Санкційний тиск Швейцарії та ЄС: нові обмеження проти росії, Білорусі та Молдови

Санкційні заходи

• 14 фізичних осіб та 41 компанія додані до списку з замороженням активів і забороною надання економічних ресурсів. Усім їм заборонено в’їзд та транзит через територію Швейцарії.
• Серед підсанкційних — російські та міжнародні компанії, що керують суднами «тіньового флоту», торгують російською нафтою та здійснюють постачання російському оборонно-промисловому комплексу, включно з тими, що базуються у третіх країнах.
• 105 додаткових суден із третіх країн підпадають під повну заборону на купівлю, продаж і обслуговування. Це переважно танкери, що є частиною «тіньового флоту», які обходять цінове обмеження на російську нафту та нафтопродукти або перевозять військові товари для росії.
• EAER знизив цінове обмеження на російську нафту до 47,6 дол. США за барель, узгодивши його з ЄС і поточними світовими ринковими цінами (чинне з 3 вересня).
• 26 нових компаній, зокрема з третіх країн, підпали під посилені експортні обмеження за обхід заборон на постачання безпілотних літальних апаратів (БПЛА).

ЄС та швейцарська позиція

ЄС ухвалив 18-й пакет санкцій 18 липня 2025 року, який включає додаткові обмеження в торгівлі товарами, фінансах та енергетиці. Федеральна рада Швейцарії наразі розглядає їх для можливого повного запровадження.

Молдова

• 7 фізичних осіб та 3 компанії потрапили під замороження активів і заборону на надання економічних ресурсів.
• Заборонено в’їзд і транзит через Швейцарію цим особам.
• Заходи спрямовані на осіб і структури, причетні до російських спроб вплинути на референдум щодо вступу Молдови до ЄС та президентські вибори 2024 року.

білорусь

• 8 білоруських компаній оборонної промисловості потрапили під санкції, що передбачають замороження активів і заборону на надання економічних ресурсів.

Висновки

• Рішення Швейцарії синхронізує її санкційну політику з ЄС, посилюючи економічний і політичний тиск на росію та її союзників.
• Зниження цінового обмеження на російську нафту до 47,6 дол. США за барель має обмежити доходи кремля від енергоресурсів.
• Санкційні пакети проти Молдови та білорусі демонструють розширений регіональний підхід, спрямований на нейтралізацію впливу росії на політичні процеси у сусідніх країнах.
• Загалом під нові швейцарські санкції потрапили 14 осіб, 41 компанія, 105 суден та 26 нових суб’єктів експортного контролю, зокрема з третіх країн.

Джерело: Terminal 

За матеріалами: Federal Department of Economic Affairs (адаптовано)

Стаття Володимира Омельченко,  директора енергетичних програм Центру Разумкова, аналізує зміни у міжнародній політиці США після приходу адміністрації Д.Трампа, зокрема її зближення з Росією та відхід від традиційних союзницьких відносин із Європою та Україною. Автор пропонує версію, що ці дії є частиною продуманого плану з формування нового світового порядку, де США прагнуть посилити свої позиції у боротьбі з Китаєм шляхом партнерства з Росією.

Спробуємо розглянути лише факти, щоб зрозуміти логіку дій нинішньої адміністрації США. Випадковості у політиці Вашингтона майже неможливі – кожен крок є частиною продуманого плану, сформованого провідними think tanks та економічними елітами.

Факти зближення США та Росії:

1. Таємні переговори: Невдовзі після інавгурації Д.Трампа розпочалися неформальні консультації між представниками США та Росії. Зокрема, 25 грудня 2024 року до Вашингтона приземлився російський літак із вищими політичними керівниками. Також відбулося щонайменше 6 зустрічей у Швейцарії, які трималися в таємниці від союзників США.
2. Промова Д.Венса: На Мюнхенській конференції віцепрезидент США звинуватив ЄС у нехтуванні демократичними цінностями, заявивши, що європейські країни мають розраховувати лише на себе у питаннях безпеки.
3. Переговори в Саудівській Аравії: 18 лютого 2024 року відбулися американо-російські переговори, де було досягнуто домовленостей про відновлення посольств та спільні інвестиційні проєкти.
4. Пропозиції Росії: Путін запропонував США інвестиції в арктичні ресурси та розробку рідкісноземельних матеріалів у Сибіру.
5. Тиск на Україну: Адміністрація Д.Трампа намагається змусити Україну визнати міфічні борги у $350 млрд та укласти угоду про рідкісноземельні метали без гарантій безпеки.

Енергетичний аспект:

• Атаки на українську енергетику: Під час діалогу між Вашингтоном та Москвою Росія посилила атаки на українську газову інфраструктуру, що призвело до втрати 40% видобутку газу.
• Відновлення газопроводів: США ведуть переговори з Росією про відновлення роботи газопроводів «Північний потік-1» та «Північний потік-2», що суперечить інтересам американських експортерів СПГ до Європи.

Адміністрація Д.Трампа відмовилася від принципів міжнародної безпеки, які панували в Європі останні 80 років, на користь «права сильного». США прагнуть відновити партнерство з Росією, щоб протистояти Китаю, який став основним конкурентом у глобальній економіці. Це включає розділення сфер впливу в Європі та перетягування російського економічного потенціалу на свій бік.
Таким чином, Україна опиняється в центрі цієї геополітичної гри. Незламність України у боротьбі з російською агресією є однією з головних перешкод для реалізації планів США. Тому адміністрація Д.Трампа чинить тиск на Київ, щоб примусити його до поступок.

Проте, Україні не слід впадати в антиамериканізм, але її відносини з США мають будуватися на прагматизмі та реалістичних планах. Лише так можна зберегти суверенітет і захистити національні інтереси.

Джерело: НТЦ Псіхєя

У повному обсязі стаття за посиланням.

Компания Allseas сообщила, что ее дальнейшие действия будут обусловлены соответствующими разъяснениями от властей США.

Об этом пишет «DW».

Как следует из сообщения, компания приостановила свою деятельность по укладке трубопровода в ожидании принятия закона об оборонном бюджете США. В Allseas также ждут указаний, содержащих «необходимые нормативные, технические и экологические разъяснения от соответствующего органа США».

Ранее президент США Дональд Трамп одобрил утвержденный Конгрессом и Сенатом пакет санкций против компаний, участвующих в строительстве газопровода «Северный поток — 2″. В частности, штрафные меры предусматривают запрет на въезд в США. Кроме того, любая собственность компаний, находящаяся на территории Соединенных Штатов, будет заморожена. Это может повлиять на активы Allseas в Техасе, а также на суда компании, которые курсируют в территориальных водах США.

«Терминал» писал, американские сенаторы-республиканцы Тед Круз и Рон Джонсон предупредили швейцарскую компанию Allseas о возможных санкциях, если та продолжит участвовать в проекте газопровода «Северный поток — 2″.

Американские сенаторы-республиканцы Тед Круз и Рон Джонсон предупредили швейцарскую компанию Allseas о возможных санкциях, если та продолжит участвовать в проекте газопровода «Северный поток — 2″.

Об этом пишет DW.

«Мы понимаем, что российское правительство платит Allseas значительную сумму за завершение строительства газопровода», — говорится в письме сенаторов руководителю Allseas Эдварду Хереме, опубликованном в четверг, 19 декабря. Однако если компания продолжит работу «хотя бы один день» после подписания американского закона о санкциях, Allseas может столкнуться с «потенциально разрушительными юридическими и экономическими санкциями».

Штрафные меры, прописанные в законе «О защите энергетической безопасности Европы», направлены на компании-операторы судов, с помощью которых через Балтийское море прокладывают трубы для «Северного потока — 2″. В письме сенаторы ссылаются на то, что Allseas использует как минимум один корабль для прокладки таких труб. Политики заявляют, что любые лица, которые предоставят свои суда для прокладки труб «Северного потока — 2″, будут подвергнуты санкциям. В частности, им запретят въезд в США, а любая собственность, находящаяся на территории страны, будет заморожена. Это может повлиять на активы Allseas в Техасе, а также на суда компании, которые курсируют в территориальных водах США.

«Если вы попытаетесь завершить трубопровод в течение следующих 30 дней, вы уничтожите его акционерную стоимость и разрушите будущую жизнеспособность своей компании», — говорится в письме сенаторов. Цель санкций состоит в том, чтобы гарантировать, что строительство трубопровода не будет закончено. Законопроект был внесен Тедом Крузом. Конгресс США его уже одобрил, а президент страны Дональд Трамп объявил, что в ближайшее время подпишет этот документ.

У банках Швейцарії в рамках цієї справи заблоковані 60 мільйонів франків, виведених з України.

На даний момент в рамках відповідного кримінального провадження на рахунках у швейцарських банках заблоковано вже 60 мільйонів франків, повідомили швейцарські правоохоронці 1 липня, у відповідь на запит DW.

У Швейцарії знайшлася частина коштів, імовірно, незаконно виведених з України колишнім керівництвом державної компанії «Нафтогаз України». Федеральна прокуратура у Берні повідомила, що розслідує справу за підозрою у відмиванні коштів «у зв’язку з імовірною розтратою коштів державного українського енергоконцерну «Нафтогаз». Федеральна прокуратура Швейцарії зазначає, що на даний момент у справі двоє підозрюваних, обидва — громадяни України. Одного з них підозрюють у відмиванні коштів, другого — у співучасті у відмиванні.

Цю інформацію Федеральна прокуратура надала, відповідаючи на запит DW про долю коштів на рахунках офшорної компанії з Британських Віргінських Островів, яку генеральна прокуратура України вважає підконтрольною народному депутату Євгену Бакуліну. За даними слідства, на швейцарський рахунок цієї компанії було виведено 25 мільйонів доларів США у період, коли Бакулін був головою «Нафтогазу» (2010-2014 роки). Номінальним бенефіціаром компанії, за цими ж даними, виступає дочка ексголови держкомпанії. Навесні 2018 року Євгена Бакуліна було оголошено у розшук. Його підозрюють у привласненні і розтраті майна, участі у злочинній організації і відмиванні грошей злочинного походження.

НАК «Нафтогаз України» продовжить пошук активів ПАТ «Газпром» у Швейцарії для стягнення $2,6 млрд за рішенням Стокгольмського арбітражу.

У цьому запевнив виконавчий директор компанії Юрій Вітренко.

Раніше, в четвер увечері, «Газпром» повідомив, що суд кантону Цуг (Швейцарія) 16 січня ухвалив рішення повністю скасувати свою постанову, винесену 29 травня 2018 року, про накладення в Швейцарії забезпечувальних заходів на акції «Газпрому» в Nord Stream AG та Nord Stream 2 AG і на права вимоги «Газпрому» до цих компаній.

За словами Ю.Вітренка, які наводить прес-служба компанії, зареєстровані в Швейцарії Nord Stream AG та Nord Stream 2 AG запевнили судових виконавців, що вони не можуть виконати рішення суду про замороження (арешт) акцій, що належать «Газпрому», оскільки акції випущені в документальній формі, і у них таких акцій немає. Тому суд і скасував своє рішення про замороження.

Ю.Вітренко нагадав, що частину акцій Nord Stream AG та Nord Stream 2 AG було знайдено у Великій Британії, і дочірня компанія «Газпрому» зобов’язалася перед судом в Лондоні нічого з цими акціями не робити до подальшого рішення суду.

«Своїм рішенням швейцарський суд підтвердив дійсність рішення арбітражу і можливість примусового виконання цього рішення у Швейцарії, треба лише знайти активи для стягнення. Тому ми продовжуємо шукати активи «Газпрому» в цій країні», — пояснив він.

Як повідомлялося, в лютому 2018 року Стокгольмський арбітраж задовольнив позовні вимоги «Нафтогазу» до «Газпрому» про порушення контрактних зобов’язань щодо транзиту російського газу через Україну. Суд зобов’язав «Газпром» доплатити «Нафтогазу» $4,63 млрд за недопостачання погоджених обсягів газу для транзиту.

За підсумками двох арбітражних спорів між компаніями на постачання і транзит газу «Газпром» зобов’язаний доплатити НАК $2,56 млрд.

За заявою «Нафтогазу», що намагається примусово виконати рішення Стокгольмського арбітражу, суд кантону Цуг ухвалив постанову про накладення у Швейцарії забезпечувальних заходів на активи «Газпрому» в компаніях Nord Stream AG та Nord Stream 2 AG.

У результаті виконання постанови суду кантону Цуг забезпечувальні заходи було накладено лише на права вимоги «Газпрому» до Nord Stream AG та Nord Stream 2 AG.

Окрім Швейцарії, «Нафтогаз» здійснює кампанію щодо арешту активів «Газпрому» також у Великій Британії та Нідерландах.

Крім того, в грудні 2018 року Федеральний суд США в Нью-Йорку задовольнив вимоги НАК щодо отримання інформації від GLAS Americas, Deutsche Bank Trust Company Americas та Bank of New York стосовно активів «Газпрому» в Європі.

Стартап утверждает, что нашел эффективную альтернативу гидроаккумуляции: вместо воды и дамб инженеры из Швейцарии предлагают использовать бетонные блоки и краны. Свою идею они уже проверяют на практике, построив модель такой станции.

Об этом пишут «ЭлектроВести».

Сейчас около 96% мирового объема аккумулируемой энергии приходится на долю гидроаккумулирующих электростанций (ГАЭС). Когда выработка энергии превышает потребление, излишки используются для того, чтобы закачивать воду в верхний резервуар дамбы. Когда спрос повышается, воду выпускают — она вращает турбину и вырабатывает электричество.

Недостаток этой простой и надежной схемы в том, что ГАЭС требуют доступа к воде и строительства водохранилищ с разницей по высоте. Поэтому три четверти всех ГАЭС мира сконцентрированы в десяти странах с подходящей географией.

Швейцарские инженеры из компании Energy Vault предлагают использовать силу гравитации — но без водохранилищ, дамб и ГЭС. Расчет прост: поднимая тяжелый блок вверх, мы запасаем потенциальную энергию. Позволяя ему упасть — получаем ее обратно. Поскольку бетон намного плотнее воды, в блоке можно накопить больше энергии, чем в равном объеме воды.

120-метровый кран с шестью стрелами поднимает 35-тонные бетонные цилиндры, которые хранятся у его основания. Когда появляются излишки солнечной или ветровой энергии, компьютерный алгоритм запускает одну или более стрел, которые поднимают блоки и ставят их один на другой.

Когда потребности в энергии вырастают, мотор снова запускается — но на этот раз благодаря помощи гравитации электричество поступает в сеть.

По расчетам авторов, один такой кран может запасти 20 МВт*ч энергии — достаточно, чтобы обеспечить электричеством 20 швейцарских домов в течение целого дня. Эффективность одной спускоподъемной операции составляет около 85%. Для сравнения: эффективность литий-ионных аккумуляторов — 90%. Однако кран стоит в разы дешевле высокотехнологичной батареи.

Пока Energy Vault проводит испытания на масштабной модели: кран высотой в 20 м с одной стрелой поднимает и опускает блоки весом 500 кг. На его строительство ушло девять месяцев и менее $2 млн. Если такое недорогое решение способно взять на себя хотя бы часть нагрузки по хранению энергии, это серьезно облегчит переход на ВИЭ.

«Терминал» писал, Швейцарский энергетический фонд считает, что доля ветряной и солнечной электроэнергии в энергобалансе страны все еще слишком низкая. Кроме того, Швейцария занимает одно из самых последних мест в производстве солнечной и ветряной электроэнергии на душу населения.

Швейцария через IFC выделит $1,8 млн на поддержку реформ энергоэффективности в Украине.

Об этом пишут «ЭлектроВести».

Международная финансовая корпорация (IFC, подразделение группы Всемирного банка) и Государственный секретариат Швейцарии по экономике (The Swiss State Secretariat for Economic Affairs, SECO) подписали соглашение о содействии энергоэффективности в жилом секторе Украины.

Доходы азербайджанской госнефтекомпании SOCAR в 2017 году от деятельности в Швейцарии составили 78,63 млрд манатов против 40,44 млрд манатов в 2016 году.

Об этом говорится в отчете о финансовой деятельности SOCAR за прошлый год, пишет «АНГИ».

В конце июня 2012 года американская Exxon Mobil передала активы швейцарской Esso Switzerland в управление SOCAR. Общая стоимость активов, которые приобрела госнефтекомпания в Швейцарии, составила 330 млн долларов.

С приобретением Esso Schweiz компания SOCAR получила розничную сеть, подразделение компании, занимающееся маркетингом топлива для промышленности и оптовых клиентов (подразделение занимается продажей коммунально-бытового топлива и газа в баллонах независимым дистрибьюторам по всей Швейцарии), газозаправочный завод Ванген-Олтен, заправочные пункты и совместные предприятия, занимающиеся заправкой самолетов в аэропортах Женевы и Цюриха, швейцарскую компанию по обеспечению и распределению, которая контролирует совместные предприятия, управляющие терминалами и трубопроводами.

Доходы SOCAR в рамках деятельности в Турции в 2017 году составили 4,925 млрд манатов против 3,48 млрд манатов в 2016 году, от деятельности в Объединенных Арабских Эмиратах – 1,32 млрд манатов против 1,16 млрд манатов в 2016 году, от деятельности в Грузии – 1,185 млрд манатов против 1,05 млрд манатов в 2016 году.

По другим странам доходы SOCAR в 2017 году составили 1,12 млрд манатов против 615 млн манатов в 2016 году.

Доходы SOCAR, полученные в 2017 году в Азербайджане, составили 5,38 млрд манатов против 5,17 млрд в 2016 году.

Всего по итогам прошлого года доходы SOCAR составили 92,57 млрд манатов против 51,905 млрд манатов в 2016 году.

В состав SOCAR входят предприятия по добыче нефти и газа на море и суше — ПО «Азнефть»; предприятия химической промышленности, объединенные в компанию «Азерикимья»; ПО «Азеригаз», занимающееся распределением в республике добытого газа; нефте- и газоперерабатывающие предприятия, сервисные компании, учреждения, занимающиеся геофизическими и буровыми работами.

SOCAR является единственным в стране производителем нефтепродуктов, а также оперирует более чем 370 автозаправочными станциями в Швейцарии, Грузии, Румынии и на Украине. SOCAR также является совладельцем крупнейшего турецкого нефтехимического комплекса Petkim и других активов в Турции.

«Терминал» писал еще, импорт оборудования в Азербайджан в рамках проектов реконструкции нефтеперерабатывающих заводов освобождается от таможенных пошлин.