мінімально допустимого законом рівня.
• 13 травня 2026 року Міністерство фінансів та економіки Польщі продовжило дію тимчасових податкових пільг до 31 травня 2026 року.
• Попередньо ці заходи мали завершитися 15 травня.

Тобто польський бюджет уже взяв на себе частину удару від високих нафтових котирувань. Урядова логіка полягає в тому, що якщо держава компенсує споживачам частину цінового шоку через податкові пільги, то бізнес, який отримує надприбутки від тієї ж кризи, також має брати участь у фінансуванні антикризових заходів.

Як працюватиме механізм оподаткування

Проєкт закону має номер UD411. У ньому передбачено модель self-assessment, тобто самостійного розрахунку податкових зобов’язань компаніями.

• Компанії сплачуватимуть щомісячні авансові платежі.
• Після завершення року подаватиметься річна податкова декларація.
• Уряд наголошує, що така модель має зменшити адміністративне навантаження як на бізнес, так і на податкові органи.

Водночас ключовим елементом залишається саме механізм порівняння поточних фінансових результатів із базовим рівнем 2025 року. Це означає, що Польща не вводить універсальний додатковий податок на весь прибуток паливного сектору, а намагається вилучити лише кризову складову доходу.

Що це означає для ринку нафти й нафтопродуктів

• Польща фактично визнає, що нинішня цінова хвиля має геополітичне походження, а не є наслідком звичайного ринкового циклу.
• Основним фактором ризику залишаються перебої глобальних ланцюгів постачання, пов’язані з конфліктом на Близькому Сході.
• Податкова політика дедалі більше використовується як інструмент стримування соціального й економічного ефекту від дорогих енергоносіїв.
• Ринок отримує сигнал, що надмірна прибутковість під час криз може бути предметом тимчасового державного перерозподілу.
• Водночас Польща прямо посилається на практику інших країн ЄС, які вже застосовували подібні механізми під час попередніх енергетичних криз.

Це свідчить про важливу зміну підходу в Європі: держави дедалі активніше втручаються у паливний ринок у періоди різкої зовнішньої турбулентності. Якщо раніше головним інструментом були субсидії або податкові пільги для споживачів, то тепер до них додається ще й механізм вилучення кризових прибутків у виробників та трейдерів.

Що змінюється у ціноутворенні

• Польща вже фактично використала два класичні антикризові механізми — зниження ПДВ і скорочення акцизного навантаження.
• Тепер додається третій елемент — обмеження надприбутковості паливного сектору.
• Це означає, що ціна пального дедалі більше залежить не лише від світових нафтових котирувань, а й від державної податкової політики.
• Модель із референтною маржею показує, що Варшава намагається зберегти базову рентабельність бізнесу, але водночас не дозволити кризі генерувати надмірні прибутки.

Для всього європейського паливного ринку це важливий сигнал. Якщо висока волатильність нафти збережеться, держави можуть дедалі активніше переходити від прямого субсидування до моделі часткового перерозподілу доходів енергетичного сектору.

Що видно щодо енергетичної стійкості та кризового реагування

• Польський уряд прямо пов’язує податкові зміни з ризиками для глобальних постачань нафти через конфлікт на Близькому Сході.
• Рішення про продовження пільгового оподаткування до 31 травня 2026 року демонструє готовність держави використовувати фіскальні інструменти для стабілізації внутрішнього ринку.
• Сам механізм windfall tax свідчить про прагнення уряду підвищити економічну стійкість бюджету в умовах високих витрат на підтримку споживачів.

Джерело: Terminal

За матеріалами: IBFD

В Ісландії з 1 травня тимчасово знижено ПДВ на пальне з 24% до 11%. Закон зобов’язує нафтові компанії та продавців пального повністю передати це зниження споживачам. Контроль залежатиме від поведінки компаній: якщо конкуренція не спрацює, влада може перейти до жорсткіших заходів, включно з максимальними цінами або граничною націнкою.

Податкове рішення

• Альтинг ухвалив зміни до закону про ПДВ на пальне.
• З 1 травня 2026 року ставка ПДВ на пальне тимчасово знижена з 24% до 11%.
• Мета заходу — відповідь уряду на зростання цін на пальне, зокрема через вплив конфлікту на Близькому Сході.

Ризик для споживачів

• Ключове питання — чи отримають споживачі повний ефект від зниження податку.
• Закон прямо зобов’язує нафтові компанії та інших продавців пального повністю передати зниження ціни покупцям.
• Якщо компанії затягуватимуть із реакцією або швидко повернуть ціни вгору, контроль може стати жорсткішим.

Монополізований ринок і слабка конкуренція

• Директор Генерального управління з питань конкуренції Палл Гуннар Пальссон заявив, що обсяг контролю залежатиме від реакції нафтових компаній.
• На ринку, де конкуренція недостатньо сильна, податкове зниження саме по собі не гарантує здешевлення пального для кінцевого споживача.
• Висновок: слабка конкуренція може перетворити податкову пільгу на додаткову маржу продавців, якщо держава не контролюватиме виконання закону.

Нагляд залежить від реакції компаній. Якщо компанії, як можна було б очікувати в конкурентному середовищі, скористаються можливістю і почнуть конкурувати, здобувати частку ринку тощо, тоді, можливо, питань не виникне, а нагляд буде простим. Однак якщо компанії зволікатимуть і ми побачимо, що ціни невдовзі знову підуть угору, тоді моніторинг може стати ширшим. — Палл Гуннар Пальссон

Інструменти державного впливу

• Генеральне управління з питань конкуренції контролює виконання норми.
• За порушення компаніям можуть бути накладені адміністративні штрафи.
• Міністр, після висновку органу з питань конкуренції, може застосувати тимчасові заходи.
• Серед можливих заходів: максимальна ціна, максимальна націнка або інші форми контролю за ціноутворенням і комерційними умовами.

Головний висновок для паливного ринку

• Зниження ПДВ з 24% до 11% створює простір для зниження роздрібних цін на пальне.
• Але ефект для споживачів залежить не лише від податку, а й від поведінки компаній на ринку.
• Висновок: у монополізованому або слабоконкурентному паливному секторі держава змушена не тільки знижувати податки, а й перевіряти, чи доходить це зниження до споживача.

Але я вважаю, що це необхідно просто тому, що на цьому ринку бракує конкуренції, і конкуренція недостатньо стійка; на це вказують усі ознаки. Саме тому це необхідно. — Палл Гуннар Пальссон

Джерело: Terminal

За матеріалами: RÚV

Для покращення забезпечення автомобільним пальним Уряд подав у Верховну Раду законопроект, що скасовує акциз на пальне та знижує ставку ПДВ з 20% до 7%.

Інформує Урядовий портал.

«Це суттєве зменшення розміру податків дозволить стабілізувати ціни та не допустити дефіциту. Також розглядаємо пропозицію зниження ПДВ до 0% у разі, якщо логістичні витрати постачальників палива будуть зростати», — зазначив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у відеозверненні 12 березня.

Денис Шмигаль додав, що Уряд також веде перемовини з найбільшими світовими компаніями щодо постачання бензину та дизелю, напрацьовує нові логістичні ланцюги постачання цих продуктів до України.

Раніше Термінал писав, що компанія Укртатнафта публікує ціни на бензини, ДП, газ і мазут.