В СМИ была распространена информация о якобы приостановке процедуры формирования наблюдательного совета «Укрэнерго» (именно таким был заголовок в ряде материалов).

Как информирует пресс-служба, в публикации не совсем корректно использованы отдельные высказывания директора по юридическому обеспечению Компании Максима Юрина.

Действительно, 1 декабря был издан приказ о признании утратившим силу приказа о конкурсном отборе на должность независимого члена наблюдательного совета ГП «НЭК «Укрэнерго». Однако, это было связано с процедурными моментами, предусмотренными Постановлением КМУ № 142 «О некоторых вопросах управления государственными унитарными предприятиями и хозяйственными обществами, в уставном капитале которых более 50 процентов акций (долей) принадлежит государству».

Существуют пробелы в законодательстве, связанные со статусом членов наблюдательного совета государственного предприятия при его преобразовании в акционерное общество. Однако речь никоим образом не идет о приостановлении процедуры отбора членов наблюдательного совета в целом.

К концу 2017 Минэнергоугля планирует объявить конкурсный отбор на должности четырех независимых членов наблюдательного совета ГП «НЭК «Укрэнерго», что позволит сформировать качественную, профессиональную и отвечающую международным стандартам наблюдательный совет государственного предприятия.

Процесс корпоратизации предприятия начато и будет реализовано в порядке, предусмотренном законодательством.

Ранее Терминал сообщал, Минэнергоугля создало комиссию по реорганизации «Укрэнерго».

Вчера заместитель Министра по вопросам европейской интеграции Наталья Бойко провела встречу в рамках реализации проекта Европейского банка реконструкции и развития «Украина: Энергоатом — Устойчивое Корпоративный Развитие».

Об этом сообщает пресс-служба Минэнергоугля.

Во время встречи возбуждено три важнейших вопроса: процесса формирования наблюдательного совета НАЭК «Энергоатом», изменения законодательства и сроков внедрения реформ.

Наталья Бойко отметила, что вопрос реформы корпоративного управления НАЭК «Энергоатом» находится на стадии обсуждения. Также сообщила, что в рамках соответствующей дорожной карты реформирования целесообразно разработать промежуточную рабочую модель и обработать все предоставленные стейкхолдерами предложения. Учитывая важность соблюдения обязательств в рамках Третьего энергетического пакета ЕС Наталья Бойко сказала, что дорожную карту нужно готовить в ускоренном режиме. Кроме того, заявила о готовности сформировать рабочую группу с участием стейкхолдеров с целью своевременного обработки предложений.

Участники встречи обсудили вопросы формирования наблюдательного совета. Также обратили внимание, что формировать законодательство нужно параллельно с процессом разработки дорожной карты.

По итогам встречи договорились встретиться в середине декабря, чтобы рассмотреть четко сформированы предложения сторон относительно дальнейших сроков выполнения задач.

Ранее Терминал сообщил, Энергоатом провел трансграничные консультации по оценке воздействия на окружающую среду ЗАЭС и ЮУАЭС.

Рабочая группа под председательством вице-премьер-министра Украины Владимира Кистиона по вопросам ускорения реформы корпоративного управления ОАО НАК «Нефтегаз Украины» одобрила проект постановления КМУ «Некоторые вопросы деятельности на рынке природного газа», которая ведет к завершению процесса анбандлинга.

Об этом передает Правительственный портал.

«Сегодня в традиционном формате с коллегами из Минэкономразвития, Минэнерго, Секретариата Энергетического Сообщества, ЕБРР, Всемирного банка, Наблюдательного совета «Нефтегаза» и Верховной Рады Украины рассмотрели вопросы выполнения Плана реформы корпоративного управления ОАО НАК «Нефтегаз Украины». Выполнено более 90% задач, которые стояли перед Правительством», — заявил вице-премьер-министр.

По его словам, один из основных вопросов, который остается открытым, — это принятие парламентом законопроекта № 6428 «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно совершенствования корпоративного управления юридических лиц, акционером (учредителем, участником) которых является государство».

«Мы очень надеемся, что депутаты не будут откладывать рассмотрение этого важного документа, поскольку принятие закона позволит поставить точку в вопросе корпоратизации «Нефтегаза», — резюмировал Владимир Кистион.

Как ранее сообщал «Терминал», Нефтегаз объявляет открытые торги на предоставление услуг по оценке активов группы.

ЕБРР назвал условия продления доступа к кредиту на $ 300 млн на закупку газа. НАК «Нефтегаз» сможет использовать кредит в полном объеме после утверждения Кабинетом Министров Украины финплана компании на 2017 год и продолжение реформы корпоративного управления.

ЕБРР констатирует неполное выполнение Правительством Украины плана действий по реформе корпоративного управления, и готов возобновить кредитование в полном объеме, если Кабинет Министров Украины выполнит несколько обязательств перед банком до конца июля.
На прошлой неделе кредитный комитет ЕБРР одобрил предоставление НАК «Нефтегаз Украины» $ 66 млн в рамках кредитной линии ЕБРР на сумму $ 300 млн для закупки Украиной газа в европейских поставщиков.
Председатель правления Нафтогаза Андрей Коболев выразил надeжду, что что украинская сторона оперативно выполнит утвержденный план реформы корпоративного управления, подчеркнув важность получения этих денег.
Финансовый план Нафтогаза, созданный по международным стандартам, был согласован наблюдательным советом компании и представлен на утверждение Кабинета Министров в апреле.
Справка: Кредитная линия ЕБРР в размере $ 300 млн была открыта в октябре 2015 года и предназначена для закупки газа на западной границе Украины. Одним из условий предоставления кредита ЕБРР была реализация Правительством Украины плана действий по реформе корпоративного управления в Нафтогазе.

Как говорилось во вчерашней публикации «Терминала», Задержки с исполнением плана анбандлинга НАК «Нафтогаз Украины» могут привести к приостановке финансирования компании со стороны Европейского банка реконструкции и развития (ЕБРР), используемого для закупок газа.

Как сообщал «Терминал», Европейский банк реконструкции и развития (ЕБРР) опубликовал перечень поставщиков газа, которые прошли предварительную квалификацию и получили право участвовать в тендерах на закупку газа НАК «Нефтегаз Украины» на средства возобновляемого кредита ЕБРР в 2017 -2018 годах.

Тисячі українських державних підприємств – це не «національне надбання», а одне з найбільших джерел корупції, політичного тиску та тягар для економіки.

Так вітчизняні чиновники та іноземні експерти пояснюють сьогоднішню потребу до пришвидшення темпів приватизації об’єктів енергетичної галузі. Завдання уряду за цих умов – створити прозорі правила гри для приватного власника, який зможе привести в паливно-енергетичний комплекс країни капітал, менеджмент та заробити «великі гроші». Більше того, професійні радники допоможуть «достукатися» до кожного стратегічного інвестора у світі, який «привезе» в Україну свою корпоративну етику, «білі» зарплати й податки.

ПАНАЦЕЯ У ПРИВАТИЗАЦІЇ

Можновладці переконані, що проведення приватизації постсоціалістичними країнами-сусідами України у 90-х роках стало причиною того, що у них немає ні олігархів, ні подібної українській проблеми корупції, а економіка розвивається по-іншому, завдяки залученню інвестицій на колишні державні підприємства. Тому на жовтень в Україні було (вкотре) анонсовано початок масштабної приватизації. «Сотня, можливо, дві сотні є стратегічно важливими, всі інші мають бути продані для інвестування», – запевнив прем’єр міністр Володимир Гройсман. Крім цього, уряд продовжить корпоратизацію та зміну менеджменту державних компаній.

СТРАТЕГІЧНИЙ ХОЛДИНГ

Загалом із 3,5 тис. підприємств, які сьогодні є у володінні держави, 2,5 тис. голова Фонду державного майна України (ФДМУ) Ігор Білоус називає «абсолютним неліквідом», де залишилися лише борги (які нікому віддавати) та стільчики. Решту чиновник також оцінює без ентузіазму та повсякчас озвучує сумне попередження, засноване на статистиці: «60% підприємств, які не були вчасно виставлені на приватизацію, стають банкрутами».

«Енергоатом», «Нафтогаз України», «Укргазвидобування», «Укрнафта», за словами І. Білоуса, повинні залишитися у державній власності, проте вийти з-під контролю міністерств. Як і інші об’єкти, що мають «суперстратегічне» значення для нашої  країни. Голова ФДМУ також не виключає об’єднання «Турбо­атома» і заводу «Електроважмаш» з метою посилення конкуренції України з найбільшими світовими концернами – General Electric, Alstom, Siemens.

БАГАТІ БІДНІСТЮ

Державні підприємства масово збиткові. Ще весною заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Юлія Ковалів спрогнозувала, що приблизний збиток топ-100 найбільших компаній, яким надавалась «підвищена увага» у 2015 р., за результатами поточного року складе 7,5 млрд грн. Незважаючи на те, що сьогодні «альтернативна вартість» багатьох держ­підприємств досить висока, з кожним днем вона скорочується. «Через 3-5 років ми скоріш за все уже не зможемо знайти ані покупців, ані ресурсів для модернізації деяких активів. Як наслідок, вони залишаться баластом на рахунку держави до моменту їх повної ліквідації», – говорить Ю. Ковалів. Для прикладу, відзначає вона, у 2012 р. у Франції Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) нарахувала 58 державних підприємств, у Канаді – 47.

ПРИ НАДІЇ

Приватизація у сфері енергетики, де залишається високою доля державної власності, бачиться чиновникам одним з можливих джерел залучення коштів для модернізації основних фондів. Перелік підприємств, які підлягають приватизації у 2016-2017 рр., у тому числі включає понад 10 морських та річкових портів, близько 20 шахт, більше 10 енергогенеруючих та енергорозподільчих компаній, а також Об’єднану гірничо-хімічну компанію (ОГХК), завод «Електроважмаш», «Одеський припортовий завод», підприємство «Сумихімпром» та держпідприємство «Турбоатом». Окрім ОПЗ, «Сумихімпром» та «Центренерго» привабливими учасники ринку називають «Запоріжжяобленерго» та «Харківобленерго».

Незважаючи на те, що за підсумком січня-серпня 2016 р. бюджет отримав від приватизації 0,35% від планового показники, уряд продовжує закладати (а парламент погоджувати) у бюджет мільярдні очікування надходжень з продажу державного майна. На 2017 р., як і поточний, заплановано магічне число – 17,1 млрд грн.

«У держави щороку фантасмагоричні та гігантоманські плани з приватизації», – відзначив заступник голови Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації Павло Різаненко під час парламентських слухань. Проте яким є фінансовий вклад об’єктів енергетики у реалізацію цих планів? У не такому стресовому 2013 р. план згідно з бюджетом був 10,9 млрд грн. Всього надходження склали 1,48 млрд грн, з них сума від приватизації об’єктів енергетики – 1,3 млрд грн: «115 мільйонів – за набір шахт, які «відійшли» Олександру Януковичу; 61% «Донбасенерго» приніс 719 млн  грн; і контрольний пакет – 75% «Волиньобленерго» – 462 млн грн». У стресовому 2014 р., відзначає П. Різаненко, приватизація спочатку проходила за інерцією: «При плані у 17 млрд грн надходження склали 466 млн, з яких 404 млн грн – це продаж 25% блокпакетів «Закарпаття­обленерго», «Вінницяобленерго» та «Чернівціобленерго». У 2015-2016 рр. надходження від приватизації об’єктів енергетики – нуль… При планах, які стандартно залишаються у бюджеті – 17 млрд грн».

Крім того, говорить П. Різаненко, стан постійного при­власнення, де еліти та менеджмент не займаються функцією управління та стратегічного планування, а лише боряться один з одним за доступ до політичних важелів влади для переділу власності, згубно впливає загалом на функціонування усієї держави. А особливо якщо врахувати, що за відсутності приватизації майна та корпоративних прав приховано здійснюється «приватизація менеджменту». Тож сподіватися, що управління цими підприємствами здійснюється в інтересах держави – наївно: «Держава не є ефективним власником, і «чим слабші інститути держави, тим слабше держава виконує свою функцію управління».

ФЛАГМАН ПРИВАТИЗАЦІЇ

Найближчою значною угодою та лакмусовим папірцем спроможності влади до «великої приватизації» покликаний стати ОПЗ. Минула спроба продати актив провалилася у червні – чи то через завищену стартову ціну актива у $500 млн, чи то через судові розгляди. 19 жовтня Кабінет міністрів схвалив умови проведення повторного конкурсу з продажу 99,567% акцій ОПЗ, знизивши початкову ціну у 2,6 рази (у порівнянні з минулим безрезультатним конкурсом). Стартову ціну цього пакету затверджено на рівні 5,16 млрд грн, а термін приватизації – продовжено до 7 січня 2017року. Оголосити повторний конкурс у «Віснику приватизації» ФДМУ хоче уже до кінця жовтня, актив виставлять на аукціон 12-15 грудня. В ФДМУ переконують, що низька стартова ціна зацікавить більшу кількість інвесторів, а конкуренція між ними позитивно вплине на результат торгів.

За словами І. Білоуса, умови приватизації ОПЗ відповідають розпорядженню КМУ №386-р від 18 травня 2016-го та доповнені положенням про необхідність погашення заборгованості за поставлений заводу газ НАК «Нафтогаз України». Раніше очільник ФДМУ заявляв, що загальна сума боргів ОПЗ складає близько $285 млн. Попит на ОПЗ І. Білоус називає «середньоактивним», відзначаючи, що зараз інтерес до конкурсу виявляють чотири-п’ять інвесторів. Зокрема зі США, Оману, Турції та Східної Європи. Найгостріші питання від потенційних учасників стосуються поставок газу, юридичних ризиків та збереження несприятливої кон’юнктури на ринку аміаку та карбіду – основ­ної продукції ОПЗ.

Варто додати, що недавно у інтерв’ю РБК Дмитро Фірташ заявив, що в 2012 р. пропонував уряду $1,25 млрд. Зараз, переконаний олігарх, реального «покупця-західняка» – немає: «Хоч нам в ФДМУ зараз розповідають, що західний інвестор іде, але я не вірю… Це мусить бути хтось з числа внутрішніх інвесторів».

ШАХТИ І МАТ

Щодо визначеного переліку шахт, що плануються до приватизації, орієнтовні терміни – 2017 р. «Цей процес ще далекий від приватизації», – підкреслює І. Білоус. – Ті державні шахти, які сьогодні планується приватизувати, можна продати не більш ніж за одну гривню, оскільки сума їх заборгованості в рази перевищує їх вартість».

У кінці липня КМУ дозволив приватизацію єдиного майнового комплексу відокремного підрозділу «Шахта Бужанська», що входить до ДП «Волиньвугілля». Варто додати, що фінансово-господарська діяльність «пілотної» шахти, документи на яку Міненерговугілля передало регіональному відділенню ФДМУ, у останні три роки є збитковою: у 2015 р. прострочена кредиторська заборгованість склала 84,221 млн грн, у 2015-му з державного ­бюджету на часткове покриття витрат за собівартостю товарної продукції було виділено 34,358 млн грн. За виключенням «Бужанської», усі шахти з переліку знаходяться у Міненерговугілля. ФДМУ вимагає від міністерства створення окремих підрозділів ДП для проведення передприватизаційної підготовки.

Разом з цим, «непопулярні рішення» у вугільній галузі залишаються питанням часу. «Цю інформацію ми обговорюємо не перший рік, нам необхідно прийняти рішення стосовно статегії розвитку цих шахт: певна їх кількість мусить бути законсервована, частина – закрита, повинна бути випрацювана стратегія не лише того, що ми робимо з накопиченими боргами, але й що ми робимо з людьми, які там залишилися», – стверджує очільник ФДМУ. За його словами, ці об’єкти сьогодні не мають жодної вартості, адже мільярдні борги просто не допустять інвестора до роботи з підприємствами.

У Міненерговугілля України не сперечаються: все, що можна було продати, вже продане або благополучно продається. «Найбільш показовою проблемною ділянкою є, дійсно, вугільна галузь, – констатує заступник міністра Дмитро Лабоженко. – Оформити землю на шахті, яка має мільярдні борги, майже неможливо».

ЕФЕКТИВНЕ УПРАВЛІННЯ

Незважаючи на курс приватизації, головним питанням є ефективне управління державним майном. Держпідприємства повально стикаються з кризою корпоративного управління. Сьогодні «Черкасиобленерго» заборгувало ДП «Енергоринок» майже 800 млн грн, «Запоріжжяобленерго» – 1,8 млрд грн. «Приблизно 50% заборгованості – це останні два роки», – говорить в.о. голови парламентського комітету ПЕК Олександр Домбровський. – Як же ми управляємо нашими активами? Якщо ще рік «Черкасиобленерго» попрацює у такому режимі, його взагалі ніхто купувати не буде. За два роки 700 млн грн виведено коштів та створена заборгованість».

Продовження статті читайте у часописі «Термінал» №43 від 24 жовтня 2016 року.

Рабочая группа по реформе национальной акционерной компании «Нефтегаз Украины» рассматривает вопрос привлечения Наблюдательного совета НАК к управлению «Укртрансгазом».

Об этом сообщает пресс-служба Кабинета министров Украины.

«На очередном заседании рабочей группы по вопросам ускорения реформы корпоративного управления ПАО «Национальная акционерная компания «Нефтегаз Украины», которое состоялось под председательством Вице-премьер-министра Украины Владимира Кистиона в Доме Правительства, был обсужден вопрос относительно оптимальной модели управления ПАО «Укртрансгаз», — говорится в сообщении.

В частности, члены группы рассмотрели возможность привлечения Наблюдательного совета ПАО НАК «Нефтегаз Украины» в управление ПАО «Укртрансгаз», что позволит увеличить операционную самостоятельность «Укртрансгаза».

По итогам обсуждения подгруппа под председательством директора юридического департамента Минэкономразвития Алексея Перевезенцева получила поручение вице-премьер-министра в двухнедельный срок разработать согласованные предложения по изменениям в уставы ПАО НАК «Нефтегаз Украины» и ОАО «Укртрансгаз».

Справка

Рабочая группа группы по вопросам ускорения реформы корпоративного управления ОАО «Национальная акционерная компания« Нафтогаз Украины» под руководством Вице-премьер-министра Украины Владимира Кистиона была создана по поручению Премьер-министра Украины Владимир Гройсман 23 сентября 2016.

В состав группы вошли первый заместитель министра экономического развития и торговли Юлия Кузнецов (заместитель председателя рабочей группы), заместитель Министра энергетики и угольной промышленности Игорь Диденко (заместитель председателя рабочей группы), заместитель министра финансов Юрий Буца, представители профильных департаментов Секретариата Кабинета Министров и министерств, народные депутаты Украины, представители ПАО НАК «Нефтегаз Украины», ПАО «Укртрансгаз», Стратегической группы по поддержке реформ, Европейского банка реконструкции и развития, Европейского энергетического общества.