Міжнародне енергетичне агентство (МЕА), яке неодноразово прогнозувало пік зростання глобального попиту на нафту до 2030 року, підготувало драфт доповіді, що визнає тривале зростання попиту на нафту й газ упродовж десятиліть. На це вказує матеріал Ірини Слав (Oilprice.com) з посиланням на огляд Хав’єра Бласа (Bloomberg) щодо чергового видання World Energy Outlook.

Причинно-наслідкові зв’язки попиту на нафту та газ у проєкціях МЕА

Еволюція сценаріїв МЕА та логіка впливу на прогнози

• До 2020 року: існував Current Policies Scenario (CPS), що відображав фактичну політику країн.
• Після 2020 року: CPS прибрали під тиском урядів ЄС та кліматичних активістів, замінивши на Stated Policies Scenario (STEPS), який включає ще не впроваджені заходи.
• Додатково: запроваджено Announced Pledges Scenario з припущенням виконання усіх заявлених кліматичних політик і політичних амбіцій вчасно та повністю.
• Наслідок для точності: посилення залежності від припущень і зсув від «реальної політики» до «наміру політики» могло системно занижувати оцінку попиту на викопне паливо.

Ключові висновки для ринків нафти та конкуренції

• Перегляд очікувань щодо піку попиту означає довший період високої потреби у нафті та газі. Для видобувних компаній це сигнал до збереження або розширення інвестиційних програм у розвідку й видобуток у найближчі десятиліття.
• Стратегічна переоцінка ризику «stranded assets»: наратив про «мільярди/трильйони» заблокованих резервів через падіння попиту може втратити актуальність, що посилює позиції виробників із нижчою собівартістю та доступом до фінансування.
• Цінова динаміка: 2021 рік показав, що обмеження розвідки призводить до дефіциту постачання і зростання цін. Отже, ринок, імовірно, віддаватиме перевагу балансу між кліматичною політикою та реальним попитом, що підтримує інвестиції в «короткий цикл» і проєкти з швидким введенням.
• Конкурентний ландшафт:
  • Гравці з гнучким CAPEX і низькими витратами отримують перевагу у фазі тривалого попиту.
  • Компанії, які орієнтувалися на швидкий відхід від розвідки після 2021 року, можуть переглянути стратегії, щоб не втратити частку ринку.
  • Торгівля та логістика (переробка, танкери) отримають довшу траєкторію завантаження за сценарію стійкого попиту.

Контекст політик і модельні обмеження

• STEPS як «дефолт» у висвітленні заохочував інтерпретувати неповністю впроваджені політики як базові, що могло сігналізувати передчасний пік попиту.
• Методологічний урок: відмова від Current Policies Scenario зменшила «якір» реальності. Повернення до оцінки фактичних політик здатне підвищити прогностичну якість і знизити волатильність очікувань.

Прецедент 2021 року як індикатор ризику

• Дорожня карта до Net Zero (2021): МЕА припустило, що нові розвідки нафти й газу не потрібні після того року.
• Реальність ринку: за кілька місяців, на тлі дефіциту постачання і цінового тиску, МЕА закликало до збільшення розвідки.
• Висновок для стратегій компаній: надмірна довіра до «всеохопних» кліматичних припущень без валідації по фактичному попиту може призводити до помилок у капіталовкладеннях.

Що це означає для наступного циклу інвестицій

• Горизонт: формулювання «впродовж десятиліть» підказує не короткостроковий, а середньо- і довгостроковий попит на традиційні енергоносії.
• Портфельні рішення: імовірне перепозиціювання капіталу на користь активів із швидкою окупністю, модернізації переробки та оптимізації логістики.
• Політичні ризики: розрив між заявленими і впровадженими політиками створює регуляторну невизначеність, яку слід враховувати в оцінці дисконту.

Підсумки

• Якщо фактична політика відстає від заявлених цілей, то попит на нафту/газ з великою ймовірністю залишатиметься вищим, ніж у сценаріях із повним і своєчасним виконанням кліматичних зобов’язань.
• Збереження зростаючого попиту впродовж десятиліть підвищує конкуренцію за низькособівартісні барелі, стимулює розвідку і підтримує ціновий «підлогу» на ринку нафти.
• Розбіжності між сценаріями і реальністю (як у 2021 році) мають прямий вплив на інвестиційні рішення та цінову волатильність.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

Exxon очікує понад 20% зростання глобального попиту на природний газ до 2050 року порівняно з 2024-м. Водночас попит на нафту залишиться на рівні понад 100 млн барелів на добу щонайменше до середини століття.

Такий сценарій свідчить про стійку роль вуглеводнів у світовій енергетиці попри активне впровадження відновлюваних джерел та електромобілів.

Глобальний баланс енергетики до 2050 року

• Нафта: попит утримається вище 100 млн барелів/добу. Це означає понад 950 млрд барелів сумарного споживання за 2025–2050 рр.
• Газ: зростання більш ніж на 20% до рівня 4,8–5 трлн м³ у 2050 р. (порівняно з ~4 трлн м³ у 2024-му).
• Нафта + газ: утримають близько 55% енергетичного міксу.
• Вугілля: поступово витісняється газом у промисловості та генерації.

Висновок: попит на нафту зберігає інерцію, а газ стає головним «перехідним паливом», що витісняє вугілля й підтримує стабільність систем з ВДЕ.

Сценарій для США у 2025 році

• Рекорд споживання газу: очікується понад 90–95 млрд куб. футів/добу.
• LNG: запуск нових терміналів на узбережжі Мексиканської затоки та розширення пропускних потужностей.
• Фактор сезону: пікове літнє споживання електроенергії підсилює попит.

Висновок: LNG-проєкти закріплюють довгострокову роль США як ключового постачальника газу на глобальний ринок.

Структурні зрушення у попиті на паливо

• Бензин: скорочення на ~25% до 2050 року — з ~26 млн б/д до 19–20 млн б/д.
• Дистиляти: дизель та авіапальне залишаються стабільними завдяки авіації та вантажним перевезенням.

Висновок: падіння бензинового сегмента скорочує завантаження НПЗ, що може створити дефіцит дизеля й авіапального та спричинити цінову премію.

Регіональні акценти

• Азія: головний драйвер приросту попиту на газ.
• OECD: зростання частки ВДЕ у поєднанні з газовою генерацією для балансування.
• Пропозиція: Північна Америка, Близький Схід та окремі LNG-басейни формують основу видобутку.

Екологічний фактор

• Прогноз Exxon: ~27 млрд тонн CO₂ у 2050 р. проти ~36 млрд нині.
• Скорочення: приблизно на 25% (9 млрд тонн).
• Проблема: цього недостатньо для досягнення цілей ООН, що передбачають 12–15 млрд тонн.

Висновок: кліматичний розрив може викликати посилення регуляторного тиску на нафтово-газовий сектор.

Аналітичні висновки

• Попит на нафту залишається високим, створюючи довгострокову опору для ринку.
• Зниження споживання бензину веде до ризику дефіциту дистилятів.
• Газ формує основу для балансу систем з ВДЕ та витісняє вугілля.
• Геополітична залежність від LNG підвищує ризики нестабільності ринку.
• Регуляторний тиск через високі викиди стане визначальним фактором для інвесторів.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

У першій половині 2025 року попит на газ в Азії знизився на 1,5 % у річному обчисленні, після ~5,5 % зростання у 2024 році. Стримування обумовлене слабкою економікою, високими цінами на LNG та зростанням відновлюваних джерел енергії. Прогноз на 2025 – +

Загальні тенденції за регіонами

• Загальна ситуація в Азії: попит –1,5 % у першому півріччі  2025, надалі очікується +4 % у 2026 завдяки відновленню промислового попиту на LNG.

Китай

• Попит упав близько 1 % у першій половині 2025 – слабкий промисловий сектор і тепла зима.
• Прогноз на 2025 – зростання приблизно на 1 %.
• Постачання: ≈8 млрд м³ газу по трубопроводу «Сила Сибіру», приріст внутрішнього видобутку ~7 % річного середнього, зниження імпорту LNG ≈12 %.
• 2026 – очікується ≈6 % зростання попиту.

Японія

• Січень–березень 2025: –5,5 % споживання через зменшення генерації на газі.
• 2025: падіння –1,3 % – очікує відновлення одному реактора (Kashiwazaki Unit 6) та зростання відновлюваних.
• 2026: очікується –2,5 % за рахунок ядерної генерації та ВДЕ.

Південна Корея

• Січень–березень 2025: +3 % попиту (енергія, промисловість).
• 2025: +1,4 %, підтримка генерації через відтерміновані ядерні реактори Saeul 3 і 4.
• 2026: стабільний рівень попиту — баланс між ядерними, вугільними та ВДЕ.

Індія

• Січень–травень 2025: –7 % загального споживання:
  • –23 % у генерації та нафтопереробці;
  • –4 % промисловість;
  • +8 % житлово-комерційний сектор;
  • +6 % транспорт.
• Видобуток –3 %, LNG імпорт –5 % (ціни +35 %).
• 2025: –1 % попит, у 2026 – +7 % завдяки розвитку CNG, промислова активність і газова інфраструктура.

Emerging Asia (інші країни)

• Загалом: –1 % у H1 2025.
• Таїланд: –13 % загального, –23 % у генерації, –17 % у транспорті.
• Індонезія: +11 % (промисловість + генерація).
• Малайзія: –4 %.
• Сінгапур: –2 % (енергетика).
• Пакистан: –8 % (генерація –10 %).
• Бангладеш: +2 % попит, LNG імпорт +30 % (H1 2025 +24 %).

Прогнози на 2025–2026

• Азія загалом: +4 % у 2026.
• Emerging Asia: ≈1 % у 2025, ≈5 % у 2026.

Замовити тижневий звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального

Джерело: Terminal
За матеріалами: IEA

Попит на природний газ у світі в 2022 році збільшиться незначно через наслідки енергетичної кризи в ЄС і глобальної пандемії. Про це йдеться в квартальному звіті Міжнародного енергетичного агентства про газовий ринок.

Передає Investing.

Глобальний попит на газ підросте в 2022 році тільки на 0,9% після збільшення на 4,7% в 2021 році. При цьому в Європі, що споживає 13% газу, попит знизиться на 4,5% після зростання на 5,5%.

Вироблення газових електростанцій в ЄС скоротиться на тлі більш активного використання відновлюваних джерел енергії, а також вугілля через високі ціни на газ.

У той же час зростання попиту на газ, хоч і уповільнене, очікується практично у всіх основних регіонах споживання, крім Європи. Так, в Північній Америці прогнозується збільшення показника на 1%, в Південній і Центральній Америці — менш ніж на 1%, в Азії — на 5%.

Читайте у Терміналі: Польща готується до збільшення попиту на газ.

Польща готується до збільшення попиту на газ на 50% в перспективі 10 років.

Про це заявив голова правління польського енергетичного концерну PGNIG Павло Маєвський вході міжнародного економічного форуму в польському Карпачі, пише Прайм.

«Ми готуємося до збільшення попиту на природний газ приблизно на 50% в перспективі 10 років. він буде використовуватися довше, до 40-х років точно «, — сказав Маєвський.

Також він зазначив, що і після названого терміну природний газ буде використовуватися «також як резерв поновлюваних джерел енергії».

У 2020 році Польща імпортувала 14,79 мільярда кубометрів газу.

«Термінал» писав, Польська нафтогазова компанія PGNiG домовилася з американською Venture Global LNG про придбання на 2 млн тонн більше скрапленого природного газу (СПГ) в рік, ніж було заплановано в контрактах, укладених фірмами в 2018-2019 роках.