Державна служба геології та надр України буде здійснювати позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства про надра суб’єктами господарювання, що провадять господарську діяльність з видобування корисних копалин.

Повідомляє Держгеонадра.

У списку на перевірку 144 компанії.

У 2021 році будуть проведені в установленому порядку позапланові перевірки надрокористувачів у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, які:

1. поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами за результатами апробації запасів корисних копалин без спецдозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення та дослідно-промислової розробки;
2. не розпочали видобування корисних копалин, передусім нафти і газу, протягом двох років після отримання ліцензії на видобування;
3. не розпочали видобування корисних копалин протягом двох років після затвердження балансових запасів вуглеводнів у разі наявності спецдозволу на користування нафтогазоносними надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням;
4. не розпочали видобування корисних копалин протягом 10 років після отримання спецдозволу на користування нафтогазоносними надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням.

Не будуть здійснюватися позапланові перевірки надрокористувачів, щодо яких Держгеонадрами в ІІ–ІV кварталах 2021 року заплановано проведення планових перевірок, а також дія ліцензій яких зупинена у зв’язку з виявленням порушень вимог законодавства, та об’єкти надрокористування яких розташовані на території проведення Операції об’єднаних сил.

Читайте у Терміналі: Держгеонадра анулювало 19 спецдозволів.

Державна служба геології та надр планує за рахунок розробки важковидобувних родовищ глибиною 6-7 км суттєво збільшити державні запаси нафти і газу.

Про це сказав голова Державної служби геології та надр Роман Опімах, повідомляє пресслужба відомства.

«Основні зусилля необхідно зосередити на розробці важковидобувних родовищ. Відповідно до результатів досліджень, проведених нашими науковцями, за рахунок глибоких покладів можна суттєво збільшити державні запаси нафти і газу», – сказав Опімах.

За його словами, розробка покладів нафти і газу, що на високих глибинах 6-7 км потребує значних інвестицій і є довготривалим процесом, але саме там зосереджені запаси газу, стратегічно важливі для енергетичної безпеки держави.

Найближчим часом Держгеонадра планують підготувати та виставити на аукціон нові нафтогазоносні ділянки у східній та у західній частинах України.

Раніше «Термінал» писав, Державна служба геології та надр виставила на п’ятий нафтогазовий електронний аукціон спеціальні дозволи на користування п’ятьма нафтогазоносними ділянками в Харківській, Полтавській та Луганській областях. «Державна служба геології та надр виставила на п’ятий нафтогазовий електронний аукціон в «ProZorro.Продажі» спеціальні дозволи на користування п’ятьма нафтогазоносними ділянками в Харківській, Полтавській та Луганській областях. Загальна площа родовищ становить майже 700 км², термін дії спецдозволів — 20 років. П’ятий нафтогазовий електронний аукціон відбудеться 30 жовтня 2019 року», — заявив Голова Державної служби геології та надр Олег Кирилюк.

АТ «Укргазвидобування» ввело в експлуатацію 5 свердловин на родовищах Харківської та Полтавської областей після капітального ремонту з сукупним добовим дебітом понад 700 тис. кубометрів.

Про це повідомила пресслужба УГВ.

«В умовах виснаженості основних родовищ компанії на 75 %, Укргазвидобування продовжує реалізовувати програму інтенсифікації. Зокрема, після операцій з капітального ремонту свердловин вдалося збільшити добовий видобуток на 720 тис. м куб.», — йдеться у повідомленні..

На свердловині Котелевського родовища було виконано ізоляцію обводнених пластів і переведення на вищезалягаючі горизонти. За результатами зазначених робіт отримано дебіт 320 тис. кубометрів газу на добу.

За результатами ловильних робіт з вилучення обірваних насосно-компресорних труб на свердловині Розпашнівського родовища отримали добовий дебіт 100 тис. кубометрів блакитного палива.

На свердловинах Куличихинського, Степового та Семенцівського родовищ виконано водоізоляційні роботи та переведення на вищезалягаючі горизонти. Сукупний добовий дебіт зазначених свердловин складає близько 300 тис. кубометрів.

«Зважаючи на те, що ціна на газ на міжнародних ринках значно понизилась, Укргазвидобування зосереджується на проєктах, які дозволяють за короткий термін отримати максимальний результат. Для цього ми здійснюємо ретельну підготовку та планування операцій з інтенсифікації видобутку і підбір найбільш ефективних свердловин-кандидатів серед виснаженого фонду, який налічує понад 2500 свердловин», — зазначив директор з видобутку УГВ Олексій Нестеренко.

Також «Термінал» писав, АТ «Укргазвидобування» за січень-вересень 2019 року спрямувало до місцевих бюджетів, на території яких компанія здійснює видобуток вуглеводнів, 926,5 млн грн рентних платежів. 5% від рентних платежів за вересень 2019 року, а це близько 76 млн грн, надійде до бюджетів різних рівнів 11 областей.

Українські геологи разом з європейськими колегами зацікавлені в співпраці щодо впровадження спільного проекту H2020.

Про це стало відомо під час зустрічі очільника Держгеонадр Олега Кирилюка та економічного геолога єврокомісії професора Гюнтера Тіеса.

Економічний геолог з Австрії в ході зустрічі розповів, що змусило його приїхати в Україну. За його словами на сьогодні існує проблема постачання критичної сировини для потреб промисловості країн Європейського Союзу.

Раніше в західних ЗМІ повідомляли, що ключові імпортери, такі як Китай, Монголія, Бразилія та Австралія, на перманентній основі вводять різні обмеження для європейських інвесторів, включаючи додаткові податки, ембраго, що перешкоджають створенню безперервного ланцюжка поставок критичної сировини для промислового сектору ЄС.

На що керівник українського відомства відповів, що Україна зацікавлена в розвитку міжнародної співпраці з європейськими фахівцями.

Наприкінці зустрічі професор Гюнтер додав, що у разі успішного початку реалізації зазначеного проекту, дана практика буде поширена на інші родовища, що дозволить Україні налагодити тісні економічні зв’язки з Європою, що призведе до створення сприятливого інвестиційного клімату та підвищить дохідну частину бюджету України.