Австрійський парламент зробив перший крок до зниження цін на бензин і дизельне пальне, які різко зросли на тлі ескалації на Близькому Сході. Уряд пропонує компенсувати споживачам подорожчання через податкові механізми та обмеження прибутковості паливного сектору.

Як Австрія реагує на зростання цін на пальне

Причини подорожчання: геополітичний фактор

• Військові удари Ізраїлю та США по Ірану спричинили різке зростання напруги на енергетичних ринках
• Погрози Ірану перекрити Ормузьку протоку створюють ризики для глобальних постачань
• Через протоку проходить близько 20% світових постачань нафти і газу
• Це безпосередньо вплинуло на зростання світових цін на нафту, що відобразилось на вартості пального в Європі

Рішення парламенту: законодавча база для втручання

• Нижня палата парламенту Австрії схвалила законопроєкт
• Документ відкриває шлях для державного втручання у ціноутворення
• Рішення стало можливим завдяки підтримці опозиційної партії «Зелені», що забезпечило дві третини голосів

Основні заходи уряду

• Зниження податків на бензин і дизель — повернення надлишкових доходів держави споживачам
• Обмеження маржі для:
  • нафтопереробних заводів
  • роздрібних продавців пального
• Очікуване зниження ціни:
  • ≈ 0,10 євро за літр вже з наступного місяця

Політична підтримка та критика

• Лідерка «Зелених» Леоноре Гевесслер наголосила на відповідальності уряду

Цей уряд має повністю взяти на себе відповідальність як за успіх, так і за провал своєї політики — Леоноре Гевесслер

• Водночас вона висловила сумніви щодо ефективності заходів:

Ми вважаємо, що ці заходи не спрацюють, оскільки продавці пального просто піднімуть ціни ще вище

• Партія підтримала закон, але закликала доопрацювати механізми регулювання

Ризики реалізації

• Компенсаційні ефекти ринку — можливе підвищення цін продавцями попри обмеження
• Обмежена ефективність регулювання маржі без жорсткого контролю
• Залежність від глобальних цін на нафту, які визначаються поза межами країни

Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters

Іспанія оголосила масштабний антикризовий енергетичний пакет на €5 млрд, який включає близько 80 заходів для стримування цін на пальне та електроенергію. Основний акцент зроблено на зниженні податкового навантаження, прямій підтримці споживачів і стабілізації цін. На тлі зростання вартості нафти через геополітичні фактори цей крок може стати сигналом для інших країн ЄС щодо зміни підходів до ціноутворення в енергетиці.

Податки як ключовий драйвер цін на пальне в ЄС

Вартість пального в країнах Європейського Союзу значною мірою формується не лише ринковими цінами на нафту, а й податковою політикою держав.

• У 20 країнах ЄС податки перевищують 50% ціни пального, що означає домінуючу роль держави у фінальній вартості для споживача
• ЄС встановлює лише мінімальні ставки акцизів, тоді як національні уряди самостійно збільшують податкове навантаження
• Зростання світових цін на нафту (зокрема через війну Ірану) множиться через податки, що посилює фінансовий тиск на домогосподарства

Іспанський пакет: структура та масштаби втручання

Зниження податків і пряме втручання у ціни

• Загальний обсяг пакета — €5 млрд
• Кількість заходів — близько 80
• ПДВ на паливо, електроенергію та газ знижено з 21% до 10%
• Очікуване зниження ціни бензину — приблизно на €0,30 за літр

Контроль цін на соціально важливі ресурси

• Замороження роздрібних цін на бутан і пропан
• Ці види газу широко використовуються для приготування їжі та опалення

Підтримка секторів економіки

• Тимчасове скасування податку на виробництво електроенергії
• Прямі субсидії на пальне для фермерів і рибалок

Реакція ЄС та інших країн

• Італія та Австрія вже готують аналогічні податкові зниження
• Європейська комісія отримала запит на розробку тимчасових антикризових заходів
• Політичний сигнал: необхідність швидких рішень для стримування зростання витрат

Довгостроковий фактор: роль відновлюваної енергетики

Ключовим висновком є те, що податкові та адміністративні заходи мають лише тимчасовий ефект.

• Близько 60% електроенергії Іспанії виробляється з відновлюваних джерел
• Це знижує залежність від газу і пом’якшує вплив цінових шоків
• ВДЕ (відновлювані джерела енергії) — єдиний системний шлях до стабільності цін

Висновки для України в умовах війни

Ринок нафти та нафтопродуктів

• Висока частка податків у ціні може стати інструментом гнучкого регулювання в кризові періоди
• Зниження ПДВ або акцизів здатне швидко стабілізувати ціни для населення та бізнесу
• Диверсифікація постачання та зменшення залежності від імпортних енергоресурсів є критично важливими

Стійкість енергосистеми

• Розвиток ВДЕ підвищує стійкість до зовнішніх шоків і атак на інфраструктуру
• Розосередження генерації зменшує ризики від масованих ударів
• Державна підтримка критичних секторів (аграрії, логістика) є ключовою для економічної стабільності

Ціноутворення та державна політика

• Ціна енергії формується значною мірою через податки, що відкриває можливості для оперативного регулювання
• Тимчасові податкові пільги можуть стримувати інфляцію
• Баланс між доходами бюджету та доступністю енергії стає ключовим викликом

Джерело: Terminal
За матеріалами: Euronews

Австрійський уряд оголосив про тимчасове зниження податків на бензин і дизель та запровадження обмежень на маржу продавців пального. Причина — різке зростання світових цін на нафту на тлі воєнного загострення навколо Ірану та перебоїв у ключовому транспортному коридорі — Ормузькій протоці.

Антикризові заходи на тлі глобального шоку

Австрія реагує на стрімке подорожчання нафти, викликане військовими діями США та Ізраїлю проти Ірану та відповідними кроками Тегерана. Особливо критичним фактором стали перебої у Ормузькій протоці, через яку проходить близько 20% світових потоків нафти.

• Зростання цін на нафту — прямий наслідок військової ескалації
• Порушення логістики — ризики для глобального «постачання»
• Реакція урядів — використання стратегічних резервів і втручання у ринок

«Мета зрозуміла: ми хочемо стримати інфляцію, стабілізувати ціни на пальне та забезпечити конкурентоспроможність», — заявив канцлер Австрії Крістіан Штокер

Зниження податків: як це працюватиме

Уряд вирішив частково повернути споживачам додаткові бюджетні надходження, отримані через зростання цін на пальне.

• Зниження податку на пальне: на 5 євроцентів за літр
• Очікуване загальне здешевлення: близько 10 євроцентів за літр
• Термін дії: до кінця 2026 року
• Запуск: після схвалення парламентом — орієнтовно з 1 квітня

Фактично йдеться про часткову компенсацію споживачам зростання цін через фіскальні механізми.

Обмеження маржі: контроль над ринком

Додатково уряд планує обмежити прибутковість компаній по всьому ланцюгу «постачання» пального.

• Обмеження застосовуватиметься, якщо маржа перевищить докризовий рівень на 50%
• Механізм реалізації поки що уточнюється
• Охоплення: весь ланцюг — від імпорту до роздрібного продажу

Це свідчить про готовність уряду до прямого втручання у ціноутворення в умовах надзвичайної ситуації.

Чому це важливо: економічні мотиви

• Інфляційний тиск — зростання цін на пальне швидко передається на інші товари
• Конкурентоспроможність — високі енерговитрати б’ють по бізнесу
• Соціальна стабільність — зниження навантаження на домогосподарства

Уряд прямо визнає, що такі заходи є винятковими, але виправданими через масштаб кризи.

Ціноутворення та державна політика

• Податкові інструменти можуть швидко впливати на кінцеву ціну
• Контроль маржі — крайній, але можливий інструмент стабілізації
• Роль держави зростає у кризових умовах

Досвід Австрії демонструє: у періоди глобальних шоків навіть ринкові економіки переходять до активного державного регулювання.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters

Італійський уряд оголосив про зниження акцизів на пальне на 25 євроцентів за літр, прагнучи пом’якшити наслідки енергетичної кризи для населення та бізнесу. Рішення ухвалене на тлі зростання витрат через війну на Близькому Сході та напередодні політично важливого референдуму.

Тимчасове зниження податкового навантаження на пальне

Уряд Італії на чолі з прем’єр-міністеркою Джорджею Мелоні затвердив декрет, який передбачає короткострокове зниження акцизних зборів на пальне.

• Зниження ціни: на 25 євроцентів за літр для всіх споживачів
• Цільова ціна дизелю: утримання нижче 1,90 євро/л (проти приблизно 2,10 євро/л до втручання)
• Термін дії: близько 20 днів
• Фінансова підтримка: 608 млн євро податкових пільг для транспортних компаній

«Ми знижуємо ціну на пальне на 25 центів за літр для всіх» — Джорджа Мелоні

Причини рішення: енергокриза та політичний фактор

Зростання цін на енергоносії пов’язане з геополітичними ризиками, зокрема війною на Близькому Сході. Це створює додатковий тиск на домогосподарства та бізнес.

• Енергетичний чинник: подорожчання енергії підвищує витрати економіки
• Соціальний фактор: необхідність підтримати купівельну спроможність населення
• Політичний контекст: рішення ухвалене перед референдумом 22–23 березня щодо судової реформи

Опозиція вважає, що цей крок має на меті підвищити підтримку уряду напередодні голосування.

Контроль за ринком і додаткові податкові заходи

Влада Італії також посилює контроль за поведінкою учасників ринку пального.

• Моніторинг цін: компанії, які різко підвищують ціни, можуть бути передані до судових органів
• Попередження бізнесу: уряд готовий підвищити податки для компаній, які отримують надприбутки
• Податкова політика: раніше підвищено корпоративний податок IRAP для енергокомпаній
• Очікуваний ефект: близько 1 млрд євро надходжень до бюджету до 2028 року

«Компанії запевнили, що не спекулюють, але ми це перевіримо» — Маттео Сальвіні

Європейський вимір: тиск на ETS

Італія також виступає за замороження європейської системи торгівлі квотами на викиди (ETS).

• ETS (Emissions Trading System): система ЄС, що зобов’язує компанії купувати дозволи на викиди CO₂
• Мета Італії: зменшити витрати енергетичних компаній і, відповідно, рахунки споживачів
• Аргумент: висока ціна дозволів підвищує кінцеву вартість електроенергії та пального

Висновки для ринку

• Короткострокове зниження цін може тимчасово стабілізувати ринок, але не вирішує структурних проблем
• Податкове втручання стає ключовим інструментом урядів у періоди енергетичних криз
• Посилення регуляції свідчить про ризики спекуляцій у секторі нафтопродуктів
• Європейська політика декарбонізації дедалі більше впливає на ціноутворення в енергетиці

Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters

Після збоїв у глобальному енергетичному «постачанні», спричинених війною США та Ізраїлю проти Ірану, уряди різних країн почали екстрено втручатися в ринок, щоб обмежити ціновий тиск на домогосподарства та не допустити дефіциту пального. У фокусі опинилися прямі кроки для стабілізації ринку нафти й нафтопродуктів: податкові послаблення, розширення субсидій, вивільнення бензину й дизелю з резервів, а також обмеження експорту нафтопродуктів. Логіка цих рішень спільна: збільшити внутрішню пропозицію, знизити фіскальний тиск у ціні літра пального і пом’якшити удар по кінцевих споживачах.

Світова реакція показує, що уряди роблять ставку не на один інструмент, а на поєднання адміністративних, податкових і резервних механізмів.

• Причина втручання: збої у глобальному енергетичному «постачанні» через війну США та Ізраїлю проти Ірану.
• Наслідки: тиск на економіки, прискорення інфляції та зростання навантаження на бюджети домогосподарств.
• Практичний висновок: уряди намагаються не лише реагувати на вже високі ціни, а й запобігти подальшому розкручуванню вартості нафтопродуктів для населення.

Найбільш прямі заходи для ринку нафтопродуктів пов’язані з фізичним нарощуванням доступності бензину, дизелю та LPG на внутрішніх ринках.

• Австралія почала вивільняти бензин і дизель з внутрішніх резервів, щоб послабити дефіцит, який уже б’є по сільських ланцюгах «постачання», а також по гірничій галузі та сільському господарству.
• Китай заборонив експорт нафтопродуктів, щоб упередити потенційний внутрішній дефіцит пального.
• Індія задіяла надзвичайні повноваження і наказала нафтопереробникам максимізувати виробництво LPG, а також скоротила продажі промисловості, щоб не допустити нестачі для 333 мільйонів домогосподарств, які мають підключення до LPG.

Ці кроки мають спільне обґрунтування.

• Вивільнення резервів працює як швидкий інструмент збільшення пропозиції на внутрішньому ринку.
• Заборона експорту утримує додаткові обсяги пального всередині країни.
• Максимізація виробництва та перерозподіл ресурсу на користь населення дають змогу пом’якшити дефіцит саме там, де цінова чутливість найвища.
• Висновок: уряди намагаються стабілізувати котирування не лише через фінансову підтримку, а передусім через контроль доступності пального на внутрішньому ринку.

Другий блок рішень стосується безпосереднього зниження цін для кінцевих споживачів через податки та субсидії.

• Італія розглядає скорочення акцизів, щоб пом’якшити ціни на пальне, і водночас готова підвищити податки для компаній, які неналежно заробляють на енергетичній кризі.
• Малайзія збільшує видатки на субсидії на бензин до 2 мільярдів ринггітів з 700 мільйонів ринггітів, щоб зберегти фіксовану ціну пального.
• Бразилія указом президента Луїса Інасіу Лули да Сілви скасувала федеральні податки на дизель.
• Ефіопія збільшила паливні субсидії.

Саме ці рішення найтісніше пов’язані зі зменшенням ціни для споживача на АЗС або з утриманням її від подальшого зростання.

• Податкове зниження прямо скорочує фіскальну складову у ціні літра дизелю чи бензину.
• Субсидії дають змогу державі взяти частину цінового навантаження на бюджет, а не перекладати його на населення.
• Фіксована ціна, як у випадку Малайзії, є формою адміністративного захисту споживача від ринкового стрибка.
• Кількісний висновок: найпомітніше нарощування підтримки в наданому матеріалі демонструє Малайзія, де фінансування бензинових субсидій зростає на 1,3 мільярда ринггітів, або майже у 2,9 раза порівняно з попереднім рівнем.

Окремо простежується ще один принцип: уряди прагнуть захистити насамперед населення, навіть якщо для цього доводиться обмежувати інші сегменти попиту.

• Індія заборонила споживачам із трубопровідним газопостачанням зберігати, отримувати або повторно заправляти побутові балони LPG.
• Крім того, продажі промисловості були скорочені, щоб уникнути дефіциту для 333 мільйонів домівок.
• Висновок: у кризовій ситуації уряди готові перерозподіляти ресурс на користь домогосподарств, тобто ставити соціальну стабільність вище за комерційний комфорт окремих секторів.

У політичному вимірі ця хвиля рішень показує, що паливна криза вже вийшла за межі суто ринкової реакції.

• Італія прямо сигналізує про готовність карати компанії, які надмірно капіталізуються на кризі.
• Китай і Австралія використовують інструменти державного контролю над потоками пального.
• Бразилія і Ефіопія компенсують ціновий удар бюджетними рішеннями.
• Висновок: для стабілізації нафтових котирувань і стримування цін на нафтопродукти уряди дедалі активніше заміщують вільний ринок прямим втручанням.

Ключові антикризові заходи зводяться до трьох моделей.

• Модель збільшення пропозиції: резерви, максимізація виробництва, обмеження експорту.
• Модель зниження кінцевої ціни: скасування податків, скорочення акцизів, розширення субсидій.
• Модель пріоритету населення: перерозподіл пального на користь домогосподарств і стримування спекулятивного заробітку на кризі.

Головний підсумок полягає в тому, що уряди відповідають на ціновий шок не абстрактними заявами, а прямими рішеннями щодо вартості й доступності пального. Там, де йдеться про бензин, дизель і LPG, влада або збільшує фізичну пропозицію, або зменшує податковий і ціновий тиск, або робить і те, і інше одночасно. Саме такі кроки в наданому матеріалі виглядають основним інструментом стабілізації ринку нафти й нафтопродуктів та захисту кінцевого споживача від подальшого подорожчання.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Середня ціна дизеля в Україні становить 1,478 долара за літр — це нижче, ніж у більшості країн ЄС із середнім показником 1,67 долара. Проте українці витрачають на пальне значно більшу частку доходів. Війна, логістичні ризики, податкове навантаження на рівні 42% та девальвація гривні формують складну цінову реальність, у якій дешевше — не означає доступніше.

Ціна дизеля як індикатор економіки та війни

Порівняльна карта цін у Європі

Станом на 16 лютого 2026 року український ринок демонструє нижчий рівень цін, ніж більшість держав Євросоюзу:

• Україна — 1,478 дол./л
• Середній показник у ЄС — 1,67 дол./л
• Польща — 1,66 дол./л
• Румунія — 1,89 дол./л
• Угорщина — 1,80 дол./л
• Мальта — 1,21 дол./л (найнижча ціна в Європі)
• Фінляндія — 2,02 дол./л (найвища ціна)

На перший погляд, український споживач у виграші. Але ключовий показник — не абсолютна ціна, а її співвідношення до доходів.

Купівельна спроможність: прихований розрив

Заправка 40-літрового бака дизелем для українця коштує понад 15% середнього місячного доходу. Для порівняння:

• Польща — 4,4%
• Румунія — 5,5%
• Західна Європа — 2,7–3,5%

Тобто навіть дешевший дизель в Україні створює значно більший фінансовий тиск.

Що формує українську ціну

Після початку повномасштабної агресії росії ринок зазнав глибокої трансформації. Руйнування інфраструктури, розрив традиційних маршрутів «постачання», подорожчання страхування та логістики стали постійними факторами ціни.

У лютому 2026 року було призупинено експорт дизеля з Угорщини та Словаччини через пошкодження нафтопроводу «Дружба». Проте ринок оперативно переорієнтувався:

• збільшено імпорт із Польщі;
• активізовано постачання з Греції;
• залучено ресурси з Литви.

Дефіциту вдалося уникнути, а різких стрибків цін — не допустити.

З 1 січня 2026 року акциз на дизель підвищено на 2,3 грн за літр. Загальна частка податків у структурі ціни сягає 42%. Для порівняння, у країнах ЄС податки становлять до 50% роздрібної вартості.

Водночас українська економіка працює в умовах:

• інфляції на рівні 7,5–9% у 2026 році;
• курсу 43–44 грн за долар;
• зростання витрат на логістику;
• високих страхових премій.

Європейський контекст: податки та екологія

У 2026 році частина країн ЄС підвищила акцизи, що автоматично підняло ціни на АЗС. Натомість Фінляндія та Швеція тимчасово знизили акцизи, щоб пом’якшити тиск на споживачів.

У Німеччині з 2026 року запроваджено нову систему ціноутворення на CO2 — це додає 17–19 євроцентів на літр. Таким чином, екологічна політика безпосередньо впливає на кінцеву ціну дизеля.

Європейський ринок залишається вразливим до геополітики. Відмова від російського дизеля, переорієнтація імпорту на Саудівську Аравію, Китай, Південну Корею та США збільшили транспортні витрати і страхові ризики, що формують додаткову ризик-премію.

Глобальний вимір

У США середня ціна дизеля — 0,98 дол./л, майже вдвічі нижча за європейський рівень. Причини:

• низькі податки;
• розвинена нафтопереробка;
• високий внутрішній видобуток.

Світовий діапазон цін коливається від 0,004 долара у Венесуелі до 3,7 долара у Гонконгу, однак більшість країн перебувають у межах 1,0–1,7 долара за літр.

Стан конкуренції

Рівень конкуренції визначає гнучкість ринку та стабільність цін:

• Європа — висока конкуренція, розвинена інфраструктура, жорстке антимонопольне регулювання;
• США — сильна приватна ініціатива, масштабний видобуток і логістична гнучкість;
• Україна — ринок перебудовується після 2022 року, імпорт надходить із понад 35 країн, але воєнні ризики та регуляторні обмеження створюють бар’єри для повністю рівної конкуренції.

Висновки для України в умовах війни

Дизель в Україні дешевший, ніж у більшості країн ЄС, проте фінансове навантаження на домогосподарства значно вище. Подальше підвищення акцизів без урахування рівня доходів може спричинити соціальну напругу.

Україна поступово наближається до європейської моделі оподаткування. Водночас механічне копіювання підходів ЄС виглядає ризиковано в умовах війни, макроекономічної нестабільності та нижчої купівельної спроможності населення.

Ціна дизеля — це баланс між бюджетними потребами, економічною безпекою та соціальною стабільністю. Кожна гривня в літрі пального в умовах війни стає елементом цього балансу.

Джерело: Terminal

Статистичні дані: globalpetrolprices.com

Станом на 1 вересня 2025 року середня світова ціна на LPG склала 0,75 долара США за літр. Водночас між країнами спостерігається значний розрив у рівнях цін, що формує різні умови конкуренції на енергетичних ринках.

Основні чинники різниці – податки та субсидії, а також регуляторна політика окремих держав.

Глобальна карта цін на LPG

• Багатші країни традиційно мають вищі ціни, тоді як бідніші держави та експортери газу демонструють істотно нижчі показники.
• Усі країни мають доступ до єдиних міжнародних цін на природний газ, однак податкові рішення формують різні кінцеві вартості.
• У країнах із регульованими ринками ціни оновлюються щомісячно, тоді як у більш конкурентних – щотижня.

Розподіл цін за країнами

• Найнижчі показники: Алжир – 0,069 дол./л, Ангола – 0,109 дол./л, Саудівська Аравія – 0,291 дол./л, росія – 0,348 дол./л.
• Середній рівень (0,5–0,8 дол./л): Ліван – 0,525, Філіппіни – 0,738, Литва – 0,766, Словаччина – 0,788, Італія – 0,837, Україна – 0,843.
• Високі ціни (понад 1 дол./л): Португалія – 1,009, Ізраїль – 1,034, Греція – 1,068, Франція – 1,086, Німеччина – 1,129, Швейцарія – 1,296.

Висновки для ринків імпортерів

• Різниця у вартості створює нерівні умови конкуренції між компаніями в різних країнах: у дешевих юрисдикціях LPG стає більш доступним ресурсом, що знижує витрати бізнесу й домогосподарств.
• Для країн-імпортерів із високими цінами характерна зростаюча залежність від субсидій та посилення тиску на кінцевих споживачів.
• Регуляторна політика безпосередньо впливає на структуру ринку: держави з місячним оновленням цін демонструють меншу волатильність, але й нижчу конкуренцію.
• Загальна тенденція свідчить, що ринкова лібералізація у майбутньому може стати фактором балансування вартості LPG у різних регіонах.

Джерело: Terminal
За матеріалами: GlobalPetrolPrices

Американська адміністрація енергетичної інформації (EIA) у липневому прогнозі скоригувала оцінку цін на дизельне пальне в США до 2026 року. Прогноз знижено в порівнянні з червневим, а актуальні ціни залишаються нижчими за торішній рівень.

Нова оцінка на фоні стабілізації нафтового ринку

У липневому короткостроковому енергетичному прогнозі (STEO), оприлюдненому 8 липня, EIA очікує, що середня ціна дизельного пального в США у 2025 році становитиме 3,61 дол. за галон, а у 2026 році — 3,59 дол. за галон. У червневому STEO ціни прогнозувалися на рівні 3,52 дол. у 2025 та 3,58 дол. у 2026.

• Середня ціна у 2024 році склала 3,76 дол. за галон.
• Оцінка на III квартал 2025 року — 3,67 дол., а на IV квартал 2025 та I квартал 2026 — по 3,59 дол.
• На II квартал 2026 — 3,56 дол. за галон, III квартал — 3,58 дол., IV квартал — 3,61 дол.

Актуальні ціни і регіональні розбіжності

У щотижневому оновленні EIA від 15 липня зазначено:

• Ціна на 14 липня — 3,758 дол. за галон.
• На 7 липня — 3,739 дол., на 30 червня — 3,727 дол.
• Рік тому — на 0,068 дол. більше, тобто ~3,826 дол.

За регіонами (PADD):

• Найдорожчий дизель — на Західному узбережжі: 4,498 дол. за галон.
• Найдешевший — у Мексиканській затоці: 3,403 дол. за галон.

Сайт EIA пояснює, що США поділено на п’ять основних регіонів (PADD 1–5), причому PADD 1 розбито ще на три підрегіони.

Структура ціни дизелю у США

У травні EIA оцінювала середню ціну дизельного пального в 3,50 дол. за галон. Її структура виглядає так:

• 45% — вартість сирої нафти
• 23% — розподіл і маркетинг
• 17% — податки
• 15% — переробка

Тренд останніх тижнів

За даними AAA Fuel Prices:

• Станом на 18 липня — 3,729 дол.
• Учора — 3,730 дол., тиждень тому — 3,706 дол., місяць тому — 3,595 дол., рік тому — 3,847 дол.
• Найвища зафіксована ціна — 5,815 дол. за галон 19 червня 2022 року

Джерело: Terminal

За матеріалами: Rigzone AAA Fuel Prices

Замовити звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального

Уряд Польщі офіційно закрив проєкт створення Національної агенції енергетичної безпеки (NABE), яка мала консолідувати вуглеводні активи державних енергетичних компаній. Причина – відсутність економічного сенсу та ризик збільшення фінансового тиску на держбюджет і споживачів.

Відмова від NABE: наслідки для ринку та цін

Фінальний урядовий звіт вказує на прогностичну сумарну фінансову прогалину для 14 вугільних електростанцій у 2025–2040 роках на рівні 53,8 млрд злотих, що дорівнює приблизно 74 злотим збитку на кожну вироблену МВт*год. Це означало б зростання кінцевих тарифів для споживачів або постійні дотації з бюджету.

Особливо важливо, що модель NABE спиралася на застарілі дані 2022 року, коли ціна електроенергії на оптовому ринку перевищувала 1100 злотих/МВт*год через енергокризу, спричинену війною в Україні. На середину 2025 року ціна впала до близько 415 злотих/МВт*год, а ринок демонструє сильну волатильність через ріст відновлюваних джерел енергії (ВДЕ).

• Зміна структури ринку: у червні 2025 року частка ВДЕ вперше перевищила вугілля в електрогенерації Польщі.
• Зниження попиту на субсидії: компанії здатні залучати фінансування без відокремлення вугілля через облігації чи project finance.

Податкове навантаження та потреба нових інструментів

Відмова від NABE не знімає викликів податкового навантаження й фінансової стабільності енергосистеми. Залишається потреба у створенні механізмів для фінансування перехідних рішень:

• Механізм декарбонізації – одночасна підтримка нових низькоемісійних установок і тимчасове фінансування вугільних електростанцій у межах однієї групи.
• Ринок потужності – компенсація готовності до виробництва для забезпечення безпеки енергопостачання.
• Механізм еластичності (non-fossil flexibility) – стимулювання гнучких низьковуглецевих резервів.

Однак усі ці інструменти потребують погодження Європейської Комісії як дозволеної державної допомоги. Зокрема, механізм декарбонізації був би неможливий у разі централізації активів у NABE, через ризик антиконкурентних практик.

«Структура ринку енергії в Польщі вже змінилася, а стратегія NABE базувалася на реаліях трирічної давнини», – зазначено у звіті урядового Зеcполу.

Перспективи після 2028 року

Згідно з чинним і планованим європейським законодавством, після 2028 року державна підтримка для високоемісійних джерел буде заборонена. Польща муситиме вести інтенсивні переговори на рівні ЄС для отримання тимчасових виключень, аби уникнути ризику дефіциту потужностей і стрибка цін на електроенергію після 2029 року.

Рекомендації звіту включають скасування урядової ухвали №44/2022 щодо виділення вугільних активів і створення нового Зеcполу з розробки стратегії трансформації польської електроенергетики з урахуванням кліматичних цілей ЄС. У новому органі будуть представники енергетичного відомства, держактивів, фінансів і сировинної політики, а пріоритетом стане розробка фінансово збалансованих механізмів для підтримки існуючих вугільних потужностей до їх безпечного виведення з експлуатації.

Джерело:  Terminal

За матеріалами: WNP.PL

Замовити тижневий звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального