Кабінет міністрів розгляне питання передачі «Центренерго» та державних шахт до управління «Енергетичної компанії України» та продажу 100% її акцій.

Про це йдеться у проекті постанови, внесеному до порядку денного засідання уряду, передає Інтерфакс-Україна.

Міністерство енергетики пропонує відмовитися від ліквідації Національної акціонерної компанії «Енергетична компанія України» та передати їй державний пакет акцій «Центренерго» та державні вугільні шахти.

«100% акцій компанії стануть об’єктом великої приватизації», – йдеться в документі.

Читайте в «Терміналі», ПАТ «Центренерго» пропонує направляти вугілля з приватних шахт на свої склади на період аварійних ремонтів на блоках теплоелектростанцій приватних компаній.

Кабінет міністрів з 1 квітня 2022 року має намір припинити приватизацію належних державі пакетів акцій операторів систем розподілу електроенергії (обленерго).

Як випливає з проєкту розпорядження, включеного до порядку денного засідання уряду 15 вересня, пропонується виключити з переліку великої приватизації, затвердженого розпорядженням Кабміну №36-р від 16 січня 2019 року, пакети акцій ВАТ «Тернопільобленерго» (50,999%), ПАТ «Запоріжжяобленерго» (60,2475%), АТ «Харківобленерго» (65,001%), АТ «Миколаївобленерго» (70%), АТ «Хмельнікобленерго» (70,0089%), пише Енергореформа.

Згідно з проектом, Фонд держмайна зі свого боку повинен вжити заходів щодо припинення приватизації неконтрольних пакетів ще трьох обленерго — ПАТ «Черкасиобленерго» (46%), АТ «Сумиобленерго» і АТ «ДТЕК Одеські мережі» (обидва — по 25%).

Крім цього, АТ «Хмельницькобленерго», ВАТ «Тернопільобленерго», ПАТ «Запоріжжяобленерго», ПАТ «Черкасиобленерго», АТ «Миколаївобленерго» повинні забезпечити відчуження їхніх часток у статутних капіталах компаній-постачальників е / е — ТОВ «Хмельніцкенергосбит», «Тернопольелектроснаб «,» Запорожьеелектроснабженіе «,» Черкассиенергосбит «,» Миколаївська елекропоставляющая компанія «.

Міністерству економіки з ФДМ належить підготувати і передати Кабміну проєкт рішення про передачу обленерго в управління Міністерства енергетики, зокрема після завершення процесу відчуження постачальників в частині з них. Натомість знятих з приватизації обленерго Фонд держмайна повинен підготувати додаткові пропозиції щодо приватизації в 2022-2024 рр. для забезпечення надходжень до бюджету.

Розпорядження набирає чинності з 1 квітня 2022 року, крім пунктів, які передбачають відчуження постачальників, а також зобов’язання ФДМ щодо додаткових переліків приватизації, які набирають чинності з моменту публікації розпорядження. У пояснювальній записці сказано, що проект розроблено на виконання указу президента №452 від 28 серпня, яким введено в дію відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони (РНБО) про заходи щодо нейтралізації загроз в енергосфері. Крім того, документ пропонує при розгляді проекту розпорядження на засіданні уряду врахувати застереження ПАТ «Запоріжжяобленерго» щодо можливого порушення справи про його банкрутство у зв’язку з виключенням з приватизаційного списку. Як повідомляла енергореформи, згідно з рішенням РНБО від 30 квітня, введеного в дію указом президента №452 від 28 серпня, обленерго з держчасткою повинні бути виключені з переліків приватизації та передані в управління Міненерго від Фонду держмайна. До приватизації кілька років готуються пакети акцій по 70% «Хмельницьк-» і «Миколаїв-«, 65% «Харків-«, 60,25% — «Запоріжжя-» і 50,99% «Тернопільобленерго». У червні цього року ФДМ представив оновлений графік приватизації, в якому продаж чотирьох обленерго ( «Миколаїв-«, «Харків-«, «Запоріжжя-» і «Хмельницькобленерго») запланована на лютий 2022 року, тоді як ще два залишаються у держави обленерго ( «Тернопіль-» і «Черкасиобленерго») поки відсутні.

Читайте в «Терміналі», Фонд державного майна  видав наказ про приватизацію енергогенеруючої компанії ПАТ «Центренерго».

У серпні стартує велика приватизація, від якої планують залучити до державного бюджету до 12 мільярдів гривень.

Про це написав у Телеграмі прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

«Вже цього місяця стартує велика приватизація. Підготовку до аукціонів обговорили на нараді з головою Фонду державного майна Дмитром Сенниченком та Міністром Кабінету Міністрів Олегом Немчіновим», — написав він.

Шмигаль зауважив, що у Фонді держмайна доповіли, що за підсумками 2020 року доходи від приватизації склали 2,25 млрд грн. Цьогоріч від аукціонів планують залучити до державного бюджету до 12 млрд грн, що сумарно більше, ніж за останні 5 років.

Також Шмигаль дав завдання Мінекономіки спільно з Фондом держмайна протягом місяця підготувати перелік об’єктів для приватизації на 2022-2023 роки.

Читайте в «Терміналі», Фонд державного майна  видав наказ про приватизацію енергогенеруючої компанії ПАТ «Центренерго».

27 липня 2021 року до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить арештувати належний державі в особі Фонду державного майна України пакет акцій, що становить 78,289% статутного капіталу ПАТ «Центренерго».

Про це пише пресслужба Господарського суду міста Києва.

Наказом Фонду державного майна України №1275 від 23.07.2021 р. визначено, що приватизація ПАТ «Центренерго» повинна відбутися з серпня по грудень 2021 року.

На думку заявника, можливий продаж пакету акцій іншій особі порушить його права.

Наразі судом вирішується питання наявності правових підстав вжиття заходів забезпечення позову.

«Термінал» писав, Фонд державного майна  видав наказ про приватизацію енергогенеруючої компанії ПАТ «Центренерго».

Фонд державного майна  видав наказ про приватизацію енергогенеруючої компанії ПАТ «Центренерго».

Наказ від 23 липня 2021 року № 1275 «Про прийняття рішення про приватизацію державного пакета акцій Публічного акціонерного товариства «Центренерго» оприлюднено на сайті Фонду.

На продаж виставляється державний пакет акцій в розмірі 78,289% статутного капіталу публічного акціонерного товариства» Центренерго «, що становить 289 205 117 штук акцій.

Згідно з планом, розміщення акцій планується на аукціоні, в термін з 2 серпня по 31 грудня 2021 року.

До 6 серпня буде утворено аукціонну комісію з продажу «Центренерго». Також, має відбутися конкурсний відбір радника для підготовки об’єкта до приватизації, йдеться в наказі.

Раніше «Термінал» писав, Президент  Володимир Зеленський вважає, що державні пакети акцій у ПАТ «Центренерго» та ПАТ «Одеський припортовий завод» (ОПЗ) готові для продажу на приватизаційних конкурсах.

Президент  Володимир Зеленський вважає, що державні пакети акцій у ПАТ «Центренерго» та ПАТ «Одеський припортовий завод» (ОПЗ) готові для продажу на приватизаційних конкурсах.

Про це пише Інтерфакс-Україна.

«Вважаю, що важлива приватизація «Центренерго». На сьогодні ми почистили компанію від багатьох впливових груп і «Центренерго» відкрито … Так само й Одеський припортовий завод. Я вважаю, що він на сьогодні готовий», — сказав він під час спілкування з журналістами на всеукраїнському форумі «Україна 30. Економіка без олігархів» у вівторок.

Зеленський зазначив, що під час продажу великих підприємств важливе не стільки одноразове отримання максимально можливих коштів, скільки зобов’язання потенційних інвесторів вкладати в модернізацію підприємств із наступним стабільним отриманням податків від їх господарської діяльності.

«Важливо не скільки на вході отримає держава, а скільки потім — від податків щомісяця, щороку. Бізнес — це не купи-продай, це не про посередництво, бізнес — це постійне вкладання грошей у технології, в ідеї», — пояснив глава держави.

Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт №4543 щодо розблокування аукціонів великої приватизації, яку зупинили через пандемію коронавірусу.

Урядовий законопроєкт підтримали 257 нардепів.

За результатами голосування правки, на яких наполягали автори, не були підтримані, заявив голова Фонду держмайна Дмитро Сенниченко.

«Великій приватизації — бути! Щойно Верховна Рада зняла заборону з проведення аукціонів великої приватизації, яка тривала майже рік.

Лише спільними зусиллями президента, Верховної Ради, Кабміну і Фонду держмайна ми зможемо побороти цю шалену корупцію, залучити інвестиції та створити нові робочі місця. Що таке велика приватизація? Це об’єкти, у яких сконцентрована величезна корупція, які нестратегічні, які Фонд

держмайна вже підготував до аукціонів», — заявив голова Фонду держмайна Дмитро Сенниченко.

«У цьому році ми можемо принести 12 млрд грн до бюджету, створити нові робочі місця і базу для оподаткування», — додав він.

Читайте також в «Терміналі», Турецька компанія Aksoy Ventures, яка поєднує діяльність у генерації електроенергії, дистрибуції палива та промисловому будівництві, зацікавлена в приватизації українських енергетичних підприємств та реалізації інфраструктурних об’єктів.

У зв’язку з підготовкою до приватизації, державна енергогенеруюча компанія ПАТ «Центренерго» реалізує стратегічні завдання з виведення підприємства на інвестиційно привабливий рівень.

Нарівні з роботою із нарощування прибутків ведеться також робота зі скорочення збитків компанії, пише пресслужба Центренерго.

Окрема увага спрямована на непрофільні активи компанії – готелі, гуртожитки, їдальні, спорткомплекси тощо у містах-супутниках ТЕС. Як правило, більшість цих об’єктів є єдиною соціальною інфраструктурою таких міст. Збитки ПАТ «Центренерго» з обслуговування цих об’єктів за 2018-2019 р.р. і за 10 місяців поточного року склали 212 мільйонів гривень. При цьому компанією за вказаний період сплачено 2 мільярди 109 мільйонів гривень податків та зборів. Враховуючи фінансову ситуацію, спровоковану змінами на ринку електроенергії, а також зобов’язання державної енергогенеруючої компанії з підготовки до приватизації, подальші збитки таких розмірів є неприпустимими для діяльності ПАТ «Центренерго».

Водночас, враховуючи важливу соціальну складову непрофільних активів компанії для місцевих громад, ми звертаємося до органів місцевого самоврядування та виконавчої влади населених пунктів та областей, де розташовані теплоелектростанції, з пропозицією прийняти вказані об’єкти на баланс місцевих рад і забезпечити їх подальше безперебійне функціонування і використання за призначенням. Адже саме на органах місцевої влади лежить першочергове завдання із забезпечення соціальних, культурних та оздоровчих потреб мешканців своїх громад. Зі свого боку ПАТ «Центренерго» належним чином виконує свої зобов’язання із наповнення бюджетів,. Зокрема, за 2018-2019 р.р. і за 10 місяців поточного року сплачено майже 600 мільйонів гривень податку з доходів фізичних осіб (які є основною складовою місцевих бюджетів), 1 мільярд 288 мільйонів гривень екологічного податку та 31,5 мільйонів гривень плати за землю.

З огляду на це очікуємо від місцевої влади ухвалення конструктивних рішень, спрямованих на підтримку своїх громад – прийняття об’єктів соціальної інфраструктури, які є непрофільними активами ПАТ «Центренерго», на баланси місцевих рад. А до моменту реалізації таких кроків – активної участі у фінансуванні цих об’єктів.

Читайте в «Терміналі», ПАТ «Центренерго» знову закликало уряд і Міністерство енергетики посприяти в залученні компанією кредитного фінансування держбанків.

Міненерго повідомили, що корпоратизація «Енергоатома» жодним чином не передбачає приватизацію майнового комплексу компанії як в цілому, так і ядерних установок окремо.

Про це пише прес-служба Міненерго.

«Міністерство енергетики вважає за необхідне роз’яснити зрозумілі не для всіх формулювання процесу корпоратизації держкомпанії. Протокол наради у прем’єр-міністра Дениса Шмигаля від 27 жовтня, присвячений питанням підготовки корпоратизації НАЕК «Енергоатом», дійсно містить словосполучення «приватна власність» у контексті ядерних установок, що стало підставою помилкової інтерпретації деякими ЗМІ та навіть представниками «Енергоатома» як можливість володіння приватними особами. Це не так. Представникам енергетичної галузі, зокрема і в «Енергоатомі», відомо, що корпоратизація і перетворення держпідприємства у приватне акціонерне товариство (ПрАТ) – у даному разі передбачатиме, що 100% акцій будуть у власності держави», — зазначили у Міненерго.

Там зауважили, що в «Енергоатомі» цілком розуміють необхідність корпоратизації підприємства і всіляко це підтримували.

«Необхідність переходу від унітарної форми до акціонерного товариства з 100% державною власністю обґрунтована не лише вимогами міжнародних кредиторів – ЄБРР, Євратом та інших потенційних інвесторів у розвиток атомної енергетики в Україні, але і впровадженням з 2017 року нового формату енергоринку, при якому АЕС будуть такими самими гравцями ринку, як і решта генерації… При нинішній формі управління ми не можемо побудувати жоден новий ядерний об’єкт. Ми скуті лише тими засобами, які нам виділені у тарифі, і ми не зможемо знайти додаткових грошей. При фінансуванні з тарифу таких інвестиційних проектів, терміни окупності для нових блоків будуть становити 20-30 років. Це не нормально. Ми вміємо будувати і експлуатувати атомні енергоблоки, нам потрібні тільки інвестиції. «Енергоатом», як експлуатуюча організація, зможе надати послуги в обмін на вкладення коштів у наші проекти. Але компанія не може зараз вступати у нові організаційні форми, зрозумілі для західного інвестора. Коли ми їм розповідаємо про процедуру узгодження з усіма міністерствами і відомствами договору про спільну діяльність, вони з жахом розбігаються. Так що робота у форматі акціонерного товариства істотно спростить нашу діяльність і зробить її зрозумілою для інвестора. Нова організаційна форма допоможе організовувати спільні підприємства із західними партнерами. А також спростить доступ до кредитних коштів», — наводять у Міненерго роз‘яснення «Енергоатома».

У Міненерго наголошують, що шлях корпоратизації пройшли вже «Укргідроенерго», яке 16 років тому перетворено з ДП у ПрАТ, а також «Укренерго», який минулого року також набув статусу ПрАТ.

«Тож, приватне акціонерне товариство — це не приватизація. Так само як «Укргідроенерго» і «Укренерго», «Енергоатом» був і залишатиметься у власності держави, з усіма ядерними установками. До того ж, у січні 2020 року уряд вніс «Енергоатом» до переліку державних активів, які не підлягають приватизації, що зайвий раз підтверджує абсурдність чуток про його приватизацію», — підкреслили у міністерстві.

Водночас там пояснили, що процес передачі майна «Енергоатома» з державного підприємства до акціонерного товариства потребує ряду технічних заходів, зокрема зняття обмежень із передачі ядерних установок та ядерних матеріалів.

«У протоколі у пункті 2 чітко вказано, що обмеження знімаються і одразу вводяться назад. Тому знов жодних підстав говорити про відчуження майна немає. Цей пункт дослівно звучить так:

«Погодитися із пропозицією ТОВ «Делойт і Туш» щодо моделі здійснення корпоратизації державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», яка передбачає внесення майна державного підприємства, у тому числі ядерних установок і ядерних матеріалів, що зараз перебувають у державній власності, відповідно до законодавства до статутного капіталу новоутвореного акціонерного товариства, розроблення законопроекту щодо скасування заборони на внесення майна державного підприємства до статутного капіталу акціонерного товариства та встановлення обмежень на розпорядження цим майном, зокрема його відчуження та використання».

Отже, приватизація як «Енергоатома» в цілому, так і його ядерних установок неможлива, а поширення і нагнітання такої інформації виглядає як навмисна інформаційна диверсія проти держкомпанії», — зауважили у Міненерго.

Що стосується 5 пункту протоколу, який формально звучить: вивчити міжнародний досвід у частині передачі з державної у приватну власність ядерних установок — у Міненерго зазначили, що тут аналогічно під поняттям приватної власності мається на увазі приватне акціонерне товариство з 100% акціями держави.

«Виходячи з вищевикладеного, просимо експертів, журналістів і представників «Енергоатома» не гратися словами заради хайпу, не поширювати дезінформацію, а за необхідності – звертатися безпосередньо у Міненерго за роз’ясненнями», — резюмували у Міненерго.

Раніше «Термінал» писав, що Міністерство енергетики категорично проти приватизації, повного або часткового приватного володіння НАЕК «Енергоатом» та атомними електростанціями. Саме тому міністерство наполягає на проведенні корпоратизації «Енергоатома» в умовах збереження за державою 100% акцій компанії.

Міністерство енергетики категорично проти приватизації, повного або часткового приватного володіння НАЕК «Енергоатом» та атомними електростанціями. Саме тому міністерство наполягає на проведенні корпоратизації «Енергоатома» в умовах збереження за державою 100% акцій компанії.

Ця позиція підтримана Прем’єр-міністром Денисом Шмигалем та всіма учасниками наради, яка відбулась 27 жовтня під головуванням очільника Уряду, пише пресслужба міністерства.

Керівництво «Енергоатома» було присутнє при обговоренні всіх питань, присвячених корпоратизації «Енергоатома», і не висловлювало жодних заперечень проти прийняття відповідних рішень.

Корпоратизація «Енергоатома» має відбуватися виключно з додержанням таких принципів:

- повна відповідність кращим міжнародним практикам;

- жорсткі обмеження щодо відчуження майна, яке відноситься до ядерних установок та ядерних матеріалів;

- чітка визначеність у поводженні з ядерними матеріалами;

- абсолютна прозорість на етапі здійснення корпоратизації та в подальшому під час функціонування новоутвореного акціонерного товариства.

Обранню оптимальної моделі корпоратизації «Енергоатома» передувало тривале дослідження консалтингової компанії Deloitte, яка проаналізувала всі можливі варіанти корпоратизації і представила їх на розгляд Міненерго та «Енергоатома». Після спільних обговорень було обрано варіант, який в жодному разі не передбачає приватизацію компанії.

У випадку «Енергоатому» процес корпоратизації потребує внесення змін до законодавства і Міністерство розраховує, що всі необхідні зміни будуть підтримані Верховною Радою.

При цьому Міненерго закликає чітко розрізняти процеси корпоратизації та реформи корпоративного управління.

Запровадження наглядової ради «Енергоатома» передбачено чинним законодавством, статутом підприємства та відповідає принципам корпоративного управління ОЕСР.

Тож Міненерго оголосило конкурсний відбір кандидатів на чотири вакантні посади незалежних членів наглядової ради «Енергоатома».

«Усі необхідні умови для створення наглядової ради в «Енергоатомі» виконано. Ми сподіваємося, що вже незабаром вийдемо на якісно новий рівень управління державною компанією», — зазначила в.о. міністра Ольга Буславець.

На даному етапі, в умовах здійснення корпоратизації, наглядова рада покликана забезпечити підвищення ефективності управління підприємством та додатковий контроль за його діяльністю, зменшення комерційних ризиків, підвищення інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності, унеможливлення штучного банкрутства компанії та запобігання будь-яким проявам корупції, навіть потенційним.

За словами Петра Котіна, «європейська практика доводить, що наглядова рада як колегіальний орган є найбільш ефективною в прийнятті управлінських рішень. Крім цього, наразі Україна взяла курс на створення на державних підприємствах саме наглядових рад, керуючись принципами Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР)»

«Термінал» раніше писав, Енергоатом направив на розгляд Кабінету Міністрів проєкт розпорядження «Про передачу функцій з управління ДП «НАЕК «Енергоатом».