Глава директорату Єврокомісії з питань клімату Беатріс Йорді Агірре закликала учасників системи торгівлі викидами Європейського союзу (EU ETS) зберігати спокій на ринку і не завищувати очікування від цін квот на викиди СО2.

Про це пише Енергореформа.

«Я думаю, ми повинні заспокоїтися на етапі EUR60 (за тонну СО2 — ЕР). Це правда, що ми зараз знаходимося в контексті високих цін на газ. Однак це короткостроковий тренд, ймовірно, пов’язаний з геополітичною ситуацією і будівництвом газопроводу» Північний поток- 2 «, — сказала вона в коментарі виданню Euractiv.

Ціна квот на викиди СО2 в ЄС зросла до рекордних EUR61,52 / тонна на торгах минулого тижня. Це, в свою чергу, призвело до зростання цін на електроенергію, зокрема в Іспанії, де ціна за мегават в минулу середу досягла рекордних EUR140.

Згідно з оцінками аналітичної компанії ICIS, ціна квот на викиди СО2 в рамках EU ETS буде демонструвати стійке зростання протягом поточного десятиліття і досягне EUR90 за тонну СО2 до 2030 року.

На думку ICIS, стрімке зростання ціни емісійних квот з EUR5 / тонна в 2017 році до поточних показників викликаний трьома факторами:
реформою EU ETS в 2018 році, яка була покликана вирішити проблему надлишкової пропозиції квот;
високими цінами на газ;
серйозними планами Європейської комісії щодо скорочення обсягу дозволів на викиди до 2030 року.
Єврокомісія в липні презентувала пакет законопроектів, який отримав назву «Fit for 55″, для скорочення викидів СО2 на 55% до 2030 року і реалізації проміжних цілей стратегії Green Deal по досягненню Євросоюзом вуглецевої нейтральності до 2050 року.

План дій ЄК до 2030 року багато в чому сфокусований на реформуванні вуглецевого ринку ЄС. Зокрема, Брюссель пропонує поступово знижувати кількість квот на викиди СО2 (в тому числі безкоштовних), придбаних компаніями в рамках EU ETS. Відзначається, що це призведе до зростання цін емісійних квот і стимулюватиме компанії скорочувати викиди.

ЄК також пропонує вилучити з EU ETS безкоштовні квоти для авіакомпаній поряд з включенням морських суден в систему з 2023 року.

Читайте в «Терміналі», підвищити втричі — з 10 грн до 30 грн за тонну — ставку екологічного податку на викиди двоокису вуглецю (CO2) пропонує Міністерство фінансів України.
Відповідна норма міститься в розробленому Мінфіном «ресурсному законопроєкті».

Підвищити втричі — з 10 грн до 30 грн за тонну — ставку екологічного податку на викиди двоокису вуглецю (CO2) пропонує Міністерство фінансів України.
Відповідна норма міститься в розробленому Мінфіном «ресурсному законопроєкті», який є в розпорядженні агентства «Інтерфакс-Україна».

Згідно з документом, Мінфін також ініціює поетапне — до 1 січня 2029 року — підвищення в 10 разів ставок цього податку на викиди забруднюючих речовин у водні об’єкти.

Передбачається, що з 1 липня цього року, коли може набрати чинності цей законопроєкт, вони будуть збільшені вдвічі, а з 1 січня 2022 року щорічно будуть підвищуватися ще на 100% від нинішнього рівня (або на 10% від кінцевого рівня).

Подібний ресурсний законопроєкт (№4101-д) уряд пропонував прийняти в пакеті з законом про держбюджет-2021, однак депутати відмовилися це зробити. У тому законопроєкті була така ж норма про поетапне підвищення екологічного податку на скиди.

Що стосується податку на викиди CO2, то восени минулого року його також пропонувалося підвищувати поетапно — по 5 грн за тонну — до 2024 року.

Читайте в «Терміналі», Україні знадобиться щонайменше EUR102 млрд до 2030 року для реалізації запропонованого Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів проєкту Другого визначеного національно внеску (НОВ2) до Паризької угоди, що передбачає зниження викидів парникових газів (ПГ) на 65% у порівнянні з 1990 роком.

Україні знадобиться щонайменше EUR102 млрд до 2030 року для реалізації запропонованого Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів проєкту Другого визначеного національно внеску (НОВ2) до Паризької угоди, що передбачає зниження викидів парникових газів (ПГ) на 65% у порівнянні з 1990 роком.

«Мінімальний обсяг інвестицій для реалізації запропонованого сценарію НОВ2 в усіх секторах становить EUR102 млрд до 2030 року», — йдеться в проєкті НОВ2, розміщеному на сайті Мінекології для обговорення.

Документ пропонує на загальнонаціональному рівні не перевищити у 2030 році 35 % обсягів викидів парникових газів у порівнянні з рівнем 1990 року або, іншими словами,  скоротити викиди парникових газів на 65 % у 2030 році у порівнянні з 1990 роком.

Другий національно визначений внесок України до Паризької угоди — це концепція розвитку держави для досягнення екологічно й економічно доцільних перевтілень в усіх секторах економіки: енергетиці, промисловості, транспорті, будівлях, сільському і лісовому господарствах та управлінні відходами.

“Для України досягнення кліматичних цілей в усіх секторальних політиках сприятиме не лише зниженню викидів парникових газів, а й створить значні економічні та соціальні можливості.  Мова йде про покращення стану довкілля, зменшення рівня забруднення повітря, води, землі, що позитивно вплине на здоров’я населення, а також декарбонізацію усіх секторів економіки для їх конкурентного розвитку”, — зазначив Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Роман Абрамовський.

При цьому в проєкті зазначено, що визначена Україною ціль має бути досягнута на національному рівні й потребуватиме, зокрема, активізації міжнародної співпраці згідно з Паризькою угодою, доступу до фінансових ресурсів, трансферу технологій.

Згідно з проєктом, скорочення викидів на 65% у 2030 році від рівня 1990 року відповідає їх зменшенню на 9,6% у порівнянні з показниками, досягнутими у 2018 році.

НОВ2 передбачає щорічне зростання виробництва в середньому на 4% ВВП, що також має супроводжуватися модернізацією і зниженням енергоємності галузі.

Окрім цього, проєкт НОВ2 передбачає зростання частки нових зареєстрованих електромобілів до 15%, зростання до 3% від усіх пасажирських транспортних засобів транспорту на акумуляторних батареях, а також розвиток низьковуглецевого громадського транспорту, залізничного та водного.

У сільському господарстві планується збільшити частку органічного виробництва до 3%, перехід на якісніші добрива, впровадження технології мінімальної обробки земель, використання біогазу.

«Термінал» писав, з 1 січня 2021 в Україні почала діяти система моніторингу звітності та верифікації парникових викидів.

В 2020 році ОГТСУ скоротив викиди діоксиду вуглецю на 58% (до 1507 тис. тонн), викиди забруднюючих речовин на 4% (до 35 тис. тонн),промислові відходи на 47% (до 0,12 тис. тонн),побутові відходи на 25% (до 1 тис. тонн).

Викиди метану  у 2020 році склали 27 тис. тонн, пише пресслужба ОГТСУ.

Екологічні податки компанії за звітний період – 30,5 млн грн.

У 2020 році ОГТСУ скоротив викиди діоксиду вуглецю (CO2) на 58% – до 1507 тис. тонн, викиди забруднюючих речовин (NOx та CO) на 4% – до 35 тис. тонн. Позитивна динаміка пов’язана з заміною паливо-використовуючого обладнання на сучасне з більшим коефіцієнтом корисної дії  та скороченням обсягів транзиту блакитного палива», — йдеться у повідомленні.

Разом з тим викиди метану  склали 27 тис. тонн (+24%).  Для скорочення викидів компанія посилила заходи щодо обстеження газогонів та закупила нову запірну арматуру (тендер #1 та #2). Так, за рік спеціалізовані мобільні лабораторії обстежили понад 176 тис. одиниць обладнання й виявили близько 3300 витоків метану. За результатами проведення робіт з усунення витоків вдалось зменшити їх загальну інтенсивність у 2,5 раза – до 509 куб. м на годину.

«Термінал» писав, за три квартали Оператор ГТС України (ОГТСУ) скоротив викиди діоксиду вуглецю (СО₂) в атмосферу на 61%, забруднюючих речовин (NOx та CO) – на 13%,  знизив споживання води на 17%, утворення відходів – на 55% у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року.  

За три квартали Оператор ГТС України (ОГТСУ) скоротив викиди діоксиду вуглецю (СО₂) в атмосферу на 61%, забруднюючих речовин (NOx та CO) – на 13%,  знизив споживання води на 17%, утворення відходів – на 55% у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року.   

Про це пише пресслужба ОГТСУ.

Значні екологічні результати стали можливими завдяки комплексу  реалізованих заходів, спрямованих на зменшення впливу компанії на навколишнє середовище, та скороченню обсягів транзиту газу.

«Оператор ГТС України постійно працює над підвищенням екологічних стандартів відповідно до провідних міжнародних практик. Це невід’ємна частина стратегії розвитку компанії. Ми послідовно замінюємо застаріле обладнання на більш сучасне і  екологічне, впроваджуємо нові методики діагностування витоків газу та енергозберігаючі технології, тим самим зменшуючи вплив на довкілля. Наша мета – створити засади для подальшої інтеграції ОГТСУ в європейські енергетичні ринки з урахуванням екологічних вимог», – підкреслив Павел Станчак, заступник генерального директора з розвитку та трансформації ОГТСУ.

За три квартали 2020 року роботи ОГТСУ скоротив викиди вуглецю (СО₂) в атмосферу на 61% до 1015 тис. тон завдяки технічній модернізації інфраструктури та через скорочення транзитних обсягів. За цей же період компанія знизила загальний обсяг викидів забруднюючих речовин (NOx та CO) в атмосферу на понад 13% – до 24 тис. т.

Також за 9 місяців ОГТСУ заощадив 1,8 млн куб. м метану (CH4) за рахунок виявлення і усунення джерел витоків на інфраструктурних об’єктах. Спеціалізовані мобільні лабораторії обстежили 147 тис. потенційних джерел витоків. В результаті їх інтенсивність була зменшена майже в два рази. Для підвищення ефективності роботи мобільних лабораторій та персоналу структурних підрозділів щодо зменшення джерел витоків ОГТСУ закупив ще 17 комплектів сучасного обладнання.

«Термінал» писав, Міненерго розпочало роботу над механізмами впровадження Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок (НПСВ), який був прийнятий Україною в 2017 р., ще до початку роботи нового ринку електричної енергії.

Передбачається, що Фонд наповнюватиметься частиною податку на викиди вуглекислого газу, а кошти з нього йтимуть виключно на проекти, що призводять до скорочення викидів СО2 та мають енергоефективний, екологічний та соціальний ефекти.

З такою пропозицією до народних депутатів  виступила в.о. міністра енергетики Ольга Буславець.

Ініціативу щодо впровадження Фонду декарбонізації було розроблено Міненерго за підтримки Українсько-Данського енергетичного центру та Держенергоефективності.

«Фонд Декарбонізації стане кроком із зменшення вуглецевого сліду української продукції, що також надасть можливість позбутися додаткового мита – так званого «вуглецевого тарифу», який може бути запроваджений вже наступного року. Фонд на практиці допоможе Україні досягти взаємовигідного партнерства із країнами ЄС в сфері стійкого розвитку та впровадження Зеленої угоди, до реалізації цілей якої ми прагнемо долучитися», – наголосила Ольга Буславець під час онлайн-зустрічі з парламентарями.

18 провідних країн світу використовують податок на викиди СО2 виключно на заходи із декарбонізації, що вже має значний енергоефективний та екологічний ефекти.

В Україні сьогодні цей податок також існує і спрямовується до загального фонду Державного бюджету. Для підвищення ефективності його використання пропонується частину цього податку зробити джерелом для наповнення Фонду декарбонізації.

«Створення Фонду передбачено без утворення окремого юридичного суб’єкту. Його формат – «стаття в бюджеті», за аналогією до Державного фонду регіонального розвитку, Державного дорожнього фонду», – зазначила в.о. Міністра.

За такого варіанту процес адміністрування не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету та здійснюється чинними державними інституціями. Зараз пропонується, що адмініструвати Фонд буде Держенергоефективності, яке зараз перебуває в процесі реформування та отримає всі необхідні компетенції для адміністрування.

Кошти Фонду будуть спрямовуватися виключно на проекти, що призводять до скорочення викидів двоокису вуглецю СО2. Наразі розглядаються сім напрямків, які мають енергоефективний, екологічний та соціальний ефекти, це:

• Проектиізекомодернізаціїгенеруючихпідприємств;
• Модернізаціятепломереж, водоканалів, вуличногоосвітлення;
• Здешевленняпроектівізутилізації (переробки) побутовихвідходів;
• Електробуси для громадського транспорту;
• Стимулюваннявикористанняприватнихелектрокарівнаселенням;
• Проектиіззаміщеннятрадиційнихвидівпалива в бюджетнійсфері;
• Стимулюваннявиробництва та використаннябіоетанолу, біогазу.

Проте цей список не є вичерпним і може бути доповненим.

Ольга Буславець закликала народних депутатів долучатися до обговорення та співпраці. Парламентарі, які взяли участь в онлайн-зустрічі (Юрій Камельчук, Сергій Нагорняк, Олег Бондаренко, Леся Василенко, Інна Совсун) в цілому погодилися з ідеєю створення Фонду декарбонізації і запропонували продовжити опрацювання цієї ініціативи, враховуючи пропозиції Комітету ВР з питань екологічної політики та природокористування щодо природоохоронних заходів.

Міненерго розпочало роботу над механізмами впровадження Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок (НПСВ), який був прийнятий Україною в 2017 р., ще до початку роботи нового ринку електричної енергії.

Про це пише пресслужба Міненерго.

Одним із першочергових завдань України в рамках виконання зобов’язань перед Енергетичним Співтовариством є запровадження механізму фінансування заходів екологічної модернізації відповідно до вимог НПСВ.

Відсутність такого механізму ставить під загрозу виконання НПСВ у встановлені строки. Адже для реалізації повного обсягу передбачених документом заходів необхідно понад 4 млрд гривень.

Про це заступник Міністра енергетики Максим Немчинов проінформував під час обговорення з Секретаріатом Енергоспівтовариства питання екологізації української енергетики та виконання європейських зобов’язань (EU4Energy Governance High-level Policy Talks on Clear Energy Development in Ukraine).

Наслідком невиконання НПСВ, відповідно до Звіту з оцінки відповідності генеруючих потужностей НЕК «Укренерго» стане дефіцит потужності в енергетичній системі через дострокове виведення з експлуатації вугільних енергоблоків. А це, у свою чергу, призведе до нестабільного енергопостачання та загрози енергетичній безпеці України.

Тому робоча група при Міненерго розпочала перегляд строків реалізації НПСВ та активно працює над механізмами фінансування будівництва пилогазоочисного обладнання на ТЕС відповідно до НПСВ.

Максим Немчинов зазначив, що НПСВ прийнято до запровадження нового ринку електричної енергії, тому його поточна редакція не відповідає ситуації, що склалася і в країні, і в енергетичному секторі.

«Слід переглянути потребу та строки встановлення пилогазоочисного обладнання на ТЕС, у зв’язку з поступовим заміщенням теплової генерації відновлюваними джерелами енергії. Однак в середньостроковій перспективі ми не можемо розраховувати лише на ВДЕ, оскільки для сталої роботи енергосистеми з високою часткою відновлюваних джерел потрібні маневрові потужності. Доцільно передбачити модернізацію на найбільш ефективних енергоблоках, які вже пройшли реконструкцію та яких потребуватиме енергосистема впродовж як мінімум 15-20 років. Це дозволить забезпечити потребу в маневруючих потужностях. Наразі опрацьовується три варіанти реалізації НПСВ та ведеться опрацювання варіантів механізмів фінансування. Тому ми звертаємося до Енергетичного Співтовариства з проханням щодо підтримки відтермінування реалізації НПСВ на 5 років. У будь-якому випадку виконання НПСВ залишається пріоритетним завданням для Міненерго», — зазначив Максим Немчинов.

Читайте в «Терміналі», урядовці і бізнес напрацьовують пропозиції щодо зменшення викидів вуглецю.

За підсумками 1 кварталу 2020 року Оператор ГТС України провів понад 500 природоохоронних заходів.

В основному через зменшення обсягів транспортування газу за цей період викиди забруднюючих речовин в атмосферу скоротилися на 20%, а обсяг викидів СО2 зменшився на 57%. Також за рахунок відповідального поводження з ресурсами на 28% зменшилось використання води, а утворення промислових відходів – на 23%, пише преслужба ОГТСУ.

Всього за січень-березень 2020 року ОГТСУ сплатив 4 млн 766 тис. грн екологічних податків, з яких 99% за викиди забруднюючих речовин в атмосферу.

Важливо зазначити, що при плануванні та реалізації проектів реконструкцій компресорних станцій Оператор ГТС України обов’язково проводить оцінку впливу на довкілля та передбачає граничні обсяги викидів газоперекачувальних агрегатів на рівні європейських норм. Наразі ведуться роботи (на різних стадіях) по масштабній модернізації 8 компресорних станцій.

Стратегія незалежного Оператора ГТС передбачає значне скорочення викидів завдяки технічній модернізації інфраструктури, а також в цілому активно підтримує процеси декарбонізації економіки України. Компанія впровадить політику відповідального поводження з природними ресурсами та охорони навколишнього середовища, орієнтуючись на стандарти ЄС, кращі практики європейський операторів та на досвід прогресивних компаній світу.

Досягти цих цілей підприємство планує в тому числі завдяки діалогу з громадськістю та регулярному висвітленню екологічних аспектів своєї діяльності. Тож, відтепер ОГТСУ щоквартально інформуватиме про заходи щодо покращення екологічних показників.

«Термінал» писав, 21 травня заступники міністра енергетики та захисту довкілля Олексій Рябчин та Ірина Ставчук обговорили з членами European Business Association підготовку до впровадження ЄС «Механізму прикордонного вуглецевого регулювання» (Сarbon border adjustment mechanism).

21 травня заступники міністра енергетики та захисту довкілля Олексій Рябчин та Ірина Ставчук обговорили з членами European Business Association підготовку до впровадження ЄС «Механізму прикордонного вуглецевого регулювання» (Сarbon border adjustment mechanism).

В онлайн-засіданні під егідою віце-прем’єра з питань євроінтеграції Вадима Пристайка також взяли участь посадовці Мінекономіки, Представництва України в ЄС, топ-менеджери найбільших українських компаній, пише пресслужба Мінекоенерго.

«Механізм прикордонного вуглецевого регулювання» — один з запланованих заходів ЄС в рамках «Європейської зеленої угоди» (European Green Deal). Цей механізм ще не представлено, але його ідея полягає у обмеженнях щодо імпорту в ЄС товарів, при виробництві яких існують великі викиди вуглекислого газу.

«Сьогодні важливо не зволікати, а завчасно у відкритому діалозі із стейкхолдерами готуватися до нових правил, синхронізуватися із діями ЄС, зробити ефективну реформу екологічного податку та податку на СО2 в Україні, запроваджувати систему торгівлі викидами, боротись зі змінами клімату», — зазначив Олексій Рябчин.

Він нагадав позицію в.о. міністра енергетики та захисту довкілля Ольги Буславець про те, що питання забезпечення якісного життя та здоров’я людей – один з головних пріоритетів Уряду. І хоч зараз Мінекоенерго багато зусиль спрямовує на подолання кризових явищ в енергетиці, напрацювання стратегічних рішень в сфері захисту довкілля та євроінтеграція також знаходиться в фокусі роботи Міністерства.

Мінекоенерго розглядає різні підходи до реформування податку на викиди СО2, але головна ціль – створити умови для реінвестицій коштів з податку саме на енергоефективні заходи та декарбонізацію, з метою боротьби зі зміною клімату. Представники бізнесу також усвідомлюють переваги енергоефективних та еко-проектів, від яких вони лише виграють за рахунок зменшення витрат на енергоносії, зменшенню викидів шкідливих речовин та викидів вуглецю.

Это самая амбициозная цель среди всех стран с развитой индустриальной экономикой. Однако эксперты предупреждают: чтобы избежать климатической катастрофы, выбросы нужно свести к нулю намного раньше.

Об этом пишут «ЭлектроВести».

Великобритания усиливает борьбу с глобальным потеплением: покидающая пост премьер-министр страны Тереза Мэй внесла поправки в климатический закон, предполагающие сокращение выбросов парниковых газов до нуля к 2050 году.

Предыдущая цель была намного менее амбициозной — снижение выбросов на 80% к этому же сроку.

При этом законопроект Мэй не содержит конкретных указаний по достижению климатической нейтральности. Возможно, при его исполнении власти будут ориентироваться на недавние рекомендации Комитета по изменению климата, которые включают переход на экологически чистую энергию и электромобили, строительство энергоэффективных зданий, масштабное высаживание деревьев и улавливание CO2.

Аналитики предполагают, что парламент поддержит законопроект. В случае его успешной реализации Великобритания станет первым крупным индустриальным государством, сократившим выбросы до нуля.

Однако в тексте закона есть ряд подводных камней.

Например, если через пять лет после его принятия окажется, что экономика Великобритании серьезно страдает от сокращения выбросов, а другие страны не приняли столь же амбициозных мер, правительство вправе отказаться от своих целей. К тому же, Тереза Мэй покидает свой пост и не будет нести ответственности за воплощение плана в жизнь.

В то же время, согласно новым данным климатологов, потепление идет более быстрыми темпами, чем ожидалось, так что для предотвращения климатической катастрофы всему миру нужно ускорить переход к безуглеродной экономике.

Все большее количество стран поддерживают инициативу сокращения уровня выбросов СО2 и принимают соответствующие меры. Так, Тель-Авив планирует запретить обычные авто с 2025 года, Ирландия собирается ввести запрет на продажу автомобилей с ДВС не зависимо от вида топлива с 2030 года, а Испания с 2040 года.